Наказ; Держжитлокомунгосп України від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій". Інше законодавство України. 2005
![]()
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
Н А К А З
17.05.2005 N 76
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
25 серпня 2005 р.
за N 927/11207
Про затвердження Правил утриманняжилих будинків та прибудинкових територій
Відповідно до Закону України "Про Загальнодержавну програмуреформування і розвитку житлово-комунального господарства на
2004-2010 роки" ( 1869-15 ) та Указу Президента України від
19.08.2002 N 723 ( 723/2002 ) "Про Положення про Державний комітет
України з питань житлово-комунального господарства" Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила утримання жилих будинків таприбудинкових територій (додаються).
2. Вважати таким, що втратив чинність, наказДержжитлокомунгоспу України від 31.12.91 N 135 ( v0135303-91 )
"Про затвердження Положення про систему технічного обслуговування,
ремонту та реконструкції жилих будівель в містах і селищах
України".
3. Юридичному відділу (М.Г.Агапова) спільно з Управліннямексплуатації житлового фонду (В.М.Кірюшин) забезпечити подання
цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції
України у визначений законодавством термін.
4. Управлінню експлуатації житлового фонду (В.М.Кірюшин)спільно з Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва
(В.С.Балицький) довести цей наказ до відома зацікавлених
підприємств та організацій.
5. Цей наказ набуває чинності одночасно з набуттям чинностіпостанови Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до Правил
користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими
територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України
від 08.10.92 N 572 ( 572-92-п ), у частині утримання будинків і
прибудинкових територій.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступникаГолови Комітету О.Б.Лотоцького.
Голова Комітету О.Ю.КучеренкоПОГОДЖЕНО:
Голова Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва А.В.Дашкевич
Антимонопольний комітет України
В.о. Голови Антимонопольного
комітету О.Мельниченко
Держспоживстандарт України
Перший заступник Голови І.Саєвич
Міністерство України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи
Заступник Міністра М.Горбенко
Держбуд України
Перший заступник Голови Комітету А.Беркута
Міністерство економіки України
Заступник Міністра В.Рябошлик
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Держжитлокомунгоспу
України
17.05.2005 N 76
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
25 серпня 2005 р.
за N 927/11207
ПРАВИЛАутримання жилих будинків та прибудинкових територій
Терміни, що використовуються у Правилах
Жилий будинок - будівля капітального типу, споруджена здотриманням вимог, установлених законом, іншими
нормативно-правовими актами, і призначена для постійного в ній
проживання.
Допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення,призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового
обслуговування мешканців будинку.
Житлово-комунальні послуги - результат господарськоїдіяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та
перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і
спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів,
норм, стандартів, порядків і правил.
Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу абокомплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник
або юридична особа, яка за договором з власником утримує на
балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну
та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки
коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і
поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим
майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з
законом.
Виконавець послуг - суб'єкт господарювання, предметомдіяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу
відповідно до умов договору.
Виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створюєжитлово-комунальні послуги.
Власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу абокомплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або
юридична особа, якій належить право володіння, користування та
розпорядження приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом
або комплексом будинків і споруд, зареєстроване в установленому
законом порядку.
Внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них,прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання
житлово-комунальних послуг, які розміщені в межах будинку,
споруди, системи протипожежного захисту.
Житлово-будівельний кооператив - юридична особа, утворенафізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися
на основі об'єднання їх майнових пайових внесків для участі в
будівництві або реконструкції житлового будинку (будинків) і
наступної його (їх) експлуатації.
Прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирногобудинку, визначена актом на право власності чи користування
земельною ділянкою і призначена для обслуговування
багатоквартирного будинку.
Засіб вимірювальної техніки - технічний засіб, якийзастосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні
характеристики.
Кількісний показник житлово-комунальних послуг - одиницявиміру для обчислення обсягу отриманої споживачем послуги,
визначена відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів,
порядків і правил згідно із законодавством.
Комунальні послуги - результат господарської діяльності,спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в
забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та
електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових
відходів у порядку, установленому законодавством.
Непереборна сила - дія надзвичайної ситуації техногенного,природного або екологічного характеру, яка унеможливлює надання
відповідної послуги відповідно до умов договору.
Норми споживання - кількісні показники споживанняжитлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством
відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування.
Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або маєнамір отримати житлово-комунальну послугу.
Точка розподілу - місце передачі послуги від однієї особи доіншої, облаштоване засобами обліку та регулювання.
Управитель - особа, яка за договором з власником чибалансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою,
житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі -
управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію
відповідно до закону та умов договору.
Утримання будинків і прибудинкових територій - господарськадіяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи
юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту
жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків
і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової)
території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів,
порядків і правил згідно із законодавством.
Ремонт будинку - комплекс будівельних робіт, спрямованих навідновлення, з можливим поліпшенням експлуатаційних показників
елементів будинку.
Експлуатаційні параметри елементів будинку - це сукупністьтехнічних, санітарно-гігієнічних, екологічних, ергономічних та
естетичних характеристик будинку, які визначають його
експлуатаційні якості.
Реконструкція жилого будинку - комплекс будівельних робіт,спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень
житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання,
надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх
показників відповідно до нормативно-технічних вимог.
Капітальний ремонт будинку - комплекс ремонтно-будівельнихробіт, пов'язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних
показників будинку, із заміною або відновленням несучих або
огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання та обладнання
протипожежного захисту без зміни будівельних габаритів об'єкта та
його техніко-економічних показників.
Перепланування - до елементів перепланування жилих приміщеньналежать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і
влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування
тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів
багатоповерхових будинків.
Переобладнання - улаштування в окремих квартирахбагатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого
інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і
газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних
кімнат, вентиляційних каналів.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридичнаособа, створена власниками для сприяння використанню їхнього
власного майна та управління, утримання і використання
неподільного та загального майна.
Спеціалізована організація - юридична особа, що відповідно дозаконодавства має повноваження надавати (виконувати) ті чи інші
послуги (роботи).
1. Основні положення
1.1. Ці Правила визначають порядок надання послуг з утриманнябудинків і прибудинкових територій:
- забезпечення нормального функціонування жилих будівель таприбудинкових територій протягом усього періоду їх використання за
призначенням;
- проведення єдиної технічної політики в житловій сфері, щозабезпечує виконання вимог чинних нормативів з утримання,
поточного і капітального ремонту та реконструкції жилих будинків
та прибудинкових територій.
Контроль за дотриманням законодавства щодо захисту правспоживачів здійснюється відповідно до Законів України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), "Про захист прав
споживачів" ( 1023-12 ) та інших нормативно-правових актів.
1.2. До складу технічної документації постійного зберіганнявключаються:
- технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловийбудинок;
- проектно-кошторисна документація зі схемами влаштуваннявнутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації,
центрального опалення, тепло-, газо-, електропостачання тощо;
- акти державної комісії про приймання жилого будинку вексплуатацію;
- паспорти котельного господарства, котлові книги, у разінаявності вбудованих та прибудованих котелень;
- паспорти ліфтового господарства;
- акти приймання-передачі жилого будинку у разі зміни йоговласника чи балансоутримувача.
1.2.1. Технічна документація коректується в міру змінитехнічного стану будинку, переоцінки основних фондів, проведення
його капітального ремонту або реконструкції, переобладнання,
перепланування та зміни цільового призначення будинку, квартири
(кімнати).
1.2.2. До складу документації, яка ведеться виконавцямипослуг, входять:
- кошториси, описи робіт на поточний і капітальний ремонт;
- акти технічних оглядів;
- журнали заявок жителів;
- протоколи вимірювань опору електромереж (за наявності);
- протоколи вимірювань вентиляції.
1.3. Виконавці послуг з утримання будинків і споруд таприбудинкових територій повинні мати технічні паспорти на
квартирні (багатоповерхові) жилі будинки та забезпечувати
своєчасне внесення змін до них.
1.4. Умови і порядок переобладнання, перебудови,перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках
приміщень
1.4.1. Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилихі нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після
одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних
депутатів відповідно до законодавства.
1.4.2. Переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилихбудинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих
будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень
індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання,
перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів;
влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат,
вентиляційних каналів.
1.4.3. До елементів перепланування жилих приміщень належать:перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування
дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів,
прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових
будинків.
1.4.4. Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилихі нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення
тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення
цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог
протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не
допускається.
Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилихбудинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання
всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.
1.4.5. Для одержання дозволу на переобладнання абоперепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках
приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар)
приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого
самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або
перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі
документи:
- копія свідоцтва на право власності або договору найму(оренди) приміщення;
- копія поповерхових планів, завірених в установленомупорядку;
- проект переобладнання або перепланування жилих будинків,жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в
установленому порядку;
- згода власників, співвласників (наймачів) або уповноваженихними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що
перебувають у їх спільній власності.
1.4.6. Власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чинежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне
переобладнання або перепланування, що призводить до порушення
конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту,
зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до
попереднього стану.
У разі, якщо самовільне перепланування або переобладнанняприводить до погіршення технічного стану жилого будинку в цілому
та порушуються права інших споживачів, зазначені роботи
виконуються виконавцем послуг, питання відшкодування вартості цих
робіт власником, наймачем (орендарем) жилого будинку, жилого чи
нежилого у жилому будинку приміщення вирішується у судовому
порядку.
1.5. Утримання житлового фонду передбачає виконання робіт,передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004
N 150 ( z1046-04 ) "Про затвердження Примірного переліку послуг
з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг
з ремонту приміщень будинків, споруд", зареєстрованим у Мін'юсті
України 21.08.2004 за N 1046/9645 (із змінами).
1.6. Повноваження органів виконавчої влади та органівмісцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг;
регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг; порядок
доступу до житла та іншого володіння для ліквідації аварій,
проведення оглядів технічного стану, перевірки показів засобів
обліку; права та обов'язки споживачів, виконавців, виробників;
оформлення претензій споживачів до виконавців; порядок укладання
договорів у сфері житлово-комунальних послуг визначаються згідно
із Законом України "Про житлово-комунальні послуги" ( 1875-15 ).
1.7. Усі працівники, зайняті обслуговуванням житлового фонду,проходять навчання із знання цих Правил.
2. Технічне обслуговування жилих будинків
Технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт,спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих
параметрів та режимів роботи технічного обладнання.
Система технічного обслуговування жилих будинків повинназабезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків,
інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну
служби будинку.
Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи зконтролю за його станом, забезпечення справності, працездатності,
наладки і регулювання інженерних систем тощо.
Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадженнясистеми технічного огляду жилих будинків.
2.1. Система технічного огляду жилих будинків
Система технічного огляду жилих будинків включає проведенняпланових та позапланових оглядів.
2.1.1. Планові огляди жилих будинків
Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальніта профілактичні.
Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісієюелементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з
метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення
несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також
визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період.
Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік -
навесні та восени (весняний та осінній огляди). Форма акта
загального огляду жилого будинку наведена у додатку 1.
2.1.2. Основними завданнями загального огляду будинків є:
- визначення обсягу робіт з підготовки жилих будинків доексплуатації у весняно-літній і осінньо-зимовий періоди;
- встановлення технічного стану жилих будинків, що підлягаютьвідповідно до плану капітальному або поточному ремонту в
наступному році;
- уточнення обсягів робіт щодо поточного ремонту будинків, щовключені в план на поточний рік;
- перевірка готовності жилих будинків, комунікацій,обладнання і елементів благоустрою до експлуатації в
осінньо-зимовий період;
- визначення обсягів та видів ремонтних робіт щодо кожногобудинку для врахування під час формування плану на наступний рік
або уточнення відповідних планів поточного року.
2.1.3. Загальний огляд здійснюється комісією, до складу якоївходять відповідні спеціалісти виконавця послуг з утримання
будинків і споруд та прибудинкових територій та представники
громадських організацій, правління ЖБК та ОСББ. У разі
необхідності до складу комісій можуть включатися спеціалісти -
експерти проектних інститутів та спеціалізованих організацій.
2.1.4. Профілактичні огляди жилих будинків та їхконструктивних елементів здійснюються відповідними спеціалістами
виконавця послуг відповідно до встановленої періодичності.
2.1.5. При профілактичних оглядах потрібно здійснюватиконтроль за виконанням власниками, наймачами (орендарями) умов
договору. У разі необхідності власникам, наймачам (орендарям)
рекомендується виконати роботи з ремонту жилих приміщень чи
обладнання, які згідно з договором входять в їх обов'язки.
Профілактичне обслуговування будинків є складовою технічногообслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей
елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а
також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до
приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів
технічних пристроїв.
Періодичність проведення профілактичного обслуговуванняелементів жилих будинків та граничні строки невідкладної
ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків
наведена відповідно у додатках 2 та 3.
Графіки профілактичного обслуговування елементів жилихбудинків та їх результати записуються в відповідних журналах.
2.2. Позаплановий огляд жилих будинків
2.2.1. Позапланові огляди передбачають огляд окремихелементів будинку або приміщень після злив, ураганних вітрів,
сильних снігопадів, повеней та інших явищ стихійного характеру, що
викликають ушкодження окремих елементів будинків, а також у разі
аварій на зовнішніх комунікаціях чи при виявленні деформації
конструкцій і несправності інженерного обладнання, що порушують
умови нормальної експлуатації.
Позапланові огляди проводяться комісією або окремимипрацівниками виконавця послуг у залежності від обсягу та характеру
пошкоджень, що виникли.
2.2.2. Виявлені у процесі загального та позапланового оглядунесправності та причини, що їх викликали, а також технічний стан
елементів жилого будинку записуються в журналі обліку результатів
огляду.
Журнал обліку результатів огляду жилих будинків заводитьсявиконавцем послуг на будинок чи групу будинків, залежно від
кількості поверхів, рівня благоустрою та інших характеристик.
Відомості, що заносяться до журналу, є вихідними даними длявизначення технічного стану елементів будинку та його обладнання.
Відповідальність за ведення і збереження журналу облікурезультатів огляду будинків покладається на майстра (техніка)
технічної дільниці.
Узагальнені відомості про технічний стан жилого будинку тапро проведені ремонти відображаються щорічно в технічному паспорті
будинку.
Виявлені під час оглядів дефекти, деформації конструкцій абообладнання будинків, що можуть призвести до зниження несучої
спроможності й стійкості конструкцій або будинків, обвалів чи
порушення нормальної роботи обладнання, усуваються виконавцем
послуг із залученням, у разі необхідності, спеціалізованої
організації.
Виконавець послуг повинен уживати термінових заходів длязабезпечення безпеки людей, попередження подальшого розвитку
деформацій, а також негайно інформувати про те, що трапилося,
власника будинку чи уповноважену ним особу.
2.2.3. На підставі актів оглядів необхідно в місячний термін:
а) скласти перелік (за результатами весняного огляду) заходіві встановити обсяги робіт, необхідних для підготовки будинку і
його інженерного обладнання до експлуатації в наступний
осінньо-зимовий період;
б) уточнити обсяги робіт із поточного ремонту (зарезультатами весняного огляду на поточний рік і осіннього огляду -
на наступний рік), а також виявити несправності й ушкодження,
усунення яких потребує капітального ремонту;
в) перевірити готовність (за результатами осіннього огляду)кожного будинку до експлуатації в осінньо-зимових умовах.
2.3. Технічне обслуговування жилих будинків
2.3.1. Склад робіт з технічного обслуговування жилих будинківі терміни їх виконання відображаються в плані-графіку, що
складається виконавцем послуг на тиждень, місяць і рік.
2.3.2. Для централізованого управління і контролю затехнічним станом жилого фонду створюються об'єднані диспетчерські
служби (далі - ОДС) або районні диспетчерські служби (далі - РДС)
на мікрорайони або групи будинків. Для кожної ОДС установлюється
перелік об'єктів диспетчеризації і контрольованих параметрів
інженерного обладнання.
2.3.3. Засоби автоматизації і диспетчеризації інженерногообладнання, засоби зв'язку, засоби обліку встановлюються
відповідно до документів заводу-виготовлювача за проектами,
виконаними спеціалізованою організацією, і повинні забезпечувати
підтримання заданих режимів роботи інженерного обладнання,
своєчасне подання сигналів про порушення режимів роботи або
аварій, проводити вимірювання параметрів роботи обладнання для
візуального або автоматичного контролю його роботи, надійний
зв'язок наймачів, орендарів і власників жилих приміщень і
диспетчерської, а також диспетчерської зі службами з технічного та
аварійного обслуговування.
2.3.4. Повірка засобів обліку здійснюється відповідно доЗакону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"
( 113/98-ВР ).
2.3.5. ОДС повинні вести в спеціальних журналах облік заявокна оперативне усунення несправностей і ушкоджень інженерного
обладнання в квартирах, будівельних конструкціях та інших
елементах будинків, протипожежного обладнання і контролювати
терміни та якість виконання.
2.3.6. Заявки на несправність інженерного обладнання абоконструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих
випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час,
потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із
зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання
робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в
установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов'язані з
забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому
порядку.
У разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт(додаток 4).
2.3.7. Технічне обслуговування внутрішньобудинкових системтепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації та
витрати на виконання цих робіт здійснюються відповідно до
законодавства.
Точкою розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій (якщоінше не визначено договором) є:
- для каналізації - найближчий до будівлі оглядовий колодязь;
- для водопроводу, газопроводу, тепломережі - вентиль аботрійник біля будівлі;
- кабель кінцевої муфти при кабельних уводах та прохідніізолятори при повітряних уводах - муфти належать до зовнішніх
мереж, а прохідні ізолятори - до внутрішніх. У разі, якщо
кабельний увід безпосередньо біля будівлі переходить у повітряну
мережу, точкою розподілу є стовпова кінцева муфта, яка в цьому
разі належить до внутрішніх мереж.
2.3.8. Порядок утримання газових та електричнихвнутрішньобудинкових мереж регулюється нормативно-правовими актами
з питань регулювання електроенергетики та газопостачання.
2.4. Організація і планування поточного ремонту
Поточний ремонт - комплекс ремонтно-будівельних робіт, якийпередбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних
якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і
інженерного обладнання. Поточний ремонт повинен проводитись з
періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з
моменту завершення його будівництва (капітального ремонту,
реконструкції) до моменту постановки на черговий капітальний
ремонт або реконструкцію.
Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту,комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи,
які класифікуються як такі, що належать до капітального ремонту
(крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію
конструктивних елементів будівлі).
2.4.1. Організація поточного ремонту жилих будинків повиннапроводитися відповідно до нормативно-правових та
нормативно-технічних документів з організації і технології
поточного ремонту жилих будинків. Поточний ремонт виконується
виконавцем послуг власними силами або із залученням підрядних
організацій.
2.4.2. Тривалість поточного ремонту визначається за нормамина кожний вид ремонтних робіт конструкцій та обладнання і
обумовлюється у договорі.
2.4.3. Періодичність проведення поточного ремонту за кожнимвидом будинків, враховуючи їх технічний стан та місцеві умови,
визначається власником жилого будинку.
2.4.4. Перелік ремонтних робіт на кожен будинок, включений дорічного плану поточного ремонту, розробляється виконавцем послуг
або власником.
2.4.5. У будинках, включених до плану капітального ремонтупротягом найближчих п'яти років, або таких, що підлягають
знесенню, поточний ремонт має забезпечити нормативні умови для
проживання (підготовка до весняно-літньої і зимової експлуатації,
налагодження інженерного обладнання).
2.4.6. Проведений поточний ремонт жилого будинку підлягаєприйманню комісією у складі: представників власника будинку
(об'єднання співвласників багатоквартирного будинку,
житлово-будівельного кооперативу, будинкового комітету тощо) та
виконавця послуг.
2.5. Організація і планування капітального ремонту
Капітальний ремонт - комплекс ремонтно-будівельних робіт,який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій
і обладнання будівель у зв'язку з їх фізичною зношеністю та
руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також
покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни
будівельних габаритів об'єкта.
2.5.1. Під час капітального ремонту слід робити комплекснеусунення несправностей будинку та обладнання, зміну, відновлення
або заміну їх на більш довговічні й економічні, поліпшення
експлуатаційних показників житлового фонду, здійснення технічно
можливої й економічно доцільної модернізації жилих будинків з
установленням приладів обліку тепла, води, газу, електроенергії і
забезпечення раціонального енергоспоживання.
2.5.2. Порядок розроблення, обсяг і характерпроектно-кошторисної документації на капітальний ремонт жилих
будинків, а також терміни її видачі підрядній організації, порядок
проведення та фінансування капітального ремонту жилих будинків
повинні встановлюватися відповідно до вимог нормативно-правових та
нормативно-технічних документів.
2.6. Організація технічного обслуговування жилих будинків, щоплануються на капітальний ремонт
2.6.1. При технічному обслуговуванні жилих будинків,підготовлених до капітального ремонту з відселенням мешканців,
виконавець послуг повинен:
- інформувати мешканців будинку про терміни початку ізавершення капітального ремонту;
- забезпечити огородження небезпечних ділянок;
- забезпечити охорону і недопущення входу сторонніх осіб увідселені приміщення;
- відключити у відселених квартирах санітарно-технічні,електричні і газові пристрої.
2.6.2. Усі конструкції, що перебувають в аварійному стані,повинні бути забезпечені охоронними пристроями, що попереджають їх
обвалення.
2.7. Організація і здійснення технічного нагляду
2.7.1. За підготовкою об'єкта до капітального ремонту абореконструкції і проведення робіт на цих об'єктах здійснюється
технічний нагляд.
До функцій технічного нагляду входять:
- підготовка об'єктів до ремонту чи реконструкції, включаючиорганізацію відселення;
- обстеження об'єктів при розробці проектно-кошторисноїдокументації;
- контроль за ходом і якістю розробки проектно-кошторисноїдокументації;
- технагляд за технологічністю, якістю та обсягами виконанихробіт;
- технагляд за постачанням на об'єкти обладнання іматеріально-технічних ресурсів, що входить в обов'язки замовника;
- підготовка об'єктів для здачі приймальним комісіям;
- інші питання, пов'язані з організацією і проведеннямкапітального ремонту і реконструкції.
2.8. Підготовка житлового фонду до сезонної експлуатації
2.8.1. Метою підготовки житлового фонду до сезонноїексплуатації є забезпечення нормативних санітарно-технічних вимог
щодо експлуатації приміщень жилих будинків і режимів
функціонування інженерного обладнання.
2.8.2. Під час підготовки житлового фонду до експлуатації взимовий період виконуються такі роботи:
- усунення несправностей: стін, фасадів, дахів, віконних ідверних заповнень, а також опалювальних печей, димоходів,
газоходів, внутрішніх систем тепло-, водо- та електропостачання й
установок із газовими нагрівачами;
- приведення в технічно справний стан прибудинкової територіїіз забезпеченням безперешкодного відведення атмосферних і талих
вод від відмостки, спусків (входів) у підвал і їх віконних
приямків;
- забезпечення належної гідроізоляції фундаментів, стінпідвалу і цоколю та їх сполучення із суміжними конструкціями,
сходових кліток, підвальних і горищних приміщень, машинних
відділень ліфтів, справність та утеплення пожежних гідрантів.
2.8.3. Підготовці до зими (проведення гідравлічнихвипробувань, ремонт, перевірка і налагодження) підлягає весь
комплекс пристроїв, що забезпечують безперебійне постачання тепла
в квартири (котельні, внутрішньобудинкові мережі, групові і
місцеві теплові пункти в будинках, системи опалення, вентиляції).
Котельні, теплові пункти і вузли повинні бути забезпеченізасобами автоматизації, обліку, запірною регулювальною апаратурою,
схемами розведення систем опалення, гарячого водопостачання (далі
- ГВП), холодного водопостачання (далі - ХВП), припливно-витяжною
вентиляцією та іншими конструкціями, які реєструють роботу
обладнання при різних експлуатаційних режимах (наповненні,
підживленні, спуску води із систем опалення тощо), технічними
паспортами на обладнання, журналами щодо запису параметрів та
дефектів, які виникають під час роботи обладнання.
Прилади газового господарства повинні пройти наладкузапірно-захисних клапанів і регуляторів тиску на зимовий період.
Насосні станції, системи протипожежного захисту мають бутиукомплектовані і мати резервне обладнання, автоматичне вмикання
резервних насосів, у разі відмови основних, відрегульоване і
справне.
2.8.4. У період підготовки житлового фонду до роботи взимових умовах організовується підготовка (відновлення) схем
внутрішньобудинкових систем холодного і гарячого водопостачання,
каналізації, центрального опалення і вентиляції, газу із
зазначенням розміщення запірної арматури і вимикачів (для слюсарів
і електриків з ліквідації аварій і несправностей
внутрішньобудинкових інженерних систем). За наявності води у
підвалах її необхідно відкачати та усунути причину її появи,
відключити і розібрати поливальний водопровід, утеплити водомірний
вузол; забезпечити безперебійну роботу каналізаційних випусків,
оглядових колодязів дворової мережі і загальних випусків будинку
(від трубопроводу, прокладеного в підвалі, техпідпіллі).
2.8.5. У приміщеннях, що не опалюються, у період підготовкидо зими слід перевірити стан і зробити ремонт ізоляції труб
водопроводу і каналізації, центрального опалення (далі - ЦО) і
ГВП, утеплити протипожежний водопровід.
2.8.6. Продухи в підвалах і технічних підпіллях на зиму можназакривати тільки в разі сильних морозів.
2.8.7. Після закінчення опалювального сезону обладнаннякотельних, теплових мереж і теплових пунктів, усіх систем опалення
має бути випробувано гідравлічним тиском відповідно до
встановлених вимог. Виявлені під час випробування дефекти повинні
бути усунуті, після чого проведені повторні випробування.
Випробування теплових мереж проводяться відповідно до
встановлених вимог.
2.8.8. У літній період проводяться такі роботи:
а) щодо котелень - ревізія арматури та обладнання приладівКВП й автоматики, усунення щілин в обмуруванні котлів і димоходів,
підготовка операторів і здійснення завезення палива: твердого - у
розрахунку 70% потреби в опалювальному сезоні, рідкого - за
наявності складів, але не менше середньомісячного запасу.
Розрахунок потрібної кількості палива слід робити відповідно до
чинних нормативно-технічних актів;
б) щодо теплових мереж - промивання систем, ревізія арматури,усунення постійних і періодичних засмічень каналів, відновлення
зруйнованої або заміна недостатньої теплової ізоляції труб у
камерах, підземних каналах і підвалах (технічних підпіллях);
в) щодо теплових пунктів - ревізія арматури й обладнання(насосів, підігрівників тощо);
г) щодо систем опалення і гарячого водопостачання - ревізіякранів та іншої запірної арматури розширювачів і повітрозбірників,
відновлення зруйнованих або заміна недостатньої теплової ізоляції
труб у сходових клітках, підвалах, на горищах і в нішах
санітарних вузлів. За наявності непрогрівання радіаторів
проводиться їх гідропневматичне промивання. По закінченні всіх
ремонтних робіт весь комплекс пристроїв з теплопостачання підлягає
експлуатаційній наладці під час пробного опалення;
ґ) щодо прибиральної техніки й інвентарю для двірників -перевірка, ремонт, заміна чи придбання;
д) завезення піску для посипання тротуарів (з розрахунку неменше 3 куб. м на 1 тис. кв. м площі, яка прибирається) і солі (з
розрахунку не менше 3-5% маси піску) або її замінника;
е) роз'яснення наймачам, орендарям і власникам жилих інежилих приміщень правил підготовки жилих будинків до зими
(установка ущільнювальних прокладок у стулках віконних і дверних
прорізів, заміна розбитих стекол та ін.);
є) перевірка наявності первинних засобів пожежогасіння.
2.9. Організація і функціонування ОДС, аварійно-ремонтноїслужби (далі - АРС)
2.9.1. ОДС створюють у жилих мікрорайонах для контролю зароботою інженерного обладнання жилих будинків мікрорайону і
виконання заявок населення щодо усунення несправностей і
пошкоджень будинкового обладнання. Крім того, у завдання ОДС
уходить ужиття оперативних заходів для забезпечення безпеки
громадян у місцях аварійного стану конструкцій будинків,
своєчасного прибирання територій домоволодінь, очищення покрівель
від снігу.
2.9.2. ОДС здійснює контроль за роботою та забезпечуєусунення неполадок такого інженерного обладнання:
- ліфтів;
- систем опалення і гарячого водопостачання (тепловихпунктів, бойлерних, котельних, елеваторних вузлів);
- систем холодного водопостачання (насосних установок,водопідкачок), каналізації;
- систем газопостачання;
- електрощитових жилих будинків, чергового освітленнясходових кліток, під'їздів і дворових територій;
- кодових замикальних пристроїв у жилих будинках.
Крім того, система диспетчеризації забезпечує:
- контроль загазованості технічних підпіль і колекторів;
- гучномовний (двосторонній) зв'язок з абонентами (пасажирамиліфтів, мешканцями, двірниками), а також службовими приміщеннями;
- установку засобів автоматизованого протипожежного захистубудинків підвищеної поверховості;
- сигналізацію при відкриванні дверей підвалів, горищ,машинних приміщень ліфтів, щитових.
2.9.3. Робота ОДС здійснюється цілодобово.
ОДС веде безперервний контроль за роботою інженерногообладнання, реєструє його роботу у відповідних журналах і негайно
усуває несправності й аварії; про всі аварії або перерви в роботі
систем водопостачання, каналізації, тепло-, електропостачання
терміново повідомляє аварійну службу виконавця послуг з утримання
будинків і споруд та прибудинкових територій, а також
спеціалізовані організації, які обслуговують ліфти, газове,
водопровідно-каналізаційне й інше обладнання.
2.9.4. Для забезпечення раціональної роботи в ОДС повиненбути комплект робочої документації на всі об'єкти, мережі і
споруди, схеми всіх вузлів систем обладнання, що відкриваються і
закриваються, плани підземних комунікацій, комплекти ключів від
усіх робочих, підвальних і горищних приміщень жилих будинків.
2.9.5. Однією з основних функцій ОДС є приймання і виконанняробіт за заявками населення. Приймання заявок здійснюється
безпосередньо від мешканців за телефоном, а також за допомогою
прямого зв'язку через переговорні пристрої, установлені у
під'їздах будинків і кабінах ліфтів.
Реєстрація заявок населення і контроль за виконанням робітздійснюються цілодобово за допомогою журналу заявок населення або
автоматизованої системи обліку.
2.9.6. Керівник ОДС (старший диспетчер) забезпечує:
- проведення щоденного огляду диспетчерської системи,звертаючи особливу увагу на справність реле часу, ламп
сигналізації на пульті, сигналізаторів загазованості, електричних
вимикачів;
- проведення щотижневої профілактики апаратури, приладів іліній зв'язку без розкривання внутрішньої частини апаратури;
- заміну згорілих ламп на диспетчерському пульті;
- заправку стрічок у прилади для креслення діаграм,проведення змазування, заправку приладів чорнилом та ін.;
- у разі несправності приладів, апаратури або ліній зв'язку -передавання заявки на ремонт у відповідну спеціалізовану
організацію;
- аналіз характеру заявок, які надходять, і причини їхневиконання;
- оцінку щомісяця роботи виконавця послуг в частині виконання
заявочного ремонту.
2.9.7. АРС створюються для оперативного усунення значнихушкоджень, відмов, аварій конструкцій та інженерного обладнання
жилих будинків, мереж і об'єктів, забезпечення нормального
функціонування і відновлення житлового фонду.
Об'єктами обслуговування аварійної служби є жилі будинки,розміщені на території району, незалежно від форм власності. Склад
аварійної служби комплектується, виходячи з обсягу і технічного
стану житлового фонду, який нею обслуговується.
2.9.8. Аварійно-ремонтна служба здійснює:
- термінове прочищення каналізації і сміттєпроводів усерединібудівель;
- усунення аварійних ушкоджень систем водопроводу, опалення іканалізації, що перебувають у власності або на обслуговуванні
організацій, що обслуговуються аварійною службою;
- ліквідацію ушкоджень у внутрішніх мережахелектропостачання, що перебувають у власності організацій, які
обслуговуються аварійною службою;
- забезпечення безпеки громадян у разі виявлення аварійногостану будівельних конструкцій будинків шляхом огородження
небезпечних зон, обвалів конструкцій, що нависають, які
перебувають в аварійному стані, або ужиття заходів допомоги
мешканцям у звільненні будинку, що загрожує безпеці проживання;
- утримання закріпленої за аварійною службою техніки усправному стані і використання її за призначенням.
2.9.9. При надходженні сигналів про аварію або ушкодженнямагістралей водопроводу, каналізації, теплопостачання, телефонної
мережі, підземної електросилової і електричної мережі,
трансформаторних підстанцій і ввідних шаф, газопроводів і газового
обладнання аварійна служба зобов'язана повідомити у відповідні
спеціалізовані підприємства, їх аварійні служби і простежити за
виконанням необхідних робіт зазначеними службами до повної
ліквідації аварій.
Персонал аварійної служби, що укомплектований необхіднимиматеріалами, машинами та механізмами, повинен постійно перебувати
в готовності з метою забезпечення негайного виїзду бригад до місця
аварій у будь-який час доби.
У посадових осіб аварійної служби повинні бути схема району,список і адреси виконавців послуг, журнал обліку аварій, міські
телефони, домашні адреси керівників господарств, їхні домашні і
службові телефони.
У неробочий час і святкові дні АРС разом із диспетчерськимислужбами виконавця послуг забезпечує своєчасну ліквідацію аварій
інженерних систем у жилих будинках і на об'єктах, що
обслуговуються, а також приймає організаційно-технічні рішення у
разі загрози стихійних лих (урагани, сильні снігопади, обледеніння
доріг, різкі зниження температур та ін.). Про вжиті заходи
доповідає керівництву вищої диспетчерської служби і органу
місцевого самоврядування (за запитом).
3. Утримання приміщень
3.1. Утримання допоміжних приміщень житлового будинку
3.1.1. Утримання допоміжних приміщень включає:
- технічне обслуговування (планові, позапланові огляди,підготовку до сезонної експлуатації, поточний ремонт
конструктивних елементів та інженерних систем і будинкового
обладнання);
- заходи, що забезпечують нормативно-вологісний режимдопоміжних приміщень;
- обслуговування сміттєпроводів;
- обслуговування автоматичних замикальних пристроїв, вхіднихдверей;
- обслуговування ліфтового обладнання;
- обслуговування системи протипожежного водопроводу,пожежогасіння та димовидалення;
- обслуговування допоміжних приміщень, спрямоване накомфортне обслуговування мешканців.
3.1.2. У допоміжних приміщеннях жилого будинку повинензабезпечуватися:
- справний стан будівельних конструкцій, опалювальнихприладів і трубопроводів;
- належний санітарний, протипожежний стан;
- нормативний температурно-вологісний режим.
3.1.3. Вікна і двері допоміжних приміщень повинні мати щільнопригнані стулки з установкою ущільнювальних прокладок.
3.1.4. Допоміжні приміщення повинні:
- регулярно провітрюватися за допомогою кватирок, фрамуг абостулок вікон на першому і верхньому поверхах одночасно, а також
через вентиляційні канали і шахти;
- мати температуру повітря і повітрообмін відповідно довстановлених вимог.
3.1.5. Освітленість штучним світлом допоміжних приміщеньповинна прийматися за встановленими нормами.
3.1.6. Фарбування допоміжних приміщень допускається робитивисокоякісними, безводними сумішами; поверхні, пофарбовані
малярськими, безводними сумішами, повинні мати однотонну глянсову
або матову поверхню.
Не допускається просвічування раніше нанесених шарів фарби,відшарування, плями, патьоки. Не допускається в місцях сполучення
поверхонь, викривлення ліній, зафарбування високоякісного
фарбування в різні кольори.
3.1.7. Періодичність ремонту допоміжних приміщеньвизначається власником жилого будинку.
3.1.8. У дерев'яних жилих будинках стіни і стелі сходовихклітин та коридорів із внутрішнього боку слід штукатурити або
обробляти вогнезахисною сумішшю.
3.1.9. Зовнішні вхідні двері в під'їзди і сходові кліткиповинні мати самозамикальні пристрої (доводники), а також
обмежувачі ходу дверей (зупини).
Для зниження тепловтрат і шуму від ударів вхідних дверей завідсутності самозамикальних пристроїв, у притворах дверей слід
встановлювати пружні ущільнювальні прокладки.
3.1.10. На майданчику перед зовнішніми вхідними дверимарекомендується встановлювати решітки і металеві штахети для
очищення взуття від бруду і снігу.
3.1.11. Зовнішні майданчики біля вхідних дверей і тамбурисходових кліток слід систематично очищати від снігу і намерзлого
льоду.
3.1.12. У багатоповерхових будинках (десять поверхів і вище)двері на сходові клітки, які не задимляються, повинні бути без
запірних пристроїв. Входи зі сходових кліток на горище або
покрівлю (при безгорищних дахах) повинні відповідати установленим
вимогам будівельних норм.
3.1.13. Використання допоміжних приміщень для розміщеннямайстерень, комор та інших завдань не допускається. Під маршем
сходів у першому і цокольному поверхах допускається обладнання
тільки приміщень для вузлів управління центрального опалення,
водомірних вузлів і електрощитів, що захищаються неспаленними
перегородками.
3.1.14. Розміщення у допоміжних приміщеннях побутових речей,обладнання, інвентарю та інших предметів не допускається. Входи на
сходові клітки і горища, а також підходи до пожежного обладнання й
інвентарю не повинні бути захаращеними.
3.1.15. При виявленні несправностей газових труб, що виходятьу допоміжні приміщення, необхідно негайно повідомити в аварійну
службу, організації з експлуатації газового господарства й
одночасно організувати інтенсивне провітрювання сходових кліток.
3.1.16. Шафи з електрощитовими і електровимірювальнимиприладами, електромонтажні ніші, що містяться у допоміжних
приміщеннях, повинні бути завжди закриті.
3.2. Особливості утримання горищ та технічних поверхів
3.2.1. На горищах та технічних поверхах повинензабезпечуватися:
- температурно-вологісний режим горищних приміщень, щоперешкоджає випаданню конденсату на поверхні захисних конструкцій;
- доступ до всіх елементів і чистота горищного приміщення.
3.2.2. Горищні приміщення повинні мати необхіднийтемпературно-вологісний режим:
- у холодних горищах - із розрахунку, що унеможливлюєконденсацію вологи на захисних конструкціях (але не вище
+4 град. C від температури зовнішнього повітря);
- у теплих горищах - із розрахунку, але не нижче +12 град. C
3.2.3. Горищні приміщення повинні мати ходові дошки іприставні драбини для виходу на дах, а також двері і люки з щільно
пригнаними стулками.
3.2.4. Горищні приміщення не повинні бути захаращенібудівельним сміттям, домашніми й іншими речами та обладнанням.
3.2.5. Вхідні двері або люки (для горищних приміщень іззапасними, напірними і розширювальними баками) виходу на покрівлю
повинні бути утеплені, обладнані ущільнювальними прокладками,
завжди замкнені (один комплект ключів зберігається в чергового
диспетчера ОДС або кімнаті техніка-майстра виконавця послуг, а
другий - у консьєржа чи двірника), про що робиться відповідний
напис на люку чи дверях.
Вхід у горищне приміщення і на дах дозволяється тількипрацівникам виконавця послуг, безпосередньо відповідальним за
технічний нагляд, і тим, котрі виконують ремонтні роботи, а також
працівникам експлуатаційних організацій, обладнання яких розміщене
на даху й у горищному приміщенні.
3.2.6. У теплих горищах слід проводити:
- прибирання приміщень від сміття не рідше одного разу на рікз очищенням сталевих сіток на оголовках вентиляційних каналів і на
вході витяжної шахти;
- дезінфекцію всього об'єму горищного приміщення у разі появикомах;
- фарбування димових труб, стін, стелі і внутрішніх поверхоньвентиляційних шахт.
3.2.7. Використання горищних приміщень під майстерні, длясушіння білизни і під складські приміщення не допускається.
3.3. Особливості утримання підвалів і технічних підвалів
3.3.1. У підвалах і технічних підвалах повинензабезпечуватися:
- температурно-вологісний режим приміщень підвалів ітехнічних підвалів, що перешкоджає випаданню конденсату на
поверхнях огороджувальних конструкцій;
- доступ до всіх елементів підвалу і технічного підвалу ічистота;
- захист приміщень від проникнення тварин: гризунів, кішок,собак;
- належне освітлення підвальних приміщень.
3.3.2. Підвали і технічні підвали повинні матитемпературно-вологісний режим відповідно до встановлених вимог.
3.3.3. Підвали і технічні підвали повинні провітрюватисярегулярно протягом усього року за допомогою витяжних каналів,
вентиляційних отворів у вікнах і цоколі або інших пристроїв при
забезпеченні не менше ніж одноразового повітрообміну.
Продухи в цоколях будинків мають бути відкритими.Провітрювання підвалу слід проводити в сухі і неморозні дні.
3.3.4. У разі випадання на поверхнях конструкцій конденсатуабо появи цвілі необхідно усунути джерела зволоження повітря і
забезпечити інтенсивне провітрювання підвалу або технічного
підвалу через вікна і двері, встановлюючи в них дверні полотна і
віконні рами з ґратками або жалюзі.
У підвалах і технічних підвалах із глухими стінами занеобхідності слід пробити в цоколі не менше двох вентиляційних
отворів у кожній секції будинку, розмістивши їх у протилежних
стінах і обладнавши жалюзійними ґратками або витяжними
вентиляторами.
3.3.5. Вхідні двері в технічний підвал, підвал повинні бутизамкнені (ключі зберігаються у виконавця послуг, про місце
зберігання робиться спеціальний напис на дверях).
Доступ представників виконавця послуг до транзитнихінженерних комунікацій, що проходять через приміщення, повинен
бути забезпечений у будь-який час доби.
3.3.6. Використовувати технічні підвали та підвали не запризначенням забороняється.
3.3.7. На всі прорізи, канали й отвори технічного підвалуповинні бути встановлені сітки (розмір вічка 0,5 см), що захищають
будинки від проникнення гризунів.
3.4. Зовнішній благоустрій будинків і прибудинкових територій
3.4.1. На фасадах жилих будинків поміщаються покажчики назвивулиці, провулка, площі, номер будинку та ін.
3.4.2. Таблички з указівкою номерів під'їздів, а такожномерів квартир, розміщених у даному під'їзді, повинні
вивішуватися біля входу в під'їзд (сходову клітку). Вони повинні
бути розміщені однотипно в кожному під'їзді, будинку, мікрорайоні.
3.4.3. Таблички з номерами квартир слід встановлювати надверях кожної квартири.
3.4.4. Покажчики розташування пожежних гідрантів,полігонометричні знаки (стінні репери), покажчики розташування
геодезичних знаків слід розміщувати на цоколях будинків, камер,
магістралей і колодязів водопровідної й каналізаційної мережі,
покажчики розміщення підземного газопроводу, а також інші
покажчики розміщення об'єктів міського господарства, різні
сигнальні пристрої допускається розміщувати на фасадах будинків за
умови збереження обробки фасаду.
3.4.5. На жилому будинку у доступному для мешканців місціповинен вивішуватися список таких організацій з зазначенням їхніх
назв, адрес і номерів телефонів:
- власника жилого будинку;
- виконавця послуг з утримання будинків і споруд таприбудинкових територій;
- виконавця послуг з теплопостачання;
- виконавця послуг з водопостачання та водовідведення;
- виконавця послуг з газопостачання;
- виконавця послуг з електропостачання;
- державної пожежної охорони;
- відділу міліції;
- швидкої медичної допомоги;
- санітарно-епідеміологічної станції;
- аварійних служб житлового господарства, що забезпечуютьліквідацію аварій у жилих будинках.
3.4.6. Складування тари торгових організацій та іншихорендарів чи власників нежилих приміщень, розташованих у жилих
будинках, на відкритій території домоволодіння не допускається.
3.5. Прибирання прибудинкової території
3.5.1. Прибирання майданчиків, садів, подвір'я, доріг,тротуарів, дворових і внутрішньоквартальних проїздів територій
здійснюється прибиральниками; тротуари допускається прибирати
спеціалізованою малогабаритною (самохідною та ручною) прибиральною
технікою (підмітально-прибиральною, снігоприбиральною, розкидачами
протиожеледних сумішей, газонокосарками та ін.) з робочою шириною
захвату до 1,5 м.
3.5.2. Місця, які недоступні для прибиральної техніки,прибираються вручну до початку роботи техніки. Із важкодоступних
місць допускається подавати сніг на смугу, що прибирається
машинами.
3.5.3. У місцях в'їзду і виїзду прибиральних машин натротуарі мають бути влаштовані пандуси з асфальтобетону або
місцеві зниження бортового каменю. Ширина пандуса має бути на
0,5 м більша за ширину машини.
3.5.4. Виконавці послуг зобов'язані забезпечувати вільнийпід'їзд до люків оглядових колодязів і вузлів керування
інженерними мережами, а також до джерел пожежного водопостачання
(пожежні гідранти, водойми), розташованих на прибудинковій
території.
3.5.5. Матеріали й обладнання на подвір'ях слід складувати наспеціально виділених майданчиках.
3.5.6. Періодичність прибирання тротуарів приймається залежновід інтенсивності руху пішоходів тротуарами (від класу тротуару)
(табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Визначення класу тротуару
------------------------------------------------------------------ |Середня кількість пішоходів у годину, яка отримана в| Клас | | результаті підрахунку пішоходів з 8-00 до 18-00 у | | | смузі руху | | |----------------------------------------------------+-----------| |Якщо рух пішоходів до 50 чол./год |I клас | |----------------------------------------------------+-----------| |Якщо рух пішоходів від 51 до 100 чол./год |II клас | |----------------------------------------------------+-----------| |Якщо рух пішоходів від 101 та більше чол./год |III клас | ------------------------------------------------------------------
3.5.7. Тротуари шириною понад 3,5 м, а такожвнутрішньоквартальні проїзди і двори слід прибирати, як правило,
машинами, призначеними для проїзної частини вулиць (при
задовільній несучій спроможності покриттів).
3.5.8. Прибирання прибудинкових територій має проводитися втакій послідовності: спочатку прибирати, а у випадку ожеледі і
слизькості посипати піском тротуари, пішохідні доріжки, а потім
дворові території.
3.5.9. Прибирання, крім снігоочищення, що проводиться під часснігопадів, треба проводити у ранкові або вечірні години.
Літнє прибирання
3.5.10. Літнє прибирання прибудинкових територій: підмітання,миття або поливання вручну чи за допомогою спецмашин повинні
виконуватися переважно в ранні ранкові і пізні вечірні години.
Миття тротуарів треба проводити тільки на відкритихтротуарах, що безпосередньо межують із прилотковою смугою, і в
напрямку від будинків до проїзної частини вулиці. Миття тротуарів
має бути закінчене до виконання цієї операції на проїзній
частині, для чого час прибирання тротуарів повинен бути узгоджений
із графіком роботи поливально-мийних машин.
3.5.11. Поливання тротуарів має проводитися в мірунеобхідності.
Таблиця 3.2
Рекомендована періодичність поливаннятротуарів у залежності від класу тротуару
------------------------------------------------------------------ | Клас тротуару | Періодичність виконання | |-------------------+--------------------------------------------| |I |Один раз в дві доби | |-------------------+--------------------------------------------| |II |Один раз на добу | |-------------------+--------------------------------------------| |III |Два рази на добу | ------------------------------------------------------------------
За наявності особливих місцевих умов, що викликають підвищенузасміченість, періодичність виконання прибиральних робіт може бути
змінена.
Зимове прибирання
3.5.12. Проведення зимових прибиральних робіт з очищеннятротуарів під час снігопаду (зсування і підмітання снігу)
рекомендується здійснювати з періодичністю, наведеною у таблиці
3.3. Сніг, що накопичується на дахах, повинен скидатися на землю і
переміщатися в прилоткову смугу, а на широких тротуарах
формуватися у вали.
Таблиця 3.3
Рекомендована періодичністьзимового прибирання тротуарів
------------------------------------------------------------------ | Клас | Періодичність зимового прибирання |Періодичність при| |тротуару|тротуарів у годинах, при температурі | відсутності | | | повітря, град. С |снігопаду, доба | | |-------------------------------------| | | |нижче -2 град. С |вище -2 град. С | | |--------+--------------------+----------------+-----------------| |I |через 3 |через 1,5 |через 3 | |--------+--------------------+----------------+-----------------| |II |через 2 |через 1 |через 2 | |--------+--------------------+----------------+-----------------| |III |через 1 |через 0,5 |через 1 | ------------------------------------------------------------------
3.5.13. Очищення покриттів за відсутності снігопаду від снігунаносного походження має проводитися в ранкові часи машинами з
плугово-щітковим обладнанням, рекомендована періодичність
виконання - один раз у 3, 2 і 1 добу відповідно для тротуарів I,
II і III класів.
3.5.14. Сніг, що прибирається, повинен зсуватися з тротуарівна проїзну частину в прилоткову смугу, а в подвір'ях - до місць
складування.
3.5.15. Зсунутий із внутрішньоквартальних проїздів сніг требаскладати в купи і вали, розташовані паралельно до бортового
каменю, або складувати вздовж проїзду за допомогою, як правило,
роторних снігоочисників.
3.5.16. На тротуарах шириною понад 6 м, відділених газонамивід проїзної частини вулиць, допускається зсувати сніг на вал на
середину тротуару для подальшого прибирання.
3.5.17. Роботи з укладання снігу у вали і купи повинні бутизакінчені на тротуарах I і II класів не пізніше 6 год. із моменту
закінчення снігопаду, а на інших територіях - не пізніше 12 год.
3.5.18. Сніг, що збирається в подвір'ях, навнутрішньоквартальних проїздах і з урахуванням місцевих умов на
окремих вулицях, допускається складати на газонах і на вільних
територіях при забезпеченні зберігання зелених насаджень.
3.5.19. Ділянки тротуарів і подвір'їв, покриті ущільненимснігом, слід прибирати у найкоротші терміни, як правило,
сколювачами-розпушувачами ущільненого снігу. Згортання і
прибирання відколів має проводитися одночасно зі сколюванням або
зразу ж після нього і складуватися разом зі снігом.
3.5.20. Сніг у разі ручного прибирання тротуарів івнутрішньоквартальних (асфальтових і брущатих) проїздів повинен
прибиратися повністю під шкребок. За відсутності удосконалених
покриттів сніг треба прибирати під зсув, залишаючи шар снігу для
наступного його ущільнення.
3.5.21. У разі виникнення слизькості оброблення дорожніхпокриттів піскосоляною сумішшю має проводитися за нормою
0,2-0,3 кг/м за допомогою розподільників.
3.5.22. Рекомендується здійснювати оброблення покриттівпіскосоляною сумішшю першочергових територій протягом 1,5 год., а
закінчення всіх робіт - 3 год.
3.5.23. Розм'якшені після оброблення льодоутворення маютьбути зрушені або зметені плугово-щітковими снігоочисниками, з
недопущенням їх потрапляння у відкритий ґрунт, під дерева або на
газони.
3.5.24. Оброблення покриттів слід робити грубозернистим ісередньозернистим річковим піском, що не містить каменів і
глинистих домішок. Пісок повинен бути просіяним через сито з
отворами діаметром 5 мм і завчасно змішаний із повареною сіллю в
кількості 5-8% маси піску.
3.5.25. З настанням весни повинно бути забезпечено:
- промивання і розчищення канавок для забезпечення відтокуводи в місцях, де це потрібно для нормального відведення поталих
вод;
- систематичне виведення талої води до люків і приймальнихколодязів зливової мережі;
- загальне очищення дворових територій після закінченнятанення снігу, прибираючи сміття, сніг і лід, що залишилися.
3.6. Санітарне прибирання, збирання сміття і вториннихматеріалів
3.6.1. Санітарне прибирання, збирання сміття і вториннихматеріалів здійснюється шляхом:
- установлення на обслуговуваній території збиральників длятвердих побутових відходів, а в неканалізованих будинках необхідно
мати, крім того, збиральники (вигреби) для рідких відходів;
- своєчасного прибирання прибудинкової території ісистематичного спостереження за її санітарним станом;
- вивезення відходів відповідно до графіка прибираннявідходів та контроль за його дотриманням;
- забезпечення вільного під'їзду і освітлення білямайданчиків під установлення контейнерів і сміттєзбиральників;
- утримання у справному стані контейнерів ісміттєзбиральників для відходів (крім контейнерів і бункерів, що
числяться на балансі інших організацій) без переповнення і
забруднення території;
- миття контейнерів за допомогою щіток та мильно-содовихрозчинів у сміттєзбиральній камері. Контейнери, які є у власності
спецавтопідприємств, повинні встановлюватися в межах домоволодінь
чистими;
- проведення серед населення широкої роз'яснювальної роботищодо дотримання чистоти.
3.6.2. Збирання побутових відходів слід здійснювати в:
- переносні металеві сміттєзбиральники місткістю до 100 л,установлені під навісом, для жилих будинків із населенням до 200
осіб;
- контейнери місткістю до 800 л - для жилих будинків ізнаселенням 200 осіб і більше.
Як тимчасовий захід у разі відсутності металевихсміттєзбиральників допускається встановлення бункера для
великогабаритних відходів, а також дерев'яних знімних ящиків без
дна з завантажувальними люками 0,5 х 0,5 мм.
3.6.3. Тимчасові сміттєзбиральники повинні бути щільними, астінки і кришки - пофарбовані стійкими барвниками.
Фарбування всіх металевих сміттєзбиральників має виконуватисяне рідше двох разів на рік - навесні і восени.
3.6.4. Сміттєзбиральники всіх типів повинні встановлюватисяна бетонованому або асфальтованому майданчику, як правило, з
огородженням із стандартних залізобетонних виробів або інших
матеріалів із насадженням навколо майданчика чагарникових
насаджень.
Майданчики для контейнерів на коліщатах повинні обладнуватисяпандусом від проїзної частини й огородженням (бордюром) висотою
7-10 см, що унеможливлює скочування контейнерів убік.
3.6.5. Під'їзди до місць, де встановлені контейнери істаціонарні сміттєзбиральники, повинні освітлюватися і мати
тверді покриття з урахуванням розвертання машин і випуску стріли
підйому контейнеровоза або маніпулятора.
3.6.6. Сміттєзбірники необхідно розміщувати на відстані відвікон та дверей жилих будинків не менше 20 м, але не більш 100 м
від вхідних під'їздів.
3.6.7. Збір твердих побутових відходів у неканалізованихдомоволодіннях слід здійснювати окремо в малі (металеві) ємності,
які повинні виноситися мешканцями в установлений час до місця
зупинки сміттєвоза.
У разі складності експлуатації металевих сміттєзбиральниківпри мінусових температурах допускається застосування знімних
дерев'яних ящиків без дна місткістю до 1 куб. м, установлюваних
на бетонованому або асфальтованому майданчику. Для збирання рідких
побутових відходів і помиїв на території неканалізованих
домоволодінь слід обладнувати помийниці, як правило, об'єднані з
дворовими туалетами загальним вигребом.
3.6.8. Помийниці повинні мати завантажувальні люки, яківідкриваються, з установленими під ними решітками з отворами до
25 мм.
3.6.9. Збирання вологих відходів і виливання помиїв уметалеві сміттєзбірники не допускається. Вологі відходи, що
осідають на решітках помийниць, повинні перекладатися двірниками в
сміттєзбиральники тільки до моменту прибуття сміттєвоза.
3.6.10. Ємність вигребів при очищенні один раз на місяць слідвизначати з розрахунку на одного мешканця:
- у туалетах без промивання - 0,1 куб. м;
- із промиванням унітаза з відра - 0,2-0,25 куб. м;
- у дворових туалетах і помийницях із загальним вигребом -0,25-0,30 куб. м.
В усіх випадках слід додавати 20% на нерівномірністьзаповнення. Глибину вигребів слід приймати від 1,5 до 3 м залежно
від місцевих умов.
3.6.11. Вигреби повинні бути водонепроникними, цегляними,бетонними або ж дерев'яними з обов'язковим обладнанням "замка" із
масної м'ятої глини товщиною 0,35 м навколо стінок і під дном
вигреба. Вигреби повинні мати щільні подвійні люки, дерев'яні
0,7 х 0,8 м або стандартні круглі чавунні.
3.6.12. Вигреби в будинках, що приєднуються до каналізаційноїмережі, надалі повинні бути цілком очищені від вмісту, стінки і
днища розібрані, ями засипані ґрунтом і утрамбовані.
3.6.13. Великогабаритні відходи, старі меблі, велосипеди,залишки від поточного ремонту квартир тощо повинні збиратися на
спеціально відведених майданчиках або в бункери-накопичувачі і
вивозитися сміттєвозами для великогабаритних відходів або
звичайним вантажним транспортом.
3.6.14. Спалювання всіх видів відходів на територіїдомоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.
3.6.15. На території кожного домоволодіння повинні бутивстановлені урни. Відстань між урнами має бути не менше 50 м на
тротуарах III категорії, не більш 100 м - на інших тротуарах, у
дворах, місцях можливого утворення дрібних відходів (перед входами
в магазини тощо).
3.6.16. Урни слід очищати від відходів протягом дня в мірунеобхідності, але не рідше одного разу на добу, а під час
ранкового прибирання періодично промивати.
3.6.17. Фарбувати урни слід не рідше одного разу на рік.
3.6.18. У дворових вигрібних туалетах необхідно щодняпроводити прибирання і дезінфекцію 20-процентним розчином хлорного
вапна.
3.7. Організація пожежної безпеки
3.7.1. Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхомпроведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих
на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження
можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних
наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого
виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.
3.7.2. Відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку"( 3745-12 ) забезпечення пожежної безпеки в жилих будинках
покладається на власників цих будинків або на уповноважені ними
органи, а в жилих приміщеннях (квартирах) також і на їх власників,
наймачів (орендарів). Взаємні зобов'язання власника будинку,
власника, наймача (орендаря) жилого приміщення щодо забезпечення
пожежної безпеки повинні визначатися договором. Забезпечення
пожежної безпеки в інших окремо розташованих на прибудинковій
території спорудах і гаражах покладається на їх власників.
3.7.3. Програми навчання з питань пожежної безпеки повинніузгоджуватися з органами державного пожежного нагляду.
3.7.4. Прибудинкова територія повинна постійно утримуватися вчистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.
3.7.5. Дороги, проїзди й проходи до будівель, споруд,пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних
драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння
мають бути завжди вільними, утримуватися справними, узимку
очищатися від снігу.
3.7.6. Забороняється довільно зменшувати нормовану ширинудоріг та проїздів. До всіх будівель і споруд має бути забезпечений
вільний доступ. Протипожежні розриви між будинками, спорудами,
відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування
тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм. Їх не
дозволяється захаращувати стоянками транспорту, будівництвом та
встановленням тимчасових будинків і споруд, у тому числі
індивідуальних гаражів тощо.
3.7.7. У разі реконструкції, перепланування, капітальногоремонту приміщень, будинків необхідно дотримуватись протипожежних
вимог, визначених нормативними документами в галузі будівництва.
3.7.8. Розпочинати вищевказані роботи дозволяється лише занаявності проектної документації.
3.7.9. Протипожежні системи, установки (протидимовий захист,пожежна автоматика, протипожежне водопостачання, протипожежні
двері, клапани тощо) повинні постійно утримуватися у справному
робочому стані.
3.7.10. Перевірку стану вогнезахисного оброблення(просочення) слід проводити не менше одного разу на рік зі
складанням акта перевірки.
3.7.11. У підвальних та цокольних поверхах не дозволяєтьсярозміщення вибухопожежонебезпечних приміщень, зберігання та
використання ЛЗР і ГР, вибухових речовин, балонів з газами,
речовин і матеріалів, що мають підвищену вибухопожежну небезпеку.
3.7.12. Не дозволяється використовувати горища, технічніповерхи й приміщення (у т.ч. венткамери, електрощитові) для
зберігання устаткування, меблів, вибухопожежонебезпечних
матеріалів та інших небезпечних предметів.
3.7.13. Приямки віконних прорізів підвальних і цокольнихповерхів треба регулярно очищати від горючих відходів виробництва,
сухого листя, трави тощо. Не дозволяється віконні прорізи
закривати наглухо, а також захаращувати або закладати.
3.7.14. Евакуаційні шляхи і виходи повинні бути вільними,нічим не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати
безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у
приміщеннях будівель та споруд.
3.7.15. Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожіз поручнями, котрі не повинні зменшувати встановлену будівельними
нормами ширину сходових маршів і площадок.
3.7.16. На висоті 2,2 м від поверхні проступів та сходовихплощадок встановлюються сміттєпроводи, поверхові сумісні
електрощити, поштові скриньки та пожежні крани за умови, що це
обладнання не зменшує нормативної ширини проходу сходовими
площадками та маршами.
3.7.17. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи,коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені
евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм.
3.7.18. Не дозволяється:
- улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи,турнікети, розсувні, підйомні двері, двері, що обертаються, та
інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;
- захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходовімарші і площадки, вестибюлі, холи, тамбури тощо) меблями,
обладнанням, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину;
- забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтовіз'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини,
зовнішні евакуаційні двері будівель;
- застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель V ступенявогнестійкості) горючі матеріали для облицювання стін і стель, а
також сходів та сходових площадок;
- захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметамидвері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та
виходи на зовнішні евакуаційні драбини;
- знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини;
- улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи,за винятком шаф для інженерних комунікацій;
- зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючіматеріали, а також інші сторонні предмети;
- робити засклення або закладання жалюзі та отворівповітряних зон у незадимлюваних сходових клітках;
- знімати передбачені проектом двері вестибюлів, холів,тамбурів і сходових кліток; знімати пристрої для самозачинення
дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів тощо, а також
фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні.
3.7.19. Об'єднані диспетчерські системи, які обслуговуютьінженерне обладнання жилих будинків, необхідно використовувати для
одержання інформації про технічну справність і спрацювання під час
пожежі систем протипожежного захисту (димовидалення, підпору
повітря, пожежогасіння), а також передавання повідомлень про це до
відповідних (аварійних) служб та пожежної охорони.
3.7.20. Переговорні пристрої ліфтів у жилих будинках слідвикористовувати для передавання повідомлень про пожежі на
диспетчерські пункти. Для цього потрібно забезпечувати переговорні
пристрої спеціальними табличками з пояснювальними написами.
3.7.21. Відповідальним за пожежну безпеку будинків, депроводиться капітальний ремонт, реконструкція, будівельних
майданчиків, своєчасне виконання протипожежних заходів,
забезпечення засобами пожежогасіння, організацію пожежної охорони
та роботу добровільних протипожежних формувань є керівник робіт
від генпідрядної будівельної організації (або особа, яка його
заміняє), якщо інше не передбачено посадовими інструкціями.
3.7.22. Відповідальним за пожежну безпеку окремих ділянокремонту, реконструкції, наявність та справне утримання засобів
пожежогасіння, своєчасне виконання передбачених проектом
протипожежних заходів є керівники робіт на цих ділянках.
3.8. Озеленення
3.8.1. Озеленення території виконується після її очищення відзалишків будівельних матеріалів, сміття, прокладання підземних
комунікацій і споруд, доріг, проїздів, тротуарів, обладнання
майданчиків і огорож.
3.8.2. На прибудинковій території повинен забезпечуватиналежний догляд за зеленими насадженнями.
3.8.3. Не слід здійснювати посадку дерев, що засмічуютьтериторію і повітря під час плодоносіння.
3.8.4. Наповнення водою наявних на прибудинковій територіїводоймів і басейнів, приведення в дію водограйчиків слід робити
навесні при настанні середньоденної температури повітря за минулі
5 днів понад 17 град. С.
3.8.5. Про масову появу на зелених насадженнях шкідниківрослин і хвороб виконавець послуг повинен довести до відома
міських станцій із захисту зелених насаджень і вживати заходів
боротьби з ними відповідно до вказівок спеціалістів.
3.8.6. Від'єднання тимчасової водопровідної мережі і випускіз неї води, спуск води з басейну, зняття й укриття скульптури
слід здійснювати при настанні нічних і ранкових приморозків із
температурою повітря мінус 2 град. С і нижче.
3.8.7. Складати матеріали на ділянках, зайнятих зелениминасадженнями, засмічувати квітники, газони і доріжки відходами й
ушкоджувати зелені насадження, прив'язувати до дерев мотузки і
проводи, підвішувати гамаки, прикріплювати рекламні щити та ін. не
допускається.
3.8.8. Власники озеленених територій зобов'язані:
- забезпечити збереження, утримання та відновлення зеленихнасаджень;
- у літню пору й у суху погоду поливати газони, квітники,дерева і чагарники;
- не допускати витоптування газонів і складування на нихбудівельних матеріалів, піску, сміття, снігу, сколів льоду та ін.;
- нові посадки дерев і чагарників, перепланування зі зміноюмережі доріжок і розміщенням обладнання здійснювати тільки за
проектами, узгодженими в установленому законодавством порядку із
дотриманням агротехнічних умов;
- в усіх випадках вирубування і пересаджування дерев ічагарників, здійснюваних у процесі утримання і ремонту, проводити
відповідно до законодавства;
- за наявності водойм на озеленених територіях утримувати їху чистоті і проводити їх капітальне очищення не менше одного разу
на 10 років;
- організовувати роз'яснювальну роботу серед населення пронеобхідність дбайливого ставлення до зелених насаджень;
- вести облік та складати реєстр зелених насаджень за площею,видовим складом, віком і станом.
3.8.9. На озеленених територіях забороняється:
- складувати будь-які матеріали;
- застосовувати чистий торф як рослинний ґрунт;
- улаштовувати звалища сміття, снігу і льоду, за виняткомчистого снігу, отриманого від розчищення садово-паркових доріжок;
- використовувати роторні снігоочисні машини для перекиданняснігу на насадження, використання роторних машин для прибирання
озеленених вулиць і площ допускається лише за наявності на машині
спеціальних спрямувальних пристроїв, що запобігають потраплянню
снігу на насадження;
- скидати сніг із дахів на ділянки, зайняті насадженнями, безужиття заходів, що забезпечують цілість дерев і чагарників;
- спалювати листя, змітати листя в лотки в період масовоголистопаду, засипати ними стовбури дерев і чагарників (доцільно їх
збирати в купи, не допускаючи рознесення вулицями, прибирати у
спеціально відведені місця для компостування або вивозити на
звалище);
- посипати хімічними препаратами, не дозволеними длявикористання, тротуари, проїзні і прогулянкові дороги та інші
покриття;
- скидати послід та інші забруднення на газони;
- ходити, сидіти і лежати на газонах (крім лугових),улаштовувати ігри;
- розпалювати вогнища і порушувати правила протипожежноїбезпеки;
- підвішувати на деревах гамаки, гойдалки, мотузки длясушіння білизни, забивати в стовбури дерев цвяхи, прикріплювати
рекламні щити, електропроводи, електрогірлянди з лампочок,
прапорцеві гірлянди, колючий дріт та інші огородження, що можуть
пошкодити дерева;
- добувати з дерев сік, смолу, робити надрізи, написи, іншімеханічні пошкодження;
- проїзд і стоянка автомашин, мотоциклів та інших видівтранспорту (крім транзитних доріг загального користування і доріг,
призначених для експлуатації об'єкта);
- випас свійських тварин.
3.8.10. Нові посадки, особливо дерев на прибудинковихтериторіях, слід проводити за проектами в установленому порядку.
4. Технічне обслуговуванняі ремонт будівельних конструкцій
4.1. Фундаменти і стіни підвалів
4.1.1. Під час експлуатації будинку необхідно забезпечувати:
- нормований температурно-вологісний режим підвалів ітехпідвалів;
- справний стан фундаментів і стін підвалів будинків;
- усунення ушкоджень фундаментів і стін підвалів у мірувиявлення, не допускаючи їх подальшого розвитку;
- запобігання вологості і замочуванню ґрунтів основ іфундаментів та конструкцій підвалів і техпідвалів;
- працездатний стан внутрішньобудинкових і зовнішніхдренажів.
4.1.2. Інженерно-технічні працівники виконавців послугповинні знати проектні характеристики і нормативні вимоги до основ
будинків і споруд, міцнісні характеристики і глибину закладання
фундаментів, несучу спроможність ґрунтів основ, рівень ґрунтових
вод і глибину промерзання.
4.1.3. При появі ознак нерівномірного осідання фундаментівнеобхідно зробити негайний огляд будинків, установити маяки на
тріщини, ужити заходів для виявлення причин деформації і їх
усунення. Дослідження стану ґрунтів, конструкції фундаментів і
стін підвалів проводиться спеціалізованими організаціями.
Підвальні приміщення повинні бути сухими, чистими, матиосвітлення і вентиляцію. Температура повітря повинна бути не нижче
+5 град. С, відносна вологість повітря - не вище 60%.
4.1.4. Площа продухів повинна становити приблизно 1/400 площіпідлоги техпідвалу або підвалу; розміщуються продухи на
протилежних стінах для наскрізного провітрювання (не менше двох
продухів на кожній секції будинку); продухи повинні бути обладнані
жалюзійними ґратами. З метою охорони конструкцій від появи
конденсату і цвілі, а також усунення затхлого запаху
організовується регулярно наскрізне провітрювання, відкривши всі
продухи, люки, двері в сухі і неморозні дні.
4.1.5. Стінки приямків повинні бути не менше ніж на 15 смвищі від рівня тротуару й відмостки; не допускаються щілини в
місцях примикання елементів приямків до стін підвалу; очищення від
сміття та снігу проводиться не рідше 1 разу на місяць; для
видалення води з приямків підлога повинна бути бетонною з ухилом
не менше 0,03 від стін будинку, у дальньому кутку має бути
зроблено водовідвідний пристрій (труба); для захисту від дощу
доцільно встановлювати над ними відкидні козирки за узгодженням з
архітектором.
4.1.6. Відмостки і тротуари повинні мати поперечні ухили відстін будинку не менше 0,03. Поверхня відмостки, що межує із
проїзною частиною, повинна бути піднята над нею на 15 см. Ширина
відмостки встановлюється проектом (піщано-дернові відмостки
допускається заміняти бетонними й асфальтовими відмостками).
4.1.7. Осідання, щілини і тріщини, що утворилися у відмосткахі тротуарах, необхідно зашпаровувати матеріалами, аналогічними
покриттю: бітумом, асфальтом, мастикою або м'ятою глиною з
попереднім розчищенням ушкоджених місць і підсипанням піском.
4.1.8. Горизонтальна протикапілярна гідроізоляція повиннаперетинати стіну і внутрішню штукатурку на одному рівні з
підготовкою під підлогу 1-го поверху, але не менше ніж на 15 см
вище відмостки.
4.1.9. Слід забезпечити справну, достатню теплоізоляціювнутрішніх трубопроводів, стояків. Усунути протікання, витоки,
закупорки, засмічування, зриви гідравлічних затворів, санітарних
приладів і негерметичність стикових з'єднань у системах
каналізації. Забезпечити надійність і тривкість кріплення
каналізаційних трубопроводів і випусків, наявність кришок на
ревізіях.
4.1.10. Не допускаються зазори в місцях проходження всіхтрубопроводів через стіни і фундаменти; містки для переходу через
комунікації повинні бути справними.
Уведення інженерних комунікацій у підвальні приміщення черезфундаменти і стіни підвалів повинні бути герметизовані й утеплені.
4.1.11. При капітальному ремонті будинку слід заміняти втехнічних підвалах земляні підлоги на підлоги з твердим покриттям.
Поверхня підлоги має бути з ухилом до трапа або спеціального
бетонного приямку для збирання води. При виникненні води в
приямку її необхідно видалити й усунути причини надходження води.
При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні допускається
обладнувати внутрішньобудинкові дренажі.
4.1.12. Біля ревізій каналізаційних стояків у підвальнихприміщеннях слід обладнувати бетонні лотки для відведення води в
каналізацію або приямок.
4.1.13. Вхідні двері в техпідвал, підвал повинні бутизамкнені, ключі мають зберігатися в ОДС або у виконавця послуг й у
консьєржа або двірника (про що повинен бути відповідний напис),
двері мають бути утеплені, ущільнені й оббиті з двох сторін
покрівельною сталлю.
4.1.14. Не допускається:
- підтоплення підвалів і техпідвалів через несправність івитоки від інженерного обладнання;
- захаращувати і забруднювати підвальні приміщення;
- установлювати в підвалах і техпідвалах додаткові фундаментипід обладнання, збільшувати висоту приміщень за рахунок зниження
позначки підлоги без затвердженого проекту;
- риття котлованів, траншей та інші земляні роботи вбезпосередній близькості від будинку (до 10 м) без спеціального
дозволу;
- підсипка ґрунту навколо будинку вище розміщення відмосткина 10-15 см;
- використовувати підвали і технічні підвали жителями длягосподарських та інших потреб без відповідного дозволу.
4.2. Стіни
4.2.1. Стіни кам'яні (цегляні, залізобетонні)
4.2.1.1. Під час експлуатації будинку необхіднозабезпечувати:
- заданий температурно-вологісний режим усередині будинку;
- справний стан стін для сприйняття навантажень(конструктивну міцність);
- усунення ушкоджень стін у міру виявлення, не допускаючи їхподальшого розвитку;
- теплозахист, вологозахист зовнішніх стін.
4.2.1.2. Інженерно-технічні працівники виконавця послугповинні знати конструктивну схему стін будинку, проектні
характеристики і міцність матеріалів стін будинку, нормативні
вимоги до конструкцій.
4.2.1.3. Не допускаються деформації конструкцій, відхиленняконструкцій від вертикалі й осідання конструкцій, розшарування
рядів кладки, руйнація і вивітрювання стінового матеріалу,
провисання і випадання цеглин.
Причини і методи ремонту встановлює спеціалізованаорганізація. Допустима ширина розкриття тріщин у панелях 0,3 мм, у
стиках - 1 мм.
4.2.1.4. Цоколь будинку повинен бути захищений від зволоженнята обростання мохом; для цього шар гідроізоляції фундаменту має
бути нижчим за рівень відмостки.
4.2.1.5. Не допускається ослаблення кріплень виступаючихдеталей стін: карнизів, балконів, пасків, кронштейнів, розеток,
тяги та ін., руйнація й ушкодження облицювального шару, у тому
числі лицювальних плиток.
4.2.1.6. Щоб запобігти руйнації облицювання, штукатурки йфарбованих шарів фасаду слід не допустити зволоження стін
атмосферною, технологічною, побутовою вологою. Не допускається
покриття фасаду паронепроникним матеріалом.
4.2.1.7. Стики панелей повинні відповідати таким вимогам:
- водозахист - за рахунок герметизувальних мастик іздотриманням технології їх нанесення, забезпечивши підготовку
поверхні;
- повітрозахист - за рахунок ущільнювальних прокладок ізпороїзолу, герніту, вілатерму, клоччя, смоляного каната та ін.
матеріалів з обов'язковим обтисненням не менше 30-50%;
- теплозахист - за рахунок установлення утеплювальнихпакетів.
Регламентоване розкриття стиків від температурних деформацій:вертикальних 2-3 мм; горизонтальних 0,6-0,7 мм.
У стиках закритого типу гідроізоляція досягається герметиком;повітрозахист - ущільнювальними матеріалами з обов'язковим
обтисненням 30-50%; теплоізоляція - теплопакетами. Стикові
з'єднання, що мають протікання, повинні бути зашпаровані з
зовнішнього боку ефективними герметизувальними матеріалами
(пружними прокладками і мастиками) силами спеціалістів у
найкоротший термін (у малих обсягах у період підготовки будинків
до зими).
4.2.1.8. Усі частини фасадів, що виступають, - пояски,виступи, парапети, віконні і балконні відливи повинні мати
металеві покриття з оцинкованої покрівельної сталі або керамічних
плиток із замуровуванням крайок у стіни (укоси) або в лицювальний
шар. Захисні покриття повинні мати ухил не менше 3% і винос від
стіни не менше 50 мм.
4.2.1.9. Для попередження висолів, лущення, плям та ін.виконується своєчасне фарбування фасадів.
4.2.1.10. Для попередження появи іржавих плям захисний шарповинен бути 20+5 мм, надійна фіксація гнучкої арматури має бути
3-4 мм; через погане зчеплення арматури і бетону тріщини в
захисному шарі не допустимі.
4.2.1.11. Жолоби, лотки, лійки і ринви повинні бути виконаніяк єдина водоприймальна система з дотриманням необхідних ухилів,
для чого лежачі фальці загинають за ухилом, лотки в нижній частині
заводять під жолоби, коліна і ланки ринв вставляють один в інший
(верхні усередину нижніх).
4.2.1.12. Ділянки стін, що промерзають або відволожуютьсявнаслідок недостатнього теплозахисту, а також стіни з малою
теплотривкістю в жарких районах необхідно утеплювати.
4.2.1.13. Зволоження нижніх частин стін ґрунтовою вологоюнеобхідно усувати шляхом відновлення горизонтальної гідроізоляції
із використанням рулонних матеріалів і мастик або блокування
вологи.
4.3. Перекриття і підлоги
4.3.1. Під час експлуатації будинку необхідно забезпечувати:
- справний стан перекриття для сприйняття навантажень(конструктивну міцність);
- усунення ушкоджень перекриттів у міру виявлення, недопускаючи їх подальшого розвитку;
- теплозахист, вологозахист перекриттів, не допускаючиперевантажень.
4.3.2. Інженерно-технічні працівники виконавця послуг повиннізнати конструктивну схему перекриттів будинку, проектні
характеристики і міцність матеріалів перекриття будинку,
нормативні вимоги до конструкцій.
4.3.3. Не допускається деформація конструкцій, відхиленняконструкцій від горизонталі й наднормативні прогини конструкцій,
оголення арматури та руйнування захисного шару в залізобетонних
перекриттях, наявність хибкості, промерзання, тріщин у місцях
сполучення з іншими несучими конструкціями, сирі місця і патьоки,
підвищена звукопровідність (прокладок під балками, лаг та ін.),
ушкодження деревини балок, особливо в місцях їхнього закладення в
стіни і прогони, корозія металевих балок, особливо на опорах і в
місцях сполучень, висоли та раковини в бетоні та арматурі
залізобетонних перекриттів, що уражена корозією, ураження балок,
прогонів, накату і підлоги будинковими грибками і
дереворуйнувальними комахами в дерев'яних перекриттях, протікання
міжповерхових перекриттів у санвузлах і горищних перекриттях у
місцях обпирання на зовнішні стіни, наявність тріщин, особливо в
несучих елементах (балках, прогонах). Дерев'яні елементи горищних
покриттів (крокви, лати) повинні бути оброблені засобами
вогнезахисту.
4.3.4. Посилення, кріплення, ліквідацію наднормативнихпрогинів, заміну несучих елементів перекриттів виконують згідно з
проектом.
4.3.5. При промерзанні перекриттів необхідно виконати:
- у горищному перекритті просушити утеплювач на ділянці, якапромерзла (зовні виглядає як темна смуга), і досипати на 10-20 см
чи замінити новим утеплювачем;
- у міжповерхових перекриттях додатково утеплити місцяпромерзання (оштукатурити стіни в просторі між підлогою,
влаштувати витяжки в місцях примикання перекриттів до стін і
перегородок);
- у горищному перекритті з металевими балками утеплитивиступаючі частини балок.
4.3.6. При ураженні дерев'яних конструкцій перекриттябудинковими грибками чи дереворуйнувальними комахами вживають
необхідних заходів.
4.3.7. Дефекти та ушкодження склепінних перекриттів (тріщинив п'ятах і замку, випадання окремих каменів) ліквідують відповідно
до проекту з установкою при проведенні робіт тимчасових кріплень.
4.3.8. При огляді підлог з особливою увагою перевіряють:
- ураження їх будинковим грибком і дереворуйнувальнимикомахами;
- вентиляцію простору під підлогою при паркетних і дощатихпідлогах;
- стан клепок чи щитів та їх прилягання один до одного припаркетних підлогах;
- стан місць примикання дощатої підлоги до стін іперегородок, стан і розташування вентиляційних ґрат при дощатих
підлогах;
- спучування, плями, розриви, здуття покриття при підлогах злінолеумів і синтетичних матеріалів,
- відшарування керамічних, мозаїчних і цементних плиток напідлогах;
- вибоїни на поверхні асфальтових, бетонних і цементнихпідлог, стирання, механічні ушкодження.
4.3.9. До основних дефектів підлог належать:
- стирання, розсихання, короблення, місцеві осідання, скрип,хибкість, нерівності поверхні, загнивання дерев'яних основ та
покриття паркетної і дощатої підлоги;
- розриви, здуття, усадка, відшарування від основи таруйнування підлоги з лінолеуму і синтетичних матеріалів;
- вибоїни на поверхні, стирання і механічні ушкодження,випадання плиток керамічної, мозаїчної і цементної підлоги.
4.3.10. Паркетні підлоги рекомендується натирати мастикою (нерідше одного разу в 2 місяці) чи покривати спеціальним стійким
лаком.
Перед натиранням підлогу необхідно протерти вологоюганчіркою. Миття паркетних підлог не допускається. Якщо клепки
паркету приклеєні до основи бітумною мастикою, натирати підлогу
скипидарною мастикою забороняється, тому що вона розчиняє бітум,
а паркет чорніє. Для таких підлог необхідно застосовувати тільки
водяні мастики.
4.3.11. При сильному усиханні нової дощатої підлоги необхідновиконати її згуртовування і пристружку з наступним фарбуванням.
Дощаті підлоги, що розсохлися, не можна мити. Їх необхідно
протирати вологою ганчіркою, не допускаючи попадання води в
перекриття.
4.3.12. Підлоги з полівінілхлоридного і гліфталевоголінолеумів, полівінілхлоридних плиток та інших синтетичних
матеріалів миють холодною чи теплою водою.
Не можна допускати висихання мильної води. Її необхіднонегайно змивати і насухо витирати підлогу. Чорнильні, іржаві та
інші плями, що не зникають при митті, знімають скипидаром,
бензином чи наждаковим папером з додаванням льняної олії.
Щомісяця підлоги необхідно натирати восковою чи
скипидарно-восковою мастикою. Один раз у 2-3 місяці лінолеум
рекомендується протирати натуральною оліфою, ретельно витираючи її
м'якою ганчіркою.
Для миття підлог зі штучних матеріалів не можна застосовуватигарячу воду, соду, пральний порошок і інші луги, чистити підлоги
пемзою чи піском. Це робить лінолеум і плитки ламкими і сприяє
ушкодженню їхньої поверхні.
4.3.13. Здуття лінолеумового покриття усувають за допомогоюшила з наступним укладанням мішків з гарячим піском, а якщо
лінолеум покладений на гумобітумну мастику - прасуванням гарячою
праскою через папір.
4.3.14. Ксилолітові підлоги необхідно натирати щомісяцявоском чи паркетною мастикою і через кожні 2-3 роки покривати
підігрітою оліфою чи олійною фарбою.
Не допускається:
- часте і рясне змочування підлог, що швидко призводить до їхнепридатності і надає підвищеної електропровідності;
- застосування вапняно-цементних розчинів, жужільнихцементів, гіпсових зв'язувальних при вирівнюванні основи.
4.3.15. Підлоги з керамічних, мозаїчних і цементних плитокнеобхідно періодично промивати теплою водою. Усі виявлені дефекти
підлоги повинні негайно усуватися.
Зруйновані місця в цементних і мозаїчних підлогахзашпаровують шарами тієї самої товщини і з тих самих матеріалів,
що і раніше покладені підлоги.
4.4. Дах
4.4.1. Під час експлуатації будинку необхідно забезпечувативідсутність:
- дефектів металевих з'єднань у сполученнях дерев'янихконструкцій крокв, гідроізоляції; ураження деревини
дереворуйнувальними комахами і будинковим грибком, наднормативний
прогин риштування, крокв, прогонів;
- у залізобетонних дахах - руйнування поверхні бетону,корозії оголеної арматури, тріщин, патьоків, висолів та ін.;
- у металевих дахах - пошкодження фарбування і корозіїметалу, особливо у вузлах з'єднання (болти, зварювальні шви,
косинки тощо).
4.4.2. Інженерно-технічні працівники виконавця послуг повиннізнати вузли несучих конструкцій і стан покрівлі, особливо в місцях
сполучення з водостоками, будівельними конструкціями та
устаткуванням, що проходить через покрівлю.
4.4.3. До основних дефектів покрівель належать:
- сталеві - корозія, розкриття гребенів і фальців, пробоїни ісвищі, ушкодження фарбування;
- рулонні - здуття, розриви і пробоїни, місцеві осідання,розшарування рулонного килима, розтріскування покривного шару;
- з окремих елементів (азбестоцементних листів і плитокшиферу, черепиці, ґонтових покрівель тощо) - ушкодження, зсув і
випадання окремих елементів, ослаблення кріплень покрівлі з
риштуванням.
4.4.4. У процесі експлуатації дерев'яних несучих конструкційнеобхідно регулярно перевіряти, підтягувати чи заміняти болти,
тяги, хомути та інші елементи металевих кріплень.
4.4.5. У залізобетонних конструкціях вибоїни, тріщини,оголені частини арматури необхідно розчистити від ослабленого
розчину, промити водою і закрити цементним розчином.
4.4.6. При оглядах і поточному ремонті покрівель необхіднокористуватися спеціальним взуттям з дотриманням у роботі правил з
техніки безпеки.
4.4.7. Металеві покрівлі необхідно фарбувати олійною фарбою(за два рази) чи іншими антикорозійними захисними фарбами. Перед
фарбуванням покрівля повинна бути відремонтована і приведена в
технічно справний стан. Ушкоджені ділянки фарбування металевої
покрівлі необхідно відновити, не чекаючи чергового загального
фарбування.
Металеву покрівлю фарбують у суху погоду.
4.4.8. М'які покрівлі, що не мають захисних покривних шарів,один раз у 3-6 років покривають захисним шаром (фарбою або
мастикою з втопленими у неї дрібним гравієм чи грубозернистим
піском тощо).
4.4.9. До ремонту покрівельного матеріалу необхідно привестив технічно справний стан несучі конструкції, устаткування
(телеантени, витяжки та ін.) і водовідвідні елементи даху.
4.4.10. При усуненні дефектів покрівель з листової сталінесправні фальци ущільнюють, зашпаровують суриковою замазкою, на
свищі ставлять латки, а пошкоджені покрівельні листи замінюють.
4.4.11. При усуненні дефектів покрівель з окремих елементів,як правило, змінюють ушкоджені елементи чи окремі ділянки
покрівлі, а для запобігання задуванню снігу взимку в горищні
приміщення стики промащують. У ґонтових дерев'яних покрівлях
необхідно дотримуватися необхідного напуску елементів
покрівельного матеріалу.
4.4.12. При усуненні дефектів покрівель з рулонних матеріалівполотнища, що відшарувалися, приклеюють у сполученнях зі стінами,
вентиляційними шахтами та ін., рулонну покрівлю заводять у видри
і захищають фартухом з оцинкованої сталі, захисний шар
відновлюють, а в сполученнях з радіо-, телеантенами встановлюють
спеціальні гільзи.
4.4.13. Покрівлю заміняють тільки в суху погоду. Цей процесне переривають до закінчення робіт. Необхідні матеріали
заготовлюють і доставляють на об'єкт заздалегідь.
4.4.14. У будинках, що мають більше двох поверхів, запериметром покрівлі до зовнішніх водовідводів необхідно встановити
ґратчасті металеві огородження чи петлі, до яких під час ремонтних
робіт робітники кріплять монтажні пояси.
4.4.15. Після закінчення ремонтних робіт з покрівлі видаляютьбудівельні матеріали, що залишилися, і сміття.
4.4.16. При ремонті з підвісних колисок чи інших причіпнихпристроїв необхідно перевірити надійність кріплень карнизів,
крокв, мауерлатів і інших несучих елементів поблизу карниза до
капітальних конструкцій стін, даху, перекриттів.
4.4.17. Не допускається:
- змінювати конструкцію несучих елементів даху без проекту;
- установлювати на дахах без проекту транспаранти, світловіреклами.
4.4.18. При огляді горищних приміщень необхідно перевірити:
- стан зовнішніх дверей та люків;
- стан слухових вікон і жалюзі;
- температурно-вологісний режим;
- наявність ходових дощок уздовж приміщення і між слуховимивікнами на покрівлі крутого даху;
- стан ізоляції трубопроводів.
4.4.19. Слухові вікна повинні бути обладнані зйомнимижалюзями і відкриті протягом весняного і літнього періодів.
З настанням холодів і дощів жалюзі знімають, а вікназакривають. У цей час слухові вікна відкривають тільки в суху
погоду для провітрювання. Горищні приміщення з покрівлею
підвищеної повітронепроникності (черепичної, етернітової та ін.)
можна не провітрювати.
4.4.20. Горищне приміщення необхідно утримувати в чистоті.Перебувати в горищному приміщенні і на покрівлі дозволяється лише
працівникам виконавця послуг з утримання будинків і споруд та
прибудинкових територій.
4.4.21. Двері і люки в горищні приміщення повинні бутизакриті на замок. Один комплект ключів від дверей повинен
зберігатися у виконавця послуг, другий - у двірника.
Брандмауерні двері закривають тільки на засув.
4.4.22. При огляді безгорищних дахів необхідно перевірити:
- наявність мокрих і темних плям на поверхні стель;
- місця сполучення покрівлі з виступальними конструкціями таустаткуванням на даху з водовідвідними пристроями;
- стики між полотнищами, захисний шар і стан рулонногопокриття.
Крім запланованих оглядів, безгорищні дахи оглядають пристійких температурах зовнішнього повітря нижче - 20 град. С і в
кінці зими.
4.4.23. До основних дефектів, що виникають при експлуатаціїбезгорищних дахів, належать:
- промерзання окремих ділянок, особливо в місцях сполучення ззовнішніми стінами;
- конденсаційне зволоження утеплювача конструкцій;
- корозія сталевих закладних деталей;
- протікання даху.
4.4.24. Заміну пароізоляції та утеплювача, а такожпросушування даху виконують згідно з проектом виконання робіт.
4.4.25. При капітальному ремонті безгорищних дахіврекомендується їх переобладнати прохідними підлогами чи прохідними
вентильованими горищами.
4.4.26. З появою непрямих ознак корозії (іржаві патьоки,деформації та ін.) необхідно перевірити стан сталевих закладних
деталей (особливо забезпечують кріплення карнизних елементів до
стін чи перекриття) шляхом вибіркових розкриттів вузлів.
4.5. Водовідвід і очищення дахів від снігу
4.5.1. При огляді водовідвідних улаштувань з особливою увагоюпотрібно проконтролювати:
- справність і чистоту жолобів та водоприймальних лійок, атакож місця сполучення їх із покрівлею;
- кріплення ринв до стін будинку, щільність з'єднань окремихланок труб;
- стан водовідвідних пристроїв після злив;
- стан антикригових систем з електрокабельним підігрівом.
Огляд водовідвідних улаштувань повинні виконувати особи, якімають спеціальну підготовку.
4.5.2. До основних дефектів водовідвідних пристроїв належать:
- при влаштованому зовнішньому водовідводі - порушення стиківміж окремими елементами ринв і покрівлею, скупчення бруду в
настінних жолобах, утворення полоїв у жолобах, лійках і трубах;
- при неорганізованому зовнішньому водовідводі - протіканнячерез місця сполучення лійок з покрівлею, засмічення і замерзання
відкритих випусків, руйнування водовідвідних лотків, протікання
через стикові з'єднання водоприймального стояка, втрата пружності
компенсаторних пристроїв.
4.5.3. Щоб уникнути вищезазначених дефектів, необхідно вчаснозаміняти окремі лійки, коліна, відмітки і ланки ринв, а при
встановленні ретельно пофарбувати з зовнішньої і внутрішньої
сторони.
4.5.4. Несправності водовідвідних пристроїв усуваються втерміновому порядку.
4.5.5. Внутрішні водостоки з дахів повинні безперебійновідводити дощові і талі води. При огляді системи внутрішніх
водостоків необхідно перевіряти:
- щільність і якість примикання гідроізоляційного килима доводоприймального стовпчика;
- міцність кріплення водоприймальних лійок до покриття;
- забруднення ґрат водоприймальних лійок;
- правильність роботи компенсаторів;
- стан і герметичність стиків трубопроводів;
- надійність і правильність кріплення стояків і водовідвіднихтрубопроводів;
- правильність приєднання трубки аварійного водозливу достояка внутрішнього водостоку і зміцнення стояка на горищному
перекритті.
4.5.6. Перед настанням морозів і після танення снігунеобхідно прочищати верхні ділянки стояків внутрішніх водостоків.
Прочищення з дахів роблять йоржем (круглою щіткою), прикріпленим
до довгої тички. Нижні ділянки стояків прочищають через ревізії.
4.5.7. Сальникову набивку компенсаторів необхідно змінюватищорічно.
4.5.8. Узимку талі води в будинках з відкритим випускомвнутрішнього водовідводу відводять у каналізацію.
4.5.9. З'єднання трубопроводу з цокольною стіновою панеллюобов'язково утеплюють, а проти оголовків випусків улаштовують
бетонні водовідвідні лотки.
4.5.10. Гідравлічний затвор прочищають і промивають навесні івосени.
4.5.11. Кріпити устаткування до прийомних лійокзабороняється.
4.5.12. Гідроізоляційний килим даху в місцях примикання доводоприймальної лійки ремонтують у сухий і теплий час року.
4.5.13. Промоклу теплоізоляцію в зоні водоприймальної лійкибезгорищних дахів необхідно сушити і заміняти, а гідроізоляційний
килим відновлювати.
4.5.14. При прийманні в експлуатацію жилих будинків ізвнутрішніми водостоками необхідно провести випробування системи
(протягом 10 хв.), наповнюючи її водою до рівня найвищої відмітки
водоприймальної лійки. Витік води із системи не допускається.
Результати випробування фіксують в акті.
4.5.15. При скиданні снігу з даху необхідно стежити за тим,щоб не ушкоджувалися електричні і телефонні проводи, а також
зелені насадження. Прилеглу до будинку територію необхідно
обгороджувати, а на ділянках з інтенсивним пішохідним рухом
ставити чергового.
4.5.16. Забороняється очищати від снігу пологоскатнізалізобетонні дахи з внутрішнім водостоком, тому що вони мають
достатній запас міцності, а очищення дахів може привести до
руйнування гідроізоляційного килима. Очищати такі дахи слід тільки
при протіканні на окремих ділянках, дотримуючись при цьому
крайньої обережності.
4.5.17. Дах з зовнішнім водовідводом необхідно періодичноочищати від снігу, не допускаючи нагромадження його до товщини
30 см. При заледенінні звисаючих і водовідвідних пристроїв у
відлигу сніг скидають і при меншій товщині. На покрівлях з ухилом
більше 45 град. (черепичних, ґонтових, дранкових), а також на
шиферних сніг очищають тільки в тих місцях, де він затримується (у
розжолобках над карнизами та ін.).
4.5.18. Очищення снігу і льоду (бурульок) з дахів можнадоручати тільки працівникам, які пройшли навчання з техніки
безпеки при роботі на дахах.
4.5.19. При очищенні снігу з даху необхідно:
- використовувати тільки дерев'яні лопати;
- не використовувати сталеві лопати і ломи;
- особливу увагу приділяти прибиранню снігу в період відлиги;
- після очищення даху від снігу обов'язково перевірити їїстан і в разі потреби виконати ремонт ушкоджених ділянок.
4.6. Вікна і двері
4.6.1. Під час експлуатації будинку необхідно забезпечити:
- контроль стану віконних і дверних коробок, кріплення їх достін, віконних плетінь і дверних полотен (правильність навішення і
якість віконних і дверних приладів, а також плетінь кватирок,
фрамуг тощо);
- засклення віконних плетінь, балконних і вхідних дверей;
- закладання в стіни підвіконних дощок;
- обрамлення дверних і віконних прорізів (лиштв, відливівтощо);
- фарбування віконних і дверних плетінь;
- підготовку до зими зовнішніх дверей і вікон;
- ремонт дерев'яних дверей і вікон у місцях, підданихзволоженню, а також пошкоджених дереворуйнувальними комахами і
будинковими грибками.
Крім того, у спарених віконних плетіннях і балконних дверяхнеобхідно звертати увагу на стан стяжних гвинтів, з'єднання
зовнішніх і внутрішніх плетінь, стопорів чи металевих рейок, що
служать для закріплення плетінь у потрібному положенні,
вентиляційних приладів, ущільнювальних прокладок (наприклад,
силіконових) між плетіннями та у притворах, кріплення скла до
плетінь, випусків для конденсату в міжрамному просторі, обладнання
дверей пристроями для самозачинення і їх працездатність.
4.6.2. Основні дефекти, що виникають у процесі експлуатаціївікон і дверей: нещільності між стінами та віконними чи дверними
коробками та у притворах плетінь і дверей, руйнування замазки у
фальцах і відшарування штапиків, промерзання фільонок балконних
дверей, підвищена повітропроникність і проникнення атмосферної
вологи через заповнення віконних прорізів, нещільне з'єднання між
собою зовнішніх і внутрішніх плетінь, відсутність чи зношеність
ущільнювальних прокладок у притворах плетінь (полотен),
відсутність чи забруднення отворів у віконних коробках для відводу
назовні конденсату, що утворюється в міжрамному просторі між
плетіннями, заледеніння приточних отворів вентиляційних приладів,
встановлених під підвіконнями (у великопанельних будинках),
зношеність чи відсутність ущільнювальних прокладок, загнивання
деревини чи її ураження дереворуйнувальними комахами, розсихання,
короблення плетінь і полотен, малий ухил і відсутність закладення
країв віконних зливів, ушкодження засклення, несправність чи
відсутність віконних та дверних приладів, відшарування і
руйнування фарбування вікон та дверей.
4.6.3. При високій повітропроникності і проникненніатмосферної вологи через шви між стіною і коробкою їх ущільнюють
просмоленим чи змоченим у цементному молоці клоччям і зашпаровують
цементним розчином чи герметизувальними матеріалами. Заповнення
віконних і дверних прорізів та їх елементи, що згнили, замінюють
новими, попередньо обробленими антисептиком.
4.6.4. Залежно від характеру і розміру загнивання чинесправності віконних та дверних заповнень потрібно:
- замінити бруски обв'язок і горбильки;
- переклеїти плетіння та дверні полотна, що розсохлися, чифільонки в них і зміцнити косинцями чи іншими накладками в місцях
сполучення;
- перенавішувати провисаючі двері і вікна, замінити чивідремонтувати в них петлі;
- підігнати плетіння та полотна;
- врізати додаткову кватирку, поставити відливи, переставитичи відремонтувати підвіконні дошки та ін.
4.6.5. Фарбувати віконні плетіння та дверні полотна потрібноне рідше ніж через 6 років. При необхідності, але не рідше ніж два
рази на рік, потрібно очищати від забруднення та мити скло вікон і
дверей під'їздів. Усі металеві деталі вхідних дверей фасаду
необхідно регулярно чистити.
4.6.6. Ушкоджену штукатурку, що відшарувалася, видаляють запериметром дверних і віконних прорізів, а укоси знову штукатурять
по сітці чи з насічкою поверхні стін.
4.6.7. Для захисту вхідних дверей від ударних ушкоджень допідлоги прибивають дверні установи. Скло вхідних дверей та
сходових кліток встановлюють на еластичних прокладках. Скло
рекомендується армувати чи обгороджувати ґратами.
4.6.8. Перед початком опалювального сезону вікна та балконнідвері необхідно підготувати до зими - установити зимові глухі
плетіння, зняті на літо, вимити скло вікон і дверей, зміцнити
ослабле та замінити розбите скло, щільно пригнати один до одного і
до коробок плетіння і полотна, перевіривши і виправивши дверні
пружини, у місцях продування встановити утеплювальні прокладки,
очистити фальці від замазки, що залишилася, тощо.
При промерзанні спарених балконних дверей потрібно укластиміж фільонками утеплювач (антисептований оргаліт, мінеральна
повсть та ін.) і щільно закріпити стулки дверей стяжками.
4.6.9. Не допускається:
- замазувати і заклеювати папером створні частини спаренихплетінь і балконних дверей узимку при відсутності в них кватирок
чи фрамуг, що відкриваються;
- застосовувати для сушіння міжрамних просторів вікон зроздільними плетіннями сірчану кислоту, хлорне вапно та інші
гігроскопічні матеріали.
4.7. Сходові клітки і світлові ліхтарі
4.7.1. Під час експлуатації жилого будинку повиненперевірятися стан таких елементів: сполучень площадок та маршів
між собою і зі стінами, сталевих закладних деталей, кріплення
поручнів, поверхонь сходів, стін металевих кліток, внутрішніх
панельних стін із закладеними інженерними комунікаціями
(водопровід, каналізація, внутрішній водостік, електрокабель та
ін.).
4.7.2. Основні дефекти, що виникають при експлуатаціїкам'яних і залізобетонних сходових кліток: корозія металевих
косоурів та площадкових балок, наднормативні прогини сходових
кліткових площадок і східців, нещільне прилягання маршів та
площадок до стін, ослаблення кріплень поручнів та ушкодження
огороджень, руйнування і відшарування оздоблювального покриття
східців і площадок (керамічної плитки, мармурової крихти та ін.).
4.7.3. Металеві елементи сходових кліток необхідно періодичнофарбувати.
4.7.4. Посилення косоурів, маршів, площадок та інших несучихелементів сходових кліток виконують за проектом виконання робіт.
4.7.5. Тріщини, поглиблення, вм'ятини, вибоїни та сколи взалізобетонних і цегляних конструкціях сходових кліток усувають
при їх виявленні. Сколи у валиках проступів заміняють готовими
вставками чи бетонують на місці в залізобетонних елементах, а в
цегляних заміняють вставками з цегли.
4.7.6. Для захисту бетонних проступів сходових східців відмеханічних ушкоджень і стирання в окремих випадках можна
наклеювати полівінілхлоридні накладки.
4.7.7. Ушкоджені керамічні плитки, що відшарувалися, насходових площадках замінюють відразу ж при виявленні дефектів.
4.7.8. Нещільності і зазори в конструкціях сходівзашпаровують розчином. Сходові поручні, що розхиталися, зміцнюють
закладанням стійок у гнізда сірчаним чи цементним розчином,
зварюванням металевих планок і упорів.
4.7.9. Кріплення огорож, запобіжних ґрат на вікнах,огороджень ліфтів та інших елементів сходових кліток, що
забезпечують безпеку людей, необхідно систематично перевіряти, а
виявлені дефекти усувати.
4.7.10. При огляді дерев'яних східців особливу увагунеобхідно звертати на стан сходових площадок, східців, кріплення
поручнів і огорож, на міцність кріплення тятив до балок, що
підтримують сходові площадки, а також на появу дереворуйнівних
комах і будинкових грибків.
4.7.11. До основних дефектів, що зустрічаються приексплуатації дерев'яних сходових кліток, належать такі:
- ураження деревини будинковими грибками тадереворуйнувальними комахами;
- наднормативний прогин дерев'яних несучих елементів сходовихкліток (косоурів, площадок і консольних балок);
- порушення міцності сполучення тятив, косоурів, поруччя,балок, площадок.
4.7.12. Обгороджувальні несучі конструкції сходових клітокнеобхідно періодично фарбувати.
4.7.13. При огляді світлових ліхтарів контролюють:
- примикання скла до металевого і дерев'яного плетіння;
- фарбування плетіння ліхтарів;
- загнивання деревини чи корозію металу плетіння;
- стан несучих конструкцій ліхтарів.
4.7.14. До основних дефектів, що виникають при експлуатаціїсвітлових ліхтарів, належать:
- корозія металевого плетіння та несучих елементів ліхтарів;
- ураження дереворуйнувальними комахами та будинковимигрибками дерев'яного плетіння і несучих елементів ліхтарів;
- розбите скло, відсутність ущільнювальних прокладок, а такожзамазки та штапиків для кріплення скла.
4.8. Печі
4.8.1. Під час експлуатації будинку необхідно стежити таперевіряти стан:
- кладки печей на наявність тріщин та щілин у зовнішніхстінах печей і сліди кіптяви на них;
- протипожежних перегородок у дерев'яному та інших спалимихперекриттях, паливника, колосникових ґрат, топкової арматури,
передпаливних листів;
- щільність притвору дверей топки, укладання чавуннихобрамлень у кухонних плитах і наявність повного комплекту кружків;
- кладки димарів та каналів;
- ковпака і парасолів над димарями, духової шафи в кухоннихплитах, перекидних лежаків, місць їх з'єднань з димовими каналами
чи трубами;
- зовнішніх стінок лежаків, надійність основи під лежаками.
4.8.2. Під час експлуатації будинку необхідно знати такінорми і правила:
- між стінами зі спалимих матеріалів, перегородками таплитами, печами і димоходами відступи мають бути шириною не менше
38 см (мінімальна ширина відступів від стін з неспалимих
матеріалів 7 см);
- між стелею зі спалимих чи напівспалимих матеріалів і верхомпечі відступи мають бути шириною 35-45 см;
- конструкції зі спалимих чи напівспалимих матеріалів, щопримикають до печей і димарів, повинні мати оброблення з
неспалимих матеріалів шириною не менше 38 см і товщиною не менше
товщини конструкції, що примикає (при ізоляції з боку конструкції
зі спалимих матеріалів укладається шар азбесту чи два шари повсті,
просоченої глиняним розчином, ширина укладки може досягати до
25 см).
4.8.3. Виявлені при огляді печей порушення протипожежнихвимог усувають негайно.
4.8.4. Старі кімнатні печі і кухонні плити при перекладцізаміняють більш сучасними конструкціями.
4.8.5. Димоходи і грубні димарі очищують від сажі передпочатком опалювального сезону, а протягом сезону не рідше одного
разу в 3 місяці.
4.8.6. Необхідно вчасно виконувати такий ремонт:
- відновлення зруйнованих димових каналів з частковимрозбиранням і перекладкою печей;
- заміну перегорілої кладки стінок печей, а стінок паливника- кладкою з вогнетривкої чи добірної червоної цегли;
- зміцнення чи заміну прогорілих колосників і непридатнихгрубних приладів (топкових і піддувальних дверей, засувок, в'юшок,
прочисних дверцят, ґрат і т. ін.);
- заміну непридатних топкових листів новими розміром не менше50х70 см;
- промазку тріщин у кладці та місцях закладення приладів;
- перекладку та оштукатурювання протипожежних перегородок ідимових труб зі зміцненням парасолів, колосників тощо.
4.8.7. Не допускається:
- користуватися печами і плитами, що мають наскрізні тріщини,несправні дверцята;
- сушити і тримати дрова, вугілля та інше паливо на грубках ікухонних плитах, а також біля топок печей;
- користуватися для розпалювання легкозаймистими рідинами(гасом, бензином та ін.);
- топити печі дровами більше 3 год. (за винятком печейтривалого горіння);
- закривати засувки в печах до повного згоряння палива;
- залишати без догляду печі та плити під час топки;
- користуватися тимчасовими печами без належного дозволу;
- використовувати як димоходи вентиляційні канали;
- кріпити до димарів радіо- і телеантени;
- влаштовувати в горищних приміщеннях горизонтальні лежаки таінші отвори біля димаря.
4.9. Спеціальні заходи щодо утримання жилих будинків
4.9.1. При утриманні дерев'яних конструкцій особлива увагазвертається на ознаки, що свідчать про ураження деревини чи на
наявність сприятливих умов для цього (вологість деревини,
вологість повітря в приміщеннях, червоточини тощо).
У процесі експлуатації проводяться профілактичні заходи щодопопередження ураження деревини, пошкодження вогнезахисних
покриттів (штукатурки, спеціальних фарб, лаків, обмазок тощо)
будівельних конструкцій, горючих оздоблювальних і теплоізоляційних
матеріалів, повітроводів, металевих опор та перегородок повинні
негайно усуватись.
4.9.2. У разі виявлення ознак ураження деревини необхідноретельно обстежувати дерев'яні елементи з лабораторним
випробуванням зразків, установити вид будинкового шкідника і
ступінь ураження.
4.9.3. За наявності скарг мешканців на шуми, що проникають уквартиру через огороджувальні конструкції, вимірюють рівень шуму
та перевіряють відповідність звукоізолювальних огороджувальних
конструкцій вимогам діючих нормативів.
4.9.4. Знижують рівень шуму в приміщеннях, коригуючибезпосередньо джерела шуму. Для цього механізми регулюють, під
устаткування встановлюють амортизатори і спеціальні
звукоізолювальні опори, застосовують звукоізолювальні шари,
прокладки та ін. Якщо рівень шуму не знижується до нормативного,
джерела шуму виносять в окремі приміщення, ізольовані від
звукопровідних конструкцій будинку.
4.9.5. Недостатню звукоізоляцію огороджувальних конструкційвід ударних і повітряних шумів необхідно підвищувати до необхідних
норм за проектом.
4.9.6. Протипожежна профілактика жилих будинків таприбудинкової території включає такі заходи:
- ремонт та чищення димоходів і газоходів;
- ремонт електричних мереж і устаткування;
- забезпечення вільних проходів на сходових клітках,коридорах, пожежних переходах;
- розміщення протипожежного інвентарю, передбаченогоінструкцією чи розпорядженням органів пожежного нагляду;
- забезпечення чистоти і освітлення протипожежного інвентарю.
4.10. Технічна експлуатація жилих будинків в особливих умовах
4.10.1. При експлуатації будинків в особливих умовах (напросадних ґрунтах, у районах гірських виробок, у сейсмічних
районах, на підроблювальних та підтоплювальних територіях)
необхідно враховувати загальні вимоги технічної експлуатації та
цих Правил, що відображають особливості технічної експлуатації
таких будинків.
4.10.2. Для технічного керівництва і контролю за організацієюта проведенням робіт з ліквідації наслідків пошкоджень будинків
від впливу осідань при замочуванні просадних ґрунтів, обвалення
покрівлі гірських виробок та дії сейсмічних сил рекомендується
створювати комісії з експлуатації житлового фонду в особливих
умовах під головуванням представника органу місцевого
самоврядування.
4.10.3. Комісії з експлуатації житлового фонду в особливихумовах складаються зі штабу і груп з питань утримання житлового
фонду та комунікацій.
До складу штабу комісії включають: фахівця з питаньбудівництва та експлуатації будинків в особливих умовах, головного
інженера житлового управління, ремонтно-будівельного підприємства,
виробничого управління водопроводу і каналізації, енергетичного
експлуатаційного управління, організації з експлуатації газового
господарства, теплових і телефонних мереж.
Штаб комісії виконує таке:
- контролює стан основ будинків і підземних мереж;
- керує роботами з ліквідації пошкоджень будинків таінженерних мереж до прибуття рятівників МНС України;
- організовує технічне навчання виконавців послуг щодопопередження та вжиття заходів під час виявлення порушень у
технічному стані житлових будинків, споруд та комунікацій.
При штабі комісії організовується група фахівцівбудівельників і геологів (не менш трьох осіб).
4.10.4. Групи з питань утримання житлового фонду міста(району) організовуються при відповідних міських (районних)
управліннях.
До їх складу входять: головний інженер міського (районного)управління - голова комісії з питань житлового господарства,
головний інженер ремонтної організації та інженер з експлуатації
житлового фонду.
До завдань групи з питань утримання житлового фонду входять:
- організація робіт із забезпечення збереження основибудинків, будівельних конструкцій і внутрішньобудинкового
інженерного устаткування, вводів і запірних пристроїв мереж;
- систематичні огляди жилих будинків, що перебувають вособливих умовах;
- здійснення заходів щодо забезпечення безпеки проживання вбудинках при виникненні процесів, що сталися через особливі умови
даної території (сейсмічні явища, осідання ґрунту тощо);
- усунення виявлених дефектів та пошкоджень інженерногоустаткування будинків.
4.10.5. У необхідних випадках група з питань утриманняжитлового фонду проводить свою роботу за допомогою спеціалізованих
організацій.
4.10.6. Групи з питань утримання комунікацій організовуютьсяз представників водопровідно-каналізаційного, теплового, газового,
житлового господарства тощо.
До їх складу входять: головний інженерводопровідно-каналізаційного господарства (голова комісії) і
головні інженери або заступники головних інженерів, інженери
теплового, газового, енергетичного чи експлуатаційного управління.
Групи з питань утримання комунікацій зобов'язані:
- стежити за справністю інженерних мереж і усувати в нихдефекти та ушкодження;
- забезпечувати безпеку при ушкодженнях інженерних мереж,викликаних особливостями умов експлуатації будинків;
- контролювати систематичні огляди комісією інженерних мереж.
4.10.7. У будинках, побудованих на просадних ґрунтах, витокиводи із систем водопроводу, каналізації, теплофікації усувають
негайно.
4.10.8. Доступ для огляду колодязів, тунелів, технічнихповерхів, підвалів тощо повинен бути постійно відкритий.
4.10.9. Вимикання поливальних кранів необхідно систематичноперевіряти.
4.10.10. Навколо кожної водорозбірної колонки обладнуютьмайданчики з асфальтовим чи бетонним покриттям, що мають відвід
для води, що накопичується, у каналізаційну мережу. Конструкція
стовпчика повинна унеможливлювати промерзання води в зимовий час.
4.10.11. Для своєчасного виявлення осідань щокварталупроводяться (у перші два роки експлуатації) інструментальні виміри
просадок фундаментів. Після зливових дощів протягом двох-трьох
днів контрольні репери на будинку перевіряються нівелюванням.
4.10.12. Результати оглядів та інструментальних вимірівфіксуються актами або в спеціальному журналі.
4.10.13. При обстеженні нерівномірних просадок особливу увагунеобхідно приділяти виміру величини зсуву ригелів міжповерхових
перекриттів з опорних поверхонь.
Якщо зона обпирання досягає мінімальних розмірів, подальшенерівномірне осідання може загрожувати аварією.
4.10.14. Для попередження виникнення нових чи збільшенняіснуючих осідань фундаментів при повторному замочуванні ґрунту
основ виконують такі роботи:
- заміну чи капітальний ремонт водопроводу, каналізації,гідроізоляції оглядових колодязів;
- виконання робіт з організації стоку атмосферних вод ігідроізоляційних заходів, що перешкоджають попаданню вод під
фундаменти;
- випалення, силікатизацію ґрунтів основ для ліквідаціїпросадних явищ.
4.10.15. Після виконання робіт, що унеможливлюють подальшеосідання, відновлюють справність деформованих елементів
конструкцій.
4.10.16. Будинки на просадних ґрунтах зміцнюють металевимитягами, металевими та залізобетонними бандажами й обоймами згідно
з проектом.
4.10.17. До особливостей приймання в експлуатаціюновозбудованих будинків на просадних ґрунтах належить поповерхове
приймання робіт зі зведення конструкцій і монтажу інженерного
устаткування.
4.10.18. При огляді будинків особливу увагу необхіднозвертати на деформації несучих конструкцій будинку. Результати
огляду оформляють в акті. Комісія повинна систематично
контролювати розробку і проведення всіх заходів щодо захисту жилих
будинків від впливу гірських підробок.
4.10.19. При виявленні інтенсивного збільшення ушкодженьоснови несучих конструкцій під час проведення підроблювальних
робіт терміново викликаються представники підприємства, що виконує
підробні роботи, та збирається комісія із збереження будинків,
розташованих на підроблювальних територіях.
4.10.20. Ушкоджені будинки ремонтують організації, щоздійснюють підроблювальні роботи.
4.10.21. При прийманні в експлуатацію жилих будинків,розташованих на гірських виробках та підроблювальних територіях,
особлива увага звертається на якість виконання деформаційних
швів, залізобетонних поясів та плит, розпорок і зв'язків між
конструкціями, нежорсткого закладення трубопроводів у кладці
фундаментів і стін тощо.
5. Технічне обслуговуванняі ремонт інженерного обладнання
5.1. Центральне опалення і гаряче водопостачання
5.1.1. Система центрального опалення жилого будинку вопалювальний сезон повинна працювати безперебійно і забезпечувати
нормативну температуру повітря у всіх приміщеннях при мінімальній
витраті палива.
5.1.2. Для обслуговування системи опалення необхідно знати івиконувати:
- чинні нормативно-правові акти з питань, що стосуютьсяопалення жилих будинків;
- ці Правила;
- державні будівельні норми.
5.1.3. Для забезпечення безперебійної роботи системи опаленняробітнику, що обслуговує системи, необхідно знати і виконувати
таке:
- знати систему опалення за кресленнями і в натурі (привідсутності креслень керівництво організації, що веде технічну
експлуатацію системи опалення, повинне забезпечити одержання чи
складання виконавчих креслень);
- ознайомити мешканців будинку з правилами користуванняквартирними нагрівальними приладами, а також з заходами,
прийнятими при аваріях у системі, і стежити за виконанням цих
Правил та заходів;
- регулярно стежити за записами в змінному журналі, що фіксуєстан опалення котлів і котлового устаткування, а також витрати
палива;
- вчасно усувати виявлені несправності та відхилення в роботісистеми теплопостачання; не допускати перевитрати палива і
домагатися його економії.
5.1.4. У приміщенні котельні чи теплового вузла на стіні чи взручному для користування місці повинні бути вивішені:
- схеми систем опалення будинків з нумерацією стояків,запірно-регулювальної арматури, повітрозбірників. У схемах повинно
бути зазначено, як користуватися цією арматурою при наповненні,
підживленні та спорожнюванні системи;
- графік температури гарячої та зворотної води в залежностівід температури зовнішнього повітря;
- добовий графік витрати палива в залежності від температуризовнішнього повітря;
- графік роботи обслуговуючого персоналу;
- номери телефонів та адреси аварійних служб, що обслуговуютьобладнання та енергопостачання котельні чи теплопункту, швидкої
медичної допомоги, пожежної охорони;
- правила внутрішнього розпорядку в котельні чи тепловомувузлі.
5.1.5. Скарги і зауваження на несправності та недоліки вроботі системи опалення (недогрів, перегрів, шум від роботи
устаткування тощо) заносять у спеціальний журнал, у якому повинна
бути інформація щодо їх усунення. Виконання робіт з усунення скарг
щотижня перевіряє інженер організації, що здійснює експлуатацію
систем теплопостачання.
5.1.6. До закінчення опалювального сезону складають описнесправностей системи опалення, що підлягають усуненню в
неопалювальний сезон.
Опис необхідно вести регулярно, тому що він є основою дляскладання переліків ремонтних робіт, профілактики і підготовки
систем до наступного опалювального сезону.
5.1.7. Для підготовки опалювальної системи до ремонту чипуску в експлуатацію виконують такі роботи:
- при необхідності ретельно промивають систему опалення (дужезабруднені системи рекомендується промивати із застосуванням
стисненого повітря);
- очищають приміщення котельні і складу палива від сміття,шлаку і сторонніх предметів;
- очищають поверхні нагрівання котлів, димоходи, колосниковіґрати, зольники, борови і димар від золи і сажі;
- знімають і забезпечують збереження ременів передач віддвигунів;
- очищають від бруду і змащують ходові частини двигунівнасосів і вентиляторів;
- заповнюють систему чистою водою з температурою80-85 град. С;
- випускають повітря із системи і закривають засувки;
- знімають термометри і манометри, засоби обліку тарегулювання споживання води і теплової енергії, повіряють та
забезпечують їх збереження;
- закривають шибери, лази і дверцята топок.
5.1.8. Перед початком опалювального сезону перевіряються:
- справність світлової і силової електропроводок у котельні ітепловому пункті, арматури, засобів обліку та регулювання
споживання води і теплової енергії, пускової апаратури і
світильників перед кожним котлом, у проходах між котлами, у
машинному відділенні, перед усіма контрольно-вимірювальними
приладами та в складі палива;
- наявність і стан низьковольтних (до 12 В) переноснихелектричних ламп на гнучкому шнурі, гасових ліхтарів типу "кажан"
чи переносних світильників, що працюють від акумуляторів;
- наявність протипожежного устаткування та аптечок, написівпро заборону входу в котельню чи тепловий пункт стороннім особам,
ваг чи мірної тари для зважування палива, що витрачається за
зміну, а також термометрів, установлених поблизу котельні на
північному боці будинку на висоті 2,5 м від поверхні землі;
- справність дверних запорів у приміщеннях котелень ітеплових пунктів, де немає постійних чергових.
5.1.9. Під час технічної експлуатації системи опаленнянеобхідно:
- регулярно проводити профілактичні огляди і поточний ремонтсистеми;
- готувати документацію для своєчасного проведеннякапітального ремонту і вчасно його проводити.
5.1.10. Електричне освітлення в приміщеннях, де проводятьпрофілактичні огляди і ремонт систем опалення, повинне перебувати
в справному стані. Вимикачі освітлення розміщують при вході.
5.1.11. Спуск води із системи центрального опалення в періодопалювального сезону допускається при аварії, якщо вимикання
окремих відгалужень не забезпечує можливості її ліквідації, а
також якщо температура води в зворотній магістралі знижується до
5 град. С при температурі зовнішнього повітря нижче 0 град. С.
5.1.12. На засувках колекторів гарячої і зворотноїмагістралей повинні бути таблички з написами, що пояснюють, до
якої системи і до якої магістралі ці засувки належать. У місцях
приєднання стояків до магістралей на кожному стояку повинна бути
встановлена табличка з його проектним номером (для систем з
нижнім розведенням у підвалі, для систем з верхнім розведенням - у
підвалі і на горищі).
5.1.13. За відсутності автоматичних повітровідводів повітря всистемах з верхнім розведенням випускають через повітрозбірник (не
рідше одного разу в 2 тижні). Роботу автоматичних повітровідводів
перевіряють щомісяця. У системах з нижнім розведенням випуск
повітря нагрівальних приладів верхніх поверхів здійснюється при
пуску системи. Протягом опалювального сезону контролюють наявність
повітря в приладах верхніх поверхів.
5.1.14. Системи гарячого водопостачання жилого будинкуповинні забезпечувати безперебійне подання гарячої води
розрахункової температури з мінімальними витратами тепла.
5.1.15. Під час обслуговування системи гарячоговодопостачання необхідно:
- знати систему гарячого водопостачання за кресленнями і внатурі (за відсутності креслень керівництву організації необхідно
їх одержати чи скласти);
- ознайомити мешканців будинку з заходами щодо забезпеченнябезперебійної роботи системи, а також заходами, застосовуваними
при аваріях, і стежити за виконанням цих правил і заходів;
- своєчасно та якісно усувати несправності системи.
5.1.16. Для поліпшення гідравлічного режиму систем ізабезпечення необхідної витрати гарячої води у водорозбірних
приладах встановлюється металева діафрагма з центральним отвором у
залежності від типу приладів і гарантійного тиску на введенні.
На трубопроводах до окремих груп санітарних приладів і напідводках до газових водонагрівачів установлювати діафрагми
забороняється.
5.1.17. При ремонті трубопроводів системи гарячоговодопостачання дозволяється застосовувати тільки оцинковані труби
(категорично забороняється застосовувати чорні газові),
з'єднувати труби тільки на різьбленні.
5.1.18. Після завершення ремонтних робіт інженерних мережнеобхідно привести у належний стан зіпсований благоустрій
території або будинку.
5.2. Вентиляція
5.2.1. При утриманні та експлуатації системи витяжноївентиляції необхідно забезпечувати нормативний повітрообмін у
всіх жилих кімнатах, кухнях, туалетних і ванних приміщеннях при
зовнішній температурі 5 град. С і нижче.
Під час експлуатації житлового будинку необхідно:
- знати систему вентиляції за кресленнями і в натурі (завідсутності креслень керівництву організації, що веде технічну
експлуатацію системи вентиляції, необхідно одержати чи скласти
виконавчі креслення);
- усувати несправності вентиляційних пристроїв.
5.2.2. До несправностей вентиляційних пристроїв належатьтакі:
- відсутність чи поломка витяжних ґрат;
- відсутність чи погане кріплення рамок для ґрат;
- негерметичність приставних шлакогіпсокартонних вертикальнихкоробів;
- засмічення каналів уламками цегли та будівельних розчинів(визначається за відсутності тяги в каналі);
- негерметичність горищних коробів і шахт (визначаєтьсявізуально і за відхиленням полум'я свічі, що пересувається уздовж
швів короба);
- несправність переходів через короби на горищі;
- несправність і відсутність шиберів чи дросельних клапанів увитяжних шахтах;
- несправність чи відсутність парасоля чи дефлектора надшахтою;
- неякісна обробка шахт (зовні шахти потрібно оштукатурюватипо повсті, сітці чи дранці, а зсередини оббивати покрівельною
сталлю по повсті, змоченій у глині).
5.2.3. Незначні засмічення каналів пробивають гирею (1-3 кг)на міцному шнурі чи гнучким металевим стрижнем (за наявності
панелей зі збірними каналами).
При незначних засміченнях пробивають стіни чи панелі іпрочищають канал з наступним закладенням отворів.
5.2.4. При нещільності коробів і шахт їх елементи і стикипромащують гіпсовим розчином чи замінюють ушкоджені плити.
5.2.5. Регулюють систему вентиляції, прикриваючи жалюзійніґрати в приміщеннях з надмірно великим повітрообміном, що
призводить до переохолодження цих приміщень і зниження
повітрообміну в ряді інших приміщень. Регулювати систему слід за
окремими каналами, починаючи з найбільш близьких до шахти
нижнього поверху, у яких швидкість повітря буде найбільшою для
даної системи, і закінчуючи найвіддаленішими від шахти каналами
верхнього поверху з найменшою швидкістю руху повітря в них.
5.2.6. Швидкість повітря в перетині витяжних ґрат визначаютьза показами крильчатого анемометра чи (менш точно) за відхиленням
полум'я свічі, яку підносять до цих ґрат.
5.2.7. Перед регулюванням вентиляції в приміщеннях будинкунеобхідно встановити всі причини, що спричинили занадто велику
інфільтрацію повітря (велика кількість щілин у віконних плетіннях,
відсутність скла та ін.).
5.2.8. Під час сильних морозів, щоб уникнути переохолодженняжилих приміщень, вентиляцію необхідно виключити, прикриваючи
шибери чи дроселі-клапани у витяжних шахтах. Після зменшення
морозів вентиляційні системи повинні бути цілком включені.
5.2.9. На основі весняного огляду будинку складають описдефектів системи вентиляції, що підлягають усуненню під час
ремонту. При складанні опису обов'язково враховують допоміжні
роботи (столярні, штукатурні та кам'яні), без виконання яких
ремонт вентиляційної системи неможливий.
5.2.10. Несправності вентиляційної системи, що можутьвикликати отруєння людей, пожежі тощо, ліквідовують негайно після
їх виявлення.
5.2.11. Несправності вентиляційних установок з механічнимприводом, що знаходяться в нежилих приміщеннях, усувають їх
власники.
5.2.12. Забороняється заклеювати витяжні ґрати, закривати їхпредметами домашнього побуту, а також прив'язувати до них мотузки
для сушіння білизни.
5.3. Водопровід і каналізація
5.3.1. Водопровідно-каналізаційна система жилого будинкуповинна забезпечувати можливість безперебійного подання води до
всіх санітарних приладів квартир, інших водорозбірних пристроїв,
відводити використану воду в міську каналізаційну систему.
5.3.2. Розвідні каналізаційні стоякиводопровідно-каналізаційної мережі магістральних трубопроводів
повинні бути прокладені строго вертикально, без переломів у
розтрубах, а системи в цілому повинні бути герметичні.
5.3.3. Причинами, що погіршують роботу системи, є:
- порушення правил експлуатації жилих приміщень іводопровідно-каналізаційних систем;
- несправність запірно-регулювальної арматури;
- незадовільне утеплення водопровідних і каналізаційних трубу неопалюваних приміщеннях;
- неякісний монтаж санітарно-технічних кабін чи осадовідеформації частин будинку;
- несвоєчасне усунення протікання, випадкових засмічень, атакож несвоєчасне проведення профілактичних робіт (оглядів,
прочищень).
5.3.4. Під час обслуговування системи водопроводу іканалізації необхідно:
- знати експлуатовану систему за кресленнями і в натурі (уразі відсутності креслень необхідно їх одержати чи скласти);
- регулярно проводити огляд санітарно-технічногоустаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових
засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи
промерзання трубопроводів, витік води та ін.;
- здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичнеобслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів),
прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової
каналізаційної мережі;
- оглядати колодязі дворової мережі, кришки яких необхідноочищати від землі, сміття чи снігу;
- вчасно виконувати роботи з ремонту внутрішньобудинковихводопровідно-каналізаційних систем за заявками мешканців;
- при необхідності заміняти прокладки водопровідних кранів таремонтувати зливні бачки;
- усувати засмічення в системі;
- утеплювати трубопровід, що проходить у відкритих іохолоджених місцях;
- тримати в порядку поливальні пристрої.
Після завершення ремонтних робіт необхідно привести уналежний стан зіпсований благоустрій території та/або будинку.
5.3.5. При наявності місцевих насосних установок дляпідвищення тиску необхідно:
- систематично стежити за її справним станом та роботою;
- включати і зупиняти електродвигун водопідкачки в суворовстановлений термін;
- регулярно змазувати підшипники електродвигуна і насоса;
- виконувати заміну сальників насосів;
- перетягати і зміщувати ремені;
- проводити дрібний ремонт всієї установки;
- утримувати в справності регулювальну апаратуру і контрольніпристрої.
5.4. Сміттєпроводи
5.4.1. Для безперебійної роботи сміттєпроводів необхіднодотримуватись вимог державних будівельних норм.
5.4.2. Оглядають сміттєпроводи не рідше двох разів на місяць.
Виявлені недоліки (нещільність кріплення клапанів, випаданнягумових прокладок, тріщини штукатурки біля клапанів, поява запаху
та комах, пошкодження вентиляції змінних збірників і бункерів, їх
переповнення та ін.) повинні бути усунуті.
5.4.3. Дверцята (ревізії) у верхній частині стовбурівсміттєпроводів повинні бути завжди замкнені, щоб уникнути їх
відкривання потоком гарячого повітря при самозайманні сміття.
5.4.4. Підлогу біля завантажувальних клапанів і клапанівсміттєпроводів необхідно утримувати в чистоті. Клапани
промивати щотижня, не допускаючи проникнення води в стовбур
сміттєпроводу, та після промивання обов'язково протирати. Догляд
за клапанами, розташованими в квартирах, входить в обов'язок
мешканців.
5.4.5. Щомісяця бункери, стовбури і завантажувальні клапанинеобхідно знімати і ретельно очищати від бруду щітками,
зволоженими мильно-содовим розчином (2,60 г соди і 3,8 г мила на
відро води).
5.4.6. Сміттєприймальні камери необхідно утримувати вчистоті, щодня ретельно очищати їх від сміття і промивати.
Для дезінфекції каналів сміттєпроводів слід застосовуватирозчини: лізолу (8-5%), креоліну (8-5%), нафталізолу (15-10%),
фенолу (3-5%), метасилікату натрію (1-3%).
5.4.7. Сміттєприймальні камери необхідно охороняти відгризунів. Для цього нижню частину дверей камери і поріг оббивають
листовою сталлю, бетонують отвори в підлозі і стінах камери.
З появою гризунів камери дезінфікують працівникисанітарно-епідеміологічної станції.
5.4.8. Камери повинні мати штучне освітлення, їх опалюють ізахищають від ґрунтових і атмосферних вод. Двері камери повинні
бути закриті на замок.
5.4.9. Необхідно стежити за тим, щоб сміттєзбиральники, щоприймають сміття зі стовбура, не переповнялися, а сміття не
розсипалося по підлозі камери.
5.4.10. Сміття з камер необхідно видаляти щодня в години,установлені графіком роботи міського спеціального підприємства з
вивозу сміття. Сміттєзбиральники попередньо чи під час вивозу
сміття виносять з приймальної камери у визначене місце двору,
розташоване осторонь від дитячих майданчиків.
5.4.11. Контейнери ємністю 400-800 л, що перебувають усміттєкамері під завантаженням, установлюють на візки, за
допомогою яких їх викочують із сміттєкамери, а потім піднімають
краном контейнеровозної машини.
5.4.12. При використанні переносних сміттєзбиральників(ємністю 80-100 л) кількість збірників у камері повинна
забезпечувати прийняття сміття між термінами вивозу.
5.4.13. Перед початком спорожнювання бункера необхіднозакрити його верхній шибер, що відкривається після очищення.
5.4.14. Після кожного спорожнювання сміттєзбиральникинеобхідно промивати водою.
5.4.15. Контейнери, що вивозять міські контейнерні машини,повинні доставлятися назад чистими.
5.4.16. Вентиляція сміттєпроводу повинна забезпечуватипостійну тягу повітря зі стовбура шахти через витяжну трубу в
атмосферу, щоб уникнути проникнення запахів із шахти на сходові
клітки та у жилі приміщення.
5.4.17. Вентиляцію сміттєпроводів щомісяця перевіряють черезвідкриті завантажувальні клапани в нижньому і верхньому поверхах
за допомогою диму від запаленого паперу.
5.4.18. Із сміттєприймальної камери в нижній кінець стовбураповинен бути забезпечений вільний приплив повітря. У верхній
бічній частині стінки бункера під стовбуром ставлять ґрати із
загальним перетином 150-200 кв. см (із отворами не більш 5 кв. см
для захисту від гризунів).
5.4.19. У теплу пору року та особливо при відсутності вітру,якщо розрідження в стовбурі не може бути забезпечено різницею
температур усередині і поза будинком чи дефлектором, необхідно,
щоб постійно працював вентилятор (побудник тяги). У холодний час
року вентилятор вимикають.
5.4.20. Для зниження шуму при відкритті і закриттізавантажувального клапана і щоб уникнути поширення запаху зі
сміттєпроводу, по периметру нерухомої частини клапана і його
обертової коробки (у закритому і відкритому положенні) ставлять
прокладки з м'якої гуми, які періодично замінюють.
5.4.21. Сміття в завантажувальні клапани скидають невеликимипорціями; дрібне і пилоподібне сміття рекомендується загортати в
пакети, що вільно проходять у клапан.
5.4.22. Про засмічення сміттєпроводу чи його несправностінеобхідно негайно повідомляти виконавця послуг і до ліквідації
аварії сміттєпроводом не користуватися.
5.4.23. При користуванні сміттєпроводами забороняється:
- скидати в завантажувальні клапани великі предмети (взуття,ялинки, уламки меблів тощо);
- виливати рідину;
- скидати палаючі і тліючі предмети;
- мешканцям знімати і ремонтувати рухливі частинизавантажувальних клапанів.
5.5. Ліфти
5.5.1. При обслуговуванні ліфтів необхідно дотримуватисявимог нормативно-технічних актів.
5.5.2. Дозвіл на пуск ліфта видається відповідно до пункту5.5.5 цих Правил після технічного огляду та випробування всього
устаткування ліфта.
5.5.3. У жилих будинках ліфти використовують дляобслуговування пасажирів та для перевезення майна мешканців
багатоповерхових будинків вантажними ліфтами.
5.5.4. Організація, що здійснює утримання ліфтів, зобов'язаназабезпечити обслуговуючий персонал такими документами і стежити за
їх правильним заповненням:
- ліфтерів, ліфтерів-обхідників і диспетчерів - журналомприймання-здавання чергування, де відзначаються аварії ліфтів;
- електромеханіків - журналом технічного огляду з записомкожного огляду, а також виробничими інструкціями та інструкціями з
техніки безпеки.
5.5.5. Утримання і ремонт ліфтів здійснює виконавець послугабо за договором - спеціалізована організація. Виконавець послуг
має право самостійно утримувати та ремонтувати ліфти за умови
наявності відповідних дозволів, отриманих згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 ( 1631-2003-п )
"Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з
нагляду за охороною праці та його територіальними органами".
5.5.6. Відповідальність за справний стан і безпечнуексплуатацію ліфтів покладається на його власника.
5.5.7. Ліфт щодня оглядає електромеханік-монтер з ліфтів,ліфтер чи диспетчер.
5.5.8. Під час експлуатації ліфтів необхідно:
- утримувати двері машинних і блокових приміщень ліфтівнадійно замкненими; ключі від цих приміщень повинні зберігатися у
ліфтерів чи інших працівників організації;
- не допускати зберігання сторонніх предметів або матеріаліву блоковому приміщенні;
- забезпечувати постійну температуру повітря в машинному іблоковому приміщеннях не нижче 5 град. С;
- уживати заходів щодо усунення причин, що спричиняють появувологи чи рідини в машинному і блоковому приміщеннях чи приямку
шахти ліфта;
- забезпечувати освітленість майданчиків перед кожнимидверима ліфта протягом доби.
5.5.9. При обслуговуванні ліфтів необхідно суворо виконуватиправила техніки безпеки.
5.5.10. Не допускається:
- виконувати пуск ліфта шляхом безпосереднього впливу наапарати, що подають напругу на електродвигун;
- виводити з ладу запобіжні і блокувальні пристрої ліфта;
- підключати до ланцюга управління ліфтом електричний
інструмент, лампи освітлення та інші електричні прилади, крім
вимірювальних, користуватися переносними лампами напругою більше
36 В.
5.5.11. У разі виявлення несправності запобіжних пристроїв,сигналізації, освітлення тощо, загрозливих безпечному
користуванню, ліфт повинен бути зупинений і може бути пущений
тільки після усунення пошкодження з дозволу спеціалізованої
організації.
5.5.12. Для груп ліфтів рекомендується застосовуватидиспетчерське управління, що знижує вартість експлуатації і
поліпшує нагляд за ліфтами.
5.5.13. Робота диспетчеризованних ліфтів допускається заумови постійної присутності диспетчера біля пульта. Приміщення для
диспетчерського пульта повинно міститися в центрі групи ліфтів, що
обслуговуються. При необхідності відходу диспетчера від пульта
його замінює ліфтер-обхідник.
5.5.14. Ліфти самообслуговування, обладнані диспетчерськимуправлінням, повинні працювати цілодобово незалежно від
поверховості будинку.
5.6. Системи протипожежного захисту
5.6.1. Системи протипожежного захисту повинні відповідатидержавним будівельним нормам.
Орієнтовна тривалість ефективної експлуатації елементів жилихбудинків наведена в додатку 5.
Начальник Управлінняексплуатації житлового фонду В.М.Кірюшин
Додаток 1до пункту 2.1.1 Правил
АКТзагального огляду жилого будинку (будинків),
розташованого(них) за адресою (адресами)
__________________ _______________________(П.І.Б. майстра) (назва виконавця послуг)
Ми, що нижче підписалися, комісія у складі ______________________
_________________________________________________________________
(посада, П.І.Б. членів комісії)
______________________ ____________________________
(дата початку огляду) (дата завершення огляду)
провела огляд жилого будинку (будинків) за адресою: _____________
_________________________________________________________________
і встановила таке:
1. На дільниці розміщуються ______ жилих будинків, загальна
площа яких становить ______________ кв. м., кількість квартир ____________ шт.
На прибудинковій території розміщуються _________________________
_________________________________________________________________
(перелік елементів благоустрою)
2. Технічний стан жилого будинку (будинків) та його
прибудинкової території __________________________________________(короткий опис технічного стану жилого будинку(ів) з
_________________________________________________________________
зазначенням адреси, санітарний стан приміщень і прибудинкових
_________________________________________________________________
територій, інші відомості)
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Висновки комісії ____________________________________________
(оцінка технічного стану,
_________________________________________________________________
висновок про готовність до експлуатації жилого будинку
_________________________________________________________________
(будинків) у наступний період)
Голова комісії _____________________________
Члени комісії: _____________________________
_____________________________
(підписи)
Дата огляду "___" ________ 200_ року
Примітка.
Переліки виявлених несправностей, недоліків та інші відомостіможуть бути оформлені у вигляді додатка до акта.
Начальник Управлінняексплуатації житлового фонду В.М.Кірюшин
Додаток 2до пункту 2.1.5 Правил
ПЕРІОДИЧНІСТЬ ПРОФІЛАКТИЧНОГООБСЛУГОВУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИЛИХ БУДИНКІВ
------------------------------------------------------------------ | Найменування елементів жилих |Періодичність| Примітка | | будинків | технічного | | | | обслуго- | | | | вуваня | | | | (місяців) | | |-----------------------------------+------------+---------------| | 1 | 2 | 3 | |-----------------------------------+------------+---------------| |Покрівлі | 3-6* | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Дерев'яні конструкції і столярні | 6-12* | | |вироби | | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Кам'яні конструкції | 12 | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Залізобетонні конструкції | 12 | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Панелі повнозбірних будівель і | 12 | | |міжпанельні стики | | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Стальні закладні деталі без | Через 10 | Проводиться | |антикорозійного захисту в |років після | шляхом | |повнозбірних будівлях | початку | розкриття 5-6 | | | експлуата- | вузлів | | | ції, потім | | | |через 3 роки| | |-----------------------------------+------------+---------------| |Стальні закладні деталі з | Через 15 | -"- | |антикорозійним захистом |років, потім| | | |кожні 3 роки| | |-----------------------------------+------------+---------------| |Печі, кухонні плити, димовідводи, | 3 |Перед початком | |димові труби | | опалювального | | | | сезону | | | | проводяться | | | | огляд і | | | | прочищення, | | | |потім протягом | | | | опалювального | | | | сезону - один | | | | раз | |-----------------------------------+------------+---------------| |Газоходи | 3-6 | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Вентиляційні канали | 12 | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Вентиляційні канали в приміщеннях, | 3-6 | | |де встановлено газові прилади | | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Внутрішнє та зовнішнє оздоблення | 12 | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Підлога | 12 | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Перила та захисні сітки на вікнах і| 6 | | |сходових клітках | | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Системи водопроводу, каналізації, | 3-6 | | |гарячого водопостачання | | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Системи центрального опалення в | 3-6 | Огляд | |квартирах | | проводиться в | |на горищах, підвалах (підпіллях), | 2 | опалювальний | |на сходових клітках | | період | |-----------------------------------+------------+---------------| |Теплові вводи, котли, котельне | 2 | У | |обладнання | | міжопалюваль- | | | |ний період, але| | | | не рідше | | | | указаних у | | | | паспорті | | | | (інструкції) | | | | термінів | |-----------------------------------+------------+---------------| |Будинкові засоби обліку та | Відповідно | Але не рідше | |регулювання споживання води і |до паспорта | указаних у | |теплової енергії |(інструкції)| паспорті | | | | (інструкції) | |-----------------------------------+------------+---------------| |Сміттєпроводи | Щомісяця | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Електрообладнання: | | | |відкрита електромережа | 3-6* | | |скрита електромережа | 6-12* | | |і електропроводка в сталевих трубах| | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Кухонні електроплити | 6 | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Світильники в допоміжних | 3 | | |приміщеннях (на сходових клітках, у| | | |вестибюлях та ін.) | | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Система димовидалення і | Щомісячно | | |пожежогасіння | | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Домофони, замково-переговорний | Щомісячно | | |пристрій (ЗПП) | | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Внутрішньодимові мережі, | 3 | | |обладнання і пульт управління ОДС | | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Електрообладнання домових | 2 | | |опалювальних котелень і бойлерних, | | | |майстерень, водопідкачки фекальних | | | |і дренажних насосів | | | |-----------------------------------+------------+---------------| |Періодичність обслуговування систем|Один раз на | | |протипожежного захисту | квартал | | ---------------------------------------------------------------------------------
* Конкретна періодичність оглядів у межах встановленогоінтервалу встановлюється експлуатаційними організаціями, виходячи
із технічного стану будівлі та місцевих умов.
Начальник Управлінняексплуатації житлового фонду В.М.Кірюшин
Додаток 3до пункту 2.1.5 Правил
ГРАНИЧНІ СТРОКИ НЕВІДКЛАДНОЇ ЛІКВІДАЦІЇ ВИЯВЛЕНИХНЕСПРАВНОСТЕЙ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИЛИХ БУДИНКІВ
------------------------------------------------------------------ | Найменування елементів жилих будинків і | Граничні строки | | несправностей | ліквідації | | | несправностей (з | | | моменту їх | | | виявлення), діб. | |----------------------------------------------------------------| | ПОКРІВЛЯ | |----------------------------------------------------------------| |Протікання: руберойд, толь | 5 | | металева, шиферна або зі штучних матеріалів| 1 | |--------------------------------------------+-------------------| |Несправності в системі організованого | 5 | |водовідводу (водостічних труб, воронок, | | |колін та ін.) | | |--------------------------------------------+-------------------| |Внутрішнього водостоку | 2 | |--------------------------------------------+-------------------| |Зовнішнього водостоку | 5 | |----------------------------------------------------------------| | СТІНИ | |----------------------------------------------------------------| |Утрата зв'язку окремих цеглин з кладкою | 1 - з негайним | |зовнішніх стін, що загрожує безпеці людей | огородженням | | | небезпечної зони | |--------------------------------------------+-------------------| |Протікання стиків панелей | 7 | |--------------------------------------------+-------------------| |Нещільність у димоходах і газоходах | 1 | |----------------------------------------------------------------| | ЗАПОВНЕННЯ ВІКОН І ДВЕРЕЙ | |----------------------------------------------------------------| |Розбите скло і зірвані створки віконних рам,| | |кватирок, балконних і дверних полотен, | | |дверей, вітражів, вітрин, склоблоків | | |та ін.: у зимовий час | 1 | | у літній час | 5 | |----------------------------------------------------------------| | ПЕЧІ | |----------------------------------------------------------------| |Тріщини та інші пошкодження, які загрожують | 1 - (з негайним | |пожежній безпеці і проникненню в приміщення | припиненням | |димових газів | експлуатації) | |----------------------------------------------------------------| | ВНУТРІШНЄ І ЗОВНІШНЄ ОПОРЯДЖЕННЯ | |----------------------------------------------------------------| |Відставання штукатурки стелі або верхньої | 1-5 (з негайним | |частини стін, що загрожує її обрушенню | використанням | | | засобів безпеки) | |--------------------------------------------+-------------------| |Порушення зв'язку зовнішнього облицювання, | Негайно із | |ліпних виробів, установлених на фасадах, із | використанням | |стінами на висоті більше 1,5 м | засобів безпеки | |--------------------------------------------+-------------------| |Цокольна частина | 5 | |----------------------------------------------------------------| | САНІТАРНО-ТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ | |----------------------------------------------------------------| |Течі водопровідних кранів і змивних бачків | Негайно | |--------------------------------------------+-------------------| |Течі в трубопроводах та їх сполученнях | Негайно | |--------------------------------------------+-------------------| |Пошкодження сміттєпроводу | 1 | |--------------------------------------------+-------------------| |Несправності фекальних і дренажних насосів | 1 | |----------------------------------------------------------------| | ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ | |----------------------------------------------------------------| |Несправності електромережі і обладнання | Негайно | |аварійного характеру (коротке замикання та | | |ін.) | | |--------------------------------------------+-------------------| |Несправності електромережі і обладнання | Негайно | |неаварійного характеру | | |--------------------------------------------+-------------------| |Несправності об'єднаних диспетчерських | Негайно | |систем | | |--------------------------------------------+-------------------| |Пошкодження автоматики протипожежного | Негайно | |захисту | | |--------------------------------------------+-------------------| |Пошкодження переговорно-замкового пристрою | 1 | |--------------------------------------------+-------------------| |Несправності електроплит | 1 | |----------------------------------------------------------------| | ЛІФТИ | |----------------------------------------------------------------| |Несправності ліфта | 1 (з негайним | | | припиненням | | | експлуатації) | ------------------------------------------------------------------Начальник Управління експлуатації
житлового фонду В.М.Кірюшин
Додаток 4до пункту 2.3.6 Правил
ЗАТВЕРДЖУЮНачальник ЖЕО ______
____________________
(прізвище, ініціали)
М.П.
АКТпро залиття, аварію, що трапилась на системі
центрального опалення, гарячого водопостачання
(або холодного водопостачання)
"___" ____________ 200__ року м. _______
Ми, що нижче підписалися, комісія у складі:
головного інженера виконавця послуг _____________________________
(прізвище, ініціали)
- голови комісії, майстра технічної дільниці __________________,
майстра ремонтної дільниці ___________________, слюсаря-сантехніка
(слюсаря-електрика) ____________, представників організації, яка
відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові
системи опалення та гарячого водопостачання, представника власника
будинку, будинкового комітету склали цей акт про те, що
"____" __________ 200 _ року в будинку N ____ на вул. (просп.,
бульв.) _____________ на горищі, у кв. N ___, у підвалі трапилось
залиття, аварія на системі центрального опалення (гарячого ------------------- (необхідне підкреслити)
водопостачання,
рушникосушарці), ________________________________________________
_________________________________________________________________
(описується, що трапилось і які наслідки (що залито, які _________________________________________________________________
обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено))
Причиною залиття, аварії, що трапилась на системі ЦО, ГВС----------------- (необхідне підкреслити) (або ХВП), є _____________________________________________________ _________________________________________________________________
(чітко зазначити причини, а саме несанкціоноване втручання
_________________________________________________________________
мешканців кв. N ___ у роботу системи (заміна радіаторів,
_________________________________________________________________
трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне
_________________________________________________________________
технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу
_________________________________________________________________
радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких
_________________________________________________________________
підводок та ін.)
Висновки і рекомендації комісії _____________________________
_________________________________________________________________
(надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто _________________________________________________________________
заподіяв шкоду та ін.)
Члени комісії: _____________________
_____________________
(підписи)
З актом ознайомлені мешканці квартир: N ____________________
N ____________________
(підписи)
Начальник Управління експлуатації
житлового фонду В.М.Кірюшин
Додаток 5до пункту 5.6.1 Правил
ОРІЄНТОВНА ТРИВАЛІСТЬ ЕФЕКТИВНОЇЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИЛИХ БУДИНКІВ
------------------------------------------------------------------ | Елементи жилих будинків | Орієнтовна | | | тривалість | | | експлуатації до | | | капремонту | | | (заміни), років | |----------------------------------------------------------------| | ФУНДАМЕНТИ | |----------------------------------------------------------------| |Стрічкові бутові на складному або цементному | 50 | |розчині | | |Стрічкові бутові на вапняному розчині | 50 | |і цегляні | | |Стрічкові бетонні і залізобетонні | 60 | |Бутові і бетонні стовпи | 40 | |Свайні | 60 | |Дерев'яні стільці | 15 | |----------------------------------------------------------------| | СТІНИ | |----------------------------------------------------------------| |Великопанельні з утеплювальним шаром з | 50 | |мінераловатних плит цементного фіброліта | | |----------------------------------------------+-----------------| |Великопанельні одношарові з легкого бетону | 30 | |----------------------------------------------+-----------------| |Капітальні, кам'яні /цегляні товщиною 2,5-3,5 | 50 | |цеглини/ та великоблочні на складному чи | | |цементному розчині | | |----------------------------------------------+-----------------| |Кам'яні звичайні /цегляні товщиною 2-2,5 | 40 | |цеглини/ | | |----------------------------------------------+-----------------| |Кам'яні полегшеної кладки з цегли, шлакоблоків| 30 | |і черепашнику | | |----------------------------------------------+-----------------| |Дерев'яні рублені і брусчаті | 30 | |----------------------------------------------+-----------------| |Дерев'яні збірно-щитові, каркасно-засипні | 30 | |----------------------------------------------+-----------------| |Глинобитні, саманні, каркасно-камишитові | 15 | |----------------------------------------------------------------| | ГЕРМЕТИЗОВАНІ СТИКИ | |----------------------------------------------------------------| |Панелей зовнішніх стін мастиками: | | | що не твердіють| 8 | | що твердіють | 15 | |----------------------------------------------+-----------------| |Місця примикання віконних, дверних блоків до | 25 | |граней прорізів | | |----------------------------------------------------------------| | ПЕРЕКРИТТЯ | |----------------------------------------------------------------| |Залізобетонні збірні і монолітні | 80 | |----------------------------------------------+-----------------| |З цегляним склепінням чи бетонним заповненням | 80 | |з металевими балками | | |----------------------------------------------+-----------------| |Дерев'яні з дерев'яних балок, оштукатурені | 60 | |міжповерхові | | |----------------------------------------------+-----------------| |Дерев'яні з дерев'яних балок, оштукатурені | 30 | |горищні | | |----------------------------------------------+-----------------| |З дерев'яних балок, полегшені, неоштукатурені | 20 | |----------------------------------------------+-----------------| |Дерев'яні з металевих балок | 80 | |----------------------------------------------+-----------------| |Утеплення горищних перекрить з: | | | пінобетону | 25 | | піноскла | 40 | | цементного фіброліту| 15 | | керамзиту або шлаку | 40 | | мінеральної вати | 15 | | мінераловатних плит | 15 | |----------------------------------------------------------------| | ПІДЛОГА | |----------------------------------------------------------------| |З керамічної плитки на бетонній основі | 60 | |----------------------------------------------+-----------------| |З цементу | 30 | |----------------------------------------------+-----------------| |З цементу з мармуровою крихтою | 40 | |----------------------------------------------+-----------------| |Дощата шпунтована: по перекриттях | 30 | | по ґрунту | 20 | |----------------------------------------------+-----------------| |Паркетна: | 60/50 | | дубова на рейках /на мастиці/ | 40/50 | | букова на рейках /на мастиці/ | 30/20 | | березова, осикова на рейках /на мастиці/ | 20 | | з паркетної дошки | 15 | | з твердої деревинно-волокнистої плити | 30 | | мастична на полівінілцементній мастиці | 8 | | асфальтова | | | з лінолеуму безосновного | 10 | | з тканинної або тепло-, звукоізоляційної | 20 | |основи | | | з полівінілхлоридних плиток | 10 | |----------------------------------------------+-----------------| |З кам'яних плит: мармурових плит | 50 | | гранітних плит | 80 | |----------------------------------------------------------------| | СХОДОВІ КЛІТКИ | |----------------------------------------------------------------| |Площадки залізобетонні, сходових кліток на | 60 | |металевих, залізобетонних косоурах або | | |залізобетонних плитах | | |----------------------------------------------+-----------------| |Накладні бетонні сходові клітки з мармурової | 40 | |крихти | | |----------------------------------------------+-----------------| |Дерев'яні | 20 | |----------------------------------------------------------------| | БАЛКОНИ, ЛОДЖІЇ, ҐАНКИ | |----------------------------------------------------------------| |Балкони: сталевими консольними балками | 60 | |(рамами) із заповненням монолітними | | |залізобетонними або збірними плитами, | | |залізобетонними балками-консолями і плитами | 80 | |перекриття | | |----------------------------------------------------------------| | ОГОРОДЖЕННЯ БАЛКОНІВ І ЛОДЖІЙ | |----------------------------------------------------------------| |Металеві огородження | 40 | |----------------------------------------------+-----------------| |Дерев'яні огородження | 10 | |----------------------------------------------+-----------------| |Цементні або плиточні підлоги балконів і | 20 | |лоджій з гідроізоляцією | | |----------------------------------------------+-----------------| |Несучі дерев'яні балки-консолі з дощатим | 10 | |заповненням | | |----------------------------------------------+-----------------| |Дерев'яна підлога, покрита оцинкованою: | 20 | | даховою сталлю| | | чорною сталлю | 15 | |----------------------------------------------+-----------------| |Ґанки бетонні з кам'яними або бетонними | 20 | |східцями | | | дерев'яні | 10 | |----------------------------------------------------------------| | ДАХИ І ПОКРІВЛІ | |----------------------------------------------------------------| |Крокви і обрешітка із збірних залізобетонних | 80 | |елементів | | |----------------------------------------------+-----------------| |Із збірних залізобетонних настилів | 80 | |----------------------------------------------+-----------------| |Дерев'яні крокви і обрешітка | 50 | |----------------------------------------------+-----------------| |Утеплювальні шари сумісних безгорищних дахів, | | |які вентилюються (не вентилюються) з: | | | пінобетону або піноскла | 40/30 | | керамзиту | 40/30 | | мінеральної вати | 15/10 | | мінераловатних плит | 20/15 | |----------------------------------------------------------------| | ПОКРИТТЯ ДАХІВ (ПОКРІВЛІ) | |----------------------------------------------------------------| |З оцинкованої сталі | 15 | |----------------------------------------------+-----------------| |чорної сталі | 10 | |----------------------------------------------+-----------------| |рулонних матеріалів (у 3-4 шари) | 10-15 | |----------------------------------------------+-----------------| |керамічної черепиці | 60 | |----------------------------------------------+-----------------| |азбоцементних листів і волокнистого шиферу | 30 | |----------------------------------------------+-----------------| |безрулонні мастичні на склотканині | 10 | |----------------------------------------------------------------| | СИСТЕМА ВОДОВІДВОДУ | |----------------------------------------------------------------| |Водостічні труби і дрібні покриття по фасаду: | 10 | |з оцинкованої сталі | | |----------------------------------------------+-----------------| |із чорної сталі | 6 | |----------------------------------------------+-----------------| |Внутрішні водостоки з: чавунних труб | 40 | | стальних труб | 20 | | полімерних труб | 10 | |----------------------------------------------------------------| | ПЕРЕГОРОДКИ | |----------------------------------------------------------------| |Шлакобетонні, бетонні, цегляні, оштукатурені | 75 | |----------------------------------------------+-----------------| |Гіпсові, гіпсоволокнисті | 60 | |----------------------------------------------+-----------------| |Із сухої штукатурки з дерев'яним каркасом | 30 | |----------------------------------------------------------------| | ДВЕРІ І ВІКНА | |----------------------------------------------------------------| |Віконні і балконні заповнення (дерев'яні рами)| 40 | |----------------------------------------------+-----------------| |Віконні і балконні заповнення (металеві рами) | 50 | |----------------------------------------------+-----------------| |Заповнення дверей: внутрішньоквартирні | 50 | | вхідні в квартиру | 40 | | вхідні на східці | 10 | |----------------------------------------------------------------| | ОПАЛЮВАЛЬНІ І КУХОННІ ПЕЧІ | |----------------------------------------------------------------| |Кухонні печі | | |----------------------------------------------+-----------------| |Опалювальні печі на дров'яному паливі | 30 | |----------------------------------------------+-----------------| |Опалювальні печі на вугільному паливі | 25 | |----------------------------------------------+-----------------| |Опалювальні печі на газовому паливі | 25 | |----------------------------------------------------------------| | ВЕНТИЛЯЦІЯ | |----------------------------------------------------------------| |Шахти і короби на горищах із шлакобетонних | 60 | |плит | | |----------------------------------------------+-----------------| |Шахти і короби на горищах з дерев'яних щитів, | 40 | |оббитих даховим залізом, повсті | | |----------------------------------------------+-----------------| |Шахти і короби на горищах з дерев'яних щитів, | 20 | |оштукатурених по тканій металевій сітці | | |----------------------------------------------+-----------------| |Гіпсові і шлакобетонні плити | 30 | |----------------------------------------------------------------| | ВНУТРІШНЄ ОПОРЯДЖЕННЯ | |----------------------------------------------------------------| |Штукатурка кам'яних стін | 40 | |----------------------------------------------+-----------------| |Штукатурка дерев'яних стін і перегородок | 20 | |----------------------------------------------+-----------------| |Облицювання керамічними плитками | 30 | |----------------------------------------------+-----------------| |Облицювання сухою штукатуркою | 20 | |----------------------------------------------+-----------------| |Фарбування водними сумішами в приміщеннях | 4 | |----------------------------------------------+-----------------| |Фарбування напівводними /емульсійними/ | 5 | |----------------------------------------------+-----------------| |Фарбування водними сумішами сходових кліток | 3 | |----------------------------------------------+-----------------| |Фарбування напівводними /емульсійними/ | 4 | |----------------------------------------------+-----------------| |Фарбування безводними сумішами /олійними, | | |алкідними фарбами, емалями, лаками та ін./: | | | стін, стель, столярних виробів | 8 | | підлог | 5 | | радіаторів, трубопроводів, сходових огорож| 4 | |----------------------------------------------+-----------------| |Обклеювання стін шпалерами звичайними | 4 | |----------------------------------------------+-----------------| |Обклеювання стін шпалерами поліпшеної якості | 5 | |----------------------------------------------------------------| | ЗОВНІШНЄ ОПОРЯДЖЕННЯ | |----------------------------------------------------------------| |Облицювання: цементними офактуреними плитами | 50 | | ковдровою плиткою | 30 | | природним камінням | 80 | |----------------------------------------------+-----------------| |Теразитова штукатурка | 40 | |----------------------------------------------+-----------------| |Штукатурка по цеглі: складним розчином | 30 | | розчином вапна | 20 | |----------------------------------------------+-----------------| |Штукатурка по дереву | 15 | |----------------------------------------------+-----------------| |Ліпні деталі цементні | 30 | |----------------------------------------------+-----------------| |Олійне фарбування по дереву | 4 | |----------------------------------------------+-----------------| |Фарбування покрівель олійними сумішами | 4 | |----------------------------------------------+-----------------| |Фарбування фасадів | 5 | |----------------------------------------------+-----------------| |Вогнезахисне покриття | 5 | |----------------------------------------------+-----------------| |Фарбування по штукатурці (1-4) | | |----------------------------------------------------------------| | ТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ, ВОДОПРОВІД І КАНАЛІЗАЦІЯ | |----------------------------------------------------------------| |Трубопроводи холодної води з: оцинкованих труб| 30 | | газових чорних труб| 15 | |----------------------------------------------+-----------------| |Водорозбірні крани | 10 | |----------------------------------------------+-----------------| |Трубопроводи каналізації: чавунні | 40 | | керамічні | 60 | | пластмасові | 60 | |----------------------------------------------+-----------------| |Туалетні крани | 10 | |----------------------------------------------+-----------------| |Умивальники: керамічні | 20 | | пластмасові | 30 | |----------------------------------------------+-----------------| |Унітази: керамічні | 20 | | пластмасові | 30 | |----------------------------------------------+-----------------| |Змивні бачки: чавунні високорозміщені | 20 | | керамічні | 20 | | пластмасові | 20 | |----------------------------------------------+-----------------| |Ванни: емальовані чавунні | 40 | | стальні | 25 | |----------------------------------------------+-----------------| |Кухонні мийки і раковини: чавунні емальовані | 30 | | стальні емальовані | 15 | | з нержавіючої сталі | 20 | |----------------------------------------------+-----------------| |Засувки і вентилі з чавуну | 15 | |----------------------------------------------+-----------------| |Вентилі латунні | 20 | |----------------------------------------------+-----------------| |Душові піддони | 30 | |----------------------------------------------+-----------------| |Водомірні вузли | 10 | |----------------------------------------------------------------| | ГАРЯЧЕ ВОДОПОСТАЧАННЯ | |----------------------------------------------------------------| |Трубопровід гарячої води з газових | | |оцинкованих труб (газових чорних труб): | | | при закритих схемах теплопостачання | 20/10 | | при відкритих схемах теплопостачання| 30/15 | |---------------------------------------------+------------------| |Змішувачі | 15 | |---------------------------------------------+------------------| |Сушилки для рушників із чорних чавунних труб | 15 | |---------------------------------------------+------------------| |із нікельованих труб | 20 | |---------------------------------------------+------------------| |Засувки і вентилі з чавуну | 10 | |---------------------------------------------+------------------| |Вентилі і пробкові крани з латуні | 15 | |---------------------------------------------+------------------| |Колонки дров'яні | 20 | |---------------------------------------------+------------------| |Ізоляція трубопроводів | 10 | |---------------------------------------------+------------------| |Швидкісні водонагрівачі | 10 | |----------------------------------------------------------------| | ЦЕНТРАЛЬНЕ ОПАЛЕННЯ | |----------------------------------------------------------------| |Радіатори чавунні (стальні): | | | при закритих схемах | 40/30 | | при відкритих схемах| 30/15 | |---------------------------------------------+------------------| |Калорифери (стальні) | 15 | |---------------------------------------------+------------------| |Конвектори | 30 | |---------------------------------------------+------------------| |Трубопроводи (стояки) у: закритих схемах | 30 | | відкритих схемах | 15 | |---------------------------------------------+------------------| |Трубопроводи (будинкові магістралі) у: | | | закритих схемах | 20 | | відкритих схемах| 15 | |---------------------------------------------+------------------| |Засувки | 10 | |---------------------------------------------+------------------| |Вентилі | 10 | |---------------------------------------------+------------------| |Триходові крани | 10 | |---------------------------------------------+------------------| |Елеватори | 20 | |---------------------------------------------+------------------| |Ізоляція трубопроводів | 10 | |---------------------------------------------+------------------| |Котли опалювальні: чавунні | 25 | | стальні | 20 | |---------------------------------------------+------------------| |Обмуровка котлів | 6 | |---------------------------------------------+------------------| |Короби | 15 | |----------------------------------------------------------------| | СМІТТЄПРОВОДИ | |----------------------------------------------------------------| |Завантажувальні пристрої, клапани | 10 | |---------------------------------------------+------------------| |Сміттєзбірні камери, вентиляція | 30 | |---------------------------------------------+------------------| |Стовбур | 60 | |----------------------------------------------------------------| | ГАЗООБЛАДНАННЯ | |----------------------------------------------------------------| |Газові плити | 20 | |---------------------------------------------+------------------| |Внутрішньобудинкові трубопроводи | 20 | |---------------------------------------------+------------------| |Водогрійні колонки | 10 | |----------------------------------------------------------------| | ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ | |----------------------------------------------------------------| |Увідно-розподільні пристрої | 20 | |----------------------------------------------+-----------------| |Внутрішньобудинкові магістралі (мережа | 20 | |постачання квартир) з розподільними щитками | | |----------------------------------------------+-----------------| |Внутрішньоквартирні мережі: скрита проводка | 40 | | відкрита проводка | 25 | |----------------------------------------------+-----------------| |Мережа освітлення місць загального | 10 | |користування | | |----------------------------------------------+-----------------| |Мережа освітлення приміщень | 10 | |виробничо-технічного призначення | | |----------------------------------------------+-----------------| |Мережа постачання ліфтових установок | 15 | |----------------------------------------------+-----------------| |Лінія постачання системи димовиведення | 15 | |----------------------------------------------+-----------------| |Лінія постачання ЦТП і бойлерних, убудованих у| 15 | |будинок | | |----------------------------------------------+-----------------| |Побутові електроплити | 15 | |----------------------------------------------+-----------------| |Електроприлади (штепсельні розетки, вимикачі | 10 | |та ін.) | | |----------------------------------------------------------------| | ОБЛАДНАННЯ ОБ'ЄДНАНИХ ДИСПЕТЧЕРСЬКИХ СИСТЕМ (ОДС) | |----------------------------------------------------------------| |Внутрішньобудинкові мережі зв'язку і | | |сигналізації: | | | проводка | 15 | | щитки, датчики, замки, КВН та ін.| 10 | | телемеханічні блоки, пульт | 5 | | переговорно-замкові пристрої | 5 | | автоматичний протипожежний захист| 4 | | телеантени | 10 | |----------------------------------------------------------------| | ЗОВНІШНЯ МЕРЕЖА | |----------------------------------------------------------------| |Водопровідні вводи: з чавунних труб | 40 | | із стальних труб | 15 | |----------------------------------------------+-----------------| |Дворова каналізація і каналізаційні випуски: | | | з чавунних труб | 40 | | з керамічних і азбоцементних труб| 30 | |----------------------------------------------+-----------------| |Теплопровід | 20 | |----------------------------------------------+-----------------| |Дворовий газопровід | 20 | |----------------------------------------------+-----------------| |Прифундаментний дренаж | 30 | |----------------------------------------------------------------| | ЗОВНІШНІЙ БЛАГОУСТРІЙ | |----------------------------------------------------------------| |Асфальтобетонні /асфальтові/ покриття | | | проїздів, тротуарів, відмостків | 10 | | щебінкові площадки і садові доріжки | 5 | | обладнання дитячих майданчиків | 5 | ------------------------------------------------------------------Начальник Управління
експлуатації житлового фонду В.М.Кірюшин
Публікації документа
- Офіційний вісник України від 16.09.2005 — 2005 р., № 35, стор. 285, стаття 2158, код акта 33555/2005