Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 <<

"Справа «Семирода та інші проти України» (Заява № 45879/07 та 4 інші - див. перелік у додатку)". Європейський суд з прав людини. 2017

Документ актуальний на 30.03.2018
завантажити документ, актуальний на поточний час

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Семирода та інші проти України»

(Заява № 45879/07 та 4 інші - див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ

12 жовтня 2017 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Семирода та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Нона Цоцорія (<…>), Голова,

Габріеле Куцско-Штадльмайер (<…>),

Лятіф Хусейнов (<…>), судді,

а також Лів Тігерштедт (<…>), в. о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 21 вересня 2017 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у доданій таблиці.

4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 45879/07 заявниця також скаржилася за іншими статтями Конвенції.

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.

II.

СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ
ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися, зокрема, на те, що тривалість цивільних проваджень була несумісною із вимогою «розумного строку», та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:

Пункт 1 статті 6

«При визначенні його цивільних прав та обов’язків ... кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку [а] ... судом...».

Стаття 13

«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.».

7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див. рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).

8. У справі «Красношапка проти України» (Krasnoshapka v. Ukraine), № 23786/02, від 30 листопада 2006 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цих справах тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».

10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.

11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.

III. РЕШТА СКАРГ

12. У заяві № 45879/07 заявниця крім того подала іншу скаргу, яка також порушує питання за Конвенцією відповідно до усталеної практики Суду (див. додану таблицю). Ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції. Суд також зазначає, що вона не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Отже, вона має бути визнана прийнятною. Після вивчення всіх матеріалів, які знаходяться у його розпорядженні, Суд вирішує, що ця скарга розкриває порушення прав і свобод, викладених у Конвенції, у світлі висновків у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), заява № 40450/04, від 15 жовтня 2009 року.

ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

13. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».

14. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, «Красношапка проти України» (Krasnoshapka v. Ukraine), № 23786/02, пп. 61 і 66, від 30 листопада 2006 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у доданій таблиці.

15. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує скарги прийнятними.

3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень.

4. Постановляє, що було порушення Конвенції та протоколів до неї щодо іншої скарги, відповідно до усталеної практики Суду (див. додану таблицю).

5. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в доданій таблиці; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 12 жовтня 2017 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В. о. заступника Секретаря

Лів ТІГЕРШТЕДТ

Голова

Нона ЦОЦОРІЯ


Додаток

ПЕРЕЛІК

заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№ заяви, дата подання

П. І. Б. заявника, дата народження

П. І. Б. представника, місцеперебування

Початок провадження

Завершення провадження

Загальна тривалість; інстанції

Інші скарги відповідно до усталеної практики

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди і судових та інших витрат

(в євро)-1

1

45879/07 09/10/2007

Любов Василівна

СЕМИРОДА

15/10/1947

09/02/2000

18/04/2007

7 років, 2 місяці і 10 днів; 3 інстанції

Стаття 6 п. 1 - невиконання рішення Октябрського районного суду м. Полтава щодо виплати заявниці відшкодування шкоди, завданої державним підприємством

2600

2

29589/11 04/05/2011

Тетяна Сергіївна

ГОРБЕНКО

16/06/1954

Сергій Сергійович

Пономарьов

Білогірськ

29/03/2005

22/05/2012

7 років, 1 місяць і 24 дні; 3 інстанції

900

3

31510/11 12/05/2011

Іван Іванович

СПАСОВ

22/08/1967

23/05/2001

30/11/2010

9 років, 6 місяців і 8 днів; 3 інстанції

2400

4

15986/16 16/03/2016

Зінаїда Дмитрівна

ЧІРКОВА

14/10/1949

Дмитро Олександрович

Довбишев

Одеса

12/10/2006

16/05/2007

7 місяців та 5 днів;

3 інстанції

900

31/07/2007

12/12/2012

5 років, 4 місяці і 13 днів;

3 інстанції

18/09/2014

01/09/2015

11 місяців і 15 днів;

3 інстанції

5

59784/16 06/10/2016

Тетяна Віталіївна

ОНИЩАК

26/07/1989

14/08/2009

07/04/2016

6 років, 7 місяців і 25 днів;

3 інстанції

900

__________

-1 Та додатково будь-які податки, які можуть бути стягнуті з заявників.

Справа «Семирода та інші проти України» (Заява № 45879/07 та 4 інші - див. перелік у додатку)

Рішення; Європейський суд з прав людини від 12.10.2017

Прийняття від 12.10.2017

Постійна адреса:

https://xn--80aagahqwyibe8an.com/go/974_c07

Законодавство України

станом на 09.01.2024

поточна редакція


Публікації документа

  • Офіційний вісник України від 05.01.2018 — 2018 р., № 2, стор. 614, стаття 108

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Європейський суд з прав людини:

  1. Справа «Бахаров проти України» (Заява № 28982/19). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  2. Справа «Лях проти України» (Заява № 53099/19). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  3. Справа «Плешков та Плешкова проти України» (Заява № 5783/20). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  4. Справа «Дубас проти України» (Заява № 51222/20). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  5. Справа «Трачук проти України» (Заява № 24413/13). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  6. Справа «Удовиченко проти України» (Заява № 46396/14). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  7. Справа «Калугін проти України» (Заява № 25688/12). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  8. Справа «Давиденко проти України» (Заява № 45903/16). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  9. Справа «Володимир Торбіч проти України» (Заява № 14957/13). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  10. Справа «Трофименко проти України» (Заява № 18444/18). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  11. Справа «Борисов проти України» (Заява № 2371/11). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  12. Справа «Іскра проти України» (Заява № 12489/17). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  13. Справа «Пономаренко проти України» (Заява № 51456/17). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  14. Справа «Статівка проти України» (Заява № 64305/12). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  15. Справа «Мітсопулос проти України» (Заява № 62006/09). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  16. Справа «Жура проти України» (Заява № 66191/10). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  17. Справа «Аврамчук проти України» (Заява № 65906/13). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  18. Справа «Жох проти України» (Заява № 29319/13). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  19. Справа «Головін проти України» (Заява № 47052/18). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
  20. Справа «Копчинський проти України» (Заява № 65647/12). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк