"Заява № 16799/07, подана Єгором Васильовичем Мішиним проти України". Європейський суд з прав людини. 2012
подана Єгором Васильовичем Мішиним проти України
Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи 27 березня 2012 року комітетом, до складу якого увійшли:
|
Марк Віллігер (Mark Villiger), Голова, Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska), Андре Потоцький (Andre Potocki), судді, а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря секції, беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 27 березня 2007 року, після обговорення постановляє таке рішення: |
Заявник, пан Єгор Васильович Мішин, є громадянином України 1935 року народження та проживає у м. Торезі.
В червні 1995 року заявник звернувся з цивільним позовом до компанії, вимагаючи стягнення певних коштів. 30 січня 2007 року розгляд справи завершився ухваленням Верховним Судом України остаточного рішення.
Уряд України (далі - Уряд) представляла його Уповноважений - пані Валерія Лутковська з Міністерства юстиції України.
1. Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції щодо тривалості провадження.
Після безуспішних переговорів щодо дружнього врегулювання листом від 10 жовтня 2011 року Уряд направив до Суду односторонню декларацію з метою врегулювання питання, яке порушується в заяві. Крім того, він просив Суд вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції.
«Уряд України визнає надмірну тривалість розгляду справи заявника національними судами.
Я, Валерія Лутковська, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, заявляю, що Уряд України готовий сплатити Єгору Васильовичу Мішину ex gratia суму у розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) євро.
Уряд закликає Суд вилучити заяву з реєстру справ. Уряд України пропонує, щоб Суд прийняв цю декларацію як підставу вилучення заяви із реєстру справ відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 37 Конвенції «з будь-якої іншої підстави».
Сума ex gratia є відшкодуванням будь-якої моральної шкоди, в тому числі судових витрат, буде звільнена від будь-яких податків та конвертована у національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу.
Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про винесення Європейським судом з прав людини рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У разі неспроможності сплатити цю суму протягом тримісячного строку Уряд зобов'язується сплачувати з моменту спливу цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти.Виплата становитиме остаточне вирішення справи».
Заявник висловив свої заперечення щодо декларації Уряду.
Суд нагадує, що відповідно до статті 37 Конвенції, він може на будь-якій стадії провадження у справі винести рішення про вилучення заяви з реєстру справ, якщо обставини справи дають підстави дійти одного з висновків, визначених у підпунктах «a», «b» чи «c» пункту 1 цієї статті. Згідно з підпунктом «c» пункту 1 статті 37 Суд може вилучити заяву якщо:
«на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим».
Суд також нагадує, що за певних обставин заяву може бути вилучено з реєстру справ відповідно до підпунктам «c» пункту 1 статті 37 на основі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявник бажає, щоб розгляд справи було продовжено.
У цілій низці справ, серед яких були також справи проти України, Суд встановив свою позицію стосовно скарг на порушення права на розгляд справи протягом розумного строку (див., наприклад, рішення у справах «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII, «Павлюлинець проти України» (Pavlyulynets v. Ukraine), № 70767/01, пп. 39-52, від 6 вересня 2005 року, та «Мороз та інші проти України» (Moroz and Others v. Ukraine), № 36545/02, пп. 52-61, від 21 грудня 2006 року).
З огляду на характер визнання, що міститься в декларації Уряду, а також запропоновану суму відшкодування, яка співмірна з сумами, що присуджуються у подібних справах, беручи до уваги той факт, що провадження, що входить до компетенції Суду ratione temporis, тривало більше дев'яти років та чотирьох місяців (оскільки Конвенція набула чинності для України з 11 вересня 1997 року), Суд вважає, що подальший розгляд цієї заяви не є виправданим (підпункт «c» пункту 1 статті 37 Конвенції).
Більш того, у світлі вищевикладених міркувань та з огляду на свою чітку та усталену практику з цього питання, Суд вважає, що повага до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, не вимагає подальшого розгляду заяви щодо надмірної тривалості цивільного провадження (пункт 1 статті 37 in fine).
Отже, ця частина заяви має бути вилучена з реєстру справ відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 37.
2. Заявник також скаржився, посилаючись на статтю 13 Конвенції, на несприятливий для нього результат провадження в національних судах та стверджуване позбавлення майна в результаті цього.
Ретельно дослідивши ці скарги в світлі всіх наявних матеріалів та в тій мірі, в якій оскаржувані питання належать до його компетенції, Суд дійшов висновку про відсутність будь-яких ознак порушення прав і свобод, передбачених Конвенцією або протоколами до неї.
Таким чином, ця частина заяви є явно необґрунтованою і має бути відхилена відповідно до підпункту «a» пункту 3 та пункту 4 статті 35 Конвенції.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Бере до уваги умови декларації Уряду-відповідача щодо надмірної тривалості цивільного провадження.
Вирішує відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 37 Конвенції вилучити заяву з реєстру справ в частині вищезазначеної скарги.
Заява № 16799/07, подана Єгором Васильовичем Мішиним проти України Рішення; Європейський суд з прав людини від 27.03.2012 Прийняття від 27.03.2012 Постійна адреса: https://xn--80aagahqwyibe8an.com/go/974_745 |
станом на 03.11.2023 поточна редакція |
Публікації документа
- Офіційний вісник України від 11.06.2012 — 2012 р., № 42, стор. 206, стаття 1653
Європейський суд з прав людини:
- Справа «Бахаров проти України» (Заява № 28982/19). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Лях проти України» (Заява № 53099/19). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Плешков та Плешкова проти України» (Заява № 5783/20). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Дубас проти України» (Заява № 51222/20). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Трачук проти України» (Заява № 24413/13). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Удовиченко проти України» (Заява № 46396/14). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Калугін проти України» (Заява № 25688/12). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Давиденко проти України» (Заява № 45903/16). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Володимир Торбіч проти України» (Заява № 14957/13). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Трофименко проти України» (Заява № 18444/18). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Борисов проти України» (Заява № 2371/11). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Іскра проти України» (Заява № 12489/17). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Пономаренко проти України» (Заява № 51456/17). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Статівка проти України» (Заява № 64305/12). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Мітсопулос проти України» (Заява № 62006/09). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Жура проти України» (Заява № 66191/10). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Аврамчук проти України» (Заява № 65906/13). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Жох проти України» (Заява № 29319/13). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Головін проти України» (Заява № 47052/18). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк
- Справа «Копчинський проти України» (Заява № 65647/12). Європейський суд з прав людини. 2023 рікк