Наказ; Держспоживстандарт України від 24.12.2004 № 289 "Про затвердження Технічного регламенту з підтвердження відповідності паковання (пакувальних матеріалів) та відходів паковання". Інше законодавство України. 2004
![]()
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ
Н А К А З
24.12.2004 N 289
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
25 січня 2005 р.
за N 95/10375
{ Наказ скасовано на підставі Розпорядження КМ N 317-р ( 317-2025-р ) від 08.04.2025 }
Про затвердження Технічного регламентуз підтвердження відповідності паковання
(пакувальних матеріалів) та відходів паковання
Відповідно до Закону України "Про підтвердженнявідповідності" ( 2406-14 ), постанови Кабінету Міністрів України
від 26 грудня 2003 року N 2022 ( 2022-2003-п ) "Про делегування
Державному комітету з питань технічного регулювання та споживчої
політики повноважень на затвердження нормативно-правових актів" та
з метою забезпечення високого рівня захисту довкілля шляхом
удосконалення системи переробки та утилізації паковання і відходів
паковання Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Технічний регламент з підтвердженнявідповідності паковання (пакувальних матеріалів) та відходів
паковання (додається).
2. Доручити АТ "ВНДІХімпроект" Мінпромполітики України(Миголь В.І.), яке веде секретаріат технічного комітету ТК 120
"Пакування, тара, пакувальні матеріали", здійснювати розробку та
перегляд національних стандартів, що можуть сприйматись як доказ
відповідності вимогам Технічного регламенту з підтвердження
відповідності паковання (пакувальних матеріалів) та відходів
паковання.
3. Управлінню стандартизації (Нелепов А.А.) забезпечитищорічне внесення до Плану державної стандартизації робіт з
розробки та перегляду національних стандартів, що можуть
сприйматись як доказ відповідності вимогам Технічного регламенту з
підтвердження відповідності паковання (пакувальних матеріалів) та
відходів паковання.
4. Державному підприємству "Український науково-дослідний інавчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості"
(Жарков Ю.В.) забезпечити публікацію в "Бюлетені інформаційних
матеріалів зі стандартизації, метрології та сертифікації" переліку
уповноважених органів з підтвердження відповідності та
національних стандартів, що можуть сприйматись як доказ
відповідності вимогам Технічного регламенту з підтвердження
відповідності паковання (пакувальних матеріалів) та відходів
паковання.
5. Департаменту технічного регулювання (Онопрієнко В.В.):
5.1. У п'ятиденний термін з дня підписання цього наказузабезпечити його подання на державну реєстрацію до Міністерства
юстиції України.
5.2. У тримісячний термін з дня реєстрації в Міністерствіюстиції України цього наказу забезпечити розроблення проекту плану
поетапного впровадження Технічного регламенту з підтвердження
відповідності паковання (пакувальних матеріалів) та відходів
паковання.
6. Відповідальність за виконання цього наказу покласти надиректора Департаменту технічного регулювання Онопрієнка В.В.
7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступникаГолови Черепкова С.Т.
Голова Л.ШкольникПОГОДЖЕНО:
Міністерство охорони
навколишнього природного
середовища України
Заступник Міністра А.Гриценко
Державний комітет України
з питань регуляторної
політики та підприємництва
Голова Ю.Авксентьєв
Міністерство промислової
політики України
Перший заступник Міністра А.І.Мангул
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Держспоживстандарту
України
24.12.2004 N 289
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
25 січня 2005 р.
за N 95/10375
ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТз підтвердження відповідності паковання
(пакувальних матеріалів) та відходів паковання
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Технічний регламент з підтвердження відповідностіпаковання (пакувальних матеріалів) та відходів паковання (далі -
Технічний регламент) розроблено відповідно до Директиви
Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу від 20.12.94
про паковання та відходи паковання (94/62/ЄС) ( 994_b05 ).
У Технічному регламенті основні терміни використовуються узначеннях, наведених у Законах України "Про захист прав
споживачів" ( 1023-12 ), "Про стандартизацію" ( 2408-14 ), "Про
підтвердження відповідності" ( 2406-14 ), "Про акредитацію органів
з оцінки відповідності" ( 2407-14 ), "Про відходи" ( 187/98-ВР ).
Модулі оцінки відповідності, що наводяться у Технічномурегламенті, відповідають постанові Кабінету Міністрів України від
7 жовтня 2003 року N 1585 ( 1585-2003-п ) "Про затвердження
Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо
маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в
технічних регламентах з підтвердження відповідності".
Дія Технічного регламенту поширюється на:
виробників паковання;
уповноважених виробниками осіб - резидентів України;
осіб, що відповідають за введення паковання в обіг таповодження з відходами паковання (у разі якщо виробник або
уповноважена ним особа не проводить діяльності на території
України);
центральний орган виконавчої влади, на який покладені функціїтехнічного регулювання в сфері паковання (далі - ЦОВВ);
організації будь-якої форми власності, на які покладеніфункції з координації та реалізації заходів щодо системи переробки
та утилізації паковання та відходів паковання (далі - уповноважені
організації);
уповноважені органи із сертифікації, вимоги до яких визначеніпостановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 року
N 376 ( 376-2002-п ) "Про затвердження Порядку надання органам із
сертифікації повноважень на проведення робіт з підтвердження
відповідності у законодавчо регульованій сфері" (далі -
уповноважені органи);
спеціалізовані підприємства, що мають ліцензії на збирання йзаготівлю відходів як вторинної сировини та умови для надання
послуг із збирання, сортування, перевезення, переробки та
утилізації використаної тари (паковання) (далі - спеціалізовані
підприємства).
Технічний регламент стосується всього паковання, що розміщенона ринку в Україні, та всіх відходів паковання незалежно від того,
чи використовувались та створювались вони на промисловому,
комерційному, офісному рівнях, у крамницях, побутових службах чи в
домашньому господарстві або на будь-якому іншому рівні незалежно
від матеріалу, що використовується.
1.2. Технічний регламент має за мету гармонізуватинаціональні заходи щодо системи переробки та утилізації паковання
та відходів паковання для того, щоб, з одного боку, запобігти
будь-якому впливу на довкілля або зменшити такий вплив і таким
чином забезпечити високий рівень захисту довкілля та, з іншого
боку, забезпечити функціонування внутрішнього ринку та уникнення
перешкод для торгівлі та порушення чи обмеження конкуренції в
межах держави.
1.3. Технічний регламент встановлює положення, що мають наметі, по-перше, запобігати створенню відходів паковання, а
по-друге, забезпечувати вторинне використання паковання, вторинну
переробку та інші форми відновлення відходів паковання, що
сприятиме суттєвому зменшенню остаточного видалення таких
відходів.
2. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ
У Технічному регламенті застосовують терміни в такомузначенні:
2.1. Паковання - усі продукти, вироблені з будь-якихматеріалів будь-якої природи, що використовуються для вміщення,
захисту, переміщення, доставки та презентації товарів, від
сировини до готових виробів, починаючи від виробника і закінчуючи
користувачем чи споживачем.
Паковання складається виключно з:
а) споживчої тари, тобто паковання, що становить товарнуодиницю для кінцевого користувача чи споживача в момент купівлі;
б) групової тари, що становить на момент купівлі групу певноїкількості одиниць товару незалежно, чи продається остання як така
кінцевому користувачу або споживачу, чи вона слугує лише як засіб
доповнення у момент продажу; її можна зняти з продукту, не
завдаючи шкоди його характеристикам;
в) транспортної тари, що полегшує переміщення татранспортування певної кількості одиниць товару чи згрупованих
товарів з метою уникнення механічного пошкодження при
транспортуванні. Транспортна тара не включає автомобільні,
залізничні, морські чи авіаційні контейнери.
Визначення "паковання" надалі ґрунтується на критеріях,сформульованих нижче:
1) предмети вважаються пакованням, якщо вони задовольняютьвищезазначені означення без шкоди іншим функціям, які паковання
також може здійснювати, окрім випадків, коли предмет є складовою
частиною продукту і необхідний для того, щоб уміщати, підтримувати
та захищати цей продукт протягом строку служби, й усі елементи
призначені для використання, споживання чи утилізації разом;
2) предмети, розроблені та призначені для наповнення в моментпродажу, і предмети разової тари, що продаються, наповнюються та
призначені для наповнення в момент продажу, уважаються пакованням
за умови, що вони виконують функцію паковання;
3) пакувальні матеріали та допоміжні пакувальні засоби, щоінтегровані в паковання, уважаються частиною паковання, у яке вони
інтегровані. Допоміжні пакувальні засоби, що приєднані до продукту
або долучені до нього та які здійснюють функцію паковання,
уважаються пакованням, окрім випадків, коли вони є невід'ємною
частиною цього продукту та всі елементи призначені для споживання
чи утилізації разом.
2.2. Відходи паковання - будь-яке паковання чи пакувальнийматеріал, які утворюються у процесі людської діяльності і не мають
подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких
їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення, крім
виробничих залишків.
2.3. Поводження з відходами - дії, спрямовані на запобіганняутворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання,
оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення,
включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями
видалення.
2.4. Система перероблення та утилізації відходів паковання -використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних
ресурсів.
2.5. Запобігання - зменшення кількості та шкідливості длядовкілля:
матеріалів та речовин, що містяться в пакованні та відходахпаковання;
паковання та відходів паковання під час процесу виробництва,торгівлі, а також на етапах розподілу, розміщення на ринку та
утилізації, розвиваючи, зокрема, "чисті" продукти та технології.
2.6. Вторинне використання - будь-яка операція, за допомогоюякої паковання, що було розроблено та створено для здійснення в
межах свого життєвого циклу мінімальної кількості переміщень чи
обігу, повторно наповнюється чи використовується з цією самою
метою, задля якої вона була створена, за допомогою чи без допомоги
допоміжних продуктів, наявних на ринку, що дають змогу повторно
використовувати паковання. Таке повторно використане паковання
стає відходами паковання, коли більше не є предметом вторинного
використання.
2.7. Оброблення, перероблення - здійснення будь-якихтехнологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи
біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до
екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи
видалення.
2.8. Вторинне перероблення - переробка за умов виробничогопроцесу матеріалів, що є відходами для первинної мети або для
інших завдань, уключаючи органічну вторинну переробку, але за
винятком відновлення енергії.
2.9. Відновлення енергії - використання горючих відходівпаковання як засобу генерації енергії шляхом безпосереднього
спалювання з іншими відходами чи без них, проте з відновленням
тепла.
2.10. Органічне вторинне перероблення - аеробна (компостна)чи анаеробна (біометанізація) обробка за контрольованих умов та із
застосуванням мікроорганізмів, частин відходів паковання, що
розкладаються під впливом мікроорганізмів, обробка, яка продукує
стабільні органічні залишки чи метан. Закопування відходів не
вважається формою органічного вторинного перероблення.
2.11. Видалення - здійснення операцій з відходами, що непризводять до їх утилізації.
2.12. Економічні оператори стосовно паковання - постачальникипакувальних матеріалів, виробники паковання та спеціалізовані
підприємства, пакувальники та користувачі, імпортери, продавці та
дистрибутори.
3. ВИМОГИ ДО ПАКОВАННЯ ТА ВІДХОДІВ ПАКОВАННЯ
3.1. Вимоги до складу та природи паковання, яке підлягаєвторинному використанню та відновленню, включаючи вторинне
перероблення
3.1.1. Вимоги щодо виробництва та складу паковання
Паковання повинно виготовлятися так, щоб місткість пакованнята вага були зменшені до мінімальної адекватної величини для
підтримання необхідного рівня безпеки, гігієни та прийнятності для
продукту в пакованні та для споживача.
Паковання повинно розроблятися, виготовлятися тареалізовуватися з метою його вторинного використання чи
відновлення, уключаючи вторинне перероблення, та з метою
мінімізації його впливу на довкілля, коли усуваються відходи
паковання та залишки операцій з переробки та утилізації відходів
паковання.
Паковання виготовляється так, щоб наявність токсичних таінших шкідливих речовин і матеріалів як складників пакувального
матеріалу або будь-яких інших компонентів паковання була
мінімізована з урахуванням їх наявності у викидах, золі чи стічних
водах, коли паковання або залишки операцій із перероблення та
утилізації відходів паковання спалюються або закопуються.
3.1.2. Вимоги до рівня концентрації важких металів, наявних упакованні:
1) рівні концентрації свинцю, кадмію, ртуті ташестивалентного хрому, що наявні в пакованні чи компонентах
паковання, не повинні послідовно перевищувати таких значень:
600 частин на мільйон за вагою;
250 частин на мільйон за вагою;
100 частин на мільйон за вагою.
Терміни досягнення зазначених рівнів концентрації важкихметалів установлюються планом поетапного впровадження Технічного
регламенту;
2) рівні концентрації, зазначені в підпункті 1 пункту 3.1.2,не застосовуються до паковання, що цілком виготовлене з свинцевого
кришталю;
3) уповноважені організації визначають умови, згідно з якимизазначені вище рівні концентрації не застосовуються до повторно
перероблених матеріалів та циклів продукту, які перебувають в
тісному та контрольованому ланцюгу.
3.1.3. Вимоги щодо паковання, яке підлягає вторинномувикористанню
Водночас повинні бути дотримані такі вимоги:
фізичні властивості та характеристики паковання повинніуможливлювати певну кількість переміщень або обігів за нормальних
передбачуваних умов використання;
можливість переробки використаного паковання з метоюдотримання вимог охорони здоров'я та безпеки для робочої сили;
виконання вимог щодо паковання, що підлягає відновленню, колипаковання більше не використовується повторно й відтак стає
відходами.
3.1.4. Вимоги до паковання, що підлягає відновленню
3.1.4.1. Паковання, що підлягає відновленню, у формівторинного перероблення матеріалу
Паковання повинно вироблятися в такий спосіб, щоб уможливитивторинне перероблення певного відсотка ваги матеріалів, що
використані для виробництва ринкових продуктів, відповідно до
чинних стандартів України. Визначення такого відсотка може бути
різним залежно від типу матеріалу, з якого паковання складається.
3.1.4.2. Паковання, що підлягає відновленню, у формівідновлення енергії
Відходи паковання, перероблені з метою відновлення енергії,повинні мати мінімально низький показник теплотворності, щоб
дозволити оптимізацію відновлення енергії.
3.1.4.3. Паковання, що підлягає вторинному використанню, уформі компостування
Відходи паковання, що підлягають переробці з метоюкомпостування, повинні характеризуватися здатністю розкладатися
під впливом мікроорганізмів, що не повинно перешкоджати їхньому
окремому збиранню та процесу компостування або діяльності, у яку
їх запроваджено.
3.1.4.4. Паковання, що розкладається під впливоммікроорганізмів
Відходи паковання, що розкладаються під впливоммікроорганізмів, повинні характеризуватися тим, що вони мають
зазнавати фізичного, хімічного, термального чи біологічного
розкладу так, щоб більша частина завершеного компосту цілковито
розкладалась на двоокис вуглецю, біомасу та воду.
3.2. Запобігання утворенню відходів паковання
3.2.1 Уповноважені організації додатково до заходів, щозапобігають утворенню відходів паковання відповідно до пункту 3.1,
можуть запроваджувати інші запобіжні заходи.
Такі заходи можуть складатися з програм та проектів іззапровадження відповідальності виробника за мінімізацію впливу на
довкілля паковання або подібних заходів, що ухвалюються, якщо це
необхідно, після консультації з економічними операторами, та
розроблятися з метою поєднання та використання ініціатив, що
реалізуються в державі щодо запобіжних заходів.
3.3. Відновлення та вторинне перероблення
3.3.1. Послідовно мають бути досягнуті такі вимоги:
а) від 50 до 65% маси відходів паковання відновлюватимутьсячи спалюватимуться на заводах, де спалюються відходи з
відновленням енергії;
б) принаймні 60% маси відходів паковання відновлюватимутьсячи спалюватимуться на заводах, де спалюються відходи з
відновленням енергії;
в) від 25 до 45% загальної маси пакувальних матеріалів, щомістяться у відходах паковання, повторно перероблятимуться 15% від
маси кожного пакувального матеріалу;
г) від 55 до 80% ваги відходів паковання повторноперероблятимуться;
ґ) мінімальні рівні вторинної переробки матеріалів, щомістяться у відходах паковання, складатимуть:
60% маси скла;
60% маси паперу та картону;
50% маси металів;
22,5% маси пластмаси, ураховуючи тільки матеріали, які зновперероблюються у пластмаси;
15% маси деревини.
Терміни досягнення зазначених вимог установлюються планомпоетапного впровадження Технічного регламенту.
3.3.2. Заходи та мета, зазначені в пункті 3.3.1,оприлюднюються та є предметом інформаційної кампанії для
громадськості та економічних операторів.
3.3.3. Територіальні структурні підрозділи уповноваженихорганізацій надають їм звіт про результати запровадження
Технічного регламенту та його вплив на довкілля і на
функціонування внутрішнього ринку. У звіті беруться до уваги
особливі обставини в кожному регіоні. Він охоплює таке:
а) оцінку ефективності, запровадження та виконання істотнихвимог;
б) додаткові запобіжні заходи для зменшення впливу пакованняна довкілля, за можливості не погіршуючи його основних функцій;
в) можливу розробку індикатора впливу паковання на довкілля зметою виразити запобіжні заходи щодо відходів паковання у більш
простій та ефективній формі;
г) планування запобіжних заходів щодо відходів паковання;
ґ) сприяння вторинному використанню та, зокрема, порівняннявитрат і прибутків від вторинного використання та перероблення;
д) намагання зменшити надалі та, якщо необхідно, повністювилучити з виробництва паковання важкі метали та інші небезпечні
матеріали.
До звіту, відповідно, додаються пропозиції з переглядувідповідних положень Технічного регламенту, якщо такі пропозиції
до того часу ще не були представлені.
3.3.4. У звіті викладаються питання відповідно до пункту3.3.3, а також інші питання щодо довкілля, зокрема відповідної
стратегії щодо вторинного перероблення та раціонального
використання ресурсів.
3.4. Системи повернення, збору та відновлення
3.4.1. Уповноважені організації повинні вжити необхіднихзаходів для забезпечення створення систем, які передбачають
виконання завдань, установлених у Технічному регламенті:
а) повернення та(або) збір використаного паковання та(або)відходів паковання від споживача, іншого кінцевого користувача чи
з потоку відходів з метою спрямування його в найбільш відповідні
альтернативні напрями діяльності з перероблення та утилізації
відходів;
б) вторинне використання, включаючи вторинне переробленняпаковання та(або) зібраних відходів паковання.
Ці системи повинні бути відкриті для участі економічнихоператорів.
Вони також застосовуються до імпортованих продуктів на умовахнедискримінації, включаючи детальні домовленості та будь-які
тарифи, що встановлюються для доступу до систем та розробляються,
щоб запобігти бар'єрам для торгівлі, порушенням конкуренції.
3.5. Система маркування та ідентифікації
3.5.1. Для сприяння збору, сортуванню, транспортуванню,вторинному використанню та відновленню, що включає вторинне
перероблення, на пакованні з метою його ідентифікації та
класифікації має бути зазначено: відповідна галузь промисловості,
тип пакувального(их) матеріалу(ів).
3.5.2. Паковання містить відповідне маркування чибезпосередньо на самому пакованні, чи на ярлику, яке має бути
чітко видне та легко розпізнаване. Маркування має бути зносостійке
та надійне, включаючи випадки, коли паковання відкрите.
4. СТАНДАРТИЗАЦІЯ
4.1. Відповідно до розділу 3 Технічного регламенту мають бутирозроблені національні стандарти, гармонізовані з європейськими та
міжнародними нормами, що стосуються:
критеріїв та методології аналізу життєвого циклу паковання;
методів вимірювання та встановлення присутності важкихметалів та інших небезпечних речовин у пакованні та їх потрапляння
в довкілля з паковання та відходів паковання;
критеріїв мінімального вмісту повторно переробленихматеріалів у пакованні для відповідних типів паковання;
критеріїв вторинного перероблення;
критеріїв методів компостування та виробленого компосту;
критеріїв маркування паковання.
5. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ
5.1. Уповноважені організації вживають необхідних заходів длязабезпечення створення баз даних про паковання та відходи
паковання.
5.2. Бази даних мають містити інформацію про значення,характеристики та зростання потоків паковання та відходів
паковання (уключаючи інформацію про токсичність чи небезпечність
пакувальних матеріалів та компонентів, що використовуються для їх
виробництва) згідно з додатком 1 з урахуванням особливих проблем
малих та середніх підприємств стосовно надання детальних даних.
5.3. Бази даних про паковання та відходи паковання маютьґрунтуватись на об'єктивних відомостях територіальних структур
уповноважених організацій.
6. ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ КОРИСТУВАЧІВ ПАКОВАННЯ
Уповноважені організації вживають заходів, щоб користувачіпаковання, включаючи, зокрема, споживачів, отримали необхідну
інформацію про:
системи повернення, збору та відновлення, що їм доступні;
їхню роль у внесок до вторинного використання, відновлення тавторинного перероблення паковання та відходів паковання;
значення маркування на пакованні, що присутнє на ринку.
Уповноважені організації сприяють проведенню кампаній зінформування та підвищення обізнаності споживачів.
7. МОДУЛІ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ
7.1. Для оцінки відповідності паковання та відходів пакованнязастосовуються модулі Aa та F.
7.1.1. Модуль Aa
Виробник або вповноважена ним особа - резидент Українискладає декларацію про відповідність (додаток 2) та проставляє
національний знак відповідності на виріб, ярлик або
супроводжувальну документацію.
Виробник або вповноважена ним особа - резидент Українискладає технічну документацію, що дає змогу оцінити відповідність
паковання та відходів паковання вимогам Технічного регламенту.
Технічна документація охоплює:
загальний опис паковання та відходів паковання;
тип та вид паковання та відходів паковання, дані про їхвиготовлення тощо;
описи і пояснення, що стосуються функціонування паковання тавідходів паковання;
протоколи випробувань, за допомогою яких виробник підтверджуєвідповідність зразків паковання та відходів паковання вимогам
національних стандартів з офіційно опублікованого спеціально
вповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері
підтвердження відповідності переліку національних стандартів;
перелік використаних національних стандартів;
адреси місць виготовлення та зберігання паковання та відходівпаковання;
копію декларації про відповідність.
Виробник або вповноважена ним особа - резидент України разомз технічною документацією зберігає копію декларації про
відповідність протягом 10 років після виготовлення останнього
виробу і надає їх на вимогу визначеним законодавством органам
виконавчої влади.
У разі відсутності виробника або вповноваженої ним особи -резидента України технічна документація та копія декларації про
відповідність зберігаються особою, яка ввела паковання та відходи
паковання в обіг.
Обраний виробником або вповноваженою ним особою - резидентомУкраїни вповноважений орган проводить перевірку паковання та
відходів паковання на відповідність вимогам Технічного регламенту.
Зразок кінцевої продукції повинен бути досліджений і випробуваний
на відповідність національним стандартам, зазначеним у Технічному
регламенті.
Виробник повинен проставляти на пакованні (абосупроводжувальній документації) ідентифікаційний номер обраного
ним уповноваженого органу.
Виробник повинен ужити заходів для того, щоб виробничийпроцес забезпечував відповідність виготовленого паковання
технічній документації та вимогам Технічного регламенту.
7.1.2. Модуль F
Виробник або вповноважена ним особа - резидент Україниперевіряє і засвідчує, що продукція відповідає вимогам Технічного
регламенту.
Виробник або вповноважена ним особа - резидент Українискладає декларацію про відповідність та проставляє на кожному
виробі національний знак відповідності на виріб, ярлик або
супроводжувальну документацію. Виробник або вповноважена ним
особа - резидент України зберігає копію декларації про
відповідність протягом 10 років після виготовлення останнього
виробу.
Виробник або вповноважена ним особа - резидент Українискладає технічну документацію згідно з пунктом 7.1.1 Технічного
регламенту, зберігає її протягом 10 років після виготовлення
останнього зразка і надає на вимогу визначеним законодавством
органам виконавчої влади для перевірки.
У разі відсутності виробника або вповноваженої ним особи -резидента України технічна документація та копія декларації про
відповідність зберігаються особою, яка ввела паковання та відходи
паковання в обіг.
Виробник повинен ужити заходів, щоб виробничий процесзабезпечував відповідність паковання та відходів паковання вимогам
Технічного регламенту.
Уповноважений орган проводить за вибором виробникадослідження і випробування продукції із застосуванням статистичних
методів. Статистична перевірка проводиться у такому порядку:
а) виробник надає уповноваженому органу для перевіркипродукцію у вигляді однорідних партій і вживає заходів для
забезпечення однорідності кожної виробленої партії;
б) уповноважений орган робить випадкову вибірку виробів зкожної партії, досліджує і випробовує кожний відібраний виріб
згідно з відповідним(и) стандартом(ами) з переліку національних
стандартів або проводить рівноцінні випробування для перевірки
відповідності кожного такого виробу вимогам Технічного регламенту
та приймає рішення щодо відповідності партії продукції, з якої
було зроблено вибірку продукції, вимогам Технічного регламенту;
в) у разі якщо партія продукції відповідає встановленимвимогам, уповноважений орган проставляє або дає розпорядження
виробнику щодо нанесення свого ідентифікаційного номера на кожний
виріб з цієї партії, ярлик або супроводжувальну документацію і
видає сертифікат відповідності на підставі проведених випробувань.
Усі вироби з такої партії можуть бути розміщені на ринку, крім тих
відібраних виробів, що не відповідають установленим вимогам.
Якщо партія продукції не відповідає встановленим вимогам,уповноважений орган або ЦОВВ уживає заходів згідно із
законодавством для запобігання розміщенню цієї партії продукції на
ринку. У разі неодноразового виявлення невідповідності партій
встановленим вимогам уповноважений орган може припинити
статистичну перевірку і здійснювати перевірку кожного виробу;
г) виробник або вповноважена ним особа - резидент Українинадає в установленому законодавством порядку органам виконавчої
влади або зацікавленим сторонам сертифікати відповідності.
Начальник управлінняпідтвердження відповідності О.Я.Сердюков
Додаток 1до пункту 5.2
Технічного регламенту
з підтвердження
відповідності паковання
(пакувальних матеріалів)
та відходів паковання
ДАНІ,що повинні включатися в бази даних про паковання
та відходи паковання
1. Для споживчої, групової та транспортної тари:
а) кількість для кожної широкої категорії матеріалупаковання, що споживається в межах країни
(вироблене + імпортоване - експортоване) (табл. 1);
б) кількість, що повторно використовується (табл. 2).
2. Для побутових та непобутових відходів паковання:
а) кількість для кожної широкої категорії матеріалупаковання, що відновлюється та усувається в межах країни
(вироблене + імпортоване - експортоване) (табл. 3);
б) кількість, що утилізується, та кількість, щовідновлюється, для кожної широкої категорії матеріалу (табл. 4).
Таблиця 1
Кількість паковання (споживчої, груповоїта транспортної тари), що споживається
в межах України
------------------------------------------------------------------ | |Тоннаж |- Тоннаж |+ Тоннаж |= Разом | | |паковання, що|паковання, що|паковання, що| | | |виробляється |експортується|імпортується | | |------------+-------------+-------------+-------------+---------| |Скло | | | | | |------------+-------------+-------------+-------------+---------| |Пластмаса | | | | | |------------+-------------+-------------+-------------+---------| |Папір/картон| | | | | |(уключаючи | | | | | |комбіноване)| | | | | |------------+-------------+-------------+-------------+---------| |Метал | | | | | |------------+-------------+-------------+-------------+---------| |Дерево | | | | | |------------+-------------+-------------+-------------+---------| |Інші | | | | | |------------+-------------+-------------+-------------+---------| | Разом| | | | | ------------------------------------------------------------------
Таблиця 2
Кількість паковання (споживчої, груповоїта транспортної тари), що повторно використовується
в межах України
------------------------------------------------------------------ | | Тоннаж | Паковання, що повторно | | | паковання, що | використовується | | | споживається | | | | |-------------------------------| | | | тоннаж | відсоток | |---------------+----------------+----------------+--------------| |Скло | | | | |---------------+----------------+----------------+--------------| |Пластмаса | | | | |---------------+----------------+----------------+--------------| |Папір/картон | | | | |(уключаючи | | | | |комбіноване) | | | | |---------------+----------------+----------------+--------------| |Метал | | | | |---------------+----------------+----------------+--------------| |Дерево | | | | |---------------+----------------+----------------+--------------| |Інші | | | | |---------------+----------------+----------------+--------------| | Разом| | | | ------------------------------------------------------------------
Таблиця 3
Кількість відходів паковання, що повторновикористовується та розміщується в межах України
------------------------------------------------------------------ | | Тоннаж | - Тоннаж | + Тоннаж | = Разом| | |відходів, що|відходів, що |відходів, що| | | |виробляються|експортуються|імпортуються| | |---------------+------------+-------------+------------+--------| |Побутові | | | | | |відходи | | | | | |---------------+------------+-------------+------------+--------| |Скляна тара | | | | | |---------------+------------+-------------+------------+--------| |Пластмасова | | | | | |тара | | | | | |---------------+------------+-------------+------------+--------| |Паперова/ | | | | | |картонна тара | | | | | |---------------+------------+-------------+------------+--------| |Картонна | | | | | |комбінована | | | | | |тара | | | | | |---------------+------------+-------------+------------+--------| |Металева тара | | | | | |---------------+------------+-------------+------------+--------| |Дерев'яна тара | | | | | |---------------+------------+-------------+------------+--------| |Побутові | | | | | |відходи | | | | | |паковання разом| | | | | |---------------+------------+-------------+------------+--------| |Непобутові | | | | | |відходи | | | | | |---------------+------------+-------------+------------+--------| |Скляна тара | | | | | |---------------+------------+-------------+------------+--------| |Пластмасова | | | | | |тара | | | | | |---------------+------------+-------------+------------+--------| |Паперова/ | | | | | |картонна тара | | | | | |---------------+------------+-------------+------------+--------| |Картонна | | | | | |комбінована | | | | | |тара | | | | | |---------------+------------+-------------+------------+--------| |Металева тара | | | | | |---------------+------------+-------------+------------+--------| |Дерев'яна тара | | | | | |---------------+------------+-------------+------------+--------| |Непобутові | | | | | |відходи | | | | | |паковання разом| | | | | ------------------------------------------------------------------
Таблиця 4
Кількість відходів паковання, що повторнопереробляються або повторно використовуються
в межах України
------------------------------------------------------------------ | | Загальний | Кількість, що | Кількість, що | | | тоннаж | утилізована | повторно | | | відходів, що | | використана | | | повторно |-----------------+----------------| | | використову- | Тоннаж |Відсоток|Тоннаж |Відсоток| | | ються та | | | | | | | розміщуються | | | | | |--------------+--------------+--------+--------+-------+--------| |Побутові | | | | | | |відходи | | | | | | |--------------+--------------+--------+--------+-------+--------| |Скляна тара | | | | | | |--------------+--------------+--------+--------+-------+--------| |Пластмасова | | | | | | |тара | | | | | | |--------------+--------------+--------+--------+-------+--------| |Паперова/ | | | | | | |картонна тара | | | | | | |--------------+--------------+--------+--------+-------+--------| |Картонна | | | | | | |комбінована | | | | | | |тара | | | | | | |--------------+--------------+--------+--------+-------+--------| |Металева тара | | | | | | |--------------+--------------+--------+--------+-------+--------| |Дерев'яна тара| | | | | | |--------------+--------------+--------+--------+-------+--------| |Побутові | | | | | | |відходи | | | | | | |паковання | | | | | | |разом | | | | | | |--------------+--------------+--------+--------+-------+--------| |Непобутові | | | | | | |відходи | | | | | | |--------------+--------------+--------+--------+-------+--------| |Скляна тара | | | | | | |--------------+--------------+--------+--------+-------+--------| |Пластмасова | | | | | | |тара | | | | | | |--------------+--------------+--------+--------+-------+--------| |Паперова/ | | | | | | |картонна тара | | | | | | |--------------+--------------+--------+--------+-------+--------| |Картонна | | | | | | |комбінована | | | | | | |тара | | | | | | |--------------+--------------+--------+--------+-------+--------| |Металева тара | | | | | | |--------------+--------------+--------+--------+-------+--------| |Дерев'яна тара| | | | | | |--------------+--------------+--------+--------+-------+--------| |Непобутові | | | | | | |відходи | | | | | | |паковання | | | | | | |разом | | | | | | ------------------------------------------------------------------Начальник управління
підтвердження відповідності О.Я.Сердюков
Додаток 2до пункту 7.1.1
Технічного регламенту
з підтвердження
відповідності паковання
(пакувальних матеріалів)
та відходів паковання
ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ВІДПОВІДНІСТЬ
__________________________________________________________________(повна назва виробника або його вповноваженої особи, які є
резидентами України, або постачальника; __________________________________________________________________
їх місцезнаходження, ідентифікаційний код)
в особі _________________________________________________________
(посада, прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи)
підтверджує, що паковання ______________________________________,
(повна назва паковання, тип, вид)
які випускаються за ____________________________________________,
(назва та позначення документації)
відповідають Технічному регламенту з підтвердження відповідності
паковання (пакувальних матеріалів) та відходів паковання згідно з __________________________________________________________________
(назва та позначення нормативних документів за наявності)
та підлягають підтвердженню відповідності згідно з модулем Aa чи
F розділу 7 зазначеного Технічного регламенту.
Сертифікат відповідності *__________________________________________________________________
(номер сертифіката відповідності, дата його реєстрації,
термін дії, назва та місцезнаходження _________________________________________________________________.
уповноваженого органу із сертифікації)
Декларацію складено під цілковиту відповідальністьвиробника/уповноваженої особи/постачальника.
__________________ _______________ ______________________(посада) (підпис) (ініціали та прізвище)
М.П. _______________
(дата)
---------------
* Наведений абзац застосовується за умови підтвердженнявідповідності за пунктом 7.1.2 Технічного регламенту з
підтвердження відповідності паковання (пакувальних матеріалів) та
відходів паковання.
Начальник управлінняпідтвердження відповідності О.Я.Сердюков
Публікації документа
- Офіційний вісник України від 11.02.2005 — 2005 р., № 4, стор. 256, стаття 248, код акта 31488/2005