Допоможи підроздлам ЗС України, задіяним в обороні Кривого Рогу і Дніпропетровської області!
 <<
>>

ЛИСТ від 27.09.2012 № 10-1391/0/4-12 "Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм земельного права". Вищий спеціалізований суд. 2012

Документ актуальний на 05.04.2018
завантажити документ, актуальний на поточний час

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ЛИСТ

27.09.2012  № 10-1391/0/4-12

Головам апеляційних судів областей,

міст Києва та Севастополя,

Апеляційного суду Автономної

Республіки Крим

Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм земельного права

Відповідно до статті 34 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) доводжу до Вашого відома, що Верховним Судом України за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах прийнято ряд постанов у земельних спорах та сформульовано обов'язкові для всіх судів України правові позиції.

1. Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною другою статті 15 зазначеного Закону України встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У частині першій статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Отже, відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі", зокрема умов збереження стану об'єкта оренди (абзац 6), є підставою для визнання таких договорів оренди недійсними (постанови від 18 липня 2012 р.

№ 6-77цс12, від 4 квітня 2012 р. № 21цс12).

2. Оскільки судом установлено, що рішення про передачу земельної ділянки у власність відповідача сільською радою не приймалося, то суд правильно визнав недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку без скасування правової підстави видачі такого акта - рішення сільської ради (постанова від 20 лютого 2012 р. № 6-78цс11).

3. Установивши, що спірні земельні ділянки первинним їхнім власникам за встановленим законом порядком не надавалися; рішення селищної ради, на підставі якого відповідачам видані державні акти на право власності на земельні ділянки, було підробленим; спірні земельні ділянки відносяться до земель водного фонду та знаходяться в межах прибережної захисної смуги, тому згідно зі статтями 60, 61 ЗК України не могли їм надаватися для зазначеного в державних актах цільового призначення; порушені вимоги пункту 12 Перехідних положень розділу X ЗК України, оскільки землі знаходяться поза межами населеного пункту, тому селищною радою не могли надаватися, правильно визнавши вказані державні акти недійсними і встановивши, що земельні ділянки незаконно вибули з державної власності, суди безпідставно відмовили у позові про витребування майна із чужого незаконного володіння, не застосувавши положення статей 387, 388 ЦК України (постанова від 26 вересня 2011 р. № 6-34цс11).

4. Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до яких належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу, інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок та інші.

Пунктом 12 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Оскільки спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, тому на цю земельну ділянку визначені у статті 12 ЗК України повноваження селищної ради не поширюються. Отже, при прийнятті районною державною адміністрацією розпоряджень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду порушень закону та прав позивача не було (постанова від 23 квітня 2012 р. № 6-22цс12).

5. Чинний ЗК України встановлює підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116). Однак громадяни і юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

ЗК Української РСР 1970 року, який був чинним на час прийняття рішення виконавчим комітетом Київської обласної Ради народних депутатів про вилучення спірної земельної ділянки з користування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів і надання її п/с А-1897 та ВЕО "Київенерго" для розміщення колективних садів, встановлював безстрокове і тимчасове користування землею (стаття 15). Землекористувачами визначалися: колгоспи, радгоспи, інші сільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації і установи; промислові, транспортні, інші несільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації та установи; громадяни (стаття 13).

Згідно зі статтею 16 ЗК Української РСР 1970 року надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37 - 41 цього Кодексу.

Відповідно до статті 51 ЗК Української РСР 1970 року підприємствам, організаціям і установам можуть надаватись земельні ділянки для колективного садівництва та городництва в порядку і на умовах, встановлюваних законодавством Союзу РСР і Української РСР.

За змістом статті 135 ЗК Української РСР 1970 року земельні ділянки для колективного садівництва надаються підприємствам, організаціям, установам із земель державного запасу і земель державного лісового фонду, не вкритих лісом або зайнятих малоцінними лісовими насадженнями, в межах зелених і приміських зон міст та інших населених пунктів з урахуванням перспективного розширення території населених пунктів, а також за межами цих зон або за межами населених пунктів, що не мають приміських і зелених зон. У разі відсутності зазначених земель для колективного садівництва можуть надаватися, як виняток, черезсмужні, дрібноконтурні ділянки, непридатні землі, що не можуть бути використані в громадському господарстві колгоспів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств.

Надання земель для колективного садівництва провадиться Радою Міністрів Української РСР, виконавчими комітетами обласних, районних (міських) Рад народних депутатів у межах їх компетенції.

Статтею 136 ЗК Української РСР 1970 року передбачено, що земельні ділянки, зайняті колективними садами, знаходяться в користуванні садівницьких товариств, що організуються при підприємствах, організаціях, установах, яким у встановленому порядку надано ці земельні ділянки.

Садівницькі товариства використовують ці ділянки відповідно до цілей, визначених їх статутом, зареєстрованим виконавчим комітетом районної (міської) Ради народних депутатів, на території якої знаходиться садівницьке товариство.

ЗК Української РСР 1990 року (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 13 березня 1992 року № 2196-XII) закріпив право колективної і приватної власності громадян на землю, зокрема, право кооперативів громадян Української РСР на отримання земельних ділянок для ведення колективного садівництва.

Отже, підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний ЗК України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки.

Таким чином, установивши, що СТ "Енергетик" користується спірною земельною ділянкою на підставі відповідного рішення ПЕО "Київенерго" і п/с А-1897 про створення садівницького товариства, суди дійшли помилкового висновку про те, що у садівницького товариства не виникло права на захист порушених прав та інтересів щодо цієї земельної ділянки на підставі статті 3 ЦПК України (постанова від 6 червня 2012 р. № 6-40цс12).

Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність до судових рішень Верховного Суду України.

Заступник Голови

М.П. Пшонка

{Текст взято з сайту Вищого спеціалізованого суду http://www.sc.gov.ua/}


Публікації документа

  • Бізнес-Бухгалтерія-Право. Податки. Консультації від 19.11.2012 — 2012 р., № 47, стор. 38
  • Все про бухгалтерський облік від 19.12.2012 — 2012 р., № 116, стор. 22

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Вищий спеціалізований суд:

  1. Про розгляд справи за позовом Бондаренка В.О. до Наці... | від 05.04.2017 № 761/5328/16-ц. Вищий спеціалізований суд. 2017 рікк
  2. ПОСТАНОВА від 08.09.2017 № 3 "Про хід виконання постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2017 року № 1 «Про підсумки роботи судів цивільної і кримінальної юрисдикцій у 2016 році та завдання на 2017 рік»". Вищий спеціалізований суд. 2017 рікк
  3. ПОСТАНОВА від 08.09.2017 № 2 "Про стан здійснення правосуддя судами цивільної і кримінальної юрисдикцій у І півріччі 2017 року". Вищий спеціалізований суд. 2017 рікк
  4. ПОСТАНОВА від 03.02.2017 № 1 "Про підсумки роботи судів цивільної і кримінальної юрисдикцій у 2016 році та завдання на 2017 рік". Вищий спеціалізований суд. 2017 рікк
  5. ПОСТАНОВА від 12.02.2016 № 1 "Про підсумки роботи судів цивільної і кримінальної юрисдикцій у 2015 році та завдання на 2016 рік". Вищий спеціалізований суд. 2016 рікк
  6. ПОСТАНОВА від 03.06.2016 № 4 "Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах"". Вищий спеціалізований суд. 2016 рікк
  7. ПОСТАНОВА від 03.06.2016 № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна". Вищий спеціалізований суд. 2016 рікк
  8. ПОСТАНОВА від 25.09.2015 № 3 "Про затвердження Регламенту пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Положення про процедуру підготовки, прийняття та оприлюднення постанов пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у новій редакції". Вищий спеціалізований суд. 2015 рікк
  9. ПОСТАНОВА від 25.09.2015 № 6 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ". Вищий спеціалізований суд. 2015 рікк
  10. ПОСТАНОВА від 25.09.2015 № 10 "Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"". Вищий спеціалізований суд. 2015 рікк
  11. ПОСТАНОВА від 25.09.2015 № 4 "Про внесення змін до Положення про Науково-консультативну раду Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та затвердження нового її складу". Вищий спеціалізований суд. 2015 рікк
  12. ПОСТАНОВА від 11.12.2015 № 11 "Про узагальнення практики розгляду судами справ про оспорювання рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду України при Торгово-промисловій палаті України та розгляду заяв про їх визнання і примусове виконання". Вищий спеціалізований суд. 2015 рікк
  13. ПОСТАНОВА від 11.12.2015 № 13 "Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод". Вищий спеціалізований суд. 2015 рікк
  14. ПОСТАНОВА від 11.12.2015 № 12 "Про узагальнення практики застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю". Вищий спеціалізований суд. 2015 рікк
  15. ПОСТАНОВА від 25.09.2015 № 5 "Про внесення змін до складу редакційної колегії Часопису цивільного і кримінального судочинства". Вищий спеціалізований суд. 2015 рікк
  16. ПОСТАНОВА від 07.02.2014 № 1 "Про внесення змін до складу Науково-консультативної ради Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ". Вищий спеціалізований суд. 2014 рікк
  17. ПОСТАНОВА від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав". Вищий спеціалізований суд. 2014 рікк
  18. ПОСТАНОВА від 07.02.2014 № 7 "Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"". Вищий спеціалізований суд. 2014 рікк
  19. ПОСТАНОВА від 07.02.2014 № 3 "Про узагальнення судової практики щодо розгляду слідчими суддею клопотань про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії". Вищий спеціалізований суд. 2014 рікк
  20. ПОСТАНОВА від 07.02.2014 № 4 "Про узагальнення судової практики розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження". Вищий спеціалізований суд. 2014 рікк
- Антимонопольний комітет - Верховний Суд України - Вищий адміністративний суд України - Вищий господарський суд - Вищий спеціалізований суд - Генеральна прокуратура України - ДА електронного урядування - Державіаслужба України - Державні утворення на території України (1917-1920) - Держатомрегулювання - Держаудитслужба України - Держкомтелерадіо України - Держкордонслужба України - Держнаглядохоронпраці України - Держспецзв’язок - Держспоживстандарт України - Держстат України - Держфінпослуг України - ДКА України - Закони України - Законодавство Української РСР - Кабінет Міністрів України - Кодекси України - Конституційний Суд України - МВС України - МЗС України - Міжнародні документи, ратифіковані Верховною Радою України - Міжнародні угоди України - Мін'юст України - Мінагрополітики України - Мінекономрозвитку України - Міненерговугілля України - Мінінфраструктури України - Мінкультури України - Мінмолодьспорт України - Міноборони України - Мінприроди України - Мінрегіон України - Мінсоцполітики України - Мінфін України - МІП - МНС України - МОЗ України - МОН України - МТОТ - Нацдержслужба України - Національне агентство з питань запобігання корупції - Національне антикорупційне бюро України - Національний банк України - Нацком.енергетики - Нацкомфінпослуг - Нацрада телерадіомовлення - НКРЗІ - НКЦПФР - Основний Закон України - Пенсійний фонд України - Постанови Верховної Ради України - Президент України - РНБО України - Розпорядження Голови ВР України - Розпорядження Кабінета Міністрів України - Служба безпеки України - Служба зовнішньої розвідки - Укрдержархів - Управління державної охорони - Фонд гарант.вкладів фізич.осіб - Фонд державного майна - Фонд соцстраху по безробіттю - Фундаментальне законодавство України - Центрвиборчком України -