>>

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ П'ята секція " Р І Ш Е Н Н Я" Справа "Беньямінсон проти України" (Заява N 31585/02). 2007

Інформація актуальна на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

117. Уряд стверджував про наявність у заявника права на оскарження дій органів державної влади, які перешкоджали розгляду його справи, до прокуратури. Суд, однак, вважає, що Уряд не зазначив, чи міг би заявник домогтися захисту, а якщо так, то яким чином - превентивним або компенсаційним,- шляхом оскарження до тих інстанцій, які, як стверджується, відповідальні за затримки (див.

рішення у справі "Кобцев проти України" ( 974_031 ), N 7324/02, п. 49, від 4 квітня 2006 року). Такий засіб національного захисту не надає відповідної гарантії для незалежного та безстороннього розгляду скарги заявника (див. рішення у справі "Меріт проти України" ( 980_110 ), N 66561/01, пп. 62 та 63, від 30 березня 2004 року).

118. Суд далі зауважує, що скарги заявника у вищі органи прокуратури на затримки провадження у справі призвели до дисциплінарного покарання слідчих, які займалися справою. Це, тим не менш, не вплинуло на прискорення провадження. Такий засіб національного захисту не надає заявнику суттєвої компенсації за затримки (див., mutatis mutandis, "Кормачева проти Росії" ( 980_215 ), N 53084/99, п. 63, від 29 січня 2004 року).

119. Отже, Суд доходить висновку, що було порушення статті 13 Конвенції ( 995_004 ), з огляду на відсутність ефективного і доступного засобу юридичного захисту згідно з національним законодавством щодо скарги заявника на тривалість провадження у кримінальній справі, порушеній проти нього.

V. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 )

120. Заявник скаржився за статтею 2 Конвенції ( 995_004 ) на те, що його життя було піддано ризику у зв'язку із неналежними медичними умовами у СІЗО.

121. Суд зазначає, що, незважаючи на те, що є правдою те, що після звільнення заявник був вимушений пройти курс стаціонарного лікування хронічного бронхіту, ішемічної хвороби серця, стенокардії, корости та туберкульозу, не було вказано, що заявник отримав ці хвороби під час перебування під вартою в СІЗО, яке тривало двадцять один день.

122. Отже, Суд відхиляє цю скаргу відповідно до п. 4 статті 35 Конвенції ( 995_004 ) як таку, що є явно необґрунтованою у значенні п. 3 статті 35 Конвенції.

123. Заявник далі скаржився за статтею 5 Конвенції ( 995_004 ), що його арешт та взяття під варту були незаконними. Суд вважає, зазначаючи, що скаргу було подано до Суду 26 липня 2006 року, а отже, ця скарга була подана з перевищенням періоду шести місяців, передбачених п. 1 статті 35 Конвенції (див. ухвалу у справі "Коваль проти України" ( 974_143 ), N 65550/01, від 10 грудня 2002 року), і має бути відхилена відповідно до пп. 3 та 4 статті 35 Конвенції.

VI. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 )

| >>
Законодавчий акт: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ П'ята секція " Р І Ш Е Н Н Я" Справа "Беньямінсон проти України" (Заява N 31585/02). Європейський суд з прав людини. 2007

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ П'ята секція " Р І Ш Е Н Н Я" Справа "Беньямінсон проти України" (Заява N 31585/02). 2007