Справа «Вега та інші проти України» (Заява № 51414/07 та 5 інших заяв - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2018
Справа «Вега та інші проти України»
(Заява № 51414/07 та 5 інших заяв - див. перелік у додатку)
06 грудня 2018 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Вега та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Мартіньш Мітс (<…>),
Ладо Чантурія (<…>), судді,
та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 15 листопада 2018 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у таблиці в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінальних проваджень та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 30271/10 заявник також висував інші скарги за положеннями Конвенції.
5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися, здебільшого, на те, що тривалість відповідних кримінальних проваджень була несумісною із вимогою «розумного строку» та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим.
Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають:«Кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, …, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.».
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.».
7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП] (<…>) [GC], заява № 25444/94, п. 67, ЄСПЛ 1999-II, та «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-VII).
8. У справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine) (заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
12. Заявник у заяві № 30271/10 скаржився також за пунктом 3 статті 5 Конвенції на надмірну тривалість тримання його під вартою.
13. Суд зазначає, що тримання заявника під вартою закінчилося 12 жовтня 2009 року, коли суд першої інстанції виніс вирок щодо нього. Ця заява була подана 04 травня 2010 року.
14. З огляду на свою практику з цього питання (див., наприклад, рішення у справі «Соловей і Зозуля проти України» (Solovey and Zozulya v. Ukraine), заяви № 40774/02 та № 4048/03, пункт 55, від 27 листопада 2008 року) Суд вважає, що скарга заявника за цим пунктом є неприйнятною, оскільки вона подана із пропущенням строку.
З цього випливає, що ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пунктів 1 та 4 статті 35 Конвенції.
IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
15. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».
16. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Бевз проти України» (Bevz v. Ukraine), заява № 7307/05, пункт 52, від 18 червня 2009 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
17. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
2. Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості кримінального провадження та відсутності у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а інші скарги у заяві № 30271/10 - неприйнятними.
3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю кримінальних проваджень.
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 06 грудня 2018 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.
заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№ з/п |
№ заяви, дата подання |
П.І.Б. заявника, дата народження |
П.І.Б. представника, та місцезнаходження |
Початок провадження |
Закінчення провадження |
Загальна тривалість, інстанції |
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат (в євро)-1 |
1. |
51414/07 13/11/2007 |
Євген Вікторович ВЕГА 29/08/1953 |
Ярослав Валерійович Кіук м. Ізмаїл |
26/04/2002 |
13/10/2009 |
7 років, 5 місяців та 18 днів; 3 інстанції |
900 |
2. |
30271/10 04/05/2010 |
Віктор Валерійович ТОНКОНОЖЕНКО 15/12/1987 |
|
16/01/2006 |
05/08/2010 |
4 роки, 6 місяців та 21 день; 2 інстанції |
1 200 |
3. |
51038/15 01/12/2015 |
Євген Миколайович БІЛОЛЮБСЬКИЙ 20/03/1979 |
|
16/11/2009 |
17/11/2016 |
7 років та 2 дні; 2 інстанції |
1 800 |
4. |
37514/17 15/05/2017 |
Олександр Михайлович КОРНІЄНКО 29/01/1978 |
Денис Васильович Пономаренко м. Одеса |
07/10/2008 |
триває |
понад 10 років та 12 днів; 2 інстанції |
3 000 |
5. |
7309/18 30/01/2018 |
Алла Борисівна ПРИГУНОВА 22/09/1976 |
Олена Юріївна Льошенко м. Київ |
15/12/2014 |
триває |
понад 3 роки, 10 місяців та 4 дні; 1 інстанція |
1 200 |
6. |
9999/18 14/02/2018 |
Сергій Сергійович ВОРОНОВИЧ 28/11/1984 |
Павло Володимирович Голівер м. Кривий Ріг |
29/09/2015 |
триває |
понад 3 роки та 20 днів; 1 інстанція |
900 |
-1 Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявникам.
Публікації документа
- Офіційний вісник України від 04.01.2019 — 2019 р., № 2, стор. 199, стаття 72
- Урядовий кур'єр від 12.01.2019 — № 7
Європейський суд з прав людини:
- Справа «Філозофенко проти України» (Заява № 72954/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Іванко проти України» (Заява № 46850/13). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Закутній проти України» (Заява № 17843/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Поваров проти України» (Заява № 7220/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Антоненко та інші проти України» (Заяви № 45009/13 та 53 інші - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Єльник проти України» (Заява № 10444/13). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Стриж проти України» (Заява № 39071/08). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Мештешуг проти України» (Заява № 52826/18). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Вагапов проти України» (Заява № 35888/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Стрюков проти України» (Заява № 78484/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Дикусаренко проти України» (Заяви № 7218/19 та № 17854/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Антонюк проти України» (Заява № 48040/09). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Брайловська проти України» (Заява № 14031/09). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Ільченко проти України» (Заява № 65400/16). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Распряхін проти України» (Заява № 70878/12). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Ювченко та інші проти України» (Заяви № 32529/18 та 5 інших заяв - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Романов проти України» (Заява № 76273/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Свіргунець проти України» (Заява № 38262/10). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Гончарук та інші проти України» (Заява № 25837/18 та 2 інші заяви - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Гарагуля та Сич проти України» (Заяви № 42361/12 та № 25927/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк