Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 <<

Наказ МВС України від 03.04.2017 № 285 "Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС". МВС України. 2017

Документ актуальний на 01.06.2017
завантажити документ, актуальний на поточний час

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

03.04.2017  № 285

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

28 квітня 2017 р.

за № 559/30427

Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС

{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства внутрішніх справ

№ 1061 від 26.12.2018

№ 915 від 06.12.2021

№ 321 від 18.04.2023}

Відповідно до статей 50, 61, 65, 77 Закону України «Про Національну поліцію», частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України», статті 70 «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, що додається.

2. Управлінню охорони здоров’я та реабілітації МВС (Коробка В.І.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3.

Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 лютого 2001 року № 85 Про затвердження Положення про діяльність військово-лікарської комісії та Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2001 року за № 164/5355.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на державного секретаря Тахтая О.В.

Міністр

А.Б. Аваков

ПОГОДЖЕНО:

В.о. Міністра охорони здоров'я України

У. Супрун

Т.в.о. Голови Національної поліції України

генерал поліції третього рангу

О.Ф. Вакуленко

Голова Спільного представницького органу

репрезентативних всеукраїнських об'єднань

профспілок на національному рівні

Г.В. Осовий

Перший заступник Голови

Спільного представницького органу

сторони роботодавців на національному рівні

Д. Олійник

Т.в.о. начальника військово-медичного управління

Головного управління Національної гвардії України

полковник м/с

Д.В. Трегуб


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

внутрішніх справ України

03 квітня 2017 року № 285

(у редакції наказу

Міністерства внутрішніх

справ України

від 18 квітня 2023 року № 321)

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

28 квітня 2017 р.

за № 559/30427

ПОЛОЖЕННЯ

про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС

І. Загальні положення

1. Це Положення визначає порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров’я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЗОЗ МВС).

2. Основними завданнями М(ВЛ)К є:

1) визначення за станом здоров’я та фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності, крім цього, за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), здобувачів вищої освіти в ЗВО, придатності (непридатності) поліцейських до подальшої служби в поліції, проходження служби у відрядженні за кордоном;

2) визначення за станом здоров’я та фізичного розвитку придатності кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України (далі - ВВНЗ), ступеня придатності військовослужбовців Національної гвардії України (далі - НГУ) до подальшого проходження військової служби;

3) визначення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) поліцейських, військовослужбовців НГУ, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, а також колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового і начальницького складу);

4) визначення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), що спричинили смерть (загибель) поліцейських, військовослужбовців НГУ, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, колишніх осіб рядового і начальницького складу;

5) проведення лікарсько-льотної експертизи щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців НГУ, працівників поліції та НГУ, які претендують на призначення або призначені на посади льотного складу, персоналу з управління повітряним рухом, персоналу з керування безпілотними авіаційними комплексами (далі - БпАК).

3. М(ВЛ)К відповідно до покладених на них завдань:

1) проводять лікарську експертизу щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських і колишніх поліцейських, кандидатів на навчання в ЗВО, здобувачів вищої освіти в ЗВО;

2) проводять військово-лікарську експертизу щодо кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців НГУ, колишніх військовослужбовців НГУ, колишніх осіб рядового і начальницького складу;

3) проводять лікарсько-льотну експертизу;

4) контролюють у межах компетенції лікувально-діагностичну роботу в ЗОЗ МВС;

5) узагальнюють та аналізують результати проведення лікарської, лікарсько-льотної та військово-лікарської експертиз, розробляють пропозиції щодо вдосконалення цієї діяльності;

6) спільно з лікарями ЗОЗ МВС аналізують, узагальнюють результати лікування і медичного обстеження та здійснюють оцінку впливу умов служби на стан здоров’я та придатність до служби.

4. М(ВЛ)К у своїй роботі керуються законодавством України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань охорони здоров’я.

Визначення стану психічного здоров’я та встановлення діагнозу психічного розладу здійснюються відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про психіатричну допомогу» та інших нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України у сфері надання психіатричної допомоги.

При здійсненні військово-лікарської експертизи щодо військовослужбовців НГУ, резервістів, кандидатів на військову службу за контрактом, кандидатів на навчання у ВВНЗ М(ВЛ)К керуються Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про ВЛЕ).

Лікарсько-льотна експертиза проводиться лікарсько-льотними комісіями (далі - ЛЛК). При здійсненні лікарсько-льотної експертизи щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом та військовослужбовців НГУ, інших працівників поліції та НГУ, які претендують на призначення або призначені на посади льотного складу, персоналу з управління повітряним рухом, персоналу з керування БпАК, ЛЛК керуються Положенням про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року № 602, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2017 року за № 1566/31434 (далі - Положення про ЛЛЕ).

Рішення М(ВЛ)К щодо придатності (непридатності) осіб на службу в поліції приймаються відповідно до Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції (додаток 1) (далі - Перелік захворювань) та Пояснень щодо застосування статей Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції (додаток 2) (далі - Пояснення щодо застосування Переліку захворювань).

Рішення М(ВЛ)К щодо придатності (непридатності) осіб до військової служби приймаються відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності на військову службу, наведеного в додатку 1 до Положення про ВЛЕ.

Рішення М(ВЛ)К про причинний зв’язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) поліцейських, колишніх поліцейських приймаються згідно з вимогами цього Положення. Рішення М(ВЛ)К про причинний зв’язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) військовослужбовців НГУ, колишніх військовослужбовців НГУ приймаються згідно з вимогами Положення про ВЛЕ.

При встановленні причинного зв’язку захворювань із наслідками аварії на атомній електростанції (далі - АЕС), інших ядерних об’єктах М(ВЛ)К керуються наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 травня 1997 року № 150 «Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв’язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 вересня 1997 року за № 448/2252.

Рішення щодо визначення придатності до служби колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, колишніх осіб рядового і начальницького складу на час звільнення їх зі служби, причинного зв’язку їхніх захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) приймаються М(ВЛ)К відповідно до вимог цього Положення, законодавства України, чинного на дату звільнення зазначених осіб зі служби.

5. Лікарська, військово-лікарська та лікарсько-льотна експертизи щодо кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання в ЗВО, ВВНЗ, здобувачів вищої освіти в ЗВО, поліцейських, резервістів, кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців НГУ, інших працівників поліції та НГУ проводиться за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання відповідного ЗОЗ МВС, у якому утворено М(ВЛ)К, відповідно до вимог законодавства України.

6. Проведення медичної, у тому числі військово-лікарської, експертизи з психіатричним, психологічним та психофізіологічним обстеженням за договорами з фізичними особами та юридичними особами державної форми власності здійснюється за кошти таких осіб відповідно до Переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138.

II. Організація діяльності М(ВЛ)К

1. Лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К. Лікарсько-льотна експертиза проводиться позаштатними ЛЛК, які утворюються у штатних М(ВЛ)К (за потреби).

2. Штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі - ДУ ГМЦ), М(ВЛ)К державних установ «Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України» по областях, місту Києву (далі - ДУ ТМО).

3. ЦМ(ВЛ)К - штатна М(ВЛ)К, на яку покладається організація лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз у ЗОЗ МВС. ЦМ(ВЛ)К здійснює координацію діяльності М(ВЛ)К ДУ ТМО та позаштатних М(ВЛ)К з питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз.

4. До позаштатних М(ВЛ)К належать госпітальна М(ВЛ)К, гарнізонна М(ВЛ)К, ЛЛК (постійно діючі) та М(ВЛ)К ЗВО, М(ВЛ)К ВВНЗ, які утворюються за потреби (тимчасово діючі).

Госпітальні М(ВЛ)К утворюються в госпіталях або лікарнях ДУ ТМО, госпіталі ДУ ГМЦ, військовому госпіталі НГУ.

Гарнізонні М(ВЛ)К утворюються при поліклініках ДУ ТМО або закладах охорони здоров’я НГУ (за потреби).

Позаштатні М(ВЛ)К з питань лікарської та військово-лікарської експертиз підпорядковуються вищим штатним М(ВЛ)К.

5. До складу штатних М(ВЛ)К входять голова (начальник) комісії, лікарі, медичні реєстратори.

Начальник ЦМ(ВЛ)К призначається наказом начальника ДУ ГМЦ за погодженням із керівником структурного підрозділу апарату МВС, на якого покладено функції формування і реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я (далі - структурний підрозділ апарату МВС з охорони здоров’я).

Заступники начальника ЦМ(ВЛ)К призначаються наказом начальника ДУ ГМЦ за погодженням начальника ЦМ(ВЛ)К та керівника структурного підрозділу апарату МВС з охорони здоров’я.

Голова (начальник) М(ВЛ)К ДУ ТМО призначається начальником ДУ ТМО за погодженням начальника ЦМ(ВЛ)К та керівника структурного підрозділу апарату МВС з охорони здоров’я.

6. Штатні М(ВЛ)К мають штампи, печатки.

7. Штатні М(ВЛ)К комплектуються лікарями, які мають сертифікат лікаря - спеціаліста за відповідною лікарською спеціальністю, свідоцтво про присвоєння кваліфікаційної категорії.

8. Психіатричне, психологічне, психофізіологічне обстеження проводяться лікарями-психіатрами, практичними психологами (лікарями-психологами) та лікарями-психофізіологами (лікарями з функціональної діагностики) Державної установи «Центр психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору МВС України», центрів психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору ДУ ТМО. Лікарі-психіатри та лікарі-психофізіологи (лікарі з функціональної діагностики) беруть участь у роботі М(ВЛ)К на правах її членів.

9. За потреби до роботи штатних М(ВЛ)К можуть залучатися інші лікарі ЗОЗ МВС.

10. Перелік ЗОЗ МВС, у яких утворюються позаштатні госпітальні і гарнізонні М(ВЛ)К, та перелік ЗВО, у яких утворюються тимчасово діючі М(ВЛ)К ЗВО, затверджуються керівником структурного підрозділу апарату МВС з охорони здоров’я.

Перелік ЗОЗ МВС, у яких утворюються ЛЛК, затверджується Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України в установленому законодавством України порядку.

11. До складу позаштатної М(ВЛ)К входить голова, не менше двох членів із числа лікарів ЗОЗ МВС, які мають сертифікат лікаря - спеціаліста за однією з лікарських спеціальностей, свідоцтво про присвоєння кваліфікаційної категорії, та медичний реєстратор. Склад позаштатної М(ВЛ)К затверджується начальником ЗОЗ МВС, у якому створюється М(ВЛ)К.

Головою госпітальної М(ВЛ)К призначається заступник керівника госпіталю, лікарні, а в ЗОЗ МВС, де ця посада штатним розписом не передбачена,- начальник одного з лікувальних відділень.

Голови госпітальної, гарнізонної М(ВЛ)К у питаннях лікарської експертизи підпорядковуються начальнику штатної М(ВЛ)К, якій вони підзвітні.

12. У разі прийняття позаштатними М(ВЛ)К рішення про непридатність особи до служби прийняті рішення підлягають розгляду та затвердженню (за потреби перегляду) штатними М(ВЛ)К.

Рішення, вказівки штатних М(ВЛ)К з питань лікарської та військово-лікарської експертиз є обов’язковими для виконання позаштатними М(ВЛ)К.

13. До складу тимчасово діючої позаштатної М(ВЛ)К, яка утворюється за потреби в ЗВО, ВВНЗ, входять лікарі медичної частини ЗВО, ВВНЗ, за потреби залучаються лікарі штатної М(ВЛ)К, лікарі державних і комунальних закладів охорони здоров’я (далі - ЗОЗ).

Головою тимчасово діючої позаштатної М(ВЛ)К ЗВО, ВВНЗ призначається керівник медичної частини ЗВО, ВВНЗ.

14. Функції штатних М(ВЛ)К:

1) організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертиз;

2) розгляд звернень, заяв і скарг з питань лікарської і військово-лікарської експертиз, аналіз та узагальнення результатів розгляду;

3) контроль за проведенням лікарської і військово-лікарської експертиз у підзвітних позаштатних М(ВЛ)К, затвердження (незатвердження) чи скасування їхніх рішень, надання їм (за необхідності) методичної і практичної допомоги;

4) перевірка і узагальнення результатів роботи підзвітних М(ВЛ)К;

5) надання роз’яснень, вказівок, рекомендацій з питань лікарської та військово-лікарської експертиз підзвітним М(ВЛ)К;

6) організація навчання лікарів ЗОЗ МВС з питань проведення лікарської і військово-лікарської експертиз;

7) організація роботи ЛЛК у ЗОЗ МВС (за потреби);

8) подання до ЦМ(ВЛ)К річних звітів.

15. Штатні М(ВЛ)К мають право:

1) запитувати за потреби документацію, яка необхідна для виконання покладених на них функцій;

2) залучати лікарів ЗОЗ МВС до розв’язання питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз;

3) направляти осіб, які проходять лікарську та/або військово-лікарську експертизу, на обстеження до ЗОЗ МВС, інших державних або комунальних ЗОЗ;

4) переглядати власні рішення і рішення підзвітних М(ВЛ)К (за наявності підстав).

16. ЦМ(ВЛ)К здійснює, крім функцій, зазначених у підпунктах 1-7 пункту 14, пункту 15 цього розділу, такі функції:

1) спільно із структурним підрозділом апарату МВС з охорони здоров’я та лікарями ЗОЗ МВС розробляє проєкти нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів з питань проведення лікарської експертизи;

2) організовує та проводить наради і збори з питань лікарської та військово-лікарської експертиз;

3) на постійній основі контролює якість проведення лікарської, військово-лікарської, лікарсько-льотної експертиз та організацію роботи підпорядкованих М(ВЛ)К.

17. Функції позаштатних М(ВЛ)К:

1) госпітальна М(ВЛ)К проводить лікарську експертизу щодо поліцейських, військово-лікарську експертизу щодо військовослужбовців НГУ, які перебувають на обстеженні і лікуванні в госпіталі (лікарні), за погодженням із штатною М(ВЛ)К та підрозділом кадрового забезпечення;

2) гарнізонна М(ВЛ)К проводить лікарську експертизу щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських, кандидатів на навчання до ЗВО та військово-лікарську експертизу щодо кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців НГУ;

3) тимчасово діючі позаштатні М(ВЛ)К ЗВО, ВВНЗ проводять медичний огляд кандидатів на навчання до відповідного ЗВО, ВВНЗ.

18. Утримання ЦМ(ВЛ)К, М(ВЛ)К ДУ ТМО та тимчасово діючих М(ВЛ)К ЗВО здійснюється в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами ДУ ГМЦ, ДУ ТМО, ЗВО, ВВНЗ, у яких утворені М(ВЛ)К.

19. Забезпечення штатних М(ВЛ)К інструментарієм, медичним і господарським майном здійснюється згідно з Табелем оснащення медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 3).

III. Організація проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз

1. Направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, форма якого наведена в додатку 4 до цього Положення (далі - Направлення на медичний огляд), оформлюється підрозділами кадрового забезпечення поліції, командуванням головного органу військового управління, оперативно-територіальних об’єднань, з’єднань, військових частин НГУ (далі - військові частини).

2. У Направленні на медичний огляд зазначаються мета й питання, які підлягають розгляду М(ВЛ)К, а також:

1) для кандидатів на службу в поліції, поліцейських при вирішенні питання придатності для подальшої служби - посада та графа Переліку захворювань, згідно з якою необхідно проводити експертизу;

2) для осіб, що звільняються зі служби,- строки проходження служби, інформація щодо участі в бойових діях, антитерористичних операціях, збройних конфліктах;

3) для осіб, які приймаються на службу в поліцію, НГУ після звільнення з військових формувань, органів внутрішніх справ, поліції,- коли і з яких підстав їх було звільнено зі служби, та надаються відомості про проходження ними медичного огляду М(ВЛ)К у минулому;

4) для осіб, які є кандидатами на навчання в ЗВО,- назва ЗВО із зазначенням спеціальності (спеціалізації);

5) для поліцейських, військовослужбовців НГУ, направлених на медичний огляд до М(ВЛ)К для визначення придатності до проходження служби у відрядженні за кордоном,- країна проходження служби.

3. У разі якщо в Направленні на медичний огляд не зазначені всі необхідні відомості для розв’язання експертного питання, М(ВЛ)К не допускає таку особу до проходження лікарської чи військово-лікарської експертизи.

4. У разі якщо в поліцейських, які перебувають на лікуванні в ЗОЗ МВС, виявлено хронічні захворювання з вираженими функціональними порушеннями, несприятливим прогнозом, керівник ЗОЗ МВС інформує про це відповідний підрозділ кадрового забезпечення поліції з метою направлення таких поліцейських на медичний огляд М(ВЛ)К для визначення придатності до подальшої служби в поліції.

5. У разі якщо у військовослужбовців НГУ, які перебувають на лікуванні в ЗОЗ МВС, виявлено хронічні захворювання з вираженими функціональними порушеннями, несприятливим прогнозом, військово-лікарська експертиза може бути проведена за направленням керівників ЗОЗ МВС, у яких вони перебувають на лікуванні, за узгодженням із командуванням військової частини.

6. Поліцейські, військовослужбовці НГУ, які впродовж 4 місяців не можуть приступити до виконання своїх службових обов’язків через захворювання, наслідки поранення (контузії, травми або каліцтва), що мають стійкий чи необоротний характер, направляються підрозділом кадрового забезпечення на лікарську, військово-лікарську експертизи для визначення придатності до подальшого проходження служби.

Час перебування поліцейських, військовослужбовців НГУ на лікуванні у зв’язку з одержанням ними при виконанні службових обов’язків поранень (контузій, травм або каліцтв) строками не обмежується. На медичний огляд вони направляються після закінчення лікування.

7. До початку медичного огляду особам проводиться рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки, електрокардіографія, загальні аналізи крові та сечі, аналіз крові на цукор, обстеження на сифіліс, гепатити В, С та ВIЛ-інфікування. Кандидати на службу в поліції та на військову службу за контрактом можуть надати результати зазначених обстежень за умови проходження їх у строк не пізніше одного місяця до початку медичного огляду М(ВЛ)К.

8. Перед початком медичного огляду особі, яка направлена на медичний огляд, М(ВЛ)К видається Акт медичного огляду (додаток 5). До Акта медичного огляду долучаються результати обстежень, зазначених у пункті 7 цього розділу, та документація, зазначена в Направленні на медичний огляд.

9. Медичний огляд особи у М(ВЛ)К проводиться з обов’язковим обстеженням лікарями: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, дерматовенерологом, стоматологом, психіатром та лікарем-психологом (практичним психологом) ЗОЗ МВС, а за медичними показаннями - лікарями інших спеціальностей. Жінки обов’язково обстежуються гінекологом.

10. При проходженні медичного огляду особа має надавати (на вимогу) реєстратору, лікарям - членам М(ВЛ)К оригінал документа, що посвідчує особу (паспорт громадянина України), а також службове посвідчення або військово-обліковий документ.

11. Кожен лікар - член М(ВЛ)К заносить до Акта медичного огляду анамнестичні та об’єктивні дані, діагноз виявлених захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), робить власний висновок щодо придатності особи до служби. За необхідності особа, яка проходить медичний огляд, направляється лікарем М(ВЛ)К до лікарів інших спеціальностей та на додаткові обстеження для обґрунтування діагнозу.

12. У разі виникнення необхідності в уточненні діагнозу захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва) чи їх наслідків М(ВЛ)К може запропонувати особі амбулаторне або стаціонарне обстеження в ЗОЗ МВС.

У разі неможливості проведення необхідного дослідження стану здоров’я у ЗОЗ МВС стаціонарне або амбулаторне обстеження може проводитися в інших державних або комунальних ЗОЗ. У таких випадках особі видається Акт дослідження стану здоров’я (додаток 6). Після проведення обстеження Акт дослідження стану здоров’я, завірений підписами керівника ЗОЗ і лікаря, що проводив обстеження, та скріплений печаткою цього закладу, передається до М(ВЛ)К.

Акт дослідження стану здоров’я додається до Акта медичного огляду, розглядається М(ВЛ)К і є додатковим матеріалом при прийнятті експертного рішення.

13. Психіатричне, психологічне та психофізіологічне обстеження осіб, які проходять медичний огляд у М(ВЛ)К, проводиться лікарями-психіатрами, лікарями-психологами (практичними психологами), лікарями-психофізіологами (лікарями з функціональної діагностики) в ЗОЗ МВС.

14. Психофізіологічне обстеження кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання в ЗВО, поліцейських при переміщенні по службі, проходженні служби у відрядженні за кордоном проводиться за відповідними пунктами Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей, що визначають придатність до окремих видів службової діяльності поліцейських, кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (при обстеженні програмно-апаратним комплексом «Прогноз») (додаток 7) (далі - Таблиця вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей при обстеженні ПАК «Прогноз») або Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей, що визначають придатність до окремих видів службової діяльності поліцейських, кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, (при обстеженні програмно-апаратним комплексом «Психолот») (додаток 8) (далі - Таблиця вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей при обстеженні ПАК «Психолот»).

Психофізіологічне обстеження за відповідними пунктами Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей при обстеженні ПАК «Прогноз» проводиться з урахуванням положень Пояснень щодо застосування пунктів Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей, що визначають придатність до окремих видів службової діяльності поліцейських, кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (при обстеженні програмно-апаратним комплексом «Прогноз») (додаток 9).

15. До Акта медичного огляду додаються:

Направлення на медичний огляд М(ВЛ)К;

результати спеціальних (лабораторних, рентгенологічних, інструментальних тощо) обстежень, проведених відповідно до пунктів 7, 11 цього розділу;

первинна облікова документація за формою № 100-1/о «Протокол про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №__», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 квітня 2022 року № 651, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 червня 2022 року за № 649/37985, яку заповнює лікар-психіатр ЗОЗ МВС;

висновок за результатами психологічного обстеження (додаток 10);

протокол психофізіологічного обстеження (при обстеженні програмно-апаратним комплексом «Прогноз») (додаток 11) або протокол психофізіологічного обстеження (при обстеженні програмно-апаратним комплексом «Психолот») (додаток 12), заповнений лікарем-психофізіологом (лікарем з функціональної діагностики) із зазначенням порядкового номера обстеження;

довідки про раніше проведені профілактичні щеплення (кандидатам на службу в поліції та кандидатам на навчання в ЗВО);

витяг з медичної карти амбулаторного хворого, виданий закладом охорони здоров’я, у якому особа перебуває на медичному обслуговуванні;

витяги з медичних карт стаціонарного хворого (за наявності);

службова характеристика, медична характеристика військовослужбовця, Акт дослідження стану здоров’я (за наявності), документація щодо обставини отримання травми та інші документи, що можуть бути враховані при прийнятті експертного рішення.

16. За результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про особу, яка проходить медичний огляд, М(ВЛ)К приймає експертне рішення у формі постанови щодо придатності (непридатності) особи до служби, причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), інформація про що відображається в заключній частині Акта медичного огляду. Залежно від результату медичного огляду оформляються такі документи: Довідка медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 13) (далі - Довідка) або Свідоцтво про хворобу (додаток 14). Інформація про прийняте М(ВЛ)К рішення вноситься до Книги обліку документації медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 15) (далі - Книга обліку документації).

17. У разі якщо особа, що проходить медичний огляд, відмовляється чи ухиляється від обстеження, необхідного для визначення придатності до служби, не має необхідних документів, які підтверджують наявність і характер захворювання, поранень (контузій, травм або каліцтв), їх наслідків, рішення у формі постанови М(ВЛ)К не приймається. Особі може бути запропоновано написати заяву про відмову від проходження медичного огляду.

Про прийняте рішення М(ВЛ)К інформує відповідний підрозділ кадрового забезпечення (службу персоналу) чи командування військової частини, яке видало Направлення на медичний огляд.

18. У разі незгоди з рішенням штатної М(ВЛ)К особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К.

19. Рішення М(ВЛ)К про придатність поліцейського до служби може бути реалізоване у строк, що не перевищує 12 місяців від дати проведення медичного огляду. Рішення М(ВЛ)К про придатність кандидата на службу в поліцію, кандидата на навчання в ЗВО може бути реалізоване протягом 6 місяців з дати проведення медичного огляду.

Свідоцтво про хворобу з рішенням М(ВЛ)К про непридатність поліцейського до служби реалізується невідкладно.

20. Лікарська експертиза щодо кандидатів на службу в поліцію, поліцейських для визначення придатності до служби в поліції на посаді водолаза проводиться штатними М(ВЛ)К.

Придатність осіб до служби в поліції на посаді водолаза визначається за графою II Переліку захворювань з урахуванням Додаткових вимог до стану здоров’я осіб, що призначаються на посаду водолаза (додаток 16).

Кандидати на службу в поліції на посаді водолаза проходять медичний огляд при прийомі на службу в поліції, а особи, що проходять службу в поліції на зазначеній посаді,- один раз на 12 місяців.

21. Направлення на медичний огляд до ЛЛК здійснюється підрозділом кадрового забезпечення поліції або командуванням військової частини в порядку, визначеному в пункті 18 розділу III Положення про ЛЛЕ.

Медичний огляд осіб льотного складу, персоналу з керування повітряним рухом, персоналу з керування БпАК із числа поліцейських, військовослужбовців НГУ, інших працівників поліції та НГУ проводиться ЛЛК, що функціонують у штатних М(ВЛ)К. Порядок проходження особами лікарсько-льотної експертизи, строк дії постанов ЛЛК, їх формулювання визначаються Положенням про ЛЛЕ.

IV. Проведення лікарської експертизи щодо кандидатів на службу в поліції

1. Медичний огляд кандидатів на службу в поліції здійснюється в порядку, визначеному в розділі III цього Положення.

2. Кандидати на службу в поліції подають до М(ВЛ)К витяги з медичних карт амбулаторного хворого, виписки з медичних карт стаціонарного хворого, відомості про проведені профілактичні щеплення, а також довідки (інформацію) із спеціалізованого закладу з надання психіатричної допомоги, за потреби - з протитуберкульозного, дерматовенерологічного диспансерів, інші медичні документи, що характеризують стан здоров’я особи, не менше ніж за останні п’ять років.

Військовослужбовці НГУ, які були звільнені зі служби протягом останнього року і є кандидатами на службу в поліції, надають медичну характеристику з місця служби.

За наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють отримання особою необхідної документації, М(ВЛ)К допускає таку особу до медичного огляду. У разі відсутності в кандидата на службу хворобливих проявів, які обмежують придатність до служби, М(ВЛ)К приймає рішення про придатність особи до служби із зазначенням, що лікарська експертиза проведена без урахування інформації ЗОЗ, у якому особа перебуває на медичному обслуговуванні.

Медична документація долучається до Акта медичного огляду на початку медичного обстеження лікарями - членами М(ВЛ)К.

3. Кандидати на службу в поліції, які були раніше звільнені з органів внутрішніх справ, поліції, військових формувань за станом здоров’я, подають до М(ВЛ)К копію відповідного рішення М(ВЛ)К. У таких випадках лікарська експертиза проводиться після стаціонарного обстеження зазначених осіб з урахуванням пункту 12 розділу III цього Положення.

4. Висновки лікарів-членів М(ВЛ)К щодо придатності або непридатності кандидатів на службу в поліції приймаються відповідно до категорії «Кандидати на службу» Переліку захворювань.

5. Кандидати на службу в поліції проходять у ЗОЗ МВС обстеження щодо виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності в порядку, визначеному законодавством України.

6. У разі якщо в кандидата на службу в поліції виявлено гостре захворювання або загострення хронічного захворювання, М(ВЛ)К інформує підрозділ кадрового забезпечення про необхідність лікування. Питання придатності (непридатності) особи до служби в поліції в такому випадку розглядається М(ВЛ)К за результатами проведеного лікування.

7. Довідка, яка містить результат проведення медичного огляду, про придатність кандидата на службу в поліції разом з висновком за результатами психологічного обстеження передається до підрозділу кадрового забезпечення.

V. Проведення лікарської експертизи щодо поліцейських

1. Лікарська експертиза щодо поліцейського проводиться в порядку, визначеному в розділі III цього Положення, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

2. Лікарська експертиза щодо поліцейського проводиться за складеним підрозділом кадрового забезпечення Направленням на медичний огляд, до якого долучається службова характеристика з місця проходження служби.

3. За наявності в поліцейського поранення (контузії, травми або каліцтва), їх наслідків підрозділ кадрового забезпечення подає до М(ВЛ)К завірену в установленому порядку копію акта розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1, наведеною в додатку 2 до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 року за № 1139/35422 (далі - Акт про нещасний випадок).

4. Згідно з Актом про нещасний випадок та відповідною медичною документацією, складеною за результатами лікування особи, яка отримала поранення (контузію, травму або каліцтво), М(ВЛ)К приймає постанову про їх причинний зв’язок.

5. У разі коли в поліцейського під час проведення лікарської експертизи діагностуються хронічні захворювання, що можуть перешкоджати службі в поліції, та в разі неможливості під час амбулаторного огляду зробити експертний висновок М(ВЛ)К направляє його на стаціонарне обстеження до ЗОЗ МВС відповідно до пункту 12 розділу III цього Положення або на медичний огляд госпітальною М(ВЛ)К за наявності її в ЗОЗ МВС.

6. У разі якщо в поліцейського під час обстеження виявлено гостре захворювання, загострення хронічного захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), які потребують лікування та унеможливлюють прийняття однозначного рішення, М(ВЛ)К інформує про це підрозділ кадрового забезпечення. Поліцейському в таких випадках рекомендується пройти необхідне лікування. Рішення М(ВЛ)К приймається після закінчення лікування за його результатами - визначеними наслідками, якщо подальше лікування не призведе до зміни рішення М(ВЛ)К щодо придатності (непридатності) поліцейського до служби.

У разі якщо за результатами проведеного обстеження та лікування особа додатково потребує медико-психологічної реабілітації, М(ВЛ)К зазначає це у своєму рішенні.

7. Рішення М(ВЛ)К щодо ступеня придатності поліцейських до служби приймається за категорією «Поліцейські» згідно із графою Переліку захворювань у разі переміщення відповідно до посади, на яку він призначається, в інших випадках - відповідно до посади, на якій він перебуває на час медичного огляду М(ВЛ)К.

8. У разі коли в поліцейського при переміщенні по службі діагностується патологія, що підпадає під дію статті Переліку захворювань, яка передбачає непридатність до служби на відповідній посаді, за погодженням з керівниками органів та підрозділів поліції, у яких такі поліцейські проходять службу, розглядає питання щодо можливості проходження ним служби на посадах, умови служби яких відповідають стану здоров’я на час медичного огляду, ураховуючи його вік, тривалість служби та спроможність виконувати службові обов’язки.

9. У разі встановлення непридатності поліцейського до служби на посаді за індивідуальними психофізіологічними особливостями М(ВЛ)К за погодженням з керівниками органів та підрозділів поліції, у яких такі поліцейські проходять службу, розглядає питання його придатності до служби в поліції на посаді, не вказаній у Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей при обстеженні ПАК «Прогноз» або Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей при обстеженні ПАК «Психолот».

10. Медичний огляд поліцейських щодо можливості проходження служби (проживання) в інших країнах при направленні їх у відрядження за кордон тривалістю більше 6 місяців проводиться штатними М(ВЛ)К. Поліцейські, які виїжджають за кордон у короткотермінові відрядження (до 6 місяців), проходять медичний огляд у ЗОЗ МВС за місцем служби.

У Направленні на медичний огляд зазначаються назва країни, до якої відряджається особа, характер майбутньої служби, строк відрядження.

Медичний огляд здійснюється в порядку та з урахуванням вимог, зазначених у пунктах 7-17 розділу III цього Положення, з обов’язковим психологічним та психофізіологічним обстеженням особи. Крім того, додатково здійснюються такі дослідження: визначення лейкоцитарної формули, біохімічний аналіз крові (білірубін, білок, холестерин, аспартатамінотрансфераза, аланінамінотрансфераза, тимолова проба), визначення групи та резус-належності крові. Перед виїздом у тривале відрядження особам проводиться повна санація порожнини рота.

У разі виїзду до країн, перебування в яких пов’язане з високим ризиком інфекційних захворювань, обов’язково проводяться необхідні щеплення. За наявності в особи, яка проходить медичний огляд, захворювань, що є протипоказанням для здійснення профілактичних щеплень проти карантинних захворювань (холера, жовта лихоманка тощо), приймається рішення про наявність протипоказань до проходження служби в цій країні.

Рішення М(ВЛ)К про можливість проходження служби за кордоном дійсне протягом 6 місяців з дати медичного огляду. Якщо впродовж зазначеного строку виїзд не відбувся або до виїзду незалежно від дати медичного огляду у стані здоров’я особи відбулися зміни, медичний огляд проводиться повторно.

11. Колишні поліцейські, колишні особи рядового і начальницького складу можуть ініціювати питання визначення їх придатності до служби за станом здоров’я на час звільнення зі служби та причинного зв’язку їх захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). У такому разі лікарська (військово-лікарська) експертиза проводиться штатною М(ВЛ)К за наявності Направлення на медичний огляд, оформленого за місцем служби.

Колишні поліцейські, колишні особи рядового і начальницького складу мають право звернутися із заявою до М(ВЛ)К щодо перегляду раніше прийнятого рішення М(ВЛ)К. Такі особи повинні подати до М(ВЛ)К наявну медичну документацію, складену в період проходження служби, у разі наявності поранень (контузій, травм або каліцтв) - документацію щодо обставин їх отримання та надання у зв’язку із цим медичної допомоги.

У таких випадках рішення (постанови) М(ВЛ)К приймаються щодо захворювань, поранень (контузії, травми або каліцтва), діагнози яких були встановлені в період проходження служби в поліції, органах внутрішніх справ, НГУ.

12. Показання свідків не є підставою для встановлення в поліцейських, колишніх поліцейських, колишніх осіб рядового і начальницького складу факту перенесеного захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва).

VI. Проведення лікарської, військово-лікарської експертиз кандидатам на навчання в ЗВО, ВВНЗ та здобувачам вищої освіти в ЗВО

1. Медичний огляд кандидатів на навчання в ЗВО проводиться перед зарахуванням на навчання в ЗВО (не більше як за 6 місяців) у штатних або гарнізонних М(ВЛ)К згідно з Направленням на медичний огляд.

Медичний огляд здобувачів вищої освіти (за потреби) проводиться штатною М(ВЛ)К за місцем знаходження ЗВО.

2. Інформація про результати медичного огляду кандидатів на навчання в ЗВО вноситься до Картки медичного обстеження кандидата на навчання в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (додаток 17) (далі - Картка медичного обстеження кандидата на навчання).

Інформація про результати медичного огляду здобувачів вищої освіти в ЗВО вноситься до Акта медичного огляду.

3. Медичний огляд кандидатів на навчання в ЗВО із числа цивільних осіб проводиться відповідно до вимог до проведення лікарської експертизи щодо кандидатів на службу в поліції, зазначених у розділах III, IV цього Положення. Рішення М(ВЛ)К про придатність (непридатність) таких осіб до навчання приймаються за категорією «Кандидати на службу» згідно із графою І Переліку захворювань.

4. Медичний огляд кандидатів на навчання в ЗВО із числа поліцейських, здобувачів вищої освіти в ЗВО проводиться відповідно до вимог до проведення лікарської експертизи щодо поліцейських, зазначених у розділах III, V цього Положення. Рішення М(ВЛ)К про придатність (непридатність) таких осіб до навчання приймаються за категорією «Поліцейські» згідно із графою І Переліку захворювань.

У разі якщо в кандидата на навчання із числа поліцейських виявлено патологію, яка згідно із статтею Переліку захворювань передбачає індивідуальне рішення, він може бути визнаний М(ВЛ)К придатним до навчання в ЗВО за умови, що діагностована патологія не перешкоджатиме подальшому проходженню служби на відповідній посаді.

5. У разі виявлення у здобувача вищої освіти в ЗВО, який вступив до ЗВО із числа цивільних осіб, патології, яка згідно із статтею та графою І Переліку захворювань передбачає індивідуальне рішення, М(ВЛ)К приймає рішення про непридатність або придатність до навчання залежно від діагностованої патології, яка перешкоджатиме або не перешкоджатиме проходженню служби на певних посадах. У разі виявлення патології, яка згідно із статтею та графою І Переліку захворювань передбачає непридатність поліцейського до служби, приймається рішення про непридатність такої особи до навчання та служби в поліції.

У разі виявлення у здобувача вищої освіти в ЗВО, який вступив до ЗВО із числа поліцейських, патології, яка згідно з Переліком захворювань передбачає прийняття рішення про непридатність або індивідуальне рішення, М(ВЛ)К розглядає питання його придатності до служби в поліції відповідно до граф Переліку захворювань, які відповідають спеціалізації навчання, та з урахуванням пунктів 8, 9 розділу V цього Положення.

6. Довідка, оформлена за результатами проведення медичного огляду кандидата на навчання в ЗВО, яка містить результат про придатність до навчання, разом з Картою медичного обстеження кандидата на навчання передається до підрозділу кадрового забезпечення (служби персоналу), що направляв особу до М(ВЛ)К. Інформація про медичний огляд вноситься до Книги обліку документації.

Картка медичного обстеження кандидата на навчання, визнаного непридатним до навчання, Акт медичного огляду здобувача вищої освіти в ЗВО до підрозділу кадрового забезпечення (служби персоналу) не передаються.

7. Рішення М(ВЛ)К щодо придатності (непридатності) кандидатів на навчання у ВВНЗ, здобувачів вищої освіти - військовослужбовців НГУ приймаються відповідно до Положення про ВЛЕ.

VII. Проведення військово-лікарської експертизи щодо кандидатів на військову службу за контрактом, службу у військовому резерві та військовослужбовців НГУ

1. Кандидати на військову службу, резервісти та військовослужбовці НГУ проходять медичний огляд у М(ВЛ)К за місцезнаходженням військової частини відповідно до цього Положення та Положення про ВЛЕ.

У разі неможливості забезпечення проведення медичного огляду М(ВЛ)К за місцем знаходження військової частини огляд може проводитися іншою М(ВЛ)К згідно з Направленням на медичний огляд, підписаним командуванням військової частини.

2. Військовослужбовець НГУ, який направляється до М(ВЛ)К для проходження військово-лікарської експертизи, подає Направлення на медичний огляд, підписане командуванням військової частини, медичну та службову характеристики, акти про нещасні випадки (за наявності), складені за місцем служби, медичну документацію, яка характеризує стан здоров’я за період служби.

3. У разі проведення військово-лікарської експертизи щодо військовослужбовця НГУ амбулаторно М(ВЛ)К може направити його на стаціонарне обстеження в порядку, визначеному в пункті 12 розділу III цього Положення.

4. Встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) колишніх військовослужбовців НГУ чи перегляд постанови М(ВЛ)К здійснюються з урахуванням пункту 11 розділу V цього Положення та норм Положення про ВЛЕ.

5. Військовослужбовці строкової служби можуть бути визнані непридатними до подальшого проходження військової служби за станом здоров’я лише за результатами стаціонарного обстеження (лікування).

VIII. Рішення М(ВЛ)К

1. За результатами лікарської (військово-лікарської) експертизи М(ВЛ)К приймають рішення (постанови) М(ВЛ)К, які включають відомості про діагноз, придатність (непридатність) до служби в поліції або НГУ та причинний зв’язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

2. Рішення (постанови) М(ВЛ)К щодо поліцейських, військовослужбовців НГУ приймаються станом на дату їх медичного огляду, а щодо колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ - на дату фактичного звільнення зі служби за результатами розгляду документації, складеної в період проходження служби.

3. Рішення (постанови) приймаються з урахуванням мети проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, зазначеної в Направленні на медичний огляд.

4. Формулювання рішень М(ВЛ)К щодо ступеня придатності осіб:

1) щодо кандидатів на службу в поліцію, кандидатів на навчання в ЗВО, здобувачів вищої освіти в ЗВО:

«Придатний до служби в поліції на посаді

_____________________________________»;

(вказати посаду)

«Непридатний до служби в поліції на посаді

___________________________________»;

(вказати посаду)

«Придатний до навчання в

________________________________________________»;

(вказати найменування ЗВО, підрозділу)

«Непридатний до навчання в

________________________________________________»;

(вказати найменування ЗВО, підрозділу)

2) щодо поліцейських:

«Придатний до служби в поліції»;

«Придатний до служби в поліції, непридатний до служби на посаді

_______________»;

(вказати посаду)

«Непридатний до служби в поліції»;

3) щодо поліцейських, які проходять медичний огляд у зв’язку з направленням у відрядження за кордон у складі миротворчого персоналу, участю в міжнародних миротворчих операціях:

«За станом здоров’я та за індивідуальними психофізіологічними особливостями

протипоказань для проходження служби в ________________________________ не має»;

                                                                                                       (зазначити країну проходження служби)

«На підставі статей ____________ та графи ____________ Переліку захворювань,

що перешкоджають проходженню служби у поліції, пункту ________________ Таблиці

вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей проходження служби

в _____________________________________ станом здоров’я протипоказане».

          (зазначити країну проходження служби)

5. У разі якщо в особи, що проходить медичний огляд, діагностовано патологію, яка не передбачена статтею Переліку захворювань, М(ВЛ)К має право прийняти рішення відповідно до тієї статті Переліку захворювань, яка найбільше відповідає патології (захворюванню) та придатності до служби.

6. Придатність (непридатність) поліцейських, у яких при призначенні на посаду чи переміщенні по службі під час проведення лікарської експертизи діагностовано патологію, що згідно із статтею Переліку захворювань передбачає прийняття індивідуального рішення, визначається з урахуванням віку особи, характеру патології та професійного спрямування проходження ними служби.

7. У разі застосування в рішенні формулювання «Придатний до служби в поліції, непридатний до служби на посаді» М(ВЛ)К в індивідуальному порядку, з урахуванням характеру патології та особливостей фактично виконуваної роботи, зазначає протипоказання для цієї особи (робота, що потребує значного фізичного напруження, пов’язана з тривалим ходінням або стоянням, перебуванням на холоді чи у вологих приміщеннях, на висоті, біля механізмів, які рухаються, вогню, води; нічні чергування, часті й тривалі відрядження). Поліцейські, які за результатами проведення лікарської експертизи визнаються придатними до служби в поліції із зазначенням певних обмежень, можуть бути переміщені на інші посади з урахуванням їх стану здоров’я.

8. У всіх випадках зазначення діагнозу в рішенні (постанові) М(ВЛ)К щодо поліцейських та військовослужбовців НГУ встановлюється причинний зв’язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

9. Рішення М(ВЛ)К про причинний зв’язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) поліцейських, колишніх осіб рядового і начальницького складу приймаються з такими формулюваннями:

1) «Поранення (контузія, травма або каліцтво), ТАК, отримане під час виконання службових обов’язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» - якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) отримане в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час виконання службових обов’язків за зазначених обставин;

2) «Поранення (контузія, травма або каліцтво), ТАК, отримане під час виконання службових обов’язків у період участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів із захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України» - якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) отримане за зазначених обставин;

3) «Поранення (контузія, травма або каліцтво), ТАК, пов’язане з виконанням службових обов’язків» - якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) отримане під час виконання службових обов’язків, пов’язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції;

4) «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов’язана з виконанням службових обов’язків» - при ураженнях, зумовлених термічними факторами (опіки, обмороження), впливом радіоактивних речовин, інших джерел іонізуючого випромінювання, компонентів ракетного палива, джерел електромагнітного поля, а також дією токсичних речовин, які виникають під час виконання службових обов’язків;

5) «Поранення (контузія, травма або каліцтво), отримане під час проходження служби в результаті нещасного випадку, НІ, не пов’язане з виконанням службових обов’язків» - якщо воно отримане поліцейським у період проходження служби за обставин, не пов’язаних з виконанням службових обов’язків;

6) «Захворювання, ТАК, отримане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» - якщо захворювання виникло під час перебування безпосередньо в районах антитерористичної операції (далі - АТО) в період її проведення, під час безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначений період досягло такого розвитку, що призводить до непридатності до служби, а також у разі хронічних, повільно прогресуючих захворювань, якщо їх перші прояви відносяться до періоду участі в АТО, що підтверджується медичними документами про початок захворювання (погіршення стану здоров’я) в той період;

7) «Захворювання, поранення (контузія, травма або каліцтво), ТАК, пов’язане з виконанням службових обов’язків під час перебування у країнах, де велися бойові дії» - якщо захворювання діагностовано, поранення (травма, контузія або каліцтво) отримано в період служби в іноземних державах, які вели бойові дії, згідно з Переліком держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63;

8) «Захворювання, ТАК, пов’язане з проходженням служби в поліції» - якщо воно діагностовано в період проходження служби в поліції та органах внутрішніх справ або якщо захворювання було діагностовано до служби в поліції, а в період служби в поліції досягло такого розвитку, що призводить до прийняття рішення про непридатність;

9) «Захворювання, НI, не пов’язане зі службою в поліції» - якщо воно було діагностовано до вступу на службу в поліції і служба в поліції не вплинула на його перебіг. Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (контузій, травм або каліцтв) та будь-яких інших вад і хвороб, якщо вони були отримані до служби, а служба в поліції не вплинула на них і відповідно на придатність до служби;

10) «Захворювання, ТАК, пов’язане з виконанням службових обов’язків з ліквідації

наслідків аварії ______________________________________________________________»;

                                                                        (АЕС, ядерний об’єкт, ядерна енергетична установка)

11) «Захворювання, ТАК, пов’язане з наслідками ядерної катастрофи (зазначити якої), що отримане в період проходження служби» - якщо захворювання діагностовано в період проходження служби в зонах підвищеного радіаційного забруднення внаслідок аварії (АЕС чи інший ядерний об’єкт).

10. Рішення М(ВЛ)К про причинний зв’язок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), яке призвело до смерті поліцейського, приймається в редакції одного з формулювань, визначених у підпунктах 1-11 пункту 9 цього розділу.

11. Рішення М(ВЛ)К про причинний зв’язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) військовослужбовців НГУ приймаються у формулюваннях, передбачених Положенням про ВЛЕ.

12. Якщо в особи, яка проходить медичний огляд, виявлено декілька захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) та їх наслідків, що отримані за різних обставин, рішення М(ВЛ)К про їх причинний зв’язок приймаються в окремих формулюваннях залежно від обставин виникнення патології.

13. У Свідоцтві про хворобу, складеному щодо поліцейського чи військовослужбовця НГУ, у якого за результатами медичного огляду діагностовано наслідки поранення (контузії, травми або каліцтва), зазначаються обставини їх отримання з обов’язковим зазначенням документів, на підставі яких зроблено запис (Акт про нещасний випадок, довідка про обставини травми), а також дані об’єктивного обстеження щодо діагностованих наслідків та викладається повністю їх діагноз.

14. Установлення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), що призвели до смерті колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, колишніх осіб рядового і начальницького складу, проводиться штатними М(ВЛ)К з урахуванням раніше прийнятого рішення М(ВЛ)К (за наявності) про причинний зв’язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), лікарського свідоцтва про смерть, висновку патологоанатомічного дослідження (судово-медичної експертизи) про причину їх смерті. Лікарське свідоцтво про смерть, складене без проведення патологоанатомічного дослідження, ураховується М(ВЛ)К в разі підтвердження діагнозу медичною документацією, складеною за життя зазначених осіб.

При встановленні причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), що призвели до смерті колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового і начальницького складу, М(ВЛ)К приймають рішення в одному з формулювань, визначених у підпунктах 1-11 пункту 9 цього розділу та в Положенні про ВЛЕ.

15. Рішення М(ВЛ)К про причинний зв’язок травм (травматичних уражень), зумовлених радіоактивними речовинами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітного поля, а також дією токсичних речовин, які виникли в поліцейських у зв’язку з виконанням службових обов’язків, приймаються за участю радіолога, токсиколога.

16. Для встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) осіб, звільнених зі служби, з участю в АТО, у бойових діях до штатної М(ВЛ)К необхідно надати відомості про результати їх медичного огляду в М(ВЛ)К перед вступом на службу та в період проходження служби, документи про період та місце служби, період перебування в АТО, участі в інших бойових діях, медичні документи за період служби, посвідчення учасника бойових дій, документацію, що підтверджує факт і обставини отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), акти службового розслідування, висновок судово-медичної експертизи.

Особи, які не проходили медичний огляд М(ВЛ)К при звільненні, додатково надають М(ВЛ)К Направлення на медичний огляд, складене підрозділами кадрового забезпечення (військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки) із зазначенням мети проведення експертизи.

17. Надання архівних документів про проходження служби, участь у бойових діях, перебування в полоні проводять підрозділи кадрового забезпечення або територіальні центри комплектування та соціальної підтримки в установленому законодавством порядку. Архівні документи про перебування на лікуванні в ЗОЗ надають до М(ВЛ)К колишні поліцейські, колишні військовослужбовці НГУ, особи рядового чи начальницького складу.

18. При встановленні причинного зв’язку поранень (контузій, травм або каліцтв) осіб, які є учасниками бойових дій, за наявності в них очевидних тілесних ушкоджень (дефектів кісток черепа, рубців після поранень, наслідків ампутації кінцівки, наявності сторонніх тіл), у спірних випадках М(ВЛ)К розглядає і враховує результати огляду судово-медичним експертом щодо характеру та давності ушкоджень.

IX. Оформлення рішень М(ВЛ)К

1. Залежно від результатів проведеної лікарської та/або військово-лікарської експертизи М(ВЛ)К приймається рішення, яке може бути оформлене як Свідоцтво про хворобу, Довідка або Постанова медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 18) (далі - Постанова М(ВЛ)К).

2. Рішення М(ВЛ)К оформлюється як Свідоцтво про хворобу, якщо за результатами медичного огляду поліцейський, військовослужбовець НГУ, здобувач вищої освіти в ЗВО, ВВНЗ визнаний непридатним або обмежено придатним до служби. В інших випадках рішення М(ВЛ)К щодо осіб, зазначених у пункті 2 розділу І цього Положення, оформляється як Довідка або Постанова М(ВЛ)К.

3. Рішення М(ВЛ)К зазначається:

1) щодо кандидатів на службу в поліцію - в Акті медичного огляду, Книзі обліку документації, Довідці;

2) щодо кандидатів на навчання в ЗВО із числа цивільних осіб - у Картці медичного обстеження кандидата на навчання, Довідці та Книзі обліку документації, щодо поліцейських та військовослужбовців НГУ - крім того, у медичній карті амбулаторного хворого;

3) щодо поліцейських, військовослужбовців НГУ за результатами проведеного медичного огляду - в Акті медичного огляду, Довідці або Свідоцтві про хворобу, медичній карті амбулаторного (стаціонарного) хворого, Книзі обліку документації, в інших випадках - у Книзі протоколів засідань медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 19) (далі - Книга протоколів засідань) та Постанові М(ВЛ)К.

4. Штатною М(ВЛ)К Свідоцтво про хворобу складається в п’яти примірниках. Один примірник Свідоцтва про хворобу у триденний строк з дня його складення передається до відповідного підрозділу кадрового забезпечення в порядку, зазначеному в Направленні на медичний огляд. Три примірники видаються особі, яка пройшла медичний огляд. Один примірник долучається до Акта медичного огляду і залишається в М(ВЛ)К.

5. Позаштатною М(ВЛ)К Свідоцтво про хворобу складається в шести примірниках, які у триденний строк з дня закінчення медичного огляду подаються для затвердження до відповідної штатної М(ВЛ)К. Штатна М(ВЛ)К має їх розглянути впродовж двох днів з дня їх надходження, за винятком експертних випадків, що потребують уточнення (запитування документації про обставини одержання поранення (контузії, травми або каліцтва), медичних документів, виклик на очний медичний огляд до штатної М(ВЛ)К). Після розгляду і затвердження примірник Свідоцтва про хворобу повертається до М(ВЛ)К, яка його склала, для збереження.

У разі незгоди з рішенням (постановою) позаштатної М(ВЛ)К штатна М(ВЛ)К повертає Свідоцтво про хворобу до М(ВЛ)К, яка його склала, з відповідним обґрунтуванням прийнятого рішення.

6. Довідка з рішенням позаштатної М(ВЛ)К (госпітальної, гарнізонної), що не підлягає затвердженню штатною М(ВЛ)К, оформляється в день закінчення медичного огляду і у триденний строк передається до підрозділу кадрового забезпечення.

7. Рішення госпітальної М(ВЛ)К вноситься до медичної карти стаціонарного хворого, Книги протоколів засідань, Книги обліку документації.

8. У разі проведення лікарської або військово-лікарської експертизи за даними медичної документації у Книзі протоколів засідань зазначаються документи, на підставі яких приймається експертне рішення (витяги з медичної документації, документація щодо участі в АТО, у бойових діях, обставини отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), часу виникнення і загострення захворювання). Наводиться скорочений зміст зазначених документів.

За наявності підстав для встановлення М(ВЛ)К причинного зв’язку патології, ступеня придатності особи до служби рішення М(ВЛ)К оформляється як Постанова М(ВЛ)К та надсилається заявнику.

У разі якщо за результатами розгляду звернення особи немає підстав для задоволення її прохання, Постанова М(ВЛ)К не оформляється, особі, яка звертається, надається письмове роз’яснення.

9. У разі втрати Свідоцтва про хворобу, Постанови М(ВЛ)К чи Довідки їх дублікати видаються М(ВЛ)К на підставі запитів підрозділу кадрового забезпечення, командування військової частини чи заяви особи, щодо якої складені документи.

Директор Департаменту

охорони здоров’я

та реабілітації Міністерства

внутрішніх справ України

А. Смик

{Положення в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}


Додаток 1

до Положення про діяльність медичної

(військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 4 розділу І)

ПЕРЕЛІК

захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції

{Додаток 1 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}


Додаток 2

до Положення про діяльність медичної

(військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 4 розділу І)

ПОЯСНЕННЯ

щодо застосування статей Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції

Деякі інфекційні та паразитарні хвороби

Стаття 1. Стаття передбачає стани після перенесених тяжких гострих форм інфекційних і паразитарних захворювань (черевного тифу, паратифу, лептоспірозу, дифтерії, малярії, сальмонельозної інфекції тощо) з ускладненнями, а також хронічні рецидивні форми цих захворювань, які не піддаються або важко піддаються лікуванню. За наслідками цих захворювань у разі збереження стійких порушень функцій органів та систем експертне рішення щодо ступеня придатності до служби слід приймати з урахуванням відповідних статей Переліку захворювань.

У разі затяжного, рецидивного перебігу гострого інфекційного або паразитарного захворювання, паразитоносійства, коли протягом 2 місяців зберігаються стійкі зміни у функціональному стані органу або системи, формуються різноманітні ускладнення, особам зі стійким виділенням збудників кишкових захворювань, що не піддаються лікуванню, після завершення курсу лікування медичний огляд проводиться за пунктом «а». За цим самим пунктом проводиться медичний огляд осіб, у яких, за даними стаціонарного обстеження, виявлено хронічний перебіг інфекційного або паразитарного захворювання із значним або помірним порушенням функцій, що знижують працездатність.

До пункту «б» належать наслідки перенесених гострих інфекційних і паразитарних захворювань, хронічні захворювання за наявності стійких незначних порушень функцій, що виявляються протягом року та більше.

До пункту «в» належать стани після перенесених гострих інфекційних, паразитарних захворювань за наявності тимчасових функціональчних розладів, коли після завершення стаціонарного лікування у хворих залишаються загальна астенізація, занепад сил, розлади харчування (протягом року після захворювання).

Медичний огляд кандидатів на службу в поліції та на навчання в ЗВО, які перенесли гострі інфекційні та паразитарні хвороби, незалежно від ступеня тяжкості проводиться за результатами стаціонарного обстеження не раніше ніж через шість місяців після завершення курсу лікування. У разі якщо при стаціонарному обстеженні осіб, які перенесли інфекційні та паразитарні хвороби, функціональних порушень з боку органів та систем не виявлено, стаття 1 не застосовується.

Стаття 2. До пункту «а» належать:

усі форми туберкульозу легень, респіраторної системи з бактеріовиділенням, розпадом легеневої тканини (або без них) з вираженими симптомами інтоксикації, що унеможливлюють проходження служби;

генералізований (міліарний) туберкульоз з переважним ураженням легень та плеври;

фістульозна (норицева) форма туберкульозного бронхоаденіту, фістульозні ураження бронхів із виділенням мікобактерій;

великі залишкові зміни в легенях, плеврі, що супроводжуються значними порушеннями функції зовнішнього дихання;

наслідки хірургічного лікування туберкульозу легень, рубцеві зміни легень та плеври із зміщенням легень та міжстіння, які супроводжуються значними або помірними порушеннями функції зовнішнього дихання, за неефективного лікування або відмови від його продовження.

Питання придатності поліцейських до служби вирішується при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) лікування захворювання, загальний термін якого, ураховуючи госпітальний та санаторний періоди, може сягати 12 місяців (але не менше 3 місяців). Медичний огляд проводиться не раніше ніж через 3 місяці повного курсу лікування.

До пункту «б» належать усі встановлені в результаті стаціонарного обстеження форми активного туберкульозу легень, плеври або наслідки радикального хірургічного лікування без виділення мікобактерій, без розпаду легеневої тканини з помірно вираженими клінічними симптомами.

До пункту «в» належать усі форми туберкульозу легень, внутрішньогрудних лімфовузлів та плеври, коли в результаті тривалого госпітального та санаторно-курортного лікування досягнуто зникнення клініко-рентгенологічних симптомів хвороби: симптоми інтоксикації зникли, інфільтративні зміни в легенях переважно розсмокталися, порожнини розпаду зарубцювалися і виділення мікобактерій закінчилося. Згідно із цим самим пунктом оглядаються особи із великими залишковими змінами, з неактивними комбінованими змінами в межах 3 і більше сегментів, а також особи в найближчі 3 роки після клінічного вилікування із залишковими змінами унаслідок перенесеного туберкульозного ексудативного плевриту, наслідками хірургічного лікування при незначному порушенні або без порушення функції зовнішнього дихання.

Медичний огляд осіб, які перенесли туберкульозний плеврит понад 3 роки тому і не мають рентгенологічних змін у легенях, здійснюється згідно із статтею 48 Переліку захворювань залежно від ступеня порушення функції зовнішнього дихання.

До пункту «г» належать малі залишкові зміни після вилікуваного (у тому числі спонтанного) туберкульозу легень без порушень функцій.

У разі поєднання двох і більше ознак, характерних для малих залишкових змін, слід розцінювати ці залишкові зміни як великі.

Повторний медичний огляд осіб, вилікуваних від туберкульозу легень, проводиться після обстеження у стаціонарі не раніше ніж через 3 роки після клінічного вилікування.

Особи, які перебували в контакті з хворими на туберкульоз та яким проводиться специфічна профілактика, визнаються непридатними до служби та на навчання в ЗВО до завершення курсу специфічної профілактики.

Стаття 3. До пункту «а» належать:

туберкульоз мозкових оболонок, головного та спинного мозку;

генералізований туберкульоз із багатоваріантним перебігом, сукупним ураженням різних органів і систем (легень, плеври, периферичних лімфатичних залоз, мозкових оболонок, очеревини, кишечника, сечостатевих органів, кісток і суглобів, очей, шкіри тощо) незалежно від результатів лікування;

активний прогресуючий туберкульоз хребта, кісток і суглобів з розладами функцій у вигляді значних паралічів і парезів, напливними абсцесами чи норицями;

туберкульоз сечостатевих органів з розпадом та/або бациловиділенням;

туберкульоз очей з прогресуючим зниженням зору;

поширені і спотворювальні форми туберкульозу шкіри;

прогресуючий туберкульоз перикарда, очеревини і внутрішньочеревних лімфатичних залоз шлунка, кишечника, печінки, селезінки, ЛОР-органів;

метатуберкульозний нефросклероз;

залишкові зміни, наслідки перенесеного туберкульозу сечостатевої системи, стан після видалення нирки та іншого хірургічного лікування нирок і сечовивідних шляхів зі значними порушеннями функцій (рубцеві зміни сечового міхура зі значними розладами сечовипускання, стан після двосторонньої кастрації внаслідок туберкульозу) та ХНН другої - третьої стадій.

До пункту «б» належать активний обмежений туберкульоз хребта, кісток і суглобів, сечостатевих органів та інших позагрудних локалізацій у стадії згасання без натічників і нориць; залишкові зміни чи наслідки перенесеного туберкульозу органів сечової системи, стани після хірургічного лікування туберкульозу нирок і сечовивідних шляхів із ХНН першої стадії чи помірними розладами сечовипускання, стан після хірургічного лікування інших органів з помірними розладами функції.

До цього пункту належить активний згасаючий туберкульоз позагрудної локалізації після закінчення основного курсу специфічної терапії протягом 3-5 років.

До пункту «в» належить туберкульоз позагрудних локалізацій після клінічного вилікування (через 3 роки, а туберкульоз хребта, трубчастих кісток та суглобів - через 5 років).

Діагноз туберкульозу позагрудної локалізації повинен бути підтверджений цитологічними, мікробіологічними, гістологічними, імунологічними та іншими методами. Лікування хворих на кістково-суглобовий туберкульоз триває не менше 9-12 місяців (сечостатевої системи - не менше 4-6 місяців).

Повторний медичний огляд поліцейських, вилікуваних від туберкульозу хребта, великих кісток та суглобів з метою медичної та професійної реабілітації проводиться після обстеження у стаціонарі не раніше ніж через 5 років після клінічного вилікування.

Стаття 4. Передбачає стани після перенесених гострих та хронічних вірусних гепатитів, діагнози яких установлені після обстеження крові на маркери гепатитів, консультації інфекціоніста (за можливості - гематолога).

Придатність до служби поліцейських визначається залежно від ступеня порушень функцій печінки та їх стійкості. Виявлення в поліцейських антигенів вірусного гепатиту «В» або «С» є підставою для ретельного обстеження з метою виключення хронічного захворювання печінки. Експертне рішення приймається після обстеження у стаціонарі.

До пункту «а» належать гострі та хронічні вірусні гепатити, диференційовані за маркерами, що мають тяжкий або тривалий перебіг, важко лікуються або не піддаються лікуванню, після закінчення якого зберігаються стійкі (протягом року) значно виражені порушення функцій печінки, інших органів, систем.

Пункт «б» передбачає хронічний та рецидивний перебіг вірусних гепатитів, диференційованих за маркерами, що встановлені в стаціонарі після проведення курсу лікування, із стійкими помірними порушеннями функції печінки (збільшення трансаміназ у 5-10 разів понад норму).

До пункту «в» належить хронічний перебіг вірусних гепатитів з проведенням лікування або без нього, з незначним порушенням функції печінки або мінімальною активністю. До цього пункту також належить хронічний перебіг вірусних гепатитів з проведенням лікування за відсутності порушення функції печінки.

Кандидати на службу в поліції та кандидати на навчання в ЗВО в разі виявлення антигенів вірусного гепатиту «В» або «С», діагностування в них хронічних вірусних гепатитів або вірусоносійства, незалежно від ступеня порушення функції печінки визнаються непридатними до служби (на навчання) за відповідними пунктами цієї статті.

Кандидати, які перенесли гострий вірусний гепатит, за відсутності в них порушень функцій печінки і шлунково-кишкового тракту можуть бути визнані придатними до служби (на навчання) не раніше ніж через 12 місяців після закінчення лікування.

Стаття 5. Передбачає різні клінічні стадії хвороби, зумовленої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) за рубриками МКХ В20-В24, та безсимптомне носійство ВІЛ - Z21.

Діагноз має підтверджуватися результатами імунологічного дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ та за необхідності визначення рівнів CD4 клітин. Тестування на наявність антитіл до ВІЛ у крові обстежуваного має базуватися та проводитися відповідно до принципів ДКТ, регламентованих ВООЗ. Позитивний результат ІФА на наявність антитіл до ВІЛ потребує обов’язкового підтвердження методом імунного блоту або ПЛР крові.

У разі виникнення в поліцейського важких СПІД-індикаторних захворювань (В20-В22), що передбачає тривале (більше 4 місяців) стаціонарне лікування, а також при низькому рівні CD4 клітин (<200) медичний огляд проводиться за пунктом «а». Якщо термін стаціонарного лікування СНІД-індикаторних захворювань буде менше 4 місяців, а рівень CD4 клітин >200, медичний огляд проводиться за пунктом «б». Поліцейським, які отримують ВААРТ і мають рівень CD4 клітин >200, медичний огляд проводиться за пунктом «б».

З метою забезпечення конфіденційності відомостей про ВІЛ-статус особи в експертному документі дозволяється зазначати діагноз «Хронічна ретровірусна інфекція».

У разі захворювання поліцейського протягом перших трьох місяців від початку служби захворювання на ВІЛ не пов’язується з проходженням служби.

Стаття 6. Діагнози захворювань, що належать до пунктів «а», «б», установлюються у спеціалізованих закладах охорони здоров’я (відділеннях) після ретельного обстеження. У разі ураження сифілісом внутрішніх органів, кісток, нервової системи залежно від ступеня порушення їх функцій огляд проводиться також за відповідними статтями Переліку захворювань.

У разі діагностування в кандидатів на службу в поліції первинного, вторинного, прихованого або неуточненого сифілісу під час лікування або одразу після завершення курсу протисифілітичного лікування вони визнаються непридатними до вилікування. Критеріями вилікування слід вважати документально підтверджений факт зняття їх з диспансерного клініко-серологічного нагляду в дерматовенеролога після закінчення курсу лікування в термін, регламентований відповідними чинними інструкціями МОЗ, негативні результати лабораторних досліджень та відсутність клінічних ознак захворювання. У разі сповільненої негативації класичних серологічних реакцій на сифіліс огляд проводиться за пунктом «б».

При незадовільних результатах лікування аногенітальної герпесвірусної інфекції (рецидиви виникають двічі і більше разів на рік), клінічних проявах папіломовірусних інфекцій урогенітального тракту, що порушують функцію, медичний огляд проводиться за відповідними пунктами статей Переліку захворювань.

Стаття 7. Під дію пункту «а» підпадають поліцейські, що хворіють на мікози, у разі незадовільних результатів їх лікування. Діагнози захворювань мають бути підтверджені результатами лабораторних досліджень.

До пункту «б» належать:

мікози гладкої шкіри, шкіри великих складок, волосистої частини голови, видимих слизових оболонок (висівкоподібний лишай, пахова епідермофітія, трихофітія, мікроспорія, фавус, кандидоз), еритразма;

мікози кистей;

інтертригінозна, дисгідротична, сквамозна (сквамозно-гіперкератотична) форми мікозів стоп у разі помітних явищ запалення і наявності свербежу шкіри цієї ділянки, виявлення значних гіперкератотичних нашарувань, тріщин на п’ятах та/або оніхомікозу;

оніхомікоз стоп та/або кистей.

Критерієм вилікування оніхомікозу для вирішення питання щодо придатності осіб до служби за наявності в них мікотичного ураження 1-3 нігтьових пластинок може вважатися факт видалення уражених нігтів або їх уражених частин при проведенні курсу системної та/або місцевої протигрибкової терапії.

Рішення про придатність поліцейських до служби приймається після проведення курсу лікування.

Новоутворення

Стаття 8. До пункту «а» належать:

новоутворення головного мозку та спинного мозку;

злоякісні новоутворення кісток та суглобів незалежно від поширеності та стадії;

злоякісні новоутворення органів та систем з віддаленими та регіонарними метастазами, рецидивами пухлин, стани після хірургічного лікування, цитостатичної, променевої терапії злоякісних новоутворень при неможливості радикального вилікування або при відмові хворого від лікування;

стани після радикального лікування злоякісних новоутворень органів і систем незалежно від наявності або відсутності функціональних порушень протягом перших 3 років.

До пункту «б» належать стани після радикального лікування злоякісних новоутворень органів і систем за відсутності функціональних порушень.

Після завершення 5-річного строку після успішного радикального лікування первинної пухлини в поліцейських медичний огляд проводиться за його результатами за відповідними статтями Переліку захворювань залежно від ступеня порушення функції.

Стаття 9. До пункту «а» належать злоякісні та інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин, мієлодиспластичні синдроми з прогресуючим перебігом, значними змінами у складі крові, періодичними загостреннями, відсутністю або недостатнім ефектом лікування, наявністю рецидивів.

До пункту «а» належать:

хронічні лейкози в стадії виражених клініко-гематологічних проявів та в термінальній стадії;

лімфогранулематоз та неходжкінська лімфома IV стадії;

лімфогранулематоз та неходжкінська лімфома І-III стадій у разі неможливості досягнення стійкої ремісії з використанням препаратів І лінії, рецидиву захворювання;

справжня поліцітемія в еритремічній та анемічній стадіях.

До пункту «б» належать злоякісні та інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин без прогресуючого перебігу, з тривалим позитивним ефектом лікування та загостреннями не частіше одного разу на рік.

До пункту «б» належать:

хронічні мієло- та лімфопроліферативні захворювання в початковій стадії за відсутності показань до специфічного лікування або тривалий (більше 1 року) позитивний ефект від лікування препаратами І лінії;

лімфогранулематоз та неходжкінська лімфома I-III стадій за відсутності ранніх (до завершення стандартного курсу лікування) рецидивів та при досягненні стійкої (більше 1 року) ремісії після проведеного лікування;

гостра лейкемія при досягненні повної клініко-гематологічної ремісії після проведення курсів індукції та консолідації ремісії при збереженій працездатності;

справжня поліцитемія в початковій стадії;

мієлодиспластичний синдром з рефрактерною анемією за наявності незначної дисплазії лише одного еритроїдного паростка за відсутності показань до трансфузій еритромаси і збереження працездатності.

До пункту «в» належать:

лімфогранулематоз I-III стадій у фазі тривалої стійкої (понад 5 років після останнього курсу специфічного лікування) ремісії;

розлади стану здоров’я тимчасового характеру, зумовлені проведенням променевого або цитостатичного лікування.

Стаття 10. За наявності доброякісних новоутворень особам, які проходять медичний огляд, пропонується лікування та проведення експертизи за його результатами.

До пункту «а» належать:

новоутворення центральної чи периферичної нервової системи такі, що прогресують або призводять до паралічів, парезів кінцівок зі стійкими порушеннями чутливості або трофіки (гіпотрофії м’язів; контрактури, хронічні трофічні виразки); такі, що супроводжуються розладом функцій кори або підкоркових утворень, порушенням функції черепних нервів, ендокринними розладами, а також стійким больовим синдромом (каузалгія, неврома, що викликає різкі болі, тощо);

фіброми носоглотки з прогресуючим перебігом, середостіння з порушенням функцій органів (зміщення, здавлення, руйнування навколишніх органів);

новоутворення бронхолегеневого апарату, що супроводжуються кровохарканням, бронхостенозом, ателектазом або іншими клінічними проявами;

новоутворення органів травлення, що призводять до зниження ступеня вгодованості і потребують стаціонарного лікування;

новоутворення залоз внутрішньої секреції, що викликають порушення функції прилеглих органів унаслідок зміщення, здавлення без ендокринних розладів;

міоми матки при розмірах, що відповідають 12-тижневій і більше вагітності і супроводжуються кровотечами, які призводять до анемії, а також наявність субмукозних або субсерозних вузлів з порушенням їх кровопостачання, швидким ростом (збільшення пухлини за рік до розмірів, що відповідають більш як 5-тижневій вагітності);

поширені або множинні папіломи сечового міхура, які супроводжуються дизурічними явищами або кровотечею, що знижують працездатність.

До пункту «б» належать новоутворення:

органів травлення з незначним порушенням функції або без порушення функції, що не потребують стаціонарного лікування;

жіночих статевих органів, що підлягають видаленню (поліпи цервікального каналу, кісти, фіброми піхви тощо);

міоми матки, що не потребують хірургічного лікування (які призводять до збільшення матки до розмірів 11-тижневої вагітності);

куприкові кісти та рецидивні дермоїдні куприкові кісти після хірургічного лікування.

До пункту «в» належать доброякісні новоутворення шкіри:

новоутворення шкіри, підшкірної тканини, відповідних кровоносних або лімфатичних судин на ділянках, які може натерти формений одяг, спорядження, взуття, що ускладнює їх носіння;

пігментні невуси значних розмірів на відкритих ділянках шкіри, що спричиняють косметичний дефект;

меланомонебезпечні невуси (гігантський пігментний невус, синій невус Яддосона, меланоз Дюбрея тощо).

За наявності кіст, поліпів, гемангіом внутрішніх органів придатність кандидатів на службу в поліції визначається індивідуально залежно від локалізації та ступеня порушення їх функції, у тому числі за відповідними статтями Переліку захворювань.

Радикальне хірургічне лікування доброякісних новоутворень без порушення функції не обмежує придатності осіб до служби в поліції та на навчання в ЗВО.

Ендокринні хвороби, розлади харчування та обміну речовин

Стаття 11. До цієї статті належать різновиди нетоксичного зоба (простий зоб, нетоксичний вузловий зоб), гіпотиреоз, тиреотоксикоз, тиреоідит, хвороби щитоподібної залози та близькі стани, пов’язані з йодною недостатністю, інші розлади щитоподібної залози. Наявність хвороби і ступінь її проявів мають бути підтверджені ендокринологом.

До пункту «а» належать захворювання та патологічні стани, що знижують працездатність хворого:

вузловий та дифузний токсичний зоб тяжкого або середнього ступеня тяжкості;

гіпотиреоз тяжкого та середнього ступеня тяжкості за наявності ускладнень, що потребують призначення у складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозі 50 мкг та більше на добу.

До цього пункту слід відносити стани після тотальної струмектомії.

До пункту «б» належать:

легкі форми гіпотиреозу, що потребують призначення у складі замісної терапії тиреоідних гормонів у дозі до 50 мкг на добу;

легкі зворотні форми дифузно-токсичного зоба;

стани після часткової струмектомії з порушенням функції залози.

За цим пунктом також проводиться медичний огляд осіб, у яких за результатами стаціонарного обстеження вперше виявлено тиреотоксикоз.

До пункту «в» належить дифузний зоб III стадії за відсутності ендокринних порушень. За цим пунтом проводиться медичний огляд поліцейських, які перенесли гострі та підгострі тиреоідити, та поліцейських після хірургічних втручань на щитоподібній залозі в разі нормалізації її функцій після лікування.

При підозрі на наявність вузлів особам проводять ультразвукове обстеження з повторним оглядом ендокринологом. За відсутності функціональних порушень (гормони тиреоідного профілю в межах норми) та структурних змін щитовидної залози пальпаторні розміри 1А, 1Б, II патологією не вважаються. За наявності вузлового зоба та змішаного зоба III стадії рішення щодо кандидатів на службу в поліції приймається за пунктом «б».

У разі виявлення вузлового зоба пропонується пункційна біопсія щитовидної залози під контролем ультразвукового дослідження із цитологією біоптату. У разі відсутності даних про новоутворення або виявлення доброякісного новоутворення медичний огляд проводиться за відповідними пунктами цієї статті або статті 10 залежно від розміру щитоподібної залози і наявності функціональних порушень, у разі виявлення злоякісних новоутворень - за пунктами статті 8.

За наявності аутоімунного тиреоідиту (зоба Хошимото) оцінка проводиться після інструментальних та клінічних обстежень залежно від наявності порушень функції.

Стаття 12. Наявність хвороби і ступінь її проявів мають бути підтверджені ендокринологом. Медичний огляд поліцейських проводиться після стаціонарного обстеження та лікування.

До пункту «а» належать:

цукровий діабет тяжкого ступеня та середнього ступеня тяжкості із стійкими вираженими розладами, гіперглікемією і глюкозурією, ацетонурією, кетозом, універсальною діабетичною ангіопатією;

цукровий діабет, що потребує для компенсації вуглеводного обміну регулярного введення інсуліну;

цукровий діабет з лабільним перебігом за відсутності стійкого ефекту лікування, за наявності в анамнезі діабетичної коми;

нецукровий діабет, що потребує постійного проведення замісної терапії;

хвороби залоз внутрішньої секреції (гіпофіза, надниркової, щитовидної, паращитовидних і статевих залоз) із незворотними змінами органів і систем та порушенням їх функцій, коли працездатність особи стійко знижена.

До пункту «б» належать:

цукровий діабет середнього ступеня тяжкості, коли компенсація вуглеводного обміну досягається введенням інсуліну до 60 одиниць на добу або регулярним пероральним уживанням цукрознижуючих препаратів на фоні постійної дієтотерапії, за відсутності в анамнезі ацетонурії, кетозу, діабетичної коми;

стійкі розлади, зумовлені хворобами ендокринних залоз середньої тяжкості, коли при відповідному лікуванні зберігається зниження працездатності;

аліментарне ожиріння IV ступеня.

До пункту «в» належать:

цукровий діабет легкого ступеня тяжкості з невисокою гіперглікемією, яка нормалізується дієтотерапією і не потребує стаціонарного лікування, вперше виявлений цукровий діабет (без діабетичної коми в анамнезі);

функціональна гіпербілірубінемія (синдром Жильбера) з постійним підвищенням білірубіну 30 ммоль/л та більше;

аліментарне ожиріння III ступеня.

Кандидати з гіпоталамічним синдромом нейроендокринної форми визнаються непридатними до служби в поліції та на навчання в ЗВО за всіма графами, з аліментарним ожирінням II ступеня - за II та III графами Переліку захворювань.

При ожирінні іншого походження ступінь придатності до служби визначається з урахуванням тяжкості основного захворювання за відповідними статтями Переліку захворювань.

Для оцінки стану вгодованості використовується індекс маси тіла. Можуть використовуватися дані таблиці 1.

Таблиця 1

Рекомендована вага тіла та її діапазон залежно від зросту (особи 18-25 років)

Зріст

(см)

Недостатня вгодованість

Рекомендована вага тіла

Надмірна вгодованість

Ожиріння І ст.

(кг)

Ожиріння II ст.

(кг)

Ожиріння III ст.

(кг)

1

2

3

4

5

6

7

150

42-44

44-52

52-62

62-67

68-79

79-90

152

43-45

46-53

53-63

64-69

69-81

81-92

154

44-46

46-54

55-65

65-71

71-83

83-95

156

45-47

47-56

56-67

67-73

73-85

85-97

158

46-48

49-57

57-69

69-75

75-87

87-100

160

48-50

50-59

59-70

70-77

77-90

90-102

164

50-52

53-62

62-74

74-80

80-94

94-107

166

51-54

54-63

63-76

76-82

83-96

96-110

168

52-55

55-65

65-78

78-85

85-99

99-113

170

54-56

56-66

67-79

80-87

87-101

101-116

172

55-57

58-68

68-81

81-88

89-103

103-118

174

56-59

59-69

70-83

83-91

91-106

106-121

176

57-60

60-71

71-85

85-93

93-108

108-124

178

59-62

62-73

73-87

87-95

95-111

111-126

180

60-63

63-74

75-89

89-97

97-113

113-130

182

61-64

65-76

76-91

91-99

99-116

116-132

184

63-66

66-78

78-93

93-101

101-118

118-135

186

64-68

68-79

79-95

95-103

104-121

121-138

188

65-69

69-81

81-97

97-106

106-124

124-141

190

67-70

70-82

83-99

99-108

108-126

126-144

192

68-72

72-85

85-101

101-110

110-129

129-147

194

70-73

73-86

87-103

103-112

113-132

132-150

196

71-75

75-88

88-106

106-115

115-134

134-154

198

73-76

76-90

90-108

108-118

118-137

137-157

200

74-78

78-92

92-110

110-120

120-140

140-160

Медичний огляд осіб з незбалансованим харчуванням та недостатнім фізичним розвитком проводиться за статтею 83 Переліку захворювань.

Хвороби крові і кровотворних органів

Стаття 13. Хвороби крові і кровотворної системи, окремі порушення із залученням імунного механізму, їх наслідки, установлені стаціонарним обстеженням і оглядом гематолога.

При імунодефіцитних станах, які супроводжуються, крім патологічних змін кровотворної системи, порушеннями інших органів, огляд проводиться залежно від ступеня порушень функцій ураженого органу або системи органів за відповідними статтями Переліку захворювань.

До пункту «а» належать: апластичні та сідеробластичні анемії, спадкові форми гемолітичних анемій, спадкові форми тромбоцитопатій, гемофілій, коагулопатій, які супроводжуються кровотечами, крововиливами, швидкопрогресуючі системні захворювання крові та кровотворних органів, стійкі імунодефіцитні стани (крім хвороби, викликаної вірусом імунодефіциту людини), що супроводжуються частими (2 та більше разів на рік) рецидивами інфекційних ускладнень, коли працездатність стійко втрачена і відсутній позитивний ефект лікування.

До поліцейських за відсутності ознак прогресування в разі стійкого ефекту лікування при досягненні ремісії захворювання крові і кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму застосовується пункт «б», у разі тривалої стійкої ремісії (понад 5 років після останнього курсу специфічного лікування) може бути застосований пункт «в».

Особи з аліментарними, набутими гемолітичними анеміями, набутими порушеннями системи гемостазу, іншими порушеннями, що належать до непухлинних хвороб системи крові, оглядаються за пунктами «а», «б», «в» залежно від перебігу захворювання, стійкості змін у складі крові та функції системи гемостазу, порушення функції кровотворних органів та ефекту від проведеного лікування. Особи, які перенесли епізод аліментарної або постгеморагічної анемії, набутої гемолітичної анемії, набутого порушення системи гемостазу та інших набутих минущих змін у системі крові більше ніж за рік до проходження медичного огляду, і в яких на момент огляду дані про патологію відсутні, під дію цієї статті не підпадають.

Обстеження хворих з підозрою на саркоїдоз проводиться в умовах спеціалізованого відділення. Діагноз саркоїдозу повинен бути підтверджений морфологічно. За неможливості морфологічної верифікації або відмови від неї діагноз установлюється на основі комплексу клініко-рентгенологічних ознак. Експертне рішення приймається за пунктами «а», «б» чи «в» залежно від ступеня порушень функцій уражених органів, поширеності та перебігу захворювання.

Кандидати на службу в поліції при вперше виявлених тимчасових розладах функцій крові та кровотворних органів (симптоматичні анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, порушення функцій еритроцитів та тромбоцитів), не зумовлених системними захворюваннями крові протягом місяця, визнаються непридатними до служби з повторним оглядом комісією.

Психічні розлади, розлади особистості та поведінки

Стаття 14. До пункту «а» належать слабоумство (деменція), амнестичний синдром, за винятком обумовленого зловживанням психоактивними речовинами, затяжні (більше 1 місяця) психотичні (галюцинаторні, маячні, афективні, дисоціативні) розлади, органічні розлади особистості та поведінки зі стійкою соціальною дезадаптацією.

До пункту «б» належать короткочасні (до 1 місяця) психотичні розлади з розвитком стійких непсихотичних порушень, повторні непсихотичні розлади та первинні стійкі (хронічні) непсихотичні розлади, що постійно обмежують працездатність.

До пункту «в» належать короткочасні (до 1 місяця) непсихотичні розлади в гострому періоді травми або органічного ураження головного мозку, які закінчилися повним одужанням.

Кандидати на службу в поліції, які перенесли короткочасні непсихотичні розлади з повним одужанням, у разі стійкої компенсації психічного здоров’я протягом 5 років за відсутності залишкових явищ ураження головного мозку, визнаються придатними до служби.

Стаття 15. До пункту «а» належать деменція, амнестичний синдром, затяжні та хронічні психотичні розлади, розлади особистості та поведінки зі стійкою соціальною дезадаптацією, обумовлені вживанням психоактивних речовин.

До пункту «б» належать короткочасні (до 1 місяця) психотичні розлади, розлади особистості та поведінки з нестійкою соціальною дезадаптацією, стійкі когнітивні розлади, обумовлені вживанням психоактивних речовин, стан відміни, синдром залежності, стани гострої інтоксикації з делірієм, судомами, патологічне сп’яніння.

До пункту «в» належать вживання психоактивних речовин із згубними наслідками, епізодичне вживання наркотичних речовин, документально чи лабораторно підтверджене, стан гострої інтоксикації неускладнений.

Поліцейські не підпадають під дію цього пункту. Питання щодо їх подальшої служби вирішується в дисциплінарному порядку.

Стаття 16. До пункту «а» належать усі форми та типи шизофренії, шизотипові розлади, хронічні маячні розлади, гострі та транзиторні психотичні розлади (тривалістю більше 1 місяця), індуковані маячні розлади, шизоафективні розлади.

До пункту «б» належать гострі та транзиторні психотичні розлади (тривалістю до 1 місяця) при повному одужанні.

Стаття 17. До пункту «а» належать епізоди манії, депресії, змішані афективні стани з помірними чи тяжкими проявами та рекурентні афективні розлади.

До пункту «б» належать епізоди гіпоманії, легкі депресивні розлади, хронічні афективні розлади (циклотимія, дистимія тощо).

Стаття 18. До пункту «а» належать повторні, стійкі, затяжні (більше 4 місяців) дисоціативні розлади, стійкі зі значними проявами невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади, які зумовлюють повну непрацездатність.

До пункту «б» належать гострі, короткочасні (до 1 місяця) дисоціативні розлади з виходом у повне одужання, повторні, стійкі чи затяжні (більше 4 місяців) невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади, які стійко обмежують працездатність.

До пункту «в» належать невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади (тривалістю до 4 місяців), які закінчилися повним одужанням.

Кандидати на службу в поліції, які перенесли короткочасні непсихотичні розлади з повним одужанням, у разі стійкої компенсації психічного здоров’я протягом 5 років визнаються придатними до служби.

Стаття 19. До пункту «а» належать специфічні, змішані, стійкі розлади особистості, що проявляються частими декомпенсаціями, значною соціальною дезадаптацією, а також поведінкові синдроми, пов’язані з фізіологічними порушеннями і фізичними факторами, які супроводжуються значними органічними чи функціональними розладами відповідних органів і систем (наприклад, нервова анорексія зі значним зниженням маси тіла, дистрофічними змінами внутрішніх органів, залоз внутрішньої секреції, гіповітамінозом тощо).

До пункту «б» належать специфічні, змішані, стійкі розлади особистості з періодичною соціальною дезадаптацією.

Стаття 20. До пункту «а» належить помірна, тяжка, глибока розумова відсталість (JQ від 49 балів і нижче).

До пункту «б» належать легка розумова відсталість (JQ 50-69 балів) та порушення психологічного розвитку.

Кандидати на службу в поліції, які перенесли в минулому психози, за відповідними статтями визнаються непридатними до служби.

Хвороби нервової системи

Стаття 21. До пункту «а» належать хвороби нервової системи, що супроводжуються паралічами або глибокими парезами, вираженим паркінсонізмом, вираженими гіперкінезами, діенцефальними кризами (крім психогенно зумовлених вегето-судинних пароксизмів), нападами Кожевниковської або Джексонівської епілепсії, атактичними розладами, вираженою гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку більше 20 мм), оптикохіазмальним арахноїдитом з розладом зору, а також наслідки перенесеного мієліту з явищами паралічу або вираженого парезу.

До пункту «б» належать форми хвороб, які повільно протікають і за ступенем порушення функцій центральної нервової системи обмежують можливість виконання службових обов’язків, але не виключають її повністю (залишкові явища вторинного енцефаліту з помірно вираженим геміпарезом у формі зниження сили м’язів, незначного підвищення тонусу м’язів, що не супроводжується розладом мови, пам’яті, ходьби, помірною гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку до 15-20 мм).

До пункту «в» належать залишкові явища ураження нервової системи із незначним порушенням функцій (гіпомімія, анізорефлексія, недостатність конвергенції тощо) з окремими органічними знаками, поєднаними з вегетосудинною нестійкістю та астено-невротичними проявами.

За цим пунктом кандидати протягом 12 місяців після перенесення гострих запальних хвороб ЦНС нетяжкого перебігу за відсутності наслідків визнаються непридатними до служби та навчання в ЗВО.

До пункту «г» належать залишкові явища ураження нервової системи у вигляді вегетосудинної нестійкості без порушення функцій.

При оцінюванні клінічної картини гіпертензивного синдрому, крім підвищення тиску спинномозкової рідини, ураховується наявність застійних змін на очному дні, наявність розширення шлуночкової системи мозку та його ступінь (за даними пневмоенцефалограми, КТ або МРТ).

При виявленні нейроінфекції або її наслідків разом з пунктами цієї статті слід застосовувати пункти інших відповідних статей Переліку захворювань (статті 1, 6 тощо).

Стаття 22. До пункту «а» належать: розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, аміотрофічний бічний склероз, лейкодистрофія, церебральний ліпідоз, хорея Гетінгтона, торсійна дистонія, атаксія Фрідрейха, спинально-м’язова атрофія, сірінгомієлія з різко вираженими порушеннями трофіки, тяжкі форми мієлопатій, дитячий церебральний параліч та інші паралітичні синдроми.

До пункту «б» належать хвороби, перебіг яких характеризується повільним, протягом тривалого часу (1-2 роки) наростанням симптомів (повільно прогресуюча сірінгомієлія з атрофією м’язів та розладом чутливості, краніостеноз із синдромом внутрішньочерепної гіпертензії тощо) при помірному порушенні функції.

До пункту «в» належать хвороби нервової системи, коли об’єктивні ознаки виражені незначно (сірінгомієлія з нерізко вираженим дисоційованим розладом чутливості, без атрофії м’язів та трофічних розладів), коли симптоми захворювання довго утримуються в тому самому стані або повільно прогресують тривалий час (більше 2 років).

Стаття 23. До пункту «а» належать такі форми невральної аміотрофії, міастенії, міопатії, пароксизмальної міоплегії, наслідки поліневритів (поліневропатій), плекситів запального та інтоксикаційного походження, що мають несприятливий перебіг та супроводжуються значно вираженими розладами рухів, чутливості і трофіки (різко виражені атрофії м’язів при однобічному процесі: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, контрактури, хронічні трофічні виразки, пролежні, розлади чутливості, каузалгія тощо). До цього самого пункту належать радикуліти із частими рецидивами (більше 2 разів на рік) і тривалим перебігом, що супроводжуються тяжким стійким больовим синдромом з вираженими руховими та вегетативно-трофічними порушеннями, які потребують довготривалого лікування, а також плексопатії (плексити) і тяжкі форми невралгії в разі безуспішного лікування.

До пункту «б» належать деякі форми невральної аміотрофії із сприятливим перебігом (синдром Руссі-Леві), хвороби периферійних нервів та сплетінь, при яких помірно порушена основна функція; стійкий параліч лицьового нерва, порушення функцій кінцівок. До цього пункту належать хронічні рецидивні радикулопатії (радикуліти), плексопатії (плексити), невропатії (неврити) з помірним порушенням функції під час загострення та вираженим больовим синдромом, що важко купірується, які потребують стаціонарного або амбулаторного лікування протягом 2 місяців.

До пункту «в» належать хвороби периферичних нервів та сплетінь з рідкими загостреннями без тенденції до наростання рухових, чутливих та трофічних розладів, а також наявні нерізко виражені залишкові явища, зумовлені перенесеними в минулому загостреннями, які суттєво не обмежують функцію кінцівки та працездатність оглянутого. За цим пунктом оглядаються особи з наслідками невриту лицьового, серединного нервів з незначним порушенням функції.

До цього пункту належать залишкові явища хвороб периферичних нервів у вигляді незначних порушень чутливості, незначних атрофій чи зниження сили м’язів, які мають тенденцію до відновлення; поєднання дегенеративно-дистрофічних змін у хребті, які не порушують його функцію, з незначно вираженими неврологічними розладами.

До пункту «г» належать дорсалгія, цервікалгія, торакалгія, люмбалгія без радикулопатії.

Після хірургічного лікування з приводу грижі міжхребцевого диска застосовується пункт «б» чи «в» цієї статті залежно від ступеня порушення функції.

Стаття 24. Стаття передбачає епілепсію як хронічне захворювання головного мозку з генералізованими або парціальними нападами, психічними еквівалентами або специфічними змінами особистості. У таких випадках медичний огляд проводиться щодо захворювань, які призвели до розвитку судомного синдрому.

До пункту «а» належить епілепсія з нападами або з вираженими психічними розладами, епілептичний статус, міоклонус-епілепсія, катаплексія та нарколепсія.

До пункту «б» належать пароксизмальні розлади, що суттєво не впливають на функції органів та систем, а також різні форми мігрені з довготривалими (доба та більше) нападами.

Наявність епілептичного нападу має бути підтверджена лікарськими спостереженнями. В окремих випадках до уваги можуть братися акти, підписані офіційними особами немедичного персоналу, результати опитування очевидців лікарем, якщо зазначений напад та стан після перенесеного нападу можна вважати епілептичним. У сумнівних випадках слід запитувати дані з місця проживання, навчання, роботи, служби. У випадках, коли єдиним помітним проявом хвороби є слабко виражені малі припадки або специфічні розлади настрою, що рідко виникають, питання придатності до служби оглянутих вирішується після стаціонарного обстеження з урахуванням даних ЕЕГ. Особи з епілептичними нападами, які виникли внаслідок перенесених органічних захворювань (симптоматична епілепсія), оглядаються за пунктами відповідних статей Переліку захворювань. Наявність в анамнезі принаймні одного епілептичного припадку, підтвердженого документально лікувальним закладом, є протипоказанням для вступу на службу в поліції.

Хвороби ока та придаткового апарату

Стаття 25. Передбачає вроджені або набуті вади положення повік (зрощення, виворіт, заворот тощо); захворювання повік, кон’юнктиви, сльозових шляхів та орбіти з урахуванням ступеня порушення зорових та рухових функцій. Якщо можливе поліпшення цих станів після хірургічного лікування, воно має бути проведене до прийняття експертного рішення.

До пункту «а» належать:

зрощення повік між собою або з очним яблуком;

різко виражені виразкові блефарити з рубцевим переродженням та значним облисінням країв повік;

хронічні кон’юнктивіти з гіпертрофією та різко вираженою інфільтрацією тканини при безуспішному стаціонарному лікуванні;

хронічне трахоматозне ураження кон’юнктиви, а також захворювання сльозових шляхів, які не піддаються хірургічному лікуванню;

птоз вродженого або набутого характеру, при якому верхня повіка прикриває більше половини зіниці на одному оці або не менше однієї третини зіниці на обох очах без напруження лобного м’яза;

стани після реконструктивних операцій на сльозових шляхах з уведенням лакопротеза.

При ускладненнях трахоми зі стійким порушенням функцій ока постанова приймається за відповідними статтями Переліку захворювань з урахуванням ступеня їх вираженості.

До пункту «б» цієї статті належать ті самі захворювання на одному оці або помірно виражені на обох очах. При захворюваннях, передбачених пунктом «б», кандидати на службу в поліції визнаються непридатними до служби, щодо поліцейських рішення приймається за результатами лікування; при відмові від хірургічного лікування постанова про придатність приймається залежно від ступеня вираженості, тяжкості перебігу хвороби й ефективності лікування.

До пункту «в» належать:

простий блефарит з окремими лусочками та незначною гіперемією країв повік;

фолікулярний кон’юнктивіт з поодинокими фолікулами;

бархатистість кон’юнктиви в кутиках повік та в ділянці кон’юнктивальних склепінь;

окремі дрібні поверхневі рубчики кон’юнктиви нетрахоматозного походження, а також гладкі рубчики кон’юнктиви трахоматозного походження без інших змін кон’юнктиви та рогівки, без рецидивів трахоматозного процесу протягом року.

При захворюваннях, передбачених пунктом «в», постанова щодо придатності поліцейських приймається залежно від ступеня вираженості, тяжкості перебігу хвороби й ефективності лікування.

За наявності прогресуючої справжньої крилоподібної пліви кандидати на службу в поліції визнаються непридатними до служби за всіма графами, а поліцейські підлягають лікуванню. При рецидивах крилоподібної пліви після незадовільних результатів повторного оперативного лікування постанова виноситься за пунктом «б» з урахуванням функцій ока.

При весняному катарі та інших алергічних ураженнях кон’юнктиви придатність до служби визначається залежно від ступеня проявів, тяжкості перебігу захворювання, частоти загострень та ефективності здійснюваного лікування.

Стаття 26. Передбачає хронічні, важко виліковні або невиліковні захворювання всіх оболонок і заломлюючих середовищ очей туберкульозного, люетичного, дистрофічного та іншого походження.

У випадках закінченого процесу або непрогресуючого перебігу захворювань з рідкими (не частіше 2 разів на рік) загостреннями, а також після пересадження тканин придатність до служби поліцейських визначається залежно від функцій очей за відповідними статтями Переліку захворювань. За наявності новоутворень ока та його придатків медичний огляд проводиться відповідно до статей 8 або 10.

До пункту «а» належать захворювання з прогресуючим зниженням зорових функцій та ті, які не піддаються консервативному або хірургічному лікуванню, а також тапеторетинальна абіодистрофія сітківки та стани після кератопротезування незалежно від функцій ока.

Пігментна дистрофія сітківки з пігментом чи без нього, з порушенням темнової адаптації (гемералопією) має бути підтверджена виконанням годинної адаптометрії з використанням контрольних методів дослідження сутінкового зору. При встановленому в умовах стаціонару діагнозі застосовується пункт «а», незалежно від інших функцій очей.

При стійкому звуженні поля зору знизу - ззовні (за вертикальною та горизонтальною меридіанами) від крапки фіксації до рівня менше 30 градусів на обох очах постанова за всіма графами Переліку захворювань приймається за пунктом «а», те саме на одному оці - за пунктом «б»; при звуженні поля зору в межах від 30 до 45 градусів на обох очах - за пунктом «б», те саме на одному оці - за пунктом «в».

До пункту «а» також належать стійкі центральні геміанопічні скотоми. При стійких абсолютних центральних та парацентральних скотомах на одному або на обох очах кандидати на службу в поліції та поліцейські визнаються непридатними до служби в поліції.

До пункту «б» належать:

хронічні увеїти, що супроводжуються підвищенням внутрішньоочного тиску, у тому числі глаукомоциклітичні кризи, діагностовані у стаціонарних умовах;

кератоконус і кератоглобус;

афакія, артифакія на одному або обох очах;

короткозорість обох очей в одному з меридіанів більше 3,0 Д за наявності дистрофічних змін на очному дні (периферична дистрофія сітківки, множинні хоріоретинальні вогнища, задня стафілома тощо);

прогресуюча атрофія зорового нерва;

стороннє тіло всередині ока, що не викликає запальних або дистрофічних змін.

При афакії, артифакії на одному або обох очах у поліцейського, який проходить медичний огляд за IV графою Переліку захворювань, постанова виноситься відповідно до вимог статті 31 залежно від гостроти зору, з корекцією будь-якого виду, що практично переноситься, у тому числі з контактними лінзами, з урахуванням специфіки служби.

Афакія на одному оці розцінюється як двостороння, якщо на другому оці є помутніння кришталика, що знижує гостроту зору до 0,4 і нижче.

Вивих та підвивих кришталика розцінюються як афакія.

Так звана кольорова переливчастість (райдужність), грудочки, зернятка та вакуолі, виявлені тільки під час дослідження із щілинною лампою, а також вроджене відкладення пігменту на передній капсулі кришталика, що не знижують гостроту зору, не є протипоказанням для проходження служби в поліції та до навчання в ЗВО.

Особи, які працюють з РР та ДІВ, у яких виявлені при біомікроскопії помутніння під задньою капсулою кришталика, визнаються непридатними до роботи з ними.

При непрогресуючій атрофії зорового нерва придатність до служби за всіма графами Переліку захворювань визначається залежно від функцій ока (гостроти зору, поля зору та інших) з урахуванням даних обстеження невропатолога, терапевта і за потреби інших спеціалістів, даних додаткового обстеження (МРТ тощо). Кандидати на навчання в ЗВО визнаються непридатними.

У всіх випадках наявності внутрішньоочних сторонніх тіл питання про придатність до служби поліцейських вирішується не раніше, ніж через 3 місяці після поранення. Поліцейські за I-III графами та кандидати на службу в поліції та на навчання в ЗВО визнаються непридатними. При збережених функціях ока (гострота зору, поле зору, темнова адаптація тощо), відсутності запальних явищ та ознак металозу придатність до служби поліцейських за графою IV визначається індивідуально з урахуванням специфіки служби.

У разі виявлення паренхіматозного кератиту люетичного походження застосовується стаття 6 Переліку захворювань. При цьому захворюванні кандидати на службу в поліції визнаються непридатними за всіма графами, поліцейські підлягають лікуванню.

Стаття 27. До осіб, які перенесли операцію у зв’язку з відшаруванням сітківки на обох очах будь-якої етіології, навіть при позитивних результатах, незалежно від тривалості нагляду після операції застосовується пункт «а» цієї статті.

При стійких позитивних результатах оперативного лікування з приводу відшарування сітківки на одному оці (задовільні функції ока - гострота зору, поле зору тощо) у поліцейських, які проходять медичний огляд за IV графою, рішення за пунктом «б» приймається із вказівкою про необхідність обмеження фізичних навантажень, заборону роботи водіями транспортних засобів, а також робіт, пов’язаних із вібрацією тіла.

При виявленні розривів сітківки кандидати на службу в поліції та на навчання в ЗВО визнаються непридатними. Поліцейські підлягають оперативному лікуванню, після чого щодо осіб, які проходять медичний огляд за графою IV, приймається рішення в індивідуальному порядку з урахуванням специфіки служби та функцій ока, за графами І-III - про непридатність до служби.

Стаття 28. Діагноз глаукоми має бути підтверджений в умовах стаціонару із застосуванням навантажувальних проб, тонографії та гоніоскопії. Питання про придатність до військової служби вирішується після встановлення медикаментозного режиму, за потреби - хірургічного лікування з урахуванням ступеня стабілізації процесу та функцій органу зору (гострота зору, поле зору, наявність парацентральних скотом, у тому числі й при навантажувальних пробах, а також наявність екскавації диска зорового нерва тощо).

До цієї статті належить також і вторинна глаукома.

Стаття 29. При застосуванні цієї статті за наявності змін полів зору, зниженні гостроти зору необхідно керуватися також вимогами статей 26, 30 і 31 Переліку захворювань.

Стійкі центральні геміанопічні скотоми, стійка диплопія після травми очної ямки з пошкодженням м’язів ока або уражень головного мозку, які порушують функцію зору, належать до пункту «а».

Стійкий параліч рухових м’язів очного яблука будь-якої етіології незалежно від наявності або відсутності диплопії належить до пункту «а».

Окремі ністагмоїдні посмикування очей при крайніх відведеннях очних яблук не є перешкодою до служби в поліції та на навчання в ЗВО.

У разі якщо ністагм є однією з ознак ураження нервової системи або вестибулярного апарату чи вроджений, постанова приймається за основним захворюванням за відповідними статтями, а при зниженні гостроти зору - також з урахуванням вимог статті 31 Переліку захворювань.

Особи із співдружньою косоокістю непридатні до служби на посадах, що потребують бінокуляного зору (за графами I-III). Особи, які проходять медичний огляд за графою IV, визнаються непридатними до служби при косоокості з кутом більше 15 градусів з урахуванням ступеня аметропії та гостроти зору відповідно до статтей 30, 31 Переліку захворювань.

При співдружній косоокості менше 15 градусів діагноз необхідно підтвердити дослідженням бінокулярного зору - наявність бінокулярного зору свідчить про відсутність співдружньої косоокості.

У разі альтернуючої (переміжної) косоокості з відносно високою гостротою зору слід утримуватися від хірургічного лікування через можливість виникнення диплопії.

Стаття 30. Вид і ступінь аномалії рефракції визначаються скіаскопією, за необхідності - рефрактометрією. У2 граничних випадках обстеження проводиться в умовах циклоплегії.

Експертна постанова щодо осіб з аномаліями рефракції приймається з урахуванням ступеня аметропії та гостроти зору відповідно до вимог цієї статті та статті 31.

Під час прийняття рішення враховуються дані огляду очного дна щодо виявлення дистрофічних змін, які зумовлюють застосування статті 26.

Кандидати на службу в поліцію, що проходять огляд за графами I, IV, визнаються непридатними за наявності короткозорості чи далекозорості більше 6,0 Д або астигматизму будь-якого виду з різницею рефракції у двох основних меридіанах більше 3,0 Д.

Кандидати на службу в поліції, які проходять огляд за графами II, III, можуть мати короткозорість чи далекозорість не більше 3,0 Д або астигматизм будь-якого виду не більше 2,0 Д.

Вимоги до показників аномалії рефракції в кандидатів на навчання:

у цивільних осіб, що вступають до ЗВО і проходять медичний огляд за графами I, IV, поліцейських, які вступають на заочні факультети і відділення ЗВО і проходять огляд за графою IV, допускаються короткозорість чи далекозорість не вище 6,0 Д, астигматизм будь-якого виду не більше 3,0 Д;

поліцейські та цивільні особи, які вступають до ЗВО, що готують спеціалістів служби безпеки дорожнього руху або патрульної служби, та які проходять медичний огляд за графами II, III, визнаються придатними за наявності короткозорості або далекозорості не більше 3,0 Д або астигматизму будь-якого виду не більше 2,0 Д.

Стаття 31. Під час прийняття постанов М(ВЛ)К щодо кандидатів на службу в поліції за графами I, IV та поліцейських при звільненні із служби враховується гострота зору з корекцією; щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських при визначенні придатності до служби на посадах - за графами II, III, кандидатів на навчання в ЗВО - без корекції та з корекцією.

Вимоги до показників гостроти зору в осіб, що проходять медичний огляд М(ВЛ)К, кандидатів на службу в поліції:

у кандидатів на службу в поліції, що проходять огляд за графами I, IV, гострота зору з корекцією має бути не нижче 0,5 на кожне око або бінокулярно;

кандидати на службу в поліції за графою II можуть мати гостроту зору кожного ока не нижче 0,5, з корекцією - 0,8 та вище на кожне око або бінокулярно;

кандидати на службу в поліції, які проходять огляд за графою III, повинні мати гостроту зору кожного ока без корекції не нижче 0,6.

Вимоги до показників гостроти зору кандидатів на навчання в ЗВО:

у цивільних осіб - кандидатів на навчання в ЗВО, що проходять медичний огляд за графами I, IV, поліцейських, які вступають на заочні факультети і відділення ЗВО і проходять огляд за графою IV, гострота зору кожного ока з корекцією має бути не нижче 0,5;

у поліцейських та цивільних осіб, які вступають в ЗВО, що готують спеціалістів служби безпеки дорожнього руху або патрульної служби, та які проходять медичний огляд за графами II, III, гострота зору без корекції має бути не нижче 0,6, з корекцією - 0,8-1,0 на одне око або бінокулярно.

Ураховується гострота зору з корекцією будь-якими лінзами. У разі корекції анізометропії звичайними сферичними лінзами гострота зору враховується з корекцією, що практично переноситься, з різницею в силі лінз для обох очей не більше 2,0 Д.

В осіб, які користуються контактними лінзами, гострота зору визначається з корекцією пробними окулярними лінзами. Такі особи повинні користуватися звичайними окулярами, гострота зору з якими дає змогу забезпечити виконання службових обов’язків.

При стійкому спазмі, парезі або паралічі акомодації потребується обстеження за участю невропатолога, терапевта та лікарів інших спеціальностей. Якщо спазм, парез або параліч акомодації зумовлені захворюваннями нервової системи, внутрішніх або інших органів, постанова приймається за основним захворюванням.

При спазмі, парезі або паралічі акомодації на одному або обох очах після невдалого стаціонарного лікування придатність оглянутих до служби за всіма графами Переліку захворювань визначається індивідуально залежно від гостроти зору та ступеня аномалії рефракції з урахуванням вимог цієї статті та статті 30.

Під час діагностики видів і ступенів порушення кольоровідчуття слід керуватися методичними вказівками до поліхроматичних таблиць Рабкіна та (за можливості) даними аномалоскопії. Під час заповнення офтальмологічного розділу медико-експертної документації обов’язково вказуються номери таблиць, які досліджуваний не розпізнає.

Особи з аномальною трихромазією типу С визнаються придатними до служби та на навчання в ЗВО, з дихромазією - непридатними за всіма графами.

За наявності аномальної трихромазії типів А та В придатність до служби за графами I, IV визначається індивідуально з урахуванням специфіки служби на посадах, не пов’язаних із необхідністю розрізняти кольори.

Постанова виноситься з таким формулюванням:

«Придатний до служби в поліції на посаді

__________________________________________________________________,

(посада)

що не потребує нормального кольоровідчуття».

При винесенні постанов щодо кандидатів на навчання в ЗВО за графами I, IV зазначається:

«

Придатний до навчання

___________________________________________________

(найменування ЗВО)

з подальшим використанням на посадах, які не потребують нормального кольоровідчуття».

Кандидати на службу в поліції на посадах водіїв-співробітників та водіїв оперативного транспорту всіх типів автомобілів за наявності в них аномальної трихромазії типів А або В визнаються непридатними.

Кандидати на службу в полції та на навчання в ЗВО, поліцейські, які вступають до ЗВО (з подальшим використанням на посадах за графами II, III Переліку захворювань), за наявності аномальної трихромазії типів А або В визнаються непридатними до служби та навчання в ЗВО.

Стаття 32. До цієї статті належать наслідки оптикореконструктивних операцій з наявністю післяопераційних ускладнень або змін на очному дні.

Придатність до служби осіб, що перенесли оптико-реконструктивні операції на роговій оболонці (за винятком кератопротезування, операції Lasic та кератотомії), визначається не раніше одного року після операції за відсутності післяопераційних ускладнень та дистрофічних змін на очному дні залежно від функції ока за відповідними статтями Переліку захворювань. Обов’язковим є надання під час медичного огляду виписки з лікувального закладу, у якому була проведена операція, з даними рефракції та гостроти зору до та після операції.

Кандидати на службу в поліції та кандидати на навчання в ЗВО, яким рішення виноситься за графами II, III Переліку захворювань, визнаються непридатними до служби або навчання незалежно від результатів оперативного лікування.

Експертна постанова щодо поліцейських, які проходять медичний огляд за графами I, IV і перенесли оптико-реконструктивну операцію, виноситься залежно від післяопераційного стану очей, результату операції з урахуванням характеру служби.

Придатність до служби та навчання в ЗВО осіб, які перенесли лазерну корекцію зору на рогівці, за всіма графами визначається через один рік після операції. Особи, що перенесли операції Lasic або кератотомію, визнаються непридатними за всіма графами незалежно від результатів операції.

При афакії, наявності інтраокулярної корекції (артифакії) навіть на одному оці кандидати на службу в поліції за всіма графами, кандидати на навчання в ЗВО визнаються непридатними до служби незалежно від гостроти зору. Щодо поліцейських з односторонньою артифакією придатність до служби визначається індивідуально з урахуванням функцій ока, його стану та специфіки служби.

Хвороби вуха та соскоподібного відростка

Стаття 33. Під дію статті підпадають такі хвороби зовнішнього вуха: зовнішній отит, перихондрит, набутий стеноз слухового проходу (постзапальний, травматичний) тощо при позитивному ефекті від проведеного лікування.

Особи, які страждають на хронічну рецидивну екзему зовнішнього слухового проходу, вушної раковини, привушної області, оглядаються за статтею 67 Переліку захворювань.

Стаття 34. Під дію статті підпадають такі хвороби середнього вуха та соскоподібного відростка: негнійний та гнійний середній отит, запалення або закупорка слухової труби, мастоїдит і споріднені стани, холестеатома, нетравматична перфорація барабанної перетинки, гострий та хронічний мірингіт, адгезивні процеси середнього вуха (тимпаносклероз), поліп середнього вуха тощо.

Кандидатам на службу в поліції слід пропонувати лікування, медичний огляд проводити за результатами його проведення.

До пункту «а» належать стани після хірургічного лікування хронічних захворювань середнього вуха за наявності таких ускладнень, як неповна епідермізація операційної порожнини з гноєм, грануляціями або холестеатомоподібними масами в ній, а також гнійні середні отити не тільки із зазначеними в цій статті ускладненнями, а й за несприятливого їх перебігу: загострення двічі на рік і більше, які супроводжуються втратою працездатності.

Після радикальних або реконструктивно-відновних операцій на середньому вусі при повній епідермізації післяопераційної порожнини огляд проводиться за пунктом «в» цієї статті.

Кандидати на службу в поліції із сухою перфорацією барабанної перетинки в мезотимпанумі визнаються непридатними до служби на посадах, які потребують значної напруги слухового апарату, а також на посадах, які пов’язані з несенням патрульно-постової служби на відкритому повітрі.

Поліцейські із зазначеними в статті 34 Переліку захворювань формами хронічного гнійного отиту при незначних порушеннях слухової функції (підтверджених аудіологічним обстеженням) і відсутності уражень вестибулярного апарату в окремих випадках у порядку індивідуальної оцінки можуть визнаватися придатними до служби.

Рубці на місці колишніх перфорацій і обвапнування барабанної перетинки без порушення барофункції та її рухомості, без зниження гостроти слуху не дають підстав для використання цієї статті.

Поліцейським, які перенесли радикальну чи реконструктивну операцію на середньому вусі з позитивними результатами, медичний огляд проводиться за пунктом «б» статті 36 Переліку захворювань.

Стаття 35. Під дію статті підпадають хвороби внутрішнього вуха з порушенням вестибулярної функції: хвороба Меньєра, вестибулярний нейроніт, лабіринтит, отосклероз тощо.

До пункту «а» належать різко виражені меньєроподібні захворювання, а також інші тяжкі форми вестибулярних розладів органічного або функціонального характеру, напади яких спостерігалися при стаціонарному обстеженні або підтверджені спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом.

До пункту «б» належать випадки меньєроподібних захворювань, напади яких перебігають короткочасно, з помірно вираженими вестибулярно-вегетативними розладами, що не впливають суттєво на виконання службових обов’язків.

До пункту «в» належать випадки підвищеної чутливості до закачування за відсутності симптомів вестибулярних розладів і захворювань інших органів, а також нестійкі, вестибулярно-вегетативні порушення, які проявляються рідкими (не частіше 2-3 разів на рік) нетривалими (декілька хвилин) нападоподібними запамороченнями з розладами рівноваги у спокої або русі, нудотою, незначним підвищенням потовиділення, поблідненням або почервонінням обличчя.

При медичному огляді кандидатів на службу в поліції на посадах, пов’язаних із частими поїздками на автомототранспорті, авіатранспорті, а також усіх кандидатів на навчання в ЗВО здійснюється обов’язкове дослідження вестибулярного апарату. При підозрі на тимчасовий характер вестибулярних розладів, що може бути при перевтомі, інтоксикації, гострих захворюваннях тощо, потребується всебічне, іноді стаціонарне обстеження і лікування.

Постанова про придатність чи непридатність до служби осіб, від яких за характером роботи вимагається хороший вестибулярний апарат, ґрунтується на результатах дослідження вестибулярно-вегетативної чутливості. Здійснюється глибоке всебічне обстеження такої особи, оскільки вегетативні розлади можуть спричинятися патологією не тільки вушного лабіринту, а й інших органів. Результати вестибулометрії слід оцінювати разом із невропатологом. При виявленні центральної вестибулярної дисфункції стаття 35 не застосовується.

Стаття 36. Під дію статті підпадають хвороби вуха, що супроводжуються стійким зниженням слуху або втратою слуху кондуктивного і сенсоневрального походження: вроджена глухота, ототоксична втрата слуху, дегенеративні і судинні хвороби вуха, хвороби слухового нерва тощо.

Для визначення зниження слуху необхідні, крім звичайного дослідження шепітною мовою, повторні спеціальні дослідження розмовною та шепітною мовами, камертонами і тональною пороговою аудіометрією з обов’язковим визначенням барофункції вух. Одноразове дослідження слуху особи, яку оглядають, недостатнє для порівняння правильності та однорідності показань.

Якщо є підозра на повну глухоту на одне чи обидва вуха, використовують методи об’єктивного визначення глухоти. Стійка повна глухота на обидва вуха або глухонімота мають бути підтверджені лікувально-профілактичними закладами, установами або навчальними закладами для глухонімих.

При визначенні придатності кандидатів на службу в поліції на посади, передбачені графами І, IV, за цією статтею шепітна мова має сприйматися на відстані не менше 3,0 м на обидва вуха або не менше 1,0 м на одне вухо та більше 4,0 м на друге. У цих випадках придатність до служби визначається індивідуально. Кандидати на службу в поліції за графами II, III визнаються непридатними за наявності стійкого зниження гостроти слуху до ступеня сприйняття шепітної мови на відстані менше 4,0 м на обидва вуха або менше 5,0 м на одне та 3,0 м на друге вухо.

Кандидати на навчання в ЗВО із числа цивільних осіб та військовослужбовців строкової служби визнаються непридатними на навчання в ЗВО при зниженні гостроти слуху до ступеня сприйняття шепітної мови на відстані менше 6,0 м на обидва вуха. Для поліцейських, що вступають до ЗВО, гострота слуху має бути не менше 4,0 м на обидва вуха або 5,0 м на одне та 3,0 м на друге вухо.

Під час індивідуальної оцінки придатності до служби поліцейських ураховуються конкретні умови праці, характеристика командування та дані функціонального дослідження слуху.

Хвороби системи кровообігу

Стаття 37. До пункту «а», крім захворювань серцево-судинної системи ревматичного генезу із порушенням загального кровообігу - серцевою недостатністю (далі - СН) II-III стадії, належать:

комбіновані і поєднані набуті вади серця незалежно від ступеня розладу гемодинаміки;

набуті ізольовані пороки серця при помірних розладах гемодинаміки;

недостатність будь-якого клапана серця, яка супроводжується регургітацією 3-4 ступенів;

стеноз будь-якого клапана серця незалежно від стадії;

аортальні пороки серця;

ізольований стеноз атріовентрикулярного отвору;

коарктація аорти і стани після її оперативного лікування;

стани після мітральної комісуротомії, наслідки оперативних втручань на клапанному апараті серця, що знижують працездатність.

До пункту «б» належать:

активний ревматизм після завершення стаціонарного обстеження і лікування за сприятливого перебігу;

набуті ізольовані пороки серця при незначних розладах гемодинаміки і збереженні працездатності;

первинний пролапс мітрального та інших клапанів серця, які супроводжуються порушенням ритму серця і провідності, СН І стадії;

набута недостатність мітрального клапана або клапана легеневої артерії, яка супроводжується регургітацією 2 ступеня або за наявності легеневої гіпертензії.

Пункт «в» включає первинний пролапс мітрального й інших клапанів серця з регургітацією І ступеня та/або пролабуванням II ступеня.

За наявності гемодинамічно незначущого пролапса мітрального клапана кандидат на службу в поліції може бути визнаний придатним до служби за умови відсутності в нього ознак інших аномалій серцево-судинної системи та протипоказань до значних фізичних навантажень.

Після операцій у зв’язку з набутими пороками серця навіть з позитивними віддаленими результатами кандидати на службу в поліції визнаються непридатними згідно з пунктом «в».

До осіб із розладами ритму і провідності при різних хворобах серцево-судинної системи застосовуються пункти «а», «б», «в» чи «г» статті 38 Переліку захворювань залежно від стадії частоти виникнення порушень ритму, стадії СН.

У разі діагностування ревматичного ураження інших органів та систем застосовуються пункти відповідних статей Переліку захворювань.

Кандидати на службу в поліції, які перенесли первинний активний ревматизм при відсутності клінічних і ЕКГ ознак уражень серця, а також інших органів, можуть бути визнані придатними до служби не раніше ніж через 12 місяців після виписки з лікувального закладу.

Стаття 38. Під дію статті підпадають міокардити, ендокардити та інші захворювання серцево-судинної системи неревматоїдного та некоронарогенного генезу, порушення серцевого ритму та провідності.

До пункту «а» належать зазначені захворювання з СН ІІБ-III стадії, а також:

рецидивний ексудативний перикардит;

інфекційний ендокардит, стан після перенесеного інфекційного ендокардиту, зворотний ендокардит;

кардіоміопатія: дилатаційна, обструктивна, гіпертрофічна, рестриктивна;

хронічний конструктивний перикардит, у тому числі кальциноз перикарда;

значна за площею облітерація перикарда;

некоронарогенні хвороби серця, що супроводжуються резистентними до лікування порушеннями ритму серця;

будь-яке порушення ритму або провідності серця, які супроводжуються тромбоемболічними ускладненнями або емболічними захворюваннями, аритмогенним шоком або синдромом Морганьї - Адамса - Стокса;

стани після тромбоемболії легеневої артерії або легенева гіпертензія внаслідок хронічних тромботичних або емболічних захворювань;

окремі стійкі, які не піддаються корегуванню, форми порушень ритму серця та провідності (повна AV-блокада, пароксизмальна тахікардія, пароксизми миготливої аритмії більше 2 разів на рік);

стійка політопна шлуночкова екстрасистолія із частотою 30 і більше ектопічних комплексів за одну годину.

За наслідками оперативного втручання з приводу імплантації штучного водія ритму або хірургічного лікування аритмій (катетерна абляція АV-з’єднання тощо) застосовуються пункти «а» або «б» залежно від ефективності проведеного лікування, наявності рецидивуючих порушень ритму та провідності, стадії СН.

Пункт «б» передбачає захворювання серця із стабільною недостатністю кровообігу II стадії, частими декомпенсованими станами.

До пункту «в» належать захворювання серця і судин з СН І стадії, крім того до цього пункту належать:

екстрасистолія: передсердна, атріовентрикулярна, поодинока шлуночкова із частотою до 30 ектопічних комплексів за одну годину;

безсимтомна AV-блокада I-II ступеня;

блокада ніжок пучка Гіса, що супроводжується незначним порушенням AV-провідності або клінічною симптоматикою, що не знижує працездатності.

Пункт «г» включає:

синдроми: WPW (Вольфа - Паркінсона - Уайта), скороченого інтервала Р-Q (CLC - Клерка - Леві - Критеско, LGL - Лауна - Ганонга - Левіна);

стійко компенсовані наслідки захворювань м’язів серця, міокардіофіброз.

За відсутності клінічних проявів та пароксизмальних порушень серцевого ритму феномени передчасного збудження шлуночків та скороченого інтервалу Р-Q не є протипоказанням до служби.

Виявлена при ЕКГ-обстеженні неповна блокада правої ніжки пучка Гіса (за відсутності інших змін) не є перешкодою для служби (навчання). У разі виявлення повної блокади ніжок пучка Гіса кандидати визнаються непридатними до служби (навчання).

Визначення стадії СН, стійкості порушення ритму та провідності здійснюється після проведеного лікування та стабілізації клінічного стану. Оцінку стадії СН слід проводити з урахуванням наявності об’єктивних симптомів СН або об’єктивних доказів наявності дисфункції серця у стані спокою та результатів тестів із фізичним навантаженням. Остаточний експертний діагноз може бути встановлений лише за результатами даних інструментальних досліджень (ВЕМ, ЕХО-КГ тощо).

При застосуванні пунктів статті 38 щодо розладів ритму і провідності в поліцейських із хворобами серцево-судинної системи, крім зазначених критеріїв, ураховуються анамнестичні дані про частоту виникнення таких порушень.

Стаття 39. До пункту «а» належить гіпертонічна хвороба третьої стадії.

Під дію пункту «а» підпадає поєднання артеріальної гіпертензії будь-якого ступеня з асоційованими клінічними станами, коли порушення функції органів і систем значно знижують працездатність особи. У таких випадках слід також застосовувати відповідні статті Переліку захворювань.

До пункту «б» належить гіпертонічна хвороба другої стадії за наявності частих гіпертензивних кризів (3 і більше разів на рік) з наданням медичної допомоги в умовах стаціонару, транзиторних ішемічних атак (2 і більше разів на рік) на тлі постійної патогенетично обумовленої медикаментозної терапії, що підтверджуються медичними документами; гіпертонічна хвороба другої стадії, що важко піддається лікуванню і характеризується стійким підвищенням артеріального тиску на фоні гіпотензивної терапії; гіпертонічна хвороба другої стадії з кризовим перебігом в анамнезі з підвищенням артеріального тиску, що не досягає нормальних цифр без здійснення постійної медикаментозної терапії.

До пункту «в» належить гіпертонічна хвороба другої стадії за відсутності кризового перебігу (безкризовий перебіг або менше 2 кризів в анамнезі) та за успішного лікування.

До пункту «г» належить гіпертонічна хвороба першої стадії без ознак органічної патології з боку органів і систем.

При медичному огляді поліцейських з артеріальною гіпертензією діагноз повинен бути уточнений у стаціонарі або цілеспрямованим амбулаторним обстеженням. При медичному огляді осіб із симптоматичними гіпертензіями (нирковою, ендокринною тощо) необхідно застосовувати статті Переліку захворювань щодо основного захворювання, а за відсутності ефекту від лікування при стійкій і значній гіпертензії незалежно від ступеня порушення функції органу чи системи, яке зумовило її розвиток, необхідно застосовувати також пункт «б» цієї статті.

Під час медичного огляду поліцейських у зв’язку із звільненням із служби план обстеження, експертний діагноз і відповідні пункти статей обґрунтовуються анамнестичними даними, що відображені в медичній та іншій документації, складеній щодо них за період служби.

Стаття 40. Наявність ішемічної хвороби серця повинна бути підтверджена інструментальними та лабораторними методами дослідження (ЕКГ, ЕХО - КГ, визначення ліпідного спектра, додаткові - ХМ ЕКГ, коронароангіографія тощо). Функціональні класи (далі - ФК) стенокардії напруги визначаються клінічно та підтверджуються за допомогою дозованого фізичного навантаження або фармакологічними пробами (ВЕМ). Для прогностичної оцінки перебігу ішемічної хвороби серця та встановлення експертного діагнозу щодо функціонального класу обов’язково вивчаються і враховуються задокументовані дані анамнезу.

До пункту «а» належать:

хронічна ішемічна хвороба серця із СН III-IV стадії;

стенокардія напруги III-IV ФК;

аневризма серця, великовогнищевий кардіосклероз після трансмурального або повторного інфаркту міокарда незалежно від стадії СН або порушень ритму та провідності;

поєднання стенокардії напруги III ФК і стенокардії спокою та СН II стадії;

стани після аортокоронарного шунтування, черезшкірної коронарної ангіопластики із стентуванням (або без) коронарних артерій за наявності порушень серцевого ритму та провідності або СН II стадії.

До пункту «б» належать:

поєднання стенокардії напруги III функціонального класу та СН І стадії;

поєднання постінфарктного кардіосклерозу та порушення загального кровообігу другої стадії;

стани після обмеженого інфаркту міокарда за наявності минущого порушення ритму серця та провідності, стійкої АВ-блокади I ступеня, повної блокади однієї з ніжок пучка Гіса;

стани після аортокоронарного шунтування, черезшкірної коронарної ангіопластики із стентуванням (або без) коронарних артерій за наявності легких порушень серцевого ритму та провідності або СН І стадії.

До пункту «в» належать:

стенокардія напруги І та II ФК, атеросклеротичний кардіосклероз із СН І ступеня;

безбольова форма ішемії.

СН І стадії повинна бути обґрунтована гемодинамічними показниками. При цьому слід ураховувати, що у здорових людей можливе виявлення прихованої СН, обумовленої недостатньою фізичною тренованістю і у зв’язку із цим низькою толерантністю до фізичних навантажень.

Визначення стадії СН, стійкості порушення ритму та провідності в поліцейських проводиться після проведеного лікування та стабілізації клінічного стану. Експертний діагноз щодо стадії СН встановлюється з урахуванням анамнестичних даних про перебіг патології серцево-судинної системи, стійкість результатів попереднього лікування.

Стаття 41. До пункту «а» належать:

повторні інсульти незалежно від ступеня порушень функцій;

тяжкі стійкі випадіння функції нервової системи, що виникли внаслідок гострого порушення мозкового або спинального кровообігу;

виражені неврологічні порушення при дисциркуляторній енцефалопатії 3 стадії (дискоординаторні, псевдобульбарні порушення, геміплегії, глибокі парези, розлади мови, пам’яті, мислення, явища паркінсонізму, епілептиформні припадки, порушення функцій тазових органів тощо);

минущі порушення мозкового кровообігу - транзиторні ішемічні напади, що підтверджуються медичними документами (більше 2 випадків);

множинні артеріальні аневризми після їх виключення з кровообігу;

артеріовенозні аневризми після емболізації, штучного тромбування або інтракраніального видалення;

судинні ураження головного та спинного мозку з помірними вогнищевими випадіннями (навіть за сприятливого перебігу).

До пункту «б» належать:

явища дисциркуляторної енцефалопатії 2 стадії при церебральному атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, дисметаболічних порушеннях із зниженням працездатності, порушенням емоційно-вольової сфери за наявності окремих стійких органічних знаків з боку центральної нервової системи (пірамідні симптоми тощо), діагноз якої підтверджений даними КТ, УЗДГ головного мозку;

минущі порушення мозкового кровообігу (2 випадки), що підтверджуються медичними документами, у тому числі стаціонарним лікуванням;

наслідки порушень спинального кровообігу у вигляді розладів чутливості або легкого парезу кінцівок.

Під час медичного огляду поліцейських у зв’язку із звільненням зі служби план обстеження, експертний діагноз і відповідні пункти статей обґрунтовуються анамнестичними даними, що відображені в медичній та іншій документації, складеній щодо них за період служби.

До пункту «в» належать:

явища дисциркуляторної енцефалопатії 1 та 2 стадії у формі псевдоневротичного синдрому (емоційна нестійкість, подразливість, погіршення пам’яті, головний біль, запаморочення, розлад сну, шум у вухах тощо);

минуще порушення мозкового кровообігу з нестійкими осередковими симптомами з боку ЦНС, що утримуються не більше доби та проходять без порушення функції нервової системи;

вегетативно-судинні розлади з пароксизмальними порушеннями у вигляді синкопальних станів (до 2 випадків), які підтверджуються документально.

До пункту «г» належать:

початковий період атеросклерозу судин головного мозку;

вегетативно-судинні розлади із синкопальним станом в анамнезі.

Діагноз вегетативно-судинних розладів установлюється тільки в тих випадках, коли цілеспрямоване обстеження не виявило інших захворювань, що супроводжуються порушенням вегетативної нервової системи. За наявності симпатоадреналових кризів, минущих порушень ритму серця вегетативно-судинні розлади (вегетосудинна дистонія) підпадають під пункт «а» статті 44 Переліку захворювань.

Поліцейські з непритомностями (незалежно від їх частоти) визнаються непридатними до керування транспортними засобами, до служби із зброєю, на висоті, біля рухомих механізмів, вогню, води. Кандидати на службу в поліції за наявності зафіксованих у медичній документації за останні 5 років випадків втрати свідомості та обстежень у зв’язку із цим визнаються непридатними до служби в поліції.

Після перенесених первинних (нетравматичних) субарахноїдальних крововиливів при точно встановленому діагнозі придатність поліцейських до служби визначається за пунктом «б», при повторних субарахноїдальних крововиливах (незалежно від етіології) до поліцейських застосовується пункт «а» цієї статті. Кандидати та здобувачі вищої освіти в ЗВО (крім випускного курсу) у таких випадках визнаються непридатними до служби (навчання).

Під час оцінювання придатності до служби осіб, оперованих з приводу аневризми судин головного мозку, інших судинних уражень головного та спинного мозку, ураховуються радикальність операції, її ефективність, динаміка відновлення порушених функцій. У разі аневризми судин головного мозку, що є причиною порушення мозкового кровообігу, і за неможливості оперативного лікування або відмови від нього огляд осіб проводиться за пунктом «а».

При виявленні дисциркуляторної енцефалопатії з порушеннями у вертебробазилярному басейні, підтвердженими даними УЗДГ, дуплексним дослідженням судин, медичний огляд проводиться за пунктами «б» або «в» з урахуванням ступеня порушення функції та даних обстеження шийного відділу хребта.

При виявленні в осіб ознак емоційно-вольових, інтелектуально-мнестичних та інших психічних розладів рішення за цією статтею виноситься після висновку психіатра.

Стаття 42. За показаннями поліцейським пропонується хірургічне лікування. У разі незадовільних результатів лікування або відмови від нього придатність до служби в поліції визначається залежно від вираженості патологічного процесу із застосуванням методів, що дають об’єктивні показники (реовазографія, ультразвукова доплерографія, дуплексне сканування, ангіографія тощо)

До пункту «а» належать:

артеріальні та артеріовенозні аневризми магістральних судин;

атеросклероз черевної аорти із частковою або повною облітерацією отвору її вісцеральних відгалужень, здухвинних артерій з різким порушенням функцій органів та дистального кровообігу;

захворювання артерій, артеріол, капілярів з явищами хронічної артеріальної недостатності III-IV ступенів; гангренозно-некротичні ознаки їх ураження;

тромбоз ворітної або порожнистої вени;

тромбофлебіт, флеботромбоз із частими рецидивами;

посттромботична та варикозна хвороба нижніх кінцівок з явищами хронічної венозної недостатності III ступеня (стадія V-VI за CEAP);

слоновість (лімфадема) IV ступеня;

наслідки реконструктивних операцій на великих магістральних (аорта, здухвинна, стегнова, брахіоцефальна артерії, порожниста або воротна вена) та периферійних судинах із незадовільними результатами лікування за наявності вираженого порушення кровообігу і при прогресуючому перебігу захворювання.

До пункту «б» належать:

захворювання артерій, артеріол, капілярів (облітеруючий ендартеріїт, тромбангіїт, аортоартеріїт та атеросклероз артерій нижніх кінцівок) з хронічною артеріальною недостатністю II ступеня;

посттромбофлебітична або варикозна хвороба з наявністю хронічної венозної недостатності II ступеня, що проявляється стійкою набряклістю ступень та гомілок, свербінням, гіперпігментацією, витонченням шкіри (стадія III-IV за CEAP), за відсутності позитивного результату від повторного курсу лікування;

слоновість III ступеня;

наслідки реконструктивних операцій на магістральних та периферійних судинах із помірним порушенням функції;

варикозне розширення вен сім’яного канатика III стадії (виражене розширення вен, зменшення в розмірах та зміна консистенції яєчка).

До пункту «в» належать:

посттромботична та варикозна хвороба нижніх кінцівок з явищами хронічної венозної недостатності І ступеня (синдром «важких ніг», минучий набряк) або стадії II за CEAP;

облітеруючий ендартеріїт, тромбангіїт, атеросклероз судин нижніх кінцівок І стадії, інші захворювання артерій, артеріол, капілярів з явищами хронічної артеріальної недостатності І ступеня;

варикозне розширення вен сім’яного канатика II та III ступенів.

До пункту «г» належать:

варикозна хвороба нижніх кінцівок без венозної недостатності - стадія І за CEAP;

варикозне розширення вен сім’яного канатика І ступеня.

Локальне розширення підшкірних вен нижніх кінцівок у вигляді циліндричних або звивистих еластичних вип’ячувань без ознак венозної недостатності, що спричиняє лише косметичну ваду, не дає підстав для застосування цієї статті.

Під час медичного огляду поліцейських у зв’язку із звільненням зі служби план обстеження, експертний діагноз і відповідні пункти статей обґрунтовуються анамнестичними даними, що відображені в медичній та іншій документації, складеній щодо них за період служби.

Стаття 43. За наявності показань поліцейським пропонується хірургічне або консервативне лікування. У разі незадовільних результатів лікування або відмови від нього огляд проводиться за пунктами «а» або «б» залежно від наявності вторинної анемії, частоти загострень та стадії випадіння гемороїдальних вузлів. До частих загострень геморою належать випадки, коли оглянутий перебуває 2-3 рази на рік на лікуванні, з довгими (1 місяць і більше) термінами госпіталізації з приводу кровотечі, тромбозу, запалення або випадіння гемороїдальних вузлів II-III ступенів. Якщо консервативне або хірургічне лікування дає позитивні результати, такі форми геморою належать до пункту «б».

Стаття 44. Діагнози вегетосудинної та нейроциркуляторної дистоній є синдромальними, установлюються, як виняток, у випадках, коли при порушеннях функцій вегетативної нервової системи та судинної системи обстеженням за участю кардіолога, невропатолога, психіатра, інших лікарів-спеціалістів неможливо встановити нозологічний діагноз згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я 10-го перегляду. Такі діагнози мають бути підтверджені стаціонарним обстеженням.

До пункту «а» належать:

виражені вегетосудинні розлади з пароксизмальними порушеннями у вигляді симпато-адреналових кризів або синкопальних станів в анамнезі;

нейроциркуляторна дистонія з нестабільністю артеріального тиску за наявності постійних скарг на стан здоров’я та стійких виражених проявів вегетосудинного характеру з порушенням серцевого ритму та провідності (неорганічного походження), що важко піддаються лікуванню та знижують працездатність;

нейроциркуляторна дистонія із стійкою фіксацією артеріального тиску нижче 100/60 мм рт. ст. за наявності постійних скарг і стійких виражених вегетосудинних розладів, які важко піддаються лікуванню та знижують працездатність;

При значно виражених вегетосудинних розладах із пароксизмальними порушеннями у вигляді симпато-адреналових кризів або синкопальних станів, які підтверджуються медичними документами, застосовується також відповідний пункт статті 41 Переліку захворювань.

До пункту «б» належать:

безсимптомна (фізіологічна) гіпотонія, що не знижує працездатність;

нейроциркуляторна дистонія з проявами, що не знижують працездатність, у тому числі лабільністю артеріального тиску, минущими поодинокими порушеннями ритму серця функціонального характеру (без пароксизмальних порушень та органічних змін органів і систем).

У разі порушень серцевого ритму внаслідок органічних змін міокарда (запального, дистрофічного або іншого характеру) огляд проводиться за статтею 38 Переліку захворювань.

Стаття 45. До пункту «а» належать ангіотрофоневрози III-IV стадій (гангренозно-некротична форма), для яких характерна наявність фліктен, надзвичайно болючих поверхневих виразок на кінчиках пальців, акросклероз, склеродактилія, дистрофічні зміни нігтьових пластин, підвищена вразливість пальців, абсолютне несприйняття низьких температур.

До пункту «б» належать ангіотрофоневрози II стадії, які проявляються неодноразовими епізодами тривалого (більше години) нападоподібного больового синдрому на тлі акроціанозу пальців, вираженого гіпергідрозу та незначного їх набряку і характеризуються відсутністю позитивного результату від повторного курсу лікування.

До пункту «в» належать ангіотрофоневрози І стадії (печія, біль, блідість, оніміння пальців протягом декількох хвилин), які виникають при переохолодженні та проходять самостійно.

Хвороби дихальної системи

Стаття 46. До пункту «б» належать гнійні або поліпозні синусити, поліпози слизової оболонки носа з порушенням носового дихання, хронічні гнійні та поліпозні синусити без видимих ускладнень, які проходять із частими (не менше 2 разів на рік) загостреннями та втратою працездатності, а також гнійні синусити з хронічним декомпенсованим тонзилітом.

Під час огляду поліцейських, які страждають на хронічний гнійний синусит, ураховується перебіг захворювання та частота загострення. За умови частих загострень та при незадовільному результаті лікування в стаціонарних умовах питання про придатність поліцейських до служби вирішується індивідуально.

Кандидати на службу в поліції за наявності хронічних гнійних чи поліпозних захворювань навколоносових пазух без дистрофії слизової носа, без частих загострень і без супутніх захворювань визнаються придатними після хірургічного лікування з позитивними результатами.

Діагноз хронічного гнійного захворювання навколоносових пазух має бути підтверджений риноскопічними даними (гнійні виділення), рентгенографією пазух у двох проєкціях, а для верхньощелепної пазухи, крім того,- діагностичною пункцією.

До пункту «б» належать полінози в поліцейських із вираженим ринокон’юнктивальним синдромом, загостреннями більше 1-2 раз на рік, частими синуситами. Кандидати на службу в поліції при зазначеному перебігу полінозу визнаються непридатними до служби в поліції. Діагноз полінозу, хронічного вазомоторного алергічного риніту має бути підтверджений риноскопічними даними, рентгенографією навколоносових пазух, крім того, аналізом крові на Ig E (у сумнівних випадках).

До осіб, які страждають на алергічні риніти (у тому числі полінози), що виявлені вперше або перебігають без ускладнень, застосовується пункт «в» цієї статті.

Алергічні риносинусопатії, ларингіти, полінози, які перебігають з бронхолегеневими або вісцеральними ускладненнями, розглядаються як варіант форми бронхіальної астми. Огляд здійснюється за статтею 49 Переліку захворювань залежно від ступеня порушення функцій органів та систем.

До пункту «в» належать хронічні негнійні захворювання навколоносових пазух (катаральні, серозні, вазомоторні та інші негнійні форми синуситів, кіста верхньощелепної пазухи) без ознак дистрофії тканин верхніх дихальних шляхів, без частих загострень, пов’язаних з утратою працездатності. Придатність кандидатів до служби із цими захворюваннями визначається з урахуванням конкретних умов майбутньої служби та її специфіки.

Викривлення носової перетинки за умови вільного носового дихання, принаймні з одного боку, субатрофічні явища слизової верхніх дихальних шляхів не є перешкодою для прийняття на службу в поліції та на навчання в ЗВО, як і пристінне потовщення слизової верхньощелепних пазух, якщо під час діагностичної пункції не одержано гною або транссудату та якщо збережена прохідність верхньощелепних пазух.

Залишкові явища після операції на навколоносових пазухах (лінійний рубець перехідної складки присінок рота, співустя оперованої пахузи з носовою порожниною або вуаль на рентгенограмі) не є перешкодою до служби.

Під хронічним декомпенсованим тонзилітом слід розуміти таку форму хронічного тонзиліту, яка характеризується частими загостреннями (не менше 2-3 разів на рік), запаленням навколомигдаликової тканини, реґіонарних лімфовузлів, а також несприятливо впливає на діяльність інших органів та систем як хронічне вогнище інфекції та алергії. Об’єктивними ознаками хронічного декомпенсованого тонзиліту є наявність гною або казеозних пробок у лакунах мигдаликів, грубі рубці на мигдаликах, гіперемія та інфільтрація піднебінних дужок та зрощення їх з мигдаликами, наявність фолікулів, що нагноюються, збільшення лімфовузлів по передньому краю грудинно-ключично-соскоподібного м’яза. Діагноз має бути підтверджений наявністю трьох та більше об’єктивних ознак захворювання. Тільки така форма хронічного тонзиліту перешкоджає вступу на службу (навчання). Кандидати на службу (навчання) за графами І та IV направляються на лікування, а за графами II та III визнаються непридатними. За наявності ускладнень тонзиліту з боку інших органів і систем питання про придатність до служби вирішується разом із терапевтом.

Компенсована форма хронічного тонзиліту не дає підстав для застосування цієї статті, не перешкоджає проходженню служби та навчання в ЗВО.

Стійкий та різкий характер порушення барофункції вуха визначається за даними повторних досліджень та вушної манометрії.

Найбільш достовірні дані одержують після додаткового функціонального дослідження в барокамері (рекомпресійній камері).

Порушення барофункції навколоносових пазух установлюється на підставі скарг оглянутого, стану носової порожнини, отоскопії, випробовування в барокамері на витривалість перепадів тиску з рентгенологічним дослідженням навколоносових пазух до та після випробування, даних медичної та службової характеристик.

Кандидати на водолазні спеціальності визнаються придатними за наявності в них доброї прохідності слухової труби (порушення барофункції 1 або 2 ступеня). Кандидати із стійким порушенням барофункції 3 ступеня визнаються непридатними. Така сама постанова приймається щодо вказаної категорії осіб за наявності кісти верхньощелепної пазухи з порушенням барофункції навколоносових пазух.

При хронічному ларингіті огляд проводиться за статтею 47 Переліку захворювань.

Стаття 47. Захворювання, наслідки пошкоджень гортані або шийного відділу трахеї через незадовільні результати лікування або відмову від нього.

До пункту «а» належать стійка відсутність або утруднення голосоутворення, дихання через природні дихальні шляхи, порушення розподільної функції із значним або помірним порушенням функції зовнішнього дихання.

До пункту «б» належать захворювання гортані з незначним порушенням функції зовнішнього дихання.

Стаття 48. До пункту «а» належать хронічні неспецифічні захворювання бронхолегеневого апарату та плеври, нагноювальні захворювання легень із значним порушенням функції зовнішнього дихання та значною втратою працездатності.

До пункту «б» належать хронічні неспецифічні захворювання бронхолегеневого апарату з помірним порушенням функції зовнішнього дихання, а також хронічні бронхіти, що супроводжуються емфіземою легень, обмеженим пневмосклерозом, циліндричними бронхоектазами.

Після гострих захворювань бронхолегеневого апарату і плеври, ускладнених масивними плевральними зрощеннями, дифузним пневмосклерозом, придатність до служби визначається на підставі цієї статті за пунктом «а» або «б» залежно від порушення функції зовнішнього дихання.

Кандидати на службу в поліції та поліцейські, які страждають на саркоїдоз з ураженням легень, оглядаються за пунктами статей 13 та 48 залежно від стадії захворювання, ступеня вираженості порушення функції зовнішнього дихання. Діагноз захворювання має бути підтверджений результатами пункційної біопсії з гістологічним дослідженням, а за відмови від неї - сукупністю даних, отриманих за допомогою клінічних, рентгенологічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження.

При хронічних неспецифічних захворюваннях бронхолегеневого апарату, які рідко зустрічаються (ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт Хаммена - Річа, альвеолярний протеїноз, гемосідероз та інші), придатність визначається за пунктами «а» або «б» залежно від стійкості і вираженості порушення функції зовнішнього дихання та інших органів.

Показники оцінки функціонального стану апарату зовнішнього дихання наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Показники оцінки функції зовнішнього дихання

Показники

Норма

Ступінь порушення функції зовнішнього дихання

незначний

помірний

значний

1

2

3

4

5

Клінічні

задишка при раніше звичних фізичних навантаженнях та під час загострень

задишка при виконанні незначних фізичних навантажень, повторні загострення, що погіршують якість життя хворого

Задишка у стані спокою, ознаки хронічної правошлуночкової недостатності

Інструментальні

ФЗД

Життєва ємність легень (ЖЄЛ) у відсотках належної величини

>85

84-70

69-50

<50

Максимальна вентиляція легень (МВЛ) у відсотках належної величини

>75

74-55

54-35

<35

Обсяг форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) у відсотках належної величини

>80

79-50

49-30

<30

Тяжкість перебігу захворювання та оцінка функціонального стану апарату зовнішнього дихання встановлюються в період ремісії (після курсу лікування) з урахуванням даних анамнезу та відповідної медичної документації.

Стаття 49. Діагноз бронхіальної астми має бути встановлений після комплексного обстеження з проведенням дослідження функції зовнішнього дихання з медикаментозними пробами.

До пункту «а» належить бронхіальна астма з важкими та частими (щотижневими) нападами задухи (нерідко астматичний стан), із легенево-серцевою недостатністю 2-3 ступенів, які потребують повторного стаціонарного лікування хворого. До цього самого пункту належать бронхіальна астма неконтрольована з важкими та частими (щотижневими) нападами задухи, з трьома та більше ознаками часткового контролю, бронхіальна астма, яка потребує постійного приймання системних (пероральних) глюкокортикоїдів.

До пункту «б» належить бронхіальна астма персистуюча середнього ступеня тяжкості з нечастими нападами задухи, які купіруються введенням різноманітних бронхорозширювальних препаратів. У період між нападами зберігається порушення функції зовнішнього дихання 1-2 ступенів.

До пункту «в» належать форми бронхіальної астми легкого та середнього ступенів тяжкості, які не потребують стаціонарного лікування і поза нападом не супроводжуються порушенням функції зовнішнього дихання або супроводжуються незначним її порушенням, з короткотривалими нападами задухи не частіше 2-3 разів на рік, які легко купіруються бронхорозширювальними засобами.

До цього самого пункту належить передастма. Цей стан характеризується наявністю частих інфекційних захворювань дихальних шляхів, бронхітів, які супроводжуються пароксизмальним кашлем і порушенням бронхіальної провідності в осіб з алергічними реакціями на побутові, харчові алергени, медикаменти тощо, з полінозами, вазомоторними ринітами. Діагноз передастми має бути підтверджений алергологом та пульмонологом після спеціальних досліджень.

За відсутності нападів бронхіальної астми протягом 5 років і більше та порушень зовнішнього дихання на час медичного огляду придатність до служби кандидатів визначається з урахуванням даних із місця медичного обслуговування, висновків алерголога та пульмонолога.

Якщо бронхоспастичні синдроми (обтураційний, ендокринно-гуморальний, неврогенний, токсичний та інші) є ускладненням інших захворювань, придатність до служби визначається залежно від перебігу основного захворювання за відповідними статтями Переліку захворювань.

Хвороби органів травлення

Стаття 50. Пункт «в» застосовується у випадках, коли сума каріозних, пломбованих та видалених зубів більше 9 і при цьому не менше 4 зубів з клінічними або рентгенологічними ознаками хронічного запалення з ураженням пульпи і періодонта, уключаючи зуби із пломбованими кореневими каналами.

Стаття 51. До пункту «а» належать дефекти нижньої щелепи після хірургічного лікування, не заміщені трансплантатами, дефекти, деформації щелепно-лицевої ділянки, а також хронічні, що часто загострюються, захворювання щелеп, слинних залоз, скронево-щелепних суглобів, анкілози скронево-нижньощелепних суглобів, контрактури та несправжні суглоби нижніх щелеп за відсутності ефекту від лікування або відмови від нього. До цього самого пункту належить актиномікоз щелепно-лицевої ділянки, який не піддається лікуванню.

В окремих випадках залежно від фактичної працездатності, умов служби, думки командування поліцейські з набутими дефектами та деформаціями щелепно-лицевої ділянки після ортопедичних методів лікування із задовільними результатами можуть бути оглянуті за пунктом «б».

До пункту «б» належать аномалії прикусу 2-3 ступенів із роз’єднанням прикусу більше 5 мм або із жувальною ефективністю менше 60 % за М.Г. Агаповим, хронічні сіалоаденіти із частими загостреннями, актиномікоз щелепно-лицевої ділянки із задовільними результатами лікування, хронічний остеомієліт щелеп із наявністю секвестральних порожнин та секвестрів. Особам, що проходять медичний огляд, пропонується лікування, після якого приймається рішення.

Стаття 52. Підставою для застосування пункту «а» цієї статті є наявність в оглянутих генералізованої форми пародонтиту, пародонтозу із частими загостреннями та абсцедуванням.

Діагноз пародонтиту, пародонтозу встановлюється після ретельного дослідження всієї зубощелепної системи з рентгенографією та виявленням супутніх захворювань.

До пункту «а» належить пародонтит із глибиною пародонтальної кишені 5 мм і вище, резорбцією кісткової тканини альвеолярного відростка на 2/3 довжини кореня, рухомістю зуба 2-3 ступенів.

Стаття 53. До пункту «а» належать:

набуті стравохідно-трахеальні або стравохідно-бронхіальні свищі;

рубцеві звуження або нервово-м’язові захворювання стравоходу із значними клінічними проявами, які потребують систематичного бужування або хірургічного лікування з приводу стравохідних кровотеч;

гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) IV стадії.

До пункту «б» належать:

дивертикули стравоходу з клінічними проявами, які не потребують хірургічного лікування;

рубцеві звуження та нервово-м’язові захворювання стравоходу при задовільних результатах консервативного лікування;

ГЕРХ з помірним порушенням функції.

До пункту «в» належать:

ГЕРХ з незначним порушенням функції (у тому числі з езофагітом);

дивертикули стравоходу без клінічних проявів.

У разі виявлення стравоходу Баррета кандидати на службу в поліції за всіма графами визнаються непридатними до служби та навчання незалежно від ступеня порушення функції травлення та частоти загострень.

ГЕРХ має бути підтверджена ендоскопічним та (або) рентгенологічним дослідженням (обов’язково в горизонтальному положенні). Тяжкість перебігу ГЕРХ залежить від частоти загострень та стаціонарних лікувань.

Стаття 54. Наявність виразкової хвороби має бути підтверджена результатами інструментальних методів дослідження (рентгенологічним дослідженням в умовах штучної гіпотонії, ендоскопічним дослідженням). При виразковій хворобі та за наявності рентгенологічного підтвердження за останні 3-5 років експертні висновки щодо поліцейських можуть бути зроблені на підставі ендоскопічних досліджень.

До пункту «а» належать:

виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, що ускладнилася пенетрацією, стенозом пілоруса при відмові від хірургічного лікування;

наслідки резекцій шлунка, накладення шлунково-кишкового сполучення, виконання стовбурової чи селективної ваготомії при порушенні функції травлення (демпінг-синдром, що не піддається лікуванню, стійкі проноси тощо) і зниженні живлення;

повторні масивні гастродуоденальні кровотечі, стани після оперативних втручань у зв’язку з масивними повторними гастродуоденальними кровотечами;

ускладнення після оперативних втручань на шлунку і дванадцятипалій кишці у зв’язку з виразкою при незадовільних результатах лікування (стійкі анастомозити, виразки анастомозів тощо);

безперервно рецидивна виразкова хвороба дванадцятипалої кишки після гострої (початкової) або хронічної форми виразкової хвороби.

До пункту «б» належать виразкова хвороба шлунка і хронічна виразкова хвороба дванадцятипалої кишки із частими (2 і більше разів на рік) загостреннями, з позацибулинною виразкою, множинними виразками цибулини та поза нею, мігруючими кальозними чи виразками цибулини або позацибулинної зони, що довго не заживають.

До цього самого пункту належать перебіг виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, що ускладнився перфорацією чи кровотечею або грубою рубцевою деформацією цибулини дванадцятипалої кишки, а також стани після виконання стовбурової чи селективної ваготомії в разі неефективності проведеного лікування протягом одного року, накладання шлунково-кишкового анастомозу з помірним порушенням функції травлення (рідкі і незначні прояви демпінг-синдрому, нестійке випорожнення кишковика тощо).

Обов’язковим для діагностики грубої рубцевої деформації цибулини дванадцятипалої кишки є виконання повноцінної дуоденографії в умовах штучної гіпотонії.

До поліцейських з неускладненою виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки з рідкими (один раз на рік і менше) загостреннями, наслідками ушивання перфоративної виразки чи органозберігаючих операцій при виразковій хворобі в разі стійкої ремісії протягом 3-5 років без розладів функції травлення за наявності незначної деформації цибулини дванадцятипалої кишки застосовується пункт «в» цієї статті.

Рецидивний характер перебігу захворювання необхідно підтверджувати даними амбулаторного або стаціонарного обстеження і лікування. У фазі ремісії захворювання достовірною ознакою перенесеної виразки цибулини дванадцятипалої кишки є післявиразковий рубець при ендоскопічному дослідженні та (або) рубцева деформація цибулини дванадцятипалої кишки при рентгенографії в умовах штучної гіпотонії, а перенесеної виразки шлунка - післявиразковий рубець при ендоскопічному дослідженні.

При неускладнених симптоматичних виразках шлунка та дванадцятипалої кишки придатність до служби визначається залежно від тяжкості перебігу основного захворювання із застосуванням відповідних статей.

Відсутність загострень виразкової хвороби протягом 5 років та більше за відсутності органічних змін шлунка та дванадцятипалої кишки не дає підстав для застосування цієї статті.

Стаття 55. До пункту «а» належать хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту (хронічні гастрити, хронічні дуоденіти) із значним або помірним порушенням функції із частими (3 та більше на рік) загостреннями, які потребують стаціонарного лікування, або із занепадом живлення.

До пункту «б» належать хронічні гастрити з помірним порушенням секреторної кислотоутворювальної функції, хронічні запальні захворювання, які підлягають диспансерному нагляду і обмежують працездатність особи (у тому числі тимчасово).

До пункту «в» належать хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються рідкими (один раз на рік та рідше) загостреннями (хронічні гастрити, гастродуоденіти з незначним порушенням кислотоутворювальної функції та рідкими загостреннями, що не потребують медикаментозного лікування і не обмежують працездатність).

Особи з ерозивними або запальними змінами слизової шлунка, дванадцятипалої кишки підлягають лікуванню з подальшим повторним оглядом.

У разі відсутності загострень захворювань протягом 3 років підстав для застосування цієї статті немає.

Стаття 56. До пункту «а» належать токсичне ураження печінки з фіброзом та цирозом печінки, тяжкі форми токсичного ураження печінки з хронічним активним гепатитом, тяжкі форми хронічних прогресуючих активних гепатитів, хронічних рецидивуючих панкреатитів із значним або помірним порушенням функції, які супроводжуються частими (2 та більше на рік) загостреннями та потребують стаціонарного лікування, ускладнення після хірургічного лікування (жовчні, панкреатичні нориці тощо).

До пункту «б» належать хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту з помірним порушенням функції, хронічні панкреатити, хронічні персистуючі гепатити, які потребують повторної госпіталізації хворого, хронічні калькульозні холецистити з печінковими коліками.

Кандидати на службу в поліції за наявності хронічного калькульозного холециститу визнаються непридатними до служби. За наявності жовчнокам’яної хвороби, холестерозу жовчного міхура, що супроводжується загостреннями хронічного холециститу, поліцейським пропонується оперативне лікування. Після проведення операції придатність до служби визначається індивідуально залежно від її наслідків.

Через 1 рік після холецистектомії із сприятливим результатом перебігу хвороби (за відсутності ПХС, при нормальних лабораторних показниках функції печінки) рішення приймається за пунктом «в» цієї статті.

До пункту «в» належать хронічні некалькульозні холецистити та панкреатити з рідкими загостреннями, хронічний персистуючий гепатит з незначним порушенням або без порушення функції. У всіх випадках наявності токсичного ураження печінки в анамнезі мають бути представлені дані біохімічного обстеження, ультразвукового обстеження печінки, жовчного міхура, підшлункової залози та інші інструментальні дані з оглядом гастроентеролога.

У разі відсутності загострень захворювань протягом 3 років та відсутності об’єктивних даних на час огляду діагноз може бути встановлений анамнестично, але підстав для застосування статті 56 в таких випадках немає.

До пункту «в» може бути віднесена гіпербілірубінемія (функціональна, ферментативна) після всебічного обстеження особи з метою виключення порушення функції та хронічної патології печінки.

Стаття 57. До пункту «а» належать:

тяжкі форми хронічних неспецифічних виразкових колітів, ентеритів (у тому числі хвороба Крона) із значним порушенням функції;

наслідки резекції тонкої або товстої кишки із занепадом живлення та проявами демпінг-синдрому;

недостатність сфінктера заднього проходу II-III ступенів;

спайковий процес у черевній порожнині з явищами кишкової непрохідності, який потребує стаціонарного лікування;

хронічний парапроктит із частими загостреннями, що важко піддається лікуванню;

випадіння всіх шарів прямої кишки III стадії.

До пункту «б» належать:

хронічні виразкові коліти та ентерити, хвороба Крона з помірним порушенням функції та частими (2 та більше разів на рік) загостреннями, які потребують стаціонарного лікування, що дає нестійкий позитивний ефект;

спайковий процес у черевній порожнині, що потребує неодноразового стаціонарного лікування;

випадіння прямої кишки II стадії;

хронічний парапроктит з рідкими загостреннями або нестійкими норицями, які рідко відкриваються (1-2 рази на рік).

До пункту «в» належать:

випадіння прямої кишки при дефекації (1 стадія), яка вправляється самостійно;

хронічний парапроктит, який перебігає у формі періодичного гострого запалення без утворення зовнішньої нориці.

У разі випадіння прямої кишки, кишкових або калових свищів, звуження заднього проходу або недостатності його сфінктера, хронічного парапроктиту пропонується хірургічне лікування. Придатність до служби визначається залежно від результатів лікування.

Стаття 58. За наявності гриж пропонується хірургічне лікування.

Підставою для застосування цієї статті є незадовільні результати лікування, протипоказання для його проведення або відмова від нього.

До пункту «а» належать:

рецидивні великих розмірів грижі, які утруднюють ходу або порушують функцію внутрішніх органів після неодноразового рецидиву захворювання з приводу гриж з вираженим занепадом живлення або порушенням функції травлення (стійкі проноси тощо);

діафрагмальні грижі (також набута релаксація діафрагми), що порушують функцію внутрішніх органів;

множинні грижі, а також вентральні грижі, що не вправляються;

зовнішні грижі помірних розмірів, у тому числі при одноразовому рецидиві після хірургічного лікування, які утруднюють ходу, а також вентральні грижі, що потребують носіння бандажу.

Одноразовий рецидив грижі після хірургічного лікування не дає підстав для застосування пункту «а».

До пункту «б» належать:

грижі невеликих розмірів, що не супроводжуються ускладеннями і не порушують функцію;

грижі стравохідного отвору діафрагми, які не супроводжуються порушенням функції, при задовільних результатах лікування.

Передчеревинний жировик білої лінії живота, а також розширення пахових кілець без грижового випинання не дають підстав для обмеження придатності до служби та навчання в ЗВО.

Хвороби сечостатевої системи

Стаття 59. Медичний огляд поліцейських, кандидатів на службу в поліції та кандидатів на навчання в ЗВО із захворюваннями нирок здійснюється тільки після ретельного амбулаторного або стаціонарного обстеження і (за необхідності) лікування.

Для проведення військово-лікарської експертизи, крім терміна «хронічна ниркова недостатність» (ХНН), доцільно застосовувати поняття «хронічна хвороба нирок» (ХХН). ХХН - наявність ознак ураження нирок та (або) зниження швидкості клубочкової фільтрації протягом 1,5-2 місяців від початку захворювання.

Діагностичні критерії стадії ХХН наведено в таблиці 3.

Таблиця 3

Стадія

Характеристика стадії

Швидкість клубочкової фільтрації

1

2

3

І

Ураження нирок з нормальною або підвищеною ШКФ

90

II

Ураження нирок з помірним зниженням ШКФ

60-89

III

Початкова ниркова недостатність

30-59

IV

Виражена ниркова недостатність

15-29

V

Термінальна ниркова недостатність

<15

Ступені ХНН за швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) та концентрацією креатиніну плазми наведено в таблиці 4.

Таблиця 4

Ступені

Рівень клубочкової фільтрації (мл/хв)

Рівень креатиніну (ммоль/л)

1

2

3

1 ступінь

<90 60

>0,123 0,176

2 ступінь

<60 30

>0,176 0,352

3 ступінь

<30 15

>0,352 0,528

4 ступінь

<15 або лікування методами діалізу

>0,528

До пункту «а» належать хронічні захворювання нирок (гломерулярні ураження нирок і нефрити, інші хвороби нирок і сечоводу), ускладнені ХНН 2 та 3 ступенів або ХХН IV-V стадій.

До пункту «б» належать хронічні захворювання нирок з помірним порушенням їх парціальних функцій з ХНН І стадії або без неї та ХХН III стадії. Помірним порушенням функції нирок вважається наявність сечового синдрому із стійкими змінами в сечі, зниження секреторного або екскреторного сегментів на радіоізотопній ренографії більше 30 % норми, поява контрасту на видільних урограмах пізніше 20 хвилин. За цим пунктом слід виносити рішення щодо осіб за наявності в них стійкої артеріальної гіпертензії, яка пов’язана з хронічним захворюванням нирок та потребує медикаментозної корекції.

До пункту «в» належать хронічні захворювання нирок із незначним порушенням їх функції або ХХН І-II стадій. Незначними порушеннями функції нирок вважаються наявність сечового синдрому (минуща еритроцитурія, лейкоцитурія, протеїнурія) при нормальних показниках рівня клубочкової фільтрації та рівня креатиніну крові, поява контрасту на екскреторних урограмах пізніше 10 хвилин.

Кандидати на службу в поліції, які перенесли гострий гломерулонефрит та на час огляду не мають ознак хронічного процесу і ниркової недостатності, можуть бути визнані придатними до служби лише через рік після хвороби.

За наявності патологічних змін у сечі впродовж 4 місяців і більше після перенесеного гострого запального захворювання нирок поліцейські підлягають лікарському нагляду, а за потреби - медичному огляду за пунктом «б» цієї статті.

Стаття 60. До пункту «а» належать захворювання, які супроводжуються значно вираженими порушеннями видільної функції нирок або ХНН II-II ступенів тяжкості:

сечокам’яна хвороба з ураженням нирок при незадовільних результатах лікування (каміння, гідронефроз, вторинний пієлонефрит, що не піддається лікуванню, тощо);

двобічний нефроптоз III стадії;

тазова дистопія нирок із значними порушеннями функцій;

відсутність однієї нирки, видаленої з приводу захворювань, за наявності порушень функції другої нирки будь-якого ступеня;

стани після резекції, пластики сечового міхура;

склероз шийки сечового міхура, що супроводжується міхурово-сечовим рефлюксом та вторинним двобічним хронічним пієлонефритом або гідронефрозом;

стриктура уретри, яка потребує систематичного бужування.

До пункту «б» належать:

сечокам’яна хвороба із частими нападами ниркової коліки (2 та більше на рік) та відходженням каміння з помірним порушенням функції нирок або ХНН І ступеня;

однобічний нефроптоз III стадії або двобічний II стадії з больовим синдромом, вторинним пієлонефритом або вазоренальною гіпертензією;

стани після літотрипсії, які супроводжуються больовим синдромом та вторинним хронічним пієлонефритом або вазоренальною гіпертензією, незалежно від того, порушена функція нирок чи ні;

склероз шийки сечового міхура при однобічних помірних змінах сечовивідної системи (однобічний гідроуретер, гідронефроз);

стриктура уретри, яка потребує бужування не більше 2 разів на рік у разі задовільних результатів лікування.

До пункту «в» належать:

нефункціонуюча нирка, а також відсутність однієї нирки, видаленої з приводу захворювань, у разі нормальної функції нирки, яка залишилася;

поодинокі камінці (до 0,5 см в діаметрі) нирок, сечоводів, які мають нахил до самостійного відходження із рідкими нападами ниркової коліки (1-2 рази на рік);

нефроптоз II стадії з незначними клінічними проявами та незначним порушенням функції нирок;

поодинокі камінці (0,5 см у діаметрі та більше) нирок, сечоводів без порушення видільної функції нирок;

хронічні запальні захворювання сечовивідної системи з рідкими (1-2 рази на рік) загостреннями при успішному лікуванні та незначному порушенні функцій;

стани (до 1 року) після інструментального видалення поодиноких камінців та літотрипсії з незначним порушенням функцій;

тазова дистопія нирок із незначними порушеннями функцій.

До пункту «г» належать:

стани (протягом 1 року) після інструментального видалення поодиноких камінців із сечовивідних шляхів та їх літотрипсії (лоханка, сечовід, сечовий міхур) без порушення функцій та повторного каменеутворення;

однобічний нефроптоз II стадії або двобічний нефроптоз І стадії.

Стаття 61. До пункту «а» належать:

аденома простати I-III стадій;

хронічний простатит, який потребує стаціонарного лікування хворого 2-3 рази на рік;

рецидивна (після хірургічного лікування) водянка оболонок яєчок або сім’яного канатика, що утруднює ходу, сечовипускання.

До пункту «б» належать:

аденома простати І стадії при задовільних результатах лікування;

хронічний калькульозний простатит;

До пункту «в» належать:

стани після видалення одного яєчка через пухлину доброякісного характеру;

хвороби чоловічих статевих органів за наявності клінічних проявів без порушення функцій.

З приводу водянки оболонок яєчка або сім’яного канатика, фімозу, парафімозу, варикозного розширення вен сім’яного канатика пропонується хірургічне лікування. Медичний огляд за пунктами «б», «в» цієї статті проводиться в разі незадовільних результатів лікування або відмови від нього.

Після хірургічного лікування водянки оболонки яєчка, сім’яного канатика або варикоцеле, що закінчується одужанням, придатність до служби та навчання в ЗВО не обмежується.

Відсутність одного яєчка після видалення через неспецифічне захворювання або пошкодження не є підставою для застосування цієї статті.

Стаття 62. До пункту «а» належать хронічні запальні хвороби жіночих статевих органів, які потребують лікування 3 та більше разів на рік і супроводжуються стійкими тазовим болем, порушеннями менструальної функції. Діагноз має встановлюватися у стаціонарі.

До пункту «б» належать хронічні запальні захворювання з помірним порушенням функцій та загостреннями 2 та більше разів на рік.

До пункту «в» належать хронічні запальні хвороби статевих органів з незначними проявами і незначними для служби порушеннями функцій (у тому числі жіночим безпліддям).

Стаття 63. До пункту «а» належать:

ендометріоз із значними клінічними проявами, що потребують стаціонарного лікування (слід ураховувати ступінь поширеності процесу, вираженості больового синдрому та порушення менструальної функції, відсутність стійкого ефекту від консервативного лікування);

повне випадіння матки або піхви;

сечостатеві та кишково-статеві свищі при незадовільних результатах лікування.

До пункту «б» належать:

ендометріоз із помірними або незначними клінічними проявами та тимчасовим ефектом від консервативного лікування;

рубцеві та спайкові процеси малого таза з больовим синдромом.

До пункту «в» належать ендометріоз без клінічних проявів, аденоміоз.

Під час визначення тяжкості захворювання на ендометріоз та ступеня порушення функцій уражених органів слід ураховувати ступінь поширеності процесу, вираженість больового синдрому, тривалість порушення функцій та ефективність лікувальних заходів. Діагноз ендометріозу має бути встановлений у стаціонарі.

Неправильне положення матки без порушення функцій не є підставою для обмеження придатності до служби.

Наявність ерозії (із запальним типом мазка), дисплазії шийки матки, кісти бартолінової залози або поліпу цервікального каналу в кандидатів на службу в поліції та на навчання в ЗВО передбачає прийняття рішення про непридатність до вилікування з повторним оглядом за результатами лікування, у поліцейських - застосування пункту «в».

Стаття 64. До пункту «а» належать:

захворювання молочної залози з поширеним двостороннім процесом та частими загостреннями;

доброякісна дисплазія молочної залози з проліфірацією епітелію;

виражена гінекомастія.

Особи, оперовані з приводу вираженої гінекомастії із сприятливим результатом, визнаються придатними до служби.

До пункту «б» належить незначно виражений односторонній процес у молочній залозі з нечастими загостреннями.

Стаття 65. До пункту «а» належать ювенільні та інші органічно не зумовлені кровотечі, які призводять до анемії.

До пункту «б» належить порушення оваріально-менструальної функції, які проявляються олігоменореєю, аменореєю (непісляопераційною).

Стаття 66. Вагітні, незалежно від терміну вагітності, визнаються непридатними до служби та навчання.

Обсяг обстеження вагітних поліцейських, періодичність оглядів та переривання вагітності проводяться в установленому порядку.

При ускладненнях перебігу вагітності лікування проводиться у стаціонарі. При досягненні терміну вагітності 30 тижнів надається відпустка згідно із чинним законодавством України.

Хвороби шкіри та підшкірної клітковини

Стаття 67. Стаття передбачає бульозні дерматози, дерматити, екзему (справжню, мікробну, професійну), папулосквамозні порушення, інфекційні хвороби шкіри та підшкірної клітковини, кропивницю, еритеми, ураження шкіри та підшкірної клітковини, пов’язані з опроміненням.

Поширені форми хвороб характеризуються дисемінованими висипаннями на значній поверхні шкірного покриву (більше площі 2 долоней хворого) з ураженням двох та більше анатомічних ділянок.

Під обмеженими формами хвороб шкіри та підшкірної клітковини розуміють, як правило, поодинокі осередки ураження, що займають невелику площу однієї з анатомічних ділянок (стопа, гомілка, кисть, голова тощо).

Часто рецидивними формами хвороб шкіри та підшкірної клітковини вважаються такі форми, за яких загострення виникають два та більше разів на рік.

Під пункт «а» підпадають випадки, коли псоріатична хвороба перебігає із частими загостреннями у вигляді еритродермії в поєднанні з артропатією при резистентності до лікування та зниженні працездатності. За наявності псоріатичної артропатії огляд проводять на підставі статтей 67, 69 Переліку захворювань.

До пункту «б» належать обмежені, але великі бляшки псоріазу на голові, відкритих ділянках шкіри, а на обличчі - будь-якої величини. Під дію цього пункту підпадають хворі на хронічну кропивницю із частими загостреннями, що можуть знижувати працездатність.

Придатність до служби кандидатів за наявності в них ксеродермії - абортивного варіанту вульгарного іхтіозу - визначається індивідуально після всебічного обстеження іншими спеціалістами. При виявленні інших форм іхтіозу застосовується пункт «б» статті 67 або один із пунктів статті 82.

До осіб із такими хронічними дерматозами, як червоний плоский лишай, хронічний фурункульоз, вульгарний сикоз, застосовують пункт «в» цієї статті. За пунктом «в» проводиться медичний огляд осіб із хронічним рецидивуючим перебігом парапсоріазу. Відсутність загострень цих захворювань протягом 3 років, відсутність загострень атопічного дерматиту (нейродерміту) протягом 5 років не дає підстав для застосування цієї статті.

Наявність волосяного лишаю (легкої форми папульозного фолікулярного кератозу) не є перешкодою для проходження служби в поліції. Особи з іншими формами фолікулярних кератозів (червоний волосяний лишай, лишай Девержі, хвороба Дар’є тощо) проходять медичний огляд за пунктами «б» або «в» статті 67 залежно від важкості та особливостей перебігу.

При виявленні в кандидатів на службу в поліції гострих захворювань шкіри (гострі піодермії, екзема, дерматити, короста, педикульоз, контагіозний молюск, оперізуючий лишай, рожевий лишай, багатоформна еритема, парапсоріаз) медичний огляд проводиться після лікування.

Стаття 68. Стаття передбачає гніздову алопецію, вугрі на тлі себореї, вітиліго, дискоїдний червоний вовчак, обмежену склеродермію.

Під поширеною формою гніздового облисіння розуміють наявність трьох та більше вогнищ облисіння загальною площею більше долоні хворого.

Під поширеною формою вітиліго розуміють наявність множинних депігментованих плям (трьох і більше) на шкірному покриві будь-яких анатомічних ділянок загальною площею не менше 5 % поверхні тіла.

Під дію пункту «а» підпадають випадки медичного огляду кандидатів на службу в поліції, поліцейських при призначенні або переміщені по службі на посади за графами II-III Переліку захворювань за наявності в них вогнищ вітиліго на відкритих ділянках тіла, які викликають значний косметичний дефект.

До пункту «в» цієї статті належить вперше виявлений васкуліт, що обмежений шкірою, з незначними клінічними проявами. При тривалому перебігу з порушенням функції доцільно застосовувати пункт «а». При шкірних проявах системних васкулітів огляд проводиться на підставі статті 69 Переліку захворювань.

Медичний огляд кандидатів на службу в поліції з рожевими вуграми за наявності кліща Demodex (демодекоз) приводиться за участю гастроентеролога, ендокринолога, за необхідності - інших спеціалістів і, як правило, після проведення курсу протипаразитарного лікування. Особи, що хворіють на себорейний дерматит, підлягають обстеженню суміжними спеціалістами та відповідному лікуванню. Неускладнена себорея, прояви себореї у вигляді вульгарних вугрів з наявністю лише незначного косметичного дефекту не є перешкодою для вступу на службу (навчання). Поліцейські за наявності рожевих вугрів (розацеа) під дію статей 67, 68 не підпадають.

За наявності новоутворень шкіри медичний огляд здійснюється за статтями 8, 10 Переліку захворювань.

Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини

Стаття 69. До пункту «а» належать захворювання сполучної тканини, що характеризуються поліморфною картиною ураження (системний червоний вовчак, системний склероз, дерматоміозит, еозинофільний фасциїт, вузликовий періартеріїт, гранульоматоз Вегенера, змішані захворювання сполучної тканини), незалежно від вираження змін з боку органів та систем, частоти загострень та ступеня функціональних порушень. До цього самого пункту належать ревматоїдний артрит, у тому числі ювенільний артрит та анкілозивний спондилоартрит (хвороба Бехтерева), з вираженими змінами в суглобах та хребті, ураженням інших органів та систем (системні форми) із значними порушеннями функцій та стійкою втратою працездатності.

До пункту «б» належать повільно прогресуючі форми запальних захворювань суглобів та хребта з помірно вираженими ексудативно-проліферативними змінами та функціональною недостатністю суглобів за відсутності системних проявів та зі збереженою працездатністю. До цього самого пункту належать початкові форми достовірних випадків ревматоїдного артриту та хвороби Бехтерева за наявності клініко-лабораторних ознак активності процесу, усі форми системних васкулітів із рецидивним характером перебігу.

До пункту «в» належать хронічні захворювання суглобів та хребта з рідкими (один раз на рік та рідше) загостреннями та незначним порушенням функцій. За цим самим пунктом оглядаються особи із затяжним перебігом гострих запальних артропатій при збереженні ексудативно-проліферативних змін у суглобах та за наявності лабораторних ознак активності процесу.

При хронічних і рецидивних формах хвороби Рейтера та інших артритах, пов’язаних з інфекцією (реактивні артрити), а також псоріатичному артриті придатність до служби визначається за пунктами «а», «б» або «в» залежно від стану функцій суглобів, залучення інших органів та систем.

Після перенесених гострих запальних захворювань кістково-м’язової системи особи можуть бути визнані придатними до служби та на навчання в разі відсутності ознак запалення протягом 6 місяців.

Хронічні форми реактивних артритів за відсутності загострення захворювання більше 3 років та без порушення функцій суглобів не є підставою для застосування цієї статті.

Стаття 70. Постанова щодо придатності до служби в разі захворювань кісток та суглобів приймається після ретельного обстеження та лікування (за необхідності) особи. При цьому необхідно враховувати характер перебігу захворювання, частоту рецидивів, стійкість ремісії, ефективність лікування в минулому, ступінь порушення функції на період медичного огляду, особливості служби тощо. При медичному огляді кандидатів на службу в поліції особлива увага приділяється оцінці об’єму рухів у суглобах на час медичного огляду.

До пункту «а» належать:

анкілоз великого суглоба, значне обмеження рухів або патологічна рухливість у ньому;

виражений деформуючий остеоартроз великих суглобів із стійким больовим синдромом та атрофією м’язів кінцівок;

остеомієліт з наявністю секвестральних порожнин, секвестрів, нориць, які довго не загоюються або часто (не рідше 1-2 рази на рік) відкриваються.

При анкілозах великих суглобів у функціонально вигідному положенні або за належної функціональної компенсації придатність до служби поліцейських на посадах за графою IV може визначатися за пунктом «б».

До пункту «б» належать:

часті (3 та більше разів на рік) вивихи великих суглобів, які виникають при незначних фізичних навантаженнях, пов’язаних з виконанням звичайних службових обов’язків, із вираженою нестійкістю (розхитаністю) або рецидивним синовіїтом суглоба з гіпотрофією м’язів кінцівки;

деформуючий артроз II стадії в одному з великих суглобів (ширина суглобової щілини на рентгенограмі 2-4 мм) з больовим синдромом;

остеомієліт (у тому числі первинно хронічний) із щорічними загостреннями.

До пункту «в» належать:

вивихи, що рідко виникають (менше 3 разів на рік), нестійкість та синовіїт великих суглобів при помірних фізичних навантаженнях або повторних травмах;

деформуючий артроз І стадії в одному з великих суглобів;

остеохондропатії із закінченим процесом та помірними клінічними проявами (при звичайних фізичних навантаженнях функція страждає незначно);

хондропатія з незакінченим процесом;

остеомієліт з рідкими (один раз на 2-3 роки) загостреннями за відсутності секвестральних порожнин та секвестрів.

Остеомієлітичний процес вважається закінченим за відсутності загострення, секвестральної порожнини та секвестрації протягом трьох та більше років.

До цього самого пункту належать стресові переломи кісток, їх патологічна перебудова після завершення стаціонарного лікування (у тому числі з наявністю металоконструкцій після оперативного лікування), гіперостози, які перешкоджають руху кінцівки та/або супроводжуються больовим синдромом.

Для оцінки об’єму рухів у суглобах слід керуватися показниками у градусах, що наведені в таблиці 5.

Таблиця 5

Суглоб

Рухи

Норма

Обмеження рухів

незначне

помірне

значне

1

2

3

4

5

6

Плечовий з плечовим поясом

Згинання

Розгинання

Відведення

180

40

180

115

30

115

100

20

100

80

15

80

Ліктьовий

Згинання

Розгинання

Пронація

Супінація

40

180

180

180

80

150

135

135

90

140

90

90

100

120

60

60

Променево-запястний

Згинання

Розгинання

Відведення:

радіальне,

ульнарне

75

65

20

40

35

30

10

25

20-25

20-25

5

15

15

15

2-3

10

Кульшовий

Згинання

Розгинання

Відведення

75

180

50

100

170

25

110

160

20

120

150

15

Колінний

Згинання

Розгинання

40

180

60

175

90

170

110

160

Гомілково-стопний

Підошовне

згинання

Тильне згинання (розгинання)

130

70

120

75

110

80

100

85

Повторність вивиху великого суглоба має бути засвідчена лікувально-профілактичним закладом з обов’язковою рентгенографією суглоба до та після усунення вивиху. Повторність вивиху колінного суглоба підтверджується позитивними симптомами переднього або заднього «висувної шухляди» з різницею у зміщенні гомілки порівняно із здоровим суглобом не менше 10 мм.

З приводу нестійкості великих суглобів поліцейським пропонується хірургічне лікування.

За наявності хибних суглобів поліцейські підлягають лікуванню із застосуванням сучасних методів (компресійно-дистракційного остеосинтезу та інших). При кістозному переродженні кісток, стресових переломах, відсікаючому остеохондрозі у великому суглобі поліцейським пропонується лікування, особливо в тих випадках, коли виник симптомокомплекс блокади суглоба після утворення «суглобової миші».

Постанова щодо придатності до служби приймається після закінчення лікування залежно від ступеня порушення функцій кінцівки або суглоба.

Стаття 71. Діагнози захворювань хребта мають бути підтверджені відповідними результатами досліджень та висновками спеціалістів. Характер патологічних змін хребта має бути підтверджений багатовісьовими навантажувальними, функціональними рентгенологічними та іншими дослідженнями (комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія).

При медичному огляді поліцейських експертний діагноз хвороби хребта та її наслідків встановлюється хірургом-травматологом за участю невропатолога. При цьому необхідно враховувати характер перебігу захворювання, частоту загострень, стійкість ремісії, ефективність лікування в минулому, ступінь порушення функції на період медичного огляду, особливості служби тощо. При медичному огляді кандидатів на службу в поліції особлива увага приділяється оцінці об’єму рухів хребта на час медичного огляду.

До пункту «а» належать:

інфекційний спондиліт із частими загостреннями;

спондилолістез III-IV ступенів (зміщення більше половини поперекового діаметра тіла хребця) з постійно вираженим больовим синдромом і нестабільністю хребта;

остеохондроз, деформуючий спондильоз II-III стадій (наявність потужного утворення, що з’єднує тіла хребців між собою, яке блокує руховий сегмент) з вираженими корінцевими та провідниковими порушеннями, з приводу клінічних проявів яких зафіксовано часті звернення за медичною допомогою, повторні стаціонарні лікування без стійкого клінічного ефекту та (або) велика кількість днів непрацездатності;

деформуючий спондильоз II стадії та міжхребцевий остеохондроз із множинними масивними дзьобоподібними розростаннями в ділянках міжхребцевих сполучень з больовим синдромом;

викривлення хребта (кіфози, сколіози III-IV ступенів), що призводять до деформації грудної клітки та порушення функції зовнішнього дихання;

спондилолізний спондилолістез з постійним больовим синдромом.

До пункту «б» належать:

фіксовані набуті викривлення хребта, які супроводжуються ротацією хребців (сколіоз II ступеня, остеохондропатичний кіфоз з клиноподібною деформацією не більше трьох хребців із зниженням висоти передньої поверхні тіла хребця на 2-3 мм і більше);

деформуючий спондильоз І стадії при ураженні тіл не більше трьох хребців та міжхребцевий остеохондроз при ураженні трьох та більше міжхребцевих дисків з больовим синдромом при фізичних навантаженнях та чіткими анатомічними ознаками деформацій, що виявлені під час клінічного обстеження та на рентгенограмах.

До пункту «в» належать:

нефіксовані викривлення хребта І ступеня з кутом відхилення осі хребта більше 5 та остеохондропатичний кіфоз (кінцева стадія захворювання);

ізольовані явища деформуючого спондильозу та міжхребцевого остеохондрозу (у тому числі поодинокі грижі Шморля та протрузії міжхребцевих дисків) без порушення функцій.

Ознаками клінічного прояву хондрозу є порушення статичної функції ураженого відділу хребта - порушення форми хребта (випрямлення шийного (поперекового) лордозу або утворення кіфозу, поєднання локальних лордозу та кіфозу замість рівномірного лордозу). Больовий синдром при фізичних навантаженнях має підтверджуватися неодноразовими зверненнями за медичною допомогою, які записуються до медичних документів оглянутого. Тільки сукупність клінічних та рентгенологічних ознак деформуючого спондильозу та/або міжхребцевого остеохондрозу дає підставу для застосування пунктів цієї статті.

Ступінь сколіозу визначається рентгенологом за рентгенограмами на підставі виміру кутів сколіозу.

Для оцінки об’єму рухів хребта слід керуватися таблицею 6.

Таблиця 6

Відстань

Рухи

Норма

Обмеження рухів

незначне

помірне

значне

Від горбика потиличної кістки до остистого відростка VII шийного хребця

Нахил голови

Збільшення

на 3-4 см

Збільшення

на 2,5 см

Збільшення

на 2 см

Збільшення

на 1-1,5 см

Відкидання голови

Зменшення

на 8-10 см

Зменшення

на 6-7 см

Зменшення

на 4-5 см

Зменшення

на 3-3,5 см

Повороти в шийному відділі хребта

85°

70-75°

60-65°

30-50°

Від остистого відростка VII шийного хребця до І крижового хребця

Згинання вперед

Збільшення

на 5-7 см

Збільшення

на 4-5 см

Збільшення

на 2,5-3,5 см

Збільшення

на 1,5 см

Прогинання назад

Зменшення

на 5-6 см

Зменшення

на 4-5 см

Зменшення

на 2,5-3,5 см

Зменшення

на 2,0 см

Повороти в поперековому та грудному відділах хребта

25-30°

19-24°

15-18°

10-14°

Стаття 72. До пункту «а» належать:

відсутність першого пальця на рівні міжфалангового суглоба та другого-п’ятого пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці;

відсутність другого-пятого пальців на рівні дистальних кінців основних фаланг на одній руці;

відсутність перших пальців на рівні п’ястково-фалангових суглобів на обох руках.

застарілі переломо-вивихи пальців руки із значним та помірним порушеннями функції;

остеохондропатії кісток кистьового суглоба;

остеомієліт кісток кистьового суглоба;

застарілі вивихи трьох та більше п’ясткових кісток;

дефекти трьох та більше п’ясткових кісток;

руйнування та дефекти двох та більше п’ястково-фалангових суглобів;

застарілі пошкодження або дефекти сухожиль-згиначів двох або більше пальців проксимальніше рівня п’ясткових кісток;

сукупність застарілих пошкоджень трьох та більше пальців, що призводять до стійкої контрактури або порушень трофіки (анестезія, гіперстезія та гіперпатія трьох пальців);

кінська, п’яткова, варусна, порожниста стопа та інші незворотні різко виражені викривлення стоп, що порушують функцію і унеможливлюють користування стандартним взуттям;

виражені деформації стопи з больовим синдромом та порушенням статики, за яких неможливе носіння стандартного взуття.

До пункту «б» належать:

застарілі вивихи пальців руки, анкілоз кистьового суглоба з незначним порушенням функції;

дефекти двох п’ясткових кісток або несправжні суглоби з незначним порушенням функції;

зведення або нерухливість усіх пальців на рівні основних фаланг на обох стопах, першого або двох пальців на одній стопі, усіх пальців на рівні основних фаланг на одній стопі, усіх пальців на рівні середніх фаланг на обох стопах;

відсутність трьох пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на обох руках, другого пальця на рівні п’ястково-фалангового суглоба та третього-п’ятого пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці, другого-п’ятого пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці, другого-четвертого пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці, першого або другого пальця у правші або лівші.

За відсутність першого пальця слід вважати відсутність дистальної фаланги. За відсутність другого-п’ятого пальців слід вважати відсутність дистальної та середньої фаланг. За відсутність фаланги слід вважати відсутність 2/3 фаланги.

За відсутність пальця на стопі вважається відсутність його на рівні плюсно-фалангового суглоба. Повне зведення або нерухливість пальця прирівнюється до його відсутності.

Пошкодження або захворювання кісток, сухожиль або нервів пальців, що призвели до розвитку стійких контрактур у хибному положенні, прирівнюється до відсутності пальців.

До пункту «в» належать деформації та дефекти кистей та ступень, які не порушують функцію кінцівки.

Стаття 73. До пункту «а» належить плоскостопість 3 ступеня.

До пункту «б» належить плоскостопість 2 ступеня за наявності остеоартрозу в таранно-човноподібному суглобі.

Ступінь плоскостопості оцінюється за рентгенограмами стоп, виконаними у стоячому положенні у 2 проєкціях. Рентгенологічні межі показників плоскостопості в боковій проєкції з навантаженням наведено в таблиці 7.

Таблиця 7

Оцінка ступеня поздовжньої плоскостопості

Ступінь плоскостопості

Кут поздовжнього склепіння

(град.)

Висота склепіння

(мм)

Норма

125-130

39

І ступінь

135-140

35-25

II ступінь

141-155

24-17

III ступінь

>155

<17

Плоскостопість І та II ступенів без явищ артрозу в таранно-човноподібному суглобі не підпадає під дію цієї статті.

У разі деформацій першого пальця, що супроводжуються плоскостопістю та іншими деформаціями стопи з порушенням функцій, які утруднюють носіння стандартного взуття, огляд проводиться за пунктами «а» або «б» статей залежно від ступеня їх порушення.

Стаття 74. Стаття застосовується в разі наявності ампутаційної кукси верхньої або нижньої кінцівки.

У разі вдалого протезування односторонньої ампутаційної кукси нижньої кінцівки нижче рівня верхньої третини гомілки поліцейські можуть визнаватися придатними до служби на посадах за графою IV із зазначенням видів служби, які їм протипоказані.

За наявності ампутаційних кукс кінцівок на будь-якому рівні після злоякісних новоутворень або захворювань судин (ендартеріїт, атеросклероз та інші) одночасно застосовується стаття Переліку захворювань, що передбачає основне захворювання.

Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників

Стаття 75. Передбачає наслідки травм, поранень голови, а також наслідки травм від повітряної вибухової хвилі (контузія) та інших зовнішніх чинників. За наявності порушення функції інших органів і систем застосовуються також інші статті Переліку захворювань з урахуванням гостроти зору, слуху, жувальної функції тощо.

За наявності ознак емоційно-вольових, інтелектуально-мнестичних та інших психічних розладів, які виникли внаслідок травми головного мозку, рішення за цією статтею виноситься після висновку психіатра.

Під дію цієї статті підпадають визначені наслідки пошкодження кісток мозкового та лицьового черепа, що не супроводжуються ознаками ураження ЦНС та інших систем. Після перенесених гострих травм черепа та їх хірургічного лікування з наявністю дефекту кісток склепіння черепа постанова приймається залежно від розмірів дефекту та результатів пластичної операції.

Дефект кісток черепа після кістково-пластичної трепанації визначається як дефект кісток черепа, замінений аутокісткою. Площа накладених після черепно-мозкової травми діагностичних фрезових отворів додається до площі дефекту кісток склепіння черепа, не заміщеного пластичним матеріалом або аутокісткою.

До пункту «а» належать:

дефекти та деформації кісток черепа після поранень та травм, що не заміщені трансплантатами при незадовільних результатах ортопедичних методів їх лікування;

анкілози, контрактури скронево-нижньощелепних суглобів, хибні суглоби нижньої щелепи за відсутності ефекту від лікування (у тому числі хірургічного) або відмови від нього;

наявність чужорідного тіла в порожнині черепа;

дефект кісток склепіння черепа більше 20 см-2, заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою;

дефект кісток склепіння черепа від 8 до 20 см-2, не заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою;

наслідки травматичного пошкодження з тяжкими розладами функції головного мозку (забій, здавлення, субдуральна гематома), які призводять до стійких паралічів або глибоких парезів, порушень функцій тазових органів тощо;

наслідки травматичного пошкодження мозкової речовини із значними розладами коркових функцій (афазія, агнозія, апраксія, геміанопсія, пірамідні, екстрапірамідні, координаторні порушення тощо);

наслідки травм у вигляді церебрально-злипливого або злипливо-кістозного арахноїдиту з різким підвищенням внутрішньочерепного тиску, вираженою гідроцефалією, вираженими вестибулярними та ліквородинамічними розладами;

посттравматичний оптикохіазмальний арахноїдит з розладами зору;

3 та більше випадків епілептичних нападів післятравматичного характеру.

До пункту «б» належать:

дефект кісток склепіння черепа від 8 до 20 см-2, заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою;

дефект кісток склепіння черепа до 8 см-2, не заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою;

наслідки травм головного мозку з помірним порушенням функції, за яких вогнищеві симптоми та розлади функції не сягають ступеня вираження, передбаченого пунктом «а»;

травматичний арахноїдит з помірним підвищенням внутрішньочерепного тиску, помірною гідроцефалією, помірними ліквородинамічними розладами;

до 2 епілептичних нападів післятравматичного характеру незалежно від наявності інших клінічних проявів травми;

наслідки перелому основи черепа у вигляді симптоматики органічного ураження головного мозку.

До пункту «в» належать такі наслідки травм головного мозку, за яких у неврологічному статусі проявляються розсіяні органічні ознаки (незначна асиметрія носогубних складок, анізорефлексія тощо), поєднані із стійкою незначною вегетосудинною нестійкістю та астенічними явищами.

За цим пунктом може прийматися рішення щодо поліцейських, які перенесли субарахноїдальний крововилив унаслідок травми голови. При повторних субарахноїдальних крововиливах застосовуються пункти «а» та «б» цієї статті або статті 41.

До пункту «г» належать:

стан протягом 6-12 місяців після перенесення травми головного мозку за відсутності неврологічної симптоматики;

факт черепно-мозкової травми в поліцейських в анамнезі (до 5 років) за відсутності порушень функцій нервової системи на час медичного огляду;

незначна вегето-судинна нестійкість терміном понад 1 рік після перенесеної травми.

Факт лікування з приводу травм головного мозку в анамнезі має бути підтверджений медичними документами, а за їх відсутності - ураховуються явні наслідки (рубці тощо) пошкодження голови. Вплив наслідків травми на працездатність або виконання службових обов’язків повинен підтверджуватися характеристиками з місця роботи (служби), навчання. Постанова про придатність (непридатність) осіб до служби та на навчання в ЗВО приймається за результатами додаткового спеціального обстеженя (ЕЕГ тощо).

Кандидати на службу в поліції, які перенесли травму головного мозку із субарахноїдальним крововиливом, визнаються непридатними до служби.

Стаття 76. До пункту «а» належать:

наслідки травматичних ушкоджень горла, трахеї, гортані у вигляді стійкої відсутності голосоутворення, дихання через природні дихальні шляхи із значним порушенням функції зовнішнього дихання;

стани та наслідки після свіжих множинних проникних нестабільних переломів тіл хребців 3 ступеня компресії;

наслідки (до 3 років після травми) після хірургічного лікування з приводу переломів, вивихів та переломо-вивихів тіл хребців із застосуванням спондило-корпородезу;

віддалені наслідки множинних переломів тіл хребців з вираженою сколіотичною або кіфосколіотичною деформацією та нестабільністю хребта;

наслідки переломів кісток таза із пошкодженням внутрішніх органів при незадовільних результатах лікування.

До пункту «б» належать:

наслідки травматичних ушкоджень горла, трахеї, гортані у вигляді стійкого утруднення голосоутворення (захриплість, зниження гучності голосу) або стійке утруднення дихання з помірним порушенням функції зовнішнього дихання;

свіжий компресійний проникний перелом або вивих тіла хребця незалежно від функціональних порушень;

віддалені наслідки перелому одного та більше тіл хребців з клиноподібною деформацією 2-3 ступенів;

стан та наслідки після однобічних переломів кісток таза без порушення цілісності тазового кільця та лобкового з’єднання при незадовільних результатах лікування.

До пункту «в» належать компресійні стабільні переломи одного та більше тіл хребців 1 ступеня компресії та їх наслідки з незначним больовим синдромом.

За цим пунктом оглядаються особи після консервативного або хірургічного лікування з приводу неврологічно неускладненого перелому дужок суглобових відростків хребців, відростків хребців за наявності незначного порушення функцій хребта або больового синдрому.

За наявності несправжніх суглобів поліцейські підлягають лікуванню. Постанова про придатність до служби виноситься після закінчення лікування залежно від результатів.

За наявності травматичного або вогнестрільного остеомієліту постанова виноситься згідно з поясненнями до статті 70 залежно від стану патологічного процесу.

Стаття 77. До пункту «а» належать:

віддалені наслідки переломів довгих та інших кісток із значним порушенням функцій кінцівки;

переломи шийки стегнової кістки при незадовільних результатах лікування (у тому числі ендопротезування);

неправильно зрощені множинні переломи кісток таза з порушенням цілісності тазового кільця, лобкового сполучення, а також в області вертлюжної ямки із центральним вивихом голівки стегнової кістки, явищами анкілозу або деформуючого артрозу;

укорочення верхньої кінцівки більше ніж на 5 см або нижньої кінцівки більше ніж на 2 см, скривлення або інші деформації кінцівок внаслідок неправильного зрощення переломів із значним порушенням функцій.

До цього пункту належать анкілоз або деформуючий артроз великого суглоба, асептичний некроз голівки кістки із значним обмеженням рухів або патологічною рухливістю, що розвинулися унаслідок травми.

При оцінці об’єму рухів у суглобах керуються показниками у градусах, що наведені в таблиці 5.

При анкілозах великих суглобів у функціонально вигідному положенні або при хорошій функціональній компенсації придатність до служби за графою IV може визначатися за пунктом «б».

При ендопротезуванні великих суглобів медичний огляд проводиться на підставі пунктів «а», «б» залежно від результатів лікування з урахуванням пояснень до статті 70.

До пункту «б» належать:

віддалені наслідки переломів довгих та інших кісток із помірним порушенням функцій кінцівки;

наслідки травм (у тому числі їх оперативного лікування) з помірним порушенням рухів у великих суглобах або при незадовільній компенсації функцій кінцівки;

укорочення верхньої кінцівки більше ніж на 5 см або нижньої кінцівки більше ніж на 2 см, скривлення або інші деформації кінцівок унаслідок неправильного зрощення переломів із помірним або незначним порушенням функції кінцівки.

До пункту «в» належать:

наслідки лікування перелому шийки стегнової кістки з використанням остеосинтезу при повному відновленні або незначних порушеннях функції тазостегнового суглоба;

віддалені наслідки переломів довгих та інших кісток із незначним порушенням функцій кінцівки;

укорочення верхньої кінцівки від 2 до 5 см включно або нижньої кінцівки до 2 см унаслідок неправильного зрощення переломів із незначним порушенням функції або без порушення;

наслідки переломів із невилученими металевими конструкціями при відмові від їх вилучення.

Стаття 78. Під дію статті підпадають наслідки травматичних пошкоджень та оперативних втручань на органах грудної, черевної порожнин, органах, розташованих поза черевом, та органах таза.

До пункту «а» належать стани та наслідки пошкоджень бронхолегеневого апарату із значним та помірним порушеннями функції зовнішнього дихання, поширена облітерація перикарда, резекція стравоходу, шлунка, тонкої або товстої кишки, накладання шлунково-кишкового з’єднання при занепаді живлення або стійкому порушенні функції травлення (демпінг-синдром, що не піддається лікуванню, стійкі проноси тощо), накладення біліодигестивних анастомозів, жовчні або панкреатичні свищі при незадовільних результатах лікування, відсутність легені без порушення функції зовнішнього дихання, резекція частки печінки або частки підшлункової залози, відсутність нирки при порушенні функцій нирки, яка залишилася, незалежно від ступеня його вираженості, відсутність статевого члена, наявність стороннього тіла, розміщеного в корені легені, серці або поблизу великих судин, незалежно від ускладнень або функціональних порушень.

До пункту «б» належать відсутність нирки при нормальній функції нирки, яка залишилася, наслідки резекції частки нирки, оперативних втручань з приводу спайкового процесу в черевній порожнині, видалення частини або сегмента легені, ліквідації пневмогемотораксу з незначним порушенням функцій, стани після холецистектомії (у тому числі лапароскопічної).

До пункту «в» належать відсутність селезінки внаслідок її видалення після травми, наслідки резекції частки нирки, частини або сегмента легені, ліквідації пневмогемотораксу без порушення функції.

Стаття 79. До пункту «а» належать масивні келоїдні, гіпертрофічні рубці в області голови, шиї, тулуба та кінцівок, що спаяні з підлеглими тканинами або легко уразливі і часто вкриваються виразками при незадовільних результатах лікування або відмові від нього, рубцеві зміни, що обмежують рух, унеможливлюють носіння форменого одягу, взуття та спорядження, стан після глибоких опіків більше 10 % поверхні шкіри тіла або більше 70 % поверхні шкіри кінцівки, рубці, що спотворюють обличчя, при незадовільних результатах лікування або відмові від нього.

До пункту «б» належать наслідки травм, опіків, що обмежують рухи, еластичні рубці, які вкриваються виразками під час довготривалої ходи та інших фізичних навантажень. До цього пункту належать віддалені наслідки глибоких опіків з пластикою менше 70 % поверхні шкіри кінцівки або до 10 % поверхні шкіри тіла. За наявності рубців з явищами каузалгії після невдалого хірургічного лікування постанова приймається за статтею 23 Переліку захворювань.

До пункту «в» належать стани з наявністю рубців шкіри, що не супроводжуються ускладненнями, зазначеними в пунктах «а» та «б» цієї статті, але спричиняють косметичний дефект (за неможливості його усунення). За цим пунктом оглядаються особи з наслідками розривів, пошкоджень м’язів (створення осифікатів) та сухожиль, які незначно порушують функцію кінцівок.

За наявності наслідків травм, термічних та хімічних опіків з пошкодженням очей, пальців кистей або стоп медичний огляд проводиться, у тому числі, залежно від ступеня порушення функцій органів і систем за відповідними пунктами інших статей Переліку захворювань.

Стаття 80. До пункту «а» належать наслідки травм нервів, спинного мозку за наявності значно виражених та стійких розладів у руховій, чутливій сферах або трофіці (згідно з поясненнями до пункту «а» статті 23 Переліку захворювань), а також наслідки пошкоджень, які супроводжуються стійким больовим синдромом (каузалгія, неврома, що спричиняє різкий біль та не підлягає хірургічному лікуванню, тощо), порушенням сечовиділення та дефекації.

До пункту «б» належать наслідки пошкоджень нервів та сплетінь, за яких через парез групи м’язів або окремих м’язів помірно порушується основна функція кінцівок, а також наслідки струсу або забою спинного мозку за наявності помірного порушення функцій. До цього пункту належать паралічі мімічних м’язів унаслідок пошкодження основного стовбура або великих гілок лицьового нерва.

До пункту «в» належать наслідки пошкоджень спинного мозку, сплетінь, нервів, за яких функція кінцівки хоча й страждає, але різко не розладнується (пошкодження одного променевого або ліктьового нервів, якщо знижена сила розгиначів кисті та обмежена її тильна флексія, тощо), наслідки пошкоджень спинного мозку з незначним порушенням рухових або чутливих функцій.

Стаття 81. Передбачає наслідки отруєнь лікарськими засобами, медикаментами та біологічними речовинами переважно немедичного призначення, їх токсичної дії, інші та неуточнені впливи зовнішніх чинників.

Ступінь тяжкості цих наслідків залежить від порушення функцій органів та систем і під час огляду передбачає також застосування відповідних статей Переліку захворювань.

У гострих випадках кандидати на службу в поліції та на навчання в ЗВО визнаються непридатними до вилікування.

Вроджені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії

Стаття 82. Стаття застосовується у випадках неможливості лікування вроджених вад розвитку, відмови від лікування або незадовільних його результатів, а також при хромосомних аномаліях, підтверджених результатами обстеження в медико-генетичних консультаціях.

До пункту «а» належать мікроцефалія, вади з редукцією частини головного мозку, вроджена гідроцефалія, інші аномалії головного та спинного мозку із значним порушенням функцій нервової системи, вроджені вади серця з гемодинамічними порушеннями (у малому та великому колах кровообігу); незарощення баталової протоки, дефект міжшлуночкової або міжпередсердної перетинки без гемодинамічних розладів, вади розвитку бронхолегеневого апарату та плеври із значним порушенням функції зовнішнього дихання та значною втратою працездатності, вади щелепно-лицевої ділянки (у тому числі розщілини піднебіння та губи), органів травлення з вираженими клінічними проявами, вроджені фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози тощо) з деформацією грудної клітки (реберний горб тощо) та значним і помірним порушеннями функцій зовнішнього дихання, отосклероз, відсутність з одного чи з обох боків вушних раковин або деформації, що їх спотворюють, вроджені аномалії ниркових судин (підтверджені даними ангіографії) з явищами вазоренальної гіпертензії та нирковими кровотечами, аномалії нирок, сечоводів або сечового міхура із значним або помірним порушенням функцій нирок, мошонкова або промежинна гіпоспадія, аномалії статевих органів (відсутність статевого члена, атрезія піхви тощо), деформація таза, що супроводжується кіфосколіозами 2-3 ступенів або обмеженням рухів у тазостегнових суглобах, варусна деформація шийки стегнової кістки з укороченням ноги більше 2 см, О-подібне викривлення ніг, якщо відстань між виступами внутрішніх виростків стегнових кісток більше 20 см, або Х-подібне викривлення, якщо відстань між внутрішніми щиколотками гомілок більше 12 см, О-подібне викривлення ніг, якщо відстань між виступами внутрішніх виростків стегнових кісток становить більше 12 см, іхтіоз вроджений, іхтіозоподібна еритродермія.

До пункту «б» належать вроджена відсутність однієї нирки, полікістоз нирок, поодинокі солітарні кісти нирок більше 2 см у діаметрі з незначним порушенням функції, вроджені вади серця без ознак порушення функції, атрезія слухового проходу при сприйманні шепітної мови на друге вухо на відстані від 2 до 4 м, затримка одного або обох яєчок у черевній порожнині, у пахвинних каналах або біля зовнішніх їх отворів, варусна деформація шийки стегна з укороченням ноги до 2 см.

Стаття 83. Висновок про рівень фізичного розвитку оглянутого дається суворо індивідуально на підставі оцінки ступеня розвитку м’язової системи, зросту, ваги тіла та обхвату грудей. Під час оцінки розвитку м’язової системи враховуються ступінь відкладення підшкірно-жирової клітковини, а також особливість скелетної мускулатури. При прийнятті рішення враховуються дані комплексного обстеження, проведеного з метою виключення патології ендокринної системи та органів травлення.

Стосовно кандидатів на службу в поліції з ендокринологічними порушеннями, порушеннями системи травлення, значними деформаціями грудної клітки та іншими дефектами окремих частин тіла постанова виноситься згідно з відповідними статтями Переліку захворювань.

Кандидати з ростом нижче 160 см та вагою тіла меше 55 кг визнаються непридатними на навчання в ЗВО, коли висуваються підвищені вимоги до стану їх здоров’я. Для індивідуальної оцінки рівня фізичного розвитку та ступеня угодованості можна використовувати дані, наведені в поясненнях до статті 12 Переліку захворювань.

Стаття 84. Кандидати на службу в поліції та кандидати на навчання в ЗВО визнаються непридатними навіть при невстановленій етіології нічного нетримання сечі.

Обстеження поліцейських, які страждають на нічне нетримання сечі, має бути повним та комплексним за участю невропатолога, уролога та психіатра. Якщо нетримання сечі є одним із симптомів захворювання нервової або сечостатевої системи, постанова приймається за статтею Переліку захворювань, яка передбачає основне захворювання.

Стаття 85. За наявності заїкання особа, яка проходить медичний огляд, піддається поглибленому обстеженню. Експертна постанова виноситься на підставі консультації невропатолога, психіатра та отоларинголога, за можливості - й логопеда. Ступінь вираженості заїкання визначається шляхом динамічного спостереження за станом мовленнєвої функції в різних умовах та оцінюється за моментами найбільш вираженого прояву захворювання.

Суттєве значення в експертній оцінці стану поліцейського має службова характеристика із зазначенням того, якою мірою заїкання цієї особи позначається на виконанні нею службових обов’язків.

Експертний висновок про придатність до служби дає невропатолог на підставі даних обстеження та ретельного вивчення медичних документів.

Заїканням, що не обмежує придатності до служби і не потребує лікування, вважається лише затримка вимови, «спотикання» на початку фрази, інші слова невеликої фрази вимовляються (на одному диханні) вільно або злегка уповільнено, але без повторювання слів.

{Додаток 2 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}


Додаток 3

до Положення про діяльність медичної

(військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 19 розділу II)

ТАБЕЛЬ

оснащення медичної (військово-лікарської) комісії

1. Лікарсько-медичні предмети, апарати та інструменти:

1) кабінет антропометрії:

терези медичні - 1 шт.;

динамометр ручний (плоскопружинний) - 2 шт.;

стрічка вимірювальна з поділками на сантиметри - 1 шт.;

пінцет анатомічний довжиною 15 см - 1шт.;

ростомір - 1 шт.;

спірометр - 1 шт.;

скло збільшувальне (лупа) - 1 шт.;

шафа сухожарова (стерилізатор) - 1 шт.;

2) кабінет терапевта:

стетофонендоскоп - 1 шт.;

сфігмоманометр - 1 шт.;

термометр медичний - 2 шт.;

шпатель для язика прямий двобічний - 5 шт.;

манжет для сфігмоманометра (запасний) - 2 шт.;

лоток ниркоподібний емальований - 1 шт.;

3) кабінет хірурга:

стетофонендоскоп - 1 шт.;

кутомір - 1шт.;

стрічка вимірювальна з поділками на сантиметри - 1 шт.;

4) кабінет невропатолога:

молоточок неврологічний - 1 комплект;

шпатель для язика двосторонній - 5 шт.;

лоток ниркоподібний емальований - 1 шт.;

стрічка вимірювальна - 1 шт.;

5) кабінет отоларинголога:

крісло Барані - 1 шт.;

рефлектор лобний - 1 шт.;

воронки вушні № 1, 2, 3, 4-3 набори;

воронка вушна пневматична - 1 шт.;

балон для продування вух ємкістю 180 мл з наконечником - 1 шт.;

заглушувач вушний для дослідження слуху при визначенні однобічної глухоти - 2 шт.;

дзеркало гортанне діаметром 21 мм - 2 шт. і діаметром 24 мм - 1 шт.;

дзеркало носоглоткове діаметром 8 мм - 2 шт.;

дзеркало носове з довжиною губок 40 мм - 8 шт. і довжиною губок 60 мм - 2 шт.;

зонд вушний Воячека гострокінцевий - 2 шт.;

зонд вушний з насічками - 5 шт.;

зонд вушний головчастий - 5 шт.;

зонд носовий головчастий Воячека - 2 шт.;

камертон на 128 коливань - 1 шт. та на 1024 коливання - 1 шт.;

пінцет вушний вигнутий по ребру - 5 шт.;

ручка для ватоутримувача дзеркал - 2 шт.;

лоток ниркоподібний емальований - 5 шт.;

термометр медичний - 1 шт.;

шафа сухожарова (стерилізатор) - 1 шт.;

шпатель для язика прямий двобічний - 15 шт.;

шприц для промивання порожнин ємкістю 150 мл - 1 шт.;

спиртівка - 1 шт., столик для інструментів медичний - 1 шт.;

6) кабінет офтальмолога:

таблиці Головіна-Сівцева для визначення гостроти зору - 1 комплект;

освітлювальний апарат для таблиць Головіна-Сівцева з електролампою (нематовою) 40 Ват - 1 шт.;

лінійки скіаскопічні - 1 набір;

лінійка металева з поділками довжиною до 350 мм;

оптичні лінзи - 1 набір;

світильник офтальмологічний - 2 шт. (100 Вт);

таблиці Рабкіна для визначення кольоровідчуття - 1 комплект;

таблиці контрольні та знаки Поляка для визначення симуляції зниженого зору - 1 комплект,

оптотипи Поляка - 1 набір;

офтальмоскоп дзеркальний із двома лупами - 1 комплект;

офтальмоскоп електричний - 1 шт., лампа щілинна з трансформатором - 1 шт.;

периметр - 1 шт.;

еластотонометр очний - 1 шт.;

вікопідйомник великий - 2 шт.;

лупа бінокулярна козиркова - 1 шт.;

лоток ниркоподібний емальований - 2 шт.

2. Повсякденне медичне майно:

1) медикаменти (на 30 оглянутих протягом дня):

розчини: алкаїну 0,5 % - 2 мл, сульфацилу 30 % - 5 мл, офтальмодек (окомістин), фізрозчин 0,9 % NaCl - 200 мл, мідріацилу 0,5 % - 2 мл (тропікамід), коларголу 3 % - 2 мл, пілокарпіну 1 % - 2 мл, аміаку 10 % - 50 мл, йоду 5 % - 10 мл, спирту етилового медичного - 100 мл, спиртового розчину брильянтового зеленого 1 % - 5 мл, антисептика для рук та шкіри - 50 мл, судинно--звужувальні краплі (нафтізин 0,1 % - 5 мл, фармазолін 0,1 % - 5 мл), лизатон 1 % - 1 мл № 10, розчин перекису водню 3 % - 100 мл;

2) стандартні розчини для обстеження:

нюху:

розчин оцтової кислоти 0,5 % - 5,0 мл, настойка валеріани - 5,0 мл, нашатирний спирт (10 % розчин аміаку) - 5,0 мл.

3) інше витратне майно:

вата гігроскопічна, серветки стерильні малі в пакетах, рукавиці гумові медичні, вазелін медичний, лейкопластир, вушні палички № 100.

3. Господарське майно:

халати медичні - за кількістю лікарів, медичних реєстраторів, середнього та молодшого медичного персоналу; рушники, умивальники, щітки для миття рук, мило - за кількістю лікарських кабінетів; кушетки медичні (5 шт.); ємкість для дезінсекційних розчинів; ширма, столи, стільці, вішалки, шафи для зберігання інструментів і медикаментів, указка.

{Додаток 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}


Додаток 4

до Положення про діяльність медичної

(військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 1 розділу III)

НАПРАВЛЕННЯ

на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи

{Додаток 4 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}

Додаток 5

до Положення про діяльність медичної

(військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 8 розділу III)

АКТ

медичного огляду

{Додаток 5 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}

Додаток 6

до Положення про діяльність медичної

(військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 12 розділу III)

АКТ

дослідження стану здоров’я

{Додаток 6 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}


Додаток 7

до Положення про діяльність медичної

(військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 14 розділу III)

ТАБЛИЦЯ

вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей, що визначають придатність до окремих видів службової діяльності поліцейських, кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (при обстеженні програмно-апаратним комплексом «Прогноз»)

Особи, які підлягають психофізіологічному обстеженню

Перелік психофізіологічних методик

Критерії визнання осіб непридатними до служби

або навчання

1

2

3

4

1.

Поліцейські, які переміщуються

на службу в підрозділи спеціальної поліції та поліції особливого призначення;

поліцейські, які виїжджають за кордон для проходження служби у складі спецпідрозділів та підрозділів особливого призначення;

кандидати на навчання в закладах вищої освіти на факультети підготовки фахівців для спецпідрозділів

Омега-потенціал;

реакція на рухомий обєкт (РРО);

теппінг-тест (ТТ);

проста зорово-моторна реакція (ПЗМР);

критична частота світлових мерехтінь (КЧСМ)

Непридатними визнаються особи з показником успішності менше 20 балів, а також з показником успішності більше 20 балів за умови наявності хоча б однієї з трьох нижчевказаних комбінацій психофізіологічних показників:

КЧСМ для правого ока менше ніж 35 Гц та асиметрія КЧСМ більше ніж 2,6 Гц;

КЧСМ для правого ока менше ніж 35 Гц та середній час ПЗМР більше ніж 230 мс;

середній час ПЗМР більше ніж 230 мс та асиметрія КЧСМ більше ніж 2,6 Гц

2.

Поліцейські, які переміщуються на службу на посади поліцейських підрозділів кримінальної поліції (у тому числі підрозділів оперативної служби), органів досудового розслідування, поліції охорони (крім осіб, які несуть службу на відкритому повітрі);

поліцейські, які виїжджають за кордон для проходження служби у складі цих підрозділів;

кандидати на навчання в закладах вищої освіти на факультети підготовки фахівців для цих підрозділів

Критична частота світлових мерехтінь (КЧСМ);

теппінг-тест (ТТ);

частота серцевих скорочень при дозованому розумовому навантаженні

Непридатними визнаються особи з показником успішності більше ніж 0,5 бала, а також з показником успішності менше ніж 0,5 бала за умови наявності хоча б однієї з двох нижчевказаних комбінацій психофізіологічних показників:

КЧСМ для правого ока менше ніж 35 Гц та асиметрія КЧСМ більше ніж 2,8 Гц;

частота серцевих скорочень у період відновлення після дозованого розумового навантаження більше 100 ударів на хвилину

3.

Поліцейські, які переміщуються на посади водіїв службового автотранспорту; поліцейські, які виїжджають за кордон для проходження служби на посадах водіїв службового автотранспорту;

кандидати на навчання в закладах вищої освіти на факультети підготовки водіїв службового автотранспорту

Вимірювання артеріального тиску; проста зорово-моторна реакція (ПЗМР); реакція на рухомий обєкт (РРО); теппінг-тест (ТТ); тест Грюнбаума

Непридатними визнаються особи з показником успішності із знаком «мінус», а також з показником успішності із знаком «плюс» за умови наявності хоча б одного з чотирьох нижчевказаних результатів:

дві помилки в тесті Грюнбаума;

середній час ПЗМР більше ніж 230 мс;

час виконання тесту Грюнбаума більше ніж 20 секунд;

величина систолічного артеріального тиску більше ніж 135 мм рт. ст.

4.

Поліцейські, які переміщуються на службу в підрозділи патрульної поліції та підрозділи поліції охорони, які несуть службу на відкритому повітрі;

поліцейські, які виїжджають за кордон для проходження служби у складі цих підрозділів;

кандидати на навчання в закладах вищої освіти на факультети підготовки фахівців для цих підрозділів

Вимірювання артеріального тиску; проста зорово-моторна реакція (ПЗМР); реакція на рухомий обєкт (РРО); теппінг-тест (ТТ); тест Грюнбаума

Непридатними визнаються особи з показником успішності із знаком «мінус», а також з показником успішності із знаком «плюс» за умови наявності хоча б одного із чотирьох нижчевказаних результатів:

дві помилки в тесті Грюнбаума;

середній час ПЗМР більше ніж 230 мс;

час виконання тесту Грюнбаума більше ніж 20 секунд;

величина систолічного артеріального тиску більше ніж 135 мм рт. ст.

{Додаток 7 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}


Додаток 8

до Положення про діяльність медичної

(військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 14 розділу III)

ТАБЛИЦЯ

вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей, що визначають придатність до окремих видів службової діяльності поліцейських, кандидатів на службу в поліцію, кандидатів на навчання в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (при обстеженні програмно-апаратним комплексом «Психолот»)

Особи, які підлягають психофізіологічному обстеженню

Перелік психофізіологічних методик

Критерії визнання осіб непридатними до служби або навчання

1

2

3

4

1.

Кандидати на службу в підрозділи спеціальної поліції та поліції особливого призначення;

поліцейські, які переміщуються на службу в підрозділи спеціальної поліції та поліції особливого призначення;

поліцейські, які виїжджають за кордон для проходження служби у складі спецпідрозділів та підрозділів особливого призначення;

кандидати на навчання в закладах вищої освіти на факультети підготовки фахівців для спецпідрозділів

1. Таблиця

2. Переключення уваги

3. Годинники

4. Замкнутий простір

5. Маятник

6. ПЗМР (трикутник)

7. СЗМР (трикутник-коло)

8. ПЗМР (квадрат)

9. СЗМР (квадрат-коло)

10. Пам'ять

11. Зорово-моторна координація

12. Екстремальні умови

13. Прогнозування руху (Просторово-часова екстраполяція)

14. Індивідуальна стратегія (схильність до ризику)

15. ФРНП

16. Індивідуальне відчуття часу

Непридатними визнаються особи з показником середньої інтегральної оцінки групи індивідуальних психофізіологічних особливостей меншу, ніж 32 Т-оцінки, а також з показником середньої інтегральної оцінки групи індивідуальних характеристик більшу, ніж 32 Т-оцінки, за умови загальної інтегральної оцінки менше 45 Т-оцінок

2.

Кандидати на службу в підрозділах кримінальної поліції (у тому числі підрозділів оперативної служби), органів досудового розслідування, поліції охорони (крім осіб, які несуть службу на відкритому повітрі); поліцейські, які переміщуються на службу на посади поліцейських підрозділів кримінальної поліції (у тому числі підрозділів оперативної служби), органів досудового розслідування, поліції охорони (крім осіб, які несуть службу на відкритому повітрі);

поліцейські, які виїжджають за кордон для проходження служби у складі цих підрозділів;

кандидати на навчання в закладах вищої освіти на факультети підготовки фахівців для цих підрозділів

1. Таблиця

2. Переключення уваги

3. Годинники

4. Маятник

5. Пам'ять

6. Функціональна рухливість нервових процесів

7. Екстремальні умови

8. Індивідуальне відчуття часу

Непридатними визнаються особи з показником середньої інтегральної оцінки групи індивідуальних психофізіологічних особливостей меншу, ніж 32 Т-оцінки, а також з показником середньої інтегральної оцінки групи індивідуальних характеристик більшу, ніж 32 Т-оцінки, за умови загальної інтегральної оцінки менше 45 Т-оцінок

3.

Кандидати на службу на посади водіїв службового автотранспорту; поліцейські, які переміщуються на посади водіїв службового автотранспорту;

поліцейські, які виїжджають за кордон для проходження служби на посадах водіїв службового автотранспорту;

кандидати на навчання в закладах вищої освіти на факультети підготовки водіїв службового автотранспорту

1. Таблиця

2. Переключення уваги

3. Годинники

4. Маятник

5. ПЗМР (трикутник)

6. СЗМР (трикутник-коло)

7. ПЗМР (квадрат)

8. СЗМР (квадрат-коло)

9. Пам'ять

10. Зорово-моторна координація

11. Функціональна рухливість нервових процесів

12. Прогнозування рухів

13. СЗМР в умовах тривалого пред'явлення подразників

14. Індивідуальне відчуття часу

15. Індивідуальна стратегія (схильність до ризику)

Непридатними визнаються особи з показником середньої інтегральної оцінки групи індивідуальних психофізіологічних особливостей меншу, ніж 32 Т-оцінки, а також з показником середньої інтегральної оцінки групи індивідуальних характеристик більшу, ніж 32 Т-оцінки, за умови загальної інтегральної оцінки менше 45 Т-оцінок

4.

Кандидати на службу в підрозділи патрульної поліції та підрозділи поліції охорони, які несуть службу на відкритому повітрі;

поліцейські, які переміщуються на службу в підрозділи патрульної поліції та підрозділи поліції охорони, які несуть службу на відкритому повітрі;

поліцейські, які виїжджають за кордон для проходження служби у складі цих підрозділів;

кандидати на навчання в закладах вищої освіти на факультети підготовки фахівців для цих підрозділів

1. Таблиця

2. Переключення уваги

3. Маятник

4. ПЗМР (трикутник)

5. СЗМР (трикутник-коло)

6. ПЗМР (квадрат)

7. СЗМР (квадрат-коло)

8. СЗМР в умовах тривалого пред'явлення подразників

9. Пам'ять

10. Зорово-моторна координація

11. Індивідуальне відчуття часу

12. Екстремальні умови

Непридатними визнаються особи з показником середньої інтегральної оцінки групи індивідуальних психофізіологічних особливостей меншу, ніж 32 Т-оцінки, а також з показником середньої інтегральної оцінки групи індивідуальних характеристик більшу, ніж 32 Т-оцінки, за умови загальної інтегральної оцінки менше 45 Т-оцінок

5.

Кандидати на службу в авіаційні підрозділи (органи, установи);

поліцейські, які переміщуються на службу в авіаційні підрозділи (органи, установи);

поліцейські, які виїжджають за кордон для проходження служби у складі цих підрозділів;

кандидати на навчання в закладах вищої освіти на факультети підготовки фахівців для цих підрозділів

1. Таблиця

2. Переключення уваги

3. Орієнтація в замкнутому просторі

4. Годинники

5. Маятник

6. ПЗМР (трикутник)

7. СЗМР (трикутник-коло)

8. ПЗМР (квадрат)

9. СЗМР (квадрат-коло)

10. Пам'ять

11. Зорово-моторна координація

12. Функціональна рухливість нервових процесів

13. Прогнозування рухів

14. Екстремальні умови

15. Індивідуальне відчуття часу

16. Індивідуальна стратегія (схильність до ризику)

Непридатними визнаються особи з показником середньої інтегральної оцінки групи індивідуальних психофізіологічних особливостей меншу, ніж 32 Т-оцінки, а також з показником середньої інтегральної оцінки групи індивідуальних характеристик більшу, ніж 32 Т-оцінки, за умови загальної інтегральної оцінки менше 45 Т-оцінок

6.

Кандидати на службу в підрозділи поліції, що несуть службу на водних об'єктах;

поліцейські, які переміщуються на службу в підрозділи поліції, що несуть службу на водних об'єктах;

поліцейські, які виїжджають за кордон для проходження служби у складі цих підрозділів;

кандидати на навчання в закладах вищої освіти на факультети підготовки фахівців для цих підрозділів

1. Таблиця

2. Переключення уваги

3. Орієнтація в замкнутому просторі

4. Маятник

5. ПЗМР (трикутник)

6. СЗМР (трикутник-коло)

7. ПЗМР (квадрат)

8. СЗМР (квадрат-коло)

9. Пам'ять

10. Функціональна рухливість нервових процесів

11. Екстремальні умови

12. Індивідуальне відчуття часу

Непридатними визнаються особи з показником середньої інтегральної оцінки групи індивідуальних психофізіологічних особливостей меншу, ніж 32 Т-оцінки, а також з показником середньої інтегральної оцінки групи індивідуальних характеристик більшу, ніж 32 Т-оцінки, за умови загальної інтегральної оцінки менше 45 Т-оцінок

{Додаток 8 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}


Додаток 9

до Положення про діяльність медичної

(військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 14 розділу III)

ПОЯСНЕННЯ

щодо застосування пунктів Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей, що визначають придатність до окремих видів службової діяльності поліцейських, кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських

{Додаток 9 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}

Додаток 10

до Положення про діяльність медичної

(військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 15 розділу III)

ВИСНОВОК

за результатами психологічного обстеження

{Додаток 10 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}

Додаток 11

до Положення про діяльність медичної

(військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 15 розділу III)

ПРОТОКОЛ

психофізіологічного обстеження (при обстеженні програмно-апаратним комплексом «Прогноз»)

{Додаток 11 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}

Додаток 12

до Положення про діяльність медичної

(військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 15 розділу III)

ПРОТОКОЛ

психофізіологічного обстеження (при обстеженні програмно-апаратним комплексом «Психолот»)

{Додаток 12 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}

Додаток 13

до Положення про діяльність медичної

(військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 16 розділу III)

ДОВІДКА

медичної (військово-лікарської) комісії

{Додаток 13 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}

Додаток 14

до Положення про діяльність медичної

(військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 16 розділу III)

СВІДОЦТВО ПРО ХВОРОБУ

{Додаток 14 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}

Додаток 15

до Положення про діяльність медичної

(військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 16 розділу III)

КНИГА

обліку документації медичної (військово-лікарської) комісії

{Додаток 15 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}

Додаток 16

до Положення про діяльність медичної

(військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 20 розділу III)

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ

до стану здоров’я осіб, що призначаються на посаду водолаза

{Додаток 16 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}

Додаток 17

до Положення про діяльність медичної

(військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 2 розділу VI)

КАРТА

медичного обстеження кандидата на навчання в закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських

{Додаток 17 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}

Додаток 18

до Положення про діяльність медичної

(військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 1 розділу IX)

ПОСТАНОВА

медичної (військово-лікарської) комісії

{Додаток 18 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}

Додаток 19

до Положення про діяльність медичної

(військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 3 розділу IX)

КНИГА

протоколів засідання медичної (військово-лікарської) комісії

{Додаток 19 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 321 від 18.04.2023}

Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС

Наказ; МВС України від 03.04.2017 № 285

Редакція від 07.06.2023, підстава — z0859-23

Постійна адреса:

https://xn--80aagahqwyibe8an.com/go/z0559-17

Законодавство України

станом на 31.08.2023

чинний


Документи та файли

  • Сигнальний документ — f467241n2501.docx від 20.06.23 11:10, 96 кб
  • Сигнальний документ — f467241n2502.docx від 20.06.23 11:10, 18 кб
  • Сигнальний документ — f467241n2503.docx від 20.06.23 11:10, 22 кб
  • Сигнальний документ — f467241n2504.docx від 20.06.23 11:10, 14 кб
  • Сигнальний документ — f467241n2505.docx від 20.06.23 11:10, 16 кб
  • Сигнальний документ — f467241n2506.docx від 20.06.23 11:10, 15 кб
  • Сигнальний документ — f467241n2507.docx від 20.06.23 11:10, 14 кб
  • Сигнальний документ — f467241n2508.docx від 20.06.23 11:10, 17 кб
  • Сигнальний документ — f467241n2509.docx від 20.06.23 11:10, 14 кб
  • Сигнальний документ — f467241n2510.docx від 20.06.23 11:10, 15 кб
  • Сигнальний документ — f467241n2511.docx від 20.06.23 11:10, 14 кб
  • Сигнальний документ — f467241n2512.docx від 20.06.23 11:10, 20 кб
  • Сигнальний документ — f467241n2513.docx від 20.06.23 11:10, 19 кб
  • Сигнальний документ — f467241n2514.docx від 20.06.23 11:10, 15 кб
  • Сигнальний документ — f467241n2515.docx від 20.06.23 11:10, 15 кб

Публікації документа

  • Офіційний вісник України від 26.05.2017 — 2017 р., № 41, стор. 49, стаття 1296, код акта 85993/2017

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

МВС України:

  1. Наказ МВС України від 26.01.2023 № 35 "Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту". МВС України. 2023 рікк
  2. Наказ МВС України від 26.01.2023 № 36 "Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України". МВС України. 2023 рікк
  3. Наказ МВС України від 26.01.2023 № 37 "Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України". МВС України. 2023 рікк
  4. Наказ МВС України від 26.01.2023 № 38 "Про затвердження Змін до Порядку і умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану". МВС України. 2023 рікк
  5. Наказ МВС України від 01.02.2023 № 51 "Про внесення змін до Інструкції з призначення і виплати в Державній прикордонній службі України одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану»". МВС України. 2023 рікк
  6. Наказ МВС України від 02.02.2023 № 55 "Про внесення змін до Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану". МВС України. 2023 рікк
  7. Наказ МВС України від 01.02.2023 № 52 "Про внесення змін до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту під час дії воєнного стану". МВС України. 2023 рікк
  8. Наказ МВС України від 01.02.2023 № 50 "Про внесення змін до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України". МВС України. 2023 рікк
  9. Наказ МВС України від 03.01.2023 № 2 "Про внесення зміни до Порядку організації роботи із депутатськими запитами та депутатськими зверненнями народних депутатів України в Національній поліції України". МВС України. 2023 рікк
  10. Наказ МВС України від 31.01.2023 № 49 "Про затвердження Змін до Схеми тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України". МВС України. 2023 рікк
  11. Наказ МВС України від 10.01.2023 № 4 "Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622". МВС України. 2023 рікк
  12. Наказ МВС України від 12.01.2023 № 6 "Про затвердження Переліку посад, пов’язаних із підвищеним ризиком для життя або здоров’я, в органах та підрозділах цивільного захисту". МВС України. 2023 рікк
  13. Наказ МВС України від 17.01.2023 № 12 "Про організацію взаємодії Експертної служби МВС із територіальним органом з надання сервісних послуг МВС". МВС України. 2023 рікк
  14. Наказ МВС України від 17.01.2023 № 11 "Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 05 листопада 2020 року № 777". МВС України. 2023 рікк
  15. Наказ МВС України від 17.01.2023 № 21 "Про затвердження нормативів чисельності курсантів, слухачів, ад’юнктів (аспірантів), які навчаються за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС, на одну посаду науково-педагогічного працівника". МВС України. 2023 рікк
  16. Наказ МВС України від 16.01.2023 № 8 "Про затвердження Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Облік кривдника» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України»". МВС України. 2023 рікк
  17. Наказ МВС України від 06.02.2023 № 65 "Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23 травня 2016 року № 405". МВС України. 2023 рікк
  18. Наказ МВС України від 09.02.2023 № 77 "Про врахування висловлених органом державної реєстрації зауважень до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17 січня 2023 року № 22". МВС України. 2023 рікк
  19. Наказ МВС України від 31.01.2023 № 45 "Про внесення змін до Переліку посад, що підлягають заміщенню особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, та граничних спеціальних звань за цими посадами". МВС України. 2023 рікк
  20. до деяких норм належності однострою поліцейських. МВС України. 2023 рікк
- Антимонопольний комітет - Верховний Суд України - Вищий адміністративний суд України - Вищий господарський суд - Вищий спеціалізований суд - Генеральна прокуратура України - ДА електронного урядування - Державіаслужба України - Державні утворення на території України (1917-1920) - Держатомрегулювання - Держаудитслужба України - Держкомтелерадіо України - Держкордонслужба України - Держнаглядохоронпраці України - Держспецзв’язок - Держспоживстандарт України - Держстат України - Держфінпослуг України - ДКА України - Закони України - Законодавство Української РСР - Кабінет Міністрів України - Кодекси України - Конституційний Суд України - МВС України - МЗС України - Міжнародні документи, ратифіковані Верховною Радою України - Міжнародні угоди України - Мін'юст України - Мінагрополітики України - Мінекономрозвитку України - Міненерговугілля України - Мінінфраструктури України - Мінкультури України - Мінмолодьспорт України - Міноборони України - Мінприроди України - Мінрегіон України - Мінсоцполітики України - Мінфін України - МІП - МНС України - МОЗ України - МОН України - МТОТ - Нацдержслужба України - Національне агентство з питань запобігання корупції - Національне антикорупційне бюро України - Національний банк України - Нацком.енергетики - Нацкомфінпослуг - Нацрада телерадіомовлення - НКРЗІ - НКЦПФР - Основний Закон України - Пенсійний фонд України - Постанови Верховної Ради України - Президент України - РНБО України - Розпорядження Голови ВР України - Розпорядження Кабінета Міністрів України - Служба безпеки України - Служба зовнішньої розвідки - Укрдержархів - Управління державної охорони - Фонд гарант.вкладів фізич.осіб - Фонд державного майна - Фонд соцстраху по безробіттю - Фундаментальне законодавство України - Центрвиборчком України -