Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 <<

Стаття 29 Припинення чинності

Інформація актуальна на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

Ця Угода залишається чинною невизначений час, але будь-яка із Договірних Держав може до або тридцятого червня будь-якого календарного року, що починається після закінчення п'яти років після дня набуття нею чинності, передати другій Договірній Державі по дипломатичних каналах письмове повідомлення про припинення чинності, і в такому разі чинність Угоди буде припинено в обох Договірних Державах:

a) у випадку податків, утриманих у джерела стосовно сум, що виплачені на або після першого січня календарного року, наступного за роком надання повідомлення про припинення чинності;

b) у випадку інших податків стосовно податків, що стягуються під час періодів, що починаються на або після першого січня календарного року, наступного за роком надання повідомлення про припинення чинності.

Вчинено в м.Бонні, 3 липня 1995 року у двох примірниках, кожний українською, німецькою та англійською мовами, всі тексти є однаково аутентичними.

У випадку різного тлумачення перевагу має англійський текст.

За Україну За Федеративну Республіку Німеччина

(підпис) (підпис)

Протокол

Україна і Федеративна Республіка Німеччина

домовились при підписанні в м.Бонні 3 липня 1995 року Угоди між двома Державами про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно за такими положеннями, які є складовою частиною згаданої Угоди.

1. До статті 7.

а) Якщо підприємство Договірної Держави продає товари чи вироби або здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі через постійне представництво, що розташоване в ній, то прибуток цього постійного представництва не повинен визначатись на підставі загальної суми, одержаної підприємством, а тільки на підставі винагороди, яка відноситься до фактичної діяльності постійного представництва за такий продаж або комерційну діяльність.

b) У випадку контрактів, зокрема, по дослідженнях, поставці, установці або спорудженню промислового, комерційного або наукового обладнання або приміщень, або по громадській роботі, якщо підприємство має постійне представництво в другій Договірній Державі, то прибуток такого постійного представництва не повинен визначатись на підставі загальної суми контракту, а тільки на підставі тієї частини контракту, яка дійсно виконується постійним представництвом у тій Договірній Державі, де воно розташовано.

Прибуток, що одержується від поставки товарів цьому постійному представництву, або прибуток, що відноситься до тієї частини контракту, яка виконується в Договірній Державі, де розташований головний офіс підприємства, підлягає оподаткуванню тільки в цій Державі.

с) Платежі, що одержуються як винагорода за технічні послуги, включаючи вивчення або дослідження наукового, геологічного або технічного характеру, або за проектні контракти, включаючи плани, що відносяться до них, або за консультативні послуги або послуги по керівництву, повинні розглядатися як платежі, до яких застосовуються положення статті 7 або статті 14 Угоди.

2. До статей 10 і 11.

Незважаючи на положення цих статей, дивіденди і проценти можуть оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства цієї Держави,

а) якщо їх отримують за права або боргові зобов'язання, що дають право на участь у прибутку (включаючи доход, отримуваний негласним компаньйоном від такої його участі, від "partiarisches Darlehen" і від "Gewinnobligationen" у межах значення податкового законодавства Федеративної Республіки Німеччина) і

b) за умови, що вони віднімаються при визначенні прибутку боржника із такого доходу.

3. До статті 23.

а) Якщо компанія, що є резидентом Федеративної Республіки Німеччина, розподіляє доход, отримуваний із джерела в Україні, то пункт 2 статті 23 не забороняє компенсуюче обкладання корпоративним податком такого розподілу згідно з положеннями німецького податкового законодавства.

b) Федеративна Республіка Німеччина уникає подвійного оподаткування методом податкового кредиту, як це передбачено пунктом 2b) статті 23, а не звільненням від оподаткування згідно з пунктом 2а) статті 23.

аа) Якщо у Договірній Державі доход підпадає під різні положення Угоди або стосується різних осіб, (інших ніж у статті 9 (Асоційовані підприємства)), і цей конфлікт не може бути вирішений процедурами, які встановлені статтею 25 і

(I) якщо результатом такого підпадання або відношення було б подвійне оподаткування відповідного доходу; або

(II) якщо в результаті такого підпадання або відношення такий доход залишався б неоподаткованим або підлягав би тільки невідповідному заниженому оподаткуванню в Україні і залишався б (якщо б не застосування цього пункту) звільненим від оподаткування у Федеративній Республіці Німеччина; або

bb) якщо Федеративна Республіка Німеччина після належних консультацій і в зв'язку з обмеженнями її внутрішнього законодавства повідомить Україну по дипломатичних каналах про інші види доходу, до яких вона збирається застосовувати цей пункт в порядку попередження звільнення доходу від оподаткування в обох Договірних Державах або застосування інших заходів з неправильним застосуванням цієї Угоди.

У випадку повідомлення, відповідно до підпункту (bb), Україна може, згідно з повідомленням по дипломатичних каналах, охарактеризувати такий доход, відповідно до Угоди разом з характеристикою цього доходу Федеративною Республікою Німеччина. Повідомлення, виконане згідно з цим пунктом, вступає у чинність тільки в перший день календарного року, наступного за роком його передачі, і якщо будь-які юридичні передумови в межах внутрішнього законодавства Держави, яка повідомляє, по вступу її у чинність будуть виконані.

4.

До статті 26.

Зрозуміло, що якщо здійснюється обмін особистою інформацією в межах дії цієї Угоди, то застосовуються додаткові положення згідно з внутрішнім законодавством:

а) Договірна Держава, яка отримала інформацію, може використати таку інформацію тільки для поставленої мети і повинна виконати умови, визначені Договірною Державою, яка надала інформацію.

b) Договірна Держава, яка отримує інформацію, повинна, за вимогою, інформувати Договірну Державу, яка надає інформацію, про використання наданої інформації і досягнуті результати.

с) Особиста інформація може бути надана тільки компетентним органам. Будь-яке подальше надання інформації іншим установам може бути здійснено тільки з попередньої згоди Договірної Держави, яка надає інформацію.

d) Договірна Держава, яка надає інформацію, зобов'язана впевнитися у точності інформації, яка надається, і у тому, що вона необхідна і відповідає тій меті, для якої вона надається. Будь-яка заборона щодо надання інформації згідно з застосуванням внутрішнього законодавства повинна виконуватись. У разі надання неточної інформації або інформації, яка не повинна була надана. Договірна Держава, яка отримує інформацію, має бути повідомлена про це без зволікань. Ця Держава повинна виправити або знищити згадану інформацію.

е) При запиті дана особа має бути повідомлена про інформацію, яка її стосується, і про використання в подальшому цієї інформації. Зобов'язання надавати цю інформацію не існують, якщо виявиться, що суспільні інтереси у ненаданні інформації перевищують інтереси цієї особи в її отриманні. У всіх інших випадках право даної особи бути інформованою стосовно інформації, яка її торкається, регулюється внутрішнім законодавством Договірної Держави, на суверенній території якої здійснюється запит інформації.

f) Договірна Держава, яка одержує інформацію, повинна нести відповідальність згідно із своїм внутрішнім законодавством стосовно будь-якої особи, яка незаконно постраждала в результаті надання в межах обміну інформації відповідно до цієї Угоди.

Стосовно особи, яка постраждала, Договірна Держава, яка одержувала інформацію, не може висувати звинувачення з приводу того, що причина, з якої постраждала ця особа, була викликана Договірною Державою, що надавала інформацію.

g) Якщо крайні терміни для знищення інформації визначено чинним законодавством Договірної Держави, що надає інформацію, то ця Держава повинна встановити такі крайні терміни на надану інформацію. Незалежно від таких крайніх термінів особиста інформація, що надається, повинна бути знищена відразу, як тільки вона стає непотрібною для тієї цілі, для якої вона надавалась.

h) Договірні Держави, які надають і отримують інформацію, повинні вести офіційний запис про надання і отримання особистої інформації.

і) Договірні Держави, які надають і отримують інформацію, повинні здійснювати ефективні заходи щодо захисту особистої інформації від недозволеного доступу, недозволеної зміни і недозволеного її розкриття.

<< | >>
Законодавчий акт: Угода між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно "( Угоду ратифіковано Законом N 449/95-ВР ( 449/95-ВР ) від 22.11.95 )" Дата підписання: 03.07.1995. Міжнародна угода. 1995

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

Стаття 29 Припинення чинності

- Антимонопольний комітет - Верховний Суд України - Вищий адміністративний суд України - Вищий господарський суд - Вищий спеціалізований суд - Генеральна прокуратура України - ДА електронного урядування - Державіаслужба України - Державні утворення на території України (1917-1920) - Держатомрегулювання - Держаудитслужба України - Держкомтелерадіо України - Держкордонслужба України - Держнаглядохоронпраці України - Держспецзв’язок - Держспоживстандарт України - Держстат України - Держфінпослуг України - ДКА України - Закони України - Законодавство Української РСР - Кабінет Міністрів України - Кодекси України - Конституційний Суд України - МВС України - МЗС України - Міжнародні документи, ратифіковані Верховною Радою України - Міжнародні угоди України - Мін'юст України - Мінагрополітики України - Мінекономрозвитку України - Міненерговугілля України - Мінінфраструктури України - Мінкультури України - Мінмолодьспорт України - Міноборони України - Мінприроди України - Мінрегіон України - Мінсоцполітики України - Мінфін України - МІП - МНС України - МОЗ України - МОН України - МТОТ - Нацдержслужба України - Національне агентство з питань запобігання корупції - Національне антикорупційне бюро України - Національний банк України - Нацком.енергетики - Нацкомфінпослуг - Нацрада телерадіомовлення - НКРЗІ - НКЦПФР - Основний Закон України - Пенсійний фонд України - Постанови Верховної Ради України - Президент України - РНБО України - Розпорядження Голови ВР України - Розпорядження Кабінета Міністрів України - Служба безпеки України - Служба зовнішньої розвідки - Укрдержархів - Управління державної охорони - Фонд гарант.вкладів фізич.осіб - Фонд державного майна - Фонд соцстраху по безробіттю - Фундаментальне законодавство України - Центрвиборчком України -