Стаття 2

(1) Використання суми, зазначеної в пункті 1 статті 1, умови, на яких вона надається у розпорядження, та порядок укладення контрактів на поставку товарів та послуг визначаються у кредитній угоді, що укладається між KfW і Кабінетом Міністрів України або іншим позичальником, якого мають спільно вибрати Кабінет Міністрів України та Уряд Федеративної Республіки Німеччина.

(2) Така кредитна угода підпадає під дію чинного законодавства Федеративної Республіки Німеччина, підлягає погодженню з Кабінетом Міністрів України та, між іншим, передбачає: застосування арбітражної процедури врегулювання суперечок відповідно до регламенту Міжнародної торгівельної палати (ICC), відмову від імунітету в суді, та у разі, якщо позичальником виступає Кабінет Міністрів України, класифікацію його дій стосовно кредитної угоди (укладення та виконання) як дій у сфері приватного, а не публічного права.

(3) Зобов’язання щодо асигнування суми, зазначеної у пункті 1 статті 1, втрачає чинність, якщо протягом терміну у вісім років після року його прийняття не буде укладено кредитну угоду, зазначену у пункті 1 цієї статті. Стосовно вищезгаданої загальної суми для однієї її частини у розмірі до 12000000 євро (словами: дванадцяти мільйонів євро) термін закінчується після 31 грудня 2018 року (асигнування 2010 року), для іншої її частини у розмірі до 5000000 євро (словами: п'яти мільйонів євро) – після 31 грудня 2019 року (асигнування 2011 року).

(4) Кабінет Міністрів України, якщо він сам не буде позичальником, гарантуватиме KfW здійснення всіх платежів у євро на виконання зобов’язань позичальника на основі кредитної угоди, що укладатиметься згідно з пунктом 1.