Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 <<

Стаття 34

Інформація актуальна на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

Суд взяв до уваги твердження заявників про неможливість звернутися до нього з місця позбавлення свободи і те, що заява, підписана їхніми дружинами, була подана єдиним адвокатом, який здійснював їхнє представництво на початку судового провадження.

Суд також взяв до уваги погрози на адресу заявників з боку придністровської в'язничної адміністрації та погіршення умов тримання їх під вартою після подання ними своєї заяви. Такі дії становили неправомірний і неприйнятний тиск, який перешкоджав заявникам здійснювати своє право на індивідуальну заяву.

Крім того, занепокоєння Суду викликав зміст ноти від квітня 2001 року з боку Росії на адресу органів влади Молдови, в якій органи влади Росії звернулися з проханням до Молдови відкликати зауваження, які вона подала до Суду в жовтні 2000 року і в яких натякалося на відповідальність з боку Росії у зв'язку з дислокацією нею своїх військ на молдавській території, у Придністров'ї. На слуханні 6 червня 2001 року Уряд Молдови заявив, що бажає відкликати частину своїх зауважень стосовно Росії. Такі дії з боку Уряду Росії свідчать про нехтування спільним надбанням - політичними традиціями, ідеалами, свободою та принципом верховенства права, про які йдеться в Преамбулі до Конвенції ( 995_004 ), і це може серйозним чином перешкодити розгляду Судом заяви, поданої задля здійснення права на індивідуальну заяву, що означає втручання у право, гарантоване самою статтею 34 Конвенції. Отже, Росія допустила порушення статті 34 Конвенції.

Суд також взяв до уваги, що після звільнення з-під варти п. Ілашку звернувся до органів Молдови, домагаючись звільнення з-під варти інших заявників, і що у зв'язку з цим п. Воронін, президент Молдови, публічно звинуватив п.

Ілашку в тому, що той являє собою причину подальшого перебування його товаришів під вартою, оскільки відмовився відкликати свою заяву проти Молдови та Росії. Такі висловлювання найвищої посадової особи Договірної держави, яка ставить поліпшення ситуації заявників у залежність від відкликання ними заяви, поданої проти цієї держави чи якоїсь іншої Договірної держави, становлять прямий тиск, що має на меті перешкодити здійсненню права на індивідуальну заяву. Цей висновок є чинним, незалежно від реального чи теоретичного впливу, який ця посадова особа могла справити на ситуацію заявників. Отже, висловлювання п. Вороніна становили втручання Молдови у здійснення заявниками свого права на індивідуальну заяву, на порушення статті 34.

Суддя Касадеваль висловив окрему думку, яка частково не збігається з позицією більшості; до нього приєдналися судді Ресс, Тюлкен, Бірсан і Фура-Сандстрьом. Судді Ресс і Лукайдес також висловили окремі думки, які частково не збігаються з позицією більшості. Суддя Братца висловив окрему думку, яка частково не збігається з позицією більшості; до нього приєдналися судді Розакіс, Хедіґан, Томассен і Пантіру. Суддя Ковлер висловив окрему думку, яка не збігається з позицією більшості. Тексти всіх цих окремих думок додаються до судового рішення.

<< | >>
Законодавчий акт: РАДА ЄВРОПИ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ " Р І Ш Е Н Н Я" Рішення Великої палати у справі "Ілашку та інші проти Молдови та Росії". Європейський суд з прав людини. 2004

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

Стаття 34