Справа «Коваленко та інші проти України» (Заява № 42466/10 та 3 інші заяви - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2018
Справа «Коваленко та інші проти України»
(Заява № 42466/10 та 3 інші заяви - див. перелік у додатку)
03 травня 2018 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Коваленко та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Андре Потоцький (<…>), Голова,
Сіофра О’Лірі (<…>),
Мартіньш Мітс (<…>), судді,
та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 12 квітня 2018 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначеними у таблиці в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.
5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися на те, що тривалість цивільних проваджень у їхніх справах була несумісною із вимогою «розумного строку», та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим.
Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:«Кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, …, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру…».
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.».
7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див. рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).
8. У справі «Красношапка проти України» (Krasnoshapka v. Ukraine), заява № 23786/02, від 30 листопада 2006 року Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
12. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».
13. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Красношапка проти України» (Krasnoshapka v. Ukraine), № 23786/02, пп. 61 і 66, від 30 листопада 2006 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку.
14. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
2. Оголошує заяви прийнятними.
3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень.
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 03 травня 2018 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.
заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№ |
№ заяви, дата подання |
П.І.Б. заявника, дата народження |
Початок провадження |
Закінчення провадження |
Загальна тривалість, інстанції |
Сума, присуджена кожному заявнику/сім'ї в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат (в євро)-1 |
1 |
42466/10 16/07/2010 |
Ігор Сергійович КОВАЛЕНКО 03/04/1972 |
14/08/2003 |
16/07/2010 |
6 років, 11 місяців та 3 дні, 3 інстанції |
900 |
2 |
31207/13 10/10/2011 (4 заявники) |
Сім’я Віктор Іванович КОЛОМІЄЦЬ 19/09/1950 Наталія Сергіївна КОЛОМІЄЦЬ 07/07/1955 Сергій Вікторович КОЛОМІЄЦЬ 25/05/1975 Володимир Вікторович КОЛОМІЄЦЬ 17/04/1976 |
02/08/2004 |
22/02/2012 |
7 років, 6 місяців та 21 день, 3 інстанції |
1 600 |
3 |
19799/14 10/06/2014 |
Юлія Іванівна ЛАВРИНЕНКО 01/07/1937 |
11/09/1997 (дата набуття чинності Конвенцією для України) |
18/12/2013 |
16 років, 3 місяці та 8 днів, 3 інстанції |
1 200 |
4 |
26610/17 28/03/2017 |
Катерина Анатоліївна МИРОНЕНКО 07/04/1966 |
27/07/2011 |
28/11/2012 |
1 рік, 4 місяці та 2 дні, 3 інстанці |
500 |
13/03/2013 |
триває |
Більше 5 років, 3 інстанції |
-1 Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявникам.
Публікації документа
- Офіційний вісник України від 07.09.2018 — 2018 р., № 68, стор. 160, стаття 2323
Європейський суд з прав людини:
- Справа «Філозофенко проти України» (Заява № 72954/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Іванко проти України» (Заява № 46850/13). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Закутній проти України» (Заява № 17843/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Поваров проти України» (Заява № 7220/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Антоненко та інші проти України» (Заяви № 45009/13 та 53 інші - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Єльник проти України» (Заява № 10444/13). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Стриж проти України» (Заява № 39071/08). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Мештешуг проти України» (Заява № 52826/18). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Вагапов проти України» (Заява № 35888/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Стрюков проти України» (Заява № 78484/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Дикусаренко проти України» (Заяви № 7218/19 та № 17854/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Антонюк проти України» (Заява № 48040/09). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Брайловська проти України» (Заява № 14031/09). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Ільченко проти України» (Заява № 65400/16). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Распряхін проти України» (Заява № 70878/12). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Ювченко та інші проти України» (Заяви № 32529/18 та 5 інших заяв - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Романов проти України» (Заява № 76273/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Свіргунець проти України» (Заява № 38262/10). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Гончарук та інші проти України» (Заява № 25837/18 та 2 інші заяви - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Гарагуля та Сич проти України» (Заяви № 42361/12 та № 25927/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк