(втратив чинність) Наказ МВС України від 30.07.2004 N 846/489 "Про затвердження Інструкції з організації охорони державних музеїв, історико-культурних заповідників, інших важливих об'єктів культури підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України". МВС України. 2004
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
Н А К А З
30.07.2004 N 846/489
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
20 серпня 2004 р.
за N 1033/9632
{ Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерствавнутрішніх справ
N 615/723 ( z0997-17 ) від 21.07.2017 }
Про затвердження Інструкції з організації охоронидержавних музеїв, історико-культурних заповідників,
інших важливих об'єктів культури підрозділами
Державної служби охорони при Міністерстві
внутрішніх справ України
З метою вдосконалення організації охорони пам'яток Музейногофонду України, історичних та культурних цінностей
загальнодержавного значення, які зберігаються в державних музеях,
історико-культурних заповідниках, інших важливих об'єктах
культури, та приведення діючих нормативно-правових актів у
відповідність до чинного законодавства Н А К А З У Є М О:
1. Затвердити Інструкцію з організації охорони державнихмузеїв, історико-культурних заповідників, інших важливих об'єктів
культури підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві
внутрішніх справ України (додається).
2. Начальникам ГУМВС України в Автономній Республіці Крим,м. Києві та Київській області, УМВС України в областях та
м. Севастополі, начальнику Головного управління культури, мистецтв
та охорони культурної спадщини Київської міської
держадміністрації, начальникам управлінь культури обласних,
Севастопольської міської держадміністрацій забезпечити вивчення та
безумовне виконання підлеглими вимог цієї Інструкції.
Рекомендувати міністрові культури Автономної Республіки Кримкеруватись у своїй роботі положеннями цієї Інструкції.
3. Вважати такими, що втратили чинність, спільні наказиМіністерства внутрішніх справ України та Міністерства культури і
мистецтв України від 24.10.1998 N 771/428 ( z0725-98 ),
зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.11.1998 за
N 725/3165, та від 29.12.2001 N 1205/806 ( z0111-02 ),
зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.02.2002 за
N 111/6399.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступникаМіністра внутрішніх справ України Присяжнюка А.Й. та заступника
Міністра культури і мистецтв України Романчишина В.Г.
Міністр внутрішніхсправ України М.В.Білоконь
Міністр культури
і мистецтв України Ю.П.Богуцький
ПОГОДЖЕНО:
Міністр України з питань
надзвичайних ситуацій
та у справах захисту населення
від наслідків Чорнобильської
катастрофи Г.В.Рева
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерства
внутрішніх справ,
Міністерства культури
і мистецтв України
30.07.2004 N 846/489
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
20 серпня 2004 р.
за N 1033/9632
ІНСТРУКЦІЯз організації охорони державних музеїв,
історико-культурних заповідників, інших важливих
об'єктів культури підрозділами Державної служби
охорони при Міністерстві внутрішніх справ України
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Ця Інструкція визначає порядок організації охоронипам'яток Музейного фонду України, історичних та культурних
цінностей загальнодержавного значення, які зберігаються в
державних музеях, історико-культурних заповідниках, інших важливих
об'єктах культури (далі - об'єкти культури), незалежно від їх
виду, форм власності і відомчого підпорядкування, підрозділами
Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України
(далі - ДСО), а також головні вимоги до технічної укріпленості
приміщень об'єктів культури, місць розміщення особливо цінних
експонатів та до технічного оснащення приміщень об'єктів культури
засобами охоронної, пожежної та тривожної сигналізації.
1.2. Інструкцію розроблено на основі Законів України "Проміліцію" ( 565-12 ), "Про музеї та музейну справу" ( 249/95-ВР ),
постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 N 615
( 615-93-п ) "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів
державної та інших форм власності" (зі змінами і доповненнями),
нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та
Міністерства культури і мистецтв України з питань збереження
історико-культурних цінностей на об'єктах культури України.
1.3. Охорона об'єктів культури здійснюється міліцейськимипідрозділами та підрозділами цивільної охорони ДСО, а також за
допомогою пунктів централізованого спостереження цих підрозділів
(далі - ПЦС).
1.4. Питання запровадження на об'єктах культури відповідноговиду охорони визначається постановою Кабінету Міністрів України
N 615/1993 року ( 615-93-п ), чинним законодавством та за
погодженням з керівниками об'єктів культури.
1.5. Чисельність охорони об'єктів культури визначаєтьсязалежно від кількості постів, часу, потрібного для їх закриття, та
річної планової норми робочого часу працівників, які безпосередньо
здійснюють охорону цих об'єктів.
1.6. Охорона об'єктів культури підрозділами ДСО здійснюєтьсяна підставі укладених двосторонніх договорів.
1.7. Вартість охоронних послуг, що надаються підрозділамиДСО, встановлюється на рівні їх самоокупності і визначається
згідно з вимогами спільного наказу МВС України та Мінекономіки
України від 02.03.2001 N 171/51 ( z0346-01 ), зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 13.04.2001 за N 346/5537.
1.8. Згідно з цією Інструкцією керівник об'єкта культури зурахуванням особливостей об'єкта розробляє та затверджує внутрішню
інструкцію про організацію охорони.
1.9. Відповідальність за організацію охорони об'єкта культуринесуть його керівник, а також головний зберігач фондів (завідувач
фондів). Підрозділи ДСО несуть відповідальність за охорону об'єкта
культури в межах договору про охорону.
1.10. З метою посилення надійності охорони об'єктів культурипідрозділами ДСО згідно з умовами договору можуть
використовуватися службові тварини (собаки, коні).
2. ПОРЯДОК ПЕРЕДАЧІ ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРИПІД ОХОРОНУ ПІДРОЗДІЛАМ ДСО
2.1. У разі письмового звернення керівника об'єкта культуридо підрозділу ДСО з проханням прийняти об'єкт під охорону
створюється міжвідомча комісія у складі представників об'єкта
культури, ДСО й структурних підрозділів Міністерства України з
питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС). У разі потреби в
роботі комісії беруть участь представники інших служб органів
внутрішніх справ та місцевих органів влади.
2.2. Комісія обстежує об'єкт культури з метою узгодження видуохорони, визначення кількості постів, потреби обладнання засобами
сигналізації та пожежогасіння, технічного укріплення, режиму
роботи та інших умов забезпечення збереження історичних,
культурних, художніх та матеріальних цінностей.
2.3. За результатами обстеження складається акт у двохпримірниках, у якому зазначається:
- віддаленість об'єкта культури від центру зони дії групизатримання ПЦС;
- загальна характеристика будівлі, території та огорожіоб'єкта культури;
- відповідність технічної укріпленості об'єкта культуривстановленим вимогам;
- стан організації пропускного режиму на об'єкті культури;
- пожежно-технічна характеристика об'єкта культури та йоготериторії;
- стан технічних засобів охорони, пожежної сигналізації,засобів зв'язку;
- рекомендації керівнику об'єкта культури щодо технічногоукріплення об'єкта з конкретними термінами їх виконання.
2.4. Перший примірник акта з пропозиціями міжвідомчої комісіїпередається керівнику об'єкта культури для виконання, а другий -
підрозділу ДСО для здійснення контролю за усуненням недоліків і
технічного нагляду за виконанням вимог проектно-кошторисної
документації.
2.5. Після розгляду акта керівник об'єкта культури вживаєзаходів до усунення недоліків у технічній укріпленості об'єкта й
забезпечує його обладнання охоронною, пожежною та тривожною
сигналізацією.
Монтаж засобів сигналізації здійснюється за договором силамипідрозділів ДСО чи інших організацій, які мають на це відповідний
дозвіл (ліцензію).
2.6. Підрозділ ДСО, одержавши від керівника об'єкта культуриписьмове повідомлення про готовність об'єкта до передачі під
охорону, перевіряє повноту та якість виконання пропозицій
міжвідомчої комісії за наслідками обстеження і, залежно від цього,
приймає об'єкт культури під охорону або відмовляє в цьому,
зазначаючи причини відмови, про що письмово повідомляє керівника
об'єкта культури.
2.7. Прийняття об'єкта культури під охорону оформляєтьсядоговором між підрозділом ДСО та адміністрацією об'єкта культури,
в якому обумовлюються їхні обов'язки та відповідальність.
2.8. Водночас із укладенням договору про охорону готуєтьсядислокація, в якій зазначаються приміщення (територія), що
підлягають охороні, місця несення служби (межі поста, маршруту) та
особливі обов'язки нарядів ДСО.
2.9. Підрозділ ДСО, виходячи з кількості приміщень об'єктакультури, часу їх охорони й розміру тарифу за конкретний вид
охорони, складає кошторис у двох примірниках, один з яких після
узгодження вручає керівнику об'єкта культури для подальшої оплати.
2.10. Підрозділ ДСО готує необхідну службову документацію наохорону й оборону об'єкта культури, визначає порядок взаємодії
нарядів ДСО з органами внутрішніх справ, іншими правоохоронними
органами та адміністрацією об'єкта культури на випадок виникнення
надзвичайних ситуацій. Службова документація узгоджується з
керівником об'єкта культури і знаходиться на посту охорони.
2.11. Відомості, що розкривають систему охорони та безпекиоб'єкта культури, розголошенню не підлягають. Ступінь обмеження
доступу до цих відомостей визначається адміністрацією об'єкта
культури.
3. ВИМОГИ ДО ТЕХНІЧНОГО УКРІПЛЕННЯ ПРИМІЩЕНЬОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРИ ТА МІСЦЬ РОЗМІЩЕННЯ ОСОБЛИВО
ЦІННИХ ЕКСПОНАТІВ
3.1. Приміщення об'єктів культури, що приймаються підохорону, повинні відповідати вимогам забезпечення їх надійного
захисту від спроби протиправного проникнення сторонніх осіб, а
також від інших злочинних посягань.
3.2. Будівля об'єкта культури повинна мати капітальні стінита перекриття. Капітальними зовнішніми стінами слід вважати такі
стіни, що виконані з повнотілої цегляної або кам'яної кладки
завтовшки не менше 500 мм, бетонних стінових блоків завтовшки не
менше 180 мм, каменів товщиною 90 мм у два шари, залізобетонних
панелей товщиною не менше 180 мм.
3.2.1. Зовнішні стіни, перекриття, підлога та перегородки, щоне відповідають вказаним вище вимогам, ізсередини по всій площі
мають бути укріплені металевими ґратами з арматури класу А-III
ГОСТ 5781 діаметром не менше 16 мм та розміром вічка не більше
150 мм х 150 мм, що потім оштукатурюються. Ґрати приварюються до
сталевих анкерів (йоржів) діаметром не менше 12 мм, замурованих у
стіни, перекриття та підлоги на глибині не менше 120 мм або до
закладних деталей залізобетонних конструкцій із сталевої смуги
розмірами не менше 100 мм х 50 мм х 5 мм. Анкери слід
встановлювати "у розкріп" - як продовження прутків ґрат. Крок
анкерів уздовж периметра ґрат - не більше 750 мм.
Якщо поверхонь з ґратами більше ніж одна (стіни, стелі),останні мають зварюватися між собою з утворенням єдиного каркаса.
У разі неможливості виконання наведених вимог щодомеханічного захисту об'єктів культури через унікальність їх
будівлі або архітектурної композиції дозволяється використовувати
тільки технічні засоби охорони, але при цьому вимоги стосовно їх
технічного оснащення значно підвищуються.
3.2.2. Приміщення фондосховища повинні бути ізольованими,мати капітальні стіни, стелю та підлогу. Внутрішні стіни
(перегородки) повинні за міцністю дорівнювати здвоєним
гіпсобетонним панелям завтовшки 90 мм кожна з прокладеними між
ними сталевими ґратами з арматури, діаметр прутка якої становить
не менше 16 мм і яка має вічко розміром не більше 150 х 150 мм,
або цегляній стіні завтовшки не менше 120 мм, армованій металевою
сіткою.
У старих будівлях допускаються перегородки з дощок,укріплених стальними ґратами.
3.2.3. У разі межування приміщень об'єкта культури зприміщеннями інших організацій, установ, технічними підвалами,
під'їздами житлових будівель тощо стіни, перекриття, підлога,
перегородки, що не відповідають вказаним вище вимогам, із
внутрішнього боку по всій площині суміжної стіни укріплюються
стальними ґратами з характеристиками, вказаними в п. 3.2.1 цієї
Інструкції.
3.2.4. Приміщення об'єкта культури мають відповідати всімвимогам правил пожежної безпеки.
3.3. Віконні отвори підвальних, напівпідвальних приміщень,приміщень першого поверху (а в окремих випадках також
вищерозташованих поверхів, якщо поряд є будівельні конструкції:
пожежні драбини, високі паркани, споруди тощо, що дозволяють
проникнути в сусідні вікна), а також такі віконні отвори, що
виходять на дах, після елементів їх блокування охоронною
сигналізацією захищаються зсередини стаціонарними або
декоративними розсувними гратами із сталевого пруття діаметром не
менше 16 мм і з вічком 150 х 150 мм. Прути ґрат зварюються в
кожному перехресті, а їхні кінці у віконних отворах замуровуються
на глибину не менше 80 мм і заливаються цементним розчином. Тип,
форма й спосіб кріплення та зачинення ґрат в обов'язковому порядку
узгоджуються з структурними підрозділами МНС.
Можливе використання захисного скла класу СУ-3, СУ-4, СП-1згідно з ГСТУ 78.11.002 з додатковим блокуванням скла вібраційними
сповіщувачами.
Інженерно-технічна укріпленість віконних отворів приміщень,де можуть перебувати люди, повинна виконуватись згідно з
НАПБ А.01.001 ( z0219-95 ).
Віконні отвори об'єктів культури, розташованих у меморіальнихспорудах, а також у приміщеннях пам'яток історії і архітектури, що
історично пов'язані з їх колекціями, захищаються металевими
декоративними ґратами, що за міцністю і проникненням крізь них не
поступаються ґратам згідно з ГСТУ 78.11.002.
3.4. Вхідні двері мають бути виготовлені за діючимистандартами, мати не менше двох урізних замків (що не замикаються
самі) із встановленням їх на відстані не менше 300 мм між центрами
регелів. Дерев'яні двері мають бути повнотілими, товщиною не менше
40 мм.
3.4.1. У разі наявності в приміщеннях, що охороняються,двостулкових дверей вони обладнуються двома внутрішніми стопорними
шпінгалетами або засувами, що встановлюються у верхній та нижній
частинах дверного полотна. Перетин стопорних шпінгалетів або
засувів має бути не менше 100 кв. мм, глибина фіксуючих отворів -
не менше 30 мм.
З метою захисту двостулкових дверей можуть використовуватисьспеціальні двосторонні шпінгалетні запори, що у разі замикання
можуть фіксуватися врізними або навісними замками.
3.4.2. Двері, що виходять у двір, провулки, а також запасніта двері входу до підвальних приміщень, вхідні двері до приміщень,
де зберігаються цінності, мають бути повнотілими, завтовшки не
менше 40 мм. Дерев'яні двері мають бути оббиті зсередини
цільнолистовим залізом товщиною не менше 0,6 мм із загинанням
країв листа на торець полотна. Листи металу кріпляться вздовж
периметра полотна дверей шурупами, саморізами або цвяхами
діаметром не менше 2,5 мм, довжиною не менше 30 мм та кроком між
ними не більше 50 мм.
Можуть бути використані металеві двері, виготовлені з кутника40 мм х 40 мм х 4 мм за ГОСТ 8509 та листа металу товщиною не
менше 2 мм, обладнані двома внутрішніми замками.
У разі наявності дверних завісів, що розташовані зовні, абоодношарнірних стержневих завісів двері з боку розташування таких
завісів мають бути захищені за допомогою торцевих гаків.
Дверна брама має бути укріплена кутником 45 мм х 45 мм х 4 ммза ГОСТ 8509.
3.4.3. Двері люків за конструкцією мають бути аналогічнівхідним дверям, зсередини замикатися на запори, а зовні - на
навісні замки амбарного типу.
3.4.4. Дерев'яне обплетення люка має кріпитися до капітальнихконструкцій сталевими дугами з внутрішнього боку або йоржами зі
сталі діаметром не менше 10 мм і забиватися в будівельні
конструкції на глибину не менше 80 мм.
3.4.5. Двері та коробки люків горищ та виходів для покриттяплоских крівель мають бути аналогічними, відповідно до п. 3.4.2.
цієї Інструкції - повнотілі, оббиті цільнолистовим металом унапуск
та замикатися зсередини на замки, засувки, накладки тощо.
3.4.6. Двері до фондосховища мають бути броньовані абодерев'яні, виготовлені згідно з чинними нормативними документами.
У дверному прорізі, крім броньованих дверей, встановлюють
внутрішні ґратчасті металеві двері з металевих прутів діаметром не
менше 16 мм та з вічками не більше 150 х 150 мм, що відкриваються
всередину сховища.
Дверна брама повинна бути укріплена кутником 45 мм х 45 мм хх 4 мм за ГОСТ 8509.
Обрамлення дверного прорізу (дверної коробки) фондосховищаслід виготовляти з металевого профілю. Можуть бути використані
дерев'яні коробки, що підсилені металевим кутником 40 мм х 40 мм х
х 4 мм, який закріплений у стіні за допомогою металевих йоржів
(анкерів) діаметром не менше 10 мм, довжиною не менше 150 мм та
кількістю не менше 2 з кожного боку.
3.5. Вентиляційні шахти та вентиляційні короби, що маютьвиходи на дах або в суміжні приміщення і своїми перерізами входять
до приміщень, де зберігаються історичні та культурні цінності,
обладнуються на вході до цих приміщень металевими ґратами з
металопрокату поперечним перерізом не менше 100 кв. мм, вічком не
більше 150 х 150 мм.
Ґрати у вентиляційних коробах із боку приміщення, щоохороняється, повинні бути на відстані від внутрішньої поверхні
стіни (перекриття) до 100-150 мм та кріпитися до капітальних
конструкцій.
3.6. Розміщення предметів, які мають виняткову історичну,культурну та художню цінність, в експозиції має проводитися з
урахуванням виключення можливості їх безпосереднього вилучення. По
можливості вони повинні знаходитись у вітрині з броньованого або
укріпленого ударостійкою плівкою скла і кріпитись металевими
скобами до експозиційного обладнання.
3.6.1. Експозиційне обладнання, де розміщують предмети, якімають виняткову історичну, культурну та художню цінність, надійно
кріпиться до стіни або підлоги, що унеможливлює його вилучення
разом з експонатами.
3.6.2. У багатоповерхових будівлях не рекомендуєтьсярозміщувати предмети, які мають виняткову історичну, культурну та
художню цінність, на першому й останньому поверхах. Як правило,
вони розміщуються у віддалених від входу та виходу приміщеннях.
3.6.3. Підступи до предметів, які мають виняткову історичну,культурну та художню цінність, повинні вільно проглядатися з місць
перебування чергового персоналу.
3.6.4. У разі потреби навколо місць експонування предметів,які мають виняткову історичну, культурну та художню цінність,
використовуються додаткові спеціальні захисні засоби.
3.7. Вимоги до технічної укріпленості зовнішніх огорож
3.7.1. Огорожу по периметру території об'єкта культури (уразі необхідності) потрібно виконувати так, щоб вона перешкоджала
вільному проходу осіб і проїзду транспорту на її територію.
3.7.2. У разі наявності вхідних/в'їздних воріт, що маютьелектромеханічний привід, треба передбачити відчинення їх вручну
та забезпечити вільний доступ для пожежної техніки згідно з НАПБ
А.01.001 ( z0219-95 ).
Зовнішня огорожа не повинна мати лазів, проломів та іншихпошкоджень, а також дверей, воріт, хвірток, що не замикаються,
тощо.
3.7.3. За необхідності зміцнення зовнішніх огорожінженерно-технічними засобами захисту повинно здійснюватися згідно
з ГСТУ 78.11.004.
3.7.4. Темного часу доби прилегла до об'єктів культуритериторія має освітлюватися. Рівень освітленості становить не
менше 0,5 Лк на поверхні ґрунту. При цьому має забезпечуватись
рівномірна освітленість території, на якій не повинно бути
неосвітлених ділянок між джерелами світла.
3.8. Виняток з вимог можна зробити стосовно об'єктівкультури, розташованих у меморіальних спорудах, а також у
приміщеннях пам'яток історії й архітектури, що історично пов'язані
з колекцією об'єкта культури.
4. ВИМОГИ ДО ТЕХНІЧНОГО ОСНАЩЕННЯ ПРИМІЩЕНЬОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРИ ЗАСОБАМИ ОХОРОННОЇ
ТА ТРИВОЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ
4.1. При технічному оснащенні об'єктів культури потрібновиходити з принципу індивідуального підходу до кожного з них,
враховуючи його специфічні особливості. Система охоронної
сигналізації повинна передбачати цілодобову охорону об'єкта
культури. При виборі засобів захисту слід мати на увазі, що
найкращі результати захисту досягаються лише при оптимальному й
раціональному сполученні механічних та технічних засобів охорони.
При цьому потрібно враховувати, що на об'єктах культури функція
охорони здійснюється в умовах вільного доступу відвідувачів.
4.2. При проектуванні комплексу технічних засобів охорони наоб'єкті культури, заміні обладнання, реконструкції або ремонті
будівлі чи системи сигналізації потрібно встановлювати тільки
сучасну апаратуру, що пройшла сертифікацію в установленому
порядку. Підготовку та виконання робіт з обладнання об'єктів
культури технічними засобами охорони належить здійснювати згідно
з:
- нормативними та типовими документами для проектування;
- технологічними картами та інструкціями з монтажу систем таприладів охоронної сигналізації;
- технічною документацією на вироби.
4.3. До технічних засобів охорони належать:
- охоронна та пожежна сигналізація (монтаж пожежноїсигналізації проводиться у відповідності до діючих
нормативно-правових актів, сигнал про спрацювання автоматичної
пожежної сигналізації виводиться на пульт пожежного
спостереження);
- постовий зв'язок та тривожна сигналізація;
- технічні засоби контролю охорони.
4.4. При виборі технічних засобів охорони мають враховуватисьтакі головні чинники:
- особливості об'єкта культури (характер наявних історичних,культурних, художніх та матеріальних цінностей, місця їхнього
розташування, концентрація тощо);
- структура об'єкта культури (кількість та характеристикаприміщень, їх розміри, розташування й кількість уразливих місць
тощо);
- телефонізація і характеристика мережі електроживленняоб'єкта культури;
- місце розташування об'єкта культури, рельєф місцевості.
4.5. Охоронна, пожежна та тривожна сигналізації, щовстановлюються в приміщеннях об'єкта культури, мають вписуватися в
інтер'єр і не порушувати художнього сприйняття експонатів.
4.6. Охоронною сигналізацією обладнується периметр об'єктакультури та внутрішні приміщення; пожежною сигналізацією -
відокремлені приміщення; тривожною сигналізацією - пости охорони
та робочі місця персоналу об'єкта культури (керівника, доглядачів,
наукових працівників), а також місця, зручні для подачі сигналу
тривоги персоналом об'єкта культури.
4.7. Приміщення, де зберігаються історичні, культурні тахудожні цінності, обладнуються технічними засобами охоронної та
пожежної сигналізації у два-три рубежі захисту з підключенням
кожного на окремий ключ ПЦС.
Якщо немає змоги підключити охоронну та пожежну сигналізаціюна ПЦС, то об'єкт культури необхідно обладнати автономною
сигналізацією з виведенням сигналу "Тривога" на пост охорони, а за
відсутності фізичної охорони - на світлові та акустичні
оповіщувачі, встановлені ззовні об'єкта культури. При цьому
укладається договір з адміністрацією об'єкта культури на
обслуговування сигналізації.
4.8. Першим рубежем захищаються будівельні конструкціїпериметра об'єкта культури: віконні та дверні отвори, люки,
вентиляційні канали, некапітальні стіни, теплові вводи та інші
елементи, доступні для проникнення ззовні. Як сповіщувачі
використовуються:
- для блокування віконних отворів - акустичні сповіщувачіруйнування скла підвищеної надійності, фольга. Ґрати обплітаються
дротом НВМ перетином 0,2 кв. мм;
- для блокування дверних отворів - СМК-1(2, 3), вимикачісерії ВПК, дріт НВМ перетином до 0,2 кв. мм, фольга;
- для блокування некапітальних стін, стелі, підлоги,вітражів, вітрин - дріт НВМ, фольга, сейсмічні сповіщувачі, пастки
ІМС-2, інфрачервоні сповіщувачі з діаграмою спрямованості "штора",
акустичні сповіщувачі руйнування скла;
- для блокування люків, вентиляційних каналів - дріт НВМперетином до 0,2 кв. мм, СМК-1(3).
4.9. Другим рубежем блокуються внутрішні об'єми та площіприміщень, а також вразливі місця з недостатньою технічною
укріпленістю. Як сповіщувачі охоронної та пожежної сигналізації
використовуються оптико-електронні дуальної дії із дзеркальною
оптикою, радіохвильові та інші прилади, що виявляють присутність
порушника в приміщенні, а також виникнення диму та вогню в
контрольованому просторі.
4.10. Третім рубежем обладнуються окремі предмети, які маютьвиняткову історичну, культурну та художню цінність, у тому числі
ті, що містять дорогоцінні метали та каміння. При цьому
забезпечується цілодобове функціонування локальної сигналізації і
блокування:
- засклених поверхонь вітрин - фольгою або сповіщувачамируйнування скла на розбиття та СМК-1 на зсув;
- зброї - на обрив дротом ПЕЛ 0,08 (0,1) мм та на зсув СМК-1,на дотик п'єзоелектричними сповіщувачами;
- орденів, медалей, монет - на обрив дротом ПЕЛ 0,08 (0,1) ммта на дотик п'єзоелектричними сповіщувачами;
- картин - на вирізання полотна дротом ПЕЛ 0,08 (0,1) мм тана зсув рам картин (ікон) СМК-1, п'єзоелектричними сповіщувачами.
4.11. Для блокування кількох розташованих в один рядекспонатів використовуються пасивні інфрачервоні сповіщувачі з
діаграмою спрямованості "штора".
4.12. Допускається блокування експонатів, що зберігаються всейфах, ємнісними сповіщувачами.
4.13. Тактика використання сповіщувачів для блокуваннявизначається при обстеженні.
4.14. Рекомендується застосовувати додаткові технічнізасоби-пастки для посилення охорони приміщень об'єктів культури з
дво- та трирубіжною охороною. Пастками доцільно обладнувати
ділянки (тамбури між дверима, коридори, ніші, внутрішні двері), що
ведуть безпосередньо в приміщення з історичними, культурними та
художніми цінностями. Пастками служать, як правило,
магнітоконтактні типу ІМС-1 та оптико-електронні сповіщувачі.
Доцільно використовувати також і хімічні пастки.
4.15. Встановлення сигналізації та її структура повиннізабезпечувати збереження функцій (хоча б першого охоронного
рубежу) при відключенні електроенергії. Для цього живлення
приладів приймально-контрольних (далі - ППК) здійснюється від
резервних джерел струму. У разі відсутності резервного
електроживлення потрібно використовувати ППК, що забезпечують
контроль шлейфів сигналізації при знеструмленні шляхом їх
підключення до ПЦС безпосередньо.
4.16. Джерела безперебійного живлення повинні забезпечуватипрацездатність технічних засобів охорони не менше 12 (дванадцяти)
годин, виходячи з часу, потрібного для виконання заходів щодо
посилення охорони об'єкта культури.
4.17. Організація багаторубіжного захисту залежить від рядуумов на об'єкті культури, що охороняється (наявність фізичної
охорони, резервного живлення, кількість телефонних ліній тощо). У
разі наявності фізичної охорони на об'єкті культури на посту
встановлюється ППК малої інформаційної ємності (концентратор) типу
"Рубін-3", "Рубін-6", "Топаз-М", "Карат", "Атлас-2М" та централі
(бажано з кириличною клавіатурою) для дублювання всіх сигналів
"Тривога" з докладною інформацією ділянки порушення блокування.
Залежно від системи охоронної та пожежної сигналізації окремі
ключі концентратора (локальна сигналізація, фондосховище,
обплетення ґрат, шлейфи пожежної сигналізації) або весь
концентратор встановлюються в режим без права несанкціонованого
відключення вічок.
4.18. Другий рубіж підключається на ПЦС з використаннямапаратури ущільнення типу "Атлас-3(6)". Побудова третього рубежу
захисту аналогічна.
4.19. Для підвищення тактичної надійності охоронирекомендується маскування та приховане встановлення засобів
охоронної сигналізації, чим значно ускладнюється деблокування
порушником встановлених засобів сигналізації та практично
виключається можливість обходу порушником ділянок, що
охороняються.
4.20. Для маскування засобів сигналізації використовуютьсяелементи оформлення заблокованих конструкцій, оздоблення
інтер'єру, конструктивні особливості приміщень, що охороняються
(ніші, виступи тощо). Найбільш підходять для маскування
сповіщувачі та централі, що працюють по радіоканалу.
4.21. Кількість ключів (кодів) ПЦС, що використовуються дляохорони, залежить від наявних телефонних ліній, але повинна бути
не менше п'яти (експозиція об'єкта культури - 2, фондосховище - 2,
тривожна сигналізація - 1). Допускається підключення денної
тривожної сигналізації до другого рубежу охорони експозиції
об'єкта культури. Для організації ефективної централізованої
охорони об'єктів культури, що зберігають зброю, вироби з
дорогоцінних металів та каміння, картини, необхідно мати не менше
шести кодів ПЦС з урахуванням локальної сигналізації.
4.22. При недостатній технічній укріпленості об'єкта культурикількість рубежів охорони повинна бути збільшена.
4.23. Якщо на об'єкті культури є декілька приміщень, щопотребують багаторубіжної охорони, але технічних можливостей для
цього немає, рекомендується застосовувати апаратуру охоронної
сигналізації, що працює по зайнятих телефонних лініях ("Атлас-3",
"Атлас-6" або аналогічних) і може підключатися до абонентських
ліній сусідніх телефонізованих об'єктів чи таксофонних ліній.
4.24. Кількість шлейфів охоронної сигналізації кожного рубежуі шлейфів тривожної сигналізації повинна визначати місце
виникнення фактора небезпеки і оперативне реагування на порушення.
4.25. Система охоронної сигналізації має передбачатицілодобову охорону за допомогою ПЦС елементів периметра (вікон,
некапітальних стін, люків тощо), що в денний час не порушуються.
4.26. На об'єктах культури, що мають відкриті майданчики, длязахисту від проникнення на територію доцільно використовувати
засоби периметрової сигналізації типу "Рубіж-1(2)" або аналогічні,
що підключаються до окремих ППК або концентраторів, установлених
на посту фізичної охорони (за наявності технічної можливості - на
ПЦС).
4.27. Апаратура технічних засобів охорони (концентратори,ППК, електроблоки тощо) повинна встановлюватися в спеціальних
приміщеннях або місцях, недоступних для сторонніх осіб і зручних
для їх обслуговування. Клемні кришки ППК, сповіщувачів та іншого
обладнання, розгалужувальні коробки опечатуються чи пломбуються.
4.28. Засоби периметральної охоронної сигналізації необхіднорозміщувати на огорожі або в смузі відчуження вздовж огорожі.
Вибір конкретних типів засобів охоронної сигналізації проводиться
залежно від рельєфу місцевості, наявності смуги відчуження і її
ширини, протяжності периметра.
4.29. Для охорони периметра застосовують системи охоронноїсигналізації, теле(відео)контролювання, теле(відео)спостереження,
контролювання доступу та скомбіновані системи сигналізації.
4.30. Для блокування периметра застосовують лінійніоптико-електронні інфрачервоні активні та радіохвильові
сповіщувачі для відкритих майданчиків (зовнішнього виконання), а
також лінійні вібраційні сповіщувачі (наприклад, типу "мікрофонний
кабель"). Для блокування воріт та хвірток використовують
електроконтактні та магнітоконтактні сповіщувачі зовнішнього
виконання.
У разі якщо зони відчуження більше ніж 1 м, використовуютьлінійні оптико-електронні інфрачервоні активні сповіщувачі, які
необхідно закріплювати на стінах, спеціальних стовпах або стійках.
Оптико-електронні сповіщувачі іноді використовують як
"сповіщувачі-ловушки" з метою блокування підходів до сховищ та
виробничих приміщень. Забороняється допускати прогини в огорожі
(перепади по висоті та викривлення огорожі) більш ніж на 200 мм у
зоні дії лінійного оптико-електронного інфрачервоного активного
сповіщувача. У цьому разі збільшують кількість лінійних дільниць
та сповіщувачів.
4.31. Окремо, виходячи з умов території об'єкта культури і зарішенням його адміністрації, здійснюється блокування паркової
скульптури, павільйонів та інших будівель з використанням таких
засобів сигналізації, що за тактико-технічними характеристиками
максимально відповідають конкретним вимогам.
5. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРИЗА ДОПОМОГОЮ ПЦС
5.1. Підключенню до ПЦС підлягають споруди об'єктів культури,що мають належний стан технічної укріпленості та обладнані
засобами охоронної та пожежної сигналізації згідно з вимогами цієї
Інструкції.
5.2. Перед закриттям об'єкта культури черговий науковийпрацівник або матеріально відповідальна особа (далі -
уповноважений представник) об'єкта культури перевіряє всі
приміщення об'єкта культури, вмикає сигналізацію кожного
приміщення, закриває їх та здійснює здачу об'єкта культури під
охорону ПЦС. Одержавши підтвердження чергового пульту управління
ПЦС про те, що об'єкт культури взято під охорону, уповноважений
представник об'єкта культури залишає його.
5.3. У разі спрацювання сигналізації під час охорони об'єктакультури уповноважений представник об'єкта культури за інформацією
підрозділу ДСО повинен прибути на об'єкт культури і разом з
представником ДСО з'ясувати причину спрацювання сигналізації. Якщо
під час огляду приміщення об'єкта культури виявлено порушення його
технічної укріпленості або пошкодження сигналізації, то вживаються
заходи щодо їх усунення. У разі виходу з ладу телефонної лінії або
знеструмлення охорона об'єкта культури забезпечується ДСО шляхом
виставлення тимчасової фізичної охорони. Адміністрацією об'єкта
культури вживаються термінові заходи до налагодження телефонної
лінії або електромережі.
Про відкриття об'єкта культури складається відповідний акт,що підписується уповноваженим представником об'єкта культури та
представником підрозділу ДСО.
5.4. Після усунення причини спрацювання сигналізації об'єкткультури вдруге здається під охорону ПЦС.
5.5. Зняття об'єкта культури з охорони здійснює уповноваженийпредставник об'єкта культури шляхом повідомлення на ПЦС чергового
пульту управління про відкриття об'єкта культури.
6. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ТА ОБОРОНИ ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРИМІЛІЦЕЙСЬКИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ТА ПІДРОЗДІЛАМИ
ЦИВІЛЬНОЇ ОХОРОНИ
6.1. Організація служби охорони об'єкта культури
6.1.1. Підрозділ ДСО відповідно до умов укладеного договору,нормативно-правових актів МВС України забезпечує:
- охорону об'єкта культури, історичних, культурних тахудожніх цінностей, окремих його приміщень і прилеглої території;
- охорону громадського порядку, здійснення пропускного режимута взаємодію з персоналом об'єкта культури у цих питаннях.
6.1.2. Охорона об'єкта культури здійснюється шляхомвиставлення необхідної кількості нарядів ДСО або підключення його
приміщень на ПЦС.
6.1.3. Відповідальними за підготовку нарядів посадовимиособами підрозділу ДСО перед їх заступанням на службу
перевіряється готовність працівників до її несення та проводиться
інструктаж. В інструктажах нарядів ДСО можуть брати участь
керівники об'єктів культури.
6.1.4. Працівники охорони виконують службові обов'язки уформеному одязі, а також належним чином екіпіровані та озброєні.
Вид зброї і її кількість визначаються з урахуванням оперативної
обстановки керівництвом підрозділу ДСО згідно з чинним
законодавством України, нормативно-правовими актами МВС України.
6.1.5. Служба працівників міліції та цивільної охорони зохорони об'єктів культури (далі - постові) організується, як
правило, за звичайним (сторожовим) розрахунком, у дві зміни по 12
годин кожна. Для охорони віддалених об'єктів культури з метою
забезпечення потрібного резерву працівників охорони на випадок
можливих ускладнень обстановки служба може бути організована за
вартовим розрахунком.
6.1.6. При організації служби за вартовим розрахунком вільнівід служби постові, які входять до складу варти, мають постійно
перебувати у вартовому приміщенні, мати при собі зброю, відповідні
спеціальні засоби і бути готовими діяти за сигналом "Тривога".
6.1.7. Пости охорони розташовуються в місцях, якізабезпечують максимальний зоровий контроль за приміщеннями
(територією) об'єкта культури і дозволяють своєчасно вживати
відповідних заходів реагування на ситуації, що виникають. Вони
обладнуються кнопками тривожної сигналізації та прямим телефонним
зв'язком із приміщенням для нарядів, черговим підрозділу ДСО, а
останні - телефонним або радіозв'язком з черговою частиною
територіального органу внутрішніх справ.
6.1.8. Для посилення охорони окремих об'єктів культури, щорозташовані на значній відстані від населених пунктів, де
дислокуються підрозділи міліції та чергові частини територіальних
органів внутрішніх справ (музеї народної архітектури та побуту,
меморіальні музеї та інші об'єкти культури), у відповідних місцях
можуть установлюватися блок-пости службових собак.
6.1.9. Службові собаки можуть також застосовуватися длявиявлення осіб, які залишились на території об'єкта культури після
його закриття.
6.1.10. Служба міліцейських підрозділів та підрозділівцивільної охорони на таких об'єктах культури може бути
організована стаціонарними постами та пересувними маршрутами з
використанням автомототранспорту та верхових коней, для чого
вводяться спеціальні моторизовані або кавалерійські підрозділи
(відділення, взводи тощо).
6.1.11. Зміна нарядів охорони на об'єкті культури проводитьсяобов'язково в присутності командира відділення (старшого зміни) і
посадових осіб ДСО, призначених для цього керівником підрозділу
ДСО, про що робиться запис у журналі приймання-здавання поста.
6.1.12. Контроль за несенням служби нарядів охорони наоб'єктах культури здійснюється посадовими особами МВС України та
ДСО.
6.1.13. Періодичність та порядок перевірок несення службинарядами охорони, а також перелік посадових осіб, які мають право
оголошувати навчальну тривогу на об'єкті культури, визначаються
вимогами нормативно-правових актів МВС України.
6.1.14. Результати перевірки стану технічного укріплення,організації охорони, пропускного режиму, зауваження щодо дій
нарядів за сигналом "Тривога", пропозиції стосовно їх
удосконалення оформлюються актом довільної форми.
6.1.15. Керівники об'єктів культури, посадові особи,відповідальні за збереження історичних, культурних, художніх та
матеріальних цінностей, мають право:
- у присутності представників ДСО перевіряти організацію танесення служби нарядами з охорони об'єктів культури, а також
працездатність технічних засобів охорони (зауваження з питань
охорони об'єктів культури представниками їх адміністрації
подаються тільки посадовим особам ДСО);
- отримувати від посадових осіб ДСО інформацію про події,пов'язані з охороною об'єктів культури;
- подавати письмові пропозиції стосовно тимчасового посиленняохорони окремих приміщень об'єктів культури у межах встановленої
чисельності постів;
- звертатися завчасно до посадових осіб ДСО з пропозиціямипро забезпечення охорони персоналу об'єкта культури, які
супроводжують історичні, культурні та художні цінності за межі
об'єкта культури.
6.2. Обов'язки командира відділення (старшого нарядуміліції), старшого наряду цивільної охорони
6.2.1. Командир відділення (старший наряду міліції), старшийнаряду цивільної охорони оперативно підпорядковані начальнику
територіального органу внутрішніх справ, а прямо - керівнику
підрозділу ДСО та його заступникам в порядку, передбаченому
чинними нормативно-правовими актами МВС України. У разі розміщення
(або несення) служби на одному об'єкті культури одночасно
міліцейської та цивільної охорони загальне керівництво всіма
нарядами здійснює командир відділення (старший наряду міліції).
6.2.2. Командир відділення (старший наряду міліції), старшийнаряду цивільної охорони організовують свою роботу згідно з
вимогами нормативно-правових актів МВС України, цієї Інструкції,
завдань, що визначені договором, та зобов'язані:
6.2.2.1. Знати службові обов'язки постових, особливостіохорони об'єкта культури, забезпечення його безпеки, порядок дій
за планом оборони та здійснення пропускного режиму.
6.2.2.2. Щомісяця складати графік роботи особового складуохорони. Забезпечувати своєчасне виставлення на об'єкті культури
постів, передбачених дислокацією. У разі потреби безпосередньо
нести службу з охорони об'єкта культури. Копію графіка, при
потребі, вручати керівнику об'єкта культури.
6.2.2.3. Проводити зміну постових, здійснювати контроль занесенням ними служби на постах, додержанням правил використання
табельної зброї.
6.2.2.4. Стежити за працездатністю засобів зв'язку, технічнихзасобів охорони, наявністю протипожежного обладнання та
здійсненням постовими пропускного режиму.
6.2.2.5. Доповідати черговому підрозділу ДСО, а такожінформувати керівника об'єкта культури про стан охорони, зміну
нарядів та виявлені недоліки.
6.2.2.6. Під час роботи об'єкта культури надавати допомогунаряду охорони в забезпеченні пропускного режиму, громадського
порядку в приміщенні об'єкта культури та на його території.
6.2.2.7. У разі нападу на об'єкт культури або на нарядохорони негайно подати сигнал "Тривога" черговому територіального
органу внутрішніх справ, підрозділу ДСО, на ПЦС і вжити заходів до
відбиття нападу та затримання правопорушників.
6.2.2.8. Реагувати на сигнали сповіщення та інформаціюперсоналу об'єкта культури стосовно протиправних дій відвідувачів,
вживати заходів щодо їх припинення.
6.2.2.9. При раптовому захворюванні доповісти безпосередньомукерівнику, черговому підрозділу ДСО або черговому територіального
органу внутрішніх справ, поінформувати про це керівника об'єкта
культури та покласти виконання своїх обов'язків на одного з
постових охорони об'єкта культури.
6.2.2.10. При захворюванні постового доповістибезпосередньому керівнику підрозділу ДСО, поінформувати про це
керівника об'єкта культури та забезпечити заміну хворого.
6.2.3. Командиру відділення (старшому наряду міліції),старшому наряду цивільної охорони під час несення служби
забороняється:
- без дозволу керівника підрозділу ДСО залишати приміщення татериторію об'єкта культури, що охороняється;
- допускати будь-кого в кімнату охорони, окрім осіб,зазначених у цій Інструкції, вести приватні розмови або в інший
спосіб відволікатись від виконання службових обов'язків;
- змінювати порядок зміни нарядів, дислокацію постів,зменшувати їх кількість, переміщувати постових, окрім випадків,
пов'язаних з виникненням надзвичайних подій, що загрожують як
об'єкту культури, що охороняється, так і життю постових;
- розголошувати будь-кому інформацію стосовно об'єктакультури, порядку його охорони, особливостей збереження цінностей.
6.3. Обов'язки постового
6.3.1. Постовий підпорядковується командиру відділення(старшому наряду міліції), старшому наряду цивільної охорони.
6.3.2. Під час несення служби постовий перебуває воперативному підпорядкуванні керівника підрозділу ДСО,
територіального органу внутрішніх справ та підтримує зв'язок з
адміністрацією об'єкта культури.
6.3.3. Постовий несе службу згідно з вимогами відповіднихнормативно-правових актів МВС України, цієї Інструкції, завдань,
визначених договором, та особливих обов'язків постового.
6.3.4. Особливі обов'язки постового розробляються підрозділомДСО та узгоджуються з адміністрацією об'єкта культури.
6.3.5. Постовому визначається місце несення служби, завданнята відповідальність при несенні служби, а також порядок:
- приймання під охорону та здавання з-під охорони приміщеньоб'єкта культури, що підключені на ПЦС;
- приймання на зберігання та видачі ключів від приміщеньоб'єкта культури;
- допуску до приміщень, що охороняються, в неробочий час;
- дій при надзвичайних ситуаціях (пожежі, нападі, іншихспробах злочинних зазіхань тощо), при порушеннях відвідувачами
правил огляду експозиції;
- дій при проведенні навчальних тривог;
- зв'язку з постовими сусідніх постів, персоналом об'єктакультури, черговими ДСО та територіального органу внутрішніх
справ;
- доповіді черговому ДСО, територіального органу внутрішніхсправ, на центральний пост про стан та результати несення служби;
- дій при проведенні виставок та інших масових заходів;
- вивезення (винесення) історичних, культурних, художніх таматеріальних цінностей при здійсненні на посту пропускного режиму;
- приймання їжі.
6.3.6. Постовий повинен мати список матеріальновідповідальних осіб об'єкта культури, які мають право на доступ та
відчинення приміщень об'єкта культури, зі зразками їх підписів, а
також зразки відбитків печаток, якими опечатуються приміщення
об'єкта культури згідно із затвердженою дислокацією.
6.3.7. Постовий зобов'язаний:
6.3.7.1. Знати свої службові обов'язки, порядок несенняслужби та її особливості. Вміти користуватися технічними засобами
охорони, засобами зв'язку та протипожежним обладнанням.
6.3.7.2. Перед заступанням на пост перевірити справністьтехнічних засобів охорони, зв'язку, тривожної сигналізації,
протипожежного обладнання. У разі їх несправності зробити запис у
відповідному журналі, доповісти про це своєму керівництву та
поінформувати керівника об'єкта культури.
6.3.7.3. У присутності особи, яка проводить зміну наряду, тапостового, який змінюється, прийняти службову документацію і майно
на посту згідно з описом, про що розписатись у журналі
приймання-здавання поста.
6.3.7.4. При прийманні під охорону приміщень об'єктакультури:
- спільно з уповноваженим представником об'єкта культуриперевірити його приміщення;
- бути присутнім при закритті та опечатуванні приміщень,звіряти відбитки печаток з їх зразками;
- прийняти на збереження ключі від приміщень об'єкта культури(ключі повинні зберігатись у спеціальному сейфі або на заскленій
номерній дошці, які замикаються постовим та опечатуються
уповноваженим представником об'єкта культури), про що розписатись
у журналі приймання-видачі ключів;
- включити сигналізацію та здати її на ПЦС;
- розписатись у журналі приймання-здавання приміщень об'єктакультури під охорону.
6.3.7.5. При передачі приміщень уповноваженому представникуоб'єкта культури:
- зняти сигналізацію об'єкта культури з-під нагляду ПЦС;
- спільно перевірити контрольні талони в замках та цілісністьпечаток;
- видати під підпис ключі від приміщень об'єкта культури;
- розписатись у журналі приймання-здавання приміщень об'єктакультури.
6.3.8. У разі виявлення пошкоджень дверей, замків, печаток,будь-яких інших ознак проникнення на об'єкт культури, у випадках
пожежі, інших надзвичайних подій негайно доповісти про це в
чергову частину підрозділу ДСО (у разі її відсутності - на ПЦС),
територіального органу внутрішніх справ, пожежної охорони та
викликати керівника об'єкта культури, головного зберігача
(завідувача фондів) і забезпечити охорону місця події.
Про відчинення приміщення складається акт, який підписуєтьсяприсутніми посадовими особами об'єкта культури, а також
спеціальних та аварійних служб.
6.3.9. Пильно та сумлінно охороняти об'єкт культури,здійснювати пропускний режим, встановлений у ньому. Перевіряти
перепустки в усіх без винятку осіб, особливу увагу звертати на
термін дії перепустки, відповідність фотографії особі власника,
наявність печатки, підпису особи, яка видала перепустку, та його
відповідність зразкам, що знаходяться на посту.
При перевірці тимчасових перепусток діяти відповідно доінструкції про пропускний режим на об'єкті культури.
6.3.10. Вивезення (винесення) історичних, культурних,художніх та матеріальних цінностей здійснюється в порядку,
встановленому на об'єкті культури. При цьому треба стежити за тим,
щоб кількість предметів, що вивозяться (виносяться), суворо
відповідала кількості предметів, зазначеній у товарно-транспортній
накладній (матеріальній перепустці), копія якої залишається в
постового.
6.3.11. Накладні та матеріальні перепустки реєструвати вжурналі обліку і після закінчення робочого дня передавати особам,
які видали вказані документи, а при зміні - постовому, який
заступає на пост.
6.3.12. Під час проведення виставок, інших масових заходів наоб'єкті культури або на його території забезпечувати громадський
порядок та вести нагляд за відвідувачами. Реагувати на сигнали
оповіщення та інформацію персоналу об'єкта культури про
протиправні дії порушників.
6.3.13. При нападі на об'єкт культури або на постового, атакож у разі скоєння злочину чи порушення громадського порядку на
об'єкті культури або поблизу нього негайно подавати сигнал
"Тривога" на ПЦС, черговому територіального органу внутрішніх
справ та підрозділу ДСО, вживати заходів до відбиття нападу,
припинення правопорушення та затримання правопорушників відповідно
до плану оборони. Поінформувати про це адміністрацію об'єкта
культури.
6.3.14. Вести в журналі перевірок стану засобів сигналізаціїта реєстрації їх спрацювань облік несправностей цих засобів і
сигналів "Тривога", що від них надходять.
6.3.15. При спрацюванні тривожної сигналізації на об'єктікультури закрити вхід та вихід, повідомити про це адміністрацію.
Дотримуючись заходів безпеки, з'ясувати причину надходження
сигналу "Тривога" та діяти залежно від обстановки, посиливши
нагляд за фондосховищами, експозиційними залами, виставками,
робочими кімнатами. Пропустити на об'єкт культури за паролем
групу, яка прибула з територіального органу внутрішніх справ, ДСО.
Доповісти обстановку старшому групи та діяти згідно з його
вказівками.
6.3.16. Відчиняти вхідні двері в неробочий час особам, якімають право на вхід для перевірки служби наряду, за окремим
списком.
6.3.17. При виникненні сумніву щодо особи, яка перевіряєслужбу, доповісти про це черговому підрозділу ДСО або
територіального органу внутрішніх справ і діяти згідно з їх
вказівками.
6.3.18. Систематично в установленому порядку не рідше одногоразу на годину доповідати черговому підрозділу ДСО або
територіального органу внутрішніх справ про результати несення
служби на об'єкті культури. Про напад повідомляти негайно,
використовуючи технічні засоби.
6.3.19. У разі раптового захворювання доповісти про цекомандирові відділення (старшому наряду міліції), старшому наряду
цивільної охорони, а за його відсутності - черговому підрозділу
ДСО, поінформувати керівника об'єкта культури та продовжувати
несення служби до прибуття заміни.
6.3.20. Постовому забороняється:
- залишати свій пост, поки його не буде замінено або знято;
- приймати від будь-кого для передачі іншим особам які-небудьпредмети;
- допускати на об'єкт культури осіб, які не мають на цеправа, або тих, хто прибув у неробочий час, у тому числі вільних
від несення служби постових;
- передавати та пред'являти будь-кому табельну зброю;
- допускати на об'єкт культури озброєних осіб, за виняткомвипадків, передбачених інструкцією про пропускний режим;
- самостійно здавати на ПЦС під охорону або знімати з-підохорони фондосховище та інші приміщення об'єкта культури;
- повідомляти стороннім особам будь-які відомості прообстановку на об'єкті культури, пароль, код на ПЦС та
розголошувати відомості стосовно особливостей об'єкта культури,
порядку збереження цінностей та організації його охорони;
- спати або в інший спосіб відволікатись від несення служби.
6.4. Організація оборони об'єктів культури
6.4.1. Для об'єктів культури, що охороняються нарядами ДСО,на випадок розбійних нападів, актів вандалізму, пожеж, аварій,
загрози вибуху, стихійного лиха та інших надзвичайних обставин
розробляються плани оборони.
6.4.2. План оборони об'єкта культури готується територіальниморганом внутрішніх справ та підрозділом ДСО з урахуванням
особливостей об'єкта культури, його розташування на місцевості і
призначений для координації дій особового складу органів
внутрішніх справ та нарядів охорони при виникненні надзвичайних
ситуацій. План оборони в частині взаємодії наряду охорони,
територіального органу внутрішніх справ та персоналу об'єкта
культури узгоджується з їх керівниками та затверджується
начальником відповідного територіального органу внутрішніх справ.
6.4.3. План оборони зберігається в чергових частинахтериторіального органу внутрішніх справ та його підрозділів,
задіяних у проведенні операції, а витяги з плану оборони стосовно
порядку дій постових при охороні об'єкта культури та його
персоналу - у постових та керівника об'єкта культури. Витяги щодо
порядку дій нарядів ДСО зберігаються в черговій частині підрозділу
ДСО, а в разі її відсутності - на ПЦС (в окремих папках).
6.4.4. Відповідальність за своєчасне внесення змін до плануоборони та додатків до нього в частині, що стосується технічної
укріпленості, змін дислокації постів та маршрутів, покладається на
керівника підрозділу ДСО.
6.4.5. План оборони передбачає:
6.4.5.1. Кількісний склад нарядів охорони, територіальнихорганів внутрішніх справ та інших підрозділів міліції, що
направлені до об'єкта культури, їх озброєння, забезпечення
транспортними засобами, засобами зв'язку, індивідуального захисту
та спеціальними засобами.
6.4.5.2. Основні та додаткові маршрути руху нарядів міліції,які забезпечують їх прибуття до об'єкта культури в найкоротший
термін.
6.4.5.3. Місця зупинки автотранспорту та розміщення особовогоскладу на місці події, завдання, що ставляться перед кожним
співробітником, та порядок їх виконання.
6.4.5.4. Організацію управління нарядами, організаціювзаємного оповіщення та інші заходи, що унеможливлюють випадкове
застосування зброї проти працівників міліції, цивільної охорони,
персоналу об'єкта культури та осіб, які опинились у зоні
проведення операції.
6.4.5.5. Шляхи та способи доступу групи затримання доприміщення об'єкта культури, що охороняється.
6.4.5.6. Найбільш можливі шляхи відходу правопорушників, атакож місця для їх блокування та затримання.
6.4.5.7. Порядок дій постових, які несуть службу з охорониоб'єкта культури, дій персоналу об'єкта культури при введенні
плану оборони.
6.4.6. До плану оборони долучаються:
6.4.6.1. Схема розміщення об'єкта культури (комплексубудівель) із позначенням уразливих місць (місць можливого
проникнення правопорушників), шляхів під'їзду та дислокації
нарядів, що направляються за сигналом "Тривога".
6.4.6.2. План території, картка-план об'єкта культури(комплексу будівель) із зазначенням розташування внутрішніх
приміщень та постів охорони.
6.4.6.3. Список матеріально відповідальних осіб об'єктакультури, із зазначенням їх адрес проживання, квартирних та
службових телефонів.
6.4.7. Установлюється такий порядок основних дій за планомоборони об'єкта культури:
6.4.7.1. При надзвичайних ситуаціях наряд охорони (постовий),персонал об'єкта культури за допомогою засобів тривожної
сигналізації або в інший спосіб, використовуючи всі наявні канали
зв'язку, подають сигнал "Тривога" до чергової частини
територіального органу внутрішніх справ або на ПЦС.
6.4.7.2. Водночас наряд охорони (постовий) вживає заходів доприпинення протиправних дій, затримання правопорушників та
посилення охорони об'єкта культури (зачиняє вхід та вихід з
будівлі, приміщень, вимагає від осіб, які перебувають у ньому,
припинити будь-яке пересування, посилює нагляд за фондосховищами,
експозиційними залами), а також контролює можливість загорянь. При
прибутті групи затримання територіального органу внутрішніх справ
надходить у розпорядження старшого групи та діє згідно з його
вказівками відповідно до плану оборони.
6.4.7.3. У разі надзвичайної події персонал об'єкта культуризобов'язаний:
- подати сигнал "Тривога" до територіального органувнутрішніх справ або на ПЦС;
- усіма наявними способами (голосом, за допомогою свистка, порадіо тощо) сповістити весь персонал об'єкта культури про
надзвичайну подію;
- перекрити вхід та вихід з об'єкта культури, приміщень, дезберігаються історичні, культурні, художні та матеріальні
цінності, перевіривши, чи не залишились там сторонні особи (ключі
від приміщень зберігаються таким чином, щоб було унеможливлене
використання їх правопорушниками);
- припинити будь-яке пересування на об'єкті культури;
- посилити нагляд за фондосховищами та експозиційними залами,контролювати можливість загорянь;
- при прибутті групи затримання з територіального органувнутрішніх справ діяти згідно із вказівками старшого групи.
6.4.7.4. Черговий територіального органу внутрішніх справ,черговий підрозділу ДСО, отримавши сигнал "Тривога", зобов'язаний
негайно надіслати до об'єкта культури озброєний та екіпірований
належним чином наряд міліції на чолі з особою начальницького
складу і зі схемою розміщення та планом-карткою об'єкта культури.
6.4.7.5. Категорично забороняється перевіряти по телефону абов інший спосіб причину надходження сигналу "Тривога" з об'єкта
культури.
6.4.7.6. Водночас до об'єкта культури для його блокуваннячерговим територіального органу внутрішніх справ та черговим
підрозділу ДСО направляються найближчі наряди міліції та групи
затримання ПЦС, які поступають у підпорядкування старшого наряду
міліції, що прибув з територіального органу внутрішніх справ.
6.4.7.7. У разі спрацювання на об'єкті культури пожежноїсигналізації постовий, персонал об'єкта культури інформують про це
підрозділ пожежної охорони.
6.4.7.8. Прибувши на об'єкт культури, старший групи оцінюєобстановку, організовує розстановку особового складу, перекриває
ймовірні шляхи відходу правопорушників, контролює можливість
загоряння, дотримуючись заходів безпеки, і з'ясовує причину
надходження сигналу "Тривога".
6.4.7.9. При встановленні факту нападу на об'єкт культури абоза інших надзвичайних обставин старший наряду територіального
органу внутрішніх справ доповідає про це черговому органу
внутрішніх справ, підрозділу ДСО і вживає заходів до затримання
правопорушників на місці події або до їх розшуку та затримання, а
також ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
6.4.7.10. При отриманні на ПЦС або в черговій частинітериторіального органу внутрішніх справ інформації про спрацювання
технічних засобів охорони, встановлених на об'єкті культури, та за
відсутності ознак проникнення до нього командир відділення
(старший наряду) та постовий спільно з персоналом об'єкта культури
ретельно оглядають приміщення з метою встановлення причин
спрацювання сигналізації. У разі відсутності такої можливості
командир відділення (старший наряду) через чергового
територіального органу внутрішніх справ, ДСО вживає заходів до
посилення охорони об'єкта культури шляхом виставлення додаткових
постів до прибуття керівника об'єкта культури, головного зберігача
фондів (завідувача фондів) та встановлення причин спрацювання
сигналізації.
6.4.7.11. У разі пожежі, аварії, стихійного лиха постовий,персонал об'єкта культури сповіщають про це пожежну охорону,
аварійні служби, чергового територіального органу внутрішніх
справ, ДСО, керівника об'єкта культури, головного зберігача фондів
(завідувача фондів) та вживають заходів до рятування людей,
історичних, культурних та художніх цінностей (із забезпеченням їх
подальшої охорони), а також до ліквідації пожежі, аварії чи
стихійного лиха.
6.4.8. Команду "Відбій тривоги" може дати лише старший нарядутериторіального органу внутрішніх справ після завершення
внутрішнього обстеження об'єкта культури.
6.4.9. Керівники територіального органу внутрішніх справ таоб'єкта культури зобов'язані разом не менше одного разу на
півріччя проводити навчально-тренувальні заняття з відпрацювання з
особовим складом ДСО, територіальних органів внутрішніх справ і
персоналом об'єкта культури практичних навичок щодо відбиття
нападів на об'єкт культури та вести облік цих занять у
спеціальному журналі. Для нарядів охорони, територіальних органів
внутрішніх справ, інших підрозділів міліції, а так само для
персоналу об'єкта культури розробляються ввідні завдання, які
враховують можливі варіанти нападу правопорушників через вразливі
місця та прилеглу до об'єкта культури територію. Тематика ввідних
завдань має обов'язково використовуватись під час проведення
занять та інструктажів.
6.4.10. Перед проведенням навчально-тренувальних занятьінструктажі персоналу об'єкта культури проводяться посадовими
особами ДСО й територіальних органів внутрішніх справ.
7. ЗВ'ЯЗОК МІЖ ПОСТАМИ ТА ОХОРОННА СИГНАЛІЗАЦІЯ
7.1. Засоби постового зв'язку й сигналізації повиннізабезпечувати:
- безперервну дію;
- швидку й одночасну передачу розпоряджень командиравідділення (старшого наряду) постовим та своєчасне отримання від
них повідомлень про стан несення служби на постах;
- зв'язок між постами;
- достатню чіткість розмов та сигналів виклику.
7.2. Наряд охорони повинен мати:
- телефонний зв'язок між усіма постами та приміщеннямиохорони через місцеву або міську телефонну мережу;
- оперативний зв'язок командира відділення (старшого наряду)з постовими, керівником об'єкта культури, головним зберігачем
фондів (завідувачем фондів);
- телефонний (або оперативний) зв'язок з підрозділом пожежноїохорони та з черговим територіального органу внутрішніх справ, а
також з черговим підрозділу ДСО.
7.3. Технічні засоби контролю охорони
7.3.1. Для посилення охорони об'єкта культуривикористовуються:
- прикладні телевізійні установки (бажано з інфрачервонимпідсвічуванням);
- системи допуску (кодові устрої або замки).
7.3.2. Телекамери розміщуються в місцях можливого проникненняправопорушника, у приміщеннях з цінними експозиціями, на вході до
об'єкта культури. Зчитувачі системи допуску встановлюються на
входах до фондосховища.
7.3.3. У приміщенні постових розміщуються: пульт керування,відеоконтрольний пристрій, ППК.
8. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ СТАНУ БЕЗПЕКИОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРИ
8.1. Наказом начальника територіального органу внутрішніхсправ усі об'єкти культури, що охороняються, закріплюються за
керівним, інспекторським та інженерно-технічним складом
підрозділів ДСО для контролю за їх станом охорони та проведення
обстежень.
8.2. Обстеження об'єкта культури - це перевірка на місцістану технічного укріплення та оснащення об'єкта культури
засобами охоронної, пожежної та тривожної сигналізації. Обстеження
може бути профілактичним та позаплановим.
8.3. Для перевірки виконання пропозицій, викладених в актахпрофілактичного та позапланового обстеження, здійснюється
контрольна перевірка.
8.4. Профілактичне обстеження - це планові періодичніперевірки стану охорони об'єкта культури, які проводяться не менше
одного разу на квартал. Головним його завданням є:
- виявлення причин та умов, що можуть сприяти крадіжкам;
- визначення додаткових заходів щодо технічного укріплення таоснащення об'єкта культури з урахуванням можливих змін експозицій;
- перевірка повноти блокування вразливих місць засобамисигналізації, дієвості сигналізації та якості її технічного
обслуговування.
8.4.1. Позапланове обстеження - це вибіркові перевіркиокремих об'єктів культури, найменше надійних з точки зору
збереження історичних, культурних, художніх та матеріальних
цінностей, у яких не були виконані попередні приписи щодо
посилення надійності охорони.
8.4.2. У разі вчинення крадіжки позапланове обстеженняпроводиться в обов'язковому порядку.
8.4.3. Профілактичне та позапланове обстеження маєпроводитись комісією у складі:
- керівника об'єкта культури або уповноваженої ним особи;
- керівника підрозділу ДСО або його заступника;
- представника керівного складу територіального органувнутрішніх справ;
- представника структурного підрозділу МНС.
8.4.4. Представник ДСО повинен повідомити керівника об'єктакультури або особу, яка виконує його обов'язки, про день
проведення обстеження заздалегідь.
8.5. Проведення обстеження
8.5.1. Члени комісії згідно з вимогами чинних інструкцій,законодавчих та нормативно-правових актів визначають:
- особливості об'єкта культури, що обстежується;
- уразливі місця (аварійні, вентиляційні та каналізаційнілюки, ліфтові шахти, суміжні приміщення тощо);
- стан технічних засобів охорони;
- укомплектованість штату охорони та його відповідністьзавданням, що вирішуються;
- розподіл працівників охорони згідно з дислокацією постів;
- умови праці постових, наявність зв'язку, службовоїдокументації;
- порядок зберігання ключів на об'єкті культури;
- технічну укріпленість та оснащення приміщень;
- стан протипожежного нагляду та наявність засобівпожежогасіння;
- особливості пропускного режиму.
8.5.2. При профілактичному та позаплановому обстеженні членикомісії повинні перевірити:
- наявність договору про охорону;
- наявність актів попередніх обстежень та фактичне усуненнязазначених у цих актах недоліків;
- наявність документів, що регламентують пропускний режим.
8.6. Оформлення результатів обстеження
8.6.1. Результати обстеження оформлюються актом, щопідписується всіма особами, які брали участь в обстеженні, і
завіряється печатками підрозділу ДСО та об'єкта культури.
8.6.2. В акті вказуються узгоджені комісією висновки щодовідповідності установленого виду охорони, умов зберігання
історичних, культурних, художніх та матеріальних цінностей,
технічного укріплення та оснащення об'єкта культури вимогам цієї
Інструкції, а також пропозиції щодо усунення виявлених недоліків
та подальшого вдосконалення системи охорони із зазначенням терміну
їх усунення та виконавців.
8.6.3. Узгоджені пропозиції ДСО, МНС та адміністрації об'єктакультури є обов'язковими для виконання як адміністрацією об'єкта
культури, так і ДСО.
8.6.4. Акти складаються у двох примірниках, перший з якихвручається не пізніше ніж за п'ять днів після закінчення
обстеження керівнику об'єкта культури, а другий залишається для
контролю в підрозділі ДСО чи МНС.
8.6.5. Посадові особи, які одержали акт (припис) і не згодніз ним, мають право у 5-денний термін повідомити про це керівництво
підрозділу ДСО чи МНС.
При проведенні профілактичного або позапланового обстеження,якщо за минулий період змін в охороні об'єкта культури не сталося,
в акті слід відзначити лише ті питання, які сприяють удосконаленню
охорони та поліпшенню зберігання історичних, культурних, художніх
та матеріальних цінностей.
9. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОПУСКНОГО РЕЖИМУ
9.1. Пропускний режим передбачає комплекс заходів щодовстановлення порядку проходу осіб і проїзду транспортних засобів
на територію об'єкта культури і назад, винесення (внесення),
вивезення (ввезення) історичних, культурних, художніх та
матеріальних цінностей.
9.2. З урахуванням специфіки об'єкта культури тавстановленого внутрішнього розпорядку адміністрацією розробляється
і затверджується за узгодженням з керівником підрозділу ДСО
інструкція про пропускний режим.
9.3. Пропускний режим встановлюється на території об'єктакультури та на вході (виході) до його приміщень. Здійснення
пропускного режиму покладається на наряди охорони.
9.4. Документом, що дає право на вхід (вихід) персоналу таінших осіб на територію (з території) об'єкта культури, є службове
посвідчення або перепустка, на вивезення (ввезення) історичних,
культурних, художніх та матеріальних цінностей - дорожній лист і
товарно-транспортна накладна, на винесення (внесення) -
матеріальна перепустка. Накладні та матеріальні перепустки є
документами суворої звітності. Їх видача, облік та списання
здійснюються згідно з розробленою адміністрацією об'єкта культури
інструкцією.
9.5. Перепустки на право входу (виходу) за строком діїподіляються на постійні, тимчасові та разові. Всі категорії
перепусток за зовнішнім виглядом повинні відрізнятись одна від
одної. Постійні перепустки видаються працівникам, прийнятим на
постійну роботу, тимчасові - особам, які виконують на об'єктах
культури тимчасову роботу. Строк їх дії визначається
адміністрацією об'єкта культури. Разова перепустка призначена для
одноразового відвідування об'єкта культури і дійсна тільки при
пред'явленні відвідувачем документа, що засвідчує його особу. При
виході з об'єкта культури разові перепустки залишають на посту
охорони.
9.6. При стихійному лихові, пожежі, за іншої надзвичайноїситуації спеціальний транспорт з персоналом, а також аварійні
бригади допускаються на об'єкт культури без перешкод. Контроль при
виїзді вказаного транспорту, виході персоналу та аварійних бригад
здійснюється в порядку, встановленому адміністрацією об'єкта
культури за узгодженням з підрозділом ДСО.
9.7. Порядок проходу на територію об'єкта культури, а такожпроїзду транспортних засобів особистого користування персоналу
визначається розробленою адміністрацією об'єкта культури
інструкцією про пропускний режим.
9.8. На об'єктах культури забороняється:
- проносити до експозицій та фондосховища валізи,великогабаритні сумки, зброю, вибухові речовини та
радіопередавачі;
- проводити кіно-, теле- та фотозйомки без відповідногодозволу керівника об'єкта культури.
9.9. При проходженні транспортних засобів повзконтрольно-пропускний пункт наряди ДСО перевіряють відповідність
вантажів, що вивозяться (ввозяться), супровідним документам (за
найменуванням, кількістю) та ретельно оглядають транспортний засіб
з метою виявлення можливого приховування викрадених історичних,
культурних, художніх та матеріальних цінностей. При проходженні
опломбованих (опечатаних) вантажів звіряються пломби (печатки) з
тими, що вказані в накладних.
9.10. Товарно-транспортні накладні реєструються нарядом ДСО вкнизі обліку в суворій відповідності до порядку їх надходження.
9.11. При виявленні невідповідності найменування абокількості транспортованого вантажу даним супровідних документів
охороною вживаються заходи, які перешкоджають виїзду транспорту і
супроводжуючих вантаж осіб, і за участю адміністрації об'єкта
культури здійснюється контрольна перевірка, про що складається акт
і робиться запис у книзі обліку оглядів та правопорушень. Акт
разом із супровідними документами передається керівнику об'єкта
культури для вжиття відповідних заходів.
9.12. У разі встановлення контрольною перевіркою фактукрадіжки історичних, культурних, художніх та матеріальних
цінностей старший наряду охорони негайно доповідає про це
керівнику об'єкта культури, у підрозділ ДСО, територіальний орган
внутрішніх справ і в установленому порядку складає протокол, який
реєструє у книзі обліку оглядів та правопорушень. Викрадене
вилучається та здається за накладною представнику адміністрації
об'єкта культури і зберігається до прийняття рішення в
установленому порядку. Протокол із супровідними документами на
вантаж та накладною, що додаються, протягом доби надсилаються до
територіального органу внутрішніх справ для вирішення питання про
притягнення винних осіб до відповідальності згідно з чинним
законодавством.
9.13. Огляд речей і особистий огляд здійснюються відповіднодо вимог адміністративного законодавства.
9.14. Огляд речей осіб, які перебувають в приміщеннях або натериторії об'єкта культури, а у виняткових випадках і особистий
огляд, здійснюється з метою запобігання крадіжкам історичних,
культурних, художніх та матеріальних цінностей і вилучення
викраденого за наявності в адміністрації об'єкта культури або
працівників, які здійснюють охорону, достатніх даних про вчинення
крадіжки.
Огляд здійснюється у випадках:
- коли особа захоплена в момент здійснення крадіжки абобезпосередньо після її здійснення;
- наявності ознак здійснення крадіжки у вигляді слідів наодязі і речах;
- коли очевидці прямо вкажуть на дану особу як на особу, щоздійснила крадіжку;
- порушення пропускного режиму;
- коли є наявні показники технічних засобів.
9.15. Книги обліку оглядів та правопорушень, транспортованихісторичних, культурних, художніх та матеріальних цінностей,
протоколи й акти є документами суворої звітності. Книги
прошнуровуються, пронумеровуються, скріплюються печаткою
підрозділу ДСО і після заповнення здаються до архіву підрозділу,
де зберігаються протягом трьох років.
9.16. Контрольно-пропускні пункти мають бути зручними дляпроходу людей, проїзду транспорту та здійснення охороною
пропускного режиму. Вони обладнуються засобами пожежогасіння,
зв'язку, тривожною та пожежною сигналізацією.
10. ОБОВ'ЯЗКИ ПОСАДОВИХ ОСІБ ПІДРОЗДІЛІВ ДСОТА ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ
ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРИ
10.1. Обов'язки керівника підрозділу ДСО
10.1.1. Керівник підрозділу ДСО зобов'язаний:
10.1.1.1. Після виконання заходів, указаних в актіміжвідомчої комісії, укласти договір про охорону об'єкта культури
з його керівником.
10.1.1.2. Здійснювати підбір та комплектування особовогоскладу для несення служби на об'єкті культури, а також
інженерно-технічних працівників та електромонтерів з найбільш
підготовлених співробітників. Забезпечити стабільний склад нарядів
охорони. Нести персональну відповідальність за стан дисципліни і
законності серед співробітників ДСО, які несуть службу з охорони
об'єктів культури.
10.1.1.3. Організовувати вивчення з особовим складом наказів,вказівок МВС України, а також спільних нормативно-правових актів
МВС України та Міністерства культури і мистецтв України, положень
та інструкцій щодо здійснення пропускного режиму, вимог пожежної
безпеки, технічного укріплення та оснащення об'єктів культури і
здійснювати контроль за їх виконанням.
10.1.1.4. На підставі аналізу технічної документації насучасну апаратуру та результатів експлуатації приладів охоронної і
пожежної сигналізації вживати заходів щодо покращення роботи
технічної служби з охорони об'єктів культури технічними засобами.
10.1.1.5. Спільно з керівником об'єкта культури не менше ніжодин раз на півріччя проводити перевірку організації охорони,
стану технічного укріплення, охоронної, пожежної та тривожної
сигналізації, а також виконання сторонами обов'язків згідно з
договором. За результатами перевірки складати акт.
10.1.1.6. Аналізувати стан надійності охорони об'єктакультури, вносити пропозиції з цього приводу його керівнику та
здійснювати спільні заходи, спрямовані на зміцнення безпеки
об'єкта культури.
10.1.1.7. Контролювати повноту надходжень до підрозділу ДСОкоштів за охорону об'єктів культури і витрачання їх на утримання
нарядів охорони, що несуть службу на цих об'єктах, та на
проведення технічної експлуатації встановлених на об'єктах
культури засобів охоронної та пожежної сигналізації.
10.1.1.8. Вживати заходів до нерозголошення працівниками ДСОвідомостей про особливості охорони об'єктів культури та порядок
зберігання в них цінностей.
10.2. Обов'язки керівника об'єкта культури
10.2.1. Керівник об'єкта культури зобов'язаний:
10.2.1.1. Забезпечити розробку внутрішньої інструкції зорганізації охорони об'єкта культури, інструкції про пропускний
режим та інструкції з питань пожежної безпеки, узгодити їх з
керівником підрозділу ДСО та затвердити наказом по об'єкту
культури.
10.2.1.2. Узгоджувати з керівником підрозділу ДСО обов'язкинарядів охорони, план оборони об'єкта культури. Мати витяг з плану
оборони в частині, що його стосується.
10.2.1.3. Відповідати за організацію охорони, введенняпропускного режиму, забезпечення пожежної безпеки, додержання
порядку здавання під охорону та приймання з-під охорони приміщень,
де зберігаються історичні, культурні, художні та матеріальні
цінності, матеріально відповідальними особами об'єкта культури.
10.2.1.4. Вживати заходів до нерозголошення персоналомоб'єкта культури особливостей охорони історичних, культурних,
художніх та матеріальних цінностей.
10.2.1.5. При укладенні договору про охорону з підрозділомДСО враховувати особливості об'єкта культури та відповідальність
сторін.
10.2.1.6. Затверджувати наданий підрозділом ДСО кошторисвитрат та проводити розрахунки за ним на утримання охорони.
10.2.1.7. Спільно з підрозділом ДСО:
- не менше ніж один раз на півріччя проводити перевіркуорганізації охорони, стану технічного укріплення та оснащення
об'єкта культури засобами охоронної, пожежної, тривожної
сигналізації та виконання сторонами договірних зобов'язань;
- здійснювати контроль за несенням служби нарядами охорони.
10.2.1.8. Про недоліки та претензії до нарядів охорониінформувати керівника підрозділу ДСО.
10.2.1.9. Організовувати проведення капітального ремонтузасобів охоронної, пожежної та тривожної сигналізації.
10.2.1.10. У разі невиконання підрозділом ДСО своїх функційнегайно повідомляти про це начальнику УДСО - ВДСО при ГУМВС, УМВС
та орган управління культури за підпорядкованістю.
Начальник ДепартаментуДержавної служби охорони
при МВС України О.П.Угровецький
Начальник управління з питань
стратегічного планування
соціокультурного розвитку
та регіональної політики у сфері
культури Міністерства культури
і мистецтв України Л.М.Кононенко
Про затвердження Інструкції з організації охорони державних музеїв, історико-культурних заповідників, інших важливих об'єктів культури підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України Наказ; МВС України від 30.07.2004 № 846/489 Втрата чинності від 05.09.2017, підстава — z0997-17 Постійна адреса: https://xn--80aagahqwyibe8an.com/go/z1033-04 |
станом на 27.11.2023 втратив чинність |
Публікації документа
- Офіційний вісник України від 10.09.2004 — 2004 р., № 34, стор. 174, стаття 2297, код акта 29846/2004
МВС України:
- Наказ МВС України від 30.01.2024 № 54 "Про врахування висловлених органом державної реєстрації зауважень до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2024 року № 20". МВС України. 2024 рікк
- Наказ МВС України від 11.01.2024 № 20 "Про затвердження Змін до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі". МВС України. 2024 рікк
- Наказ МВС України від 10.01.2024 № 14 "Про затвердження Змін до Положення про функціональну підсистему "Організація бюджетного процесу"єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ". МВС України. 2024 рікк
- Наказ МВС України від 09.01.2024 № 13 "Про внесення змін до Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події". МВС України. 2024 рікк
- Наказ МВС України від 13.02.2024 № 89 "Про врахування висловлених органом державної реєстрації зауважень до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 січня 2024 року № 53". МВС України. 2024 рікк
- Наказ МВС України від 30.01.2024 № 53 "Про затвердження Змін до Вимог до номерних знаків транспортних засобів та Зміни до Єдиних зразків номерних знаків транспортних засобів". МВС України. 2024 рікк
- Наказ МВС України від 29.01.2024 № 47 "Про внесення змін до Правил носіння форми одягу та знаків розрізнення військовослужбовцями та ліцеїстами Державної прикордонної служби України". МВС України. 2024 рікк
- Наказ МВС України від 26.01.2023 № 35 "Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту". МВС України. 2023 рікк
- Наказ МВС України від 26.01.2023 № 36 "Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України". МВС України. 2023 рікк
- Наказ МВС України від 26.01.2023 № 37 "Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України". МВС України. 2023 рікк
- Наказ МВС України від 26.01.2023 № 38 "Про затвердження Змін до Порядку і умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану". МВС України. 2023 рікк
- Наказ МВС України від 01.02.2023 № 51 "Про внесення змін до Інструкції з призначення і виплати в Державній прикордонній службі України одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану»". МВС України. 2023 рікк
- Наказ МВС України від 02.02.2023 № 55 "Про внесення змін до Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану". МВС України. 2023 рікк
- Наказ МВС України від 01.02.2023 № 52 "Про внесення змін до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту під час дії воєнного стану". МВС України. 2023 рікк
- Наказ МВС України від 01.02.2023 № 50 "Про внесення змін до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України". МВС України. 2023 рікк
- Наказ МВС України від 03.01.2023 № 2 "Про внесення зміни до Порядку організації роботи із депутатськими запитами та депутатськими зверненнями народних депутатів України в Національній поліції України". МВС України. 2023 рікк
- Наказ МВС України від 31.01.2023 № 49 "Про затвердження Змін до Схеми тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України". МВС України. 2023 рікк
- Наказ МВС України від 10.01.2023 № 4 "Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622". МВС України. 2023 рікк
- Наказ МВС України від 12.01.2023 № 6 "Про затвердження Переліку посад, пов’язаних із підвищеним ризиком для життя або здоров’я, в органах та підрозділах цивільного захисту". МВС України. 2023 рікк
- Наказ МВС України від 17.01.2023 № 12 "Про організацію взаємодії Експертної служби МВС із територіальним органом з надання сервісних послуг МВС". МВС України. 2023 рікк