Справа «Ювченко та інші проти України» (Заяви № 32529/18 та 5 інших заяв - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2020
Справа «Ювченко та інші проти України»
(Заяви № 32529/18 та 5 інших заяв - див. перелік у додатку)
09 квітня 2020 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Ювченко та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Габріеле Куцско-Штадльмайер (<…>), Голова,
Мартіньш Мітс (<…>),
Лятіф Хусейнов (<…>), судді,
та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 19 березня 2020 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4. Заявники скаржилися за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції на повну заборону відчуження земель сільськогосподарського призначення.
5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 1 ПЕРШОГО ПРОТОКОЛУ ДО КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися на те, що законодавчі обмеження щодо їхніх земель порушили їхнє право мирно володіти своїм майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, яка передбачає:
«Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.».
7. Суд повторює, що втручання у право власності повинно не лише бути законним і переслідувати за фактами та у принципі «законну мету» «відповідно до загальних інтересів», але також має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між вжитими заходами та метою, яку прагнули досягти будь-якими заходами, застосованими державою, у тому числі заходами, спрямованими на здійснення контролю за користуванням майном фізичної особи. Ця вимога виражена у понятті «справедливий баланс», який має бути встановлений між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (див. рішення у справі «Хуттен-Чапська проти Польщі» [ВП] (Hutten-Czapska v. Poland) [GC], заява № 35014/97, пункт 167, ЄСПЛ 2006-VIII).
8. У провідній справі «Зеленчук і Цицюра проти України» (Zelenchuk and Tsytsyura v. Ukraine), заяви № 846/16 та № 1075/16, від 22 травня 2018 року, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі. Суд зазначив, що Україна є єдиною державою - членом Ради Європи, в якій існує загальна заборона на продаж або будь-який інший спосіб відчуження земель сільськогосподарського призначення. З огляду на відсутність чітких причин для неприйняття альтернативних рішень та надмірний тягар, накладений на заявників, Суд доходить висновку, що держава-відповідач вийшла за межі своєї широкої свободи розсуду у цій сфері та не забезпечила справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та майновими правами заявників.
9. Розглянувши всі надані матеріали у цих справах, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі держава не змогла встановити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та майновими правами заявників.
10. Отже, ці скарги є прийнятними та було порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
11. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».
12. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» (Zelenchuk and Tsytsyura v. Ukraine), пункти 150, 154-157 та 161) Суд вважає, що встановлення порушення само собою становить справедливу сатисфакцію.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
2. Оголошує заяви прийнятними.
3. Постановляє, що було порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
4. Постановляє, що встановлення порушення само собою становить достатню справедливу сатисфакцію.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 09 квітня 2020 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.
заяв зі скаргами за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (повна заборона відчуження земель сільськогосподарського призначення)
№ |
№ заяви, дата подання |
П.І.Б. заявника, дата народження |
Опис земельної ділянки |
Документ, який підтверджує право власності на земельну ділянку |
1 |
32529/18 03.07.2018 |
Валентина Іванівна ЮВЧЕНКО 01.07.1946 |
Земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 2,7 гектари у Житомирській області |
Державний акт на право власності на земельну ділянку від 23 лютого 2007 року |
2 |
5054/19 05.01.2019 |
Оксана Олексіївна ВОЙНАЛОВИЧ 09.07.1969 |
Земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 1 гектар у Житомирській області |
Державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 січня 2012 року |
3 |
25817/19 08.05.2019 |
Леонід Васильович ЦИМБАЛ 07.06.1965 |
Земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 1,5 гектари у Київській області |
Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 березня 2013 року |
4 |
35609/19 26.06.2019 |
Леонід Володимирович КУДРЯВЦЕВ 28.08.1973 |
Три земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,4262; 2,4775 та 2,344 гектари у Полтавській області |
Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2014 року та від 31 серпня 2015 року (2 земельні ділянки) |
5 |
38220/19 07.07.2019 |
Зінаїда Михайлівна КАРПУНІНА 16.09.1940 |
Земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 4,0545 гектари у Хмельницькій області |
Державний акт на право власності на земельну ділянку від 04 березня 2010 року |
6 |
38255/19 11.07.2019 |
Олена Олександрівна ОНОЩУК 13.10.1938 |
Земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 3,74 гектари в Одеській області |
Державний акт на право власності на земельну ділянку від 24 вересня 2004 року |
Публікації документа
- Офіційний вісник України від 11.08.2020 — 2020 р., № 62, стор. 103, стаття 2023
Європейський суд з прав людини:
- Справа «Борисов проти України» (Заява № 2371/11). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Береза проти України» (Заява № 67800/12). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Дедеш проти України» (Заява № 50705/13). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Філозофенко проти України» (Заява № 72954/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Іванко проти України» (Заява № 46850/13). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Закутній проти України» (Заява № 17843/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Поваров проти України» (Заява № 7220/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Антоненко та інші проти України» (Заяви № 45009/13 та 53 інші - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Єльник проти України» (Заява № 10444/13). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Стриж проти України» (Заява № 39071/08). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Мештешуг проти України» (Заява № 52826/18). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Вагапов проти України» (Заява № 35888/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Стрюков проти України» (Заява № 78484/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Дикусаренко проти України» (Заяви № 7218/19 та № 17854/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Антонюк проти України» (Заява № 48040/09). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Брайловська проти України» (Заява № 14031/09). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Ільченко проти України» (Заява № 65400/16). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Распряхін проти України» (Заява № 70878/12). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Романов проти України» (Заява № 76273/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Свіргунець проти України» (Заява № 38262/10). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк