Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 <<

Директива 2001/77/ЄС Європейського Парламенту та Ради ""Про створення сприятливих умов продажу електроенергії,"виробленої з відновлюваних енергоджерел, на внутрішньому ринку електричної енергії". Європейський Союз. 2001

Документ актуальний на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

Директива 2001/77/ЄС Європейського Парламенту та Ради "Про створення сприятливих умов продажу електроенергії, виробленої з відновлюваних енергоджерел, на внутрішньому ринку електричної енергії" від 27 вересня 2001 року ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ та РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ, Враховуючи положення Договору про створення Європейського Співтовариства ( 994_017 ), і, зокрема Статтю 175(1) даного Договору, Враховуючи пропозицію від Комісії (1), Враховуючи висновок Комітету із соціально-економічних питань (2), Враховуючи висновок Комітету з питань Регіонів (3), Діючи у відповідності із процедурою, викладеною в Статті 251 Договору ( 994_017 ) (4),_______________ (1) Офіційний Журнал N C 311 E, 31.10.2000 р., стор. 320, та Офіційний Журнал N C 154 E, 29.5.2001 р., стор. 89. (2) Офіційний Журнал N C 367, 20.12.2000 р., стор. 5. (3) Офіційний Журнал N C 22, 24.1.2001 р., стор. 27. (4) Висновок Європейського Парламенту від 16 листопада 2000 р. (Офіційний Журнал N C 223, 8.8.2001 р., стор. 294), Спільна позиція Ради від 23 березня 2001 р. (Офіційний Журнал N C 142, 15.5.2001 р., стор. 5) та Рішення Європейського Парламенту від 4 липня 2001 р. (ще не опубліковане в Офіційному Журналі). Рішення Ради від 7 вересня 2001 р. Беручи до уваги, що: (1) Потенціал для використання відновлювальних енергоджерел у Співтоваристві наразі використовується не повністю. Співтовариство визнає як пріоритетний захід потребу стимулювання відновлювальних енергоджерел, враховуючи, що їх використання сприяє захисту довкілля та самодостатньому розвитку. Крім того, це може також створювати робочі місця в регіонах, мати позитивний вплив на соціальну єдність, сприяти надійності енергопостачання та дати змогу швидше досягти цілей Кіотського Протоколу ( 995_801 ). Тому існує необхідність забезпечити, щоби цей потенціал ліпше використовувався в рамках внутрішнього ринку електрики. (2) Створення сприятливих умов для електрики, виробленої з відновлювальних енергоджерел, має високий пріоритет у Співтоваристві, як окреслюється в Білій Книзі про Відновлювальні Джерела Енергії (що в подальшому іменується "Білою Книгою"), із причин забезпечення надійності та диверсифікації енергопостачання, захисту довкілля та соціально-економічної єдності. Її було схвалено Радою в її постанові від 8 червня 1998 року про відновлювальні джерела енергії (5) та Європейським Парламентом у його постанові про Білу Книгу. (6)_______________ (5) Офіційний Журнал N C 198, 24.6.1998 р., стор. 1. (6) Офіційний Журнал N C 210, 6.7.1998 р., стор. 215. (3) Збільшення споживання електрики, виробленої з відновлювальних енергоджерел, становить важливу частину пакета заходів, потрібних для дотримання Кіотського Протоколу до Рамкової Конвенції ООН про кліматичні зміни ( 995_801 ), та будь-якого пакета політичних рішень для виконання подальших зобов'язань. (4) Рада у своїх висновках від 11 травня 1999 року та Європейський Парламент у своїй постанові від 17 червня 1998 року про електричну енергію з відновлювальних енергоджерел (7) запросили Комісію подати конкретну пропозицію в рамках Співтовариства щодо доступу електроенергії, виробленої з відновлювальних енергоджерел, на внутрішній ринок електрики (8), підкресливши, що обов'язкові й амбітні цілі відновлювальної енергетики на національному рівні є суттєвими для отримання результатів та досягнення цілей Співтовариства._______________ (7) Офіційний Журнал N C 210, 6.7.1998 р., стор. 143. (8) Офіційний Журнал N C 378, 29.12.2000 р., стор. 89. (5) Для забезпечення збільшення проникнення на ринок електрики, виробленої з відновлювальних енергоджерел, у середньостроковому плані, слід вимагати від усіх держав-членів установити національні індикативні цільові показники споживання електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел. (6) Ці національні індикативні цільові показники мають бути послідовними з будь-якими національними зобов'язаннями, зробленими як частина зобов'язань щодо кліматичних змін, які взяло на себе Співтовариство згідно з Кіотським Протоколом ( 995_801 ). (7) Комісія має оцінювати, якою мірою держави-члени просуваються в напрямі досягнення своїх національних індикативних цілей та якою мірою ці національні індикативні цілі є послідовними із глобальним індикативним цільовим показником, який становить 12% від валового внутрішнього енергоспоживання до 2010 року, зважаючи, що зазначений у Білій Книзі індикативний цільовий показник в 12% для Співтовариства в цілому до 2010 року надає корисні керівні вказівки щодо збільшення зусиль на рівні Співтовариства, а також у державах-членах, при цьому пам'ятаючи про потребу відображати різні національні обставини. Якщо це буде необхідним для досягнення згаданих цілей, Комісія має подати пропозиції до Європейського Парламенту та Ради, які можуть включати примусові цільові показники. (8) Там, де як джерело енергії вживаються відходи, держави-члени повинні дотримуватися чинного законодавства Співтовариства щодо утилізації відходів. Застосування цієї Директиви ні в якому разі не обмежує визначень, окреслених у Додатку 2a та 2b до Директиви Ради N 75/442/ЄЕС від 15 липня 1975 року про відходи (9). Підтримка для відновлювальних енергоджерел має бути узгодженою з іншими цілями Співтовариства, зокрема, із додержанням ієрархії при утилізації відходів. Тому згідно з майбутньою системою підтримки для відновлювальних енергоджерел не слід стимулювати спалювання невідокремлених комунальних відходів, якщо таке стимулювання підривало б ієрархію._______________ (9) Офіційний Журнал N L 194, 25.7.1975 р., стор. 39. Директива з останніми змінами та доповненнями Рішенням Комісії N 96/350/ЄК (Офіційний Журнал N L 135, 6.6.1996 р., стор. 32). (9) Визначення біомаси, що використовується в цій Директиві не обмежує вживання іншого визначення в національному законодавстві, для цілей, інших ніж ті, що встановлені у цій Директиві. (10) Ця Директива не вимагає від держав-членів визнавати придбання гарантії походження від інших держав-членів або відповідного придбання електрики як внесок у виконання зобов'язання щодо національних квот. Проте, із метою сприяння торгівлі електрикою, виробленою з відновлювальних енергоджерел, та збільшення прозорості для здійснення споживачем вибору між електрикою, виробленою з відновлювальних, і електрикою, виробленою з невідновлювальних енергоджерел, гарантія походження такої електрики є необхідною. Схеми для гарантії походження самі по собі не припускають права отримувати вигоду від національних механізмів підтримки, створених у різних державах-членах. Важливо, щоби всі форми електрики, виробленої з відновлювальних енергоджерел, охоплювалися такими гарантіями походження. (11) Важливо чітко відрізняти гарантії походження від обмінних зелених сертифікатів. (12) Потреба в державній підтримці на користь відновлювальних енергоджерел визнається в керівних документах Співтовариства щодо Державної допомоги захисту довкілля (10), які, серед інших варіантів, враховують потребу розглядати зовнішні витрати на генерування електрики як внутрішні. Проте, такої державної підтримки й надалі стосуватимуться правила Договору про створення ЄС ( 994_029 ), та, зокрема, Статті 87 і 88 даного Договору._______________ (10) Офіційний Журнал N C 37, 3.2.2001 р., стор. 3. (13) Потрібно встановити юридичні рамки для ринку відновлювальних енергоджерел. (14) Держави-члени управляють різними механізмами для підтримки відновлювальних енергоджерел на національному рівні, включаючи схеми зелених сертифікатів, інвестиційної допомоги, звільнення від податків або зниження податкових ставок, податкового відшкодування та прямої цінової підтримки. Одним із важливих засобів для досягнення мети цієї Директиви є гарантування належного функціонування цих механізмів до введення в дію рамкової схеми Співтовариства із метою збереження довіри інвесторів. (15) Ще надто передчасно вирішувати в рамках всього Співтовариства стосовно схем підтримки, з огляду на обмежений досвід із національними схемами та на нинішню відносно низьку частку електрики, виробленої за схемами цінової підтримки з відновлювальних джерел у Співтоваристві. (16) Проте, після достатнього перехідного періоду, необхідно адаптувати схеми підтримки до внутрішнього ринку електрики, що розвивається. Тому є слушним, щоби Комісія відстежувала ситуацію та подавала звіт про досвід, набутий при застосуванні національних схем. Якщо це буде необхідним, Комісія має, у світлі висновків цього звіту, зробити пропозицію щодо рамок Співтовариства стосовно схем підтримки виробництва електроенергії з відновлювальних енергоджерел. Згадана пропозиція має сприяти досягненню національних індикативних цілей, бути сумісною із принципами внутрішнього ринку електрики та враховувати характеристики різних джерел відновлювальної енергії, разом із технологічними й географічними відмінностями. Вона має також стимулювати використання відновлювальних енергоджерел в ефективний спосіб та бути простою, а одночасно якомога ефективнішою, зокрема, щодо витрат, а також включати достатні перехідні періоди, принаймні в сім років, зберігати довіру інвесторів і уникати нецільових витрат. Цей рамковий механізм дав би змогу електроенергії з відновлювальних енергоджерел конкурувати з електроенергією, виробленою з невідновлювальних енергоджерел, та обмежив би витрати для споживача, при цьому зменшуючи, в середньостроковому плані, потребу в громадській підтримці. (17) Збільшення проникнення на ринок електрики, виробленої з відновлювальних енергоджерел, дозволить економію завдяки росту масштабів, тим самим знижуючи витрати. (18) Важливо використовувати міцність ринкових сил і внутрішнього ринку та зробити електрику, вироблену з відновлювальних енергоджерел, конкурентоздатною та привабливою для європейських громадян. (19) Допомагаючи розвиткові ринку відновлювальних енергоджерел, необхідно врахувати позитивний вплив на сприятливу можливість для регіонального й місцевого розвитку, експортні перспективи, соціальну єдність та нагоди для створення робочих місць, особливо, що стосується малих і середніх підприємств та незалежних енерговиробників. (20) Слід враховувати специфічну структуру галузі відновлювальних енергоджерел, особливо при перегляді адміністративних процедур щодо отримання дозволу на будівництво станцій, які вироблятимуть електрику з відновлювальних енергоджерел. (21) За певних обставин неможливо повною мірою забезпечити передачу та розподіл електрики, виробленої з відновлювальних енергоджерел, без негативного впливу на надійність і безпеку системи електромереж, а тому гарантії у цьому контексті можуть включати фінансову компенсацію. (22) Витрати на приєднання нових виробників електрики з відновлювальних енергоджерел мають бути об'єктивними, прозорими та недискримінаційними, при цьому слід належним чином враховувати вигоду, яку впроваджені генератори приносять для електромереж. (23) Оскільки загальні цілі запропонованого заходу не можуть достатньою мірою досягатися державами-членами, але можуть, із причини масштабу чи наслідків заходу, ліпше досягатися на рівні Співтовариства, то Співтовариство може вживати заходи у відповідності із принципом додатковості, як його окреслено в Статті 5 Договору ( 994_017 ). Проте, їхнє детальне виконання слід залишити державам-членам, дозволяючи тим самим кожній державі-члену вибирати режим, який найліпше відповідає її конкретній ситуації. Відповідно до принципу пропорційності, як його окреслено у згаданій Статті, ця Директива не виходить за межі необхідного для досягнення згаданих цілей, ПРИЙНЯЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:... дивитись законодавчий акт

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Законодавство Європейського Союзу:

  1. УГОДА про фінансування заходу «EU4BUSINESS: Підтримка малих та середніх підприємств (МСП) в Україні» (ENI/2020/042-435). Європейський Союз. 2020 рікк
  2. РІШЕННЯ № ____/2019 РАДИ АСОЦІАЦІЇ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС від ____ ____________ 2019 року про внесення змін і доповнень до Додатка XXVII до Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з однієї сторони, та між Україною, з іншої сторони. Європейський Союз. 2019 рікк
  3. "ДОДАТКОВА УГОДА № 1 (у формі обміну листами) між Урядом України та Європейським Союзом, представленим Європейською Комісією, до Угоди про фінансування Рамкової програми на підтримку угод між Україною та Європейським Союзом від 20 грудня 2013 року". Європейський Союз. 2018 рікк
  4. "УГОДА між Урядом України і Європейським Союзом про участь України в програмі ЄС “Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)”". Європейський Союз. 2018 рікк
  5. ДОДАТКОВА УГОДА № 2 між Урядом України та Європейською Комісією, що діє від імені Європейського Союзу, до Угоди про фінансування ENPI/2013/024-517 "Програма підтримки секторальної політики - Підтримка регіональної політики України". Європейський Союз. 2017 рікк
  6. "МЕМОРАНДУМ про взаєморозуміння щодо Стратегічного Енергетичного Партнерства між Україною та Європейським Союзом спільно з Європейським Співтовариством з атомної енергії". Європейський Союз. 2016 рікк
  7. ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 2016/1629 від 14 вересня 2016 року про встановлення технічних вимог до суден внутрішнього плавання, про внесення змін до Директиви 2009/100/ЄС і про скасування Директиви 2006/87/ЄС. Європейський Союз. 2016 рікк
  8. ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2016/1148 від 6 липня 2016 року про заходи для високого спільного рівня безпеки мережевих та інформаційних систем на території Союзу. Європейський Союз. 2016 рікк
  9. РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних). Європейський Союз. 2016 рікк
  10. ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНЕ РІШЕННЯ КОМІСІЇ (ЄС) 2016/650 від 25 квітня 2016 року щодо стандартів оцінки безпеки засобів для створення кваліфікованих підпису та печатки відповідно до статей 30(3) та 39(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 910/2014 про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій на внутрішньому ринку. Європейський Союз. 2016 рікк
  11. РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 2016/426 від 9 березня 2016 року про прилади, що працюють на газоподібному паливі, та про скасування Директиви 2009/142/ЄС. Європейський Союз. 2016 рікк
  12. РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 2016/425 від 9 березня 2016 року про засоби індивідуального захисту та скасування Директиви Ради 89/686/ЄЕС. Європейський Союз. 2016 рікк
  13. РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2016/424 від 9 березня 2016 року про канатні дороги та скасування Директиви 2000/9/ЄС. Європейський Союз. 2016 рікк
  14. УГОДА про фінансування. Європейський Союз. 2016 рікк
  15. УГОДА про фінансування. Європейський Союз. 2016 рікк
  16. "УГОДА (у формі обміну нотами) між Урядом України, Урядом Республіки Молдова та Європейською Комісією про продовження дії мандату Місії Європейської Комісії з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова". Європейський Союз. 2015 рікк
  17. "ДОДАТКОВА УГОДА № 2 (у формі обміну листами)між Урядом України та Європейським Союзом, представленим Європейською Комісією, до Угоди про фінансування програми "Твіннінг і технічна допомога для підтримки Європейської політики сусідства"(ENPI/2010/22315) від 30 листопада 2011 року". Європейський Союз. 2015 рікк
  18. "МАКРОФІНАНСОВА ДОПОМОГА УКРАЇНІ""КРЕДИТНА УГОДА між УКРАЇНОЮ як Позичальником, НАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ як Фінансовим агентом Позичальника та ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ як Кредитором". Європейський Союз. 2015 рікк
  19. "РЕКОМЕНДАЦІЯ № 2015/1 від 16.03.2015 про імплементацію Порядку денного асоціації між Україною та ЄС". Європейський Союз. 2015 рікк
  20. "ДОДАТКОВА УГОДА № 1 (у формі обміну листами) між Урядом України та Європейським Союзом, представленим Європейською Комісією, до Угоди про фінансування Рамкової програми на підтримку угод між Україною та Європейським Союзом від 19 грудня 2012 року". Європейський Союз. 2015 рікк