Пекінські тези щодо принципів незалежності суддів юридичної асоціації країн азійського та тихоокеанського регіону (LAWASIA) " (Прийняті провідними діячами в галузі правосуддя в LAWASIA, а також суддями з Азії та тихоокеанського регіону в Пекіні в 1995 р. та схвалені на засіданні ради LAWASIA в 2001 р.)" 1 січня 1995 року. Міжнародний документ. 1995
Пекінські тезищодо принципів незалежності суддів
юридичної асоціації країн азійського
та тихоокеанського регіону
(LAWASIA)
(Прийняті провідними діячамив галузі правосуддя в LAWASIA, а також суддями
з Азії та тихоокеанського регіону в Пекіні в 1995 р.
та схвалені на засіданні ради LAWASIA в 2001 р.)
1 січня 1995 року
Незалежність суддів
1. Судова система є однією з найцінніших інституцій всуспільстві.
2. Загальна декларація з прав людини (ст. 10) ( 995_015 ) таМіжнародний пакт про громадянські і політичні права (ст. 14(1))
( 995_043 ) гарантує право кожної особи на розгляд її справи
компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому
законом порядку.
Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізаціюцього права.
3. Незалежність суддів передбачає, що:
a) судді повинні приймати безсторонні рішення згідно звласною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання,
прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин;
b) судді мають юрисдикцію, пряму або шляхом перегляду, надусіма питаннями правового характеру.
4. Підтримка незалежності суддів є дуже важливою длядосягнення цілей та належного функціонування суспільства, що
базується на верховенстві права. Незалежність суддів має
гарантуватися державою та бути прописана в Конституції чи законі.
5. Обов'язком суддів є повага до цілей та функцій іншихінститутів влади. У свою чергу, інші інститути влади повинні
поважати цілі та функції судової влади.
6. У процесі прийняття рішень судді є незалежними від своїхколег по суду, жодна ієрархічна структура суддівства і жодна
різниця у ранзі чи класі суддів ніяким чином не можуть ставати на
перешкоді праву судді на індивідуальне чи колективне відправлення
правосуддя. У свою чергу, судді, індивідуально та колективно,
мають здійснювати свої функції відповідно до Конституції та
законів.
7. Судді мають підтримувати принцип неупередженості танезалежності шляхом уникання упередженості чи схожості на
упередженість у своїй власній діяльності.
8. За межами своїх посадових обов'язків судді, як ібудь-якому громадянину, гарантується право вільного вираження
думок, віросповідування, участі в зібраннях та асоціаціях.
9. Судді мають право засновувати чи вступати в асоціаціїсуддів, входити в інші організації, що представляють інтереси
суддів та розвивають їх професійні навички, а також здійснювати
іншу діяльність для захисту своєї незалежності.
Мета та цілі суддівства
10. Цілі та функції суддів включають:
a) гарантування безпеки життя усіх людей та верховенстваправа;
b) сприяння, у межах судових функцій, дотриманню тадосягненню принципу захисту прав людини;
c) об'єктивне відправлення правосуддя між громадянами та міжгромадянином і державою;
Призначення суддів
11. Для досягнення суддями своїх цілей та реалізації своїхфункцій судді повинні обиратися на засадах компетентності,
неупередженості та незалежності.
12. Спосіб обрання суддів повинен гарантувати обраннянайбільш кваліфікованого кандидата на посаду. Такий спосіб має
захищати від будь-якого впливу та забезпечувати призначення
компетентних, незалежних та неупереджених осіб.
13. У процесі обрання суддів не повинно бути жодноїдискримінації за ознаками раси, кольору, статі, мови, релігії,
політичних чи інших поглядів, національного або соціального
походження, майнового стану, місця народження або статусу, за
винятком вимог щодо громадянства, що не можуть вважатися
дискримінацією.
14. Структура юридичних професій та шляхи, що приводятьособу - юриста на посаду судді, різняться в різних країнах. У
деяких країнах судова служба - це служба кар'єрна(*), в інших
судді вибираються серед практикуючих представників юридичної
професії(**). Тим не менше, в усіх країнах повинні бути прийняті
відповідні процедури, що гарантують справедливе і прозоре
призначення суддів.
---------------
(*) Відбір на посаду може починатися одразу після закінченнянавчального закладу і потім, як правило, після тривалого
стажування відбувається поступове просування по службі
(прим.пер.).
(**) Наприклад, може ставитися вимога стажу на посадіпрокурора чи адвоката (прим.пер.).
15. У деяких країнах призначення суддів здійснюється післяконсультації з Комісією з питань суддівської служби, тобто органу,
що покликаний забезпечити обрання належних кандидатів. У країнах,
де існує такий чи подібний орган, до складу цього органу мають
входити представники вищих судових ланок та незалежні юристи для
того щоб забезпечити обрання незалежних, компетентних та
неупереджених суддів.
16. У випадку відсутності такого органу процедура призначеннясуддів має бути чітко визначена, а інформація про неї відома
широкому загалу.
17. Підвищення судді на посаді має засновуватися наоб'єктивній оцінці чесності кандидата та незалежності його рішень,
професійної компетенції та досвіду.
Строк перебування на посаді
18. Судді мають право на гарантований строк перебування напосаді.
19. У деяких країнах строк перебування на посаді залежить відпевних процедур, наприклад переобрання шляхом публічного
голосування чи інших підстав.
20. Тим не менше, бажано, щоб всі судді, що працюють у судаходнієї юрисдикції, призначалися на той самий строк, який би
закінчувався при досягненні певного віку.
21. Строк перебування судді на посаді не може змінюватися підчас перебування на посаді.
22. Суддя не може бути усунений з посади, за виняткомвипадків неспроможності виконувати свої обов'язки або
невідповідної поведінки, що робить його негідним посади судді.
23. Причини звільнення суддів можуть різнитися в різнихдержавах через історичні та культурні особливості. В деяких
країнах традиційним є звільнення суддів парламентом. В інших
країнах існують досить незручні процедури звільнення: звільнення
відбувається з певних передбачених причин, але такі правила
використовуються рідко, оскільки звільнення навіть з
найсерйозніших причин можуть бути підставою для зловживань,
неправильного тлумачення підстав тощо.
24. У країнах, де немає парламентської процедури звільненнясуддів або відкликання суддів шляхом публічного голосування,
процедура звільнення суддів має знаходитися під контролем
суддівського корпусу.
25. У країнах, де немає парламентської процедури звільненнясуддів або відкликання шляхом публічного голосування, потрібно
вжити заходів для захисту суддів від незаконних звільнень; на
першому етапі розгляду має відбуватися вивчення підстав для
звільнення для того, щоб виявити, чи потрібно починати формальну
процедуру звільнення. Формальна процедура звільнення має
розпочинатися, тільки якщо попередня процедура виявила, що є
достатні причини для її початку.
26. В будь-якому випадку суддя, що підлягає звільненню,повинен мати право на чесні слухання.
27. Будь-які дисциплінарні стягнення, відсторонення чизвільнення судді мають відповідати прийнятим стандартам поведінки
судді.
28. Рішення у справах з дисциплінарних питань мають бутиопубліковані незалежно від того, чи слухання проходили за
закритими дверима, чи були публічними.
29. Розпуск суду не повинен бути підставою для звільненнясуддів, що працюють у ньому. У такому випадку судді обов'язково
повинні бути переведені до інших судів того самого рівня і на той
самий строк. Судді, яким неможливо знайти відповідну посаду, мають
отримати відповідну компенсацію.
30. Судді за вимогою виконавчої влади не можуть бутипереведені з суду однієї юрисдикції до суду іншої юрисдикції чи з
одної посади на іншу без їхньої особистої згоди; але якщо таке
переведення є наслідком певної узгодженої з представниками
суддівського корпусу політики, надання такої згоди не може
безпричинно затримуватися.
Умови роботи суддів
31. Судді мають отримувати адекватну винагороду за своюроботу, їм мають ставитися адекватні строки та відповідні умови
праці. Заробітна плата не може бути знижена під час строку
перебування судді на посаді, за винятком тих випадків, коли таке
зниження є частиною економічних заходів, на які погодилася
принаймні більша частина суддів відповідного суду.
32. Без шкоди для питань дисциплінарного характеру, права назвернення до суду чи права на отримання компенсації від держави,
відповідно до національного законодавства, судді мають бути
захищені від цивільних позовів проти них, що передбачають
відшкодування шкоди, за виконання своїх функцій чи упущення в
роботі.
Юрисдикція
33. Судді мають юрисдикцію над усіма питаннями правовогохарактеру, включаючи питання власної юрисдикції та компетенції та
ексклюзивне право вирішувати чи належить певне питання до їх
компетенції, як це визначено в законі.
34. Юрисдикція вищого суду держави не може бути обмежена беззгоди членів цього суду.
Адміністративні питання роботи суддів
35. Розподіл судових справ є внутрішньою адміністративноюфункцією, контроль за яким має відбуватися під наглядом голови
відповідного суду.
36. Судді або певний орган, більшість у якому складаютьсудді, несуть повну відповідальність за адміністративну діяльність
судів, включаючи призначення, нагляд та контроль за персоналом та
його підтримку.
37. Бюджет суду складається компетентним уповноважениморганом у співпраці з суддями. Коштів, що виділяються, потрібно
бути достатньо для нормального функціонування кожного суду.
Відносини з виконавчою владою
38. Виконавча влада може вплинути на суддів через умовиоплати праці чи матеріальне забезпечення судів, але вона не
повинна використовуватися як тиск на суддю чи суддів.
39. Судді не вправі приймати будь-які подарунки чиматеріальну допомогу, якщо це пов'язано з виконанням ними своїх
посадових обов'язків.
40. Виконавчі органи повинні гарантувати охорону і фізичнийзахист суддів та членів їх сімей.
Джерела
41. Судді повинні мати всі необхідні для здійснення своїхфункцій ресурси.
42. У разі економічних негараздів, коли важко забезпечитисудову систему всім необхідним для виконання суддями своїх
функцій, принципи верховенства прав та захисту прав людини
вимагають, щоб потреби судової системи та суддів мали найвищий
пріоритет при розподілі ресурсів.
Надзвичайні ситуації
43. Деякі обмеження незалежності суддів допустимі в періодизначної суспільної небезпеки, але тільки тимчасово, на період,
який вимагає ситуація, та на умовах, передбачених законом, у
суворій відповідності до міжнародно визнаного мінімуму та можуть
бути питанням судового розгляду. У таких надзвичайних ситуаціях
держава має гарантувати, що цивільні особи, звинувачені у
кримінальних порушеннях будь-якого характеру, заслуховуються
звичайними судами (для цивільних осіб), які можуть у разі
необхідності бути розширені за рахунок додаткових компетентних
громадських суддів. Адміністративне затримання осіб без
звинувачення підлягає перегляду звичайними судами шляхом habeas
corpus (перегляду судом законності арешту) або подібних процедур.
44. Юрисдикція військових трибуналів обмежується військовимипорушеннями, вчиненими військовим персоналом. Завжди повинно
існувати право апеляції до юридично кваліфікованого апеляційного
суду або передбачено інші способи змінити чи відмінити рішення.
Пекінські тези щодо принципів незалежності суддів юридичної асоціації країн азійського та тихоокеанського регіону (LAWASIA) Інші; LAWASIA від 01.01.1995 Прийняття від 01.01.1995 Постійна адреса: https://xn--80aagahqwyibe8an.com/go/995_j78 |
станом на 18.04.2023 поточна редакція |
Фундаментальне міжнародне право:
- "МЕМОРАНДУМ про взаєморозуміння між Державною службою фінансового моніторингу України та Службою фінансової розвідки Гернсі щодо співробітництва в сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму". Міжнародний документ. 2014 рікк
- "СТАТУТ Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей". Міжнародний документ. 2013 рікк
- Статут Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ (укр/рос) "{ Статут ратифіковано Законом N 136-VI ( 136-17 ) від 06.03.2008 }" Офіційний переклад. Міжнародна угода. 2006 рікк
- З А К О Н У К Р А Ї Н И "Про ратифікацію Додаткового протоколу до Конвенції про кіберзлочинність, який стосується криміналізації дій расистського та ксенофобного характеру, вчинених через комп'ютерні системи" ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 39, ст.328 ). Міжнародний документ. 2006 рікк
- З А К О Н У К Р А Ї Н И "Про ратифікацію Протоколів N 12 та N 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 27, ст.229 ). Міжнародний документ. 2006 рікк
- Конвенція Міжнародної організації праці N 150 "про адміністрацію праці: роль, функції та організація (укр/рос)" ( Рекомендацію до Конвенції додатково див. в документі. Міжнародний документ. 2005 рікк
- Конвенція Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (укр./рос.) "( Конвенцію ратифіковано Законом N 1985-IV ( 1985-15 ) від 08.09.2004 )" Статус Конвенції див. ( 993_372 ). Міжнародний документ. 2005 рікк
- Протокол, що стосується зміни Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (укр/рос) "Підписаний у Монреалі 10 травня 1984 року" ( Протокол ратифіковано Законом N 112-IV ( 112-15 ) від 11.07.2002 ). Міжнародний документ. 2005 рікк
- Сьомий додатковий протокол до Статуту Всесвітнього поштового союзу "Статус Протоколу див. ( 055_009 )" { Протокол ратифіковано Законом N 45-V ( 45-16 ) від 27.07.2006, ВВР, 2006, N 39, ст.335 }. Міжнародний документ. 2004 рікк
- Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну (укр/рос) "Статус Конвенції див. ( 897_002 )" { Конвенцію ратифіковано Законом N 3534-IV ( 3534-15 ) від 15.03.2006 }. Міжнародний документ. 2003 рікк
- Протокол про правила ліцензування імпорту державами - учасницями Угоди про створення зони вільної торгівлі "Статус Протоколу див. ( 997_747 )" ( Протокол ратифіковано Законом N 2734-III ( 2734-14 ) від 20.09.2001 ). Міжнародний документ. 2000 рікк
- Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Узбекистан про приймання та передачу осіб, які перебувають на території держав нелегально "( Угоду ратифіковано Законом N 2688-III ( 2688-14 ) від 13.09.2001, ВВР, 2002, N 2, ст.8 )" Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Узбекистан, далі - "Сторони",. Міжнародний документ. 2000 рікк
- З А К О Н У К Р А Ї Н И "Про ратифікацію Конвенції про передачу осіб, які страждають психічними розладами, для проведення примусового лікування" ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 6-7, ст.43 ). Міжнародний документ. 2000 рікк
- Шостий додатковий протокол до Статуту Всесвітнього поштового союзу "Статус Протоколу див.( 055_008 )" ( Протокол ратифіковано Законом N 2856-III ( 2856-14 ) від 29.11.2001 ). Міжнародний документ. 1999 рікк
- Конвенція про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці N 182 "Статус Конвенції див. ( 993_453 )" ( Рекомендацію до Конвенції додатково див. в документі. Міжнародний документ. 1999 рікк
- Протокол що консолідує Міжнародну конвенцію щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" з усіма змінами, укладену 13 грудня 1960 року "( Протокол ратифіковано із застереженням Законом N 1338-IV ( 1338-15 ) від 26.11.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.215 )" Дата підписання: 27.06.1997. Міжнародний документ. 1997 рікк
- Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні "Ліссабон, 11 квітня 1997 року" Статус Конвенції див. ( 994_390 ). Міжнародний документ. 1997 рікк
- Конвенція про передачу осіб, які страждають психічними розладами, для проведення примусового лікування (укр/рос) "Статус Конвенції див. ( 997_747 )" ( Конвенцію ратифіковано із застереженням Законом N 1372-XIV ( 1372-14 ) від 11.01.2000 ). Міжнародний документ. 1997 рікк
- Угода про заснування Світової організації торгівлі "{ Додатково див. Заключний акт ( 981_002 ) від 15.04.94 }" Список країн-членів СОТ див. ( 981_052 ). Міжнародна угода. 1994 рікк
- Конвенція щодо співробітництва по охороні та сталому використанню ріки Дунай (Конвенція про охорону ріки Дунай) "( Конвенцію ратифіковано Законом N 2997-III ( 2997-14 ) від 17.01.2002 )" Офіційний переклад. Міжнародний документ. 1994 рікк