Наказ; Державіаслужба України від 16.09.2024 № 707 "Про затвердження Авіаційних правил України «Вимоги до надання послуг з наземного обслуговування та порядок визначення відповідності суб'єктів авіаційної діяльності, які надають послуги з наземного обслуговування на підставі декларації»". Інше законодавство України. 2024
Про затвердження Авіаційних правил України «Вимоги до надання послуг з наземного обслуговування та порядок визначення відповідності суб’єктів авіаційної діяльності, які надають послуги з наземного обслуговування на підставі декларації»
{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної авіаційної служби
Відповідно до частин першої, п’ятої статті 11 та частини другої статті 77 Повітряного кодексу України, абзацу третього пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 21 березня 2023 року № 3007-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку авіації загального призначення, адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері цивільної авіації, встановлення додаткових механізмів здійснення ефективного контролю за забезпеченням безпеки авіації та дерегуляції господарської діяльності у галузі цивільної авіації», пункту 8 Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року № 520, НАКАЗУЮ:
Затвердити Авіаційні правила України «Вимоги до надання послуг з наземного обслуговування та порядок визначення відповідності суб’єктів авіаційної діяльності, які надають послуги з наземного обслуговування на підставі декларації», що додаються. Управлінню аеродромів та аеропортів (Голодняк Г.Г.) в установленому законодавством порядку забезпечити:1) подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
2) оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Державної авіаційної служби України;
3) розроблення до 01 січня 2025 року всіх необхідних процедур, пов’язаних з введенням цих Авіаційних правил.
3. Установити, що сертифікати відповідності, видані відповідно до Правил сертифікації аеропортів, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 13 червня 2006 року № 407, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 червня 2006 року за № 740/12614, є чинними протягом 3 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 13 червня 2006 року № 407 «Про затвердження Правил сертифікації аеропортів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 2006 року за № 740/12614.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пункту 4, який набирає чинності через 3 місяці з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
|
ПОГОДЖЕНО: Виконувач обов’язків Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Голова Антимонопольного комітету України В.о. ГоловиДержавної регуляторної служби України |
Василь ШКУРАКОВ Павло КИРИЛЕНКО Олексій МИХАЙЛОВ |
«Вимоги до надання послуг з наземного обслуговування та порядок визначення відповідності суб’єктів авіаційної діяльності, які надають послуги з наземного обслуговування на підставі декларації»
1. Ці Авіаційні правила встановлюють вимоги до надання послуг з наземного обслуговування, порядок надання послуг з наземного обслуговування суб’єктами наземного обслуговування та визначення відповідності суб’єктів наземного обслуговування, які надають послуги з наземного обслуговування на підставі декларації відповідності суб’єкта наземного обслуговування, обов’язки суб’єктів наземного обслуговування, порядок їх взаємодії, обмеження щодо провадження діяльності з наземного обслуговування, а також нагляду за діяльністю суб’єктів наземного обслуговування уповноваженим органом з питань цивільної авіації (далі - уповноважений орган).
Суб’єктами наземного обслуговування, окрім суб’єктів авіаційної діяльності, які надають послуги з наземного обслуговування, можуть бути користувач аеропорту (аеродрому), який самостійно здійснює послуги з наземного обслуговування без передачі такого права іншим суб’єктам авіаційної діяльності (далі - суб’єкт самообслуговування), та експлуатант аеродрому.3. У цих Авіаційних правилах терміни вживаються в таких значеннях:
1) альтернативні методи визначення відповідності (alternative means of compliance - AltMoc) - встановлені уповноваженим органом методи, які пропонують альтернативу існуючим прийнятним методам визначення відповідності або пропонують нові методи для встановлення відповідності тим положенням цих Авіаційних правил, відносно яких уповноваженим органом не було встановлено прийнятних методів визначення відповідності;
2) декларація відповідності суб’єкта наземного обслуговування (далі - декларація) - документ, підготовлений в установленому цими Авіаційними правилами порядку суб’єктом наземного обслуговування, який підтверджує відповідність такого суб’єкта або об’єктів авіаційної діяльності, які перебувають у його власності, вимогам цих Авіаційних правил;
3) засоби перонної механізації - транспортні засоби, обладнання та механізми, які використовуються для надання послуг з наземного обслуговування;
4) інструктивний матеріал (guidelines material - GM) - документ, розроблений та затверджений уповноваженим органом для роз’яснення значення певної вимоги або специфікації, що використовується для тлумачення цих Авіаційних правил та прийнятних методів визначення відповідності (AMC);
5) обмеження діяльності суб’єкта наземного обслуговування - офіційна процедура обмеження уповноваженим органом діяльності суб’єкта наземного обслуговування за окремим видом діяльності або напрямом;
6) прийнятні методи визначення відповідності (acceptable means of compliance - АМС) - стандарти, прийняті уповноваженим органом з метою визначення методів, за умови виконання яких встановлюється відповідність вимогам цих Авіаційних правил;
7) відповідальний керівник - посадова особа суб’єкта наземного обслуговування, яка має відповідну кваліфікацію та повноваження щодо організації діяльності з наземного обслуговування;
8) визначені категорії вантажів - вантажі, перевезення та обслуговування яких, з огляду на їх характер, повинно здійснюватися за спеціальними умовами.
Інші терміни, які використовуються у цих Авіаційних правилах, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України та інших нормативно-правових актах у сфері цивільної авіації.
4. У цих Авіаційних правилах використовуються такі скорочення:
ІСАО - Міжнародна організація цивільної авіації.
5. Ці Авіаційні правила поширюються на наступні види наземного обслуговування та їх класифікацію за напрямами:
1) наземне адміністрування: діяльність, пов’язана з наглядом за послугами з наземного обслуговування;
2) обслуговування пасажирів: діяльність, пов’язана з будь-якою допомогою пасажирам, які прилітають або вилітають, трансферним або транзитним пасажирам, включаючи реєстрацію пасажирів та багажу; перевірку перевізних документів (квиток на рейс, багажна квитанція), видачу посадкових талонів, роботу на виході на посадку, посадку та висадку пасажирів;
3) обслуговування багажу: діяльність, пов’язана з сортуванням, підготовкою до відправлення, підготовкою багажу до трансферних рейсів, розміщення на засобах транспортування та вивантаження з них, транспортування між зоною обробки та ПС, видача, розшук багажу;
4) обслуговування вантажів та пошти: діяльність, пов’язана з прийняттям вантажу від імені експлуатанта ПС, накопичення та зберігання, зважування та маркування засобів пакування вантажів, перевірки перед повітряним перевезенням та транспортування вантажів та пошти між пунктом кінцевого контролю та ПС;
5) обслуговування на пероні: діяльність під час прибуття ПС (перевірка МС на наявність сторонніх предметів, залишків снігу та льоду; підготовка необхідних засобів перонної механізації, колодок, запобіжних конусів за межами зони обслуговування ПС; встановлення колодок та запобіжних конусів; обхід ПС з метою перевірки на наявність будь-яких пошкоджень фюзеляжу, дверей, гвинтів, капоту двигуна; надання дозволу на розміщення необхідного обладнання, а саме: установки кондиціонування повітря, забезпечення зовнішнього джерела електроживлення ПС, пасажирських трапів та/або авіамостів); завантаження/розвантаження багажу, вантажу, пошти, бортового харчування та контроль за завантаженням; діяльність перед відправленням ПС (виведення пасажирських трапів, засобів перонної механізації та транспортних засобів із зони обслуговування ПС; перевірка закриття дверей та люків ПС належним чином; перевірка ПС на пошкодження; перевірка МС на наявність сторонніх предметів; забезпечення наявності буксирувального обладнання; перевірка відсутності персоналу та засобів перонної механізації в небезпечних зонах ПС, забезпечення повітряного запуску двигуна), буксирування ПС;
6) обслуговування ПС: експлуатація наземного допоміжного обладнання та інших транспортних засобів, які використовуються для наземного обслуговування, включаючи транспортування пасажирів, багажу, вантажу, пошти, бортового харчування між терміналом або іншими будівлями аеродрому та ПС; заправлення та зливання авіаційного палива; обслуговування санітарних вузлів; забезпечення питною водою; зовнішня мийка; протикригова обробка ПС.
II. Порядок надання послуг з наземного обслуговування на підставі декларації та нагляду за діяльністю суб’єктів наземного обслуговування
1. Засобами забезпечення контролю за діяльністю суб’єктів наземного обслуговування є надання послуг з наземного обслуговування на підставі декларації та здійснення постійного нагляду за діяльністю суб’єктів наземного обслуговування уповноваженим органом.
2. Порядок надання послуг з наземного обслуговування на підставі декларації суб’єктами наземного обслуговування та здійснення нагляду уповноваженим органом виконуються у відповідності до встановлених уповноваженим органом цих Авіаційних правил, стандартів, методів та інструктивних матеріалів (GM).
3. Прийнятні методи визначення відповідності (АМС) та інструктивний матеріал (GM) роз’яснюють положення цих Авіаційних правил щодо порядку надання послуг з наземного обслуговування на підставі декларації, розробки керівництва з наземного обслуговування та інших процедур суб’єкта наземного обслуговування, ведення відповідної документації та підготовки персоналу, порядок погодження та вимоги до відповідального керівника суб’єкта наземного обслуговування.
4. Альтернативні методи визначення відповідності AltМoc використовуються для встановлення відповідності цим Авіаційним правилам після їх погодження уповноваженим органом.
2. Обов’язки суб’єктів наземного обслуговування
1. Суб’єкти наземного обслуговування зобов’язані:
1) виконувати вимоги нормативно-правових актів, що регулюють діяльність цивільної авіації;
2) виконувати директиви з безпеки, видані уповноваженим органом;
3) розробляти та підтримувати в актуальному стані керівництво з наземного обслуговування;
4) розробляти процедури, що застосовуються у роботі, та погоджувати їх з експлуатантом аеродрому (якщо суб’єкт наземного обслуговування не є експлуатантом аеродрому);
5) впровадити та супроводжувати систему управління, поєднуючи її із системою управління безпекою польотів;
6) повідомляти про події в галузі цивільної авіації відповідно до вимог Авіаційних правил України «Порядок сповіщення про події в галузі цивільної авіації, розгляду отриманої інформації, її аналізу та вжиття відповідних заходів», затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 27 грудня 2019 року № 1817, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2020 року за № 352/34635 (далі - Порядок сповіщення про події);
7) мати достатню кількість підготовленого персоналу з визначенням обов’язків, беручи до уваги структуру організації та кількість задіяного персоналу;
8) створити та впровадити програму підготовки персоналу для персоналу, який задіяний у наданні послуг з наземного обслуговування;
9) забезпечити проходження навчання, зокрема правилам водіння на аеродромі, практичної підготовки та отримання допуску до роботи в контрольованій зоні аеродрому для водіїв транспортних засобів (за необхідності);
10) утримувати обладнання, що використовується при наданні послуг з наземного обслуговування, у працездатному стані згідно з програмою ТО;
11) встановити та впровадити процедури для допуску та експлуатації засобів перонної механізації;
12) повідомляти про будь-які зміни у декларації та/або додатка до неї уповноважений орган та експлуатанта аеродрому (якщо суб’єкт наземного обслуговування не є експлуатантом аеродрому);
13) допускати державних інспекторів з безпеки авіації та осіб, уповноважених на проведення інспекційної перевірки уповноваженого органу, та представників експлуатанта аеродрому (якщо суб’єкт наземного обслуговування не є експлуатантом аеродрому) для проведення нагляду за діяльністю до всіх приміщень і об’єктів, що стосуються мети інспекційної перевірки, суб’єкта наземного обслуговування;
14) погоджувати з уповноваженим органом кандидатуру відповідального керівника;
15) забезпечити достатню кількість технічно справних засобів перонної механізації для забезпечення безперебійного надання послуг з наземного обслуговування.
3. Порядок надання послуг з наземного обслуговування на підставі декларації
1. Суб’єкт наземного обслуговування подає до уповноваженого органу декларацію відповідності суб’єкта наземного обслуговування, та додаток до неї за формою згідно з додатком 1 до цих Авіаційних правил.
2. Декларація подається окремо для кожного аеродрому, де надаються послуги з наземного обслуговування за цією декларацією. Додаток до декларації заповнюється окремо для кожного виду діяльності і є невід’ємною частиною декларації.
3. До декларації та додатка до неї суб’єктом наземного обслуговування подаються наступні документи (далі - пакет документів):
договір з експлуатантом аеродрому (якщо суб’єкт наземного обслуговування не є експлуатантом аеродрому);
керівництво з наземного обслуговування відповідно до вимог, наведених у главі 5 розділу ІІІ цих Авіаційних правил;
перелік засобів перонної механізації, які експлуатуються або експлуатація яких планується під час надання послуг з наземного обслуговування;
програма ТО засобів перонної механізації, які експлуатуються під час надання послуг з наземного обслуговування;
інформація про перелік персоналу, задіяного у наданні послуг з наземного обслуговування за заявленим видом діяльності;
програму підготовки персоналу, задіяного у наданні послуг з наземного обслуговування за заявленим видом діяльності, та інформацію, яка підтверджує проходження навчання персоналом;
перелік договорів, відповідно до яких здійснюється контрактна діяльність (за наявності).
4. Керівник суб’єкта наземного обслуговування відповідає за достовірність інформації, поданої у пакеті документів.
5. Уповноважений орган проводить оцінку декларації, додатку до неї та пакету документів на відповідність вимогам цих Авіаційних правил та протягом 10 робочих днів з дня їх отримання письмово повідомляє суб’єкту наземного обслуговування про прийняття або відмову у прийнятті декларації.
Підставами для відмови у прийнятті декларації є:
подання суб’єктом наземного обслуговування неповного пакета документів;
виявлення недостовірних відомостей у декларації, додатку до неї та пакеті документів.
6. У разі усунення причин, які стали підставою для відмови у прийнятті декларації, суб’єкт наземного обслуговування може подати декларацію, додаток до неї та пакет документів у порядку, встановленому цими Авіаційними правилами.
7. Суб’єкти наземного обслуговування можуть надавати послуги з наземного обслуговування з дня наступного за днем надсилання уповноваженим органом письмового повідомлення про прийняття декларації.
1. Суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити процедуру управління змінами як частину системи управління, яка повинна забезпечити наступне:
1) оцінку ризиків, пов’язаних із запровадженими змінами, та пом’якшувальні заходи;
2) вплив запроваджених змін на взаємодію з іншими організаціями, залучення інших організацій до оцінки ризиків та погодження пом’якшувальних заходів (у разі впливу змін на інші організації);
3) процедуру повідомлення про зміни та пом’якшувальні заходи організаціям, яких вони стосуються.
2. У разі якщо змінено інформацію, що внесена до декларації та/або додатка до неї, суб’єкт наземного обслуговування повинен не менше ніж за 10 робочих днів до запровадження таких змін подати до уповноваженого органу актуалізовану декларацію та/або додаток до неї та документи, що підтверджують зміни, що вносяться до декларації та/або додатка до неї.
Подання та розгляд актуалізованої декларації та/або додатка до неї з документами, що підтверджують зміни, що вносяться до декларації та/або додатка до неї, здійснюється у порядку та строки визначені главою 3 цього розділу.
3. Суб’єкт самообслуговування та експлуатант аеродрому, який надає послуги з наземного обслуговування, можуть застосовувати існуючу процедуру управління змінами впроваджуючи до неї вимоги, передбачені цими Авіаційними правилами.
4. Уповноважений орган визначає необхідність проведення позапланової інспекційної перевірки за напрямом діяльності щодо запропонованої у актуалізованій декларації та/або додатку до неї зміні, яка проводиться у порядку визначеному главою 5 цього розділу.
5. Зміни до керівництва з наземного обслуговування, процедур, програми підготовки персоналу, програми ТО засобів перонної механізації та іншої технічної документації вносяться суб’єктом наземного обслуговування під час виконання своєї діяльності і подаються уповноваженому органу не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня проведення планової інспекційної перевірки. У разі проведення позапланової інспекційної перевірки такі зміни подаються державним інспекторам з безпеки авіації або особам, уповноваженим на проведення перевірки уповноваженого органу, в перший день інспекційної перевірки.
5. Нагляд за діяльністю суб’єктів наземного обслуговування
1. Уповноважений орган здійснює постійний нагляд за діяльністю суб’єктів наземного обслуговування з метою визначення її відповідності даним, зазначеним у декларації та додатку до неї, вимогам цих Авіаційних правил.
2. Постійний нагляд за діяльністю суб’єктів наземного обслуговування здійснюється з дня надсилання уповноваженим органом повідомлення про прийняття декларації.
3. Уповноважений орган зобов’язаний не рідше одного разу на 48 місяців, з дня надсилання уповноваженим органом повідомлення про прийняття декларації, здійснювати інспекційну перевірку суб’єкта наземного обслуговування з метою перевірки відповідності його діяльності вимогам цих Авіаційних правил.
4. У разі відсутності невідповідностей 1 рівня та виконання суб’єктом наземного обслуговування плану заходів з усунення невідповідностей 2 рівня інспекційна перевірка здійснюється уповноваженим органом протягом 72 місяців з дня останньої інспекційної перевірки.
5. У разі встановлення невідповідності 1 рівня та/або систематичного невиконання плану заходів з усунення невідповідностей 2 рівня уповноваженим органом здійснюється позапланова інспекційна перевірка протягом 24 місяців з дня останньої інспекційної перевірки.
6. Передбачені такі види нагляду:
планові інспекційні перевірки, які проводяться відповідно до графіка інспекційних перевірок на календарний рік, затвердженого керівником уповноваженого органу або його заступником відповідно до розподілу їх функціональних обов’язків;
позапланові інспекційні перевірки, що проводяться у разі отримання повідомлення про загрозу безпеці польотів; впровадження змін, які стосуються інформації у декларації та/або додатка до неї (за необхідності); наявної інформації щодо невиконання вимог цих Авіаційних правил в процесі діяльності.
7. Уповноважений орган не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня проведення планової інспекційної перевірки повинен письмово повідомити суб’єкта наземного обслуговування про проведення планової інспекційної перевірки.
8. Про проведення позапланової інспекційної перевірки уповноважений орган повинен письмово повідомити суб’єкта наземного обслуговування не пізніше ніж за 3 робочі дні до дня проведення такої перевірки.
9. Уповноважений орган протягом 10 робочих днів з дня наступного за днем закінчення проведення інспекційної перевірки складає та затверджує акт інспекційної перевірки, в якому зазначаються невідповідності 1 та/або 2 рівня відповідно до класифікації, визначеної главою 6 цього розділу, або їх відсутність.
10. Уповноважений орган протягом 3 робочих днів з дня затвердження акта інспекційної перевірки надсилає його суб’єкту наземного обслуговування.
11. Якщо суб’єкт наземного обслуговування не є експлуатантом аеродрому, у разі зазначення в акті інспекційної перевірки невідповідностей 1 рівня уповноважений орган протягом 3 робочих днів з дня затвердження такого акта письмово інформує про це експлуатанта аеродрому.
6. Невідповідності та коригуючі дії
1. Під час проведення планової або позапланової інспекційної перевірки уповноважений орган може виявити невідповідності вимогам цих Авіаційних правил, які класифікуються як невідповідності 1 або 2 рівня.
2. Уповноваженим органом встановлюється невідповідність 1 рівня під час виявлення будь-якої суттєвої невідповідності вимогам цих Авіаційних правил, яка зменшує безпеку польотів або створює серйозну загрозу безпеці польотів.
3. До невідповідностей 1 рівня належать:
недопущення державних інспекторів з безпеки авіації та осіб, уповноважених на проведення перевірки уповноваженого органу, до всіх приміщень і об’єктів, що стосуються мети інспекційної перевірки, суб’єкта наземного обслуговування протягом робочого часу або після двох письмових запитів;
встановлення факту надання суб’єктом наземного обслуговування в пакеті документів недостовірних відомостей;
встановлення факту надання послуг з наземного обслуговування на види діяльності, які не передбачені декларацією та додатком до неї;
встановлення факту невиконання програми підготовки персоналу суб’єктом наземного обслуговування;
відсутність або невиконання плану ТО засобів перонної механізації;
відсутність засобів перонної механізації, необхідних для надання послуг з наземного обслуговування;
непризначення відповідального керівника суб’єкта наземного обслуговування.
4. До невідповідностей 2 рівня належить будь-яка суттєва невідповідність діяльності суб’єкта наземного обслуговування вимогам цих Авіаційних правил,
керівництва з наземного обслуговування або процедур суб’єкта наземного обслуговування, яка не узгоджується з декларацією або додатком до неї і, яка може знизити рівень безпеки польотів або бути небезпечною.
5. У разі встановлення невідповідностей 1 рівня уповноважений орган повинен вжити заходи відповідно до пункту 1 глави 7 цього розділу.
6. У разі виявлення невідповідностей 2 рівня суб’єкт наземного обслуговування протягом 10 календарних днів з дня отримання акта інспекційної перевірки повинен розробити план усунення невідповідностей 2 рівня із зазначенням коригуючих дій та строків їх виконання і подати його на погодження до уповноваженого органу.
7. Уповноважений орган протягом 14 календарних днів з дня надходження плану усунення невідповідностей 2 рівня проводить його оцінку та погоджує такий план або повідомляє про відмову в погодженні з наданням відповідного письмового обґрунтування.
8. У разі відмови у погодженні плану усунення невідповідностей уповноваженим органом суб’єкт наземного обслуговування протягом 14 календарних днів доопрацьовує план усунення невідповідностей 2 рівня та повторно подає його для погодження до уповноваженого органу.
У разі відмови в погодженні доопрацьованого плану усунення невідповідностей 2 рівня уповноважений орган вживає заходи, передбачені пунктом 1 глави 7 цього розділу.
9. Суб’єкт наземного обслуговування протягом 10 робочих днів після закінчення строку виконання невідповідностей 2 рівня, зазначених в акті інспекційної перевірки, повинен подати до уповноваженого органу звіт з підтвердними матеріалами щодо їх усунення.
10. У разі неподання до уповноваженого органу для погодження плану усунення невідповідностей, його непогодження уповноваженим органом або невиконання суб’єктом наземного обслуговування заходів строк зазначений у плані усунення невідповідностей 2 рівня, невідповідності відносять до 1 рівня.
1. У разі наявності невідповідностей 1 рівня вимогам цих Авіаційних правил, даним декларації та додатка до неї уповноважений орган протягом 3 робочих днів з дня затвердження акта інспекційної перевірки обмежує діяльність суб’єкта наземного обслуговування за видом діяльності, зазначеним у додатку до декларації, який підлягав інспекційній перевірці та письмово інформує про це суб’єкта наземного обслуговування та експлуатанта аеродрому.
2. Відновлення діяльності суб’єкта наземного обслуговування здійснюється з дня наступного за днем надання письмового підтвердження уповноваженим органом усунення невідповідностей 1 рівня, які стали підставою для обмеження діяльності.
3. Оскарження рішень уповноваженого органу здійснюється у встановленому законодавством порядку.
8. Припинення діяльності суб’єкта наземного обслуговування
1. Підставою для припинення діяльності суб’єкта наземного обслуговування є:
заява суб’єкта наземного обслуговування про припинення діяльності у довільній формі;
рішення суду, що набрало законної сили;
припинення суб’єкта наземного обслуговування.
2. З метою забезпечити вжиття заходів для безперебійного надання послуг з наземного обслуговування суб’єкт наземного обслуговування, який має намір припинити діяльність, не пізніше ніж за 120 календарних днів до дня припинення діяльності повинен письмово повідомити уповноважений орган, експлуатанта аеродрому та користувача аеропорту (аеродрому), якому надаються послуги з наземного обслуговування.
3. Уповноважений орган протягом 5 робочих днів з дня отримання інформації про наявність підстав для припинення діяльності суб’єкта наземного обслуговування письмово інформує експлуатанта аеродрому, на якому провадиться діяльність суб’єктом наземного обслуговування, про дату припинення такої діяльності, а відповідна декларація припиняє дію у строк, визначений в документах, які є підставою для припинення діяльності суб’єкта наземного обслуговування.
{Пункт 3 глави 8 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної авіаційної служби № 88 від 18.02.2025, з урахуванням змін, внесених Наказом Державної авіаційної служби № 134 від 10.03.2025}
III. Вимоги до суб’єкта наземного обслуговування
1. Суб’єкт наземного обслуговування відповідає за безпечне надання послуг з наземного обслуговування відповідно до вимог цих Авіаційних правил.
2. Суб’єкт наземного обслуговування повинен призначити відповідального керівника, який забезпечує безпечне надання послуг з наземного обслуговування, створення та підтримку ефективної системи управління та має повноваження забезпечувати виділення достатніх ресурсів для надання послуг з наземного обслуговування.
3. Суб’єкт наземного обслуговування повинен призначити наступних відповідальних осіб (особу):
1) за управління безпекою польотів. Дана особа відповідальна за управління безпекою польотів, впровадження системи управління безпекою польотів;
2) за підготовку персоналу. Дана особа відповідальна за розробку та впровадження програми підготовки персоналу, підвищення кваліфікації персоналу, залученого до надання послуг з наземного обслуговування;
3) за надання послуг з наземного обслуговування. Дана особа відповідальна за координацію та безпечне надання послуг з наземного обслуговування відповідно до вимог цих Авіаційних правил, керівництва з наземного обслуговування та процедур, внутрішніх документів суб’єкта з наземного обслуговування;
4) за моніторинг роботи та ТО засобів перонної механізації. Дана особа повинна бути належним чином підготовлена та компетентна. Ця функція може бути об’єднана з іншою функцією в організації суб’єкта наземного обслуговування;
5) за обробку вантажів (у разі здійснення такої діяльності). Дана особа відповідальна за координацію та безпечне надання послуг з обслуговування вантажів відповідно до вимог цих Авіаційних правил, керівництва з наземного обслуговування та процедур, внутрішніх документів суб’єкта з наземного обслуговування.
4. Суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити керівництво з наземного обслуговування, процедури та інші необхідні документи для безпечного провадження своєї діяльності.
5. Суб’єкт наземного обслуговування має гарантувати, що весь персонал, безпосередньо залучений до надання послуг з наземного обслуговування, відповідає таким умовам:
належним чином підготовлений та продемонстрував свою компетентність при виконанні своїх обов’язків;
ознайомлений зі своїми обов’язками;
ознайомлений з процедурою взаємодії, пов’язаної з безпекою польотів та авіаційною безпекою, діяльності суб’єкта наземного обслуговування, експлуатанта аеродрому та користувача аеропорту (аеродрому).
6. Суб’єкт наземного обслуговування повинен провадити діяльність відповідно до керівництва з наземного обслуговування, яке повинно бути розроблене відповідно до вимог, визначених главою 5 цього розділу.
7. Суб’єкт наземного обслуговування повинен гарантувати, що його експлуатаційні процедури щодо надання послуг з наземного обслуговування визначають обов’язки користувача аеропорту (аеродрому) та експлуатанта аеродрому, які задіяні в кожному напрямі діяльності з наземного обслуговування.
8. Суб’єкт наземного обслуговування повинен впровадити процедуру, яка гарантує, що персонал під час виконання своїх посадових обов’язків не перебуває у стані алкогольного сп’яніння або під впливом наркотичних чи психотропних речовин, або будь-яких лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції і можуть становити загрозу безпеці польотів. Дана процедура повинна бути включена до системи управління суб’єкта наземного обслуговування.
9. Суб’єкт наземного обслуговування повинен забезпечити експлуатацію та технічне обслуговування засобів перонної механізації, що використовуються для надання послуг з наземного обслуговування, відповідно до вимог, визначених главами 7, 8 цього розділу.
2. Система управління суб’єкта наземного обслуговування
1. Суб’єкт наземного обслуговування повинен впровадити та супроводжувати систему управління, поєднуючи її із системою управління безпекою польотів.
2. Система управління повинна містити:
1) обов’язки суб’єкта наземного обслуговування, включаючи особи, відповідальної за управління безпекою польотів;
2) опис усіх принципів і підходів суб’єкта наземного обслуговування щодо безпеки польотів, відображених у політиці з безпеки польотів, підписаній відповідальним керівником;
3) процес визначення небезпек під час надання послуг з наземного обслуговування;
4) процес проведення аналізу, оцінки та зменшення ризиків для безпеки польотів під час надання послуг з наземного обслуговування;
5) перевірку ефективності забезпечення безпеки польотів суб’єкта наземного обслуговування, враховуючи показники та цілі з безпеки польотів та підтвердження ефективності системи контролю ризиків для безпеки польотів;
6) процес визначення змін в організації суб’єкта наземного обслуговування та системі управління суб’єкта наземного обслуговування;
7) програму підготовки персоналу;
8) засоби обміну інформацією з безпеки польотів;
9) координацію системи управління безпекою польотів з планом заходів на випадок аварійної обстановки на аеродромі з відповідними планами дій у надзвичайній ситуації;
10) процес відповідності суб’єкта наземного обслуговування вимогам цих Авіаційних правил та нормативно-правових актів у сфері цивільної авіації.
3. Суб’єкт наземного обслуговування повинен документувати всі процеси системи управління.
4. Система управління повинна бути пропорційна рівню організації та її діяльності, враховуючи небезпеку та ризики, що можуть бути спричинені наданням послуг з наземного обслуговування.
5. Суб’єкт самообслуговування повинен впровадити елементи, характерні для надання послуг з наземного обслуговування, у свою систему управління.
6. Експлуатант аеродрому, який надає послуги з наземного обслуговування, повинен впровадити елементи, характерні для надання послуг з наземного обслуговування, у свою систему управління.
3. Ведення та зберігання записів
1. Суб’єкт наземного обслуговування має створити систему документів і записів, як частину своєї системи управління. Така система має охоплювати всю діяльність, яка провадиться суб’єктом наземного обслуговування відповідно до вимог цих Авіаційних правил.
2. Суб’єкт наземного обслуговування повинен забезпечити доступ до всіх документів і записів для персоналу, якому вони потрібні для виконання службових обов’язків, та у разі необхідності уповноваженому органу, користувачу аеропорту (аеродрому), якому надаються послуги з наземного обслуговування, та експлуатанту аеродрому. Записи повинні бути організовані таким чином, щоб забезпечити можливість відстеження внесення змін та відновлення інформації протягом строку передбаченого пунктом 5 цієї глави.
3. Документи та записи повинні бути легко читабельними та зберігатися у паперовому вигляді та/або в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг. Формат документів і записів, спосіб зберігання, а також їх утилізація та видалення (у випадку електронного формату) повинні бути визначені в керівництві з наземного обслуговування суб’єкта наземного обслуговування або в його процедурах.
4. Документи та записи повинні бути захищеними від пошкодження, внесення несанкціонованих змін та крадіжки відповідно до законодавства.
5. Строк зберігання документів визначаються Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/20884, за винятком:
1) декларації суб’єкта наземного обслуговування та додатка до неї, які зберігаються протягом трьох років після дня припинення діяльності суб’єкта наземного обслуговування;
2) керівництва з наземного обслуговування, процедури наземного обслуговування, керівництва з експлуатації засобів перонної механізації, інструкції та процедури користувача аеропорту (аеродрому), якому надаються послуги з наземного обслуговування, які зберігаються протягом строку їх використання;
3) документів щодо підготовки, підвищення кваліфікації персоналу, документів на управління транспортними засобами, медичних записів, а також результатів перевірок, які зберігаються не менше 2 років після закінчення трудових відносин з відповідною особою;
4) дозволів на транспортні засоби, записів про ТО засобів перонної механізації, які зберігаються протягом строку експлуатації таких транспортних засобів та не менше 2 років після зняття їх з експлуатації;
5) звітів з оцінки безпеки польотів, включаючи звіти про розслідування нещасних випадків та інцидентів, які зберігаються протягом строку дії відповідних систем чи процедур;
6) документів по підготовці та обслуговуванню рейсу, які зберігаються протягом 3 місяців з дня виконання відповідного рейсу.
1. Суб’єкт наземного обслуговування повинен забезпечити підготовку персоналу, який працює без супроводження на робочій площі аеродрому, та забезпечити постійну його компетентність.
2. Суб’єкт наземного обслуговування розробляє, впроваджує та дотримується програми підготовки та перевірки кваліфікації персоналу, який працює без супроводження на робочій площі аеродрому (далі - Програма), як частину своєї системи управління
вимоги до підготовки персоналу, визначати цілі підготовки на підставі встановлених завдань та обов’язків персоналу, включати експлуатаційні процедури;
вимоги для визначення необхідного рівня компетентності персоналу та навчальні програми за напрямом діяльності;
процес оцінювання кваліфікації персоналу;
аналіз потреб у підготовці персоналу;
включати початкову підготовку, періодичне навчання, перепідготовку та продовження навчання;
функції та завдання персоналу.
4. Програма повинна включати вимоги до початкової та періодичної підготовки, перепідготовки та продовження навчання персоналу, їх тривалості та перевірки кваліфікації персоналу, враховуючи особливості діяльності в аеропорту (на аеродромі), а також небезпеки, які виникають під час надання послуг з наземного обслуговування, та пов’язані з ними ризики.
5. Програма повинна охоплювати такі елементи навчання в залежності від виконуваної діяльності:
базові знання законодавства у галузі цивільної авіації;
спеціальну підготовку щодо виконання відповідного виду діяльності;
систему управління безпекою польотів;
безпеку виконання діяльності та робіт біля ПС;
експлуатаційні процедури та особливості діяльності на аеродромі, в тому числі вимоги до руху та експлуатації засобів перонної механізації експлуатанта аеродрому;
діяльність перед відправленням ПС;
експлуатаційні процедури користувача аеропорту (аеродрому) щодо відповідного виду діяльності;
інше навчання відповідно до законодавства.
6. Суб’єкт наземного обслуговування шляхом перевірки знань повинен переконатися, що персонал успішно пройшов необхідну підготовку перед тим, як буде допущений до виконання своїх обов’язків без нагляду та без супроводження.
7. Початкова підготовка повинна включати теоретичне та практичне навчання. Персонал може виконувати свої обов’язки без нагляду та працювати без супроводження після успішного завершення початкової підготовки та перевірки його кваліфікації.
8. Практична підготовка повинна включати навчання на робочому місці, щоб забезпечити підтримання його компетентності, яке відповідає обов’язкам.
9. Особи, які не виконували завдань відповідно до визначених функцій більше 24 місяців поспіль, проходять початкову підготовку.
10. Періодичне навчання проводиться з інтервалом, що не перевищує 36 місяців з дати закінчення початкової підготовки, якщо інший період не визначений іншими відповідними вимогами.
11. Перепідготовка проводиться у разі, якщо персонал не зміг продемонструвати належний рівень кваліфікації для виконання покладених на нього функцій, або у разі невиконання своїх обов’язків протягом періоду не менше 3 та не більше 12 місяців поспіль. Зміст, тривалість та форма проведення перепідготовки визначається в залежності від цілей навчання.
Повторна підготовка проводиться у разі, якщо було виявлено прогалини в компетентності персоналу під час щоденного виконання покладених на персонал функцій, або у разі невиконання своїх обов’язків протягом періоду не менше 12 та не більше 24 місяців поспіль. Таке навчання повинно включати навчання за виявленими прогалинами в компетентності та перевірку його кваліфікації.
12. Продовження навчання виконується внаслідок змін умов діяльності або призначення нових завдань (за потреби).
13. Перевірка кваліфікації персоналу здійснюється з інтервалом, що не перевищує 36 місяців з дати закінчення початкового навчання.
14. Підготовка та перепідготовка персоналу щодо перевезення небезпечних вантажів здійснюється відповідно до вимог Додатка 18 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та Технічних інструкцій з безпечного перевезення небезпечних вантажів повітрям Doc 9284 AN/905 ІСАО.
15. Суб’єкт наземного обслуговування повинен залучати кваліфікованих, досвідчених інструкторів та експертів для проведення навчання персоналу.
16. Суб’єкт наземного обслуговування повинен вести документацію щодо навчання персоналу, результатів перевірки кваліфікації для підтвердження відповідності вимогам цих Авіаційних правил та, у разі необхідності, надавати результати перевірки кваліфікації своєму персоналу або, якщо співробітник наймається іншим роботодавцем, надавати інформацію щодо його навчання та результатів перевірки кваліфікації новому роботодавцю.
5. Керівництво з наземного обслуговування
1. Суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити керівництво з наземного обслуговування, яке повинно включати всі необхідні інструкції, інформацію та процедури для надання послуг з наземного обслуговування, а також необхідні для виконання персоналом своїх обов’язків в рамках системи управління суб’єкта наземного обслуговування, та програму підготовки персоналу. Керівництво з наземного обслуговування повинно охоплювати всі завдання в межах надання послуг з наземного обслуговування, зазначених у додатку до декларації.
2. Структура керівництва з наземного обслуговування наведена у додатку 2 до цих Авіаційних правил.
3. Керівництво з наземного обслуговування може бути єдиним документом або складатися з окремих частин, що описують різні види наземного обслуговування.
4. Суб’єкти наземного обслуговування, які вже мають керівництво з експлуатації або керівництво аеродрому, можуть включити елементи наземного обслуговування у свої існуючі керівництва.
Для суб’єкта самообслуговування зміст керівництва з наземного обслуговування може бути включено в його керівництво з експлуатації.
Для експлуатанта аеродрому, який надає послуги з наземного обслуговування, зміст керівництва з наземного обслуговування може бути включено в керівництво аеродрому.
5. Суб’єкт наземного обслуговування повинен гарантувати, що інформація щодо надання послуг з наземного обслуговування, отримана від експлуатанта аеродрому або користувача аеропорту (аеродрому), правильно та вчасно відображаються в керівництві з наземного обслуговування.
6. Суб’єкт наземного обслуговування повинен гарантувати, що керівництво з наземного обслуговування:
затверджене відповідальним керівником суб’єкта наземного обслуговування та погоджене експлуатантом аеродрому;
доступне для всього персоналу, який задіяний у наданні послуг з наземного обслуговування;
написано мовою, доступною для прочитання та розуміння всім персоналом;
організовано таким чином, щоб полегшити його підготовку, використання та перегляд з урахуванням принципів людського фактора.
7. Суб’єкт наземного обслуговування повинен:
переглядати, оновлювати та доповнювати керівництво з наземного обслуговування (за необхідності);
впроваджувати всі поправки та зміни на вимогу уповноваженого органу;
інформувати та ознайомлювати весь персонал та за необхідності організації, залучені за контрактом, зі змінами, які стосуються їх завдань.
8. Суб’єкт наземного обслуговування надає послуги з наземного обслуговування відповідно до процедур та інструкцій користувача аеропорту (аеродрому), якому надає послуги з наземного обслуговування. Якщо у користувача аеропорту (аеродрому) такі процедури відсутні, суб’єкт наземного обслуговування надає послуги відповідно до власних процедур та інструкцій, розроблених для конкретного типу ПС, яке обслуговується.
9. Суб’єкт наземного обслуговування повинен дотримуватися вимог, зазначених в керівництві аеродрому, щодо надання ним послуг з наземного обслуговування, в тому числі пов’язаних з переміщенням транспортних засобів, обладнання та персоналу, з урахуванням ризиків, пов’язаних з роботою аеродрому взимку, вночі та за несприятливих погодних умов.
1. Суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити систему сповіщення про події, включаючи обов’язкове та добровільне сповіщення, як частину своєї системи управління, яка відповідає Порядку сповіщення про події.
2. У разі виникнення подій за участі засобів перонної механізації суб’єкт наземного обслуговування повинен повідомляти про такі події виробника засобів перонної механізації, якщо подія пов’язана з експлуатаційними характеристиками засобу перонної механізації.
7. Засоби перонної механізації
1. Суб’єкт наземного обслуговування, в рамках своєї системи управління, повинен розробити процедуру, яка забезпечує використання засобів перонної механізації для надання послуг з наземного обслуговування:
1) в справному та робочому стані;
2) відповідно до експлуатаційної документації та в межах конструктивних параметрів засобів перонної механізації;
3) використання лише за призначенням;
4) проведення ТО відповідно до програми ТО засобів перонної механізації суб’єкта наземного обслуговування, з урахуванням мінімального впливу на навколишнє середовище.
2. До засобів перонної механізації, на які поширюється дія цих Авіаційних правил, належать:
1) підйомно-транспортувальне обладнання:
обладнання для зовнішньої мийки ПС;
обладнання для протикригової обробки;
підйомне обладнання для завантаження та розвантаження ПС;
обладнання для кондиціонування ПС;
обладнання для повітряного запуску ПС;
джерело наземного електроживлення;
обладнання для обслуговування санвузлів;
обладнання для забезпечення питною водою;
3) буксирувальне обладнання, включаючи дистанційно-керовані транспортні засоби:
тягач для перевезення багажу, вантажу або авіаційного обладнання;
аеродромний безводильний тягач;
змінні адаптери буксирувального водила;
4) транспортувальне обладнання:
автобуси для пасажирів та екіпажів;
легкові та вантажні автомобілі;
візки для багажу, вантажу, засобів стандартного пакування, авіаційного обладнання;
вантажний візок з контрольованою температурою;
вантажний автомобіль з контрольованою температурою;
вантажівка для багажу, вантажу, авіаційного обладнання, засобів стандартного пакування;
обладнання для переміщення засобів стандартного пакування;
5) інше обладнання, яке використовується для надання послуг з наземного обслуговування:
стійки, пасажиронаправляючі системи та їх складові.
3. Суб’єкт наземного обслуговування повинен:
1) розробити та затвердити керівництво з експлуатації засобів перонної механізації для наземного обслуговування;
2) розробити та впровадити процедури та інструкції для експлуатації засобів перонної механізації;
3) визначити засоби забезпечення отримання сервісних бюлетенів, оновлення щодо обслуговування, відкликань та інших повідомлень щодо безпеки та використання засобів перонної механізації, виданих виробником та/або уповноваженим органом;
4) переконатися, що персонал, який використовує засоби перонної механізації, має за необхідності дійсне водійське посвідчення, допущений експлуатантом аеродрому, належним чином підготовлений і підтримує свою компетентність;
5) під час використання безпілотних транспортних засобів переконатися, що їх експлуатація дозволена експлуатантом аеродрому;
6) розробити та виконувати програму ТО засобів перонної механізації;
7) переконатися, що непридатний для роботи засіб перонної механізації відповідно відмаркований і не експлуатується;
8) у разі проведення ТО засобів перонної механізації іншою організацією на підставі договору переконатися, що ТО виконується відповідно до інструкцій і специфікацій виробника засобів перонної механізації, які охоплюють інструкції з ТО та ремонту, інформацію про обслуговування, усунення несправностей і процедури перевірки технічного стану;
9) забезпечити наявність справних засобів перонної механізації, необхідних для безперебійного надання послуг з наземного обслуговування.
8. Програма технічного обслуговування засобів перонної механізації
1. Програма ТО засобів перонної механізації повинна включати профілактичне ТО для підтримки системи та обладнання у робочому стані, який забезпечує безпеку польотів та регулярність ефективної експлуатації.
2. Програма ТО засобів перонної механізації повинна враховувати періодичність та умови експлуатації.
3. Під час розробки та виконання програми ТО засобів перонної механізації повинен враховуватися людський фактор.
4. Програма ТО повинна забезпечувати ефективність засобів перонної механізації та відповідність встановленому часу спрацювання протягом усього строку їх експлуатації.
1. Суб’єкт наземного обслуговування повинен встановити процес взаємодії з експлуатантом аеродрому та користувачем аеропорту (аеродрому), якому суб’єкт наземного обслуговування надає послуги.
1) охоплювати експлуатаційні процедури користувача аеропорту (аеродрому), місцеві умови аеродрому, процедури з безпеки польотів та/або експлуатаційні обмеження; така взаємодія має ґрунтуватися на оцінці ризиків та узгоджуватись з усіма зацікавленими сторонами;
2) забезпечувати сумісність та взаємодоповнюваність відповідних частин системи управління безпекою польотів суб’єкта наземного обслуговування з відповідними системами експлуатанта аеродрому та експлуатанта ПС з метою сприяння загальному розумінню небезпек, ризиків, інцидентів тощо;
3) забезпечувати взаємний зв’язок та обмін інформацією з питань безпеки польотів на регулярній основі, залежно від обставин, з організаціями, на які впливає діяльність з наземного обслуговування, з метою підвищення та підтримання безпеки польотів.
1. Суб’єкт наземного обслуговування може передати частину діяльності з надання послуг з наземного обслуговування, зазначену в декларації та додатка до неї, іншим суб’єктам наземного обслуговування, які задекларували таку діяльність, шляхом укладання відповідного контракту.
Залучені за контрактом суб’єкти наземного обслуговування відповідають за безпечне надання послуг з наземного обслуговування відповідно до вимог цих Авіаційних правил.
2. Якщо суб’єкт наземного обслуговування передає виконання частини діяльності з надання послуг з наземного обслуговування, зазначеної в декларації та додатка до неї, іншій організації, яка не подала декларацію про таку діяльність самостійно, послуги з наземного обслуговування мають надаватись цією організацією в рамках системи управління суб’єкта наземного обслуговування.
3. Суб’єкт наземного обслуговування, який передає частину діяльності з надання послуг з наземного обслуговування, повинен забезпечити наступне:
2) послуги, що надаються за контрактом, залежно від виду послуги відповідають застосовним вимогам;
3) будь-які загрози безпеці польотів, пов’язані з контрактними послугами, оцінюються в рамках власної системи управління;
4) уповноважений орган має доступ до залученої організації з метою визначення постійної відповідності застосовним вимогам цих Авіаційних правил.
1. У разі використання для надання послуг з наземного обслуговування програмного забезпечення суб’єкт наземного обслуговування повинен забезпечити:
1) прийнятність програмного забезпечення для користувача аеропорту (аеродрому), у разі використання даного програмного забезпечення при обслуговуванні рейсу, який виконується користувачем аеропорту (аеродрому);
2) наявність резервної системи у випадку виходу з ладу програмного забезпечення;
3) всі документи, які готуються за допомогою програмного забезпечення відповідають вимогам глави 3 розділу III цих Авіаційних правил;
4) весь персонал, який використовує програмне забезпечення, пройшов навчання відповідно до посадових обов’язків;
5) програмне забезпечення захищене від будь-якого несанкціонованого доступу.
IV. Вимоги до надання послуг з наземного обслуговування
1. Обслуговування пасажирів та прийняття до перевезення багажу
1. Обслуговування пасажирів повинно здійснюватися таким чином, щоб забезпечити безпечне перевезення пасажирів, які здійснюють посадку та висадку в/з ПС, і мінімізувати ризик травм.
2. Суб’єкт наземного обслуговування повинен визначити обов’язки та завдання, пов’язані з обслуговуванням пасажирів та прийняття багажу до перевезення, призначити достатню кількість компетентного персоналу для виконання обов’язків і завдань відповідно до вимог цих Авіаційних правил.
3. Процедури обслуговування пасажирів мають охоплювати наступні основні етапи для зменшення ризиків виникнення загрози:
1) дії під час реєстрації, включаючи прийняття до перевезення пасажирів та багажу;
2) дії під час виходу пасажирів на посадку та посадка у ПС;
3) дії під час прибуття ПС та висадки пасажирів, включаючи обслуговування транзитних та трансферних пасажирів за необхідності.
4. Транспортування небезпечних вантажів в багажі повинно здійснюватися відповідно до вимог Додатка 18 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та Технічних інструкцій з безпечного перевезення небезпечних вантажів повітрям Doc 9284 AN/905 ІСАО.
5. Остаточна кількість пасажирів на борту ПС і вага зареєстрованого багажу для кожного рейсу повинні бути правильно записані в системі планування завантаження і передаватися екіпажу кожного відповідного рейсу.
6. Прийняття багажу до перевезення повинно здійснюватися таким чином, щоб забезпечити безпечне транспортування майна пасажирів, мінімізувати ризик травмування персоналу та пошкодження ПС на всіх етапах обслуговування багажу.
7. Процедури прийняття та обслуговування багажу залежно від типу операції повинні враховувати принаймні:
1) види багажу, які включають принаймні такі категорії:
2) вимоги до перевезення небезпечних вантажів у пасажирському багажі, які повинні відповідати вимогам Технічних інструкцій з безпечного перевезення небезпечних вантажів повітрям Doc 9284 AN/905 ІСАО;
3) внесення в автоматизовану систему контролю завантаження (або передачу льотному екіпажу чи персоналу суб’єкта наземного обслуговування, або користувача аеропорту (аеродрому), відповідальному за оформлення зведеної завантажувальної відомості без використання автоматизованої системи контролю завантаження) з метою оформлення зведеної завантажувальної відомості остаточної кількості місць, фактичної або стандартної ваги зареєстрованого багажу та його розташування, відповідно до інструкції з завантаження;
4) методи зважування багажу повинні бути задокументовані у процедурах суб’єкта наземного обслуговування та експлуатанта ПС;
5) обробка трансферного багажу відповідно до процедури користувача аеропорту (аеродрому) з дотриманням процедур авіаційної безпеки та процедур експлуатанта аеродрому, що застосовуються в кожному аеропорту (на кожному аеродромі);
6) процедуру розшуку втраченого багажу.
8. Під час маркування багажу суб’єкт наземного обслуговування повинен переконатися, що кожне місце зареєстрованого багажу промарковане для легкої ідентифікації та відстеження під час прийняття багажу до перевезення, а також, що маркування багажу враховує тип багажу та його специфіку.
2. Обслуговування вантажу та пошти
1. Суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити процедури безпечного транспортування вантажу і пошти, які повинні включати:
1) підготовку вантажу, що завантажується навалом;
2) перевірку придатності до використання стандартних засобів пакування - перевірку їх стану, наявність деформації та/або пошкоджень, перевірку чи знаходження таких пошкоджень/деформацій у допустимих межах (відповідно до наданої користувачем аеропорту (аеродрому) інформації);
3) безпечне комплектування/розкомплектування з метою забезпечення безпеки польотів;
4) перевірку експлуатаційної придатності стандартних засобів пакування;
5) процес зважування та приведення ваги у відповідність між системами вимірювання;
2. Суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити процедуру прийняття, оформлення та обробки вантажу для мінімізування будь-яких загроз безпеці ПС та персоналу.
3. Суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити процедури обробки визначених категорій вантажів або застосовувати процедури користувача аеропорту (аеродрому), залежно від обставин.
4. Обробка та транспортування небезпечних вантажів повинні відповідати вимогам Додатка 18 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та Технічних інструкцій з безпечного перевезення небезпечних вантажів повітрям Doc 9284 AN/905 ІСАО.
5. Якщо суб’єкт наземного обслуговування використовує на території аеродрому склад для зберігання та підготовки до відправлення небезпечних вантажів, повинні бути виконані наступні умови:
1) роздільне зберігання небезпечних вантажів відповідно до стандартів та рекомендованої практики ICAO;
2) створені умови для запобігання пошкодження небезпечних вантажів;
3) наявне обладнання для пожежогасіння;
4) чітко визначена зона зберігання небезпечних вантажів.
1. Суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити процедури безпечної діяльності на пероні, щоб гарантувати мінімізацію ризику пошкодження ПС, засобів перонної механізації на пероні та травмування персоналу та пасажирів.
2. Діяльність на пероні повинна провадитися відповідно до процедур користувача аеропорту (аеродрому). Якщо процедури не були надані користувачем аеропорту (аеродрому), суб’єкт наземного обслуговування повинен застосовувати власні процедури, характерні для типу ПС.
3. Суб’єкт наземного обслуговування повинен забезпечити проходження навчання персоналу щодо роботи, пересування та керування транспортними засобами в контрольованій зоні аеропорту (аеродрому).
4. Суб’єкт наземного обслуговування повинен забезпечити ознайомлення персоналу з впровадженою експлуатантом аеродрому процедурою (програмою) контролю сторонніх предметів на пероні, встановити та реалізувати заходи щодо запобігання утворенню сторонніх предметів.
5. Суб’єкт наземного обслуговування повинен забезпечити відсутність персоналу і засобів перонної механізації в небезпечних зонах, а саме: зоні повітрозабірників двигуна літака, зоні обертання гвинта та зоні дії реактивного струменю під час запуску та роботи двигунів.
Персоналу та засобам перонної механізації забороняється наближатися до ПС з увімкненими вогнями запобігання зіткненню (проблисковими маячками).
Персоналу слід уникати пересування та керування транспортним засобом під фюзеляжем літака.
6. Суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити процедури для роботи в складних погодних умовах, в умовах низької видимості, в нічних умовах, в зимових умовах у взаємодії з експлуатантом аеродрому, службами управління повітряним рухом, користувачами аеропорту (аеродрому) та будь-якими іншими відповідними сторонами, що працюють на аеродромі.
7. Суб’єкт наземного обслуговування повинен забезпечити персонал, який провадить діяльність на пероні, відповідними засобами індивідуального захисту.
8. Суб’єкт наземного обслуговування та користувач аеропорту (аеродрому) повинні погодити засоби забезпечення безпечної координації робіт при обслуговуванні оборотного рейсу з метою мінімізації ризиків пошкодження ПС, інших транспортних засобів на землі, травмування персоналу та недопущення дублювання тих самих процедур.
9. Суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити процедуру щодо забезпечення безпечної координації робіт при обслуговуванні оборотного рейсу, яка включає принаймні інформацію про:
1) принципи, яких необхідно дотримуватися;
2) дії персоналу чи автоматизованого пристрою;
3) осіб, відповідальних за виконання робіт;
4) завдання, пов’язані з провадженням діяльності;
5) врахування обсягу завдань на одну особу, який не ставить під загрозу безпеку діяльності;
6) ознайомлення задіяного персоналу з процедурою.
10. Процедура обслуговування оборотного рейсу розробляється відповідно до типу та обмеження ПС.
11. Суб’єкт наземного обслуговування повинен дотримуватися вимог щодо сповіщення служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення відповідно до розробленого та впровадженого плану заходів на випадок аварійної обстановки на аеродромі (Аварійний план аеродрому).
12. Суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити процедуру для прибуття ПС з метою мінімізації ризиків пошкодження ПС та травмування персоналу під час прибуття ПС на МС.
13. Послуги з управління на пероні повинні відповідати встановленим вимогам Авіаційних правил України «Технічні вимоги та адміністративні процедури для сертифікації аеродромів», затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 06 листопада 2017 року № 849, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 28 грудня 2017 року за № 1574/31442.
14. Суб’єкт наземного обслуговування повинен застосовувати процедури користувача аеропорту (аеродрому) для наступних видів діяльності, одразу після прибуття ПС. Якщо ці процедури не надаються користувачем аеропорту (аеродрому), суб’єкт наземного обслуговування повинен застосовувати власні експлуатаційні процедури, які повинні відповідати особливостям типу ПС:
1) встановлення упорних колодок та конусів безпеки;
2) огляд щодо відсутності пошкодження ПС після прибуття;
3) експлуатація дверей вантажного відсіку та панелей обслуговування;
4) експлуатація авіамостів та трапів для посадки/висадки пасажирів, за необхідності;
5) розміщення засобів перонної механізації, за необхідності.
15. Суб’єкт наземного обслуговування, який здійснює встановлення упорних колодок та конусів безпеки, при розробці процедури повинен врахувати заходи щодо запобігання будь-якого непередбаченого руху ПС під час перебування на землі.
16. Суб’єкт наземного обслуговування, який провадить діяльність завантаження/розвантаження ПС, повинен розробити процедуру, яка включає принаймні:
1) врахування конструктивних і експлуатаційних характеристик дверей та вантажних відсіків ПС;
2) врахування інструкцій із завантаження та будь-яких специфікацій та вимог щодо небезпечних вантажів та інших визначених категорій вантажів, пошти або багажу;
3) врахування інструкцій з розвантаження, виданими до прибуття ПС та забезпечення стійкості ПС під час розвантаження та висадки пасажирів;
4) належне закріплення вантажу, багажу та пошти з метою запобігання будь-якого переміщення під час польоту або пошкодження інших предметів у вантажному відсіку, ПС, пасажирів та ризик пошкодження ПС та персоналу після прибуття на МС.
17. Суб’єкт наземного обслуговування повинен контролювати завантаження/розвантаження ПС на пероні з метою:
1) контролю розвантаження та документування за необхідності відхилень від інструкцій із завантаження;
2) підтвердження розташування транзитного завантаження, стандартних засобів пакування та завантаження, яке перевозиться навалом, відповідно до інформації про транзитне завантаження, отриманої від аеродрому, на якому здійснювалось завантаження ПС і повідомлення про будь-які відхилення особі, відповідальній за центрування, та користувачу аеропорту (аеродрому);
3) підтвердження, що завантаження виконано, відповідно до інструкції з завантаження;
4) отримання особою, відповідальною за центрування, інформації про будь-які відхилення від запланованого завантаження чи будь-які визначені категорії вантажів, з надмірною вагою завантаження або нестандартні предмети, надані для завантаження, які ще не включені в інструкцію з завантаження;
5) передачі остаточних даних щодо завантаження, включно зі змінами в останню хвилину, особі, відповідальній за центрування.
18. Суб’єкт наземного обслуговування, який здійснює контроль за завантаженням/розвантаженням ПС, розрахунки центрування ПС та підготовку відповідних документів, повинен відповідати вимогам користувача аеропорту (аеродрому) та застосовувати прийнятні для користувача аеропорту (аеродрому) процедури.
19. Суб’єкт наземного обслуговування повинен забезпечити безпечне транспортування багажу з метою мінімізації ризику травмування персоналу і пошкодження багажу та будь-якого завантажувального обладнання чи транспортного засобу на всіх етапах.
20. Суб’єкт наземного обслуговування повинен визначити обов’язки та завдання, пов’язані з обробкою багажу, і призначити достатню кількість компетентного персоналу для їх виконання.
21. Суб’єкт наземного обслуговування під час сортування багажу повинен враховувати, але не обмежуватися, вимоги користувача аеропорту (аеродрому), систему сортування, що застосовується, та аеродромні засоби.
22. Суб’єкт наземного обслуговування повинен здійснювати завантаження багажу відповідно до інструкції з завантаження, наданих особою, відповідальною за центрування.
23. Суб’єкт наземного обслуговування перед завантаженням багажного відсіку повинен переконатися що він порожній.
24. Суб’єкт наземного обслуговування перед завантаженням повинен перевірити стан стандартних засобів пакування на відповідність інструкціям виробника і переконатися що вони порожні.
25. Суб’єкт наземного обслуговування повинен забезпечити передачу будь-яких змін, пов’язаних із завантаженням багажу, особі, відповідальній за центрування.
26. Суб’єкт наземного обслуговування після завершення розвантаження повинен забезпечити перевірку вантажного відсіку на повне розвантаження, наявність пошкоджень, справність підлогових замків, відсутність розливів.
27. Суб’єкт наземного обслуговування під час завантаження/розвантаження повинен використовувати засоби перонної механізації відповідно до типу ПС.
28. Суб’єкт наземного обслуговування повинен обробляти небезпечні вантажі відповідно до вимог Додатка 18 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та Технічних інструкцій з безпечного перевезення небезпечних вантажів повітрям Doc 9284 AN/905 ІСАО.
29. Суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити процедуру обслуговування ПС перед вильотом з метою мінімізації ризиків травмування персоналу, пошкодження ПС та інших транспортних засобів під час вирулювання з МС.
30. Суб’єкт, що надає послуги з управління на пероні, відповідає за маневрування ПС з/до МС.
31. Суб’єкт наземного обслуговування повинен координувати відправлення ПС з іншими організаціями, залученими до цієї діяльності.
32. Суб’єкт наземного обслуговування повинен виконувати визначену користувачем аеропорту (аеродрому) процедуру буксирування. У разі її відсутності суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити процедуру буксирування, яка принаймні включає:
1) вимоги до під’єднання буксирувального тягача та водила;
2) вимоги до під’єднання безводильного тягача у разі буксирування без використання водила;
3) вимоги до підготовки ПС до буксирування;
4) дії персоналу у випадку втрати зв’язку з екіпажем під час буксирування.
33. Суб’єкт наземного обслуговування повинен застосовувати встановлені експлуатантом аеродрому процедури щодо управління діяльністю на пероні, які включають принаймні:
1) визначені маршрути, які будуть використовуватися під час буксирування ПС;
2) чіткі та зрозумілі вказівки;
3) позначення ПС під час буксирування відповідно до авіаційних правил України;
4) зв’язок і координація між суб’єктом наземного обслуговування, суб’єктом, що надає послуги з управління на пероні (за наявності) та службами обслуговування повітряного руху;
5) вимоги до буксирування ПС за несприятливих погодних умов.
34. Суб’єкт наземного обслуговування під час буксирування ПС повинен підтримувати зв’язок між льотним екіпажем, персоналом наземного обслуговування та особою, відповідальною за буксирування ПС, з метою забезпечення безпечної експлуатації ПС, безпеки пасажирів, персоналу та засобів перонної механізації.
35. Суб’єкт наземного обслуговування під час зв’язку між кабіною екіпажу та персоналом наземного обслуговування повинен використовувати фразеологію відповідно до вимог авіаційних правил України.
4. Обслуговування повітряного судна
1. Суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити процедуру обслуговування повітряного судна з метою мінімізації ризику пошкодження ПС, травмування персоналу та пасажирів.
2. Суб’єкт наземного обслуговування повинен здійснювати обслуговування ПС відповідно до процедур користувача аеропорту (аеродрому). Якщо процедури не надані користувачем аеропорту (аеродрому), суб’єкт наземного обслуговування повинен застосовувати власні процедури, характерні для відповідного типу ПС.
3. Суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити процедуру заправки та/або зливу авіаційного палива з ПС, яка враховує наступні основні заходи безпеки:
1) дотримання зон заправки/зливу авіаційного палива, встановлених експлуатантом аеродрому відповідно до типу ПС та запобігання доступу пасажирів або сторонніх осіб в зони заправки;
2) тримання в чистоті дренажних отворів ПС під час заправки/зливу авіаційного палива;
3) заборона використання будь-яких портативних електронних пристроїв в зонах заправки/зливу авіаційного палива;
4) заборона застосування відкритого вогню, використання електричних або електронних пристроїв та іскронебезпечних інструментів в зонах заправки/зливу авіаційного палива;
5) заборона пуску/зупинки наземного джерела електроживлення під час заправки/зливу авіаційного палива;
6) забезпечення безперешкодного від’їзду паливозаправника від ПС для швидкого видалення засобів перонної механізації та персоналу у разі надзвичайної ситуації;
7) правильне розташування паливозаправника відносно крила ПС з метою запобігання пошкодження транспортного засобу під час просадки ПС під впливом ваги заправленого палива;
8) правильне з’єднання ПС та паливозаправної техніки з метою правильного застосування процедур заземлення;
9) негайне оповіщення особи, відповідальної за заправку ПС, у разі розливу палива та детальні інструкції щодо дій персоналу у разі розливу авіаційного палива;
10) розміщення засобів перонної механізації таким чином, щоб аварійні виходи були вільними від будь-яких перешкод для забезпечення швидкої евакуації пасажирів у разі посадки/висадки пасажирів або знаходження пасажирів на борту ПС під час заправки/зливу авіаційного палива;
11) забезпечення безперешкодного доступу до паливного гідранта та аварійної зупинки заправки;
12) припинення операцій із заправки/зливу авіаційного палива у разі грози на аеродромі або поблизу нього.
4. Суб’єкт наземного обслуговування повинен забезпечити відповідність якості палива державним та галузевим стандартам України.
5. Суб’єкт наземного обслуговування повинен використовувати лише схвалений для типу ПС тип та марку палива, відповідно до інструкцій користувача аеропорту (аеродрому), і не допускати заправку ПС не схваленим типом та маркою палива.
6. Суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити або впровадити розроблену експлуатантом аеродрому процедуру заправки/зливу палива під час посадки або висадки пасажирів та з пасажирами на борту, яка повинна відповідати вимогам Авіаційних правил України «Технічні вимоги та адміністративні процедури щодо льотної експлуатації в цивільній авіації», затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 05 липня 2018 року № 682, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 року за № 1109/32561 (далі - Авіаційні правила України «Технічні вимоги та адміністративні процедури щодо льотної експлуатації в цивільній авіації»), або процедурам експлуатанта аеродрому, якщо такі є.
7. Під час заправки/злиття палива в особливих умовах (при працюючому двигуні або обертанні несучих гвинтів, з пасажирами на борту та при посадці/висадці пасажирів) суб’єкт наземного обслуговування повинен враховувати:
1) інструкції виробника ПС, надані користувачем аеропорту (аеродрому);
2) спеціальні вимоги Авіаційних правил України «Технічні вимоги та адміністративні процедури щодо льотної експлуатації в цивільній авіації»;
3) процедури експлуатанта аеродрому.
8. Суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити спеціальні процедури заправки вертольотів і дотримуватися спеціальних процедур користувача аеропорту (аеродрому).
9. Вимоги щодо запобігання та гасіння пожежі на пероні та на МС ПС повинні дотримуватися постійно.
10. Суб’єкт наземного обслуговування, який здійснює забезпечення питною водою, повинен дотримуватися процедури користувача аеропорту (аеродрому). За відсутності процедури користувача аеропорту (аеродрому), суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити власну процедуру для забезпечення питною водою.
11. Суб’єкт наземного обслуговування, який здійснює водозабезпечення повинен забезпечити наступне:
1) наявність обов’язкового захисного спорядження, а саме: рукавичок, окулярів, засобів захисту обличчя, спецодягу для персоналу;
2) наявність справних засобів перонної механізації, які використовуються для забезпечення питною водою, та, які пройшли ТО відповідно до встановленої програми ТО засобів перонної механізації.
12. Суб’єкт наземного обслуговування, який здійснює обслуговування санвузлів, повинен дотримуватися процедури користувача аеропорту (аеродрому). За відсутності процедури користувача аеропорту (аеродрому) суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити і впровадити власну експлуатаційну процедуру для обслуговування санвузлів.
13. Суб’єкт наземного обслуговування, який здійснює обслуговування санвузлів, повинен забезпечити наступне:
1) наявність обов’язкового захисного спорядження, а саме: рукавичок, окулярів, засобів захисту обличчя, спецодягу для персоналу;
2) наявність справних засобів перонної механізації, які використовуються для обслуговування санвузлів, та, які пройшли ТО відповідно до встановленої програми ТО.
14. Суб’єкт наземного обслуговування, який здійснює зовнішню мийку ПС, повинен дотримуватися процедури користувача аеропорту (аеродрому). За відсутності процедури користувача аеропорту (аеродрому), суб’єкт наземного обслуговування повинен розробити і впровадити власну процедуру для зовнішньої мийки ПС.
15. Суб’єкт наземного обслуговування, який здійснює зовнішню мийку ПС, повинен забезпечити наступне:
1) наявність обов’язкового захисного спорядження, а саме: рукавичок, окулярів, засобів захисту обличчя, спецодягу для персоналу;
2) наявність справних засобів перонної механізації, які використовуються для зовнішньої мийки ПС, та, яке пройшло ТО відповідно до встановленої програми ТО;
3) мінімізацію ризику поширення сторонніх предметів під час зовнішньої мийки ПС шляхом чітко визначених дій персоналу та його навчання.
16. Суб’єкт наземного обслуговування, який здійснює протикригову обробку ПС, повинен:
1) відповідати вимогам Авіаційних правил України «Технічні вимоги та адміністративні процедури щодо льотної експлуатації в цивільній авіації»;
2) надавати послуги з протикригової обробки відповідно до програми та процедур користувача аеропорту (аеродрому). Якщо користувач аеропорту (аеродрому) не надав таку процедуру, суб’єкт наземного обслуговування повинен здійснювати протикригову обробку ПС відповідно до власних процедур для конкретного типу ПС, які відповідають вимогам Авіаційних правил України «Технічні вимоги та адміністративні процедури щодо льотної експлуатації в цивільній авіації»;
3) дотримуватися Концепції чистого ПС для будь-якого ПС відповідно до вимог документа ICAO Doc 9640;
4) застосовувати стандарти SAE під час видалення та запобігання обледенінню;
5) забезпечити проходження навчання персоналу, який виконує операції з протикригової обробки, відповідно до стандартів SAE та мати компетентність виконувати операції з видалення та запобігання обледенінню;
6) співпрацювати з експлуатантом аеродрому та будь-якою відповідною організацією для можливості забезпечення відновлення та переробки протикригової рідини для захисту навколишнього середовища.
1. Суб’єкт наземного обслуговування, який здійснює наземне адміністрування, повинен дотримуватися процедур наземного обслуговування, встановлених користувачем аеропорту (аеродрому).
2. Суб’єкт наземного обслуговування, який здійснює наземне адміністрування, повинен забезпечити контроль за дотриманням графіків наземного обслуговування ПС.
3. Суб’єкт наземного обслуговування, який здійснює наземне адміністрування, повинен розробити та впровадити процедуру взаємодії з експлуатантом аеродрому та іншими суб’єктами наземного обслуговування, які надають послуги з наземного обслуговування користувачу аеропорту (аеродрому).
6. Обслуговування та зберігання стандартних засобів пакування
1. Суб’єкт наземного обслуговування, який використовує стандартні засоби пакування для транспортування багажу, вантажу та пошти, повинен забезпечити відповідність їх наступним вимогам:
1) стандартні засоби пакування справні та придатні для експлуатації. Непридатний для експлуатації стандартний засіб пакування повинен бути відповідним чином промаркований і вилучений з експлуатації;
2) стандартні засоби пакування об’єднуються відповідно до вимог відокремлення небезпечних вантажів;
3) багаж, вантаж та пошта упаковані в стандартні засоби пакування, належним чином закріплені з метою уникнення будь-яких переміщень під час обслуговування та транспортування по землі та в ПС;
4) стандартні засоби пакування повинні зберігатися в належних умовах, з метою запобігання будь-яких пошкоджень або погіршення експлуатаційного стану. Зберігання на землі не допускається;
5) стандартні засоби пакування мають бути належним чином закріплені під час сильного вітру;
6) стандартні засоби пакування слід транспортувати безпечним способом, з метою запобігання пошкодженню засобів пакування, багажу, вантажу та травмам персоналу або іншого обладнання.
|
Начальник управління - державний інспектор з безпеки авіації управління аеродромів та аеропортів |
Григорій ГОЛОДНЯК |
|
Додаток 1 до Авіаційних правил України «Вимоги до надання послуг з наземного обслуговування та порядок визначення відповідності суб’єктів авіаційної діяльності, які надають послуги з наземного обслуговування на підставі декларації» (пункт 1 глави 3 розділу ІІ) |
відповідності суб'єкта наземного обслуговування
|
Додаток 2 до Авіаційних правил України «Вимоги до надання послуг з наземного обслуговування та порядок визначення відповідності суб’єктів авіаційної діяльності, які надають послуги з наземного обслуговування на підставі декларації» (пункт 2 глави 5 розділу III) |
керівництва з наземного обслуговування
2. Зобов’язання керівника суб’єкта наземного обслуговування
3. Визначення термінів та скорочення
4. Система внесення змін та ревізій
5. Інформація про осіб (особу), відповідальних за внесення змін та ревізій.
7. Заборона внесення рукописних змін або ревізій
11. Перелік утримувачів примірників керівництва з наземного обслуговування
1) Мета та сфера застосування керівництва з наземного обслуговування
2) Вимоги до керівництва з наземного обслуговування
3) Обов’язки суб’єкта наземного обслуговування
4) Права уповноваженого органу
5) Роз’яснення персоналу щодо проведення інспекційних перевірок уповноваженим органом
Розділ II. Система управління суб’єкта наземного обслуговування
1. Організація та розподіл обов’язків
2. Система управління безпекою польотів
3. Контроль за виконанням усіх дій відповідно до процедур
4. Процедури сповіщення про події уповноваженого органу (експлуатанту аеродрому)
5. Підготовка персоналу та перевірка його компетенції:
1) Програма підготовки персоналу
2) Програма перевірки компетенції персоналу
Розділ III. Процедури суб’єкта наземного обслуговування
1. Процедури (технологічні процеси) наземного обслуговування.
2. Технологічні графіки наземного обслуговування повітряних суден за типами та категоріями обслуговування рейсу (оборотний рейс, після довготривалої стоянки).
3. Вимоги до експлуатації, ТО та допуску засобів перонної механізації до роботи на пероні.
Документи та файли
Сигнальний документ — f540695n530.docx від 05.12.24 17:00, 22 кб
Публікації документа
- Офіційний вісник України від 27.11.2024 — 2024 р., № 99, стаття 6379, код акта 128254/2024