<<
>>

Справа «Біла та інші проти України» (Заява № 36245/12 та 10 інших заяв - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2018

Документ актуальний на 28.03.2019
завантажити документ, актуальний на поточний час

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Біла та інші проти України»

(Заява № 36245/12 та 10 інших заяв - див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ

20 грудня 2018 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Біла та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Сіофра О’Лірі (<…>), Голова,

Мартіньш Мітс (<…>),

Ладо Чантурія (<…>), судді,

та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 29 листопада 2018 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку.

4. Заявники скаржилися на позбавлення їх можливості надати свої зауваження на апеляційні скарги, подані відповідачами у їхніх справах. Деякі заявники також висували інші скарги за статтею 6 Конвенції.

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. ЩОДО LOCUS STANDI ПАНІ ГАЛИНИ ГРИГОРІВНИ ТОВСТОКОР

6. Щодо скарг, поданих заявником у заяві № 17387/14, Суд зазначає, що він помер 11 червня 2015 року під час розгляду справи у Суді. Дружина заявника пані Галина Григорівна Товстокор заявила про своє бажання підтримувати заяву від імені свого чоловіка.

Оскільки таке клопотання відповідає практиці Суду, Суд не вбачає жодних підстав для відмови (див., серед інших джерел, рішення у справах «Беньямінсон проти України» (Benyaminson v. Ukraine), заява № 31585/02, пункт 83, від 26 липня 2007 року, «Петро Корольов проти Росії» (Petr Korolev v. Russia), заява № 38112/04, пункти 43-45, від 21 жовтня 2010 року, «Сергій Денисов та інші проти Росії» (Sergey Denisov and Others v. Russia), заява № 1985/05 та 4 інші заяви, пункти 73-75, від 19 квітня 2016 року, та «Хорватова проти Словаччини» (<…>), заява № 74456/01, пункти 25-27, від 17 травня 2005 року). Однак по тексту цього рішення посилання робитиметься на заявника.

III. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ

7. Заявники скаржилися на порушення принципу рівності сторін у зв’язку з неврученням їм національними судами апеляційних скарг або неповідомленням їм будь-яким іншим чином про апеляційні скарги, подані у їхніх справах. Вони посилались на пункт 1 статті 6 Конвенції, який передбачає:

Пункт 1 статті 6

«Кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, …, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру…».

8. Суд нагадує, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (див. рішення у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), від 23 червня 1993 року, пункт 63, Серія А, № 262), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (див. рішення у справі «Діліпак та Каракайя проти Туреччини» (Dilipak and Karakaya v. Turkey), заяви № 7942/05 та № 24838/05, пункт 77, від 04 березня 2014 року). Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (див. рішення у справах «Авотіньш проти Латвії» (<…>) [ВП], заява № 17502/07, пункт 119, ЄСПЛ 2016, та «Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands), від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Серія А № 274). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі «Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17 та 18, від 06 лютого 2001 року).

9. Може тому на національні суди покладено обов’язок з’ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (див. рішення у справі «Ганкін та інші проти Росії» (Gankin and Others v. Russia), заява № 2430/06 та інші, пункт 36, від 31 травня 2016 року. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (див. рішення у справі «Заводнік проти Словенії» (Zavodnik v. Slovenia), заява № 53723/13, пункт 70, від 21 травня 2015 року, із подальшими посиланнями).

10. У справі «Лазаренко та інші проти України» (Lazarenko and Others v. Ukraine), заява № 70329/12 та 5 інших заяв, від 27 червня 2017 року, Суд вже встановив порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

11. Розглянувши всі надані матеріали та за відсутності будь-яких доказів належного інформування заявників, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що національні суди, розглянувши подані у справах заявників апеляційні скарги та не здійснивши спроб дізнатись, чи були вони вручені заявникам або чи були заявники повідомлені про апеляційні скарги будь-яким іншим чином, позбавили їх можливості надати зауваження щодо поданих у їхніх справах апеляційних скарг та не виконали свого зобов’язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.

12. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

IV. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ СУДУ

13. Заявники у своїх заявах №№ 15850/13, 24909/13 та 17387/14 висували інші скарги, які також порушували питання за статтею 6 Конвенції, з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Отже, вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків у рішеннях у справах «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 2053/13, пункти 48-54, від 29 жовтня 2015 року, та «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, пункти 40-42, 43 та 47, від 3 квітня 2008 року.

V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

14. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».

15. Зважаючи на наявні у нього документи та свою практику, Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені в таблиці у додатку.

16. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Вирішує, що пані Товстокор, дружина заявника у заяві № 17387/14, має locus standi у провадженні.

3. Оголошує заяви прийнятними.

4. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з несправедливістю цивільних проваджень.

5. Постановляє, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо інших скарг, поданих відповідно до усталеної практики Суду (див. таблицю у додатку).

6. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 20 грудня 2018 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Лів ТІГЕРШТЕДТ

Голова

Сіофра О’ЛІРІ

Додаток

ПЕРЕЛІК

заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції

(відсутність можливості надати зауваження на апеляційні скарги)

з/п

№ заяви,

дата подання

П.І.Б. заявника,

дата народження

П.І.Б. представника та місцезнаходження

Дата ухвалення рішення суду першої інстанції

Дата ухвалення рішення суду апеляційної інстанції

Інші скарги відповідно до усталеної практики Суду

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат

(в євро)-1

1

36245/12

01/06/2012

Антоніна Якимівна

БІЛА

04/04/1951

29/06/2011

Самарський

районний суд м. Дніпропетровська

01/03/2012

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

500

2

15850/13

14/02/2013

Петро Єгорович

ГАВРИЛОВ

09/08/1938

31/03/2009

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

26/01/2012

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Пункт 1 статті 6 - порушення принципу юридичної визначеності:

Постанова Олександрійського міськрайонного суду

Кіровоградської обл. від 31/03/2009, яка 19/06/2009 набрала законної сили та підлягала виконанню,

була скасована Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 26/01/2012 у звязку з поданням відповідачем апеляційної скарги після закінчення встановленого строку

650

3

24909/13

03/04/2013

Лідія Павлівна

КАМЕННА

20/10/1937

22/02/2011

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровськ

01/10/2012

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Пункт 1 статті 6 - порушення принципу юридичної визначеності:

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд від 01/10/2012 скасував постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22/02/2011 про перерахунок пенсії заявнику.

Заявниця дізналася про постанову апеляційного суду у лютому 2013 року з листа Управління Пенсійного фонду України про майбутній перерахунок її пенсії

650

4

42389/13

20/06/2013

Валентина Григорівна

ШАРИК

20/01/1955

24/06/2011

Дзержинський районний суд м. Кривий Ріг

06/12/2012

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

500

5

50700/13

02/08/2013

Федір Іванович

НІМИЙ

24/05/1949

27/05/2011

Жовтневий

районний суд м. Дніпропетровськ

25/03/2013

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

500

6

68994/13

25/10/2013

Людмила Анатоліївна

НЕСТИЧЕНКО

16/03/1956

30/12/2010

Деснянський районний суд м. Чернігів

27/03/2012

Київський апеляційний адміністративний суд

500

7

17387/14

18/02/2014

Микола Іванович

ТОВСТОКОР

21/05/1953

Заявник помер 11/06/2015.

Його дружина,

Галина Григорівна Товстокор

є спадкоємицею.

Наталія Віталіївна Губська

м. Запоріжжя

29/11/2010

Хортицький районний суд м. Запоріжжя

15/10/2013

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Пункт 1 статті 6 - порушення принципу юридичної визначеності:

Постанова Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29/11/2010,

яка 10/12/2010 набрала законної сили та підлягала виконанню, була скасована Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 15/10/2013 у звязку з поданням відповідачем апеляційної скарги після закінчення встановленого строку

650

8

29138/14

03/04/2014

Любов Володимирівна

СЕМЕРНЯ

26/12/1947

24/05/2011

Саксаганський районний суд м. Кривий Ріг

18/09/2013

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

500

9

58263/14

16/08/2014

Лариса Станіславівна

БУЛКА

26/01/1954

12/04/2011

Саксаганський районний суд м. Кривий Ріг

30/04/2013

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

500

10

32249/15

26/06/2015

Любов Петрівна

САМСОНІК

13/10/1951

04/03/2011

Володимир-Волинський міський суд Волинської області

28/02/2013

Львівський апеляційний адміністративний суд

500

11

50232/17

30/06/2017

Віталій Петрович

ЗУБКО

04/08/1963

06/09/2011

Броварський міськрайонний суд Київської обл.

11/10/2012

Київський апеляційний адміністративний суд

500

__________

-1 Та додатково будь-який податок, який може бути стягнутий із заявників.


Публікації документа

  • Офіційний вісник України від 22.03.2019 — 2019 р., № 22, стор. 331, стаття 814

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Європейський суд з прав людини:

  1. Справа «Філозофенко проти України» (Заява № 72954/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  2. Справа «Іванко проти України» (Заява № 46850/13). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  3. Справа «Закутній проти України» (Заява № 17843/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  4. Справа «Поваров проти України» (Заява № 7220/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  5. Справа «Антоненко та інші проти України» (Заяви № 45009/13 та 53 інші - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  6. Справа «Єльник проти України» (Заява № 10444/13). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  7. Справа «Стриж проти України» (Заява № 39071/08). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  8. Справа «Мештешуг проти України» (Заява № 52826/18). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  9. Справа «Вагапов проти України» (Заява № 35888/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  10. Справа «Стрюков проти України» (Заява № 78484/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  11. Справа «Дикусаренко проти України» (Заяви № 7218/19 та № 17854/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  12. Справа «Антонюк проти України» (Заява № 48040/09). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  13. Справа «Брайловська проти України» (Заява № 14031/09). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  14. Справа «Ільченко проти України» (Заява № 65400/16). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  15. Справа «Распряхін проти України» (Заява № 70878/12). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  16. Справа «Ювченко та інші проти України» (Заяви № 32529/18 та 5 інших заяв - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  17. Справа «Романов проти України» (Заява № 76273/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  18. Справа «Свіргунець проти України» (Заява № 38262/10). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  19. Справа «Гончарук та інші проти України» (Заява № 25837/18 та 2 інші заяви - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  20. Справа «Гарагуля та Сич проти України» (Заяви № 42361/12 та № 25927/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк