<<
>>

Заява № 4324/11, подана Олександром Яковичем Кержнером проти України. Європейський суд з прав людини. 2017

Документ актуальний на 25.05.2017
завантажити документ, актуальний на поточний час

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція

РІШЕННЯ

Заява № 4324/11,
подана Олександром Яковичем Кержнером проти України

Автентичний переклад

16 березня 2017 року Європейський суд з прав людини (четверта секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:


Вінсент А. Де Гаетано (<…>), Голова,
Егідіюс Кюріс (<…>),
Габріеле Куцско-Штадльмайєр (<…>), судді,
а також Карен Рейд (<…>), Секретар секції,

беручи до уваги заяву, подану у дату, зазначену в таблиці у додатку,
з огляду на декларацію щодо вилучення Судом заяви з реєстру справ, подану Урядом держави-відповідача,
після обговорення постановляє таке рішення:

ФАКТИ ТА ПРОЦЕДУРА

Відомості щодо заявника наведено в таблиці у додатку,

Заявника представляв п. О.С. Стьопочкін - юрист, який практикує у м. Кременчузі.

Про скарги заявника за пунктом 1 статті 6 та статті 13 Конвенції на надмірну тривалість кримінального провадження та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту було повідомлено Уряд України (далі - Уряд). Уряд також було повідомлено про інші скарги щодо тих самих фактів, але за іншими положеннями Конвенції.

ПРАВО

Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання Уряд повідомив Суд про односторонню декларацію з метою врегулювання питань, які порушувались цими скаргами. Урядом також було запропоновано Суду вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції.

Уряд визнав надмірну тривалість кримінального провадження і відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а також надмірну тривалість застосування підписки про невиїзд.

Уряд запропонував виплатити заявнику суму, наведену в таблиці у додатку, та закликав Суд вилучити заяву з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції.

Ця сума буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та виплачена протягом трьох місяців з дати отримання повідомлення про ухвалення Судом рішення. У випадку несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язався сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку.

Виплата зазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Заявнику були направлені Урядом умови односторонньої декларації за декілька тижнів до дати ухвалення цього рішення. Суд не отримав відповіді від заявника про прийняття умов односторонньої декларації.

Суд зазначає, що підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції дозволяє йому вилучити заяву з реєстру справ, якщо «на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим».

Таким чином, Суд може вилучити заяви відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції на підставі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявники бажають продовження розгляду їхніх справ (див. принципи, що випливають з практики Суду, зокрема рішення у справі «Тахсін Аджар проти Туреччини» (Tahsin Acar v. Turkey) [ВП], заява № 26307/95, пп. 75-77, ЄСПЛ 2003-VI).

Суд встановив чітку та вичерпну практику з приводу скарг щодо надмірної тривалості кримінальних проваджень (див., наприклад, рішення у справі «Меріт проти України») Merit v. Ukraine), № 66561/01, від 30 березня 2004 року).

З огляду на характер визнань, які містяться в деклараціях Уряду, а також запропоновану суму відшкодування, яка є співмірною із сумами, що присуджуються у подібних справах, Суд вважає, що подальший розгляд цієї заяви є невиправданим (підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції).

У світлі вищевикладених міркувань Суд переконаний, що повага до прав людини, визначених у Конвенції та протоколах до неї, не вимагає продовження розгляду заяви (пункт 1 статті 37 in fine).

Насамкінець Суд наголошує, що якщо Уряд не дотримається умов односторонньої декларації, заява може бути поновлена у реєстрі справ відповідно до пункту 2 статті 37 Конвенції (ухвала щодо прийнятності у справі «Йосіповіч проти Сербії» (Josipovic v. Serbia), заява № 18369/07, від 04 березня 2008 року).

Враховуючи викладене, заяву слід вилучити з реєстру справ.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Бере до уваги умови декларації Уряду держави-відповідача та засоби забезпечення дотримання зазначених у них зобов’язань.

Вирішує вилучити заяву зі свого реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 06 квітня 2017 року.

Секретар

Карен РЕЙД

Голова

Вінсент А. Де ГАЕТАНО


Додаток

ЗАЯВА,
що містить скарги за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість кримінального провадження і відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№ заяви, дата подання

П. І. Б. заявника, дата народження

Інші скарги відповідно до усталеної практики

Дата отримання декларації Уряду

Дата отримання коментарів заявника, за наявності

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)-1

1

4324/11
05/01/2011

Олександр Якович
КЕРЖНЕР
02/11/1961

пункт 1 статті 2 Протоколу № 4 - надмірна тривалість застосування підписки про невиїзд

20/10/2016


2 070

__________
-1 Та додатково будь-які податки, які можуть бути стягнуті з заявника.


Публікації документа

  • Офіційний вісник України від 19.05.2017 — 2017 р., № 39, стор. 24, стаття 1240

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Європейський суд з прав людини:

  1. Справа «Осипенков проти України» (Заява № 31283/17). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  2. Справа «Андрєєва проти України» (Заява № 24385/10). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  3. Справа «Журавльова проти України» (Заява № 45526/08). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  4. Справа «Іванов і Кашуба проти України» (Заяви № 12258/09 та № 54754/10). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  5. Справа «Бекетов проти України» (Заява № 44436/09). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  6. Справа «Чуприна проти України» (Заява № 876/16). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  7. Справа «Бургазли проти України» (Заява № 41920/09). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  8. Справа «Маріянчук та інші проти України» (Заява № 14490/07 та 2 інші заяви - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  9. Справа «Бігун проти України» (Заява № 30315/10). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  10. Справа «М.Т. проти України» (Заява № 950/17). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  11. Справа «Медяніков проти України» (Заява № 31694/06). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  12. Справа «Мінак та інші проти України» (Заява № 19086/12 та 13 інших заяв - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  13. Справа «Віра Довженко проти України» (Заява № 26646/07). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  14. Справа «Капштан проти України» (Заява № 56224/10). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  15. Справа «Бургазли проти України» (Заява № 41920/09). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  16. Справа «Кінаш і Дзюбенко проти України» (Заяви № 31090/18 та № 33574/18). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  17. Справа «Сєнін проти України» (Заява № 19585/18). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  18. Справа «Левченко та інші проти України» (Заява № 46993/13 та 2 інші заяви - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  19. Справа «Григорьєв проти України» (Заява № 32569/08). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк
  20. Справа «Король та інші проти України» (Заява № 54503/08 та 7 інших заяв - див. перелік у додатку). Європейський суд з прав людини. 2019 рікк