<<
>>

"Рішення у справі «Саєнко та інші проти України» (Заява № 39167/08 та 4 інші заяви - див. перелік у додатку)". Європейський суд з прав людини. 2017

Документ актуальний на 30.03.2018
завантажити документ, актуальний на поточний час

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
Четверта секція

РІШЕННЯ

Рішення у справі «Саєнко та інші проти України»
(Заява № 39167/08 та 4 інші заяви - див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ
23 березня 2017 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Саєнко та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (четверта секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:


Вінсент А. Де Гаетано (<…>), Голова,
Егідіюс Куріс (<…>),
Габріеле Куцско-Штадльмайер (<…>), судді,
та Карен Рейд (<…>), Секретар секції,

після обговорення за зачиненими дверима 2 березня 2017 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначеними у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у доданій таблиці.

4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Деякі заявники скаржилися також за іншими положеннями Конвенції.

ПРАВО

I.

ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися, головним чином, що тривалість цивільних проваджень була несумісною із вимогою «розумного строку» та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:

Пункт 1 статті 6

«При визначенні його цивільних прав та обов’язків ... кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку [а]... судом...».

Стаття 13

«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.».

7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див. «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ECHR2000-VII).

8. У справах «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), № 41984/98, від 9 листопада 2004 року, та «Єфименко проти України» (Efimenko v. Ukraine), № 55870/00, від 18 липня 2006 року), Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».

10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.

11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.

III. ІНШІ СКАРГИ

12. Деякі заявники скаржилися також за іншими положеннями Конвенції.

13. Суд розглянув заяви, наведені у переліку, та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, передбаченим статтями 34 та 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї.

Отже, ця частина заяв має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

14. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».

15. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), № 41984/98, пп. 109 та 112, від 09 листопада 2004 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку.

16. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості цивільних проваджень та відсутності в національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а решту скарг у заявах № 39170/09 та № 8365/10 - неприйнятними.

3. Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень.

4. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 23 березня 2017 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

Секретар

Карен РЕЙД

Голова

Вінсент А. Де ГАЕТАНО


Додаток

ПЕРЕЛІК
заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність
у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№ заяви,
дата подання

П. І. Б. заявника, дата народження

П. І. Б. представника, місце проживання

Початок

провадження

Закінчення провадження

Загальна тривалість,
інстанції

Сума, присуджена кожному заявнику / сімї в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)-1

1

39167/08
23/07/2008

Володимир Павлович
САЄНКО
26/09/1939

Заявник помер 12/07/2013.
Пані
Ніна Іванівна
Саєнко є спадкоємцем.


01/10/1999

27/03/2008

8 років, 5 місяців та 27 днів,
3 інстанції

1 200

2

39170/09
17/06/2009

Олександр Олександрович
ШЕВЧЕНКО
19/01/1963

Ігор Петрович Погасій
м. Кіровоград

15/09/2003

21/04/2009

5 років, 7 місяців та 7 днів,
3 інстанції

500

3

8365/10
29/01/2010

Олександр Васильович
ТЕРТИЧНИЙ
11/09/1947


14/06/2001

25/04/2007

5 років, 10 місяців та 12 днів,
2 інстанції

1 500

4

23654/10
05/03/2010
(4 заявники)

Сімя
Віра Іванівна
ВАСИЛЕНКО
18/01/1950


08/10/2001

14/12/2010

9 років, 2 місяці та 7 днів,
2 інстанції

3 000

Оксана Володимирівна
ВАСИЛЕНКО
23/10/1979


01/03/2003

07/11/2012

9 років, 8 місяців та 7 днів,
2 інстанції

Володимир Клементійович
ВАСИЛЕНКО
04/02/1950


23/03/2004

25/06/2015

11 років, 3 місяці та 3 дні,
3 інстанції

Вячеслав Володимирович
ВАСИЛЕНКО
16/03/1977





5

35124/11
23/05/2011

Сергій Миколайович
ДОРОШЕНКО
14/10/1962


05/05/2005

23/12/2010

5 років, 7 місяців та 19 днів,
2 інстанції

1 500

__________
-1 Та додатково будь-який податок, який може бути стягнутий із заявників.


Публікації документа

  • Офіційний вісник України від 09.02.2018 — 2018 р., № 12, стор. 196, стаття 442

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Європейський суд з прав людини:

  1. Справа «Осипенков проти України» (Заява № 31283/17). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  2. Справа «Андрєєва проти України» (Заява № 24385/10). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  3. Справа «Журавльова проти України» (Заява № 45526/08). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  4. Справа «Іванов і Кашуба проти України» (Заяви № 12258/09 та № 54754/10). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  5. Справа «Бекетов проти України» (Заява № 44436/09). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  6. Справа «Чуприна проти України» (Заява № 876/16). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  7. Справа «Бургазли проти України» (Заява № 41920/09). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  8. Справа «Маріянчук та інші проти України» (Заява № 14490/07 та 2 інші заяви - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  9. Справа «Бігун проти України» (Заява № 30315/10). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  10. Справа «М.Т. проти України» (Заява № 950/17). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  11. Справа «Медяніков проти України» (Заява № 31694/06). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  12. Справа «Мінак та інші проти України» (Заява № 19086/12 та 13 інших заяв - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  13. Справа «Віра Довженко проти України» (Заява № 26646/07). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  14. Справа «Капштан проти України» (Заява № 56224/10). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  15. Справа «Бургазли проти України» (Заява № 41920/09). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  16. Справа «Кінаш і Дзюбенко проти України» (Заяви № 31090/18 та № 33574/18). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  17. Справа «Сєнін проти України» (Заява № 19585/18). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  18. Справа «Левченко та інші проти України» (Заява № 46993/13 та 2 інші заяви - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  19. Справа «Григорьєв проти України» (Заява № 32569/08). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  20. Справа «Король та інші проти України» (Заява № 54503/08 та 7 інших заяв - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк