Допоможи підроздлам ЗС України, задіяним в обороні Кривого Рогу і Дніпропетровської області!
 <<
>>

Справа «Гончарук та інші проти України» (Заява № 25837/18 та 2 інші заяви - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2020

Документ актуальний на 21.09.2020
завантажити документ, актуальний на поточний час

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Гончарук та інші проти України»

(Заява № 25837/18 та 2 інші заяви - див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ

04 червня 2020 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Гончарук та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Габріеле Куцско-Штадльмайер (<…>), Голова,

Мартіньш Мітс (<…>),

Лятіф Гусейнов (<…>), судді,

та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 14 травня 2020 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

3. 07 грудня 2018 року у заяві № 55582/18 Суд застосовував тимчасовий захід відповідно до правила 39 Регламенту Суду і справі було надано статус пріоритетної відповідно до правила 41 Регламенту Суду. 22 березня 2019 року тимчасовий захід було скасовано.

ФАКТИ

4. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.

5. Заявники скаржилися за статтею 3 Конвенції на ненадання їм належної медичної допомоги під час тримання під вартою. Деякі заявники також висунули інші скарги за положеннями Конвенції.

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

6. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II.

СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ
СТАТТІ 3 КОНВЕНЦІЇ

7. Заявники скаржилися, головним чином, на ненадання їм належної медичної допомоги під час тримання під вартою. Вони посилалися на статтю 3 Конвенції, яка передбачає:

Стаття 3

«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.».

8. Суд зазначає, що заявники страждали на серйозні захворювання, зазначені у таблиці в додатку, які вплинули на їхнє повсякденне життя. Отже, вони могли зазнати значного занепокоєння щодо того, чи була належною надана їм медична допомога.

9. Суд повторює, що «належність» медичної допомоги залишається найбільш важким елементом для визначення (див. рішення у справі «Блохін проти Росії» [ВП] (Blokhin v. Russia) [GC], заява № 47152/06, пункт 137, ЄСПЛ 2016). У цьому контексті зрозуміло, що органи державної влади повинні забезпечити оперативність і точність постановки діагнозу та лікування (див. рішення у справах «Горбуля проти Росії» (Gorbulya v. Russia), заява № 31535/09, пункт 62, від 06 березня 2014 року, та «Похлєбін проти України» (Pokhlebin v. Ukraine), заява № 35581/06, пункт 62, від 20 травня 2010 року, з подальшими посиланнями), а у випадку, коли це викликано медичним станом,- регулярність і систематичність нагляду та наявність плану терапевтичних заходів з метою ефективного лікування захворювань ув’язненої особи або запобігання їхньому ускладненню (див., inter alia, рішення у справах «Ухань проти України» (Ukhan v. Ukraine), заява № 30628/02, пункт 74, від 18 грудня 2008 року, та «Колесникович проти Росії» (Kolesnikovich v. Russia), заява № 44694/13, пункт 70, від 22 березня 2016 року, з подальшими посиланнями). Суд підкреслює, що медична допомога, яка надається в установах виконання покарань, має відповідати рівню допомоги, яку органи державної влади зобов’язалися надавати для всього населення. Проте це не означає, що кожному затриманому має гарантуватися медичне лікування на тому самому рівні, що й у найкращих медичних закладах поза межами установ виконання покарань (див., наприклад, рішення у справах «Садретдінов проти Росії» (Sadretdinov v. Russia), заява № 17564/06, пункт 67, від 24 травня 2016 року та «Коновальчук проти України» (Konovalchuk v. Ukraine), заява № 31928/15, пункт 52, від 13 жовтня 2016 року, обидва з подальшими посиланнями).

10. Розглянувши всі надані матеріали, Суд визначив недоліки у лікуванні заявників, наведені у таблиці в додатку. Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі (див. рішення у справах «Невмержицький проти України» (Nevmerzhitsky v. Ukraine), заява № 54825/00, пункти 103-105, ЄСПЛ 2005-II, «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, пункти 104-106, від 28 березня 2006 року, та «Логвиненко проти України» (Logvinenko v. Ukraine), заява № 13448/07, пункти 68-78, від 14 жовтня 2010 року). Беручи до уваги свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі заявники не отримали всебічної та належної медичної допомоги під час тримання під вартою.

11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статті 3 Конвенції.

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ

12. Заявники у заявах № 25837/18 та № 37975/18 подали скаргу за статтею 13 Конвенції на відсутність ефективного національного засобу юридичного захисту у зв’язку з ненаданням належної медичної допомоги під час тримання під вартою, а заявник у заяві № 37975/18 також подав скаргу за статтею 3 Конвенції на неналежні умови тримання його під вартою, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю в додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Отже, вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків у рішеннях у справах «Двойних проти України» (Dvoynykh v. Ukraine), заява № 72277/01, пункт 72, від 12 жовтня 2006 року, «Барило проти України» (Barilo v. Ukraine), заява № 9607/06, пункти 104 і 105, від 16 травня 2013 року, та згадане рішення у справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), пункти 113-116.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

13. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».

14. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Логвиненко проти України» (Logvinenko v. Ukraine), пункти 89-95) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.

15. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує заяви прийнятними.

3. Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення статті 3 Конвенції у зв’язку з неналежною медичною допомогою під час тримання під вартою.

4. Постановляє, що було порушено Конвенцію щодо інших скарг, висунутих за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку).

5. Постановляє, що:

(а) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 04 червня 2020 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Лів ТІГЕРШТЕДТ

Голова

Габріеле КУЦСКО-ШТАДЛЬМАЙЕР

Додаток

СПИСОК

заяв зі скаргами за статтею 3 Конвенції

(неналежна медична допомога під час тримання під вартою)

№ заяви,

дата подання

П.І.Б. заявника,

дата народження

П.І.Б. представника та місцезнаходження

Основне захворювання

Недоліки у лікуванні

Інші скарги за усталеною практикою Суду

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди

(в євро)-1

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування судових та інших витрат

(в євро)-2

1

25837/18

22.05.2018

Віталій Павлович

ГОНЧАРУК

17.06.1980

Олена Олексіївна

Проценко

Євген Володимирович

Чекарьов

Віталія Павлівна

Лебідь

Михайло Олександрович

Тарахкало

м. Київ

ВІЛ/СНІД

відсутність або затримка в медикаментозному лікуванні

З 06.07.2017 по 23.11.2017

4 місяці та 18 днів

перерви у лікуванні

24.12.2017 по 28.02.2018

2 місяці та 5 днів

Ст. 13 - відсутність ефективного національного засобу юридичного захисту у звязку з ненаданням належної медичної допомоги

7 500

250

2.

37975/18

17.10.2018

Євгеній Васильович

КОНАШ

17.01.1974

Остеохондроз, грижа, деформація спинномозкового каналу, спондильоз (деформація міжхребцевих дисків), виразкова хвороба шлунку, гастродуоденіт, випинання міжхребцевого диска, дискогенний радикуліт і грижі міхребцевого диску поперекового відділу хребта

Відсутність/затримка медичного огляду, Відсутність/затримка консультації зі спеціалістом

З 01.12.2014 по 05.11.2018

3 роки, 11 місяців та 5 днів

Ст. 13 - відсутність ефективного національного засобу юридичного захисту у звязку з ненаданням належної медичної допомоги

Ст. 3 - умови тримання під вартою у Чернігівському/Київському СІЗО

2,6-3,2 м-2

З 29.09.2014 по 05.11.2018

4 роки, 1 місяць та 8 днів

двоярусні ліжка, відсутність або недостатнє електричне освітлення, відсутність або недостатнє природне освітлення, відсутність або неналежна якість засобів гігієни, відсутність свіжого повітря, відсутність приватності для туалету, проживання у камерах разом з увязненими з інфекційними захворюваннями, пасивне куріння, переповненість, недостатня кількість спальних місць, камера заражена паразитами/гризунами, цвіль або бруд у камері, відсутність туалетних засобів, відсутність або обмежений доступ до теплої води, відсутність або обмежений доступ до водопровідної води

9 800

-

3

55582/18

27.11.2018

Олександр Олександрович

КОТ

09.02.1984

Василь Іванович Мельничук

м. Харків

Урологічні захворювання

відсутність/затримка у стентуванні сечоводу, відсутність/затримка у видаленні каменів в нирках, відсутність/затримка медичного огляду

З 16.03.2017 по 22.06.2018

1 рік, 3 місяці та 7 днів

відсутність/затримка у стентуванні сечоводу, відсутність/затримка у видаленні каменів в нирках

З 14.09.2018 по 18.12.2018

3 місяці та 5 днів

7 500

250

__________

-1 Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявнику.

-2 Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявнику.


Публікації документа

  • Офіційний вісник України від 15.09.2020 — 2020 р., № 72, стор. 87, стаття 2297

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Європейський суд з прав людини:

  1. Справа «Філозофенко проти України» (Заява № 72954/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  2. Справа «Іванко проти України» (Заява № 46850/13). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  3. Справа «Закутній проти України» (Заява № 17843/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  4. Справа «Поваров проти України» (Заява № 7220/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  5. Справа «Антоненко та інші проти України» (Заяви № 45009/13 та 53 інші - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  6. Справа «Єльник проти України» (Заява № 10444/13). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  7. Справа «Стриж проти України» (Заява № 39071/08). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  8. Справа «Мештешуг проти України» (Заява № 52826/18). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  9. Справа «Вагапов проти України» (Заява № 35888/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  10. Справа «Стрюков проти України» (Заява № 78484/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  11. Справа «Дикусаренко проти України» (Заяви № 7218/19 та № 17854/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  12. Справа «Антонюк проти України» (Заява № 48040/09). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  13. Справа «Брайловська проти України» (Заява № 14031/09). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  14. Справа «Ільченко проти України» (Заява № 65400/16). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  15. Справа «Распряхін проти України» (Заява № 70878/12). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  16. Справа «Ювченко та інші проти України» (Заяви № 32529/18 та 5 інших заяв - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  17. Справа «Романов проти України» (Заява № 76273/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  18. Справа «Свіргунець проти України» (Заява № 38262/10). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  19. Справа «Гарагуля та Сич проти України» (Заяви № 42361/12 та № 25927/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
  20. Справа «Вишневський та інші проти України» (Заява № 72192/12 та 2 інші заяви). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк