П О С Т А Н О В А 01.07.2003 N 279 " Про окремі питання регулювання діяльності банків". Національний банк України. 2003

Актуальність документа станом на 20.09.2016

завантажити документ, актуальний на поточний час

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

01.07.2003 N 279

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

17 липня 2003 р.

за N 606/7927

Про окремі питання

регулювання діяльності банків

Відповідно до Закону України "Про банки і банківську

діяльність" ( 2121-14 ) та з метою вдосконалення

нормативно-правових актів Національного банку України, підвищення

надійності та стабільності банківської системи Правління

Національного банку України П О С Т А Н О В Л Я Є:

1. Затвердити Зміни до Інструкції про порядок регулювання

діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління

Національного банку України від 28.08.2001 N 368 ( z0841-01 ) та

зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за

N 841/6032 (із змінами), що додаються.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Правління

Національного банку України від 24.10.2000 N 420 ( z0781-00 ) "Про

додаткові вимоги до уповноважених банків щодо нормативів капіталу

та ліквідності", зареєстровану в Міністерстві юстиції України

05.11.2000 за N 781/5002.

3. Банки мають забезпечити, починаючи з 01.10.2003, включення

до розрахунку нормативів кредитного ризику суми вкладень у боргові

цінні папери, що випущені банками.

4. Генеральному департаменту банківського нагляду

(В.В.Пушкарьов) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції

України довести зміст цієї постанови до відома самостійних

структурних підрозділів, територіальних управлінь Національного

банку України, а також до банків для керівництва в роботі.

5. Постанова набирає чинності через місяць після державної

реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на

заступника Голови О.В.Шлапака, Генеральний департамент

банківського нагляду (В.В.Пушкарьов) та начальників територіальних

управлінь Національного банку України.

Голова С.Л.Тігіпко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України

01.07.2003 N 279

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

17 липня 2003 р.

за N 606/7927

ЗМІНИ
до Інструкції про порядок регулювання
діяльності банків в Україні
( z0841-01 )

1. Абзац третій пункту 1.7 глави 1 розділу II викласти в

такій редакції:

"вкладення в капітал (що не консолідуються) асоційованих та

дочірніх установ, а також вкладення в капітал інших установ у

розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу".

2. У розділі IV:

2.1. Абзац тридцять перший підпункту "ґ" глави 1 викласти в

такій редакції:

"боргові цінні папери, випущені банками, фінансовими

(небанківськими) установами та нефінансовими підприємствами, в

портфелі банку на продаж та на інвестиції".

     2.2. Виноску 5 глави 3 викласти в такій редакції:

"5 До негативно класифікованих активів належать: кредитні

операції, що класифіковані за ступенем ризику як "сумнівні",

"безнадійні"; дебіторська заборгованість, що належить до III та IV

груп ризику; цінні папери з нефіксованим прибутком, ринкова (або

розрахункова ринкова) вартість яких менше балансової вартості

понад 50 відсотків; прострочені більше ніж 31 день та сумнівні до

отримання нараховані доходи; кошти, що розміщені на

кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах),

які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням

уповноважених органів або які зареєстровані в офшорних зонах.

Підставою для їх класифікації є нормативно-правові акти

Національного банку та внутрішні положення банків".

3. У розділі VI:

3.1. Абзац перший пункту 1.13 глави 1 викласти в такій

редакції:

"1.13. Контрагенти, у яких держава є власником істотної

участі, не є такими, що разом володіють акціями (паями/частками)

банку або іншої юридичної особи, якщо ці контрагенти не пов'язані

між собою виробничими зв'язками та зміни у фінансово-господарській

діяльності одного контрагента не можуть вплинути на фінансовий

стан (господарську діяльність) іншого".

3.2. Підпункт "а" пункту 2.3 глави 2 доповнити абзацом такого

змісту:

"боргові цінні папери, випущені банками, в портфелі банку на

продаж та на інвестиції".

3.3.

Пункти 2.5, 2.6, 2.7, 2.8 глави 2 викласти в такій

редакції:

"2.5. Банк, який є добре капіталізованим або достатньо

капіталізованим і проводить беззбиткову діяльність протягом

останніх трьох місяців, може надавати кредити та здійснювати

вкладення в боргові цінні папери в обсягах, що перевищують

установлений норматив максимального розміру кредитного ризику на

одного контрагента (Н7), та виключати із загального обсягу

кредитного ризику суму забезпечення (але не більше ніж сума

основного боргу за окремою кредитною операцією) у разі:

а) забезпечення кредиту безумовним зобов'язанням за умови, що

це зобов'язання було надане безпосередньо на користь банку:

урядами або центральними банками держав, що належать до

категорії А 11;

--------------

11 Перелік країн, що включені до категорії А: Австралія,

Австрія, Бельгія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія,

Італія, Канада, Корея, Люксембург, Мексика, Німеччина, Норвегія,

Нова Зеландія, Нідерланди, Сполучене Королівство Великобританії та

Північної Ірландії, Польща, Португалія, США, Туреччина, Угорщина,

Фінляндія, Франція, Чеська Республіка, Швейцарія, Швеція та

Японія.

або Міжнародним банком реконструкції та розвитку чи

Європейським банком реконструкції та розвитку;

або першокласними банками, що мають опублікований кредитний

рейтинг не нижче інвестиційного класу 12, - за зобов'язаннями

контрагентів із строком виконання один рік і менше.

---------------

12 Інвестиційний клас - кредитний рейтинг банку,

підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових

компаній (IBCA, Standard & Poor's, Moody's), який свідчить про

низьку ймовірність невиконання зобов'язань.

У разі дотримання зазначених вимог банк повинен мати такі

документи:

оригінал безумовного зобов'язання, що поданий особами, які

зазначені в підпункті "а" пункту 2.5 цієї глави. Цей документ має

бути нотаріально засвідчений за місцем його видачі (крім

акредитивів "стендбай"), перекладений на українську мову та

легалізований в консульській установі України, якщо міжнародними

договорами, у яких бере участь Україна, не передбачено інше.

Зазначений документ може бути також засвідчений в посольстві

відповідної держави в Україні та легалізований в Міністерстві

закордонних справ України. Переклад зобов'язання у вигляді

електронного документа (акредитиви "стендбай") має засвідчуватися

нотаріально або банком-заявником, крім того Національний банк у

будь-який час може перевірити оригінал зобов'язання. До безумовних

зобов'язань належать безумовні гарантії погашення заборгованості

позичальника перед банком, уключаючи гарантії на першу вимогу,

безвідкличні резервні акредитиви, що виконують функції фінансової

гарантії. Безумовне зобов'язання має відповідати нормам

міжнародного інституційного (приватного) права щодо зобов'язань

такого типу, а саме: Уніфікованим правилам та звичаям для

документарних акредитивів Міжнародної торгової палати ( 988_003),

Уніфікованим правилам по договірних гарантіях Міжнародної торгової

палати ( 988_005 ), Уніфікованим правилам Міжнародної торгової

палати стосовно гарантій на першу вимогу ( 988_001 ) та іншим

міжнародно-правовим актам (у тому числі держави походження

гаранта) з питань переказу грошей відповідно до статті 2 Закону

України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні"

( 2346-14 );

підтвердження офіційного рейтингу гаранта відповідно до

останніх видань бюлетенів провідних світових рейтингових компаній

(IBCA, Standart & Poor's, Moody's тощо);

інші документи, що відповідають вимогам банківського

законодавства відповідної країни, які за формою, змістом і

засобами реалізації забезпечують виконання гарантом безумовних

зобов'язань (за наявності);

б) грошового покриття кредиту у вигляді застави майнових прав

на грошові кошти позичальника/майнового поручителя, що розміщені у

вигляді депозиту в банку-кредиторі, або застави ощадних/депозитних

сертифікатів, що випущені банком-кредитором, за умови

відповідності строків надання кредиту строкам залучення депозиту.

У разі забезпечення кредиту грошовим покриттям банк повинен мати

договір про заставу майнових прав на грошові кошти, що

зберігаються на рахунках у банку-кредиторі (або договір про

заставу ощадних/депозитних сертифікатів, що випущені

банком-кредитором), який укладений з позичальником/майновим

поручителем і за яким надається право у разі невиконання

позичальником/майновим поручителем зобов'язань за кредитним

договором стягувати кошти з їх рахунків на погашення цього боргу,

а також платіжні та інші документи, що підтверджують надання

кредиту і відповідне забезпечення за кредитом.

Банки можуть здійснювати вкладення в боргові цінні папери в

розмірі, що перевищує встановлений норматив максимального розміру

кредитного ризику на одного контрагента (Н7), та виключати із

загального обсягу кредитного ризику суму безумовного забезпечення

або грошового покриття, якщо в умовах випуску та розміщення таких

боргових цінних паперів (або в угоді про купівлю цінних паперів)

зазначається про їх відповідне забезпечення згідно з укладеним між

емітентом та гарантом/поручителем договором про забезпечення. У

разі забезпечення вкладень у боргові цінні папери грошовим

покриттям банк повинен мати документ, у якому визначені умови

випуску та розміщення таких боргових цінних паперів (або угоду про

купівлю боргових цінних паперів) із зазначенням у ньому (в угоді)

про відповідне грошове покриття такого випуску.

2.6. Рішення про проведення банком операцій з одним

контрагентом/позичальником у розмірі, що перевищує 25 відсотків

регулятивного капіталу банку (з урахуванням сум усіх операцій,

визначених у пункті 2.3 цієї глави, щодо цього контрагента), має

прийматися правлінням та/або радою банку.

2.7. У день надання такого кредиту та виключення його з

розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на

одного контрагента (Н7) банк зобов'язаний:

включити відповідну інформацію до форми звітності N 611 "Звіт

про дотримання економічних нормативів" ( v0544500-98 );

надіслати електронною поштою письмове повідомлення

відповідному територіальному управлінню та Генеральному

департаменту банківського нагляду Національного банку із

зазначенням інформації про документи, що підтверджують надання

забезпеченого грошовим покриттям (депозитом чи депозитним

сертифікатом) або безумовним забезпеченням кредиту, які

передбачені пунктом 2.5 цієї глави.

2.8. У разі пролонгації кредитної угоди для підтвердження

наявності грошового покриття (або безумовного забезпечення) за

пролонгованим кредитом та права банку не включати суму такого

кредиту до розрахунку нормативу максимального розміру кредитного

ризику на одного контрагента (Н7) банк зобов'язаний здійснити

заходи відповідно до вимог пункту 2.7 цієї глави.

Під час проведення інспекційної перевірки інспектори мають

перевіряти достовірність документів щодо підстав виключення сум

кредитів, забезпечених грошовим покриттям (або безумовним

зобов'язанням), з розрахунку нормативу максимального розміру

кредитного ризику на одного контрагента (Н7).

Якщо за результатами перевірки встановлені факти невиконання

банком на дату надання кредиту (його пролонгації) хоча б однієї з

умов, зазначених у пунктах 2.5 - 2.7 цієї глави, чи у зв'язку з

невідповідністю перелічених у цих пунктах документів, то банк

зобов'язаний відкоригувати розрахунок нормативу максимального

розміру ризику на одного контрагента (Н7) з дати виключення ним із

загального обсягу кредитного ризику відповідної суми кредиту та

подати до Національного банку змінену форму звітності N 611 "Звіт

про дотримання економічних нормативів" ( v0544500-98 ) за

відповідні періоди (місяці).

У цьому разі за допущені порушення до банку мають

застосовуватися жорсткі заходи впливу відповідно до

нормативно-правових актів Національного банку з питань

застосування до банків заходів впливу за порушення вимог

банківського законодавства".

     3.4. Пункт 3.3 глави 3 доповнити абзацом такого змісту:

"Якщо один контрагент банку входить одночасно до складу

кількох груп пов'язаних контрагентів, то при розрахунку нормативу

великих кредитних ризиків (Н8) сума наданого кредиту контрагента,

що входить до складу кількох груп, враховується один раз".

3.5. Підпункт "а" пункту 3.4 глави 3 доповнити абзацом такого

змісту:

"боргові цінні папери, випущені банками, в портфелі банку на

продаж та на інвестиції".

4. Пункт 2.4 глави 2 розділу X доповнити абзацом такого

змісту:

"максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та

поручительств, наданих інсайдерам (Н10к)".

Директор Генерального департаменту

банківського нагляду В.В.Пушкарьов

Публікації документа

Офіційний вісник України від 01.08.2003 — 2003 р., № 29, стор. 217, стаття 1489, код акта 25858/2003

П О С Т А Н О В А 01.07.2003 N 279 " Про окремі питання регулювання діяльності банків". Національний банк України. 2003

Публікації документа

Національний банк України: