<<
>>

РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 29 січня 2020 р. № 88-р "Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель у частині збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії та затвердження Національного плану збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії". Кабінет Міністрів України. 2020

Документ актуальний на 12.02.2020
завантажити документ, актуальний на поточний час

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 29 січня 2020 р. № 88-р

Київ

Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель у частині збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії та затвердження Національного плану збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії

1. Схвалити Концепцію реалізації державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель у частині збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, що додається.

2. Затвердити Національний план збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, що додається.

3. Центральним та місцевим органам виконавчої влади, відповідальним за виконання Національного плану збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, затвердженого цим розпорядженням, подавати Міністерству розвитку громад та територій щопівроку до 20 числа наступного за звітним місяця інформацію про хід його виконання.

Прем'єр-міністр України

О.ГОНЧАРУК

Інд. 67


СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 29 січня 2020 р. № 88-р

КОНЦЕПЦІЯ

реалізації державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель у частині збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії

Загальні положення

Законом України “Про енергетичну ефективність будівель” (далі - Закон) визначено, що для поступового підвищення енергетичної ефективності будівель розробляється національний план збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії (далі - національний план), що підлягає затвердженню згідно із статтею 9 Директиви Європейського Парламенту і Ради від 19 травня 2010 р.

2010/31/ЄС щодо енергетичної ефективності будівель, що замінює Директиву 2002/91/ЄС (далі - Директива 2010/31/ЄС).

Законом визначено потребу у здійсненні заходів щодо досягнення збільшення кількості будівель, які не лише відповідатимуть, але і перевищуватимуть чинні мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель та споживання енергії в яких частково забезпечуватиметься енергією з відновлюваних джерел.

Збільшення кількості таких будівель - будівлі із наближеним до нульового рівнем споживання енергії в енергонезалежні будівлі також спрямоване на зменшення загального постачання первинної енергії та викидів двоокису вуглецю як однієї з головних цілей Директиви Європейського Парламенту та Ради від 25 жовтня 2012 р. 2012/27/ЄС про енергетичну ефективність.

Проблема, яка потребує розв’язання

В Україні існує ряд проблем, які потребують комплексного розв’язання на шляху до збільшення кількості енергонезалежних будівель з метою поступового підвищення енергетичної ефективності будівель в Україні.

1. Проблема визначення будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії

Однією із ключових вимог актів законодавства Європейського Союзу та Енергетичного Співтовариства до національних планів збільшення кількості енергонезалежних будівель є визначення детального практичного застосування державами-членами поняття “енергонезалежні будівлі” з відображенням власних національних, регіональних або місцевих умов та із зазначенням граничного числового показника річного використання первинної енергії у таких будівлях, вираженого у кВт·год/кв. метр (кВт·год/куб. метр). На виконання цієї ключової вимоги планом заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода), передбачено завдання щодо встановлення вимог до будівель з майже нульовим споживанням енергії, визначене відповідно до положень статті 338 (додаток XXVII) зазначеної Угоди.

Водночас в Україні на сьогодні відсутнє детальне визначення енергонезалежних будівель та вимог до них, зокрема пов’язане з недостатніми темпами наближення будівельних норм та національних стандартів України до європейських вимог щодо енергетичної ефективності будівель, які постійно підвищуються.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону будівля з близьким до нульового рівнем споживання енергії - будівля з рівнем енергетичної ефективності, що перевищує встановлені мінімальні вимоги, в якій для формування належних умов проживання та/або життєдіяльності людей використовується енергія переважно з відновлюваних джерел. У пункті 11 частини першої статті 1 Закону мінімальні вимоги до енергетичної ефективності визначено як сукупність вимог до огороджувальних конструкцій будівлі, інженерних систем та їх елементів (у тому числі обладнання), результатом дотримання яких є забезпечення створення належних умов проживання та/або життєдіяльності людей у такій будівлі протягом нормативного строку експлуатації будівлі за нормативно допустимого рівня витрат енергії.

За результатами виконання у 2018-2019 роках наукової роботи “Проведення досліджень та розроблення науково обґрунтованих пропозицій щодо встановлення мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель”, проведеної державним підприємством “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій”, визначено економічну доцільність здійснення заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель, урахування якої за поточних значень макроекономічних показників в Україні не дає змоги розпочати широке впровадження енергонезалежних будівель в Україні. Водночас було встановлено, що комплекс заходів, виконання яких дасть можливість досягти дотримання обох умов належності будівлі до енергонезалежних будівель, дає результат у вигляді досягнення показника максимального питомого споживання кінцевої енергії на потреби опалення та охолодження на рівні рекомендованого до встановлення як нового показника класу енергоефективності “А”.

Згідно з вимогами пункту “a” частини третьої статті 9 Директиви 2010/31/ЄС у національному плані підлягають зазначенню максимальні показники питомого споживання первинної енергії для енергонезалежних будівель у кВт·год/кв. метр (кВт·год/куб. метр). Проте з урахуванням вимог до енергетичної ефективності будівель, визначених Методикою визначення енергетичної ефективності будівель та будівельних норм, що враховуються під час визначення енергетичної ефективності будівель згідно із зазначеною Методикою, а також за результатами наведеного наукового дослідження для цілей національного плану визначено розрахункові максимальні показники питомого споживання первинної енергії для енергонезалежних будівель, що матимуть індикативний характер, згідно з додатком.

Таким чином, енергонезалежні будівлі повинні відповідати таким вимогам:

будівля відповідає класу енергетичної ефективності не нижче класу “А”;

питомий показник споживання первинної енергії будівлею не перевищує максимальних показників питомого споживання первинної енергії для енергонезалежних будівель (згідно з додатком);

для формування належних умов проживання та/або життєдіяльності людей у будівлі використовується енергія переважно з відновлюваних джерел, частка якої визначається згідно з розділами 14, 15 ДСТУ Б А.2.2-12, розділами 11, 14 та додатком Е до ДСТУ Б EN ISO 13790, додатком G до ДСТУ Б EN 15603.

Максимальні показники питомого споживання первинної енергії для енергонезалежних будівель, визначені національним планом, а також спосіб обчислення значення частки відновлюваних джерел енергії підлягають визначенню як нормативне значення та подальшому перегляду у разі зміни мінімальних вимог до енергетичної ефективності, значного підвищення економічної доцільності заходів з підвищення енергетичної ефективності та в інших випадках, передбачених законодавством.

Також для встановлення визначення енергонезалежних будівель особливої уваги заслуговує необхідність приведення Закону та відповідних нормативно-правових актів, технічних норм у відповідність з переглянутою (новою редакцією) Директивою 2010/31/ЄС в результаті прийняття Директиви Європейського Парламенту та Ради 2018/844/ЄС від 30 травня 2018 р. про внесення змін до Директиви 2010/31/ЄС, а також до Директиви Європейського Парламенту та Ради 2012/27/ЄС про енергетичну ефективність. Так, на даний час не до кінця врегульованим є питання гармонізації мінімальних вимог до інженерних систем.

2. Проблема визначення проміжних цілей підвищення показників енергетичної ефективності будівель та їх моніторингу

Наступна проблема збільшення кількості енергонезалежних будівель - відсутність встановлених цілей підвищення показників енергетичної ефективності будівель та моніторингу їх досягнення. Зокрема, відсутні проміжні цілі, необхідні з огляду на підготовку до встановлення обов’язковості дотримання вимог до нових будівель, а також існуючих, в яких проводиться реконструкція, щодо їх прийняття в експлуатацію виключно за умови досягнення вимог до енергонезалежних будівель.

Необхідно забезпечити наявність енергонезалежних будівель у державному секторі, у тому числі шляхом приведення таких будівель, що підлягають реконструкції, у відповідність з рівнем енергонезалежних будівель.

У країнах ЄС на 2015 рік встановлювались проміжні цілі для покращення енергетичної ефективності нових будівель (на п’ять років після прийняття Директиви 2010/31/ЄС), зокрема з метою підготовки до впровадження обов’язковості дотримання в будівлях вимог до енергонезалежних будівель.

Для досягнення сталості забезпечення високого рівня енергетичної ефективності в Україні було розраховано внесок України у досягнення загальної мети з енергоефективності для Договірних Сторін Договору про заснування Енергетичного Співтовариства. Прогнозні показники, визначені відповідно до Заключного проекту з розрахунку національної мети з енергоефективності до 2020 року, включаючи перспективу до 2030 року (Звіту про результати діяльності Робочої групи із залученням фахівців Секретаріату Енергетичного Співтовариства), передбачають зниження кінцевого споживання енергії на 15 відсотків у 2020 році та на 32 відсотки у 2030 році (порівняно з прийнятими за базові значеннями за 2005-2009 роки). Національним планом пропонується передбачити відслідковування досягнення національної мети з енергоефективності шляхом моніторингу стану досягнення її цільових показників за допомогою індикаторів енергоефективності за секторами кінцевого енергоспоживання, розрахованих за методологією Міжнародного енергетичного агентства та запроваджених для щорічної публікації на виконання пункту 80 плану заходів з реалізації етапу “Реформування енергетичного сектору (до 2020 року)” Енергетичної стратегії України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність”.

3. Недостатність заходів забезпечення енергетичної ефективності будівель

Варто підкреслити, що державна політика стосовно питання збільшення кількості енергонезалежних будівель в Україні до цього часу здебільшого полягала у забезпеченні енергетичної ефективності будівель шляхом нормативного підвищення технічних вимог будівель (зокрема, відповідно до нормативно-правових актів на виконання Закону) і меншою мірою - у впровадженні заходів економічного стимулювання забезпечення енергетичної ефективності будівель.

Доцільно навести узагальнений перелік наявних заходів із збільшення кількості енергонезалежних будівель, включаючи ті, що потребують фінансування, у частині здійснення заходів із забезпечення підвищення рівня енергетичної ефективності, зокрема:

здійснено унормування споживання енергії для різних категорій будівель залежно від виду будівельних робіт та функціонального призначення;

для зведення енергетичного балансу будівель визначено фізичні межі будівлі та період обчислення енергетичної ефективності будівель;

затверджено класи енергетичної ефективності будівлі, визначення яких здійснюється за Методикою визначення енергетичної ефективності будівель, визначення енергетичної ефективності будівлі за розрахунковим показником питомого енергоспоживання у разі опалення, охолодження та гарячого водопостачання залежно від кондиціонованої площі (об’єму) будівлі;

регламентовано визначення рівня комфорту і вимоги до якості повітря в приміщеннях для зимового і літнього сезону, параметри мікроклімату приміщень залежно від їх типів, призначення тощо;

сформовано базу даних сертифікатів енергоефективності будівель, базу звітів з обстеження технічних систем будівель, утворено атестаційні комісії для атестації фахівців із сертифікації енергетичної ефективності будівель та фахівців з обстеження інженерних систем та базу даних таких фахівців;

запроваджено бюджетний та нормативно-правовий механізм підвищення рівня енергоефективності житлових та громадських будівель. Створено Фонд енергоефективності та забезпечено його фінансування з державного бюджету у сумі до 1,6 млрд. гривень щороку. Виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2020 роки (протягом 2014-2019 років) дало змогу її учасникам (612 тис. родин) залучити на здійснення енергоефективних заходів більше 7 млрд. гривень кредитних коштів та отримати від Уряду близько 2,4 млрд. гривень відшкодування частини суми таких кредитів.

Крім того, завдяки організації наприкінці 2017 року електронних закупівель послуг енергосервісу оголошено більше 500 закупівель у 35 містах та укладено понад 200 контрактів на проведення робіт з підвищення рівня енергоефективності громадських будівель за кошти приватних інвесторів на суму більше 200 млн. гривень.

Оскільки економічна доцільність виконання енергоефективних заходів залежить від ряду об’єктивних та суб’єктивних чинників, таких як місцезнаходження об’єкта, поточний стан ринку нерухомості, ринку кредитування, інвестиційної привабливості регіону, природні та інвестиційні передумови використання відновлюваної енергетики, виникає проблема збалансованості реалізації проектів енергоефективності в розрізі регіонів.

Отже, незважаючи на виконання Україною Угоди та рішень Енергетичного Співтовариства щодо реалізації Директив з енергоефективності Європейського Парламенту і Ради, зокрема в рамках виконання завдань, передбачених Національним планом дій з енергоефективності на період до 2020 року, є необхідність не обмежуватися виконанням існуючих заходів з підвищення рівня енергоефективності та розпочати впровадження додаткових заходів, спрямованих виключно на збільшення кількості енергонезалежних будівель.

4. Недостатність заходів із збільшення використання енергії з відновлюваних джерел в будівлях, зокрема для задоволення власних потреб в енергії

З огляду на технологічні особливості енергонезалежних будівель, їх складність та підвищену вартість будівництва особливої уваги заслуговує проблема забезпечення економічної доцільності, фінансової спроможності власників будівель здійснювати заходи, спрямовані на збільшення використання енергії з відновлюваних джерел. Це стосується як спорудження нових будівель, так і існуючих будівель, у тому числі історичних, в яких проводиться реконструкція, відповідно до статей 6 і 7 Директиви 2010/31/ЄС, а також частини четвертої статті 13 Директиви Європейського Парламенту та Ради 2009/28/ЄС про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел, якою вносяться зміни до, а в подальшому скасовуються Директиви Європейського Парламенту та Ради 2001/77/ЄС та 2003/30/ЄС.

Можна навести такий узагальнений перелік наявних заходів із збільшення кількості енергонезалежних будівель, включаючи ті, що потребують фінансування, у частині заходів, спрямованих на збільшення використання енергії з відновлюваних джерел в будівлях:

затверджено державні будівельні норми, що не визначають, які джерела енергії (традиційні чи відновлювані) та форми опалення повинні використовуватися в окремих будівлях як обов’язкові (забезпечено гнучкість у виборі технічних рішень);

затверджено статичні загальнодержавні фактори первинної енергії для визначення показника первинної енергії, що споживається будівлею, шляхом застосування середніх значень аналогічних факторів первинної енергії європейських країн (у той же час числовий показник споживання первинної енергії та спосіб розрахунку частки споживання енергії відновлюваних джерел на сьогодні не затверджено);

запроваджено політику стимулювання реалізації проектів відновлюваної енергетики шляхом забезпечення придбання гарантованим покупцем виробленої електричної енергії за “зеленим” тарифом, що лише за останні чотири роки привело до збільшення удвічі потужності об’єктів відновлюваної енергетики та збільшило зростання кількості об’єктів сонячної енергетики приватних домогосподарств та їх потужності до 345 МВт встановленої потужності.

Отже, стимулювання використання відновлюваних джерел енергії на цьому етапі відбувається не шляхом встановлення обов’язкових технічних норм та національних стандартів, а шляхом виконання державних програм підтримки об’єктів альтернативної енергетики для збільшення частки відновлювальної енергії в балансі як енергетичних мереж, так і окремих домогосподарств. Разом з тим національний план визначає заходи як на посилення спроможності власників будівель щодо потенційного впровадження в майбутньому вимог стосовно використання відновлюваних джерел енергії у будівлях, так і на реалізацію успішних прикладів такого впровадження в будівлях державної та комунальної форми власності.

5. Відсутність спроможності у власників будівель дотримуватися вимог до енергонезалежних будівель та впровадження комплексних заходів з підвищення такої спроможності

На даний час в Україні відсутні достатні технічні, організаційні, фінансові та особливо бюджетно-мотиваційні передумови для впровадження обов’язковості дотримання таких вимог передусім щодо будівель, які перебувають у власності або орендуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, утримання яких фінансується з державного та місцевих бюджетів.

У зв’язку з цим пропонується забезпечити наявність усіх передумов для впровадження обов’язковості дотримання в Україні таких вимог шляхом виконання національного плану. Зокрема, стосовно об’єктів будівництва (так само як і щодо будівель, у яких здійснюється реконструкція), що перебувають у власності та в яких перебувають органи державної влади, необхідно забезпечити впровадження такої обов’язковості через вісім років після прийняття Закону (у країнах ЄС таким строком було 31 грудня 2018 р., через вісім років після прийняття Директиви 2010/31/ЄС), та в усіх без винятку нових будівлях - через 10 років після прийняття Закону (у країнах ЄС таким строком було 31 грудня 2020 року).

Мета і строки реалізації Концепції та виконання національного плану

Метою національного плану є формування та визначення способів реалізації ефективної державної політики, спрямованої на збільшення кількості енергонезалежних будівель в Україні, у тому числі на забезпечення енергетичної ефективності будівель та на збільшення застосування відновлюваних джерел енергії, зокрема через забезпечення вдосконалення нормативно-правового та технічного регулювання питання визначення вимог до енергонезалежних будівель, забезпечення організаційної та фінансової спроможності власників будівель усіх форм власності, зокрема спроможності органів державної влади та органів місцевого самоврядування забезпечити дотримання таких вимог щодо всіх об’єктів будівництва та будівель, у яких здійснюється реконструкція.

Напрямами виконання національного плану є:

визначення детального практичного застосування в Україні поняття будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії включно із цифровим індикатором використання первинної енергії, вираженим у кВт·год/кв. метр (кВт·год/куб. метр) на рік;

встановлення проміжних цілей підвищення показників енергетичної ефективності будівель та їх моніторинг з огляду на підготовку до встановлення обов’язковості дотримання вимог щодо прийняття в експлуатацію будівель виключно з досягненням близького до нульового рівня споживання енергії;

визначення та виконання заходів, спрямованих на збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, зокрема на забезпечення економічної доцільності, підвищення фінансової спроможності, наявності стимулів власників будівель здійснювати заходи, спрямовані на досягнення близького до нульового рівня споживання енергії;

визначення та виконання заходів державної та регіональної (місцевої) політики, спрямованих на збільшення використання енергії з відновлюваних джерел в будівлях, зокрема для задоволення власних потреб в енергії;

встановлення обов’язковості дотримання вимог щодо досягнення близького до нульового рівня споживання енергії будівлею як ключового засобу збільшення кількості таких будівель, до настання якої необхідно встановити ряд технічних, організаційних та фінансових завдань та здійснити відповідні заходи, зокрема:

не пізніше 31 грудня 2027 р. енергетична ефективність будівель, що приймаються в експлуатацію, повинна бути не нижчою за чинні вимоги (крім випадків, передбачених Законом) до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії;

не пізніше 31 грудня 2025 р. енергетична ефективність будівель державної та комунальної форми власності, що приймаються в експлуатацію, повинна бути не нижчою за чинні вимоги (крім випадків, передбачених Законом) до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії.

Виконання національного плану передбачається протягом 2020-2030 років. Національний план передбачається реалізувати двома етапами.

На першому етапі (2020-2025 роки) передбачається виконання заходів, спрямованих на подолання технічних, організаційних та фінансових проблем на шляху збільшення кількості енергонезалежних будівель (далі - заходи першого етапу національного плану), з урахуванням наявних заходів із збільшення кількості енергонезалежних будівель з наступним переглядом результатів їх виконання.

На другому етапі (2025-2030 роки) передбачається виконання заходів, спрямованих на реалізацію переходу до обов’язкового дотримання стандартів енергонезалежних будівель щодо усіх об’єктів будівництва та будівель, у яких здійснюється реконструкція (далі - заходи другого етапу національного плану), що формується шляхом перегляду національного плану з урахуванням:

стану виконання заходів першого етапу національного плану та визначення необхідності коригування державної політики;

зобов’язань України в рамках виконання Угоди та в рамках виконання Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, включно з такими, що виникнуть під час реалізації першого етапу національного плану;

економічної доцільності здійснення заходів з підвищення енергетичної ефективності будівель, визначених на момент початку розроблення заходів другого етапу національного плану.

Проміжні цілі національного плану:

належне виконання до 2025 року заходів першого етапу національного плану із досягненням зазначених в національному плані очікуваних результатів;

досягнення у 2025 році скорочення кінцевого споживання енергії у житловому секторі в розмірі 24 відсотки та скорочення кінцевого споживання енергії у громадських будівлях в розмірі 16 відсотків;

скорочення до 2025 року кінцевого споживання енергії у питомих показниках та в абсолютних значеннях у житловому секторі на 1 відсоток та в громадських будівлях на 1 відсоток щороку.

Зазначені показники обрано як проміжні цілі національного плану з огляду на відсутність на першому етапі національного плану заходів із впровадження технічних обов’язкових нормативів та достатніх фінансових стимулів збільшення кількості енергонезалежних будівель. Відповідно є необхідність відслідковування загальної динаміки зростання енергетичної ефективності будівель як важливої передумови покращення технічних характеристик будівель в Україні, що дають змогу здійснювати наступні обґрунтовані з точки зору економічної доцільності заходи із збільшення кількості енергонезалежних будівель (щодо об’єктів будівництва та щодо будівель, у яких здійснюється реконструкція).

Прогноз впливу на ключові інтереси заінтересованих сторін

За умови прийняття Концепції та національного плану та їх реалізації економія енергії орієнтовно становитиме близько 60 відсотків попереднього рівня у відповідних будівлях.

Заходи національного плану матимуть здебільшого нейтральний або позитивний середньостроковий вплив та позитивний довгостроковий вплив на основні заінтересовані сторони.

Серед основних заінтересованих сторін варто виділити, зокрема, таких як:

споживачі енергії, як у приватних домогосподарствах, так і органах державної влади та органах місцевого самоврядування, - як розпорядники громадських будівель;

фахівці у сфері енергетичної ефективності;

керівники експертних асоціацій та громадських організацій;

енергопостачальні компанії;

члени Кабінету Міністрів України та керівники центральних органів виконавчої влади як виконавці завдань з досягнення національних цілей з енергоефективності та завдань з імплементації європейського законодавства;

європейські інституції (так само як і Секретаріат Енергетичного Співтовариства та Європейська Комісія - інституції, відповідальні за сприяння європейській інтеграції України).

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Згідно з визначеними напрямами національного плану передбачається розв’язання проблем збільшення кількості енергонезалежних будівель шляхом виконання наявних заходів та затвердження і виконання запланованих заходів із збільшення кількості енергонезалежних будівель.

Визначення детального практичного застосування в Україні поняття будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії передбачається здійснити у такий спосіб:

приведення Закону та відповідних нормативно-правових актів, технічних норм у відповідність з переглянутою (нова редакція) Директивою 2010/31/ЄС;

визначення категорій пріоритетних будівель, на які поширюватимуться обов’язкові вимоги щодо досягнення близького до нульового рівня споживання енергії, зокрема встановлення критеріїв визначення категорій будівель, на які поширюються такі вимоги;

підвищення екологічності будівництва та експлуатації житла шляхом визначення типологізації будівель за рівнем викидів двоокису вуглецю;

визначення належності будівель до енергонезалежних будівель (класу енергонезалежних будівель) з урахуванням критеріїв походження енергії з відновлюваних джерел;

стимулювання довгострокового поетапного підвищення характеристик енергетичної ефективності будівлі з доведенням до рівня енергонезалежних будівель (класу енергонезалежних будівель) через рекомендації, які надаються під час проведення енергетичного аудиту будівель;

визначення показників економічної доцільності впровадження заходів з підвищення енергетичної ефективності будівель та їх відхилень як підстав для перегляду мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель;

стимулювання ініціатив саморегулівних організацій у сфері енергетичної ефективності щодо навчання, атестації спеціалістів та підвищення якості аудитів та сертифікатів.

Встановлення та моніторинг проміжних цілей підвищення показників енергетичної ефективності будівель передбачається здійснити у такий спосіб:

розширення переліку заходів з підвищення енергетичної ефективності будівель (типів заощадженої енергії) для звітування з боку Фонду енергоефективності;

впровадження моніторингу на базі інфраструктури веб-порталів відкритих даних із встановленням вимог до формату, обсягу та періодичності надсилання наборів даних;

нормативне забезпечення розрахунку, встановлення та моніторингу досягнення цільових показників енергетичної ефективності та їх публікації на національних та європейських інформаційних порталах.

Збільшення кількості будівель з високим рівнем енергетичної ефективності, зокрема забезпечення економічної доцільності та фінансової спроможності власників будівель, передбачається здійснити шляхом:

перегляду та розширення визначених заходів з економії бюджетних коштів, що здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

здійснення заходів щодо посилення ролі Фонду енергоефективності у збільшенні кількості енергонезалежних будівель;

забезпечення доступу суб’єктів отримання фінансової підтримки здійснення заходів з підвищення енергоефективності будівель до ресурсів інфраструктурних фондів ЄС;

посилення інституційної спроможності місцевих програм підтримки проектів термомодернізації будівель, в тому числі поетапної, та фондів, зокрема револьверного типу;

забезпечення участі Державного фонду регіонального розвитку у збільшенні кількості енергонезалежних будівель, зокрема розроблення примірних рішень;

нормативно-правового забезпечення механізму енергосервісу між постачальниками житлово-комунальних послуг та споживачами;

підвищення спроможності органів місцевого самоврядування щодо отримання підтримки міжнародних фінансових організацій для здійснення заходів з підвищення енергоефективності;

розміщення в Україні промислових потужностей (зокрема, на засадах толінгу - виробництва готової продукції з давальницької сировини) з виробництва енергоефективного обладнання та будівельних матеріалів закордонних виробників.

Просування питань обов’язковості використання енергії з відновлюваних джерел в будівлях, зокрема для задоволення власних потреб в енергії, передбачається здійснити у такий спосіб:

регламентація встановлення об’єктів (систем) генерації енергії з відновлюваних джерел енергії під час проектування об’єктів будівництва та реконструкції будівель та інженерних систем;

врегулювання особливостей термомодернізації історичних будівель;

спрощення дозвільних процедур та можливості приєднання до мереж, врегулювання розміру встановленої потужності, обсягів виробництва і споживання електричної енергії, зокрема без використання акумулюючих систем;

спрощення передачі в оренду дахів будівель та інших об’єктів комунальної і державної власності для розміщення об’єктів сонячної генерації електричної та теплової енергії.

Перехід до обов’язковості дотримання вимог до енергонезалежних будівель передбачається здійснити у такий спосіб:

встановлення нових мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель з урахуванням вимог до енергонезалежних будівель;

визначення оптимальних шляхів здійснення термомодернізації житлового фонду та громадських будівель України, затвердження Стратегії термомодернізації будівель;

затвердження будівельних норм щодо проектування та будівництва енергонезалежних будівель;

затвердження будівельних норм щодо проектування інженерних систем будівель з урахуванням оновлених європейських вимог до інженерних систем;

повне виконання заходів першого етапу національного плану та забезпечення звітування з переглядом національного плану та затвердженням заходів другого етапу національного плану з урахуванням готовності до переходу до обов’язковості дотримання вимог до енергонезалежних будівель (у разі економічної доцільності).

Очікувані результати

Виконання національного плану дасть змогу створити передумови для суттєвого збільшення в Україні кількості енергонезалежних будівель, в тому числі шляхом встановлення та подальшого дотримання вимог до енергонезалежних будівель.

Зокрема очікується, що не пізніше 31 грудня 2027 р. клас енергетичної ефективності всіх будівель, що приймаються в експлуатацію, повинен бути не нижчим за чинні на дату початку виконання будівельних робіт вимоги до енергонезалежних будівель та не пізніше 31 грудня 2025 р. енергетична ефективність будівель державної та комунальної форми власності, що приймаються в експлуатацію, повинна бути не нижчою за чинні на дату початку виконання будівельних робіт вимоги до енергонезалежних будівель (крім випадків, передбачених Законом).

На момент запровадження таких вимог передбачається забезпечити наявність визначення детального практичного застосування в Україні поняття будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії включно із належним чином обґрунтованим цифровим індикатором використання первинної енергії.

Також виконання національного плану дасть змогу досягти встановлених проміжних цілей на підвищення показників енергетичної ефективності будівель в Україні та здійснювати їх моніторинг протягом виконання національного плану.

Національний план передбачає забезпечення економічної доцільності, підвищення фінансової спроможності, наявності стимулів власників будівель здійснювати заходи, спрямовані на досягнення вимог до енергонезалежних будівель, та використовувати енергію з відновлюваних джерел в будівлях, зокрема для задоволення власних потреб в енергії.

Очікувані результати виконання першого етапу національного плану такі.

Встановлено деталізоване нормативне та технічне визначення енергонезалежні будівлі, зокрема:

на законодавчому рівні визначено деталізацію вимог до енергетичної ефективності будівель та до інженерних систем відповідно до оновленої Директиви 2010/31/ЄС, зокрема в частині визначення (вимог до) енергонезалежних будівель та частки енергії, що споживається з відновлюваних джерел, що передбачає, зокрема, додаткове зростання ринків впровадження енергоефективних заходів та послуг енергоаудиту і підвищення енергетичної ефективності в розмірі 15 відсотків приросту ефективності інженерних систем за рахунок впровадження інтелектуальних систем обліку та автоматизації інженерних систем будівель, мікрогенерації з відновлюваних джерел енергії;

узгоджено перелік будівель, які підлягають сертифікації енергетичної ефективності, що дасть змогу підвищити інвестиційну привабливість фонду державних та комунальних будівель (збільшити кількість громадських будівель як потенційних об’єктів для комплексної термомодернізації з потенційним подальшим доведенням до стандартів енергонезалежних будівель), сформувати відповідні реєстри (бази даних, переліки) будівель державної та комунальної форми власності з очікуваним досягненням їх заповненості в розмірі 90 та 70 відсотків;

визначено категорії енергонезалежних будівель, в тому числі за критерієм викидів двоокису вуглецю (впливом на довкілля) протягом життєвого циклу будівлі, що дасть змогу досягти скорочення витрат на генерацію (перетворення) та транспортування, зменшення потреби у видобутку та імпорті енергоносіїв для власного споживання, підвищення енергетичної незалежності України, досягнення позитивних кліматичних змін, виробити ринковий механізм поведінкового стимулювання попиту на енергоефективне та екологічне будівництво, зокрема через наявність у проектній документації екологічних декларацій (сертифікатів) на будівельні матеріали в розмірі від 10 до 50 відсотків товарних одиниць (обсягу будівельних матеріалів) у кошторисах проектів об’єктів будівництва;

встановлено оновлені класи енергетичної ефективності будівель, зокрема щодо енергонезалежних будівель, що приведе до поступового підвищення якості та цінності екологічно орієнтованих послуг у сфері будівництва та надання житлово-комунальних послуг, що дасть змогу визначити показники споживання первинної та кінцевої енергії для всіх категорій будівель відповідно до типологізації будівель, наведеної у Директиві 2010/31/ЄС, ідентифікувати будівлі як енергонезалежні будівлі;

затверджено сертифікат енергетичної ефективності як документ (форму), що засвідчує належність будівлі до енергонезалежних будівель, тим самим забезпечено можливість планування довгострокових проектів поетапної комплексної термомодернізації будівлі для власників будівель, щодо яких проводиться енергетичний аудит, та залучення (реінвестування) коштів, заощаджених внаслідок впровадження часткових заходів із підвищення енергетичної ефективності, до фінансування наступних етапів термомодернізації;

забезпечено складення щорічних звітів з визначення економічно доцільного рівня енергетичної ефективності будівель (у разі наявності підстав для визначення), що дасть можливість планування заходів з поступового скорочення питомого споживання та переходу до відповідних вимог до енергетичної ефективності будівель як одного із заходів скорочення загального постачання первинної енергії в Україні;

забезпечено вироблення механізму створення саморегулівних організацій у сфері енергетичної ефективності як одного із способів стимулювання збільшення кількості енергонезалежних будівель (проектування та сертифікація яких потребує висококваліфікованих фахівців) та збільшення конкуренції на ринках надання послуг енергоаудиту, проектування, будівництва.

Встановлено проміжні цілі підвищення показників енергетичної ефективності будівель в Україні, досягнення яких відслідковується:

вдосконалено моніторинг досягнення національної мети з енергоефективності в частині економії державної підтримки заходів з підвищення енергоефективності житлових будівель;

відомості щодо споживання енергії регулярно збираються, обробляються та публікуються у формі відкритих даних, доступних для обробки будь-якими програмними засобами та суб’єктами;

схвалено порядок встановлення та моніторингу цільових показників національної мети з енергоефективності за секторами економіки та визначеними категоріями будівель.

Розроблено механізм державної підтримки заходів із збільшення кількості енергонезалежних будівель, зокрема:

посилено нормативно-правовий механізм бюджетної економії видатків на оплату житлово-комунальних послуг, роботи структурних підрозділів енергоменеджменту та енергомоніторингу, планування досягнення цільових показників, що дає змогу розраховувати на скорочення споживання енергоресурсів у відповідних будівлях органів державної влади та органів місцевого самоврядування в розмірі 7-15 відсотків базового рівня споживання;

забезпечено стале бюджетне фінансування Фонду енергоефективності та сприяння міжнародних фінансових установ та донорських організацій, забезпечено готовність інструментів підтримки заходів із збільшення кількості енергонезалежних будівель шляхом поступового збільшення фонду вже модернізованих будівель та зростання попиту на впровадження проектів з термомодернізації до рівня енергонезалежних будівель;

забезпечено можливість залучення фінансування проектів із збільшення кількості енергонезалежних будівель з боку міжнародних фінансових організацій - інфраструктурних фондів ЄС, зокрема з метою впровадження проектів комплексної термомодернізації будівель (груп будівель) в розмірі від 25-30 відсотків громадських будівель міста (органу) в рамках одного комплексного проекту;

забезпечено інституційну спроможність підтримки впровадження енергоефективних заходів на місцевому рівні шляхом поширення успішних практик функціонування спеціалізованих регіональних установ або організацій (агенцій енергоефективності, револьверних фондів), наявність для місцевих заявників на впровадження проектів з підвищення енергоефективності додаткового поворотного фінансового ресурсу;

забезпечено наявність інструментів збільшення кількості енергонезалежних будівель за допомогою Державного фонду регіонального розвитку, проектів такого Фонду, спрямованих на підвищення енергоефективності, як проектів нового будівництва та реконструкції будівель, так і проектів з посилення інституційної спроможності органів державної влади та органів місцевого самоврядування (забезпечення наявності відповідальних за забезпечення енергетичної ефективності будівель посадовців-виконавців, структурних підрозділів у 80 відсотків таких органів за п’ять років), які забезпечать сукупний економічний ефект в розмірі 1 відсотка додаткової економії енергоресурсів у будівлях;

врегульовано зустрічні інтереси між споживачем і постачальником житлово-комунальних послуг та органів місцевого самоврядування як субсидуючого ринок житлово-комунальних послуг суб’єкта, забезпечено наявність механізму енергосервісу між постачальником житлово-комунальної послуги та споживачем;

досягнуто скорочення строків впровадження проектів із залученням коштів міжнародних фінансових установ та донорських організацій, розширено інструменти досягнення регіональних завдань у сфері підвищення енергетичної ефективності, зменшено нерівність між регіонами із успішним досвідом впровадження проектів у сфері енергоефективності та областями, в яких недостатньо компетенцій і досвіду співпраці з міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями;

забезпечено наявність ринкової пропозиції енергозберігаючого обладнання та будматеріалів шляхом впровадження нових виробничих потужностей в Україні, підвищено конкуренцію на ринку енергоефективного обладнання та будматеріалів, підвищення кваліфікації кадрів, компетенцій спеціалістів галузі, зменшено відплив кваліфікованих спеціалістів за кордон, забезпечено впровадження сучасних технологічних рішень (наприклад, системи каркасних швидкозбірних фасадів, що монтуються на виробництві та встановлюються на огороджувальні конструкції).

Розроблено механізм підтримки використання енергії з відновлюваних джерел з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зокрема:

забезпечено нормативно-правове урегулювання процедур, що дасть можливість впровадження та використання відновлюваних джерел енергії у забезпеченні будівель енергією, визначено типологізацію малих об’єктів відновлюваної енергетики за конструктивним місцем розташування об’єкта стосовно межі розподілу будівлі, узгоджено положення переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію згідно із Законами України “Про ринок електричної енергії”, “Про альтернативні джерела енергії”, “Про регулювання містобудівної діяльності” (унормовано здійснення розрахунків обсягів поставленої та експортованої енергії, розміщення обладнання), що приведе до скорочення строків на отримання необхідних дозволів та погоджень в розмірі 50 відсотків;

урегульовано особливості термомодернізації історичних будівель, зокрема щодо встановлення об’єктів генерації енергії з відновлюваних джерел;

спрощено дозвільні процедури приєднання до енергетичних мереж об’єктів генерації енергії з відновлюваних джерел, урегульовано розміри встановленої потужності та можливості приєднання до мереж для узгодження обсягів виробництва та споживання електричної енергії (зокрема, без використання акумулюючих систем та без спеціального тарифу), скорочено строк проходження дозвільних процедур;

урегульовано процедуру публічних аукціонів щодо оренди об’єктів державного та комунального майна для розміщення об’єктів генерації електричної та теплової енергії, забезпечено збільшення частки енергії з відновлюваних джерел, що використовується для потреб будівель державної та комунальної власності, очікується оголошення тендерів на оренду дахів об’єктів громадських будівель в обсязі від 100 одиниць таких об’єктів на рік.

Встановлено обов’язковість дотримання вимог до енергонезалежних будівель, зокрема:

мінімальні вимоги до енергетичної ефективності переглянуті, визначено категорії енергонезалежних будівель, встановлено максимальні показники споживання первинної енергії, досягнуто скорочення проектних показників споживання первинної енергії на 30 відсотків;

визначено оптимальні шляхи здійснення термомодернізації житлового фонду та громадських будівель, схвалено Стратегію термомодернізації будівель;

затверджено будівельні норми щодо проектування та будівництва енергонезалежних будівель, нові національні стандарти енергоощадності, технологічності, екологічності будівництва та утримання будівель, які сприятимуть досягненню цілей сталого розвитку та покращенню стану здоров’я громадян (показників комфорту, санітарних умов експлуатації будівель);

затверджено будівельні норми щодо проектування та будівництва енергонезалежних будівель, зокрема з урахуванням вимог до проектування інженерних систем (опалення та кондиціонування, гаряче водопостачання, вентиляція, електричне обладнання), та скорочення допустимих проектних показників первинного споживання енергії інженерними системами в розмірі не менш як на 5 відсотків попередніх значень;

забезпечено готовність України до виконання статті 9 Директиви 2010/31/ЄС та переходу до обов’язковості дотримання стандарту енергонезалежних будівель. Очікується, що за результатами перегляду першого етапу національного плану буде включено наступні заходи збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії до заходів другого етапу національного плану, а стан виконання заходів першого етапу національного плану становитиме не менш як 90 відсотків.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів

Фінансування заходів щодо виконання національного плану планується здійснювати за рахунок джерел, передбачених статтею 16 Закону, в межах видатків на утримання апарату центральних органів виконавчої влади, а також за рахунок залучення фінансових коштів міжнародних фінансових та донорських організацій, передбачених існуючими та новими програмами міжнародної технічної та фінансової допомоги і міжнародними договорами, зокрема коштів Світового банку, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Північної екологічної фінансової корпорації, Кредитної установи для відбудови - Німецького державного банку розвитку та інших організацій у вигляді кредитів та грантів, а також експертної підтримки.


Додаток

до Концепції

МАКСИМАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ

питомого споживання первинної енергії для енергонезалежних будівель (нове будівництво), у кВт·год/кв. метр та кВт·год/куб. метр відповідно для першої та другої температурної зони

Категорія будівлі

Кількість поверхів

Перша температурна зона

Друга температурна зона

Житлові будівлі

1-3

92

88

4-9

69

63

10-16

63

56

17

56

46

Громадські будівлі

1-3

[33]

[28]

4-9

[28]

[26]

10-24

[26]

[21]

Будівлі та споруди навчальних (в тому числі дошкільних) закладів, закладів охорони здоров’я

[35]

[33]

__________

Примітка.

Для будівель, в яких проводяться інші будівельні роботи (реконструкція, капітальний ремонт), значення приймаються із коефіцієнтом 1,2.


ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 29 січня 2020 р. № 88-р

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН

збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії

Найменування заходу

Відповідальні за виконання

Строк виконання (рік, квартал)

Очікувані результати

I. Перший етап (2020-2025 роки)

Визначення детального практичного застосування в Україні поняття будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії

1.

Розроблення та затвердження проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про енергетичну ефективність будівель” з урахуванням вимог оновленої Директиви Європейськонго Парламенту і Ради від 19 травня 2010 р. 2010/31/ЄС щодо енергетичної ефективності будівель, що змінює Директиву 2002/91/ЄС (далі - Директива 2010/31/ЄС)

Мінрегіон

I квартал 2021 р.

врегулювання питання встановлення вимог до інженерних систем у будівлях, які було змінено (розширено) доповненнями Директиви 2010/31/ЄС (щодо застосування автоматизації інженерних систем, відновлюваних джерел енергії у/на будівлях чи поблизу, систем заряджtння електромобілів); розширення кількості категорій будівель, щодо яких встановлюються вимоги до енергетичної ефективності будівель. Врегулювання визначення будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії (далі - енергонезалежні будівлі) у частині вимог до енергетичної ефективності будівель та частки відновлюваних джерел відповідно до категорій будівель

2.

Розроблення та затвердження проекту рішення про внесення змін до переліку будівель, які часто відвідуються громадянами, визначеного наказом Мінрегіону від 6 жовтня 2017 р. № 267

Мінрегіон

I квартал 2021 р.

врегулювання (в межах прийнятого на виконання Закону України “Про енергетичну ефективність будівель” нормативно-правового акта) переліку будівель, на які поширюватимуться мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель (зокрема, вимоги до енергонезалежних будівель), визначення пріоритетності модернізації будівель, які часто відвідуються громадянами та в яких є необхідність дотримання підвищених стандартів до характеристик енергетичної ефективності, санітарних та інших норм, дотримання яких має суттєвий вплив на якість перебування в таких будівлях

3.

Розроблення проекту рішення про внесення змін до ДБН В.2.6-31, спрямованих на скорочення споживання первинної енергії та обмеження викидів двоокису вуглецю з урахуванням міжнародних стандартів EN ISO 52000-1, EN ISO 52003-1, EN ISO 52010-1, EN ISO 52016-1 та EN ISO 52018-1

Мінрегіон

Мінекоенерго

IV квартал 2020 р.

забезпечення унормування вимог до енергетичної ефективності будівель за показниками споживання енергії, затвердження способу визначення частки енергії з відновлюваних джерел, проектування будівель з урахуванням необхідності скорочення викидів двоокису вуглецю

4.

Розроблення та затвердження проекту рішення про внесення змін до Методики визначення енергетичної ефективності будівель, затвердженої наказом Мінрегіону від 11 липня 2018 р. № 169

Мінрегіон

I квартал 2022 р.

визначення енергетичної ефективності будівель із доповненням переліку класів енергоефективності такими, що мають змогу: розрахувати показники, необхідні для встановлення приналежності будівель, в яких здійснюється сертифікація енергетичної ефективності, до енергонезалежних будівель за відповідними показниками; врегулювати питання врахування енергії з відновлюваних джерел (її використання та відпуск в мережу, ефективність енергогенеруючого обладнання)

5.

Розроблення та затвердження рішення про внесення змін до Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності та форми енергетичного сертифіката, затвердженого наказом Мінрегіону від 11 липня 2018 р. № 172

-“-

II квартал 2022 р.

врегулювання питань порядку визначення питомого енергоспоживання, перегляд форми сертифіката енергетичної ефективності будівель та форми витягу із їх визначенням як документів, що засвідчують належність будівлі до такої, що відповідає вимогам, визначеним щодо енергонезалежних будівель, доповнення форми сертифіката та витягу відповідними класами енергетичної ефективності та іншими відповідними відомостями

6.

Проведення періодичного дослідження із визначення економічно доцільного рівня енергетичної ефективності будівель та проведення досліджень з метою додаткового врегулювання механізму встановлення обґрунтованих національних (регіональних) факторів первинної енергії

-“-

IV квартал

щороку

проведення періодичного дослідження із визначення економічно доцільного рівня енергетичної ефективності будівель, визначення економічно доцільного рівня енергетичної ефективності енергонезалежних будівель та мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель за наявності передбачених законодавством підстав, поступове їх наближенням до вимог щодо енергонезалежних будівель

7.

Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку набуття статусу та примірного статуту саморегулівної організації у сфері енергетичної ефективності”, забезпечення діяльності саморегулівних організацій у сфері енергетичної ефективності

Мінрегіон

Мінекоенерго

Мінекономіки

III квартал 2022 р.

збільшення кількості висококваліфікованих фахівців з енергоаудиту шляхом забезпечення роботи саморегулівних організацій у сфері енергетичної ефективності

Встановлення та моніторинг встановлених проміжних цілей підвищення показників енергетичної ефективності будівель

8.

Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Методики розрахунку економії енергії в результаті здійснення заходів з енергоефективності, які фінансуються державною установою “Фонд енергоефективності”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 149

Мінрегіон

Мінекоенерго

Мінцифри

IV квартал 2022 р.

розширення заходів (типів заощадженої енергії), що фінансуються державною установою “Фонд енергоефективності” та ефективність яких відслідковується, забезпечення проведення більш деталізованого моніторингу виконання Національного плану дій з енергоефективності та досягнення встановлених цілей з енергоефективності у розрізі завдань цього Національного плану

9.

Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835

Мінрегіон

Мінцифри

Мінекоенерго

I квартал 2022 р.

налагодження взаємодії з державними інформаційними ресурсами з метою отримання та аналізу даних, забезпечення їх публікації та візуалізації

10

Нормативно-правове забезпечення проведення моніторингу досягнення цільових показників збільшення кількості енергонезалежних будівель для забезпечення подання звітності до Секретаріату Енергетичного Співтовариства

Мінрегіон

IV квартал 2024 р.

затвердження наказом Мінрегіону методики розрахунку цільових показників збільшення кількості енергонезалежних будівель, порядку моніторингу стану досягнення цільових показників після виконання пункту 1 цього Національного плану для забезпечення належного інформування Секретаріату Енергетичного Співтовариства про заходи щодо імплементації положень Директиви ЄС 2010/31 та отримання рекомендацій щодо досягнення цілей з енергоефективності, покращення моніторингу їх досягнення

Забезпечення економічної доцільності, підвищення фінансової спроможності, наявності стимулів власників будівель здійснювати заходи, спрямовані на досягнення близького до нульового рівня споживання енергії

11.

Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України щодо енергоменеджменту в будівлях органів державної влади

Мінрегіон

Мінфін

Фонд державного майна

IV квартал 2020 р.

підвищення ефективності існуючих нормативно-правових та організаційних інструментів економії енергоносіїв бюджетними установами, зокрема на виконання пункту 715 плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 1106, впровадження механізму моніторингу, стимулювання досягнення цілей з підвищення енергоефективності в межах видатків на утримання апарату органів державної влади

12.

Виконання заходів щодо сприяння розробленню нових програм та проектів Фонду енергоефективності, укладення нових угод із донорами Фонду енергоефективності, спрямованих на допомогу заявникам Фонду, що прагнуть здійснювати поглиблені заходи з підвищення енергоефективності власних будівель та суттєве скорочення викидів двоокису вуглецю

Фонд енергоефективності

Мінрегіон

II квартал 2023 р.

сприяння мобілізації додаткового фінансового ресурсу; заходи стосовно розширення співпраці з міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями щодо розміщення додаткових інвестиційних і грантових коштів, спрямованих на впровадження заходів із збільшення кількості енергонезалежних будівель шляхом додаткового фінансування міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями продуктів Фонду енергоефективності (використання доступності інфраструктури Фонду енергоефективності), як суб’єкта з чіткими та прозорими процедурами, організаційною спроможністю впроваджувати та контролювати якість проектів з підвищення енергетичної ефективності будівель

13.

Виконання заходів, спрямованих на забезпечення власникам будівель - органам державної влади та органам місцевого самоврядування покращення доступу до інструментів фінансової підтримки інфраструктурних фондів Європейського Союзу

Мінекономіки

Мінфін

Мінрегіон

Мінекоенерго

Держенергоефективності

органи державної влади

органи місцевого самоврядування (за згодою)

Офіс із залучення та підтримки інвестицій (за згодою)

III квартал 2022 р.

забезпечення доступу до інструментів фінансової підтримки Європейського Союзу (програми E5P, Horizon2020), забезпечення співпраці з інфраструктурними фондами ЄС для впровадження заходів із суттєвого підвищення енергоефективності будівель та можливості реалізації масових проектів комплексної термомодернізації будівель

14.

Виконання заходів з популяризації місцевих фондів, зокрема револьверного механізму їх наповнення, підтримки місцевих програм з підвищення енергоефективності та із збільшення кількості енергонезалежних будівель

Держенергоефективності

Мінрегіон

Мінекоенерго

органи місцевого самоврядування (за згодою)

IV квартал 2024 р.

розроблення проектів примірних документів (рішень органів місцевого самоврядування, статутів, положень), задоволення попиту на участь у програмах з підвищеними вимогами щодо їх реалізації (Фонд енергоефективності, проекти міжнародної фінансової допомоги, Horizon 2020) шляхом забезпеченням співфінансування участі в таких програмах з боку місцевих бюджетів

15.

Забезпечення реалізації примірних проектів Державного фонду регіонального розвитку, спрямованих на впровадження місцевими органами виконавчої влади проектів з підвищення енергоефективності будівель, заходів з популяризації включення розділу енергоефективності до програм регіонального розвитку

Мінрегіон

Держенергоефективності

органи місцевого самоврядування (за згодою)

II квартал 2024 р.

поширення наявних регіональних практик впровадження заходів з підвищення енергоефективності, енергомоніторингу та енергоменеджменту, ресурсних центрів (агенцій) з енергоефективності, місцевих цільових бюджетних програм на інші регіони

16.

Популяризація енергосервісу

Мінрегіон

-“-

проведення інформаційних заходів щодо підвищення енергетичної ефективності будівель для споживачів та надавачів житлово-комунальних послуг, органів місцевого самоврядування

17.

Здійснення організаційних та інформаційних заходів щодо спрощення доступу до фінансової підтримки міжнародних фінансових організацій на заходи з підвищення енергоефективності громадських будівель в усіх областях України (організаційні та інформаційні заходи)

Мінфін

Мінрегіон

Держенергоефективності

Офіс із залучення та підтримки інвестицій (за згодою)

органи державної влади

органи місцевого самоврядування (за згодою)

-“-

сприяння впровадженню проектів з підвищення енергетичної ефективності будівель за участю міжнародних фінансових організацій, набуття відповідальними спеціалістами досвіду, компетенцій, успішних прикладів впровадженню проектів (практика діяльності груп управління проектами, співпраці з багатопрофільними консультантами) в усіх регіонах та органів місцевого самоврядування, сприяння впровадженню проектів з підвищення енергетичної ефективності будівель за сприяння проектів міжнародної технічної та фінансової допомоги в усіх регіонах для подальшого обміну досвідом з іншими потенційними реципієнтами допомоги в регіоні

18.

Впровадження заходів щодо популяризації розміщення в Україні промислових потужностей з виробництва енергоефективного обладнання та будівельних матеріалів (зокрема, на умовах толінгу - виробництва на давальницькій сировині закордонними компаніями)

Мінекономіки

Мінрегіон

Мінфін

Держенергоефективності

IV квартал 2024 р.

розроблення та затвердження плану заходів щодо реалізації Стратегії розвитку промислового комплексу України на період до 2025 року, спрямованих на популяризацію розміщення в Україні промислових потужностей з виробництва енергоефективного обладнання та будівельних матеріалів в рамках виконання завдання з підвищення ресурсоефективності промисловості зазначеної Стратегії подальше виконання завдань Енергетичної стратегії України до 2035 року, Національного плану дій з енергоефективності. Очікується, зокрема. продовження успішної практики розміщення в Україні виробничих потужностей закордонних компаній

Просування використання енергії з відновлюваних джерел в будівлях, зокрема для задоволення власних потреб в енергії

19.

Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406

Мінрегіон

Мінекоенерго

Держенергоефективності

Держархбудінспекція

II квартал 2022 р.

врегулювання норм у сфері містобудування та архітектури щодо процедур улаштування на будівлях об’єктів генерації енергії з відновлюваних джерел. Гармонізація застосування на законодавчому рівні терміна “сонячна електростанція (міні-електростанція)”, усунення правової невизначеності для облаштування з використанням спрощених процедур об’єктів відновлюваної енергетики з використання сонячної генерації для власного енергозабезпечення (та інших видів генерації з використанням відновлюваних джерел енергії, що потребують термінологічного врегулювання). Типологізація малих об’єктів відновлюваної енергетики за конструктивним місцем розташування об’єкта стосовно межі розподілу будівлі з метою унормування здійснення розрахунків поставленої та експортованої енергії (на будівлях, окремі споруди поблизу будівель)

20.

Нормативно-правове врегулювання питань здійснення заходів із підвищення енергетичної ефективності будівель, що підпадають під дію Закону України “Про охорону культурної спадщини”, у тому числі з використанням об’єктів відновлюваної енергетики

Мінрегіон

МКМС

Мінекоенерго

IV квартал 2020 р.

розроблено відповідні нормативно-правові акти щодо врегулювання питань стосовно здійснення заходів з підвищення енергетичної ефективності історичних будівель, визначені засади влаштування об’єктів генерації енергії з відновлюваних джерел на будівлях історичного значення

21.

Спрощення дозвільних процедур (включаючи збільшення розміру встановленої потужності) та можливості приєднання до мереж для узгодження обсягів виробництва та споживання електричної енергії, зокрема без використання акумулюючих систем (для автономного, відключеного від мережі режиму роботи) для приватних осіб та суб’єктів господарювання (власників будівель, орендарів тощо), що використовуватимуть енергію з відновлюваних джерел для власних потреб

НКРЕКП (за згодою)

IV квартал 2024 р.

забезпечення доступності експлуатації енергонезалежних будівель шляхом спрощення умов погодження дозвільних документів на використання обладнання для генерації енергії з відновлюваних джерел для власних потреб з можливістю реалізовувати надлишки енергії в мережу без застосування “зеленого тарифу”; додаткова регламентація режиму генерації із застосуванням акумулюючих систем у період відсутності попиту в енергомережі на надлишкового виробництва енергії місцевими об’єктами генерації енергії з відновлюваних джерел

22.

Здійснення заходів щодо інформування про механізм реалізації майнових прав на будівлі та споруди державної та комунальної власності та їх частини з метою передачі їх в оренду для встановлення об’єктів сонячної генерації електричної та теплової енергії

Мінрегіон

Мінекоенерго

Мінекономіки

Фонд державного майна

органи місцевого самоврядування (за згодою)

III квартал 2023 р.

стимулювання передачі дахів та фасадів громадських будівель для реалізації проектів у сфері відновлюваної енергетики з метою задоволення потреб органів - власників будівель у збільшенні частки енергії з відновлюваних джерел, що використовується для потреб в енергії належних їм будівель

Забезпечення обов’язковості дотримання вимог щодо досягнення близького до нульового рівня споживання енергії будівлями

23.

Визначення (розроблення) мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель відповідно до Закону України “Про енергетичну ефективність будівель”, вимог до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії

Мінрегіон

III квартал 2024 р.

оновлення вимог до енергонезалежних будівель, встановлення нових вимог щодо споживання енергії будівлями (в тому числі показники споживання в числовому вираженні), що приймаються в експлуатацію, з метою якісного підвищення характеристик енергетичної ефективності нових будівель (а також тих, в яких здійснюється реконструкція), визначення частки енергії з відновлюваних джерел

24.

Розроблення та схвалення розпорядження Кабінету Міністрів України щодо затвердження Стратегії термомодернізації будівель

Мінрегіон

I квартал 2021 р.

розроблення та затвердження заходів, спрямованих на реалізацію масштабної термомодернізації житлового фонду та громадських будівель із значним підвищенням теплотехнічних, екологічних характеристик будівель, та в результаті досягнення національних цілей з енергоефективності

25.

Розроблення рішення про внесення змін до ДБН В.2.6.-31 стосовно проектування будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії

-“-

IV квартал 2024 р.

підвищення спроможності застосування прогресивних будівельних норм щодо проектування та будівництва енергонезалежних будівель, задоволення попиту споживачів у користуванні фондом будівель високої якості, підвищення комфортності перебування в будівлях усіх форм власності

26.

Урегулювання питань проектування систем опалення, вентиляції та систем кондиціонування будівель з метою досягнення близького до нульового рівня споживання енергії шляхом розроблення рішень про внесення змін до ДБН В.2.5.-67 та ДБН В.2.5.-23 та затвердження їх наказом Мінрегіону

-“-

-“-

забезпечення впровадження будівельних норм щодо проектування та будівництва енергонезалежних будівель, забезпечення норм проектування інженерних систем генерації, розподілу та споживання енергії з відновлюваних джерел у будівлях

II. Другий етап (2025-2030 роки)

27.

Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту розпорядження Кабінету Міністрів України про внесення змін до цього Національного плану щодо внесення змін до заходів другого етапу (2025-2030 роки)

Мінрегіон

Мінекоенерго

IV квартал 2025 р.

перегляд цього Національного плану, його актуалізація за результатами оцінки досягнення проміжних цілей на шляху збільшення кількості енергонезалежних будівель (а саме - очікуваних результатів реалізації першого етапу Національного плану) та готовності України до виконання статті 9 Директиви 2010/31/ЄС і переходу до обов’язковості дотримання стандарту енергонезалежних будівель

28.

Інформування органів місцевого самоврядування, учасників ринків будівництва, проектування будівництва, сертифікації енергетичної ефективності про встановлення (дати встановлення) обов’язковості дотримання вимог щодо досягнення близького до нульового рівня споживання енергії щодо будівель державної та комунальної форми власності, що приймаються в експлуатацію (у разі чинності такого встановлення)

Мінрегіон

Держенергоефективності

Держархбудінспекція

Фонд державного майна

-“-

заходи щодо інформування про встановлення обов’язковості дотримання вимог досягнення близького до нульового рівня споживання енергії щодо будівель державної та комунальної форми власності, що приймаються в експлуатацію (у разі відповідної оцінки, проведеної за результатами виконання заходу, передбаченого пунктом 27 цього Національного плану)

29.

Інформування органів місцевого самоврядування, учасників ринків будівництва, проектування будівництва, сертифікації енергетичної ефективності про встановлення (дати встановлення) обов’язковості дотримання вимог досягнення близького до нульового рівня споживання енергії щодо всіх будівель, що приймаються в експлуатацію (у разі чинності такого встановлення)

Мінрегіон

Держенергоефективності

Держархбудінспекція

Фонд державного майна

IV квартал 2027 р.

заходи щодо інформування про встановлення обов’язковості дотримання вимог досягнення близького до нульового рівня споживання енергії щодо усіх будівель, що приймаються в експлуатацію (у разі відповідної оцінки, проведеної за результатами виконання заходу, передбаченого пунктом 27 цього Національного плану

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Кабінет Міністрів України:

  1. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 січня 2020 р. № 2-р "Про призначення Новікова О.Ф. Головою Національного агентства з питань запобігання корупції". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
  2. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 січня 2020 р. № 1-р "Про виділення коштів для надання одноразової грошової допомоги сім’ям осіб, які загинули внаслідок авіаційної катастрофи, що сталася 8 січня 2020 р. на території Ісламської Республіки Іран". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
  3. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 січня 2020 р. № 2-р "Про призначення Новікова О.Ф. Головою Національного агентства з питань запобігання корупції". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
  4. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 січня 2020 р. № 1-р "Про виділення коштів для надання одноразової грошової допомоги сім’ям осіб, які загинули внаслідок авіаційної катастрофи, що сталася 8 січня 2020 р. на території Ісламської Республіки Іран". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
  5. ПОСТАНОВА від 15 січня 2020 р. № 2 "Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо повернення деяких осіб до мирного життя". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
  6. ПОСТАНОВА від 15 січня 2020 р. № 1 "Про внесення зміни до пункту 9 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
  7. ПОСТАНОВА від 15 січня 2020 р. № 3 "Про внесення змін до пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 р. № 179". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
  8. ПОСТАНОВА від 15 січня 2020 р. № 6 "Про внесення зміни до пункту 9 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки реалізації комплексної реформи державного управління". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
  9. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 січня 2020 р. № 13-р "Про присвоєння рангів державним службовцям". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
  10. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 січня 2020 р. № 9-р "Про призначення Тітарчука М.І. заступником Голови Державної фіскальної служби України". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
  11. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 січня 2020 р. № 8-р "Про призначення Ставнійчук К.М. заступником Голови Державної служби України з безпеки на транспорті". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
  12. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 січня 2020 р. № 12-р "Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 р. № 876". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
  13. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 січня 2020 р. № 11-р "Про звільнення Бакала В.О. з посади заступника Голови Державного агентства з питань електронного урядування України". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
  14. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 січня 2020 р. № 10-р "Про призначення Шимко Н.М. заступником Голови Національного агентства України з питань державної служби". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
  15. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 січня 2020 р. № 7-р "Про призначення Донського С.М. заступником Голови Державної міграційної служби України". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
  16. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 січня 2020 р. № 6-р "Про оголошення повторного конкурсу на зайняття посади Голови Державної регуляторної служби". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
  17. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 січня 2020 р. № 5-р "Про оголошення конкурсу на зайняття посади державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
  18. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 січня 2020 р. № 3-р "Про оголошення повторного конкурсу на зайняття посади державного секретаря Міністерства енергетики та захисту довкілля". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
  19. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 січня 2020 р. № 31-р "Про внесення зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. № 477". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
  20. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 січня 2020 р. № 30-р "Про погодження кандидатури Рудніцького В.С. на посаду начальника казенного науково-виробничого об’єднання “Форт” МВС України". Кабінет Міністрів України. 2020 рікк
- Антимонопольний комітет - Верховний Суд України - Вищий адміністративний суд України - Вищий господарський суд - Вищий спеціалізований суд - Генеральна прокуратура України - ДА електронного урядування - Державіаслужба України - Державні утворення на території України (1917-1920) - Держатомрегулювання - Держаудитслужба України - Держкомтелерадіо України - Держкордонслужба України - Держнаглядохоронпраці України - Держспецзв’язок - Держспоживстандарт України - Держстат України - Держфінпослуг України - ДКА України - Закони України - Законодавство Української РСР - Кабінет Міністрів України - Кодекси України - Конституційний Суд України - МВС України - МЗС України - Міжнародні документи, ратифіковані Верховною Радою України - Міжнародні угоди України - Мін'юст України - Мінагрополітики України - Мінекономрозвитку України - Міненерговугілля України - Мінінфраструктури України - Мінкультури України - Мінмолодьспорт України - Міноборони України - Мінприроди України - Мінрегіон України - Мінсоцполітики України - Мінфін України - МІП - МНС України - МОЗ України - МОН України - МТОТ - Нацдержслужба України - Національне агентство з питань запобігання корупції - Національне антикорупційне бюро України - Національний банк України - Нацком.енергетики - Нацкомфінпослуг - Нацрада телерадіомовлення - НКРЗІ - НКЦПФР - Основний Закон України - Пенсійний фонд України - Постанови Верховної Ради України - Президент України - РНБО України - Розпорядження Голови ВР України - Розпорядження Кабінета Міністрів України - Служба безпеки України - Служба зовнішньої розвідки - Укрдержархів - Управління державної охорони - Фонд гарант.вкладів фізич.осіб - Фонд державного майна - Фонд соцстраху по безробіттю - Фундаментальне законодавство України - Центрвиборчком України -