<<
>>

Стаття 3

Інформація актуальна на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

Визначення шкоди (9)

3.1. Визначення шкоди для цілей Статті VI ГАТТ 1994 ( 981_003 ) грунтується на точних доказах та включає в себе об'єктивне вивчення як (a) обсягу демпінгового імпорту та впливу демпінгового імпорту на ціни аналогічних товарів на внутрішньому ринку, так і (b) наступного впливу цього імпорту на вітчизняних виробників таких товарів.

_______________ (9) Згідно з цією Угодою термін "шкода", якщо не вказано інше, повинен означати суттєву шкоду галузі вітчизняного виробництва, загрозу завдання суттєвої шкоди галузі внутрішнього виробництва або суттєве уповільнення створення такої галузі та повинен тлумачитися відповідно до положень цієї Статті.

3.2.

Що стосується обсягів демпінгового імпорту, то уповноважені органи влади, що проводять розслідування, повинні розглянути, чи мало місце значне збільшення демпінгового імпорту чи то в абсолютному вираженні, чи відносно виробництва або споживання в Члені-СОТ-імпортері. Що стосується впливу демпінгового імпорту на ціни, то уповноважені органи влади, які проводять розслідування, зважають на те, чи мав місце значний підрив цін демпінговим імпортом у порівнянні з цінами на аналогічну продукцію Члена-СОТ-імпортера, чи то наслідком такого імпорту є інакше пониження цін до значного ступеня або запобігання зростанню цін, яке відбулося б у протилежному випадку, до значного ступеня. Жоден з цих факторів або кілька з них не можуть мати безумовно вирішального значення.

3.3. Якщо предметом антидемпінгових розслідувань є одночасно імпорт якого-небудь товару з більш ніж однієї країни, то уповноважені органи влади, що проводять розслідування, можуть в сукупності оцінити вплив такого імпорту тільки тоді, коли вони визначать, що (a) демпінгова різниця, встановлена відносно імпорту з кожної країни, є більшою, ніж величина, якою можна знехтувати, як це визначено в параграфі 8 Статті 5, а обсяг імпорту з кожної країни не є мізерним, та що (b) кумулятивна оцінка впливу імпорту є доречною в світлі умов конкуренції між імпортними товарами і умов конкуренції між імпортними товарами та аналогічним товаром вітчизняного виробництва.

3.4.

Вивчення впливу демпінгового імпорту на відповідну вітчизняну галузь включає в себе оцінку всіх відповідних економічних факторів та показників, які справляють вплив на стан галузі, включаючи фактичний та потенційний спад продажів, прибутків, випуску продукції, частки на ринку, продуктивності праці, доходів на інвестиції або використання потужностей; факторів, що впливають на внутрішні ціни величини демпінгової різниці; фактичного та потенційного негативного впливу на потік готівкових коштів, матеріальні запаси, зайнятість, заробітну плату, темпи росту, здатність залучати капітал або інвестиції. Цей список не є вичерпним і жоден з цих факторів або кілька з них не можуть мати безумовно вирішального значення.

3.5. Повинно бути показано, що демпінговий імпорт, через наслідки демпінгу, як це зазначено в параграфах 2 і 4, завдає шкоди в рамках змісту цієї Угоди. Демонстрація причинних відносин між демпінговим імпортом та шкодою вітчизняній галузі повинна грунтуватися на вивченні всіх відповідних доказів, які є в уповноважених органів влади. Органи влади також вивчають будь -які відомі фактори на додаток до демпінгового імпорту, які в той же час завдають шкоди вітчизняній промисловості, а шкода, яка завдається цими іншими факторами, не повинна приписуватися демпінговому імпорту. Фактори, які можуть бути доречними в цьому відношенні, серед іншого, включають: обсяги та ціни імпорту, який не продається за демпінговими цінами; зниження попиту або зміни в моделях споживання; обмежувальну торговельну практику та конкуренцію між зарубіжними і вітчизняними виробниками; розвиток технології та показники експорту і продуктивність вітчизняної промисловості.

3.6. Вплив демпінгового імпорту оцінюється відносно вітчизняного виробництва аналогічного товару, коли наявні дані дозволяють виокремити це виробництво на підставі таких критеріїв, як виробничий процес, продаж та прибутки виробників.

Якщо таке виокремлення цього виробництва неможливе, вплив демпінгового імпорту оцінюється шляхом вивчення виробництва найвужчої групи або кола товарів, що включають аналогічний товар, про які може бути надана необхідна інформація.

3.7. Визначення загрози завдання суттєвої шкоди грунтується на фактах, а не тільки на припущеннях, здогадах чи віддаленій можливості. Повинна бути чітко передбачена можливість (і вона має бути неминучою) зміни в обставинах, яка створюватиме ситуацію, при якій демпінг завдасть шкоди. (10) При визначенні існування загрози завдання суттєвої шкоди уповноважені органи влади, серед іншого, розглядають такі фактори, як:

(i) значні темпи зростання обсягів демпінгового імпорту на внутрішньому ринку, що вказує на ймовірність значного зростання імпорту;

(ii) наявність у вільному розпорядженні експортера невикористаних потужностей або неминуче їх суттєве зростання, що вказує на можливість значного зростання демпінгового експорту на ринок Члена-імпортера, беручи до уваги наявність інших експортних ринків для поглинання будь-якого додаткового експорту;

(iii) те чи здійснюється імпорт за цінами, які справляють значний понижувальний або заборонний ефект на внутрішні ціни та, ймовірно, збільшить попит на подальший імпорт; та

(iv) запаси товару, який підлягає розслідуванню.

Жоден з цих факторів не може мати безумовно вирішального значення, проте уся сукупність розглянутих факторів повинна вести до висновку, що подальший демпінговий експорт є неминучим і що якщо не вжити захисних заходів, то буде завдана суттєва шкода.

_______________ (10) Одним із прикладів, хоч він і не є винятковим, є наявність переконливих підстав вважати, що в найближчому майбутньому значно зросте імпортування цього товару за демпінговими цінами.

3.8. Щодо випадків, коли демпінговий імпорт створює загрозу завдання шкоди застосування антидемпінгових заходів розглядається і рішення по ньому приймаються з особливою ретельністю.

<< | >>
Законодавчий акт: Угода про застосування Статті VI Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року (укр/рос) "Члени цим домовляються про наступне:" Частина I. Світова організація торгівлі (СОТ). 1994

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

Стаття 3

- АОВЦСЄ - Всесвітній поштовий союз - Всесвітня медична асоціація - Всесвітня митна організація - Всесвітня організація інтелектуальної власності - Всесвітня організація охорони здоров'я - Всесвітня психіатрична асоціація - Всесвітня туристична організація - Гаазька конференція з міжнародного приватного права - ГУАМ - Дунайська Комісія - Економічний Союз Бенілюкс - Європейська організація з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) - Інтернет-корпорація з призначення доменних імен та номерів (ICANN) - Ліга арабських держав - Ліга Націй - Міжнародна асоціація академій наук (МААН) - Міжнародна асоціація органів страхового нагляду (МАОСН (IAIS)) - Міжнародна Асоціація Повітряного Транспорту (IATA) - Міжнародна гідрографічна організація (МГО) - Міжнародна комісія з цивільного стану (СІЕС) - Міжнародна конфедерація вільних профспілок - Міжнародна морська організація - Міжнародна організація виноградарства та виноробства (МОВВ) - Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) - Міжнародна організація міграції (МОМ) - Міжнародна організація по боротьбі з відмиванням грошей (FATF) - Міжнародна організація праці - Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) - Міжнародна організація цивільної оборони (ICDO) - Міжнародна торговельна палата - Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) - Міжнародне агентство з питань відновлюваної енергії (IRENA) - Міжнародне епізоотичне бюро - Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) - Міжнародний валютний фонд - Міжнародний військовий трибунал - Міжнародний інститут уніфікації приватного права (УНІДРУА) - Міжнародний комітет Червоного Хреста та Червоного напівмісяця - Міжнародний союз (асоціація) суддів - Міжнародний союз автомобільного транспорту - Міжнародний союз електрозв'язку - Міжнародний союз залізниць - Міжнародний союз патентної кооперації - Міжнародні правові акти ООН - Міжнародні суди - НАТО - Національна Асоціація членів комісій з регулювання комунальних підприємств - Об'єднаний інститут ядерних досліджень - Організація економічного співробітництва та розвитку - Організація об'єднаних націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) - Організація співробітництва залізничних шляхів (железных дорог) (ОСЖД) - Північна Екологічна Фінансова Корпорація (НЕФКО) - Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ) - Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB) - Рада Митного Співробітництва - Світова організація торгівлі (СОТ) - Співдружність незалежних держав (СНД) - Фундаментальне міжнародне право - Чорноморське Економічне Співробітництво (ЧЕС) - Чорноморський Банк Торгівлі та Розвитку (ЧБТР) -