"Справа «Семирода та інші проти України» (Заява № 45879/07 та 4 інші - див. перелік у додатку)". Європейський суд з прав людини. 2017
Справа «Семирода та інші проти України»
(Заява № 45879/07 та 4 інші - див. перелік у додатку)
12 жовтня 2017 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Семирода та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Нона Цоцорія (<…>), Голова, Габріеле Куцско-Штадльмайер (<…>), Лятіф Хусейнов (<…>), судді, а також Лів Тігерштедт (<…>), в. о. заступника Секретаря секції, після обговорення за зачиненими дверима 21 вересня 2017 року постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день: |
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у доданій таблиці.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 45879/07 заявниця також скаржилася за іншими статтями Конвенції.
5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися, зокрема, на те, що тривалість цивільних проваджень була несумісною із вимогою «розумного строку», та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
«При визначенні його цивільних прав та обов’язків ... кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку [а] ... судом...».
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.».
7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див. рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).
8. У справі «Красношапка проти України» (Krasnoshapka v. Ukraine), № 23786/02, від 30 листопада 2006 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цих справах тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
12. У заяві № 45879/07 заявниця крім того подала іншу скаргу, яка також порушує питання за Конвенцією відповідно до усталеної практики Суду (див. додану таблицю). Ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції. Суд також зазначає, що вона не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Отже, вона має бути визнана прийнятною. Після вивчення всіх матеріалів, які знаходяться у його розпорядженні, Суд вирішує, що ця скарга розкриває порушення прав і свобод, викладених у Конвенції, у світлі висновків у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), заява № 40450/04, від 15 жовтня 2009 року.
ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
13. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».
14. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, «Красношапка проти України» (Krasnoshapka v. Ukraine), № 23786/02, пп. 61 і 66, від 30 листопада 2006 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у доданій таблиці.
15. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
2. Оголошує скарги прийнятними.
3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень.
4. Постановляє, що було порушення Конвенції та протоколів до неї щодо іншої скарги, відповідно до усталеної практики Суду (див. додану таблицю).
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в доданій таблиці; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 12 жовтня 2017 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.
заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№ |
№ заяви, дата подання |
П. І. Б. заявника, дата народження |
П. І. Б. представника, місцеперебування |
Початок провадження |
Завершення провадження |
Загальна тривалість; інстанції |
Інші скарги відповідно до усталеної практики |
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди і судових та інших витрат (в євро)-1 |
1 |
45879/07 09/10/2007 |
Любов Василівна СЕМИРОДА 15/10/1947 |
|
09/02/2000 |
18/04/2007 |
7 років, 2 місяці і 10 днів; 3 інстанції |
Стаття 6 п. 1 - невиконання рішення Октябрського районного суду м. Полтава щодо виплати заявниці відшкодування шкоди, завданої державним підприємством |
2600 |
2 |
29589/11 04/05/2011 |
Тетяна Сергіївна ГОРБЕНКО 16/06/1954 |
Сергій Сергійович Пономарьов Білогірськ |
29/03/2005 |
22/05/2012 |
7 років, 1 місяць і 24 дні; 3 інстанції |
|
900 |
3 |
31510/11 12/05/2011 |
Іван Іванович СПАСОВ 22/08/1967 |
|
23/05/2001 |
30/11/2010 |
9 років, 6 місяців і 8 днів; 3 інстанції |
|
2400 |
4 |
15986/16 16/03/2016 |
Зінаїда Дмитрівна ЧІРКОВА 14/10/1949 |
Дмитро Олександрович Довбишев Одеса |
12/10/2006 |
16/05/2007 |
7 місяців та 5 днів; 3 інстанції |
|
900 |
31/07/2007 |
12/12/2012 |
5 років, 4 місяці і 13 днів; 3 інстанції |
|
|
||||
18/09/2014 |
01/09/2015 |
11 місяців і 15 днів; 3 інстанції |
|
|
||||
5 |
59784/16 06/10/2016 |
Тетяна Віталіївна ОНИЩАК 26/07/1989 |
|
14/08/2009 |
07/04/2016 |
6 років, 7 місяців і 25 днів; 3 інстанції |
|
900 |
-1 Та додатково будь-які податки, які можуть бути стягнуті з заявників.
Справа «Семирода та інші проти України» (Заява № 45879/07 та 4 інші - див. перелік у додатку) Рішення; Європейський суд з прав людини від 12.10.2017 Прийняття від 12.10.2017 Постійна адреса: https://xn--80aagahqwyibe8an.com/go/974_c07 |
станом на 09.01.2024 поточна редакція |
Публікації документа
- Офіційний вісник України від 05.01.2018 — 2018 р., № 2, стор. 614, стаття 108
Європейський суд з прав людини:
- Справа «Бахаров проти України» (Заява № 28982/19). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Лях проти України» (Заява № 53099/19). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Плешков та Плешкова проти України» (Заява № 5783/20). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Дубас проти України» (Заява № 51222/20). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Трачук проти України» (Заява № 24413/13). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Удовиченко проти України» (Заява № 46396/14). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Калугін проти України» (Заява № 25688/12). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Давиденко проти України» (Заява № 45903/16). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Володимир Торбіч проти України» (Заява № 14957/13). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Трофименко проти України» (Заява № 18444/18). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Борисов проти України» (Заява № 2371/11). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Іскра проти України» (Заява № 12489/17). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Пономаренко проти України» (Заява № 51456/17). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Статівка проти України» (Заява № 64305/12). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Мітсопулос проти України» (Заява № 62006/09). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Жура проти України» (Заява № 66191/10). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Аврамчук проти України» (Заява № 65906/13). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Жох проти України» (Заява № 29319/13). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Головін проти України» (Заява № 47052/18). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Копчинський проти України» (Заява № 65647/12). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк