МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

01.10.2020  № 677

Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин

Відповідно до статті 17 Закону України «Про соціальні послуги», пункту 7 Типового положення про центр соціально-психологічної реабілітації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2017 року № 741, пункту 8 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (зі змінами),  НАКАЗУЮ:

1.

2. Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей (Колбаса Р.С.) забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Лебедцова Б.Б.

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин

I. Загальні положення

1. Цей Державний стандарт визначає зміст, обсяг, умови та порядок надання соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації особам із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин, показники якості надання такої послуги для суб’єктів усіх форм власності та господарювання, що надають цю послугу.

2.

організації надання соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації особам із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин з урахуванням їхніх потреб і принципу забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків і жінок, у тому числі осіб з інвалідністю;

здійснення моніторингу надання соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації особам із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин, оцінки її якості та контролю за дотриманням вимог, установлених законодавством про соціальні послуги.

3. Основними завданнями соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин є:

забезпечення найкращих інтересів осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин, реабілітація та психологічна підтримка таких осіб та членів їхніх сімей, покращення функціонування та відновлення фізичного, психологічного стану таких осіб, підвищення їхнього соціального статусу та якості життя;

забезпечення зменшення частоти або повної відмови від вживання наркотичних засобів чи психотропних речовин такими особами;

запобігання негативним соціальним і особистісним (поведінковим) явищам та їхнім наслідкам, зменшення негативного впливу (передозування, інфекції, злочини в уразливому стані внаслідок вживання наркотичних засобів тощо) на здоров’я та життя осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин, формування у них позитивних ціннісних орієнтацій та мотивування до зміни поведінки.

4. У цьому Державному стандарті терміни вживаються в таких значеннях:

індивідуальний план надання соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин (далі - індивідуальний план) - документ, складений на підставі оцінювання потреб особи, яка потребує отримання соціальної послуги, який містить перелік заходів, що становлять зміст соціальної послуги, засоби та шляхи реабілітації та адаптації, відомості про ресурси, періодичність і строки виконання запланованих заходів, про осіб, відповідальних за їх виконання, дані моніторингу досягнутих результатів, за потреби, інформацію щодо постпрограмної підтримки;

моніторинг та оцінка якості надання соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин - постійний або періодичний перегляд діяльності працівників надавача соціальних послуг, метою якого є оцінка поточних результатів, виявлення труднощів, визначення проблем і надання рекомендацій для їх усунення;

мультидисциплінарна команда - група, що складається не менше ніж із трьох осіб (фахівець із соціальної роботи / соціальний працівник, психолог / практичний психолог, лікар, юрист, педагог, реабілітолог та інші працівники) для забезпечення колегіальності рішень та узгодженості дій під час надання соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин;

отримувач соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин (далі - отримувач соціальної послуги) - особа із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин, яка пройшла курс лікування залежності в закладах охорони здоров’я та потребує отримання соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин;

постпрограмна підтримка - разові послуги, які надаються колишньому отримувачу соціальної послуги або членам його сім’ї у разі його/їх звернення з метою запобігання повторному потраплянню у складні життєві обставини та/або мінімізації негативних наслідків таких обставин;

працівник надавача соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин (далі - працівник надавача соціальної послуги) - фахівець із соціальної роботи, соціальний працівник, психолог / практичний психолог або інший працівник, який безпосередньо проводить заходи, що становлять зміст соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин, або член мультидисциплінарної команди;

соціальна послуга соціально-психологічної реабілітації осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин (далі - соціальна послуга) - комплексна спеціалізована соціальна послуга, що передбачає короткотермінове проживання отримувача соціальної послуги, надання йому допомоги в отриманні безоплатної правової допомоги; представництво інтересів; розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; консультування; соціальна профілактика повторів; надання психологічної допомоги членам сім’ї; соціальний супровід після проходження програм реабілітації; організація отримання такою особою медичних послуг, медичного обстеження; за необхідності проведення постпрограмної підтримки тощо;

соціальний робітник, який працює за принципом «рівний - рівному»,- особа з числа колишніх отримувачів соціальної послуги, яка має досвід подолання залежності від наркотичних засобів чи психотропних речовин, пройшла реабілітацію і не вживає наркотичних засобів чи психотропних речовин, залучена до проведення заходів, що становлять зміст соціальної послуги. Соціальний робітник, який працює за принципом «рівний - рівному», проходить курс навчання (семінари, тренінги), що організовуються та проводяться Республіканським Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами соціальних служб, з питань надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах через психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Інші терміни застосовуються у значеннях, наведених у Цивільному кодексі України, Сімейному кодексі України, законах України «Про соціальні послуги», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», «Про психіатричну допомогу», «Про благодійну діяльність та благодійні організації», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та інших нормативно-правових актах, що регулюють надання соціальних послуг.

5. Соціальна послуга надається безоплатно, за рахунок отримувача соціальної послуги або третіх осіб, а також з установленням диференційованої плати.

Умови та порядок надання соціальної послуги безоплатно, за плату або диференційовану плату визначено законодавством.

Рішення про встановлення оплати або диференційованої плати, звільнення від плати за соціальну послугу (за винятком соціальної послуги, що надається за бюджетні кошти) надавачами недержавного сектору приймаються самостійно.

II. Загальні підходи до організації та надання соціальної послуги

1. Підставою для отримання соціальної послуги є заява / звернення отримувача соціальної послуги та/або його законного представника до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій або виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об’єднаної територіальної громади.

Підставою для розгляду питання про надання соціальних послуг надавачами соціальних послуг недержавного сектору (крім соціальних послуг, що надаються за рахунок бюджетних коштів) є заява, звернення або повідомлення про надання соціальної послуги отримувача соціальної послуги та/або його законного представника.

Рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг надавачем соціальної послуги недержавного сектору приймається ним протягом десяти робочих днів після прийняття письмової заяви / звернення отримувача соціальної послуги та/або його законного представника та оцінювання потреб у соціальних послугах.

2. Під час надання соціальної послуги використовуються обґрунтовані, науково-доказові форми і методи роботи з отримувачами соціальної послуги.

Перелік обґрунтованих, науково-доказових форм і методів роботи (методи позитивного підкріп-лення поведінки, мотиваційне інтерв’ю, поведінкова терапія, когнітивно-біхевіоральна терапія, психодинамічна терапія, сімейна та системна терапія, терапія, направлена на розв’язання проблем) наведено в додатку 1 до цього Державного стандарту.

Рішення про інші форми і методи роботи приймаються членами мультидисциплінарної команди для досягнення узгодженості дій під час надання соціальної послуги та відповідно до індивідуальних потреб та очікувань отримувача соціальної послуги.

Вибір і порядок застосування різних форм і методів роботи залежать від терміну надання соціальної послуги, вікових та інших особливостей отримувачів соціальної послуги.

Для проведення постпрограмної підтримки як додаткова форма роботи можуть бути застосовані групи самодопомоги.

3. Підставами для припинення надання соціальної послуги є:

письмова відмова отримувача соціальної послуги та/або його законного представника від отримання соціальної послуги;

закінчення терміну дії договору про надання соціальної послуги;

порушення умов договору про надання соціальної послуги;

наявність у отримувача соціальної послуги медичних протипоказань (алкогольне або наркотичне сп’яніння, гострі інфекційні захворювання, соматичні та психічні захворювання в стадії загострення). Надання соціальної послуги може бути поновлено після закінчення лікування в закладі охорони здоров’я;

потреба в лікуванні та інших послугах, що не можуть бути забезпечені надавачем соціальної послуги;

смерть отримувача соціальної послуги;

ліквідація підприємства, установи, організації, закладу, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що надають соціальну послугу.

4. Надавач соціальної послуги може відмовити отримувачу соціальної послуги та/або його законному представнику в її наданні, якщо напрям діяльності, форми та методи роботи, що застосовуються надавачем соціальної послуги, не відповідають індивідуальним потребам отримувача соціальної послуги. Відмова має передбачати пояснення причин та інформування про можливість отримати необхідну послугу в інших закладах відповідно до їх спеціалізації та особистих потреб отримувача соціальної послуги.

III. Оцінювання потреб отримувача соціальної послуги

1. Надавач соціальної послуги оцінює потреби отримувача соціальної послуги, складає індивідуальний план та укладає договір.

2. Оцінювання потреб отримувача соціальної послуги проводиться працівником надавача соціальної послуги не пізніше ніж через три робочі дні з дати прийняття рішення про надання соціальної послуги шляхом аналізу його складних життєвих обставин, визначення індивідуальних потреб та необхідного обсягу соціальної послуги із залученням отримувача соціальної послуги та/або його законного представника.

3. Під час оцінювання потреб отримувача соціальної послуги враховуються результати лікування за наявності (аналіз інформації з медичної картки чи виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, інформація про місце проходження отримувачем соціальної послуги лікування (детоксикація, підтримуюче лікування тощо).

Якщо необхідно, за згодою отримувача соціальної послуги до оцінювання потреб залучається психіатр з метою виключення гострих психічних станів, що можуть впливати на ефективність надання соціальної послуги, а також для визначення можливих потреб у лікуванні.

IV. Складання індивідуального плану

1. Індивідуальний план розробляється з урахуванням результатів оцінювання потреб отримувача соціальної послуги на підставі договору про її надання.

2. Індивідуальний план складається в разі короткострокового (від 28 днів до 3 місяців) або довгострокового (від 3 місяців до 6 місяців) надання соціальної послуги за формою, поданою в додатку 2 до цього Державного стандарту.

3. Індивідуальний план має бути розроблено не пізніше ніж через п’ять робочих днів після оцінювання потреб отримувача соціальної послуги та узгоджено з отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником із дотриманням принципу інформованої добровільної згоди.

4. Індивідуальний план підписується кожним отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником, а також надавачем соціальної послуги. Кожна зі сторін отримує один примірник індивідуального плану.

Під час роботи над індивідуальним планом враховуються рівень мотивації отримувача соціальної послуги до змін, бажання зменшити частоту вживання або відмовитися від вживання наркотичних засобів чи психотропних речовин, а також побажання отримувача соціальної послуги за умови, що вони не суперечать правилам внутрішнього розпорядку надавача соціальної послуги та вимогам чинного законодавства.

Структурними елементами індивідуального плану є:

загальні відомості про отримувача соціальної послуги;

загальні відомості щодо вживання отримувачем соціальної послуги наркотичних засобів чи психотропних речовин протягом останніх 30 днів;

інформація щодо потреби отримувача соціальної послуги в реабілітації;

відомості щодо потреби в залученні до надання соціальної послуги інших фахівців за необхідності;

перелік заходів, що становлять зміст соціальної послуги, та строки їх надання.

5. Моніторинг виконання індивідуального плану проводиться працівником надавача соціальної послуги та/або членами мультидисциплінарної команди разом з отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником через місяць від початку надання соціальної послуги, надалі - не рідше ніж раз на квартал, а також перед завершенням надання соціальної послуги.

V. Укладання договору про надання соціальної послуги

1. Договір про надання соціальної послуги обов’язково укладається з кожним отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником одночасно з підписанням індивідуального плану. Надання соціальної послуги без укладання договору забороняється.

2. Договір про надання соціальної послуги укладається за участю отримувача соціальної послуги та/або його законного представника.

3. Договір підписується отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником і надавачем соціальної послуги. Кожна зі сторін отримує один примірник договору.

VI. Місце і строки надання соціальної послуги

1. Соціальна послуга надається стаціонарно/напівстаціонарно у приміщеннях надавача соціальної послуги, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам і вимогам пожежної безпеки, за місцем перебування отримувача соціальної послуги поза межами місця проживання та приміщення надавача соціальних послуг, у тому числі на вулиці (далі - дистанційно).

Стаціонарно соціальна послуга надається отримувачам соціальної послуги, які пройшли курс лікування залежності від наркотичних засобів чи психотропних речовин у закладах охорони здоров’я. Стаціонарна форма передбачає надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами, забезпечення твердим, м’яким інвентарем, харчуванням, створення умов для проведення санітарно--гігієнічних заходів, дотримання особистої гігієни, організацію збереження особистих речей, а також допомогу у зміцненні (відновленні) родинних і суспільно корисних зв’язків, оформлення документів, сприяння в отриманні безоплатної правової допомоги, організації зайнятості та дозвілля, надання інформації з питань соціального захисту населення.

Напівстаціонарно соціальна послуга надається протягом 2–4 годин щоденно в окремих приміщеннях для групової та індивідуальної роботи.

Дистанційно соціальна послуга надається з використанням технічних засобів комунікації (онлайн-, телефонне консультування тощо), чим забезпечується анонімність отримувача соціальної послуги. За потреби та згоди отримувача послуга надається за місцем його проживання із забезпеченням анонімності.

Дистанційне надання соціальної послуги не передбачає розроблення та виконання індивідуального плану.

Для отримувачів соціальної послуги віком до 18 років перевагу мають напівстаціонарна та дистанційна форми надання соціальної послуги, оскільки такі особи здобувають обов’язкову загальну середню освіту.

2. Соціальна послуга розрахована на термін до 6 місяців.

Строк надання соціальної послуги встановлюється індивідуально для кожного отримувача соціальної послуги і залежить від віку особи, рівня її мотивації до змін, ступеня залежності від наркотичних засобів чи психотропних речовин та підтримки його сім’єю.

3. Після завершення надання соціальної послуги надавач соціальної послуги за потреби проводить постпрограмну підтримку отримувачів соціальної послуги та членів його сім’ї щонайменше 6 місяців.

VII. Принципи надання соціальної послуги

Соціальна послуга надається за згоди її отримувача / законного представника з дотриманням принципів доступності, відповідності потребам отримувача соціальної послуги, відкритості та відповідальності за надання соціальної послуги, партнерства та комплексності, захисту та безпеки отримувача соціальної послуги, поваги та довіри до працівників надавача соціальної послуги, а також конфіденційності отриманої інформації.

Доступність соціальної послуги:

надавач соціальної послуги організовує свою діяльність у спеціально обладнаних приміщеннях, які відповідають державним будівельними нормам і пристосовані для обслуговування осіб з інвалідністю, які потребують отримання соціальної послуги;

надавач соціальної послуги вживає заходів щодо інформування отримувача соціальної послуги та/або його законного представника про порядок звернення за наданням соціальної послуги, її зміст, обсяг, термін, умови та порядок надання, а також форми і методи надання соціальної послуги, права та обов’язки отримувача соціальної послуги;

інформація для отримувача соціальної послуги розміщується на спеціальних інформаційних стендах у доступному місці, висвітлюється на сайті надавача соціальної послуги, в тому числі у формі, доступній для осіб з інвалідністю.

Добровільність отримання соціальної послуги:

соціальна послуга надається на добровільних засадах, за усвідомленою згодою отримувача соціальної послуги.

Відповідність соціальної послуги потребам отримувача:

соціальна послуга має відповідати особистим потребам отримувачів соціальної послуги, зокрема жінок із дітьми та вагітних жінок в усіх аспектах їх надання.

Відкритість і відповідальність за надання соціальної послуги:

надавач соціальної послуги зобов’язаний діяти в межах цього Державного стандарту;

працівники надавача соціальної послуги застосовують індивідуальний підхід (з урахуванням фізичного та психічного стану отримувачів соціальної послуги) і толерантне ставлення до отримувачів соціальної послуги незалежно від расової приналежності, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, стану здоров’я, етнічного та соціального походження, сімейного і майнового стану, місця проживання, громадянства та мови відповідно до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»;

отримувач соціальної послуги та/або його законний представник інформується про свої права, обов’язки.

Партнерство та комплексність:

соціальна послуга надається на партнерських засадах між отримувачем і надавачем соціальної послуги, а також працівниками мультидисциплінарної команди, залученими до процесу надання соціальної послуги.

Захист і безпека отримувача соціальної послуги:

соціальна послуга надається із забезпеченням дотримання прав людини та поваги до неї, недопущенням негуманних і дискримінаційних дій, виявів фізичного, психічного чи іншого виду насильства щодо них;

соціальна послуга має бути гендерно орієнтованою, враховувати принцип забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків і жінок, а також вік, стан здоров’я, особливості психологічного та фізичного розвитку, життєвий досвід, культурні, етнічні та інші особливості;

отримувач соціальної послуги за потреби інформується про державні та громадські організації, до повноважень яких належить надання спеціалізованої медичної допомоги й інших послуг (надання інформаційних листівок, буклетів тощо);

отримувачу соціальної послуги та/або його законному представнику надається інформація про порядок оскарження дій або бездіяльності надавача соціальної послуги.

Конфіденційність інформації:

надавач соціальної послуги вживає заходів щодо захисту персональних даних відповідно до вимог законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних», конфіденційної інформації про отримувача соціальної послуги та/або його законного представника;

отримувач соціальної послуги та/або законний представник обов’язково ознайомлюються з інформацією щодо дотримання надавачем соціальної послуги принципу конфіденційності та нерозголошення конфіденційної інформації під час надання соціальної послуги.

VIII. Зміст соціальної послуги

1. Основні дії та заходи, що становлять зміст соціальної послуги, орієнтовний час для їх виконання, форми роботи та оплати наведено в додатку 3 до цього Державного стандарту.

2. Для отримувачів соціальної послуги віком до 18 років особливо важливим є формування соціальних навичок, навичок прийняття рішень і самоконтролю, профілактики статевого здоров’я, небажаної вагітності, а також інфекцій, що передаються статевим шляхом.

3. У разі необхідності отримувачу соціальної послуги надається вичерпна інформація про надавача соціальної послуги та забезпечується його перенаправлення відповідно до потреб щодо:

тестування на ВІЛ-інфекцію та консультування з цього питання;

обміну використаних голок та шприців, видачі засобів контрацепції;

отримання замісної підтримуючої терапії;

отримання/призначення антиретровірусної терапії;

профілактики та лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом;

профілактики, діагностики, лікування туберкульозу та вірусного гепатиту;

профілактики передозування та зловживання алкоголем;

лікування коморбідних психічних розладів тощо.

IX. Використання ресурсів під час організації надання соціальної послуги

1. Надавач соціальної послуги державного/комунального сектору забезпечує необхідну кількість працівників згідно зі штатним розписом на підставі Типових структури і штатних нормативів працівників центру ресоціалізації наркозалежної молоді, затверджених наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 03 серпня 2010 року № 2596, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18 серпня 2010 року за № 704/17999, а також залучає згідно з договором про надання соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації особам із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин інших фахівців відповідно до потреб отримувача соціальної послуги.

Надавач соціальної послуги недержавного сектору забезпечує необхідну кількість працівників відповідно до потреб отримувача соціальної послуги.

2. Соціальна послуга надається безпосередньо працівником надавача соціальної послуги з дотриманням вимог законодавства про інформацію та захист персональних даних.

3. Працівник надавача соціальної послуги повинен володіти необхідними знаннями та навичками відповідно до кваліфікаційних вимог, визначених у «Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 80 «Соціальні послуги»), затвердженому наказом Міністерства соціальної політики України від 29 березня 2017 року № 518, а також повинен мати знання про перебіг психічних і поведінкових розладів, в тому числі тих, які виникають унаслідок вживання психоактивних речовин, та фактори ризику їх поширення.

4. Надавач соціальної послуги може використовувати принцип роботи «рівний - рівному». Вимоги до соціального робітника, який працює за принципом «рівний - рівному», наведено в додатку 4 цього Державного стандарту.

5. Надавач соціальної послуги:

забезпечує підвищення кваліфікації працівників;

організовує та проводить атестацію працівників відповідно до Порядку атестації соціальних працівників, інших фахівців, що надають соціальні та реабілітаційні послуги, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 01 жовтня 2012 року № 612, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2012 року за № 1771/22083;

вживає заходів для формального та неформального професійного навчання працівників;

гарантує забезпечення супервізії працівників.

6. Надавач соціальної послуги розробляє та затверджує посадові інструкції працівників.

7. Працівник надавача соціальної послуги перед початком роботи повинен пройти навчання (семінари, тренінги) в Республіканському Автономної Республіки Крим, обласних, Київському та Севастопольському міських центрах соціальних служб, з питань надання комплексних спеціалізованих соціальних послуг певній категорії отримувачів соціальних послуг.

X. Приміщення та обладнання

1. Якщо соціальна послуга надається за місцем розташування надавача соціальної послуги, він забезпечує необхідну кількість приміщень для проведення заходів із її надання (кімнати для персоналу, проведення індивідуальної та групової роботи).

Отримувачі соціальної послуги віком до 18 років забезпечуються окремими приміщеннями для консультування та ігрових форм діяльності.

2. Приміщення мають відповідати санітарним і протипожежним вимогам, бути забезпечені гарячим та холодним водопостачанням і водовідведенням, каналізацією, припливно-витяжною вентиляцією відповідно до вимог ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди. Основні положення», освітленням, опаленням, засобами безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю відповідно до державних будівельних норм ДБН В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення».

Нормативи оснащення надавача соціальних послуг затверджено наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 03 серпня 2010 року № 2598 «Про затвердження Нормативів оснащення центру ресоціалізації наркозалежної молоді», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 вересня 2010 року за № 845/18140.

Для організації харчування надавач соціальних послуг отримує експлуатаційний дозвіл або реєструє потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

У разі залучення інших суб’єктів господарювання до постачання готової продукції такі суб’єкти повинні мати дозвільні документи згідно з вимогами Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» і документи, що підтверджують безпечність та окремі показники якості харчових продуктів (експертний висновок, протокол, звіт або інший аналогічний документ).

Витрати для придбання продуктів харчування розраховуються відповідно до Норм харчування для осіб, які перебувають у центрах ресоціалізації наркозалежної молоді, затверджених наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 19 травня 2010 року № 1394, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 червня 2010 року за № 355/17650.

3. Надавач соціальної послуги повинен забезпечити працівників робочим місцем, обладнанням, інвентарем, витратними матеріалами, необхідними для виконання його обов’язків.

XI. Інформаційно-методичне забезпечення організації та надання соціальної послуги

Надавач соціальної послуги організовує інформаційно-методичне забезпечення своєї діяльності, зокрема, забезпечує працівників відповідними нормативно-правовими актами, методичними та іншими матеріалами.

XII. Взаємодія з іншими надавачами соціальної послуги

1. Надавач соціальної послуги організовує виконання запланованих заходів, що становлять зміст соціальної послуги, із залученням (за потреби та на договірній основі) інших підприємств, установ, організацій, закладів, що надають соціальні послуги, незалежно від форми власності та господарювання.

2. У разі необхідності отримувачу соціальної послуги надається вичерпна інформація про надавача соціальної послуги та забезпечується його перенаправлення відповідно до нагальних потреб щодо тестування на ВІЛ-інфекцію та консультування з цього питання; обміну використаних голок, шприців, видачі засобів контрацепції; отримання замісної підтримуючої терапії, отримання/призначення антиретровірусної терапії; профілактики та лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом; профілактики, діагностики, лікування туберкульозу та вірусного гепатиту; профілактики передозування та зловживання алкоголем тощо.

3. Перенаправлення до інших закладів, а також соціальний супровід отримувача соціальної послуги здійснюється за його добровільною згодою. Особу необхідно поінформувати про те, що вся інформація щодо стану її здоров’я, ВІЛ-статусу є конфіденційною і не може бути розголошеною стороннім особам, крім випадків, передбачених законодавством.

4. Для забезпечення контролю надання соціальної послуги особі, яку перенаправлено до іншого надавача, працівник надавача соціальної послуги повинен проводити постійний моніторинг надання соціальної послуги, підтримувати зворотній зв’язок з іншими надавачами соціальної послуги та за необхідності вносити відповідні зміни в індивідуальний план.

XIII. Документація, що застосовується під час організації надання соціальної послуги

1. Надавач соціальної послуги провадить свою діяльність відповідно до установчих документів (положень, статутів), а також цивільно-правових договорів.

2. Документація ведеться, оформляється та зберігається відповідно до вимог законодавства.

XIV. Оцінювання дотримання вимог цього Державного стандарту

1. Діяльність надавача соціальної послуги підлягає внутрішньому та зовнішньому оцінюванню на відповідність професійним вимогам і законодавству України.

2. Для внутрішнього та зовнішнього оцінювання надання соціальної послуги застосовуються показники якості соціальної послуги (додаток 5 до цього Державного стандарту).

3. Надавач соціальної послуги оприлюднює, зокрема, на спеціальних стендах, офіційному сайті, в засобах масової інформації результати оцінювання надання соціальної послуги жителям адміністративно-територіальної одиниці, де він провадить свою діяльність.

4. Надавач соціальної послуги не рідше ніж один раз на рік проводить внутрішнє оцінювання своєї діяльності щодо відповідності соціальної послуги, яка ним надається, вимогам цього Державного стандарту і вживає заходів для усунення виявлених недоліків.

5. До процедури оцінювання залучаються працівники надавача соціальної послуги, отримувачі соціальної послуги та/або їхні законні представники. Для цього розробляється і впроваджується процедура консультацій з отримувачами соціальної послуги та/або їхніми законними представниками щодо відповідності змісту, обсягу, умов і порядку надання соціальної послуги вимогам, установленими цим Державним стандартом, проводиться опитування отримувача соціальної послуги та/або його законного представника.

Результати опитувань обговорюються під час проведення аналізу діяльності надавача соціальної послуги та усіх членів мультидисциплінарної команди і враховуються в роботі з метою підвищення ефективності надання соціальної послуги та рекомендацій для покращення та/або вдосконалення надання соціальної послуги.

6. Надавач соціальної послуги вживає заходів щодо:

інформування отримувачів соціальної послуги та/або їхніх законних представників стосовно зовнішнього оцінювання його діяльності;

забезпечення безперешкодного доступу отримувачів соціальної послуги та/або їхніх законних представників до органу, що проводить зовнішнє оцінювання, під час його проведення.

XV. Фінансово-економічне обґрунтування вартості соціальної послуги

1. Вартість соціальної послуги визначається з урахуванням собівартості послуги, адміністративних витрат і податку на додану вартість.

2. Вартість соціальної послуги, що надається за рахунок коштів місцевих бюджетів, формується з урахуванням фінансових можливостей відповідних місцевих бюджетів.

ПЕРЕЛІК

обґрунтовані, науково-доказові форми і методи роботи*

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН

надання соціальної послуги

ОСНОВНІ ДІЇ ТА ЗАХОДИ,

що становлять зміст соціальної послуги, орієнтовний час для їх виконання, форми роботи та вид оплати

__________

* Час, необхідний для виконання заходів із надання соціальної послуги, є орієнтовним і розрахований на 6 місяців надання соціальної послуги, застосовується як середній показник, що може змінюватись із урахуванням індивідуальної потреби отримувача соціальної послуги.

ВИМОГИ

до соціального робітника, який працює за принципом «рівний - рівному»

Соціальний робітник, який працює за принципом «рівний - рівному» (далі - соціальний робітник), готується з числа колишніх отримувачів соціальної послуги, які мають досвід подолання залежності від наркотичних засобів чи психотропних речовин, пройшли реабілітацію і не вживають наркотичних засобів чи психотропних речовин, і залучається до проведення заходів, що становлять зміст соціальної послуги.

Соціальний робітник проходить курс навчання (семінари, тренінги), що організовуються та проводяться Республіканським Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами соціальних служб, з питань надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах через психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Для надання соціальної послуги соціальний робітник має пройти навчальну програму стажування, що включає:

підготовку з метою формування уявлень про природу хімічної залежності та співзалежності, її вплив на всі аспекти життя та діяльності отримувача соціальної послуги;

підготовку з метою ознайомлення з особливостями роботи з конкретною категорією клієнтів із застосуванням конкретної моделлі соціально-психологічної реабілітації;

стажування в аналогічного надавача соціальних послуг для закріплення та перевірки сформованості набутих навичок;

підвищення кваліфікації з метою набуття знань щодо специфіки аналогічної роботи в іншого надавача соціальних послуг.

Основні вимоги до кандидатів:

середня освіта;

термін невживання наркотичних засобів чи психотропних речовин, алкогольних напоїв (тверезості) не менше ніж 2 роки;

готовність надавати допомогу особам, які потребують отримання соціальної послуги, та їхнім сім’ям;

вік від 25 до 65 років;

відсутність психічних захворювань (за винятком тих осіб, які пройшли курс лікування від залежності в медичних закладах).

Необхідні знання, навички та вміння:

проводити попереднє оцінювання та обстеження отримувача соціальної послуги;

проводити оцінювання мотивації отримувача соціальної послуги;

складати індивідуальний план і планувати заходи, що становлять зміст соціальної послуги;

проводити консультування (індивідуальне та групове), використовуючи базові навички консультування та інтерв’ювання;

допомагати отримувачу соціальної послуги у розв’язанні медичних, юридичних, соціальних питань;

вести документацію, заповнювати звіти, володіти базовими навичками користувача персонального комп’ютера;

співпрацювати з працівниками надавача соціальних послуг, залучати їх до розв’язання проблемних питань.

ПОКАЗНИКИ

якості соціальної послуги

Якісні показники:

частка осіб, які утримаються від вживання наркотичних засобів чи психотропних речовин після проходження реабілітації через 6 місяців, 1 рік, більше ніж 1 рік, від загальної кількості отримувачів цієї послуги;

частка отримувачів соціальної послуги, які зменшили частоту та інтенсивність вживання наркотичних засобів чи психотропних речовин, від загальної кількості отримувачів цієї послуги;

частка отримувачів соціальної послуги, які повторно отримують соціальну послугу, від загальної кількості отримувачів цієї послуги;

частка отримувачів соціальної послуги, які отримують освіту, від загальної кількості отримувачів соціальної послуги;

частка отримувачів соціальної послуги, які працевлаштувалися, від загальної кількості отримувачів цієї послуги;

частка отримувачів соціальної послуги, в яких після отримання послуги покращилися стосунки в сім’ї, з близьким оточенням, від загальної кількості отримувачів цієї послуги;

частка отримувачів соціальної послуги, в яких після отримання послуги покращився фізичний, психологічний стан, від загальної кількості отримувачів цієї послуги;

частка отримувачів соціальної послуги, які отримують постпрограмну підтримку, від загальної кількості отримувачів цієї послуги;

наявність індивідуальних планів отримувача соціальної послуги.

Організаційні показники:

забезпеченість надавача соціальної послуги приміщенням, обладнанням і витратними матеріалами, необхідними для надання соціальної послуги відповідно до встановлених норм;

наявність документів, що підтверджують кваліфікацію працівників надавача соціальної послуги, документів (диплом, сертифікат, свідоцтво тощо) соціального робітника, що працює за принципом «рівний - рівному», чисельність працівників, які мають відповідну освіту;

наявність графіків проведення занять для навчання, підвищення кваліфікації та атестації працівників надавача соціальної послуги;

частка працівників, які відвідали курси, семінари, тренінги, з метою підвищення рівня кваліфікації, від загальної кількості працівників надавача соціальної послуги;

наявність у працівників надавача соціальної послуги особистих медичних книжок із записами щодо проходження обов’язкових медичних оглядів;

наявність особових справ клієнтів;

наявність індивідуальних планів надання соціальної послуги, що відповідають індивідуальним потребам отримувачів соціальної послуги, їхнім ґендерним та віковим особливостям;

частка індивідуальних планів отримувачів соціальної послуги, скорегованих після повторного оцінювання стану, індивідуальних потреб і досягнень отримувача соціальної послуги, від загальної кількості індивідуальних планів;

кількість скарг і подяк від отримувачів соціальної послуги щодо якості наданої цієї послуги;

кількість проведених внутрішніх оцінок щодо якості надання соціальної послуги.