<<
>>

69. Стаття 41 Конвенції ( 995_004 ) передбачає:

Інформація актуальна на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".

A.

Шкода

70. Заявниця вимагала 137 506,00 доларів США (еквівалент 106 697,00 євро) компенсації матеріальної шкоди та 60 000,00 доларів США (еквівалент 46 560,00 євро) компенсації моральної шкоди.

71. Уряд заперечив її вимоги.

72. Суд не знайшов жодного причинного зв'язку між визнаним порушенням та стверджуваною матеріальною шкодою; отже, він відхилив цей позов. Проте Суд, здійснюючи свою оцінку на засадах справедливості, присуджує заявниці 3000 євро компенсації моральної шкоди.

B. Судові витрати

73. Заявниця вимагала також 2080 грн, що приблизно дорівнювало 1040 доларам США на той час (еквівалент 807 євро), за витрати в національних судах.

74. Уряд стверджував, що заявниця не може вимагати від Суду відшкодування жодних витрат в національному судовому провадженні. Він також зазначив, що заявниця надала підтверджуючу документацію на суму 2120 грн і що одна з квитанцій на 500 грн не має печатки, а отже, не повинна братись до уваги. Проте Уряд залишив це питання на розсуд Суду.

75. Відповідно до практики Суду заявниця має право на відшкодування лише тих витрат, які були дійсно понесені і необхідні, а також розумними щодо суми. В цій справі, з огляду на наявну інформацію та вказані вище критерії, Суд вважає, що сума, що вимагається, має бути повністю відшкодована.

C. Пеня

76. Суд вважає, що пеня, яка нараховуватиметься у разі несвоєчасної сплати, дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку плюс три відсотки.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Відхиляє попередні заперечення Уряду;

2.

Вирішує, що було порушення п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 );

3. Вирішує, що було порушення статті 13 Конвенції ( 995_004 );

4. Вирішує, що немає потреби окремо розглядати скаргу за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 );

5. Вирішує, що:

(a) протягом трьох місяців від дати, коли рішення стане остаточним згідно з пунктом 2 статті 44 Конвенції ( 995_004 ), держава-відповідач повинна сплатити заявниці в українських гривнях за курсом на день здійснення платежу 3000 (три тисячі) євро відшкодування моральної шкоди та 807 (вісімсот сім) євро компенсації судових витрат плюс суму будь-якого податку, який може бути стягнутий з зазначених сум;

(b) після сплину вищезазначених трьох місяців і до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, плюс три, відсотки;

6. Відхиляє решту вимог заявниці щодо справедливої сатисфакції.

Вчинено англійською мовою та повідомлено письмово 18 липня 2006 року відповідно до пп. 2 та 3 правила 77 Реґламенту Суду ( 980_067 ).

Секретар (підпис) С.ДОЛЛЄ

Голова (підпис) Ж.-П.КОСТА

<< | >>
Законодавчий акт: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ Колишня друга секція " Р І Ш Е Н Н Я" Справа "Єфименко проти України" (Заява N 55870/00). Європейський суд з прав людини. 2006

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

69. Стаття 41 Конвенції ( 995_004 ) передбачає: