Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 

Рекомендація N R (99) 1 Комітету міністрів Ради Європи "Про заходи щодо сприяння плюралізму в ЗМІ" (укр/рос) " УХВАЛЕНО Комітетом міністрів на 656-му засіданні заступників міністрів від 19 січня 1999 р."Комітет міністрів, відповідно до пункту b статті 15 Статуту Ради Європи ( 994_001 ),. 1999

Інформація актуальна на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

                     Рекомендація N R (99) 1 

Комітету міністрів Ради Європи

"Про заходи щодо сприяння плюралізму в ЗМІ"

(укр/рос)

УХВАЛЕНО

Комітетом міністрів на

656-му засіданні заступників

міністрів

від 19 січня 1999 р.

Комітет міністрів, відповідно до пункту b статті 15 Статуту

Ради Європи ( 994_001 ),

підкреслюючи важливість для людей мати доступ до

плюралістичного змісту ЗМІ, що зокрема стосується інформації,

підкреслюючи також, що ЗМІ, й зокрема громадська служба

сектора мовлення, мають надавати різним групам і зацікавленим

особам у суспільстві (в т. ч. мовним, соціальним, економічним,

культурним або політичним меншинам) можливість виражати себе,

звертаючи увагу на те, що існування численних автономних і

незалежних ЗМІ на національному, регіональному й місцевому рівнях

зазвичай сприяє плюралізму й демократії,

згадуючи, що політична й культурна різноманітність видів і

змісту ЗМІ є визначальною умовою їхнього плюралізму,

підкреслюючи, що держави мають сприяти політичному й

культурному плюралізму завдяки розвитку своєї політики в сфері ЗМІ

відповідно до статті 10 Європейської конвенції з прав людини

( 995_004 ), в якій гарантується свобода вираження поглядів й

інформації за умови належної поваги принципу незалежності ЗМІ,

визнаючи, що слід вітати намагання всіх держав-членів, у т.

ч. і на європейському рівні, сприяти плюралізму в ЗМІ,

визнаючи також, що потенційним недоліком існуючих

регуляторних рамок плюралізму в ЗМІ у Європі є тенденція до

зосередження виключно на традиційних ЗМІ,

звертаючи увагу на те, що в сфері нових комунікативних

технологій і служб уже утворилося кілька "вузьких місць", як

наприклад, контроль за системами умовного доступу в цифрових

телевізійних каналах,

звертаючи увагу також на те, що завоювання провідних позицій

і нарощування концентрації ЗМІ може призвести до технічного злиття

секторів мовлення, телекомунікації й інформатизації,

свідомий того, що потрібні активний моніторинг розвитку нових

способів передачі інформації (як, наприклад, Інтернет) і нові

служби, щоб оцінити можливий вплив на плюралізм нових бізнесових

стратегій у цій сфері,

впевнений, що прозорість у питаннях контролю за

медіа-органами, в т. ч. за провайдерами інформації і каналів нових

служб комунікації, може сприяти створенню плюралістичного

медіа-простору,

згадуючи про важливість редакційної незалежності відділів

новин,

звертаючи увагу на те, що хоча в Європі існує потреба

розвивати ЗМІ, слід також враховувати їхній вплив на культурні й

соціальні цінності,

згадуючи рекомендації, які в минулому Рада Європи вже давала

державам-членам з метою забезпечити плюралізм у ЗМІ, зокрема

принципи, що містяться в деклараціях і резолюціях, ухвалених на

3-й, 4-й і 5-й конференціях міністрів з питань політики в галузі

ЗМІ (Кіпр, жовтень 1991, Прага, грудень 1994, Салоники, грудень

1997), і рекомендацію Комітету міністрів N R (94) 13 "Про заходи

щодо сприяння прозорості ЗМІ" ( 994_092 ),

згадуючи також положення про плюралізм у ЗМІ, що містяться в

Протоколі, який вносить зміни до Європейської конвенції про

транскордонне телебачення ( 994_090 ),

пам'ятаючи про роботу, здійснену в рамках Європейського Союзу

й інших міжнародних організацій у сфері концентрації й плюралізму

ЗМІ, рекомендує урядам держав-членів:

i) з метою сприяння плюралізму в ЗМІ проаналізувати заходи,

що містяться в Додатку до цієї Рекомендації, й розглянути питання

про їх включення до національного законодавства або, за потреби,

до практики;

ii) регулярно оцінювати ефективність наявних заходів,

спрямованих на розвиток плюралізму в ЗМІ, та/або механізмів, що

протидіють концентрації ЗМІ, й вивчити можливу потребу їхнього

перегляду в світлі економічного й технічного розвитку в сфері ЗМІ.

Додаток

до Рекомендації N R (99) 1

Заходи, що сприяють плюралізму в ЗМІ

I. Регулювання питань власності: мовлення й преса

Державам-членам слід розглянути питання про впровадження

законодавства, яке має на меті запобігти або протидіяти

концентрації, що може загрожувати плюралізму в ЗМІ на

національному, регіональному або місцевому рівнях.

Держави-члени мають вивчити можливість встановлення рамок - у

законодавстві, наданні повноважень, ліцензуванні або аналогічних

процедурах - з метою обмежити вплив, який одна комерційна компанія

чи група може здійснювати в одному або кількох секторах ЗМІ. Такі

рамки можуть виглядати, наприклад, як максимальна кількість

користувачів або базуватись на прибутках/обігу комерційних

медіа-органів. Можна також розглянути питання про обмеження частки

основного капіталу комерційних медіа-органів. Якщо рамки будуть

встановлені, держави-члени матимуть зважати на розміри медіа-ринку

та рівень доступних на ньому ресурсів. Компаніям, які вже досягли

дозволеного рівня на відповідному ринку, не слід давати на ньому

додаткових ліцензій на право мовлення.

Крім цих заходів, національні органи, відповідальні за видачу

ліцензій приватним телерадіомовникам, під час здійснення своїх

функцій мають приділяти особливу увагу питанню сприяння плюралізму

в ЗМІ.

Держави-члени можуть розглянути можливість створення

спеціальних керівних органів у сфері ЗМІ, наділених повноваженнями

протидіяти злиттю чи іншим операціям концентрації, що загрожують

плюралізму в ЗМІ, або надати такі повноваження регулювальним

органам, що вже існують у секторі мовлення.

Якщо держави-члени

вважатимуть це неприйнятним, існуючі органи влади, які опікуються

антимонопольними питаннями, повинні звернути особливу увагу на

плюралізм у ЗМІ, розглядаючи злиття або інші операції, пов'язані з

концентрацією в секторі ЗМІ.

Державам-членам слід розглянути питання про вжиття конкретних

заходів у випадку, коли вертикальна інтеграція - тобто контроль за

ключовими елементами виробництва, мовлення, поширення й відповідна

діяльність однієї компанії або групи - може бути шкідливою для

плюралізму.

II. Нові комунікативні технології та служби

1. Загальний принцип

Держави-члени повинні відслідковувати розвиток нових ЗМІ з

метою вжиття всіх заходів, що можуть виявитися необхідними для

збереження плюралізму в ЗМІ й забезпечення рівного доступу до

мереж для провайдерів служб та інформації, а для громадськості -

до нових комунікативних служб.

2. Принципи, що стосуються цифрового мовлення

З огляду на розвиток сектора телекомунікацій держави-члени,

перерозподіляючи діапазони частот або визначаючи інші

комунікативні джерела, що з'явилися внаслідок застосування

цифрових технологій, повинні серйозно ставитися до інтересів

сектора мовлення, зважаючи на його внесок у політичний і

культурний плюралізм.

Державам-членам слід розглянути питання про впровадження

правил справедливого, прозорого й недискримінаційного доступу до

систем і служб, які є важливими для цифрового мовлення, а також

способи забезпечення відстороненості для основних систем навігації

й надання регулювальним органам влади права запобігати порушенням.

На додаток до цих заходів держави-члени мають також вивчити

питання про можливість і доречність упровадження загальних

технічних стандартів для служб цифрового мовлення. Крім того,

зважаючи на те, що взаємне використання технічних систем може

допомогти глядацькій аудиторії збільшити свій вибір і сприятиме

полегшенню доступу за помірковану ціну, державам-членам слід

шукати способів досягнення найбільшої можливої порівнюваності

цифрових декодерів.

III. Змістове наповнення ЗМІ

1. Загальний принцип

Держави-члени мають розглянути можливі заходи, які

забезпечать громадськості доступ до різноманітного змістового

наповнення ЗМІ, що відображає різні політичні та культурні

погляди, пам'ятаючи при цьому про важливість гарантувати ЗМІ

редакційну незалежність, а також про важливість, яку можуть мати

заходи, що добровільно вживаються самими засобами масової

інформації.

2. Сектор мовлення

Державам-членам слід розглянути, якщо це потрібно й реально,

питання про вжиття заходів, спрямованих на заохочення виробництва

та поширення різноманітної інформації телерадіоорганізаціями. До

таких заходів могла б, наприклад, належати вимога в ліцензіях на

право мовлення телерадіомовним компаніям випускати або замовляти

підготовку певного обсягу оригінальних програм, зокрема це

стосується новин і поточних подій.

Крім того, за певних умов, наприклад, коли телерадіомовна

компанія посідає провідну позицію в певній сфері, держави-члени

можуть передбачити запровадження угоди про "поділ частоти" задля

забезпечення доступу до ефіру іншим телерадіомовним компаніям.

Держави-члени повинні проаналізувати питання про впровадження

правил, що мають на меті збереження плюралістичного місцевого

радіо- й телепростору, гарантуючи зокрема, щоб створення мережі,

під чим розуміється централізоване забезпечення передачами та

відповідне технічне обслуговування, не загрожувало плюралізму.

3. Сектор преси

Держави-члени мають шукати способів забезпечення того, щоб

достатня кількість джерел інформації була до послуг органів преси

задля їхнього плюралістичного наповнення.

IV. Власність і редакційна відповідальність

Державам-членам слід заохочувати ЗМІ добровільно зміцнювати

редакційну й журналістську незалежність завдяки прийняттю статутів

редакцій або вжиттю інших засобів саморегулювання.

V. Громадська служба мовлення

Держави-члени мають підтримувати громадську службу мовлення й

сприяти її розвитку з метою використання можливостей, що

пропонують нові технології й комунікативні служби.

Державам-членам слід проаналізувати шляхи розвитку

телерадіоорганізаціями громадської служби мовлення форм

спілкування з громадськістю. Сюди могло б належати утворення

консультативних комітетів, відповідальних за планування програм,

щоб відображати потреби й запити різних груп суспільства в

програмній політиці.

Державам-членам слід визначити відповідні засоби забезпечення

належного й надійного фінансування телерадіомовників громадського

сектора мовлення. Це може бути державне фінансування й надходження

від комерційних структур.

З перспективою переходу до цифрових технологій держави-члени

мають дотримуватись правил "обов'язкової передачі" для кабельних

мереж. Аналогічні правила можна передбачити, якщо потрібно, для

інших способів передачі та передавальних пристроїв.

VI. Заходи підтримки ЗМІ

З метою сприяння плюралізму й різноманітності ЗМІ

держави-члени могли б розглянути можливість упровадження прямих

або непрямих схем фінансової підтримки як друкованих ЗМІ, так і

органів мовлення, зокрема на регіональному й місцевому рівнях.

Потрібно також вивчити питання про надання субсидій друкованим ЗМІ

і телерадіоорганізаціям, які працюють мовами меншин.

На додаток, заходи щодо підтримки процесів створення,

виробництва і поширення аудіовізуальної та інших видів інформації,

що є значним внеском до плюралізму в ЗМІ, також мають бути

розглянуті державами-членами з метою сприяння утворенню нових

медіа-органів або надання допомоги тим із них, які стикаються з

труднощами чи зобов'язані адаптуватися до структурних або ж

технічних змін.

Не ігноруючи міркувань змагальності, кожен із вищезазначених

заходів підтримки має призначатися на підставі об'єктивних і

перевірених критеріїв у рамках прозорих процедур і підлягати

незалежному контролю. Умови надання підтримки слід періодично

переглядати задля запобігання випадковому заохоченню будь-якого

процесу концентрації ЗМІ або неправомірному збагаченню

підприємств, що мають прибуток від такої підтримки.

VII. Наукові дослідження

Держави-члени повинні підтримувати наукові дослідження й

студії в сфері концентрації й плюралізму ЗМІ, зокрема щодо впливу

нових технологій і комунікативних служб на ці аспекти.

Рекомендация N R (99) 1

Комитета министров Совета Европы государствам-участникам

относительно мер по стимулированию плюрализма в средствах

массовой информации

(Принята Комитетом министров 19 января 1999 года

на 656-м заседании заместителей министров)

Комитет министров, в соответствии со Статьей 15.b Устава

Совета Европы ( 994_001 ), Подчеркивая важность наличия у людей доступа к

плюралистичному содержанию средств массовой информации, в

особенности к информации; Подчеркивая также, что средства массовой информации, и в

частности сектор общественного вещания, должны предоставлять

возможность различным группам общества, в том числе языковым,

социальным, экономическим, культурным или политическим

меньшинствам, выражать свои взгляды и интересы; Принимая во внимание, что существование многочисленных

автономных и независимых средств массовой информации на

национальном, региональном и местном уровнях, как правило,

усиливает плюрализм и демократию; Учитывая, что политическое и культурное разнообразие типов

средств массовой информации и предоставляемого ими содержания

имеет центральное значение для плюрализма средств массовой

информации; Подчеркивая, что государства должны стимулировать

политический и культурный плюрализм через выработку своей политики

по отношению к средствам массовой информации в соответствии со

статьей 10 Европейской конвенции о правах человека ( 995_004 ),

гарантирующей свободу самовыражения и информации, и на основе

должного уважения принципа независимости средств массовой

информации; Признавая желательность усилий по стимулированию плюрализма

средств массовой информации со стороны всех государств-участников,

и там, где это целесообразно, на европейском уровне; Признавая в то же время, что потенциальным недостатком

существующих в Европе моделей правового регулирования плюрализма

средств массовой информации является их склонность сосредотачивать

свое внимание исключительно на традиционных средствах массовой

информации; Принимая во внимание, что уже имеется несколько случаев

возникновения узлов проблем в области новых коммуникационных

технологий и услуг, таких как контроль над системами условного

доступа для цифрового телевидения; Принимая во внимание также тот факт, что технологическая

конвергенция между отраслями вещания, телекоммуникаций и

компьютерных технологий может способствовать созданию

господствующего положения на рынке и развитию концентрации средств

массовой информации; Сознавая, что для оценки возможного воздействия новых

стратегий бизнеса на плюрализм необходимо активное наблюдение за

развитием новых способов доставки сигнала, таких как Интернет, и

за новыми услугами; Будучи убежденным в том, что прозрачность в отношении

управления предприятиями средств массовой информации, включая

поставщиков содержания и новых коммуникационных услуг, может

способствовать существованию плюрализма в сфере средств массовой

информации; Принимая во внимание важность редакционной независимости

служб новостей; Учитывая, что при необходимом развитии европейских

предприятий средств массовой информации нужно принимать во

внимание и их влияние на культурные и социальные ценности; Учитывая ориентиры, выработанные в прошлом Советом Европы для

государств-участников, направленные на обеспечение плюрализма

средств массовой информации, в частности принципы, содержащиеся в

декларациях и решениях, принятых на 3-й, 4-й и 5-й конференциях на

уровне министров по политике в отношении средств массовой

информации (Кипр, октябрь 1991 года; Прага, декабрь 1994 года;

Салоники, декабрь 1997 года), и в Рекомендации N R (94) 13

Комитета министров о мерах по содействию прозрачности средств

массовой информации ( 994_092 ); Учитывая также положения о плюрализме средств массовой

информации, содержащиеся в Протоколе о внесении поправок в

Европейскую конвенцию по трансграничному телевидению ( 994_090 ); Имея в виду работу, проведенную в рамках Европейского Союза и

других международных организаций в области концентрации средств

массовой информации и плюрализма, РЕКОМЕНДУЕТ правительствам государств-участников:

1) изучить меры, содержащиеся в Приложении к настоящей

Рекомендации, и рассмотреть вопрос о включении их в свои

национальные законодательства или процессуальные нормы, где это

уместно, в целях стимулирования плюрализма средств массовой

информации; 2) регулярно оценивать эффективность существующих в этих

государствах мер по стимулированию плюрализма и/или механизмов,

препятствующих концентрации средств массовой информации, и

рассматривать вопрос возможного их пересмотра в свете

экономического и технологического прогресса в области средств

массовой информации.

Приложение к Рекомендации N R (99) 1

относительно мер по стимулированию плюрализма

в средствах массовой информации

I. Регулирование собственности: вещание и пресса

Государства-участники должны обсудить вопрос принятия

законодательства, направленного на предотвращение и

противодействие концентрации, способной подвергнуть опасности

плюрализм средств массовой информации на национальном,

региональном или местном уровне. В своем законодательстве или процедурах регистрации,

лицензирования либо схожих процедурах государства-участники должны

изучить возможность определения максимальных уровней с тем, чтобы

ограничить влияние, которое коммерческая компания или группа могут

иметь в одном или нескольких секторах средств массовой информации.

Такие уровни, например, могут принимать форму максимальной доли

аудитории, или основываться на доходе/обороте коммерческих

компаний в сфере средств массовой информации. Также возможно

рассмотреть ограничения доли капитала в коммерческих компаниях

средств массовой информации. При установлении уровней

государства-участники должны принимать во внимание размер рынка

средств массовой информации и уровень имеющихся на нем ресурсов.

Компании, достигшие дозволительного уровня на соответствующем

рынке, не должны получать дополнительных вещательных лицензий на

этом рынке. Сверх указанных мер, национальные органы, отвечающие за

выдачу лицензий частным вещателям, при выполнении своей

деятельности должны обращать особое внимание на содействие

плюрализму средств массовой информации. Государства-участники могут рассмотреть возможность создания

специальных органов в сфере средств массовой информации,

наделенных правом противодействовать слияниям компаний и другим

операциям по концентрации, угрожающим плюрализму средств массовой

информации, либо облечения такими правами уже существующих органов

регулирования вещательного сектора. В случае, если

государства-участники не сочтут это целесообразным, органы власти,

занимающиеся общими вопросами конкуренции, должны обращать особое

внимание на плюрализм средств массовой информации при проверке

слияний компаний или других операций по концентрации в секторе

средств массовой информации. Государства-участники должны рассмотреть принятие особых мер

в тех случаях, когда вертикальная интеграция - то есть,

осуществляемый отдельной компанией или группой компаний контроль

за ключевыми элементами производства, вещания, распространения и

смежных видов деятельности - может стать угрозой для плюрализма.

II. Новые коммуникационные технологии и услуги

1. Общий принцип

Государства-участники должны следить за развитием новых

средств массовой информации с целью принятия всех мер, которые

могут потребоваться для сохранения плюрализма средств массовой

информации и обеспечения равноправного доступа поставщиков услуг и

содержания к сетям, а населения - к новым коммуникационным

услугам.

2. Принципы, относящиеся к цифровому вещанию

Ввиду расширения телекоммуникационного сектора, при

осуществляемом в результате внедрения цифровых технологий

перераспределении частотного спектра и выделении других

коммуникационных ресурсов государства-участники должны принимать в

серьезный расчет интересы вещательного сектора, учитывая его вклад

в политический и культурный плюрализм. Государства-участники должны рассмотреть вопросы принятия

правил по справедливому, прозрачному и недискриминационному

доступу к системам и услугам, необходимым для цифрового вещания,

обеспечивая при этом соблюдение беспристрастности для базовых

навигационных систем и наделяя регулятивные органы надлежащими

полномочиями для предотвращения злоупотреблений. Сверх указанных мер, государства-участники должны также

изучить возможность и желательность введения общих технических

стандартов для служб цифрового вещания. Более того, принимая во

внимание, что способность технических систем к взаимодействию

может способствовать расширению зрительского выбора и увеличению

удобства доступа по разумной цене, государства-участники должны

стремиться к достижению максимально возможной совместимости между

цифровыми декодерами.

III. Содержание средств массовой информации

1. Общий принцип

Государства-участники должны рассмотреть возможные меры,

призванные обеспечить доступность для населения разнообразия

содержания средств массовой информации, отражающего различные

политические и культурные взгляды. При этом они должны помнить о

важности гарантирования редакционной независимости средств

массовой информации и о той ценности, которую наравне с этим могут

иметь меры, принятые самими средствами массовой информации на

добровольной основе.

2. Сектор вещательных средств массовой информации

Там, где это уместно и выполнимо, государства-участники

должны рассмотреть вопрос принятия мер, призванных стимулировать

создание и передачу вещательными организациями разнообразного

содержания. Такой мерой может стать, например, включение в

лицензию на вещание требования о том, что вещатель должен

производить или заказывать у независимых производителей

определенный объем оригинальных программ, особенно программ

новостей или текущих событий. Кроме того, при определенных обстоятельствах, таких как

занятие вещателем доминирующего положения на конкретной

территории, государства-участники могут предусмотреть

договоренности о совместном использовании частоты для обеспечения

доступа к эфиру других вещателей. Государства-участники должны изучить вопрос принятия правил,

направленных на сохранение плюралистического местного

радиовещательного и телевизионного ландшафта. При этом особое

внимание следует уделять обеспечению того, чтобы сетевая

деятельность, понимаемая как централизованное предоставление

программ и связанных с этим услуг, не подвергала опасности

плюрализм.

3. Сектор печатных средств массовой информации

Государства-участники должны стремиться к обеспечению

доступности многообразия источников информации, как условия

плюралистического источника содержания изданий.

IV. Собственность и редакционная ответственность

Государства-участники должны поощрять организации средств

массовой информации к добровольному укреплению редакционной и

журналистской независимости посредством редакционных уставов или

других способов саморегулирования.

V. Общественное вещание

Государства-участники должны сохранять общественное вещание и

позволить ему развиваться, чтобы оно могло воспользоваться

возможностями, предоставляемыми новыми коммуникационными

технологиями и услугами. Государства-участники должны исследовать пути развития форм

консультирования организаций общественного вещания со стороны

общественности, что может включать создание совещательных

комитетов по программам, с тем чтобы организации общественного

вещания отражали в своей программной политике нужды и требования

различных групп общества. Государства-участники должны определить способы обеспечения

надлежащего и надежного финансирования общественных вещателей. Эти

способы могут включать общественное финансирование и поступления

от коммерческой деятельности. С учетом перспектив цифровых

технологий, государства-участники должны рассмотреть вопрос

сохранения правил "обязательной передачи" для кабельных сетей.

Аналогичные правила могут быть предусмотрены, где это необходимо,

также и для других методов распространения и способов доставки

сигнала.

VI. Меры поддержки средств массовой информации

Государства-участники могут рассмотреть возможность введения,

с целью увеличения плюрализма и разнообразия средств массовой

информации, схем прямой или косвенной поддержки как для печатных,

так и для вещательных средств массовой информации, в особенности

на региональном и местном уровнях. Следует также рассмотреть

вопрос субсидирования предприятий средств массовой информации,

печатающихся или вещающих на языке меньшинства. Сверх мер поддержки создания, производства и распространения

аудиовизуального и иного содержания, вносящего ценный вклад в

плюрализм средств массовой информации, государства-участники могут

также рассмотреть меры поддержки, направленные на создание новых

предприятий средств массовой информации или помощь тем

организациям средств массовой информации, которые столкнулись с

трудностями либо вынуждены приспосабливаться к структурным или

технологическим изменениям. Не пренебрегая соображениями, касающимися конкуренции, любые

из вышеприведенных мер поддержки должны предоставляться на основе

объективных и беспристрастных критериев, в рамках прозрачных

процедур, и подлежать независимому контролю. Условия

предоставления поддержки следует периодически пересматривать с

тем, чтобы избегать случайного поощрения любых процессов

концентрации средств массовой информации или несообразного

обогащения предприятий, извлекающих выгоду из такой поддержки.

VII. Научные исследования

Государства-участники должны поддерживать научные

исследования в области концентрации средств массовой информации и

плюрализма, особенно касающиеся воздействия на них новых

коммуникационных технологий и услуг.

Центр "Право и средства массовой информации"

|
Законодавчий акт: Рекомендація N R (99) 1 Комітету міністрів Ради Європи "Про заходи щодо сприяння плюралізму в ЗМІ" (укр/рос) " УХВАЛЕНО Комітетом міністрів на 656-му засіданні заступників міністрів від 19 січня 1999 р."Комітет міністрів, відповідно до пункту b статті 15 Статуту Ради Європи ( 994_001 ),. Комітет Міністрів Ради Європи. 1999

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

Рекомендація N R (99) 1 Комітету міністрів Ради Європи "Про заходи щодо сприяння плюралізму в ЗМІ" (укр/рос) " УХВАЛЕНО Комітетом міністрів на 656-му засіданні заступників міністрів від 19 січня 1999 р."Комітет міністрів, відповідно до пункту b статті 15 Статуту Ради Європи ( 994_001 ),. 1999