Стаття 10 Принципи
1. Україна та Ісландія обмежуватимуть транзитний проїзд громадян третіх країн чи осіб без громадянства лише тими випадками, коли немає можливості повернути таких осіб безпосередньо до держави призначення.
2.
Запитувана держава дозволяє здійснювати транзитний проїзд громадян третіх країн чи осіб без громадянства, якщо забезпечується подальше транспортування таких осіб до можливих інших транзитних держав та гарантується реадмісія державою призначення.3. Транзитний проїзд громадян третіх країн чи осіб без громадянства здійснюється під вартою, якщо цього вимагає Запитувана держава. Процедурні подробиці здійснення транзитного проїзду під вартою визначатимуться в імплементаційних протоколах відповідно до статті 16 Угоди.
4. Запитувана Держава може відмовити в транзитному проїзді:
a) якщо громадянину третьої країни чи особі без громадянства дійсно загрожує бути підданим катуванню, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, смертній карі або стати жертвою переслідування за ознаками раси, віросповідання, національності, належності до певної соціальної групи або політичних переконань у країні призначення або іншій транзитній державі; або
b) якщо громадянин третьої країни чи особа без громадянства в Запитуваній державі або в іншій транзитній державі підлягає кримінальному переслідуванню або санкціям; або
c) виходячи з інтересів охорони здоров’я населення, державної безпеки, громадського порядку або інших національних інтересів Запитуваної держави.
5. Будь-який наданий дозвіл може бути відкликаний Запитуваною державою, якщо після його надання виникають або виявляються обставини, про які йдеться в пункті 4 цієї статті, що перешкоджають здійсненню транзитного проїзду, або якщо більше не забезпечується дальший проїзд до можливих транзитних держав чи реадмісія державою призначення.
= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =