<<
>>

Директива 2003/55/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу, яка скасовує Директиву 98/30/ЄС " Брюссель, 26 червня 2003 року"ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,. Європейський Союз. 2003

Документ актуальний на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

Директива 2003/55/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу, яка скасовує Директиву 98/30/ЄС Брюссель, 26 червня 2003 року ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ, Враховуючи положення Угоди про створення Європейського Співтовариства ( 994_017 ) та, зокрема, Статтю 47(2), Статтю 55 та Статтю 95 Угоди, Враховуючи пропозиції Європейської Комісії, Враховуючи висновок Європейського Комітету з економічних та соціальних питань, Після відповідних консультацій із Комітетом Регіонів, Діючи у відповідності до процедури, визначеної Статтею 251 Угоди ( 994_017 ), беручи до уваги, що: (1) Директива 98/30/ЄС Європейського парламенту та Ради від 22 червня 1998 року стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу ( 994_499 ) суттєво сприяла створенню внутрішнього газового ринку; (2) досвід впровадження цієї Директиви показує переваги, які можуть бути отримані від внутрішнього газового ринку щодо підвищення ефективності, зниження цін, підвищення рівнів обслуговування та посилення конкурентної боротьби. Однак, значні недоліки та можливості поліпшення функціонування ринку залишаються, зокрема помітна необхідність у конкретних заходах для забезпечення рівних умов гри та зменшення ризиків зловживання домінуючим положенням на ринку та хижацької поведінки, забезпечення недискримінаційних транспортних та розподільчих тарифів шляхом доступу до мережі на основі тарифів, що були опубліковані до їх введення в дію, та забезпечення захисту прав невеликих та незахищених споживачів; (3) під час засідання у Лісабоні 23 та 24 березня 2000 р. Європейська Рада закликала до швидких заходів для завершення створення внутрішнього ринку у галузях електроенергії та газу, і прискорення лібералізації в цих галузях з метою побудови повноцінного внутрішнього ринку. Європейський Парламент у своїй Резолюції від 6 липня 2000 р. стосовно другого звіту Європейської Комісії щодо стану лібералізації енергетичних ринків запропонував Європейській Комісії прийняти детальний розклад реалізації чітко визначених цілей з метою поступової, але повної лібералізації енергетичного ринку; (4) свободи, які Угода ( 994_017 ) гарантує європейським громадянам, - вільний рух товарів, свобода у наданні послуг та свобода у їх створенні - можливі тільки в умовах повністю відкритого ринку, який дає можливість всім споживачам вільно вибирати постачальників, та всім постачальникам вільно здійснювати доставки газу своїм споживачам; (5) очікуване збільшення залежності щодо споживання природного газу, слід розглянути ініціативи та заходи для заохочення взаємних угод, що забезпечують доступ до мереж третіх країн та інтеграції ринку; (6) головні перешкоди на шляху до створення повноцінного та конкурентного внутрішнього ринку пов'язані, серед іншого, із проблемами доступу до газової мережі, доступу до газових сховищ, проблемами тарифікації, взаємодією між системами та різними ступенями відкритості ринку серед держав-членів; (7) для створення справжньої конкуренції доступ до газової мережі повинен бути вільним від дискримінації, прозорим та мати справедливу ціну; (8) для завершення створення внутрішнього газового ринку надзвичайно важливим є забезпечення недискримінаційного доступу до мережі операторів газотранспортних та газорозподільчих систем. Оператор газотранспортної або газорозподільчої системи може складатися із одного або декількох підприємств; (9) якщо газове підприємство здійснює діяльності, пов'язані із транспортуванням, розподілом, зберіганням або зрідженням природного газу (ЗПГ), та юридично відокремлене від підприємств, що здійснюють діяльності, пов'язані з видобутком та/або постачанням газу, зазначені оператори газотранспортних та газорозподільчих систем можуть бути тим самим підприємством, що є власником відповідної інфраструктури; (10) для забезпечення недискримінаційного доступу до газової мережі необхідно, щоб газотранспортні та газорозподільчі системи знаходилися під контролем юридично незалежних суб'єктів там, де існують вертикально інтегровані підприємства. Комісія оцінює заходи, що забезпечують однаковий ефект та розроблені державами-учасниками, з метою виконання цієї вимоги і, там, де доцільно, подає пропозиції для внесення змін до цієї Директиви. Доцільно також, щоб оператори газотранспортних та газорозподільчих систем мали ефективні права у прийнятті рішень стосовно активів, необхідних для підтримки та експлуатації і розвитку мереж, коли згадані активи знаходяться у власності та контролюються вертикально інтегрованими підприємствами. Однак важливо розрізняти подібне юридичне відокремлення і розподіл власності. Юридичне відокремлення не передбачає зміни права власності на активи, і ніщо не заважає застосуванню подібних або ідентичних умов роботи в межах усього вертикально інтегрованого підприємства. Однак недискримінаційний процес прийняття рішень має бути забезпеченим за допомогою організаційних заходів стосовно незалежності відповідальних осіб, що приймають рішення; (11) для запобігання накладання непропорційно важкого фінансового та адміністративного тягаря на невеликі розподільчі компанії, держави-члени повинні мати змогу, у разі необхідності, виключати такі компанії від вимог юридичного відокремлення розподільчих компаній; (12) з метою сприяння укладанню контрактів газовим підприємством, створеним у державі-члені для постачання газу кваліфікованим споживачам в іншій державі-члені, держави-члени та, де це доцільно, національні регулюючі органи працюють над досягненням більш однорідних умов та однакового ступеня кваліфікації для всього внутрішнього ринку; (13) існування ефективного регулювання, яке здійснюється одним або кількома національними регулюючими органами, є важливим фактором гарантування недискримінаційного доступу до мережі. Держави-члени визначають функції, компетенцію та адміністративні повноваження регулюючих органів. Важливо, що регулюючі органи у державах-членах мають однаковий мінімальний набір компетенцій. Ці органи мають право встановлювати та затверджувати тарифи або принаймні методології, що визначають розрахунок транспортних та розподільчих тарифів і тарифів доступу до потужностей зрідженого природного газу (ЗПГ). Щоб виключити можливість невизначеності та спорів, що потребують великих витрат та багато часу, ці тарифи мають бути опубліковані наперед до їх введення в дію; (14) Комісія сповістила про свій намір створити Європейську регулятивну групу з питань електроенергії та газу, яка представлятиме прийнятний консультативний механізм для заохочення співробітництва та координації національних регулюючих органів з метою сприяння розвитку внутрішнього ринку електроенергії та газу і підтримки узгодженого застосування в усіх державах-членах положень даної Директиви та Директиви 2003/.../ЕС Європейського Парламенту і Ради... стосовно спільних правил для внутрішнього ринку електроенергії та інструкції (ЄС) N .../2003 Європейського Парламенту та Ради ... стосовно умов доступу до мережі для транскордонного обміну електричною енергією; (15) для забезпечення ефективного доступу до ринку для всіх учасників ринку, в тому числі нових членів, необхідні недискримінаційні механізми балансування, що відображають витрати. Якщо газовий ринок стає достатньо ліквідним, цього можна досягти шляхом створення прозорих ринкових механізмів для постачання та купівлі газу, що необхідні в межах вимог до балансування. За відсутності такого ліквідного ринку, національні регулюючі органи грають активну роль для забезпечення ситуації, коли врівноважуючі тарифи є недискримінаційними та такими, що відображають витрати. В той же час, передбачаються відповідні стимули, щоб збалансувати надходження та реалізацію газу і не ставити під загрозу стабільність системи; (16) національні регулюючі органи мають можливість встановлювати та затверджувати тарифи або методології, на яких базується розрахунок тарифів, на основі пропозиції оператора газотранспортної системи, або оператора (операторів) газорозподільчої системи, або оператора системи ЗПГ чи на основі пропозиції, погодженої між даним оператором (операторами) та користувачами цієї мережі. При виконанні таких завдань національні регулюючі органи гарантують, забезпечують, що газотранспортні та газорозподільчі тарифи є недискримінаційними та такими, що відображають витрати, і ці тарифи враховують довгострокові, граничні уникненні витрати на мережу, що пов'язані із регулюючими заходами з боку попиту; (17) переваги, пов'язані з існуванням внутрішнього ринку, повинна якомога швидше відчути вся галузь торгівлі та промисловості Співтовариства, в тому числі малі та середні підприємства, а також усі громадяни Співтовариства, внаслідок справедливості та конкуренції, і, непрямо, це повинно привести до створення нових робочих місць, завдяки підвищенню ефективності роботи підприємств в умовах внутрішнього ринку; (18) споживачі газу повинні мати можливість вільно обирати свого постачальника. Однак необхідно дотримуватись принципу поступовості в процесі завершення створення внутрішнього газового ринку разом із встановленням конкретного кінцевого строку, щоб дати можливість сектору промисловості пристосуватись та гарантувати, що адекватні заходи та системи будуть підготовлені для захисту інтересів споживачів, і також гарантувати, що вони отримають справжнє та ефективне право вибирати свого постачальника; (19) поступове відкриття ринків в напрямку повної конкуренції повинно якомога швидше ліквідувати різниці між державами-членами. Прозорість та впевненість у реалізації цієї Директиви гарантуються: (20) Директива 98/30/ЄС ( 994_499 ) сприяє доступу до сховищ газу як складової газової системи. Враховуючи досвід, отриманий в процесі імплементації внутрішнього ринку, необхідно вжити додаткових заходів, щоб внести ясність у положення, що регулюють доступ до сховищ газу та допоміжні послуги; (21) сховища газу є важливими засобами, серед іншого, для реалізації зобов'язань щодо громадського обслуговування, зокрема надійності постачання газу. Це не повинно призводити до порушення конкуренції або дискримінації щодо доступу до засобів зберігання газу; (22) необхідно вжити додаткових заходів для забезпечення прозорих та недискримінаційних тарифів для доступу до газотранспортних засобів. Такі тарифи мають застосовуватися для всіх користувачів без будь-якої дискримінації. Якщо сховище газу, засоби "ущільнення в трубі" або допоміжні послуги функціонують в умовах достатньо конкурентного ринку, доступ може бути дозволений на основі прозорих та недискримінаційних ринкових механізмів; (23) надійність постачання, збалансованість пропонування і попиту в окремих державах-членах необхідно контролювати, і відповідний моніторинг повинен супроводжуватися наступним звітом щодо ситуації на рівні Співтовариства з урахуванням потужності з'єднувальних трубопроводів між окремими районами. Такий моніторинг повинен здійснюватися на достатньо ранньому стані з тим, щоб надати можливість запровадження належних заходів, якщо надійність постачання є під загрозою. Будівництво та підтримка необхідної трубопровідної інфраструктури, в тому числі потужностей з'єднувальних трубопроводів, має сприяти гарантуванню стабільного газопостачання; (24) держави-члени гарантують, що з урахуванням необхідних вимог до якості, біогаз та газ, отриманий від біомаси, або інші види газу будуть отримувати недискримінаційний доступ до газової системи, за умови, що такий доступ буде постійно задовольняти вимоги відповідних технічних норм та стандартів безпеки. Ці норми та стандарти повинні гарантувати, що подібні гази без будь-яких технічних перешкод можуть бути безпечно введені до та транспортовані по системі природного газу; крім того, дані норми та стандарти повинні визначати хімічні характеристики подібних газів; (25) довгострокові контракти будуть залишатися важливою складовою газопостачання держав-членів та повинні підтримуватися як можливий вибір для газопостачальних підприємств, за умови, що вони не будуть порушувати цілі цієї Директиви та не будуть суперечити умовам Угоди ( 994_017 ), в тому числі правилам конкуренції. Тому необхідно їх враховувати під час планування необхідних потужностей газопостачання та транспортування газових підприємств; (26) для гарантування підтримки високих стандартів громадського обслуговування в Європейському Співтоваристві держави-члени, які вживають всіх заходів для досягнення цілей цієї Директиви, повинні регулярно інформувати про це Комісію. Комісія регулярно публікує звіт з аналізом заходів, вжитих на національному рівні, для реалізації цілей громадського обслуговування та порівняння ефективності цих заходів з метою підготовки рекомендацій стосовно заходів, що мають бути вжиті на національному рівні для досягнення високих стандартів громадського обслуговування. Держави-члени забезпечують, щоб при підключенні до газової системи споживачі будуть інформовані про свої права щодо постачання їм природного газу зазначеної якості та за справедливими цінами. Заходи, які вживають держави-члени для захисту кінцевих споживачів, можуть відрізнятися в залежності від типу споживачів: побутові споживачі чи малі та середні підприємства; (27) виконання вимог громадського обслуговування є фундаментальною вимогою цієї Директиви, і тому важливо, щоб спільні мінімальні стандарти, які виконуються усіма державами-членами, були визначені в даній Директиві, що враховує цілі захисту споживачів, надійність постачання, захист довкілля та еквівалентні рівні конкуренції в усіх державах-членах. Важливо, що вимоги громадського обслуговування можуть бути інтерпретовані на національному рівні з урахуванням національних обставин та за умови додержання законів Співтовариства; (28) заходи, вжиті державами-членами для реалізації цілей соціальної та економічної єдності, можуть включати, зокрема, забезпечення адекватних економічних стимулів, і використання, де це доцільно, всіх національних засобів та засобів Співтовариства. Дані засоби можуть включати механізми для гарантування необхідного інвестування; (29) залежно від того, наскільки заходи, вжиті державами-членами для виконання зобов'язань стосовно громадського обслуговування, представлять Державну допомогу згідно Статті 87(1) Угоди, дані держави-члени зобов'язані згідно Статті 88(3) Угоди ( 994_017 ) повідомляти Комісію про такі заходи; (30) оскільки мета запропонованої дії, а саме: створення повноцінного внутрішнього газового ринку, в якому переважає справедлива конкуренція, не може в достатній мірі бути реалізована окремими державами-членами і може, завдяки масштабам та наслідкам дії, краще бути реалізована на рівні Співтовариства, Співтовариство може вживати заходів у відповідності із принципом субсидіарності та відповідності, як визначено в Статті 5 Угоди ( 994_017 ). Згідно із принципом відповідності, як визначено у згаданій Статті, ця Директива не виходить поза межі того, що необхідно для реалізації даної мети; (31) в світлі набутого досвіду під час дії Директиви Ради 91/296/ЄЕС від 31 травня 1991 р. стосовно транзиту природного газу через мережі ( 994_505 ), мають бути вжиті заходи для забезпечення однорідних та недискримінаційних режимів доступу до транспортування газу, в тому числі транскордонних потоків газу між державами-членами. Для забезпечення однорідності при вирішенні питань доступу до газових мереж, а також у випадку транзиту, цю Директиву має бути скасовано без будь-якої шкоди для безперервності контрактів, підписаних відповідно до цієї Директиви. Скасування Директиви 91/296/ЄЕС не порушує підписання довгострокових контрактів в майбутньому; (32) враховуючи наявний зміст поправок, що вносяться до Директиви 98/30/ЄС ( 994_499 ), із міркувань ясності та логічного обгрунтування доцільно переробити згадані положення Директиви; (33) ця Директива поважає основні права та дотримується принципів, визнаних, зокрема, у Хартії основних прав Європейського Союзу ( 994_524 ); (34) заходи, необхідні для впровадження цієї Директиви, повинні бути прийняті у відповідності до Рішення Ради 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 р., де визначаються процедури здійснення повноважень імплементації, що покладені на Комісію, прийняли цю Директиву:... дивитись законодавчий акт

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>
РОЗДІЛ I. Зміст та визначення
РОЗДІЛ II. Загальні правила організації галузі
РОЗДІЛ III. Транспортування, зберігання та ЗПГ
РОЗДІЛ IV. Розподіл та постачання
РОЗДІЛ V. Відокремлення та прозорість звітності
РОЗДІЛ VI. Організація доступу до системи
РОЗДІЛ VII. Прикінцеві положення

Законодавство Європейського Союзу:

  1. РІШЕННЯ № ____/2019 РАДИ АСОЦІАЦІЇ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС від ____ ____________ 2019 року про внесення змін і доповнень до Додатка XXVII до Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з однієї сторони, та між Україною, з іншої сторони. Європейський Союз. 2019 рікк
  2. "ДОДАТКОВА УГОДА № 1 (у формі обміну листами) між Урядом України та Європейським Союзом, представленим Європейською Комісією, до Угоди про фінансування Рамкової програми на підтримку угод між Україною та Європейським Союзом від 20 грудня 2013 року". Європейський Союз. 2018 рікк
  3. "УГОДА між Урядом України і Європейським Союзом про участь України в програмі ЄС “Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)”". Європейський Союз. 2018 рікк
  4. ДОДАТКОВА УГОДА № 2 між Урядом України та Європейською Комісією, що діє від імені Європейського Союзу, до Угоди про фінансування ENPI/2013/024-517 "Програма підтримки секторальної політики - Підтримка регіональної політики України". Європейський Союз. 2017 рікк
  5. "МЕМОРАНДУМ про взаєморозуміння щодо Стратегічного Енергетичного Партнерства між Україною та Європейським Союзом спільно з Європейським Співтовариством з атомної енергії". Європейський Союз. 2016 рікк
  6. ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 2016/1629 від 14 вересня 2016 року про встановлення технічних вимог до суден внутрішнього плавання, про внесення змін до Директиви 2009/100/ЄС і про скасування Директиви 2006/87/ЄС. Європейський Союз. 2016 рікк
  7. ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2016/1148 від 6 липня 2016 року про заходи для високого спільного рівня безпеки мережевих та інформаційних систем на території Союзу. Європейський Союз. 2016 рікк
  8. РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних). Європейський Союз. 2016 рікк
  9. ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНЕ РІШЕННЯ КОМІСІЇ (ЄС) 2016/650 від 25 квітня 2016 року щодо стандартів оцінки безпеки засобів для створення кваліфікованих підпису та печатки відповідно до статей 30(3) та 39(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 910/2014 про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій на внутрішньому ринку. Європейський Союз. 2016 рікк
  10. РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 2016/426 від 9 березня 2016 року про прилади, що працюють на газоподібному паливі, та про скасування Директиви 2009/142/ЄС. Європейський Союз. 2016 рікк
  11. РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 2016/425 від 9 березня 2016 року про засоби індивідуального захисту та скасування Директиви Ради 89/686/ЄЕС. Європейський Союз. 2016 рікк
  12. РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2016/424 від 9 березня 2016 року про канатні дороги та скасування Директиви 2000/9/ЄС. Європейський Союз. 2016 рікк
  13. УГОДА про фінансування. Європейський Союз. 2016 рікк
  14. УГОДА про фінансування. Європейський Союз. 2016 рікк
  15. "УГОДА (у формі обміну нотами) між Урядом України, Урядом Республіки Молдова та Європейською Комісією про продовження дії мандату Місії Європейської Комісії з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова". Європейський Союз. 2015 рікк
  16. "ДОДАТКОВА УГОДА № 2 (у формі обміну листами)між Урядом України та Європейським Союзом, представленим Європейською Комісією, до Угоди про фінансування програми "Твіннінг і технічна допомога для підтримки Європейської політики сусідства"(ENPI/2010/22315) від 30 листопада 2011 року". Європейський Союз. 2015 рікк
  17. "МАКРОФІНАНСОВА ДОПОМОГА УКРАЇНІ""КРЕДИТНА УГОДА між УКРАЇНОЮ як Позичальником, НАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ як Фінансовим агентом Позичальника та ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ як Кредитором". Європейський Союз. 2015 рікк
  18. "РЕКОМЕНДАЦІЯ № 2015/1 від 16.03.2015 про імплементацію Порядку денного асоціації між Україною та ЄС". Європейський Союз. 2015 рікк
  19. "ДОДАТКОВА УГОДА № 1 (у формі обміну листами) між Урядом України та Європейським Союзом, представленим Європейською Комісією, до Угоди про фінансування Рамкової програми на підтримку угод між Україною та Європейським Союзом від 19 грудня 2012 року". Європейський Союз. 2015 рікк
  20. "МЕМОРАНДУМ про взаєморозуміння між Верховною Радою України та Європейським Парламентом про спільні рамки парламентської підтримки та підвищення інституційної спроможності". Європейський Союз. 2015 рікк