Стаття 33
1. Будь-який спір, що може виникнути між Договірними Сторонами або між Договірними Сторонами та Організацією, представленою Комісією, пов'язаний із тлумаченням чи застосуванням цієї Конвенції або Додатків до неї, який не вдалося вирішити шляхом прямих переговорів або інших засобів, передається до арбітражу на вимогу будь-якої зі сторін у спорі.
2.
З цією метою кожна зі сторін у спорі у кожному випадку призначає арбітра, а призначені арбітри домовляються про призначення третього арбітра. Якщо будь-яка зі сторін у спорі не призначить свого арбітра протягом двох місяців з дня отримання вимоги іншої сторони або якщо призначеним арбітрам не вдасться протягом цих двох місяців домовитися про призначення третього арбітра, будь-яка сторона у спорі може звернутися до Голови Міжнародного суду ООН з проханням здійснити таке призначення.3. Арбітражний суд визначає свої власні процедури.
4. Кожна сторона у спорі оплачує витрати, пов'язані з діяльністю її арбітра та її представництвом під час розгляду справи в суді; витрати, пов'язані з діяльністю третього арбітра, та інші витрати оплачують рівною мірою обидві сторони у спорі. Однак арбітражний суд може визначити інший розподіл витрат, якщо він вважає це за доцільне.
5. Рішення арбітражного суду є обов'язковими для сторін у спорі.
= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =