>>

РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 17 листопада 2021 р. № 1467-р "Про схвалення Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації". Кабінет Міністрів України. 2021

Документ актуальний на 24.11.2021
завантажити документ, актуальний на поточний час

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 17 листопада 2021 р. № 1467-р

Київ

Про схвалення Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації

1. Схвалити Стратегію здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року, що додається.

2. Затвердити план заходів щодо реалізації Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року, що додається.

3. Визначити державну установу “Відкриті публічні фінанси”, що належить до сфери управління Міністерства фінансів:

відповідальною за технічну реалізацію Стратегії, схваленої цим розпорядженням;

адміністратором інформаційних систем, баз даних, інформаційних ресурсів і реєстрів, серверного та мережевого обладнання, інших елементів ІТ-інфраструктури та ІТ-ресурсів у системі управління державними фінансами, що належать до сфери управління Міністерства фінансів та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.

4. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади:

забезпечити виконання плану заходів, затвердженого цим розпорядженням;

подавати щороку до 30 грудня Міністерству фінансів інформацію про стан виконання зазначеного плану заходів.

5. Визнати такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем'єр-міністр України

Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 80

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 17 листопада 2021 р.

№ 1467-р

СТРАТЕГІЯ

здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року

Загальна частина

Протягом останніх років досягнуто значного прогресу в розбудові системи управління державними фінансами для забезпечення її відповідності вимогам сучасної ринкової економіки та пріоритетам розвитку України.

Наприкінці 2018 року були прийняті зміни до Бюджетного кодексу України, що дали змогу впровадити ряд важливих реформ, зокрема щодо переходу до середньострокового бюджетного планування, поліпшення стану управління фіскальними ризиками, та наблизити систему управління державними фінансами до найкращих світових практик і стандартів Європейського Союзу.

На даний час триває подальша реформа децентралізації та удосконалення міжбюджетних відносин.

На постійній основі забезпечуються цифровізація та автоматизація процесів митного контролю і митного оформлення, розвиток інституційних компетенцій Держмитслужби.

Так, розпочато розроблення механізму подання заявок на включення до реєстру авторизованих економічних операторів, а також процес впровадження програмного забезпечення національної електронної транзитної системи (NCTS), представленого Європейським Союзом.

У процесі оновлення та розширення функціоналу перебуває єдиний державний інформаційний веб-портал “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”, що дасть змогу державним органам, які відповідають за видачу дозвільних документів, що подаються для митного оформлення, формувати дозвільні документи в електронній формі.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 542 “Деякі питання реалізації концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику” затверджено план заходів щодо реалізації концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують митну та податкову політику, а розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 р. № 569 “Деякі питання реалізації концептуальних напрямів реформування органів, що реалізують державну митну політику” - план заходів з реформування та розвитку системи органів, що реалізують митну політику.

У рамках виконання зазначених планів вдалося завершити підготовчі заходи з розроблення IT-проектів (розроблено технічні завдання, прийнято відповідні нормативно-правові акти), що дасть змогу запустити нові сервіси, зокрема митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності, здійснити інтеграцію до інформаційної системи портового співтовариства та автоматизованої системи управління ризиками.

Також впроваджено Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, доопрацьовано інформаційно-телекомунікаційну систему “Податковий блок”, запроваджено пілотний проект застосування новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів для реєстрації розрахункових операцій, забезпечено доступ до сервісів системи електронного адміністрування податку на додану вартість та сервісів системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Крім того, впроваджені механізми зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків.

Розпочато процес впровадження інформаційної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів “LOGICA”, що є інструментом планування і виконання бюджетів, здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу щодо місцевих бюджетів.

Створено Єдиний веб-портал використання публічних коштів (spending.gov.ua) та Державний веб-портал бюджету для громадян України (openbudget.gov.ua) для оприлюднення інформації щодо витрат розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, інформування громадськості про планування та виконання бюджетів.

З метою підвищення ефективності державного фінансового контролю та аналізу інформації щодо витрат бюджетних коштів підконтрольними установами Держаудитслужбі у 2020 році надано розширений доступ до сервісів Єдиного веб-порталу використання публічних коштів.

Функціонує єдиний казначейський рахунок, що об’єднує кошти субрахунків, відкритих у Казначействі, та дає можливість отримувати інформацію про стан державних фінансів у режимі реального часу.

У грудні 2019 році Верховна Рада України прийняла Закон України “Про верифікацію та моніторинг державних виплат”, яким передбачено здійснення верифікації державних виплат, у тому числі шляхом запровадження механізму превентивної верифікації, тобто надання можливості органам, що здійснюють державні виплати, проведення в режимі реального часу з використанням інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу перевірки відповідності інформації, наданої отримувачами державної допомоги, вимогам законодавства, що впливають на визначення їх права на отримання та розмір державних виплат.

При цьому для подальшого розвитку системи управління державними фінансами, оновлення стратегії реформування якої також відбувається на даний час, передбачається запровадження ефективної системи управління інформаційними технологіями шляхом використання підходів проектного менеджменту - цільової моделі ІТ-управління із застосуванням визнаних світових практик і стандартів управління інформаційними технологіями.

З метою підготовки цієї Стратегії протягом 2018 - 2019 років за підтримки Світового банку та Європейського Союзу проведено комплексний аудит інформаційних технологій Мінфіну, Казначейства, ДФС з поділом на митний та податковий блоки (далі - аудит інформаційних технологій).

До проведення такого аудиту в рамках проектів технічної допомоги Європейського Союзу, Світового банку залучено провідних міжнародних експертів, аудиторські компанії та за результатами отримано рекомендації, враховані під час розроблення цієї Стратегії.

У цій Стратегії терміни вживаються у такому значенні:

технологія хмарних обчислень - технологія забезпечення дистанційного доступу на вимогу до хмарної інфраструктури через електронні комунікаційні мережі;

хмарна інфраструктура - сукупність динамічно розподілюваних та налаштовуваних хмарних ресурсів, які можуть бути оперативно надані користувачу хмарних послуг і вивільнені через глобальну та локальні мережі передачі даних;

хмарні ресурси - будь-які технічні та програмні засоби або інші компоненти інформаційної (автоматизованої) системи, які доступні за допомогою технології хмарних обчислень, такі як процесорний час (обчислювальна потужність), місце у сховищах даних, обчислювальні мережі, бази даних і комп’ютерні програми;

хмарні сервіси - послуга надання хмарних ресурсів за допомогою технології хмарних обчислень;

центр обробки даних - спеціалізований технічний майданчик, що складається з інженерної (системи безперебійного електроживлення, вентиляції, охолодження та регулювання вологості, пожежної безпеки, фізичної охорони), інформаційної, електронної комунікаційної та програмно-апаратної інфраструктури, засоби якого забезпечують або реалізують надання послуг із зберігання та обробки даних, у тому числі надання хмарних послуг, резервного копіювання даних, передачі даних, оренди комунікаційних стійок, послуг хостингу.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України, Законах України “Про інформацію”, “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, “Про стандартизацію”, “Про технічні регламенти та оцінку відповідності”, “Про наукову і науково-технічну експертизу”, “Про захист персональних даних”, “Про авторське право і суміжні права”, “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України”.

Визначення проблем, на розв’язання яких спрямована Стратегія

Під час проведення аудиту інформаційних технологій виявлено ряд ключових проблем, без розв’язання яких неможлива подальша якісна цифрова трансформація системи управління державними фінансами.

Основними технічними проблемами є відсутність інтеграції між інформаційними системами системи управління державними фінансами у режимі он-лайн, відсутність єдиного сховища даних з актуальною інформацією, доступною для всіх органів державної влади, застарілість окремих платформ, відсутність автоматизованого інформаційного обміну з багатьма іншими державними установами та великий обсяг використання паперових носіїв.

Також відсутні єдині підходи до проектування інформаційних систем, які дозволять ефективно інтегрувати інформаційні системи центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, в єдину інформаційну систему (не проводяться дослідження можливих варіантів автоматизації, використання нових інформаційних технологій та інструментів).

Крім того, систему надання підтримки формування державного бюджету реалізовано на застарілій програмній платформі, яка має ряд суттєвих недоліків, що обмежують її подальший розвиток.

Відсутня автоматизація для здійснення моніторингу та оцінки фіскальних ризиків, процесів проведення стрес-тестування фіскальних ризиків, а також не автоматизовані процеси у сфері державного внутрішнього фінансового контролю.

Не прийняті сучасні ІТ-рішення, виконання яких дасть можливість оптимізувати операційні та управлінські процеси державного фінансового контролю, забезпечити їх чіткі багаторівневі заходи із здійснення контролю та систематичної оцінки ефективності діяльності в територіальних органах Держаудитслужби.

Впроваджене програмне забезпечення автоматизованої системи митного оформлення функціонує в інформаційно-телекомунікаційній системі митних органів із порушенням вимог Законів України “Про захист персональних даних”, “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, зокрема у частині оброблення інформації без застосування комплексної системи захисту інформації із підтвердженою відповідністю встановленим вимогам, в тому числі відсутній повний пакет технічної документації.

Відсутній автоматизований обмін інформацією у структурованому вигляді з іншими органами державної влади щодо прогнозованих надходжень до державного бюджету.

Розроблення нового функціоналу здійснюється в рамках договорів про підтримку, у зв’язку з чим зміни у роботі систем не документуються належним чином відповідно до специфікацій вимог до програмного забезпечення (відсутність технічної документації з розгортання та налаштування систем, специфікацій бізнес-процесів, програм-методик приймальних випробувань, програм-методик міграції даних тощо).

На даний час Мінфін має недостатній рівень впливу та контролю у сфері ІТ-систем та ІТ-проектів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів. У зв’язку з цим існує ряд проблем, зокрема неузгодженість розвитку інформаційних технологій Мінфіну, Казначейства, ДПС, Держмитслужби, Держаудитслужби та Держфінмоніторингу, що призводить до часткового дублювання функціоналу, рішень і відповідних інформаційних потоків.

Відсутність єдиної методології, єдиних стандартів та класифікаторів для забезпечення функціонування інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем Мінфіну, Казначейства, ДПС, Держмитслужби, Держаудитслужби, Держфінмоніторингу призводить до невідповідності форматів обробки інформації, неможливості реалізації принципу інтероперабельності інформаційних ресурсів.

Незважаючи на велику кількість та масштабність поточних проектів, відсутній структурний підрозділ, який повинен відстежувати та контролювати впровадження масштабної програми модернізації інформаційних технологій системи управління державними фінансами (на рівні Мінфіну, Казначейства, ДПС, Держмитслужби, Держаудитслужби, Держфінмоніторингу).

Кадрове забезпечення супроводження і розвитку інформаційно-телекомунікаційних систем у багатьох випадках є критично недостатнім. Відсутня централізована база знань та документації (регламентів, інструкцій тощо) щодо розв’язання типових проблем, не налагоджено процес управління інцидентами в роботі ІТ-служби, що призводить до унеможливлення досягнення очікуваного рівня якості надання ІТ-послуг.

Під час визначення обсягів фінансування програм і проектів (їх частин), які спрямовані на створення, розвиток та інтеграцію інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій чи передбачають придбання засобів інформатизації з метою забезпечення їх безперебійного функціонування, Казначейством, ДПС, Держмитслужбою, Держаудитслужбою, Держфінмоніторингом переважно не здійснюється детальне планування ресурсів для створення та впровадження інформаційно-телекомунікаційних систем.

Підходи до реалізації Стратегії

Основним підходом, що визначений цією Стратегією, є централізація ІТ-ресурсів та ІТ-функцій Мінфіну і центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, з пріоритетним використанням хмарних технологій, створенням єдиного сховища даних, поступовим переходом на новий рівень сервісно орієнтованих систем шляхом забезпечення доступності державних послуг у режимі он-лайн.

У рамках реалізації цієї Стратегії планується створення хмарної інфраструктури системи управління державними фінансами, що містить обчислювальні потужності діючих центрів обробки даних Мінфіну, Казначейства, ДПС, Держмитслужби, Держаудитслужби, Держфінмоніторингу (лише в частині обробки інформації, яка не має грифу обмеження доступу), Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів. Також під час реалізації цієї Стратегії планується створити міжвідомче сховище даних та впровадити інструменти для аналітичної обробки інформації, що накопичується в ньому.

Приведення суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами у відповідність з однотипною сумісною хмарною інфраструктурою потребує проведення аналізу стану поточної інфраструктури, визначення ІТ-архітектури, поступового включення в хмарну інфраструктуру системи управління державними фінансами, що містить обчислювальні потужності діючих центрів обробки даних Мінфіну, Казначейства, ДПС, Держмитслужби, Держаудитслужби, Держфінмоніторингу.

Планується забезпечити розгортання резервних копій баз даних центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, з використанням хмарної інфраструктури системи управління державними фінансами, що містить обчислювальні потужності діючих центрів обробки даних Мінфіну, Казначейства, ДПС, Держмитслужби, Держаудитслужби, Держфінмоніторингу. З метою забезпечення системного управління розробленням і документуванням систем, що розробляються зовнішніми розробниками програмного забезпечення, передбачається створення тестового середовища, яке може бути розміщене з використанням зовнішніх обчислювальних потужностей, розміщених на базі комерційного центру обробки даних з підтвердженим рівнем відповідності встановленим вимогам щодо захисту інформації.

Зазначене дасть змогу забезпечити наявність та актуалізацію сховища вихідного програмного коду, впровадження політики обов’язкового контролю версійності програмного коду.

Етапи реалізації цієї Стратегії включають:

створення Комітету з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами;

розроблення процесів взаємодії з Казначейством, ДПС, Держмитслужбою, Держаудитслужбою, Держфінмоніторингом;

розроблення Положення про функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами;

створення каталогу ІТ-сервісів, визначення ІТ-функцій, що повинні бути централізовані, та функцій, які залишаться у складі центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.

Ця Стратегія також визначає пріоритетний напрям використання принципу відкритого вихідного програмного коду і розроблення програмного забезпечення методами спільного створення, спільного та повторного використання в Мінфіні та центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.

Мета, цілі та основні завдання цієї Стратегії

Метою цієї Стратегії є побудова сучасної та ефективної системи управління інформаційними технологіями для забезпечення підтримки і подальшого цифрового розвитку ефективної та прозорої системи управління державними фінансами.

Результатом реалізації цієї Стратегії повинне стати запровадження Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами, побудованої на інтероперабельності електронних інформаційних ресурсів з одночасним комплексним захистом інформації, дотриманням технологічної незалежності і забезпеченням обміну інформацією в режимі реального часу.

Ця Стратегія визначає напрями та завдання, спрямовані на модернізацію та розвиток ІТ-складової Мінфіну та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, з урахуванням положень:

Законів України “Про телекомунікації” та “Про стандартизацію”;

постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 375 “Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 69, ст. 1936);

розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 р. № 92 “Про схвалення Концепції створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи “Прозорий бюджет” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 16, ст. 659);

розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142 “Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017 - 2020 роки” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 23, ст. 659);

розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2017 р. № 649 “Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 78, ст. 2402);

розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 617 “Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції розвитку електронного урядування в Україні”;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 542 “Деякі питання реалізації концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику”;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 р. № 569 “Деякі питання реалізації концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну митну політику”;

постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2021 р. № 92 “Питання забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 14, ст. 576);

постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2021 р. № 94 “Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 14, ст. 578);

розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 365 “Деякі питання цифрової трансформації” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 36, ст. 2153).

Основними стратегічними принципами розвитку інформаційних технологій у системі управління державними фінансами є принципи, сформовані на основі Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017 - 2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142, проведеного незалежного аудиту інформаційних технологій та вивчення міжнародного досвіду.

Принципами у сфері бізнес-логіки інформаційних систем є:

оперативність і доступність необхідної інформації в режимі он-лайн для прийняття управлінських рішень;

забезпечення інформаційної інтеграції на рівні інформаційних систем, в автоматичному режимі он-лайн;

узгодженість проектів, відсутність дублювання інформаційних потоків та систем;

удосконалення ризик-орієнтованого підходу до виконання бізнес-правил на основі технологій роботи з великими обсягами даних, зменшення впливу людського фактора;

відкритість і зручність доступу до публічної інформації, використання сучасних каналів комунікації та персоналізації надання інформації.

Принципами у сфері архітектури інформаційних систем є:

використання готових програмних рішень та платформ або подальше доопрацювання вже діючих власних розробок (з поступовим переходом на відкритий вихідний код) для впровадження автоматизації бізнес-процесів;

наявність єдиного централізованого сховища даних та використання сучасних, гнучких інструментів для підготовки та аналізу звітності (система підтримки прийняття рішень);

створення конкурентного середовища (програмні продукти повинні бути задокументовані відповідними специфікаціями з використанням міжнародних та державних стандартів, передбачати можливість використання інтерфейсу прикладного програмного забезпечення для підключення до онлайн-сервісів, у тому числі з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта”, програмний код та документація до нього можуть бути відкритими та розміщені в публічному репозиторії з дотриманням відповідних вимог законодавства з питань захисту інформації);

збалансованість рівня витрат на програмне забезпечення з витратами на ІТ-інфраструктуру, забезпечення ліцензування програмного забезпечення, що використовується.

Принципами у сфері ІТ-управління є:

впровадження нової моделі управління ІТ з використанням сучасних підходів до управління проектами для забезпечення ефективної роботи ІТ-підрозділів, узгодженості та контрольованості ІТ-проектів, синергії від використання спільних рішень, підвищення керованості ІТ-процесів та оперативності доступу до інформації;

наявність дієвої системи залучення, мотивації персоналу ІТ-підрозділів у сфері роботи з ІТ-проектами;

удосконалення підходу до організації проектної діяльності у сфері інформаційних технологій - наявність офісу з управління проектами, наявність необхідних органів ІТ-управління для вирішення питань, пов’язаних з архітектурою систем та інфраструктури, управлінням змінами та ІТ-ризиками;

проведення регулярного незалежного внутрішнього та зовнішнього аудиту інформаційних технологій та інформаційної безпеки.

Принципами у сфері технічної інфраструктури є:

забезпечення необхідного рівня відмовостійкості шляхом побудови основного та резервного центру обробки даних (з урахуванням положень щодо функціонування та розвитку Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів), географічно віддалених один від одного, або за рахунок впровадження гібридної інфраструктури: фізичні центри обробки даних органів виконавчої влади та хмарні сервіси;

керування, адміністрування прикладного програмного забезпечення та ІТ-інфраструктури, автоматизований моніторинг усіх компонентів інфраструктури в основному та резервному центрі обробки даних забезпечується централізовано.

Принципами у сфері кіберзахисту є:

забезпечення цілісності, доступності, конфіденційності та розмежування доступу до даних шляхом використання стандартів криптографічного захисту даних, у тому числі серії стандартів з інформаційної безпеки ISO/IEC 27000, та захищених каналів передачі даних під час обміну даними між системами та кінцевим користувачем;

фіксація та відстеження історії будь-яких запитів та транзакцій, спрямованих на внесення змін до інформації, електронна ідентифікація користувачів, які вносили зміни до даних, захист від несанкціонованого доступу до інформації.

Цілі Стратегії та показники їх досягнення

На першому етапі (2021 - 2022 роки) проводиться експертний аналіз інфраструктури та бізнес-процесів для оцінки доцільності цифрової трансформації.

Під час проведення аналізу визначається, які перешкоди обмежують впровадження цифрових технологій.

На другому етапі (2022 - 2023 роки) відбираються і впроваджуються пілотні проекти цифрової трансформації конкретних процесів, при цьому здійснюється контроль і оцінка ефективності та результативності таких проектів.

Для зручності для розпорядників бюджетних коштів та зменшення кількості систем у процесі розроблення технічної архітектури необхідно дослідити можливість застосування наявних рішень, що використовуються головними розпорядниками бюджетних коштів, можливість використання готових рішень для автоматизації бюджетування відповідно до сучасних світових трендів.

На третьому етапі (2024 - 2025 роки) відбувається впровадження цифрових технологій з оцінкою їх доцільності, модернізація обладнання і систем, навчання та підвищення кваліфікації персоналу, забезпечення можливості співпраці суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами з організаціями, постійне опрацювання можливості оптимізації бізнес-процесів.

Реалізація цієї Стратегії здійснюється відповідно до плану заходів на відповідні роки, що включає завдання та заходи згідно з пріоритетними напрямами системи управління державними фінансами за кожною стратегічною ціллю.

Стратегічна ціль 1

“Централізація управління ІТ шляхом впровадження єдиних ІТ-стандартів, розбудова Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами”

Напрямами реалізації стратегічної цілі є:

створення багатофункціональної інтегрованої автоматизованої системи, що є логічним поєднанням діючих та створюваних надалі інформаційних систем Мінфіну та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, впровадження єдиних ІТ-стандартів із використанням централізованої моделі управління;

однозначне трактування місії, завдань і результатів усіма учасниками взаємодії у рамках системи управління державними фінансами, їх чітке розуміння своєї ролі, функцій та відповідальності, кероване та зрозуміле запровадження інформаційних технологій, що відповідає вимогам стратегічних цілей та завдань системи управління державними фінансами;

впровадження та підтримка ІТ-продуктів та ІТ-послуг, створення відповідної ІТ-інфраструктури для розвитку ІТ-сервісів та формування підходів до побудови архітектури інформаційно-телекомунікаційних систем, що відповідають поточним та майбутнім потребам Мінфіну та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.

Завданнями, що спрямовані на досягнення стратегічної цілі, є:

створення єдиного сховища даних Мінфіну та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, шляхом інтеграції інформаційних ресурсів митної, податкової сфер та сфери казначейського обслуговування бюджетних коштів з подальшою інтеграцією з іншими державними інформаційними ресурсами, зокрема державними реєстрами;

автоматизація усіх бізнес-процесів у системі управління державними фінансами, забезпечення їх централізованого моніторингу, а також перехід центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, на електронний документообіг;

забезпечення надійного захисту інформації, в тому числі персональних даних;

створення умов для електронної взаємодії суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами з метою оперативного виконання завдань, покладених на них законодавством, зменшення часових та фінансових витрат на адміністративно-управлінські, інформаційно-пошукові, розрахункові та аналітичні роботи, формування звітності;

впровадження та поширення стандартів і специфікацій, що використовують відкритий вихідний код програмного забезпечення;

забезпечення інформаційної взаємодії з державними органами, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, суб’єктами господарювання та правоохоронними органами інших держав, у тому числі з використанням загальнодержавних інформаційно-телекомунікаційних систем;

визначення організаційної структури централізованої моделі з урахуванням повноважень і функцій Мінфіну та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів;

запровадження ІТ-централізації у системі управління державними фінансами;

впровадження сервісної моделі надання ІТ-послуг;

впровадження системи управління якістю;

впровадження системи управління ризиками;

удосконалення підходу до організації проектної діяльності в ІТ, створення офісу з управління проектами.

Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:

підвищення рівня довіри населення до інституцій системи управління державними фінансами у результаті підвищення рівня прозорості і відкритості даних з використанням інформаційних технологій;

підвищення якості державних сервісів та адміністративних послуг для суб’єктів звернення, а також налагодження міжвідомчої взаємодії між центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, та іншими органами державної влади.

Ключовим показником реалізації стратегічної цілі є:

Показник

Базове значення

2021 рік

2022 рік

2023 рік

2024 рік

2025 рік

Частка ІТ-послуг наданих ІТ-установою в рамках ІТ-централізації Мінфіну, Казначейства, ДПС, Держмитслужби, Держаудитслужби та Держфінмоніторингу

15

15

30

50

75

90

Стратегічна ціль 2 “Впровадження електронних послуг”

Напрямами реалізації стратегічної цілі є:

впровадження безпаперового обміну інформацією між центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, та надання дистанційного доступу до всіх послуг, що надаються громадянам і бізнесу в системі управління державними фінансами.

Завданнями, що спрямовані на досягнення стратегічної цілі, є:

здійснення переходу на безпаперове середовище / повний перехід на електронний документообіг між центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, розпорядниками бюджетних коштів, а також суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іншими платниками податків;

забезпечення електронної інформаційної взаємодії діючих електронних сервісів суб’єктів системи управління державними фінансами із Єдиним державним вебпорталом електронних послуг для надання дистанційного доступу до деяких послуг, що надаються громадянам та бізнесу в системі управління державними фінансами;

розширення масштабів використання сервісної моделі надання хмарних послуг.

Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:

розроблення плану-графіка переведення всіх адміністративних послуг, які надаються ДПС та Держмитслужбою, в онлайн-режим (у тому числі шляхом інтеграції з Єдиним державним вебпорталом електронних послуг та інтегрованою системою електронної ідентифікації id.gov.ua).

Ключовим показником реалізації стратегічної цілі є:

Показник

Базове значення

2021 рік

2022 рік

2023 рік

2024 рік

2025 рік

Частка адміністративних послуг, які надаються через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, відсотків

10

10

30

50

70

100

Стратегічна ціль 3

“Реалізація першочергових проектів для забезпечення виконання пріоритетних завдань Стратегії”

Напрямом реалізації стратегічної цілі є:

розвиток інформаційно-телекомунікаційних систем за принципами прозорості та публічності планування та використання бюджетних коштів.

Завданнями, що спрямовані на досягнення стратегічної цілі, є:

розроблення та впровадження інформаційної системи бюджетного планування і моніторингу виконання державного бюджету (е-бюджет);

впровадження та подальший розвиток інформаційної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів “LOGICA”, створення єдиного бюджетного календаря, здійснення Мінфіном відстеження та контролю за процесом складання бюджетів, у тому числі у частині наявності актуальних даних щодо місцевих бюджетів;

розвиток (удосконалення) інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу (відмова від файлового обміну з державними органами у процесі верифікації державних виплат та перехід на використання інтерфейсів прикладного програмного забезпечення, впровадження превентивної верифікації);

доопрацювання єдиної платформи системи обслуговування бюджетів (АС “Є-Казна”) та системи подання електронної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів і державними цільовими фондами (АС “Є-Звітність”);

розвиток системи дистанційного обслуговування органами казначейського обслуговування бюджетних коштів, реалізація інформаційної взаємодії з органами, що контролюють справляння надходжень до бюджету для автоматизації повернення коштів, помилково та/або надміру зарахованих до бюджету;

автоматизація прогнозування руху коштів єдиного казначейського рахунка - управління фінансовими ресурсами (електронна система управління ліквідністю), зокрема автоматизація розрахунку та прогнозування ліквідності тощо (відстеження тенденцій, зокрема, щодо виконання бюджету, стану ліквідності на фінансових ринках через аналітичні звіти; здійснення автоматизованого розрахунку обсягу тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка, що можуть розміщуватися на ринку);

удосконалення інформаційно-телекомунікаційної системи “Податковий блок”;

удосконалення інформаційної системи для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій, перевірки справжності та достовірності розрахункових документів, розвиток безкоштовного програмного забезпечення реєстраторів розрахункових операцій тощо;

створення та впровадження єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, автоматизованої системи митного оформлення та єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;

впровадження оновленої автоматизованої системи митного оформлення;

розроблення та впровадження програмного забезпечення для забезпечення роботи авторизованих економічних операторів;

впровадження функціоналу оновленого єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;

впровадження функціоналу оновленої автоматизованої системи управління ризиками;

впровадження та забезпечення функціонування інформаційної системи митного аудиту;

запобігання та протидія легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (е-фінмоніторинг);

розроблення та впровадження інтегрованої інформаційної системи підтримки прийняття рішень та керування бізнес-процесами Держаудитслужби (запровадження електронної “бази знань” для мережі підконтрольних установ; впровадження аналітичних інструментів для аналізу та оцінки ресурсів підконтрольних установ; автоматизація керування ризиками - удосконалення ризик-орієнтованого відбору під час планування заходів державного фінансового контролю);

впровадження апаратно-програмного комплексу для здійснення контролю, в тому числі для здійснення Мінфіном моніторингу функції адміністрування ДПС і Держмитслужбою баз даних та інформаційних ресурсів;

впровадження систем контролю дій адміністраторів баз даних та інформаційних ресурсів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами;

розвиток автоматизованої системи управління ризиками, а також прискорення проведення митних формальностей шляхом інтеграції та оптимізації процесів (у тому числі шляхом розроблення універсального інтерфейсу прикладного програмного забезпечення) з реєстрами та системами інших державних органів, установ та організацій, уповноважених на виконання дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:

створення умов для повномасштабного запровадження комплексної системи моніторингу процесів митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів;

підвищення рівня підтримки середньострокового бюджетного планування, надання користувачам зручних функцій під час роботи з інформаційною системою у процесі планування і виконання бюджету та звітування про його виконання;

підвищення ефективності та швидкості проведення бюджетного процесу (місцевими фінансовими органами, розпорядниками бюджетних коштів, Мінфіном);

підвищення ефективності використання бюджетних коштів шляхом підвищення результативності верифікації державних виплат;

зменшення операційних ризиків і навантаження на персонал та збільшення оперативності виконання процесів шляхом автоматизації міжвідомчого обміну інформацією на рівні прикладних систем;

зменшення операційних ризиків і навантаження на персонал та підвищення рівня оперативності виконання процесів;

підвищення якості та скорочення строків прогнозування руху коштів на рахунках Казначейства;

забезпечення неупередженого, ризик-орієнтованого підходу з метою відбору платників податків для аудиту, збільшення якості проведення аудиту, рівня прозорості та системності, використання уніфікованої методології, зменшення часових витрат працівників ДПС та платників податків, функціонування єдиного рахунка для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів;

збільшення зручності та якості сервісу для платників податків, зменшення часових витрат платників податків та співробітників податкових органів шляхом переходу платників податків до користування онлайн-каналами, зменшення кількості помилок під час заповнення податкових декларацій, забезпечення його інтеграції з Єдиним державним вебпорталом електронних послуг та його мобільним додатком;

підвищення ефективності контролю за дотриманням порядку проведення розрахункових операцій;

виявлення ризиків до проведення перевірки, що значно прискорить та спростить процедуру аналізу даних, суттєво зменшить витрати робочого часу на проведення перевірки як посадових осіб, так і платників податків, зменшить втручання людини у відбір ризиків для перевірки та поглибленого дослідження;

здійснення міжнародного обміну фінансовою інформацією за стандартами міжнародного обміну фінансовою інформацією про фінансові рахунки та звітністю про трансфертне ціноутворення з метою протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування;

зменшення навантаження на посадових осіб митних органів та втрати часу;

автоматизація процесу державного фінансового контролю, створення багаторівневих заходів із здійснення контролю в операційних та управлінських процесах, систематична оцінка їх ефективності.

Ключовим показником з реалізації стратегічної цілі:

Показник

Базове значення

2021 рік

2022 рік

2023 рік

2024 рік

2025 рік

Частка реалізованих завдань, що визначені відповідними пунктами плану заходів щодо реалізації цієї Стратегії, відсотків

20

20

40

60

80

100

Стратегічна ціль 4

“Унеможливлення впливу людського фактора на автоматичну обробку інформації”

Напрямами реалізації стратегічної цілі є:

впровадження заходів, спрямованих на протидію людському фактору, зокрема шляхом поліпшення технічного оснащення суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами та підвищення рівня автоматизації процесів, у яких задіяний персонал, з метою недопущення втручання адміністраторів у процес формування первинних даних.

Завданнями, що спрямовані на досягнення стратегічної цілі, є:

створення нових інформаційних систем управління, які враховують особливості взаємодії бізнес-процесів на міжсистемному рівні суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами та матимуть функції систем підтримки прийняття рішень;

забезпечення розмежування прав доступу та надання контрольованого доступу користувачам Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами до інформаційних ресурсів.

Очікуваним результатом досягнення стратегічної цілі є унеможливлення впливу людського фактора на автоматичну обробку інформації на рівні персоналу, який відповідає за адміністрування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами без можливості доступу до первинних даних облікових систем суб’єктів системи управління державними фінансами, без доступу до модифікації ділових процесів, алгоритмів їх виконання тощо.

Ключовим показником реалізації стратегічної цілі є:

Показник

Базове значення

2021 рік

2022 рік

2023 рік

2024 рік

2025 рік

Частка впровадження систем контролю та автоматичного відстеження прав доступу, систем управління інформаційною безпекою, відсотків

20

40

60

100

Стратегічна ціль 5

“Збереження та посилення кадрового потенціалу з дотриманням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків з метою забезпечення підвищення рівня якості та доступності інформаційно-телекомунікаційних систем, що входять до складу Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами”

Напрямами реалізації стратегічної цілі є:

збереження та посилення кадрового потенціалу.

Завданнями, що спрямовані на досягнення стратегічної цілі, є:

розроблення методів залученості ІТ-персоналу з дотриманням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

впровадження в цикл професійної підготовки спеціалістів ІТ-підрозділів спеціальних курсів, спрямованих на удосконалення якості їх підготовки в галузі прийняття рішень у критичних ситуаціях та зміну гендерних стереотипів щодо вибору професії;

забезпечення професійного розвитку, в тому числі шляхом перепідготовки, ІТ-персоналу за рахунок підтримки впровадження сучасних підходів до розвитку ІТ-персоналу, з дотриманням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

розроблення програми професійного розвитку, підвищення рівня залученості та готовності співробітників до реалізації стратегічних цілей з дотриманням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є підвищення кваліфікації (цифрових компетенцій) ІТ-персоналу.

Ключовим показником реалізації стратегічної цілі є:

Показник

Базове значення

2021 рік

2022 рік

2023 рік

2024 рік

2025 рік

Рівень заповнення висококваліфікованими кадрами штатних одиниць спеціалізованого ІТ-підрозділу Мінфіну, Казначейства, ДПС, Держмитслужби, Держаудитслужби та Держфінмоніторингу

40

60

80

100

Стратегічна ціль 6

“Інформаційна безпека в Єдиній інформаційно-телекомунікаційній системі Системи управління державними фінансами”

Напрямом реалізації стратегічної цілі є:

забезпечення цілісності інформаційних ресурсів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами від сучасних кіберзагроз в умовах цифровізації управлінських процесів та необхідності обміну даними.

Завданнями, що спрямовані на досягнення стратегічної цілі, є:

побудова комплексної системи захисту інформації, створення та проведення державної експертизи комплексної системи захисту інформації відповідно до вимог нормативних документів з технічного захисту інформації;

побудова систем управління інформаційною безпекою та проведення їх аудиту;

розроблення та видання наказів Мінфіну з питань протидії кіберзагрозам;

впровадження застосування сучасних засобів боротьби з кіберзагрозами для мінімізації порушення конфіденційності, цілісності та доступності інформації;

впровадження системи управління інформаційною безпекою, а також побудова сучасного операційного центру протидії кіберзагрозам;

проведення тестування на проникнення в Єдину інформаційно-телекомунікаційну систему системи управління державними фінансами.

Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:

реалізація єдиної політики інформаційної безпеки у суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами, що дасть змогу здійснювати автоматизовану обробку інформації, в тому числі з обмеженим доступом, відповідно до нормативно-правових актів у сфері захисту інформації;

прийняття єдиних технічних рішень щодо реалізації складових частин Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами визначає необхідність використання спільних рішень щодо захисту інформації та створення єдиної для інформаційно-телекомунікаційних систем комплексної системи захисту інформації.

Ключовим показником реалізації стратегічної цілі є:

Показник

Базове значення

2021 рік

2022 рік

2023 рік

2024 рік

2025 рік

Частка впровадження єдиної політики інформаційної безпеки, відсотків

20

40

60

80

Централізоване управління ІТ

Централізована модель управління та розвитку ІТ-технологій передбачає централізоване надання ІТ-послуг Мінфіну та суб’єктам Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами самостійним структурним підрозділом (центром компетенції з інформаційних технологій) апарату Мінфіну, який визначений відповідальним за адміністрування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами, а також ІТ-установою, що входить до сфери управління Мінфіну.

До повноважень Мінфіну належить:

координація діяльності з проектування, замовлення, створення, впровадження, модернізації та експлуатації інформаційно-телекомунікаційних систем на базі промислових технологій, у тому числі питання захисту інформації в них;

розроблення єдиних норм, правил і регламентів, необхідних під час створення та впровадження інформаційних ресурсів та інформаційно-телекомунікаційних систем, та здійснення контролю за їх дотриманням;

розроблення ІТ-стратегії Мінфіну, участь у розробленні, погодженні та затвердженні програм стратегічного розвитку інформаційних технологій у Казначействі, ДПС, Держмитслужбі, Держаудитслужбі та Держфінмоніторингу;

участь у розробленні ІТ-архітектури, планів розвитку та планів закупівель, впровадження механізмів, що дають змогу здійснювати контроль їх виконання;

здійснення контролю вирішення питань, пов’язаних із навчанням та підвищенням кваліфікації ІТ-персоналу;

здійснення контролю ефективності виконання завдань та використання ресурсів;

погодження ІТ-бюджету;

участь в організації та проведенні внутрішнього і зовнішнього ІТаудиту.

До повноважень самостійного структурного підрозділу (центру компетенції з інформаційних технологій) належить: здійснення заходів з формування та реалізації ІТ-стратегії, зокрема планування архітектури Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами; адміністрування промислових інформаційних систем, баз даних, інформаційних ресурсів та реєстрів, серверного та мережевого обладнання, інших елементів ІТ-інфраструктури та ІТ-ресурсів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами, проведення тестування та приймальних випробувань розробленого програмного забезпечення; розроблення політик ІТ-безпеки, підтримка, запровадження та розвиток інформаційних технологій; підготовка пропозицій до ІТ-бюджету Мінфіну для подальшого включення в річний план закупівель або формування плану закупівель, що здійснюються за кошти партнерів з розвитку, та участь у здійсненні ІТ-закупівель (розроблення технічних завдань, формування переліку необхідного технічного забезпечення, розроблення технічних вимог).

До повноважень суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами належить: розроблення планів цифрової трансформації митної, податкової сфер, сфери казначейського обслуговування бюджетних коштів, сфери фінансового контролю та аудиту відповідно до завдань та цілей цієї Стратегії; формування функціональних вимог для вдосконалення існуючих та створення нових інформаційних систем; подання пропозицій на розгляд Комітету з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами; формування бюджетних запитів; адміністрування до моменту переходу на модель централізації ІТ власних інформаційних систем, баз даних, інформаційних ресурсів та реєстрів, серверного та мережевого обладнання, інших елементів ІТ-інфраструктури та ІТ-ресурсів у системі управління державними фінансами; користування ІТ-послугами; здійснення контролю за здійсненням заходів з інформаційної безпеки; нормативне забезпечення реалізації плану заходів щодо реалізації цієї Стратегії.

До повноважень Комітету з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами належить: розгляд та погодження ІТ-стратегії для суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами; стратегічне керування ІТ-ресурсами та ІТ-проектами, в тому числі тими, що фінансуються за рахунок коштів іноземних держав, урядів та уповноважених урядами іноземних держав органів або організацій, іноземних муніципальних органів або міжнародних організацій, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України (далі - партнери з розвитку), зокрема, в частині затвердження планів та чіткого визначення термінів і виконавців відповідних заходів; забезпечення відкритості та координація ІТ-процесів у суб’єктах Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами; розгляд та затвердження планів цифрового розвитку та окремих ІТ-проектів, що реалізуються за рахунок коштів державного бюджету та партнерів з розвитку; контроль за виконанням ІТ-проектів, у тому числі тих, що фінансуються за рахунок коштів партнерів з розвитку; підготовка пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у сфері інформаційних технологій; підготовка методичних рекомендацій для суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами з питань, що належать до компетенції Комітету з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами.

До складу Комітету з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами повинні входити представники всіх суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами, які мають право приймати рішення у сфері інформаційних технологій, за посадою не нижче керівника або заступника керівника суб’єкта, керівник (його заступник) структурного підрозділу Мінфіну з впровадження та розвитку інформаційних технологій та керівник (його заступник) ІТ-установи, а також представники Мінцифри.

До повноважень ІТ-установи, що входить до сфери управління Мінфіну, належить: здійснення заходів із реалізації цієї Стратегії, зокрема підтримка, запровадження та розвиток інформаційних технологій у системі управління державними фінансами; надання ІТ-послуг шляхом розроблення програмного забезпечення, проведення бізнес-аналізу шляхом розроблення специфікацій бізнес-процесів; адміністрування інформаційних систем, баз даних, інформаційних ресурсів та реєстрів; підготовка пропозицій до ІТ-бюджету Мінфіну в межах компетенції, здійснення заходів з адміністрування інформаційних систем, баз даних, інформаційних ресурсів і реєстрів, серверного та мережевого обладнання, інших елементів ІТ-інфраструктури та ІТ-ресурсів у системі управління державними фінансами, що належать до сфери управління Мінфіну та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.

Мінцифри відповідно до його повноважень у рамках реалізації цієї Стратегії надає методологічну, технологічну, технічну та консультативну допомогу з питань цифровізації та взаємодії із загальною ІТ-стратегією держави та разом з Мінфіном здійснює зовнішній моніторинг виконання цієї Стратегії.

Для Мінфіну та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, розробляється план-графік виконання робіт з поетапного переходу на централізовану модель. Зазначений план-графік у разі необхідності може містити деталізовані заходи щодо подолання передбачуваних аварійних ситуацій.

Технології реалізації Стратегії

Єдина інформаційно-телекомунікаційна система системи управління державними фінансами складається з:

функціональних облікових підсистем Мінфіну та Казначейства, ДПС, Держмитслужби, Держаудитслужби та Держфінмоніторингу;

транспортної телекомунікаційної мережі передачі даних (діючих оптоволоконних каналів зв’язку та Інтернету);

єдиного міжвідомчого сховища даних та вузла аварійного відновлення;

приватної хмари системи управління державними фінансами;

комплексних систем захисту інформації підсистем Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами з підтвердженою в установленому законодавством порядку відповідністю.

Структура та порядок роботи функціональних облікових підсистем Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами визначаються положеннями про такі підсистеми, що розробляються суб’єктами Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами та затверджуються в установленому законодавством порядку з урахуванням розробленого та затвердженого Мінфіном положення про Єдину інформаційно-телекомунікаційну систему системи управління державними фінансами.

Формування звітності та аналіз даних планується реалізувати саме на рівні єдиного міжвідомчого сховища даних.

З метою забезпечення оперативного відновлення інформації у разі виникнення аварійної ситуації з неможливістю доступу до інформації у будь-якому сегменті Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами за окремим регламентом, розробленим Мінфіном, застосовується вузол аварійного відновлення.

При цьому період, протягом якого система може залишатися недоступною в разі аварії, не повинен перевищувати 15 хвилин.

Передбачається, що основним інструментом безпеки даних у Єдиній інформаційно-телекомунікаційній системі системи управління державними фінансами стане галузевий центр управління кібербезпекою для Мінфіну, Казначейства, ДПС, Держмитслужби, Держаудитслужби та Держфінмоніторингу, а також установ та організацій, що належать до сфери управління Мінфіну.

Метою центру управління кібербезпекою є виявлення інцидентів, обмін інформацією про інциденти з іншими організаціями (в тому числі з галузевими центрами кібербезпеки за кордоном), інформування Мінфіну, Казначейства, ДПС, Держмитслужби, Держаудитслужби та Держфінмоніторингу про нові загрози та види атак, проведення аналізу інцидентів; надання допомоги в реагуванні, здійснення моніторингу подій безпеки та управління відповідними технічними засобами.

З огляду на необхідність застосування світових практик ІТ-безпеки, здійснення моніторингу міжнародних рекомендацій з безпеки, автоматично та безперервно проводитиметься тестування стану кібербезпеки, щоб переконатися, що компоненти з відкритим вихідним кодом, які використовуватимуться у мобільних застосунках, прикладному програмному забезпеченні Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами, не мають вразливостей.

Метою розроблення політик безпеки є:

забезпечення рівня інформаційної безпеки в Єдиній інформаційно-телекомунікаційній системі системи управління державними фінансами, що відповідає нормативно-правовим актам у цій сфері;

обґрунтування доцільності вибору заходів щодо захисту інформації;

розроблення регламенту створення, придбання, застосування сертифікованих програмно-апаратних засобів забезпечення технологічних процесів суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами;

забезпечення інформаційної безпеки у кожному з об’єктів інформаційної діяльності;

розроблення та затвердження планів реагування та відновлення функціонування систем після аварійних ситуацій для всіх функціональних областей з метою забезпечення безперервності їх роботи;

впровадження системи управління інформаційною безпекою та подіями інформаційної безпеки (SIEM);

забезпечення відповідності комплексної системи захисту інформації нормативно-правовим актам у сфері захисту інформації.

З метою забезпечення контрольованого та гарантованого обміну інформацією між системами, виконання обробки транзакцій у режимі он-лайн між різними елементами системи управління державними фінансами планується застосування механізму інформаційної взаємодії, у тому числі з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта” та інтегрованої системи електронної ідентифікації (id.gov.ua).

Одним із принципів впровадження нових ІТ-інструментів є відкритість та прозорість, що передбачає забезпечення доступу до публічної інформації, а також статистичної звітності, що формується у процесі функціонування ІТ-систем системи управління державними фінансами у вигляді відкритих даних та публічних аналітичних інструментів, яка при цьому не містить комерційної та/або державної таємниці чи інших даних.

З метою постійного вдосконалення процесу цифрового розвитку системи управління державними фінансами доцільним є запровадження отримання інформації від кінцевих користувачів (зворотного зв’язку) щодо доступності та якості електронних сервісів. Для отримання такої інформації можуть використовуватися засоби електронного зв’язку.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Реалізація цієї Стратегії не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з державного та/або місцевих бюджетів.

Фінансове забезпечення реалізації цієї Стратегії здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік органам державної влади, відповідальним за виконання заходів, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.

Координація, моніторинг та оцінка стану реалізації Стратегії

Завданнями моніторингу реалізації цієї Стратегії є:

збір, систематизація та узагальнення інформації про процес цифрової трансформації системи управління державними фінансами;

проведення оцінки ступеня досягнення запланованих цілей і ключових показників ефективності;

проведення оцінки впливу внутрішніх та зовнішніх умов на досягнення цілей Стратегії;

оцінка відповідності планових і фактичних строків здійснення заходів із цифрової трансформації системи управління державними фінансами, планових і фактичних результатів реалізації цієї Стратегії та оцінка ресурсів, витрачених для її реалізації.

Зовнішній моніторинг реалізації цієї Стратегії, в тому числі у частині досягнення ключових показників ефективності, здійснюється Мінфіном разом з Мінцифри щороку.

Внутрішній моніторинг реалізації цієї Стратегії здійснюється заступником Міністра фінансів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та Комітетом з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами.

Результати здійснення такого моніторингу дадуть змогу розробити пропозиції щодо підвищення ефективності проведення заходів у рамках цієї Стратегії.

За результатами моніторингу реалізації цієї Стратегії за необхідності вживаються заходи до коригування цієї Стратегії для досягнення показників цифрової трансформації системи управління державними фінансами.


ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 17 листопада 2021 р. № 1467-р

ПЛАН

заходів щодо реалізації Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року

Найменування заходу

Індикатори виконання

Орієнтовні строки виконання

Відповідальні виконавці

1. Затвердження Положення про хмарну інфраструктуру системи управління державними фінансами, що містить обчислювальні потужності діючих центрів обробки даних Мінфіну, Казначейства, ДПС, Держмитслужби, Держаудитслужби, Держфінмоніторингу

прийнято наказ Мінфіну про затвердження Положення про хмарну інфраструктуру системи управління державними фінансами, що містить обчислювальні потужності діючих центрів обробки даних Мінфіну, Казначейства, ДПС, Держмитслужби, Держаудитслужби, Держфінмоніторингу

I квартал 2022 р.

Мінфін,

Казначейство,

ДПС,

Держмитслужба,

Держаудитслужба,

Держфінмоніторинг

2. Затвердження Положення про Єдину інформаційно-телекомунікаційну систему системи управління державними фінансами

прийнято відповідний нормативно-правовий акт про затвердження Положення про Єдину інформаційно-телекомунікаційну систему системи управління державними фінансами, визначено основні функції Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами, що містить такі положення:

інтеграція інформаційних ресурсів суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами;

систематизація та узагальнення інформації, перетворення її у формат, придатний для проведення подальшого аналізу та забезпечення роботи автоматизованих систем підтримки прийняття рішень;

автоматизація та верифікація процесів інформаційної діяльності суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами в інтерактивному режимі реального часу;

забезпечення електронної інформаційної взаємодії та електронного документообігу між суб’єктами Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами;

розмежування прав доступу та надання контрольованого доступу користувачам Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами до інформаційних ресурсів;

забезпечення резервного копіювання, зберігання та комплексного захисту інформації, що міститься в інформаційних ресурсах Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами

IV квартал 2022 р.

Мінфін

3. Розроблення та нормативна регламентація типових процесів реєстрації, процесів надання звітності під час переходу на централізовану модель управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами

розроблено та забезпечено затвердження типових форм заявок, звітів

протягом 2021-2022 рр.

Мінфін,

Казначейство,

ДПС,

Держмитслужба,

Держаудитслужба,

Держфінмоніторинг

4. Створення диспетчерської служби

проведено аналіз системи планування і управління (обстеження структури, ІТ-процесів, ІТ-інфраструктури, аналіз продуктивності всіх підсистем, виявлення проблемних місць у бізнес-процесах, інвентаризація програмного забезпечення, наявність у суб’єктів диспетчерських служб)

визначено вимоги до програмного забезпечення диспетчерської служби

створено диспетчерську службу для успішного управління проблемами і інцидентами

впроваджено програмне забезпечення для диспетчерської служби

ІV квартал 2022 р.

Мінфін,

Казначейство,

ДПС,

Держмитслужба,

Держаудитслужба,

Держфінмоніторинг

5. Проведення підготовчих заходів щодо створення єдиного централізованого сховища даних

здійснено підготовку функціональних вимог для створення єдиного централізованого сховища даних

ІV квартал 2023 р.

Мінфін,

Казначейство,

ДПС,

Держмитслужба,

Держаудитслужба,

Держфінмоніторинг

6. Впровадження механізму управління безперервності та доступності

забезпечено впровадження механізмів гарантованого відновлення рівня ІТ-сервісів шляхом створення системи резервного живлення, системи резервного збереження даних на рівні єдиного централізованого сховища даних

IV квартал 2024 р.

Мінфін,

Казначейство,

ДПС,

Держмитслужба,

Держаудитслужба,

Держфінмоніторинг

7. Впровадження процесу управління змінами та релізами

розроблено технічні специфікації для прикладного програмного забезпечення

розроблено і впроваджено процеси автоматичного та навантажувального тестування прикладного програмного забезпечення перед введенням у промислову експлуатацію

вибрано та впроваджено програмне забезпечення для проведення автоматизованого тестування

ІІІ-IV квартали 2024 р.

Мінфін,

Казначейство,

ДПС,

Держмитслужба,

Держаудитслужба,

Держфінмоніторинг

8. Розроблення та затвердження типового плану-графіка централізації ІТ-послуг (покроковий план поступової передачі повноважень щодо адміністрування відповідних компонентів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами)

прийнято відповідний нормативно-правовий / організаційно-розпорядчий акт про затвердження детального плану-графіка виконання робіт

I квартал 2023 р.

Мінфін,

Казначейство,

ДПС,

Держмитслужба,

Держаудитслужба,

Держфінмоніторинг

9. Поступова передача ІТ-установі механізму адміністрування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами для завершення робіт із створення хмарної інфраструктури системи управління державними фінансами, що містить обчислювальні потужності діючих центрів обробки даних Мінфіну, Казначейства, ДПС, Держмитслужби, Держаудитслужби, Держфінмоніторингу

завершено процес передачі ІТ-установі функцій адміністрування відповідного обладнання

ІІ-IV квартали 2025 р.

Мінфін,

Казначейство,

ДПС,

Держмитслужба,

Держаудитслужба,

Держфінмоніторинг

10. Поступова передача ІТ-установі механізму адміністрування серверного устаткування суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами, яке включене до хмарної інфраструктури системи управління державними фінансами, що містить обчислювальні потужності діючих центрів обробки даних Мінфіну, Казначейства, ДПС, Держмитслужби, Держаудитслужби, Держфінмоніторингу

завершено процес передачі ІТ-установі функцій адміністрування відповідного обладнання

І-IV квартали 2025 р.

Мінфін,

Казначейство,

ДПС,

Держмитслужба,

Держаудитслужба,

Держфінмоніторинг

11. Поступова передача ІТ-установі повноважень адміністрування системного програмного забезпечення, офісних додатків загального вжитку, прикладних інформаційних систем, реєстрів та інших інформаційних ресурсів, які використовуються для автоматизації основної діяльності суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами

завершено процес передачі ІТ-установі повноважень адміністрування відповідного програмного забезпечення

ІІ-IV квартали 2025 р.

Мінфін,

Казначейство,

ДПС,

Держмитслужба,

Держаудитслужба,

Держфінмоніторинг

12. Створення переліку всіх адміністративних послуг, які потребують переведення в онлайн-режим надання послуг

створено перелік всіх адміністративних послуг, який підтримується в актуальному стані

розроблено план-графік переведення в он-лайн режим надання всіх послуг, у тому числі шляхом інтеграції з Єдиним державним веб-порталом електронних послуг та інтегрованою системою електронної ідентифікації id.gov.ua

IІ квартал 2022 р.

ДПС,

Держмитслужба

13. Удосконалення інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу з метою підвищення результативності верифікації та моніторингу

автоматизовано інформаційну взаємодію між Мінфіном та державними органами на рівні прикладних систем шляхом впровадження сервіс-орієнтованої системи обміну даними між компонентами системи управління державними фінансами та суміжними системами, у тому числі з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта” та інтегрованої системи електронної ідентифікації (id.gov.ua)

IV квартал 2022 р.

Мінфін

14. Удосконалення інформаційно-телекомунікаційної системи “Податковий блок”

забезпечено можливість перегляду зведеної інформації про ризики платника (наявність умовно нарахованих штрафних санкцій за порушення строків подачі звітності, сплати узгоджених нарахованих як самостійно, так і за результатами перевірки зобов’язань, реєстрації акцизних та податкових накладних та інші порушення, наявні в платника в різних режимах інформаційно-телекомунікаційної системи “Податковий блок”)

забезпечено можливість надсилання повідомлення про перевірку через інформаційно-телекомунікаційну систему “Електронний кабінет”

IV квартал 2025 р.

ДПС,

Мінфін

15. Збільшення кількості послуг, доступних он-лайн, та удосконалення інформаційно-телекомунікаційної системи “Електронний кабінет”

удосконалено функціонал попереднього заповнення звітності (існує можливість імпортування інформації із зовнішніх джерел під час підготовки звітності, реалізовано передзаповнення декларації для різних видів податків)

для резервного центру обробки даних використовується єдине сховище даних

IV квартал 2021 р.

ДПС,

Мінфін

16. Інтеграція ДПС з Єдиним державним вебпорталом електронних послуг та його мобільним додатком

створено електронний сервіс, у якому реалізовано нагадування про строки подання звітності, інший функціонал інформаційно-телекомунікаційної системи “Електронний кабінет”

для резервного центру обробки даних використовується єдине сховище даних

IV квартал 2021 р.

ДПС,

Мінфін

17. Створення модулів системи електронного адміністрування у сфері контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів

створено модуль перевірки акцизних марок покупцями, модуль погашення електронних акцизних марок для реєстраторів розрахункових операцій і електронних касових апаратів

IІ квартал 2022 р.

ДПС

18. Запровадження системи спільного транзиту (NCTS)

доопрацьовано програмне забезпечення щодо інтеграції з існуючими системами (програмними продуктами) Держмитслужби, представлено обчислювальні потужності єдиного сховища даних для запуску в експлуатацію

протягом року після набрання чинності нормативно-правовими актами, що регламентують забезпечення впровадження режиму спільного транзиту

Держмитслужба,

Мінфін

19. Розроблення та впровадження програмного забезпечення роботи реєстру авторизованих економічних операторів (АЕО)

впроваджено програмне забезпечення

ІV квартал 2021 р.

Держмитслужба

20. Розроблення та впровадження оновленого програмного забезпечення для автоматизації процесів митного контролю та митного оформлення

впроваджено у промислову експлуатацію оновлене програмне забезпечення

ІV квартал 2022 р.

Держмитслужба

21. Доопрацювання та впровадження в промислову експлуатацію єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”

впроваджено в промислову експлуатацію модуль єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”

надано можливість отримувати адміністративні послуги Держмитслужби (в частині подання або отримання дозвільних документів) в електронному вигляді за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг

ІV квартал 2022 р.

Держмитслужба

22. Впровадження та забезпечення функціонування інформаційної системи митного аудиту

впроваджено в дослідну експлуатацію оновлене програмне забезпечення

І квартал 2023 р.

Держмитслужба

23. Налагодження електронного обміну інформацією між Мінфіном та розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів, іншими клієнтами Казначейства для цілей управління ліквідністю єдиного казначейського рахунка та валютних рахунків Казначейства

затверджено Порядок електронного обміну інформацією між Мінфіном та розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів, іншими клієнтами Казначейства для цілей управління ліквідністю єдиного казначейського рахунка та валютних рахунків Казначейства

упроваджено програмне забезпечення для збору інформації, необхідної для складання та коригування прогнозів руху коштів на рахунках Казначейства, від структурних підрозділів Мінфіну, ДПС, Держмитслужби, Пенсійного фонду України та окремих розпорядників бюджетних коштів

IІІ квартал 2022 р.

Мінфін,

Казначейство,

ДПС,

Держмитслужба,

Національний банк (за згодою), Пенсійний фонд України (за згодою), Фонд державного майна (за згодою), окремі розпорядники бюджетних коштів (за згодою)

24. Інтеграція систем Казначейства та Мінфіну для цілей управління ліквідністю

удосконалено функціональні можливості сховища інформації, а також інших систем, у яких відображаються показники виконання бюджетів за видатками і кредитуванням бюджетів (відкриті асигнування, реєстр бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань)

IV квартал 2021 р.

Мінфін,

Казначейство

25. Доопрацювання інформаційної системи прогнозування руху коштів на єдиному казначейському рахунку та валютних рахунках Казначейства

внесено зміни до алгоритмів роботи системи, забезпечено можливість формування аналітичних звітів у розрізі інформації щодо тимчасово вільних коштів на єдиному казначейському рахунку, що можуть розміщуватися на ринку, відхилень прогнозів за статтями та відповідальними за подання інформації суб’єктами

IV квартал 2022 р.

Мінфін,

Казначейство

26. Інтеграція систем Казначейства та Мінфіну для передачі складених прогнозів та оперативного управління Мінфіном тимчасово вільними коштами Єдиного казначейського рахунку, розміщення вільних коштів із використанням оптимальних умов та інструментів

проведено інтеграцію систем Казначейства та Мінфіну, автоматизовано процес прогнозування залишків коштів на Єдиному казначейському рахунку

ІІІ квартал 2022 р.

Мінфін,

Казначейство

27. Розроблення інформаційної системи планування та моніторингу виконання державного бюджету (е-бюджет)

розроблено технічне завдання для інформаційної системи планування та моніторингу виконання державного бюджету (е-бюджет)

розроблено інформаційну систему планування та моніторингу виконання державного бюджету (е-бюджет) та здійснено її впровадження в тестову експлуатацію у Мінфіні та пілотних головних розпорядниках бюджетних коштів

впроваджено інформаційну систему планування та моніторингу виконання державного бюджету (е-бюджет) в експлуатацію

IV квартал 2024 р.

Мінфін,

Казначейство,

ДПС,

Держмитслужба

28. Впровадження та подальший розвиток інформаційної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів “LOGICA”

впроваджено у промислову експлуатацію інформаційну систему управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів “LOGICA”

розроблено сервіс інформаційної взаємодії Мінфіну та Казначейства, прийнято відповідні нормативно-правові акти

розроблено сервіс інформаційної взаємодії Мінфіну та ДПС щодо виконання дохідної частини місцевих бюджетів у розрізі платників податків

IV квартал 2021 р.

Мінфін,

Казначейство,

ДПС

29. Розроблення та удосконалення інформаційних систем і програмно-технічного комплексу органу державного фінансового контролю для ефективного виконання завдань і функцій

для сховища даних використовуються зовнішні обчислювальні потужності, розміщені на базі комерційного центру обробки даних з підтвердженим рівнем відповідності встановленим вимогам щодо захисту інформації

IV квартал 2022 р.

Держаудитслужба,

Мінфін

30. Забезпечення надання інформації про показники бюджетних програм розпорядників бюджетних коштів місцевих бюджетів, удосконалення інтегрованої інформаційної системи “Прозорий бюджет”

підготовлено функціональні вимоги для доопрацювання програмного забезпечення “Інтегрована інформаційна система “Прозорий бюджет” модуль: “Бюджет для громадян” (openbudget.gov.ua)

доопрацьовано та введено в дослідну експлуатацію програмне забезпечення “Інтегрована інформаційна система “Прозорий бюджет” модуль: “Бюджет для громадян” (openbudget.gov.ua)

IV квартал 2022 р.

Мінфін

31. Забезпечення надання інформації головними розпорядниками коштів державного бюджету про свої бюджетні програми через державний веб-портал бюджету для громадян України

прийнято відповідний нормативно-правовий акт

підготовлено функціональні вимоги для доопрацювання програмного забезпечення “Інтегрована інформаційна система “Прозорий бюджет” модуль: “Бюджет для громадян” (openbudget.gov.ua)

доопрацьовано та введено в дослідну експлуатацію програмне забезпечення “Інтегрована інформаційна система “Прозорий бюджет” модуль: “Бюджет для громадян” (openbudget.gov.ua)

IV квартал 2023 р.

Мінфін

32. Створення та забезпечення функціонування галузевого центру управління кібербезпекою Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами

створено та забезпечено функціонування галузевого центру управління кібербезпекою Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами

IIІ квартал 2025 р.

Мінфін,

Казначейство,

ДПС,

Держмитслужба,

Держаудитслужба,

Держфінмоніторинг


ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 17 листопада 2021 р. № 1467-р

ПЕРЕЛІК

розпоряджень Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 594 “Про схвалення Концепції з ІТ-централізації в системі управління державними фінансами” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 62, ст. 2158).

2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1398 “Про внесення зміни до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 594” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 3, ст. 169).

3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 215 “Про внесення змін до Концепції з ІТ-централізації у системі управління державними фінансами” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 900).

4. Пункт 13 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2020 р. № 795 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2362).

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
| >>

Кабінет Міністрів України:

  1. ПОСТАНОВА від 5 січня 2021 р. № 4 "Про внесення зміни до пункту 16 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
  2. ПОСТАНОВА від 5 січня 2021 р. № 2 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2013 р. № 600". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
  3. ПОСТАНОВА від 5 січня 2021 р. № 9 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
  4. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 5 січня 2021 р. № 5-р "Про утворення Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
  5. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 5 січня 2021 р. № 4-р "Про присвоєння Ярмистому М.М. третього рангу державного службовця". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
  6. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 5 січня 2021 р. № 3-р "Про звільнення Макар’яна Д.Б. з посади заступника Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
  7. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 5 січня 2021 р. № 2-р "Про призначення Льозіна А.С. заступником Міністра культури та інформаційної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
  8. ПОСТАНОВА від 5 січня 2021 р. № 10 "Про внесення змін до пункту 27 Порядку і правил здійснення обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
  9. ПОСТАНОВА від 5 січня 2021 р. № 5 "Про внесення зміни в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 251". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
  10. ПОСТАНОВА від 5 січня 2021 р. № 3 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2012 р. № 1019". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
  11. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 5 січня 2021 р. № 1-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції реформи фінансування системи забезпечення населення культурними послугами". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
  12. ПОСТАНОВА від 5 січня 2021 р. № 1 "Деякі питання розслідування випадків смерті окремих категорій медичних працівників". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
  13. ПОСТАНОВА від 5 січня 2021 р. № 11 "Про затвердження Порядку безоплатного проїзду автомобільними дорогами, побудованими на умовах концесії, та розмір відшкодування концесіонеру". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
  14. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 5 січня 2021 р. № 9-р "Про подання до Верховної Ради України проекту Закону України “Про вихід з Угоди про співробітництво у сфері правової охорони й захисту інтелектуальної власності та створення Міждержавної ради з питань правової охорони й захисту інтелектуальної власності”". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
  15. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 5 січня 2021 р. № 8-р "Про укладення Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії про надання Уряду України гранту непроектного типу на закупівлю спеціального обладнання для медичних закладів Державної прикордонної служби України, Протоколу обговорень та Узгодженого протоколу щодо процедурних деталей до зазначеної Угоди". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
  16. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 5 січня 2021 р. № 7-р "Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції боротьби з тероризмом в Україні". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
  17. ПОСТАНОВА від 5 січня 2021 р. № 6 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 і від 7 лютого 2018 р. № 105". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
  18. ПОСТАНОВА від 5 січня 2021 р. № 8 "Про затвердження Технічного регламенту піротехнічних виробів". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
  19. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 13 січня 2021 р. № 10-р "Про підписання Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Варвинська, між Державою Україна та компанією “Юкрейніан Енерджі Л. Л. С.” (Ukrainian Energy L. L. C.) і визначення уповноваженого органу з питань реалізації Угоди". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
  20. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 13 січня 2021 р. № 13-р "Про присвоєння рангів державним службовцям". Кабінет Міністрів України. 2021 рікк
- Антимонопольний комітет - Верховний Суд України - Вищий адміністративний суд України - Вищий господарський суд - Вищий спеціалізований суд - Генеральна прокуратура України - ДА електронного урядування - Державіаслужба України - Державні утворення на території України (1917-1920) - Держатомрегулювання - Держаудитслужба України - Держкомтелерадіо України - Держкордонслужба України - Держнаглядохоронпраці України - Держспецзв’язок - Держспоживстандарт України - Держстат України - Держфінпослуг України - ДКА України - Закони України - Законодавство Української РСР - Кабінет Міністрів України - Кодекси України - Конституційний Суд України - МВС України - МЗС України - Міжнародні документи, ратифіковані Верховною Радою України - Міжнародні угоди України - Мін'юст України - Мінагрополітики України - Мінекономрозвитку України - Міненерговугілля України - Мінінфраструктури України - Мінкультури України - Мінмолодьспорт України - Міноборони України - Мінприроди України - Мінрегіон України - Мінсоцполітики України - Мінфін України - МІП - МНС України - МОЗ України - МОН України - МТОТ - Нацдержслужба України - Національне агентство з питань запобігання корупції - Національне антикорупційне бюро України - Національний банк України - Нацком.енергетики - Нацкомфінпослуг - Нацрада телерадіомовлення - НКРЗІ - НКЦПФР - Основний Закон України - Пенсійний фонд України - Постанови Верховної Ради України - Президент України - РНБО України - Розпорядження Голови ВР України - Розпорядження Кабінета Міністрів України - Служба безпеки України - Служба зовнішньої розвідки - Укрдержархів - Управління державної охорони - Фонд гарант.вкладів фізич.осіб - Фонд державного майна - Фонд соцстраху по безробіттю - Фундаментальне законодавство України - Центрвиборчком України -