Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 <<

Стаття VIII

Інформація актуальна на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

1. Кожна Договірна Сторона відмовляється від усіх своїх претензій до будь-якої іншої Договірної Сторони стосовно шкоди, завданої будь-якому майну, що належить їй та використовується її сухопутними, військово-морськими чи військово-повітряними силами, якщо:

i) такої шкоди завдав військовослужбовець або цивільний службовець збройних сил іншої Договірної Сторони під час виконання своїх службових обов'язків у зв'язку з дією Північноатлантичного договору ( 995_008 ) чи

ii) така шкода випливає з використання будь-якого транспортного засобу, судна або літального апарата, що належить іншій Договірній Стороні й використовується її збройними силами за умови, що цей транспортний засіб, судно чи літальний апарат, який завдав шкоди, використовувався у зв'язку з дією Північноатлантичного договору ( 995_008 ) чи цієї шкоди було завдано майну, що таким чином використовувалося.

Договірні Сторони відмовляються від взаємних претензій стосовно винагороди за рятування суден за умови, що врятоване судно чи вантаж належали Договірній Стороні й використовувалися її збройними силами у зв'язку з дією Північноатлантичного договору ( 995_008 ).

2.

a. Якщо, як це зазначено в пункті 1, шкоди завдано іншому майну, що належить Договірній Стороні й знаходиться на її території, визначається відповідальність будь-якої іншої Договірної Сторони, а сума завданої шкоди оцінюється виключно арбітром, обраним відповідно до підпункту "b" цього пункту, якщо заінтересовані Договірні Сторони не погодять іншого. Арбітр також ухвалює рішення стосовно будь-яких зустрічних претензій, що випливають з того самого інциденту.

b.

Арбітр, зазначений у підпункті "a", обирається за згодою заінтересованих Договірних Сторін із числа громадян Держави, що приймає, які займають або займали вищу судову посаду. Якщо заінтересовані Договірні Сторони не можуть протягом двох місяців дійти згоди стосовно арбітра, кожна з них може звернутися до Голови Північноатлантичної ради з проханням обрати особу із зазначеною вище кваліфікацією.

с. Будь-яке рішення, ухвалене арбітром, є обов'язковим й остаточним для Договірних Сторін.

d. Сума будь-якої компенсації, установлена арбітром, розподіляється відповідно до положень рубрик "i", "ii" та "iii" підпункту "е" пункту 5 цієї статті.

e. Компенсація, що виплачується арбітру, установлюється за згодою заінтересованих Договірних Сторін й разом з необхідними для виконання його роботи витратами виплачується ними в рівних пропорціях.

f. Проте кожна Договірна Сторона відмовляється від претензії в разі, якщо сума збитку не перевищує:

Бельгія: 70 000 бельгійських франків

Данія: 9 670 датських крон

Ісландія: 22 800 ісландських крон

Італія: 850 000 лір

Канада: 1460 канадських доларів

Люксембург: 70 000 люксембурзьких франків

Нідерланди: 5320 гульденів

Норвегія: 10 000 норвезьких крон

Португалія: 40 250 ескудо

Сполучене Королівство: 500

США: 1400 доларів США

Франція: 490 000 франків.

Будь-яка інша Договірна Сторона, майну якої було завдано шкоди в результаті того самого інциденту, також відмовляється від своїх претензій, якщо сума завданої шкоди не перевищує зазначених вище показників. У разі значної розбіжності між курсами обміну цих валют Договірні Сторони домовляються про відповідне корегування цих сум.

3. Для цілей пунктів 1 та 2 цієї статті вислів "що належить Договірній Стороні" для судна охоплює судно, зафрахтоване без екіпажу цією Договірною Стороною, яке реквізоване нею на умовах фрахтування без екіпажу або яке стало її власністю як морський приз (крім випадків, коли ризик втрати чи відповідальність покладається на особу, іншу, ніж така Договірна Сторона).

4.

Кожна Договірна Сторона відмовляється від усіх претензій до іншої Договірної Сторони стосовно каліцтва чи смерті будь-якого її військовослужбовця, що мали місце під час виконання ним службових обов'язків.

5. Претензії (інші, ніж претензії за контрактом і ті, до яких застосовуються пункти 6 або 7 цієї статті), заявлені у зв'язку з діями або бездіяльністю членів збройних сил чи цивільного компонента під час виконання службових обов'язків або у зв'язку з будь-якими іншими діями, бездіяльністю чи подіями, за які збройні сили або цивільний компонент несуть відповідальність відповідно до закону, що завдали шкоди на території Держави, що приймає, третім сторонам, іншим, ніж будь-яка з Договірних Сторін, розглядаються Державою, що приймає, відповідно до таких положень:

a) претензії подаються, розглядаються, урегульовуються чи вирішуються відповідно до нормативно-правових актів Держави, що приймає, якщо претензії стосуються діяльності її збройних сил;

b) Держава, що приймає, може здійснювати врегулювання будь-яких таких претензій, а виплата погодженої або визначеної рішенням суми здійснюється Державою, що приймає, в її валюті;

c) така виплата, яка здійснюється в результаті врегулювання або вирішення справи належною судовою інстанцією Держави, що приймає, чи остаточне рішення про відмову у виплаті, яке винесла така судова інстанція, є обов'язковими й остаточними для Договірних Сторін;

d) повідомлення про виплату за будь-якою претензією, що здійснюється Державою, що приймає, надсилається заінтересованим Державам, що направляють, разом з детальним звітом й запропонованим розподілом відповідно до зазначених нижче рубрик "i", "ii" та "iii" підпункту "е". У разі неотримання відповіді протягом двох місяців запропонований розподіл уважається прийнятим;

e) витрати, необхідні для задоволення претензій відповідно до попередніх підпунктів і пункту 2 цієї статті, розподіляються між Договірними Сторонами так:

i) у випадках, коли відповідальною є лише Держава, що надсилає, ухвалена чи встановлена сума розподіляється в такій пропорції: 25% сплачується Державою, що приймає, 75% - Державою, що направляє;

ii) у випадках, коли більше, ніж одна Держава, є відповідальною за шкоду, ухвалена чи встановлена сума розподіляється між ними порівну; проте, якщо Держава, що приймає, не належить до Держав, відповідальних за завдання шкоди, її виплата становить половину суми, що підлягає виплаті кожною з Держав, що направляє;

iii) у випадках, коли шкоди завдали збройні сили Договірних Сторін та неможливо віднести її до певних збройних сил, ухвалена чи встановлена сума розподіляється між відповідними Договірними Сторонами порівну; проте, якщо Держава, що приймає, не є однією з Держав, збройні сили якої завдали шкоди, її виплата становить половину суми, що підлягає виплаті кожною з відповідних Держав, що направляє;

iv) кожного півроку заінтересованим Державам, що направляють, разом із запитом про компенсацію надсилається звіт про суми, сплачені Державою, що приймає, за піврічний строк щодо кожного випадку, стосовно якого прийнято запропонований розподіл на процентній основі.

Така компенсація здійснюється в найкоротший строк у валюті Держави, що приймає;

f) у випадках, коли застосування положень підпунктів "b" та "e" цього пункту викличе в Договірної Сторони серйозні труднощі, вона може звернутися до Північноатлантичної ради з проханням організувати врегулювання іншого характеру;

g) член збройних сил або цивільного компонента не є об'єктом будь-яких судових переслідувань у рамках виконання судового рішення, ухваленого проти нього в Державі, що приймає, у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків;

h) за винятком випадків, в яких підпункт "е" цього пункту застосовується до претензій, охоплених пунктом 2 цієї статті, положення цього пункту не застосовуються до будь-яких претензій, що стосуються або випливають з навігації, експлуатації судна чи завантаження, перевезення чи розвантаження вантажу, окрім претензій, пов'язаних зі смертю чи каліцтвом у результаті такої діяльності, до яких пункт 4 цієї статті не застосовується;

6. Претензії до членів збройних сил або цивільного компонента, що випливають з дій, що завдають шкоди, або бездіяльності й мали місце в Державі, що приймає, не під час виконання службових обов'язків, розглядаються в такому порядку:

a) органи влади Держави, що приймає, розглядають претензію та оцінюють розмір компенсації, яку призначено позивачу, справедливо та безсторонньо, ураховуючи всі обставини справи, зокрема поведінку потерпілої особи, і складають звіт із цього питання;

b) звіт надсилається органам влади Держави, що направляє, які потім негайно ухвалюють рішення про те, чи запропонують вони ex gratia виплату, та про розмір виплати, якщо вона матиме місце;

c) якщо висувається пропозиція стосовно ex gratia виплати й позивач цілком приймає таку пропозицію, органи влади Держави, що направляє, здійснюють виплату самостійно й повідомляють органам влади Держави, що приймає, про ухвалене рішення й розмір виплаченої суми;

d) ніщо в цьому пункті не впливає на юрисдикцію судів Держави, що приймає, які можуть розглядати позов проти члена збройних сил або цивільного компонента доти, доки не буде здійснено виплати для повного задоволення претензії.

7. Претензії, що випливають з несанкціонованого використання транспортного засобу збройних сил Держави, що направляє, розглядаються відповідно до пункту 6 цієї статті, крім випадків, коли збройні сили або цивільний компонент є юридично відповідальними.

8. У разі виникнення спору стосовно того, чи мали місце дії, що завдали шкоди, чи бездіяльність члена збройних сил або цивільного компонента під час виконання ним службових обов'язків, або стосовно того, чи був несанкціонованим характер використання будь-якого транспортного засобу збройних сил Держави, що направляє, питання подається на розгляд призначеному відповідно до підпункту "b" пункту 2 цієї статті арбітру, рішення якого стосовно цього питання є остаточним та безумовним.

9. Держава, що направляє, не вимагає імунітету від юрисдикції судів Держави, що приймає, для членів збройних сил або цивільного компонента стосовно цивільної юрисдикції судів Держави, що приймає, крім випадків, зазначених у підпункті "g" пункту 5 цієї статті.

10. Органи влади Держави, що приймає, чи Держави, що направляє, співробітничають в отриманні доказів для організації безстороннього слухання й розгляду претензій, в яких Договірні Сторони заінтересовані.

<< | >>
Законодавчий акт: Угода між сторонами Північноатлантичного договору стосовно статусу їхніх збройних сил "Дата підписання: 19.06.1951"ЗастосовуєтьсяУкраїною: з 26.05.2000. НАТО. 1951

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

Стаття VIII

- АОВЦСЄ - Всесвітній поштовий союз - Всесвітня медична асоціація - Всесвітня митна організація - Всесвітня організація інтелектуальної власності - Всесвітня організація охорони здоров'я - Всесвітня психіатрична асоціація - Всесвітня туристична організація - Гаазька конференція з міжнародного приватного права - ГУАМ - Дунайська Комісія - Економічний Союз Бенілюкс - Європейська організація з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) - Інтернет-корпорація з призначення доменних імен та номерів (ICANN) - Ліга арабських держав - Ліга Націй - Міжнародна асоціація академій наук (МААН) - Міжнародна асоціація органів страхового нагляду (МАОСН (IAIS)) - Міжнародна Асоціація Повітряного Транспорту (IATA) - Міжнародна гідрографічна організація (МГО) - Міжнародна комісія з цивільного стану (СІЕС) - Міжнародна конфедерація вільних профспілок - Міжнародна морська організація - Міжнародна організація виноградарства та виноробства (МОВВ) - Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) - Міжнародна організація міграції (МОМ) - Міжнародна організація по боротьбі з відмиванням грошей (FATF) - Міжнародна організація праці - Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) - Міжнародна організація цивільної оборони (ICDO) - Міжнародна торговельна палата - Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) - Міжнародне агентство з питань відновлюваної енергії (IRENA) - Міжнародне епізоотичне бюро - Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) - Міжнародний валютний фонд - Міжнародний військовий трибунал - Міжнародний інститут уніфікації приватного права (УНІДРУА) - Міжнародний комітет Червоного Хреста та Червоного напівмісяця - Міжнародний союз (асоціація) суддів - Міжнародний союз автомобільного транспорту - Міжнародний союз електрозв'язку - Міжнародний союз залізниць - Міжнародний союз патентної кооперації - Міжнародні правові акти ООН - Міжнародні суди - НАТО - Національна Асоціація членів комісій з регулювання комунальних підприємств - Об'єднаний інститут ядерних досліджень - Організація економічного співробітництва та розвитку - Організація об'єднаних націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) - Організація співробітництва залізничних шляхів (железных дорог) (ОСЖД) - Північна Екологічна Фінансова Корпорація (НЕФКО) - Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ) - Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB) - Рада Митного Співробітництва - Світова організація торгівлі (СОТ) - Співдружність незалежних держав (СНД) - Фундаментальне міжнародне право - Чорноморське Економічне Співробітництво (ЧЕС) - Чорноморський Банк Торгівлі та Розвитку (ЧБТР) -