Справа «Закутній проти України» (Заява № 17843/19). Європейський суд з прав людини. 2020
Справа «Закутній проти України»
(Заява № 17843/19)
06 лютого 2020 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Закутній проти України»
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Габріеле Куцско-Штадльмайер (<…>), Голова,
Мартіньш Мітс (<…>),
Лятіф Хусейнов (<…>), судді,
та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 16 січня 2020 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
1. Справу було розпочато за заявою, поданою 05 березня 2019 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2. Заявника представляв п. О.А. Ігнатов - юрист, який практикує у м. Дніпрі.
3. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).
4. Відомості щодо заявника та інформація про заяву наведені у таблиці в додатку.
5. Заявник скаржився на надмірну тривалість кримінального провадження та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.
I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявник скаржився на те, що тривалість відповідного кримінального провадження була несумісною з вимогою «розумного строку», та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Він посилався на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
«Кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, …, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.».
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.».
7. Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у контексті обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів державної влади, а також важливість предмета спору для заявників (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП] (<...>), заява № 25444/94, пункт 67, ЄСПЛ 1999-II, та «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v.
France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).8. У керівній справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine), заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість провадження була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
10. Суд також зазначає, що заявник не мав у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
12. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».
13. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Бевз проти України» (Bevz v. Ukraine), заява № 7307/05, пункт 52, від 18 червня 2009 року) Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у таблиці в додатку.
14. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
2. Постановляє, що вона свідчить про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю кримінального провадження.
(а) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену у таблиці в додатку, яка має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 06 лютого 2020 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду
зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість кримінального провадження та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№ заяви, дата подання |
П.І.Б. заявника, дата народження |
Початок провадження |
Закінчення провадження |
Загальна тривалість, інстанції |
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди і судових та інших витрат (в євро)-1 |
17843/19 05.03.2019 |
Володимир Іванович ЗАКУТНІЙ 01.08.1977 |
12.06.2013 |
триває |
Більше 6 років, 6 місяців та 2 днів 3 інстанції |
900 |
-1 Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявнику.
Публікації документа
- Офіційний вісник України від 24.04.2020 — 2020 р., № 32, стор. 71, стаття 1108
Європейський суд з прав людини:
- Справа «Борисов проти України» (Заява № 2371/11). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Береза проти України» (Заява № 67800/12). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Дедеш проти України» (Заява № 50705/13). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Гранков проти України» (Заява № 16800/16). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Величко проти України» (Заява № 22273/12). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Каплатий проти України» (Заява № 39997/17). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Гусєв проти України» (Заява № 25531/12). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Кадура та Смалій проти України» (Заяви № 42753/14 та № 43860/14). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Лещенко проти України» (Заяви № 14220/13 та № 72601/13). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Авраімов проти України» (Заява № 71818/17). Європейський суд з прав людини. 2021 рікк
- Справа «Філозофенко проти України» (Заява № 72954/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Іванко проти України» (Заява № 46850/13). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Поваров проти України» (Заява № 7220/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Антоненко та інші проти України» (Заяви № 45009/13 та 53 інші - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Єльник проти України» (Заява № 10444/13). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Стриж проти України» (Заява № 39071/08). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Мештешуг проти України» (Заява № 52826/18). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Вагапов проти України» (Заява № 35888/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Стрюков проти України» (Заява № 78484/11). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк
- Справа «Дикусаренко проти України» (Заяви № 7218/19 та № 17854/19). Європейський суд з прав людини. 2020 рікк