<<
>>

Справа «Березовські проти України» (Заява № 22289/08). Європейський суд з прав людини. 2019

Документ актуальний на 03.04.2020
завантажити документ, актуальний на поточний час

Справа «Березовські проти України» (Заява № 22289/08)СТРАСБУРГ07 листопада 2019 рокуАвтентичний перекладЦе рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.У справі «Березовські проти України»Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:Сіофра О’Лірі (<…>), Голова,Ганна Юдківська (<…>),Ладо Чантурія (<…>), судді,та Мілан Блашко (<…>), заступник Секретаря секції,після обговорення за зачиненими дверима 15 жовтня 2019 рокупостановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:ПРОЦЕДУРА1. Справу було розпочато за заявою (№ 22289/08), яку 26 квітня 2008 року подали до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) двоє громадян України, п. Віталій Васильович Березовський та п. Олександр Віталійович Березовський (далі - заявники).2. Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений, п. І. Ліщина з Міністерства юстиції України.3. Заявники скаржилися за пунктом 1 статті 6 Конвенції на порушення їхнього права на доступ до суду.4. 08 листопада 2016 року Уряд було повідомлено про цю скаргу, а решту скарг у заяві було оголошено неприйнятними відповідно до пункту 3 правила 54 Регламенту Суду.ФАКТИI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ5. Перший заявник, п. Віталій Васильович Березовський, народився у 1964 році. 10 лютого 2014 року він помер (див. також пункти 17-20).6. Другий заявник, п. Олександр Віталійович Березовський, є сином першого заявника. Він народився у листопаді 1988 року та проживає у м. Одесі.7. У червні 2002 року перший заявник звернувся до національних судів з позовом про стягнення на свою користь одноразової щорічної компенсації на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (п’ять мінімальних зарплат). Він також вимагав стягнення нібито невиплаченої компенсації його сину, який на той момент був неповнолітнім (щомісячна виплата у розмірі півтори мінімальні зарплати, яка виплачувалася дітям, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), а також відшкодування моральної шкоди йому та його сину в однаковому розмірі.8. 12 грудня 2003 року Суворовський районний суд міста Одеси залишив позов без задоволення.9. 03 червня 2004 року Апеляційний суд Одеської області залишив без змін рішення суду першої інстанції.10. 02 липня 2004 року перший заявник надіслав рекомендованим листом касаційну скаргу до Суворовського районного суду міста Одеси у порядку статті 323 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою касаційна скарга мала подаватися через суд першої інстанції, що розглядав справу.11. 05 липня 2004 року лист з касаційною скаргою було доставлено до Суворовського районного суду міста Одеси. Якийсь Е. підписав повідомлення про вручення листа. На печатці суду першої інстанції на касаційній скарзі 06 липня 2004 року зазначено датою отримання.12. 10 листопада 2006 року Верховний Суд України, діючи відповідно до положень Адміністративного процесуального кодексу України, направив справу на розгляд до Вищого адміністративного суду України.13. 01 листопада 2007 року Вищий адміністративний суд України постановив ухвалу про залишення касаційної скарги без розгляду на тій підставі, що її було подано 06 липня 2004 року, тобто поза межами встановленого строку.14. Перший заявник звернувся до Верховного Суду України, вимагаючи скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України. Він пояснив, що надіслав рекомендований лист з повідомленням про вручення 02 липня 2004 року, та долучив поштову квитанцію, на якій вказано дату 02 липня 2004 року. Він також долучив повідомлення про вручення, в якому 02 липня 2004 року вказано як дату надсилання, а 05 липня 2004 року як дату вручення.15. 26 грудня 2007 року Верховний Суд України відмовив у відновленні провадження.II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО16. Відповідні витяги з Цивільного процесуального кодексу України 1963 року у редакції, чинній на момент подій, передбачали:

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Європейський суд з прав людини:

  1. Справа «Філозофенко проти України» (Заява № 72954/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  2. Справа «Іванко проти України» (Заява № 46850/13). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  3. Справа «Закутній проти України» (Заява № 17843/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  4. Справа «Поваров проти України» (Заява № 7220/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  5. Справа «Антоненко та інші проти України» (Заяви № 45009/13 та 53 інші - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  6. Справа «Єльник проти України» (Заява № 10444/13). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  7. Справа «Стриж проти України» (Заява № 39071/08). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  8. Справа «Мештешуг проти України» (Заява № 52826/18). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  9. Справа «Вагапов проти України» (Заява № 35888/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  10. Справа «Стрюков проти України» (Заява № 78484/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  11. Справа «Дикусаренко проти України» (Заяви № 7218/19 та № 17854/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  12. Справа «Антонюк проти України» (Заява № 48040/09). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  13. Справа «Брайловська проти України» (Заява № 14031/09). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  14. Справа «Ільченко проти України» (Заява № 65400/16). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  15. Справа «Распряхін проти України» (Заява № 70878/12). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  16. Справа «Ювченко та інші проти України» (Заяви № 32529/18 та 5 інших заяв - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  17. Справа «Романов проти України» (Заява № 76273/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  18. Справа «Свіргунець проти України» (Заява № 38262/10). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  19. Справа «Гончарук та інші проти України» (Заява № 25837/18 та 2 інші заяви - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  20. Справа «Гарагуля та Сич проти України» (Заяви № 42361/12 та № 25927/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк