>>

Стаття 1 – Строки давності

Інформація актуальна на 10.10.2018
завантажити документ, актуальний на поточний час

Стаття 10 Конвенції замінюється такими положеннями:

«Строки давності

1. Видача не дозволяється, якщо закінчилися строки давності переслідування чи покарання особи, видача якої запитується, відповідно до законодавства запитуючої Сторони.

2.

У видачі не може бути відмовлено на підставі того, що закінчилися строки давності переслідування чи покарання особи, видача якої запитується, відповідно до законодавства запитуваної Сторони.

3. Будь-яка держава під час підписання або здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження чи приєднання може заявити, що вона залишає за собою право не застосовувати пункт 2:

a) у разі, коли запит про видачу стосується правопорушень, стосовно яких ця держава має юрисдикцію відповідно до її кримінального законодавства; та/або

b) якщо її внутрішнє законодавство прямо забороняє видачу в разі, коли закінчилися строки давності переслідування чи покарання особи, видача якої запитується, відповідно до її законодавства.

4. Під час визначення того, чи закінчилися строки давності переслідування або покарання особи, видача якої запитується, відповідно до її законодавства, будь-яка Сторона, що зробила застереження згідно з пунктом 3 цієї статті, враховує відповідно до її законодавства будь-які акти або події, які мали місце в запитуючій Стороні, тією мірою, якою аналогічні акти або події мають наслідком переривання або зупинення перебігу строку давності в запитуваній Стороні.»

| >>
Законодавчий акт: ЧЕТВЕРТИЙ ДОДАТКОВИЙ ПРОТОКОЛ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ ПРО ВИДАЧУ ПРАВОПОРУШНИКІВ. Рада Європи. 2012

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

Стаття 1 – Строки давності