Справа «Гончар проти України» (Заява № 64054/19). Європейський суд з прав людини. 2021
(Заява № 64054/19)
15 квітня 2021 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Гончар проти України»
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Ганна Юдківська (<…>),
Арнфінн Бордсен (<…>), судді,
та Лів Тігерштедт (<…>), заступник Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 25 березня 2021 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
1. Справу було розпочато за заявою, поданою 09 грудня 2019 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).
3. Відомості щодо заявника та інформація про заяву наведені у таблиці в додатку.
4. Заявник скаржився на надмірну тривалість досудового тримання його під вартою. Він також висунув інші скарги за пунктом 4 статті 5 Конвенції.
I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ
5. Заявник скаржився головним чином на надмірну тривалість тримання його під вартою під час досудового розслідування. Він посилався на пункт 3 статті 5 Конвенції, який передбачає таке:
Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті … має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання».6. Суд зауважує, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, гарантовані пунктом 3 статті 5 Конвенції, були викладені у низці його попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Кудла проти Польщі» [ВП] (<...>) [GC], заява № 30210/96, пункт 110, ЄСПЛ 2000-XI, та «Маккей проти Сполученого Королівства» [ВП] (McKay v. the United Kingdom) [GC], заява № 543/03, пункти 41-44, ЄСПЛ 2006-X, з подальшими посиланнями).
7. У керівних справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року, та «Ігнатов проти України» (Ignatоv v. Ukraine), заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
8. Розглянувши всі наявні в нього матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість тримання заявника під вартою під час досудового розслідування була надмірною.
9. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.
10. Заявник також висунув інші скарги за пунктом 4 статті 5 Конвенції.
11. Суд розглянув заяву та вважає, що з огляду на всі наявні у нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, встановленим статтями 34 та 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
12. Отже, ця частина заяви має бути відхилена на підставі пункту 4 статті 35 Конвенції.
III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
13. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».
14. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukrine), Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у таблиці в додатку.
15. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує скарги щодо надмірної тривалості тримання під вартою під час досудового розслідування прийнятними, а решту заяви неприйнятною.
2. Постановляє, що вони свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю тримання під вартою під час досудового розслідування.
(а) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену у таблиці в додатку. Ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 15 квітня 2021 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.
зі скаргами за пунктом 3 статті 5 Конвенції
(надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування)
№ заяви, дата подання |
П.І.Б. заявника, дата народження |
Період тримання під вартою |
Тривалість строку тримання під вартою |
Конкретні скарги |
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат (в євро)-1 |
64054/19 09.12.2019 |
Микола Миколайович ГОНЧАР 1970 |
26.05.2018 триває |
Більше 2 років та 9 місяців |
Відсутність оцінки особистої ситуації заявника щодо зменшення ризиків повторного вчинення правопорушення, змови або втечі; не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів. |
1 800 |
-1 Та додатково будь-який податок, що може нараховуватися заявнику.
Публікації документа
- Офіційний вісник України від 20.08.2021 — 2021 р., № 64, стор. 392, стаття 4100
Європейський суд з прав людини:
- Справа «Надточій проти України» (Заява № 32899/13). Європейський суд з прав людини. 2022 рікк
- Справа «Борисов проти України» (Заява № 2371/11). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Береза проти України» (Заява № 67800/12). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Дедеш проти України» (Заява № 50705/13). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Гранков проти України» (Заява № 16800/16). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Величко проти України» (Заява № 22273/12). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Каплатий проти України» (Заява № 39997/17). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Гусєв проти України» (Заява № 25531/12). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Кадура та Смалій проти України» (Заяви № 42753/14 та № 43860/14). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Лещенко проти України» (Заяви № 14220/13 та № 72601/13). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Авраімов проти України» (Заява № 71818/17). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Александровська проти України» (Заява № 38718/16). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Бідашко проти України» (Заява № 42475/19). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Дембо та інші проти України» (Заява № 2778/18 та 46 інших заяв - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Добринь проти України» (Заява № 27916/12). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Бєліков проти України» (Заява № 57291/19). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Заява № 32116/15, подана Дмитром Володимировичем Дьоміним, та інші проти України (див. таблицю у додатку). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Заява № 26983/19, подана Сергієм Миколайовичем Бабуром проти України (див. таблицю у додатку). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Заява № 52003/19, подана Олександром Володимировичем Басаном проти України (див. таблицю у додатку). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Воронкін проти України» (Заява № 19112/20). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк