<<
>>

(втратив чинність) Наказ МВС України від 30.07.2004 N 846/489 "Про затвердження Інструкції з організації охорони державних музеїв, історико-культурних заповідників, інших важливих об'єктів культури підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України". МВС України. 2004

Документ актуальний на 23.08.2017
завантажити документ, актуальний на поточний час

                                                          

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ

Н А К А З

30.07.2004 N 846/489

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

20 серпня 2004 р.

за N 1033/9632

{ Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства

внутрішніх справ

N 615/723 ( z0997-17 ) від 21.07.2017 }

Про затвердження Інструкції з організації охорони

державних музеїв, історико-культурних заповідників,

інших важливих об'єктів культури підрозділами

Державної служби охорони при Міністерстві

внутрішніх справ України

З метою вдосконалення організації охорони пам'яток Музейного

фонду України, історичних та культурних цінностей

загальнодержавного значення, які зберігаються в державних музеях,

історико-культурних заповідниках, інших важливих об'єктах

культури, та приведення діючих нормативно-правових актів у

відповідність до чинного законодавства Н А К А З У Є М О:

1. Затвердити Інструкцію з організації охорони державних

музеїв, історико-культурних заповідників, інших важливих об'єктів

культури підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві

внутрішніх справ України (додається).

2. Начальникам ГУМВС України в Автономній Республіці Крим,

м. Києві та Київській області, УМВС України в областях та

м. Севастополі, начальнику Головного управління культури, мистецтв

та охорони культурної спадщини Київської міської

держадміністрації, начальникам управлінь культури обласних,

Севастопольської міської держадміністрацій забезпечити вивчення та

безумовне виконання підлеглими вимог цієї Інструкції. Рекомендувати міністрові культури Автономної Республіки Крим

керуватись у своїй роботі положеннями цієї Інструкції.

3. Вважати такими, що втратили чинність, спільні накази

Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства культури і

мистецтв України від 24.10.1998 N 771/428 ( z0725-98 ),

зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.11.1998 за

N 725/3165, та від 29.12.2001 N 1205/806 ( z0111-02 ),

зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.02.2002 за

N 111/6399.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника

Міністра внутрішніх справ України Присяжнюка А.Й.

та заступника

Міністра культури і мистецтв України Романчишина В.Г.

Міністр внутрішніх

справ України М.В.Білоконь

Міністр культури

і мистецтв України Ю.П.Богуцький

ПОГОДЖЕНО:

Міністр України з питань

надзвичайних ситуацій

та у справах захисту населення

від наслідків Чорнобильської

катастрофи Г.В.Рева

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

внутрішніх справ,

Міністерства культури

і мистецтв України

30.07.2004 N 846/489

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

20 серпня 2004 р.

за N 1033/9632

ІНСТРУКЦІЯ

з організації охорони державних музеїв,

історико-культурних заповідників, інших важливих

об'єктів культури підрозділами Державної служби

охорони при Міністерстві внутрішніх справ України

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Ця Інструкція визначає порядок організації охорони

пам'яток Музейного фонду України, історичних та культурних

цінностей загальнодержавного значення, які зберігаються в

державних музеях, історико-культурних заповідниках, інших важливих

об'єктах культури (далі - об'єкти культури), незалежно від їх

виду, форм власності і відомчого підпорядкування, підрозділами

Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України

(далі - ДСО), а також головні вимоги до технічної укріпленості

приміщень об'єктів культури, місць розміщення особливо цінних

експонатів та до технічного оснащення приміщень об'єктів культури

засобами охоронної, пожежної та тривожної сигналізації.

1.2. Інструкцію розроблено на основі Законів України "Про

міліцію" ( 565-12 ), "Про музеї та музейну справу" ( 249/95-ВР ),

постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 N 615

( 615-93-п ) "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів

державної та інших форм власності" (зі змінами і доповненнями),

нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та

Міністерства культури і мистецтв України з питань збереження

історико-культурних цінностей на об'єктах культури України.

1.3. Охорона об'єктів культури здійснюється міліцейськими

підрозділами та підрозділами цивільної охорони ДСО, а також за

допомогою пунктів централізованого спостереження цих підрозділів

(далі - ПЦС).

1.4. Питання запровадження на об'єктах культури відповідного

виду охорони визначається постановою Кабінету Міністрів України

N 615/1993 року ( 615-93-п ), чинним законодавством та за

погодженням з керівниками об'єктів культури.

1.5. Чисельність охорони об'єктів культури визначається

залежно від кількості постів, часу, потрібного для їх закриття, та

річної планової норми робочого часу працівників, які безпосередньо

здійснюють охорону цих об'єктів.

1.6. Охорона об'єктів культури підрозділами ДСО здійснюється

на підставі укладених двосторонніх договорів.

1.7. Вартість охоронних послуг, що надаються підрозділами

ДСО, встановлюється на рівні їх самоокупності і визначається

згідно з вимогами спільного наказу МВС України та Мінекономіки

України від 02.03.2001 N 171/51 ( z0346-01 ), зареєстрованого в

Міністерстві юстиції України 13.04.2001 за N 346/5537.

1.8. Згідно з цією Інструкцією керівник об'єкта культури з

урахуванням особливостей об'єкта розробляє та затверджує внутрішню

інструкцію про організацію охорони.

1.9. Відповідальність за організацію охорони об'єкта культури

несуть його керівник, а також головний зберігач фондів (завідувач

фондів). Підрозділи ДСО несуть відповідальність за охорону об'єкта

культури в межах договору про охорону.

1.10. З метою посилення надійності охорони об'єктів культури

підрозділами ДСО згідно з умовами договору можуть

використовуватися службові тварини (собаки, коні).

2. ПОРЯДОК ПЕРЕДАЧІ ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРИ

ПІД ОХОРОНУ ПІДРОЗДІЛАМ ДСО

2.1. У разі письмового звернення керівника об'єкта культури

до підрозділу ДСО з проханням прийняти об'єкт під охорону

створюється міжвідомча комісія у складі представників об'єкта

культури, ДСО й структурних підрозділів Міністерства України з

питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від

наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС). У разі потреби в

роботі комісії беруть участь представники інших служб органів

внутрішніх справ та місцевих органів влади.

2.2. Комісія обстежує об'єкт культури з метою узгодження виду

охорони, визначення кількості постів, потреби обладнання засобами

сигналізації та пожежогасіння, технічного укріплення, режиму

роботи та інших умов забезпечення збереження історичних,

культурних, художніх та матеріальних цінностей.

2.3. За результатами обстеження складається акт у двох

примірниках, у якому зазначається: - віддаленість об'єкта культури від центру зони дії групи

затримання ПЦС; - загальна характеристика будівлі, території та огорожі

об'єкта культури; - відповідність технічної укріпленості об'єкта культури

встановленим вимогам; - стан організації пропускного режиму на об'єкті культури; - пожежно-технічна характеристика об'єкта культури та його

території; - стан технічних засобів охорони, пожежної сигналізації,

засобів зв'язку; - рекомендації керівнику об'єкта культури щодо технічного

укріплення об'єкта з конкретними термінами їх виконання.

2.4. Перший примірник акта з пропозиціями міжвідомчої комісії

передається керівнику об'єкта культури для виконання, а другий -

підрозділу ДСО для здійснення контролю за усуненням недоліків і

технічного нагляду за виконанням вимог проектно-кошторисної

документації.

2.5. Після розгляду акта керівник об'єкта культури вживає

заходів до усунення недоліків у технічній укріпленості об'єкта й

забезпечує його обладнання охоронною, пожежною та тривожною

сигналізацією. Монтаж засобів сигналізації здійснюється за договором силами

підрозділів ДСО чи інших організацій, які мають на це відповідний

дозвіл (ліцензію).

2.6. Підрозділ ДСО, одержавши від керівника об'єкта культури

письмове повідомлення про готовність об'єкта до передачі під

охорону, перевіряє повноту та якість виконання пропозицій

міжвідомчої комісії за наслідками обстеження і, залежно від цього,

приймає об'єкт культури під охорону або відмовляє в цьому,

зазначаючи причини відмови, про що письмово повідомляє керівника

об'єкта культури.

2.7. Прийняття об'єкта культури під охорону оформляється

договором між підрозділом ДСО та адміністрацією об'єкта культури,

в якому обумовлюються їхні обов'язки та відповідальність.

2.8. Водночас із укладенням договору про охорону готується

дислокація, в якій зазначаються приміщення (територія), що

підлягають охороні, місця несення служби (межі поста, маршруту) та

особливі обов'язки нарядів ДСО.

2.9. Підрозділ ДСО, виходячи з кількості приміщень об'єкта

культури, часу їх охорони й розміру тарифу за конкретний вид

охорони, складає кошторис у двох примірниках, один з яких після

узгодження вручає керівнику об'єкта культури для подальшої оплати.

2.10. Підрозділ ДСО готує необхідну службову документацію на

охорону й оборону об'єкта культури, визначає порядок взаємодії

нарядів ДСО з органами внутрішніх справ, іншими правоохоронними

органами та адміністрацією об'єкта культури на випадок виникнення

надзвичайних ситуацій. Службова документація узгоджується з

керівником об'єкта культури і знаходиться на посту охорони.

2.11. Відомості, що розкривають систему охорони та безпеки

об'єкта культури, розголошенню не підлягають. Ступінь обмеження

доступу до цих відомостей визначається адміністрацією об'єкта

культури.

3. ВИМОГИ ДО ТЕХНІЧНОГО УКРІПЛЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ

ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРИ ТА МІСЦЬ РОЗМІЩЕННЯ ОСОБЛИВО

ЦІННИХ ЕКСПОНАТІВ

3.1. Приміщення об'єктів культури, що приймаються під

охорону, повинні відповідати вимогам забезпечення їх надійного

захисту від спроби протиправного проникнення сторонніх осіб, а

також від інших злочинних посягань.

3.2. Будівля об'єкта культури повинна мати капітальні стіни

та перекриття. Капітальними зовнішніми стінами слід вважати такі

стіни, що виконані з повнотілої цегляної або кам'яної кладки

завтовшки не менше 500 мм, бетонних стінових блоків завтовшки не

менше 180 мм, каменів товщиною 90 мм у два шари, залізобетонних

панелей товщиною не менше 180 мм. 3.2.1. Зовнішні стіни, перекриття, підлога та перегородки, що

не відповідають вказаним вище вимогам, ізсередини по всій площі

мають бути укріплені металевими ґратами з арматури класу А-III

ГОСТ 5781 діаметром не менше 16 мм та розміром вічка не більше

150 мм х 150 мм, що потім оштукатурюються. Ґрати приварюються до

сталевих анкерів (йоржів) діаметром не менше 12 мм, замурованих у

стіни, перекриття та підлоги на глибині не менше 120 мм або до

закладних деталей залізобетонних конструкцій із сталевої смуги

розмірами не менше 100 мм х 50 мм х 5 мм. Анкери слід

встановлювати "у розкріп" - як продовження прутків ґрат. Крок

анкерів уздовж периметра ґрат - не більше 750 мм. Якщо поверхонь з ґратами більше ніж одна (стіни, стелі),

останні мають зварюватися між собою з утворенням єдиного каркаса. У разі неможливості виконання наведених вимог щодо

механічного захисту об'єктів культури через унікальність їх

будівлі або архітектурної композиції дозволяється використовувати

тільки технічні засоби охорони, але при цьому вимоги стосовно їх

технічного оснащення значно підвищуються. 3.2.2. Приміщення фондосховища повинні бути ізольованими,

мати капітальні стіни, стелю та підлогу. Внутрішні стіни

(перегородки) повинні за міцністю дорівнювати здвоєним

гіпсобетонним панелям завтовшки 90 мм кожна з прокладеними між

ними сталевими ґратами з арматури, діаметр прутка якої становить

не менше 16 мм і яка має вічко розміром не більше 150 х 150 мм,

або цегляній стіні завтовшки не менше 120 мм, армованій металевою

сіткою. У старих будівлях допускаються перегородки з дощок,

укріплених стальними ґратами. 3.2.3. У разі межування приміщень об'єкта культури з

приміщеннями інших організацій, установ, технічними підвалами,

під'їздами житлових будівель тощо стіни, перекриття, підлога,

перегородки, що не відповідають вказаним вище вимогам, із

внутрішнього боку по всій площині суміжної стіни укріплюються

стальними ґратами з характеристиками, вказаними в п. 3.2.1 цієї

Інструкції. 3.2.4. Приміщення об'єкта культури мають відповідати всім

вимогам правил пожежної безпеки.

3.3. Віконні отвори підвальних, напівпідвальних приміщень,

приміщень першого поверху (а в окремих випадках також

вищерозташованих поверхів, якщо поряд є будівельні конструкції:

пожежні драбини, високі паркани, споруди тощо, що дозволяють

проникнути в сусідні вікна), а також такі віконні отвори, що

виходять на дах, після елементів їх блокування охоронною

сигналізацією захищаються зсередини стаціонарними або

декоративними розсувними гратами із сталевого пруття діаметром не

менше 16 мм і з вічком 150 х 150 мм. Прути ґрат зварюються в

кожному перехресті, а їхні кінці у віконних отворах замуровуються

на глибину не менше 80 мм і заливаються цементним розчином. Тип,

форма й спосіб кріплення та зачинення ґрат в обов'язковому порядку

узгоджуються з структурними підрозділами МНС. Можливе використання захисного скла класу СУ-3, СУ-4, СП-1

згідно з ГСТУ 78.11.002 з додатковим блокуванням скла вібраційними

сповіщувачами. Інженерно-технічна укріпленість віконних отворів приміщень,

де можуть перебувати люди, повинна виконуватись згідно з

НАПБ А.01.001 ( z0219-95 ). Віконні отвори об'єктів культури, розташованих у меморіальних

спорудах, а також у приміщеннях пам'яток історії і архітектури, що

історично пов'язані з їх колекціями, захищаються металевими

декоративними ґратами, що за міцністю і проникненням крізь них не

поступаються ґратам згідно з ГСТУ 78.11.002.

3.4. Вхідні двері мають бути виготовлені за діючими

стандартами, мати не менше двох урізних замків (що не замикаються

самі) із встановленням їх на відстані не менше 300 мм між центрами

регелів. Дерев'яні двері мають бути повнотілими, товщиною не менше

40 мм. 3.4.1. У разі наявності в приміщеннях, що охороняються,

двостулкових дверей вони обладнуються двома внутрішніми стопорними

шпінгалетами або засувами, що встановлюються у верхній та нижній

частинах дверного полотна. Перетин стопорних шпінгалетів або

засувів має бути не менше 100 кв. мм, глибина фіксуючих отворів -

не менше 30 мм. З метою захисту двостулкових дверей можуть використовуватись

спеціальні двосторонні шпінгалетні запори, що у разі замикання

можуть фіксуватися врізними або навісними замками. 3.4.2. Двері, що виходять у двір, провулки, а також запасні

та двері входу до підвальних приміщень, вхідні двері до приміщень,

де зберігаються цінності, мають бути повнотілими, завтовшки не

менше 40 мм. Дерев'яні двері мають бути оббиті зсередини

цільнолистовим залізом товщиною не менше 0,6 мм із загинанням

країв листа на торець полотна. Листи металу кріпляться вздовж

периметра полотна дверей шурупами, саморізами або цвяхами

діаметром не менше 2,5 мм, довжиною не менше 30 мм та кроком між

ними не більше 50 мм. Можуть бути використані металеві двері, виготовлені з кутника

40 мм х 40 мм х 4 мм за ГОСТ 8509 та листа металу товщиною не

менше 2 мм, обладнані двома внутрішніми замками. У разі наявності дверних завісів, що розташовані зовні, або

одношарнірних стержневих завісів двері з боку розташування таких

завісів мають бути захищені за допомогою торцевих гаків. Дверна брама має бути укріплена кутником 45 мм х 45 мм х 4 мм

за ГОСТ 8509. 3.4.3. Двері люків за конструкцією мають бути аналогічні

вхідним дверям, зсередини замикатися на запори, а зовні - на

навісні замки амбарного типу. 3.4.4. Дерев'яне обплетення люка має кріпитися до капітальних

конструкцій сталевими дугами з внутрішнього боку або йоржами зі

сталі діаметром не менше 10 мм і забиватися в будівельні

конструкції на глибину не менше 80 мм. 3.4.5. Двері та коробки люків горищ та виходів для покриття

плоских крівель мають бути аналогічними, відповідно до п. 3.4.2.

цієї Інструкції - повнотілі, оббиті цільнолистовим металом унапуск

та замикатися зсередини на замки, засувки, накладки тощо. 3.4.6. Двері до фондосховища мають бути броньовані або

дерев'яні, виготовлені згідно з чинними нормативними документами.

У дверному прорізі, крім броньованих дверей, встановлюють

внутрішні ґратчасті металеві двері з металевих прутів діаметром не

менше 16 мм та з вічками не більше 150 х 150 мм, що відкриваються

всередину сховища. Дверна брама повинна бути укріплена кутником 45 мм х 45 мм х

х 4 мм за ГОСТ 8509. Обрамлення дверного прорізу (дверної коробки) фондосховища

слід виготовляти з металевого профілю. Можуть бути використані

дерев'яні коробки, що підсилені металевим кутником 40 мм х 40 мм х

х 4 мм, який закріплений у стіні за допомогою металевих йоржів

(анкерів) діаметром не менше 10 мм, довжиною не менше 150 мм та

кількістю не менше 2 з кожного боку.

3.5. Вентиляційні шахти та вентиляційні короби, що мають

виходи на дах або в суміжні приміщення і своїми перерізами входять

до приміщень, де зберігаються історичні та культурні цінності,

обладнуються на вході до цих приміщень металевими ґратами з

металопрокату поперечним перерізом не менше 100 кв. мм, вічком не

більше 150 х 150 мм. Ґрати у вентиляційних коробах із боку приміщення, що

охороняється, повинні бути на відстані від внутрішньої поверхні

стіни (перекриття) до 100-150 мм та кріпитися до капітальних

конструкцій.

3.6. Розміщення предметів, які мають виняткову історичну,

культурну та художню цінність, в експозиції має проводитися з

урахуванням виключення можливості їх безпосереднього вилучення. По

можливості вони повинні знаходитись у вітрині з броньованого або

укріпленого ударостійкою плівкою скла і кріпитись металевими

скобами до експозиційного обладнання. 3.6.1. Експозиційне обладнання, де розміщують предмети, які

мають виняткову історичну, культурну та художню цінність, надійно

кріпиться до стіни або підлоги, що унеможливлює його вилучення

разом з експонатами. 3.6.2. У багатоповерхових будівлях не рекомендується

розміщувати предмети, які мають виняткову історичну, культурну та

художню цінність, на першому й останньому поверхах. Як правило,

вони розміщуються у віддалених від входу та виходу приміщеннях. 3.6.3. Підступи до предметів, які мають виняткову історичну,

культурну та художню цінність, повинні вільно проглядатися з місць

перебування чергового персоналу. 3.6.4. У разі потреби навколо місць експонування предметів,

які мають виняткову історичну, культурну та художню цінність,

використовуються додаткові спеціальні захисні засоби.

3.7. Вимоги до технічної укріпленості зовнішніх огорож 3.7.1. Огорожу по периметру території об'єкта культури (у

разі необхідності) потрібно виконувати так, щоб вона перешкоджала

вільному проходу осіб і проїзду транспорту на її територію. 3.7.2. У разі наявності вхідних/в'їздних воріт, що мають

електромеханічний привід, треба передбачити відчинення їх вручну

та забезпечити вільний доступ для пожежної техніки згідно з НАПБ

А.01.001 ( z0219-95 ). Зовнішня огорожа не повинна мати лазів, проломів та інших

пошкоджень, а також дверей, воріт, хвірток, що не замикаються,

тощо. 3.7.3. За необхідності зміцнення зовнішніх огорож

інженерно-технічними засобами захисту повинно здійснюватися згідно

з ГСТУ 78.11.004. 3.7.4. Темного часу доби прилегла до об'єктів культури

територія має освітлюватися. Рівень освітленості становить не

менше 0,5 Лк на поверхні ґрунту. При цьому має забезпечуватись

рівномірна освітленість території, на якій не повинно бути

неосвітлених ділянок між джерелами світла.

3.8. Виняток з вимог можна зробити стосовно об'єктів

культури, розташованих у меморіальних спорудах, а також у

приміщеннях пам'яток історії й архітектури, що історично пов'язані

з колекцією об'єкта культури.

4. ВИМОГИ ДО ТЕХНІЧНОГО ОСНАЩЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ

ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРИ ЗАСОБАМИ ОХОРОННОЇ

ТА ТРИВОЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ

4.1. При технічному оснащенні об'єктів культури потрібно

виходити з принципу індивідуального підходу до кожного з них,

враховуючи його специфічні особливості. Система охоронної

сигналізації повинна передбачати цілодобову охорону об'єкта

культури. При виборі засобів захисту слід мати на увазі, що

найкращі результати захисту досягаються лише при оптимальному й

раціональному сполученні механічних та технічних засобів охорони.

При цьому потрібно враховувати, що на об'єктах культури функція

охорони здійснюється в умовах вільного доступу відвідувачів.

4.2. При проектуванні комплексу технічних засобів охорони на

об'єкті культури, заміні обладнання, реконструкції або ремонті

будівлі чи системи сигналізації потрібно встановлювати тільки

сучасну апаратуру, що пройшла сертифікацію в установленому

порядку. Підготовку та виконання робіт з обладнання об'єктів

культури технічними засобами охорони належить здійснювати згідно

з: - нормативними та типовими документами для проектування; - технологічними картами та інструкціями з монтажу систем та

приладів охоронної сигналізації; - технічною документацією на вироби.

4.3. До технічних засобів охорони належать: - охоронна та пожежна сигналізація (монтаж пожежної

сигналізації проводиться у відповідності до діючих

нормативно-правових актів, сигнал про спрацювання автоматичної

пожежної сигналізації виводиться на пульт пожежного

спостереження); - постовий зв'язок та тривожна сигналізація; - технічні засоби контролю охорони.

4.4. При виборі технічних засобів охорони мають враховуватись

такі головні чинники: - особливості об'єкта культури (характер наявних історичних,

культурних, художніх та матеріальних цінностей, місця їхнього

розташування, концентрація тощо); - структура об'єкта культури (кількість та характеристика

приміщень, їх розміри, розташування й кількість уразливих місць

тощо); - телефонізація і характеристика мережі електроживлення

об'єкта культури; - місце розташування об'єкта культури, рельєф місцевості.

4.5. Охоронна, пожежна та тривожна сигналізації, що

встановлюються в приміщеннях об'єкта культури, мають вписуватися в

інтер'єр і не порушувати художнього сприйняття експонатів.

4.6. Охоронною сигналізацією обладнується периметр об'єкта

культури та внутрішні приміщення; пожежною сигналізацією -

відокремлені приміщення; тривожною сигналізацією - пости охорони

та робочі місця персоналу об'єкта культури (керівника, доглядачів,

наукових працівників), а також місця, зручні для подачі сигналу

тривоги персоналом об'єкта культури.

4.7. Приміщення, де зберігаються історичні, культурні та

художні цінності, обладнуються технічними засобами охоронної та

пожежної сигналізації у два-три рубежі захисту з підключенням

кожного на окремий ключ ПЦС. Якщо немає змоги підключити охоронну та пожежну сигналізацію

на ПЦС, то об'єкт культури необхідно обладнати автономною

сигналізацією з виведенням сигналу "Тривога" на пост охорони, а за

відсутності фізичної охорони - на світлові та акустичні

оповіщувачі, встановлені ззовні об'єкта культури. При цьому

укладається договір з адміністрацією об'єкта культури на

обслуговування сигналізації.

4.8. Першим рубежем захищаються будівельні конструкції

периметра об'єкта культури: віконні та дверні отвори, люки,

вентиляційні канали, некапітальні стіни, теплові вводи та інші

елементи, доступні для проникнення ззовні. Як сповіщувачі

використовуються: - для блокування віконних отворів - акустичні сповіщувачі

руйнування скла підвищеної надійності, фольга. Ґрати обплітаються

дротом НВМ перетином 0,2 кв. мм; - для блокування дверних отворів - СМК-1(2, 3), вимикачі

серії ВПК, дріт НВМ перетином до 0,2 кв. мм, фольга; - для блокування некапітальних стін, стелі, підлоги,

вітражів, вітрин - дріт НВМ, фольга, сейсмічні сповіщувачі, пастки

ІМС-2, інфрачервоні сповіщувачі з діаграмою спрямованості "штора",

акустичні сповіщувачі руйнування скла; - для блокування люків, вентиляційних каналів - дріт НВМ

перетином до 0,2 кв. мм, СМК-1(3).

4.9. Другим рубежем блокуються внутрішні об'єми та площі

приміщень, а також вразливі місця з недостатньою технічною

укріпленістю. Як сповіщувачі охоронної та пожежної сигналізації

використовуються оптико-електронні дуальної дії із дзеркальною

оптикою, радіохвильові та інші прилади, що виявляють присутність

порушника в приміщенні, а також виникнення диму та вогню в

контрольованому просторі.

4.10. Третім рубежем обладнуються окремі предмети, які мають

виняткову історичну, культурну та художню цінність, у тому числі

ті, що містять дорогоцінні метали та каміння. При цьому

забезпечується цілодобове функціонування локальної сигналізації і

блокування: - засклених поверхонь вітрин - фольгою або сповіщувачами

руйнування скла на розбиття та СМК-1 на зсув; - зброї - на обрив дротом ПЕЛ 0,08 (0,1) мм та на зсув СМК-1,

на дотик п'єзоелектричними сповіщувачами; - орденів, медалей, монет - на обрив дротом ПЕЛ 0,08 (0,1) мм

та на дотик п'єзоелектричними сповіщувачами; - картин - на вирізання полотна дротом ПЕЛ 0,08 (0,1) мм та

на зсув рам картин (ікон) СМК-1, п'єзоелектричними сповіщувачами.

4.11. Для блокування кількох розташованих в один ряд

експонатів використовуються пасивні інфрачервоні сповіщувачі з

діаграмою спрямованості "штора".

4.12. Допускається блокування експонатів, що зберігаються в

сейфах, ємнісними сповіщувачами.

4.13. Тактика використання сповіщувачів для блокування

визначається при обстеженні.

4.14. Рекомендується застосовувати додаткові технічні

засоби-пастки для посилення охорони приміщень об'єктів культури з

дво- та трирубіжною охороною. Пастками доцільно обладнувати

ділянки (тамбури між дверима, коридори, ніші, внутрішні двері), що

ведуть безпосередньо в приміщення з історичними, культурними та

художніми цінностями. Пастками служать, як правило,

магнітоконтактні типу ІМС-1 та оптико-електронні сповіщувачі.

Доцільно використовувати також і хімічні пастки.

4.15. Встановлення сигналізації та її структура повинні

забезпечувати збереження функцій (хоча б першого охоронного

рубежу) при відключенні електроенергії. Для цього живлення

приладів приймально-контрольних (далі - ППК) здійснюється від

резервних джерел струму. У разі відсутності резервного

електроживлення потрібно використовувати ППК, що забезпечують

контроль шлейфів сигналізації при знеструмленні шляхом їх

підключення до ПЦС безпосередньо.

4.16. Джерела безперебійного живлення повинні забезпечувати

працездатність технічних засобів охорони не менше 12 (дванадцяти)

годин, виходячи з часу, потрібного для виконання заходів щодо

посилення охорони об'єкта культури.

4.17. Організація багаторубіжного захисту залежить від ряду

умов на об'єкті культури, що охороняється (наявність фізичної

охорони, резервного живлення, кількість телефонних ліній тощо). У

разі наявності фізичної охорони на об'єкті культури на посту

встановлюється ППК малої інформаційної ємності (концентратор) типу

"Рубін-3", "Рубін-6", "Топаз-М", "Карат", "Атлас-2М" та централі

(бажано з кириличною клавіатурою) для дублювання всіх сигналів

"Тривога" з докладною інформацією ділянки порушення блокування.

Залежно від системи охоронної та пожежної сигналізації окремі

ключі концентратора (локальна сигналізація, фондосховище,

обплетення ґрат, шлейфи пожежної сигналізації) або весь

концентратор встановлюються в режим без права несанкціонованого

відключення вічок.

4.18. Другий рубіж підключається на ПЦС з використанням

апаратури ущільнення типу "Атлас-3(6)". Побудова третього рубежу

захисту аналогічна.

4.19. Для підвищення тактичної надійності охорони

рекомендується маскування та приховане встановлення засобів

охоронної сигналізації, чим значно ускладнюється деблокування

порушником встановлених засобів сигналізації та практично

виключається можливість обходу порушником ділянок, що

охороняються.

4.20. Для маскування засобів сигналізації використовуються

елементи оформлення заблокованих конструкцій, оздоблення

інтер'єру, конструктивні особливості приміщень, що охороняються

(ніші, виступи тощо). Найбільш підходять для маскування

сповіщувачі та централі, що працюють по радіоканалу.

4.21. Кількість ключів (кодів) ПЦС, що використовуються для

охорони, залежить від наявних телефонних ліній, але повинна бути

не менше п'яти (експозиція об'єкта культури - 2, фондосховище - 2,

тривожна сигналізація - 1). Допускається підключення денної

тривожної сигналізації до другого рубежу охорони експозиції

об'єкта культури. Для організації ефективної централізованої

охорони об'єктів культури, що зберігають зброю, вироби з

дорогоцінних металів та каміння, картини, необхідно мати не менше

шести кодів ПЦС з урахуванням локальної сигналізації.

4.22. При недостатній технічній укріпленості об'єкта культури

кількість рубежів охорони повинна бути збільшена.

4.23. Якщо на об'єкті культури є декілька приміщень, що

потребують багаторубіжної охорони, але технічних можливостей для

цього немає, рекомендується застосовувати апаратуру охоронної

сигналізації, що працює по зайнятих телефонних лініях ("Атлас-3",

"Атлас-6" або аналогічних) і може підключатися до абонентських

ліній сусідніх телефонізованих об'єктів чи таксофонних ліній.

4.24. Кількість шлейфів охоронної сигналізації кожного рубежу

і шлейфів тривожної сигналізації повинна визначати місце

виникнення фактора небезпеки і оперативне реагування на порушення.

4.25. Система охоронної сигналізації має передбачати

цілодобову охорону за допомогою ПЦС елементів периметра (вікон,

некапітальних стін, люків тощо), що в денний час не порушуються.

4.26. На об'єктах культури, що мають відкриті майданчики, для

захисту від проникнення на територію доцільно використовувати

засоби периметрової сигналізації типу "Рубіж-1(2)" або аналогічні,

що підключаються до окремих ППК або концентраторів, установлених

на посту фізичної охорони (за наявності технічної можливості - на

ПЦС).

4.27. Апаратура технічних засобів охорони (концентратори,

ППК, електроблоки тощо) повинна встановлюватися в спеціальних

приміщеннях або місцях, недоступних для сторонніх осіб і зручних

для їх обслуговування. Клемні кришки ППК, сповіщувачів та іншого

обладнання, розгалужувальні коробки опечатуються чи пломбуються.

4.28. Засоби периметральної охоронної сигналізації необхідно

розміщувати на огорожі або в смузі відчуження вздовж огорожі.

Вибір конкретних типів засобів охоронної сигналізації проводиться

залежно від рельєфу місцевості, наявності смуги відчуження і її

ширини, протяжності периметра.

4.29. Для охорони периметра застосовують системи охоронної

сигналізації, теле(відео)контролювання, теле(відео)спостереження,

контролювання доступу та скомбіновані системи сигналізації.

4.30. Для блокування периметра застосовують лінійні

оптико-електронні інфрачервоні активні та радіохвильові

сповіщувачі для відкритих майданчиків (зовнішнього виконання), а

також лінійні вібраційні сповіщувачі (наприклад, типу "мікрофонний

кабель"). Для блокування воріт та хвірток використовують

електроконтактні та магнітоконтактні сповіщувачі зовнішнього

виконання. У разі якщо зони відчуження більше ніж 1 м, використовують

лінійні оптико-електронні інфрачервоні активні сповіщувачі, які

необхідно закріплювати на стінах, спеціальних стовпах або стійках.

Оптико-електронні сповіщувачі іноді використовують як

"сповіщувачі-ловушки" з метою блокування підходів до сховищ та

виробничих приміщень. Забороняється допускати прогини в огорожі

(перепади по висоті та викривлення огорожі) більш ніж на 200 мм у

зоні дії лінійного оптико-електронного інфрачервоного активного

сповіщувача. У цьому разі збільшують кількість лінійних дільниць

та сповіщувачів.

4.31. Окремо, виходячи з умов території об'єкта культури і за

рішенням його адміністрації, здійснюється блокування паркової

скульптури, павільйонів та інших будівель з використанням таких

засобів сигналізації, що за тактико-технічними характеристиками

максимально відповідають конкретним вимогам.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРИ

ЗА ДОПОМОГОЮ ПЦС

5.1. Підключенню до ПЦС підлягають споруди об'єктів культури,

що мають належний стан технічної укріпленості та обладнані

засобами охоронної та пожежної сигналізації згідно з вимогами цієї

Інструкції.

5.2. Перед закриттям об'єкта культури черговий науковий

працівник або матеріально відповідальна особа (далі -

уповноважений представник) об'єкта культури перевіряє всі

приміщення об'єкта культури, вмикає сигналізацію кожного

приміщення, закриває їх та здійснює здачу об'єкта культури під

охорону ПЦС. Одержавши підтвердження чергового пульту управління

ПЦС про те, що об'єкт культури взято під охорону, уповноважений

представник об'єкта культури залишає його.

5.3. У разі спрацювання сигналізації під час охорони об'єкта

культури уповноважений представник об'єкта культури за інформацією

підрозділу ДСО повинен прибути на об'єкт культури і разом з

представником ДСО з'ясувати причину спрацювання сигналізації. Якщо

під час огляду приміщення об'єкта культури виявлено порушення його

технічної укріпленості або пошкодження сигналізації, то вживаються

заходи щодо їх усунення. У разі виходу з ладу телефонної лінії або

знеструмлення охорона об'єкта культури забезпечується ДСО шляхом

виставлення тимчасової фізичної охорони. Адміністрацією об'єкта

культури вживаються термінові заходи до налагодження телефонної

лінії або електромережі. Про відкриття об'єкта культури складається відповідний акт,

що підписується уповноваженим представником об'єкта культури та

представником підрозділу ДСО.

5.4. Після усунення причини спрацювання сигналізації об'єкт

культури вдруге здається під охорону ПЦС.

5.5. Зняття об'єкта культури з охорони здійснює уповноважений

представник об'єкта культури шляхом повідомлення на ПЦС чергового

пульту управління про відкриття об'єкта культури.

6. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ТА ОБОРОНИ ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРИ

МІЛІЦЕЙСЬКИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ТА ПІДРОЗДІЛАМИ

ЦИВІЛЬНОЇ ОХОРОНИ

6.1. Організація служби охорони об'єкта культури 6.1.1. Підрозділ ДСО відповідно до умов укладеного договору,

нормативно-правових актів МВС України забезпечує: - охорону об'єкта культури, історичних, культурних та

художніх цінностей, окремих його приміщень і прилеглої території; - охорону громадського порядку, здійснення пропускного режиму

та взаємодію з персоналом об'єкта культури у цих питаннях. 6.1.2. Охорона об'єкта культури здійснюється шляхом

виставлення необхідної кількості нарядів ДСО або підключення його

приміщень на ПЦС. 6.1.3. Відповідальними за підготовку нарядів посадовими

особами підрозділу ДСО перед їх заступанням на службу

перевіряється готовність працівників до її несення та проводиться

інструктаж. В інструктажах нарядів ДСО можуть брати участь

керівники об'єктів культури. 6.1.4. Працівники охорони виконують службові обов'язки у

форменому одязі, а також належним чином екіпіровані та озброєні.

Вид зброї і її кількість визначаються з урахуванням оперативної

обстановки керівництвом підрозділу ДСО згідно з чинним

законодавством України, нормативно-правовими актами МВС України. 6.1.5. Служба працівників міліції та цивільної охорони з

охорони об'єктів культури (далі - постові) організується, як

правило, за звичайним (сторожовим) розрахунком, у дві зміни по 12

годин кожна. Для охорони віддалених об'єктів культури з метою

забезпечення потрібного резерву працівників охорони на випадок

можливих ускладнень обстановки служба може бути організована за

вартовим розрахунком. 6.1.6. При організації служби за вартовим розрахунком вільні

від служби постові, які входять до складу варти, мають постійно

перебувати у вартовому приміщенні, мати при собі зброю, відповідні

спеціальні засоби і бути готовими діяти за сигналом "Тривога". 6.1.7. Пости охорони розташовуються в місцях, які

забезпечують максимальний зоровий контроль за приміщеннями

(територією) об'єкта культури і дозволяють своєчасно вживати

відповідних заходів реагування на ситуації, що виникають. Вони

обладнуються кнопками тривожної сигналізації та прямим телефонним

зв'язком із приміщенням для нарядів, черговим підрозділу ДСО, а

останні - телефонним або радіозв'язком з черговою частиною

територіального органу внутрішніх справ. 6.1.8. Для посилення охорони окремих об'єктів культури, що

розташовані на значній відстані від населених пунктів, де

дислокуються підрозділи міліції та чергові частини територіальних

органів внутрішніх справ (музеї народної архітектури та побуту,

меморіальні музеї та інші об'єкти культури), у відповідних місцях

можуть установлюватися блок-пости службових собак. 6.1.9. Службові собаки можуть також застосовуватися для

виявлення осіб, які залишились на території об'єкта культури після

його закриття. 6.1.10. Служба міліцейських підрозділів та підрозділів

цивільної охорони на таких об'єктах культури може бути

організована стаціонарними постами та пересувними маршрутами з

використанням автомототранспорту та верхових коней, для чого

вводяться спеціальні моторизовані або кавалерійські підрозділи

(відділення, взводи тощо). 6.1.11. Зміна нарядів охорони на об'єкті культури проводиться

обов'язково в присутності командира відділення (старшого зміни) і

посадових осіб ДСО, призначених для цього керівником підрозділу

ДСО, про що робиться запис у журналі приймання-здавання поста. 6.1.12. Контроль за несенням служби нарядів охорони на

об'єктах культури здійснюється посадовими особами МВС України та

ДСО. 6.1.13. Періодичність та порядок перевірок несення служби

нарядами охорони, а також перелік посадових осіб, які мають право

оголошувати навчальну тривогу на об'єкті культури, визначаються

вимогами нормативно-правових актів МВС України. 6.1.14. Результати перевірки стану технічного укріплення,

організації охорони, пропускного режиму, зауваження щодо дій

нарядів за сигналом "Тривога", пропозиції стосовно їх

удосконалення оформлюються актом довільної форми. 6.1.15. Керівники об'єктів культури, посадові особи,

відповідальні за збереження історичних, культурних, художніх та

матеріальних цінностей, мають право: - у присутності представників ДСО перевіряти організацію та

несення служби нарядами з охорони об'єктів культури, а також

працездатність технічних засобів охорони (зауваження з питань

охорони об'єктів культури представниками їх адміністрації

подаються тільки посадовим особам ДСО); - отримувати від посадових осіб ДСО інформацію про події,

пов'язані з охороною об'єктів культури; - подавати письмові пропозиції стосовно тимчасового посилення

охорони окремих приміщень об'єктів культури у межах встановленої

чисельності постів; - звертатися завчасно до посадових осіб ДСО з пропозиціями

про забезпечення охорони персоналу об'єкта культури, які

супроводжують історичні, культурні та художні цінності за межі

об'єкта культури.

6.2. Обов'язки командира відділення (старшого наряду

міліції), старшого наряду цивільної охорони 6.2.1. Командир відділення (старший наряду міліції), старший

наряду цивільної охорони оперативно підпорядковані начальнику

територіального органу внутрішніх справ, а прямо - керівнику

підрозділу ДСО та його заступникам в порядку, передбаченому

чинними нормативно-правовими актами МВС України. У разі розміщення

(або несення) служби на одному об'єкті культури одночасно

міліцейської та цивільної охорони загальне керівництво всіма

нарядами здійснює командир відділення (старший наряду міліції). 6.2.2. Командир відділення (старший наряду міліції), старший

наряду цивільної охорони організовують свою роботу згідно з

вимогами нормативно-правових актів МВС України, цієї Інструкції,

завдань, що визначені договором, та зобов'язані: 6.2.2.1. Знати службові обов'язки постових, особливості

охорони об'єкта культури, забезпечення його безпеки, порядок дій

за планом оборони та здійснення пропускного режиму. 6.2.2.2. Щомісяця складати графік роботи особового складу

охорони. Забезпечувати своєчасне виставлення на об'єкті культури

постів, передбачених дислокацією. У разі потреби безпосередньо

нести службу з охорони об'єкта культури. Копію графіка, при

потребі, вручати керівнику об'єкта культури. 6.2.2.3. Проводити зміну постових, здійснювати контроль за

несенням ними служби на постах, додержанням правил використання

табельної зброї. 6.2.2.4. Стежити за працездатністю засобів зв'язку, технічних

засобів охорони, наявністю протипожежного обладнання та

здійсненням постовими пропускного режиму. 6.2.2.5. Доповідати черговому підрозділу ДСО, а також

інформувати керівника об'єкта культури про стан охорони, зміну

нарядів та виявлені недоліки. 6.2.2.6. Під час роботи об'єкта культури надавати допомогу

наряду охорони в забезпеченні пропускного режиму, громадського

порядку в приміщенні об'єкта культури та на його території. 6.2.2.7. У разі нападу на об'єкт культури або на наряд

охорони негайно подати сигнал "Тривога" черговому територіального

органу внутрішніх справ, підрозділу ДСО, на ПЦС і вжити заходів до

відбиття нападу та затримання правопорушників. 6.2.2.8. Реагувати на сигнали сповіщення та інформацію

персоналу об'єкта культури стосовно протиправних дій відвідувачів,

вживати заходів щодо їх припинення. 6.2.2.9. При раптовому захворюванні доповісти безпосередньому

керівнику, черговому підрозділу ДСО або черговому територіального

органу внутрішніх справ, поінформувати про це керівника об'єкта

культури та покласти виконання своїх обов'язків на одного з

постових охорони об'єкта культури. 6.2.2.10. При захворюванні постового доповісти

безпосередньому керівнику підрозділу ДСО, поінформувати про це

керівника об'єкта культури та забезпечити заміну хворого. 6.2.3. Командиру відділення (старшому наряду міліції),

старшому наряду цивільної охорони під час несення служби

забороняється: - без дозволу керівника підрозділу ДСО залишати приміщення та

територію об'єкта культури, що охороняється; - допускати будь-кого в кімнату охорони, окрім осіб,

зазначених у цій Інструкції, вести приватні розмови або в інший

спосіб відволікатись від виконання службових обов'язків; - змінювати порядок зміни нарядів, дислокацію постів,

зменшувати їх кількість, переміщувати постових, окрім випадків,

пов'язаних з виникненням надзвичайних подій, що загрожують як

об'єкту культури, що охороняється, так і життю постових; - розголошувати будь-кому інформацію стосовно об'єкта

культури, порядку його охорони, особливостей збереження цінностей.

6.3. Обов'язки постового 6.3.1. Постовий підпорядковується командиру відділення

(старшому наряду міліції), старшому наряду цивільної охорони. 6.3.2. Під час несення служби постовий перебуває в

оперативному підпорядкуванні керівника підрозділу ДСО,

територіального органу внутрішніх справ та підтримує зв'язок з

адміністрацією об'єкта культури. 6.3.3. Постовий несе службу згідно з вимогами відповідних

нормативно-правових актів МВС України, цієї Інструкції, завдань,

визначених договором, та особливих обов'язків постового. 6.3.4. Особливі обов'язки постового розробляються підрозділом

ДСО та узгоджуються з адміністрацією об'єкта культури. 6.3.5. Постовому визначається місце несення служби, завдання

та відповідальність при несенні служби, а також порядок: - приймання під охорону та здавання з-під охорони приміщень

об'єкта культури, що підключені на ПЦС; - приймання на зберігання та видачі ключів від приміщень

об'єкта культури; - допуску до приміщень, що охороняються, в неробочий час; - дій при надзвичайних ситуаціях (пожежі, нападі, інших

спробах злочинних зазіхань тощо), при порушеннях відвідувачами

правил огляду експозиції; - дій при проведенні навчальних тривог; - зв'язку з постовими сусідніх постів, персоналом об'єкта

культури, черговими ДСО та територіального органу внутрішніх

справ; - доповіді черговому ДСО, територіального органу внутрішніх

справ, на центральний пост про стан та результати несення служби; - дій при проведенні виставок та інших масових заходів; - вивезення (винесення) історичних, культурних, художніх та

матеріальних цінностей при здійсненні на посту пропускного режиму; - приймання їжі. 6.3.6. Постовий повинен мати список матеріально

відповідальних осіб об'єкта культури, які мають право на доступ та

відчинення приміщень об'єкта культури, зі зразками їх підписів, а

також зразки відбитків печаток, якими опечатуються приміщення

об'єкта культури згідно із затвердженою дислокацією. 6.3.7. Постовий зобов'язаний: 6.3.7.1. Знати свої службові обов'язки, порядок несення

служби та її особливості. Вміти користуватися технічними засобами

охорони, засобами зв'язку та протипожежним обладнанням. 6.3.7.2. Перед заступанням на пост перевірити справність

технічних засобів охорони, зв'язку, тривожної сигналізації,

протипожежного обладнання. У разі їх несправності зробити запис у

відповідному журналі, доповісти про це своєму керівництву та

поінформувати керівника об'єкта культури. 6.3.7.3. У присутності особи, яка проводить зміну наряду, та

постового, який змінюється, прийняти службову документацію і майно

на посту згідно з описом, про що розписатись у журналі

приймання-здавання поста. 6.3.7.4. При прийманні під охорону приміщень об'єкта

культури: - спільно з уповноваженим представником об'єкта культури

перевірити його приміщення; - бути присутнім при закритті та опечатуванні приміщень,

звіряти відбитки печаток з їх зразками; - прийняти на збереження ключі від приміщень об'єкта культури

(ключі повинні зберігатись у спеціальному сейфі або на заскленій

номерній дошці, які замикаються постовим та опечатуються

уповноваженим представником об'єкта культури), про що розписатись

у журналі приймання-видачі ключів; - включити сигналізацію та здати її на ПЦС; - розписатись у журналі приймання-здавання приміщень об'єкта

культури під охорону. 6.3.7.5. При передачі приміщень уповноваженому представнику

об'єкта культури: - зняти сигналізацію об'єкта культури з-під нагляду ПЦС; - спільно перевірити контрольні талони в замках та цілісність

печаток; - видати під підпис ключі від приміщень об'єкта культури; - розписатись у журналі приймання-здавання приміщень об'єкта

культури. 6.3.8. У разі виявлення пошкоджень дверей, замків, печаток,

будь-яких інших ознак проникнення на об'єкт культури, у випадках

пожежі, інших надзвичайних подій негайно доповісти про це в

чергову частину підрозділу ДСО (у разі її відсутності - на ПЦС),

територіального органу внутрішніх справ, пожежної охорони та

викликати керівника об'єкта культури, головного зберігача

(завідувача фондів) і забезпечити охорону місця події. Про відчинення приміщення складається акт, який підписується

присутніми посадовими особами об'єкта культури, а також

спеціальних та аварійних служб. 6.3.9. Пильно та сумлінно охороняти об'єкт культури,

здійснювати пропускний режим, встановлений у ньому. Перевіряти

перепустки в усіх без винятку осіб, особливу увагу звертати на

термін дії перепустки, відповідність фотографії особі власника,

наявність печатки, підпису особи, яка видала перепустку, та його

відповідність зразкам, що знаходяться на посту. При перевірці тимчасових перепусток діяти відповідно до

інструкції про пропускний режим на об'єкті культури. 6.3.10. Вивезення (винесення) історичних, культурних,

художніх та матеріальних цінностей здійснюється в порядку,

встановленому на об'єкті культури. При цьому треба стежити за тим,

щоб кількість предметів, що вивозяться (виносяться), суворо

відповідала кількості предметів, зазначеній у товарно-транспортній

накладній (матеріальній перепустці), копія якої залишається в

постового. 6.3.11. Накладні та матеріальні перепустки реєструвати в

журналі обліку і після закінчення робочого дня передавати особам,

які видали вказані документи, а при зміні - постовому, який

заступає на пост. 6.3.12. Під час проведення виставок, інших масових заходів на

об'єкті культури або на його території забезпечувати громадський

порядок та вести нагляд за відвідувачами. Реагувати на сигнали

оповіщення та інформацію персоналу об'єкта культури про

протиправні дії порушників. 6.3.13. При нападі на об'єкт культури або на постового, а

також у разі скоєння злочину чи порушення громадського порядку на

об'єкті культури або поблизу нього негайно подавати сигнал

"Тривога" на ПЦС, черговому територіального органу внутрішніх

справ та підрозділу ДСО, вживати заходів до відбиття нападу,

припинення правопорушення та затримання правопорушників відповідно

до плану оборони. Поінформувати про це адміністрацію об'єкта

культури. 6.3.14. Вести в журналі перевірок стану засобів сигналізації

та реєстрації їх спрацювань облік несправностей цих засобів і

сигналів "Тривога", що від них надходять. 6.3.15. При спрацюванні тривожної сигналізації на об'єкті

культури закрити вхід та вихід, повідомити про це адміністрацію.

Дотримуючись заходів безпеки, з'ясувати причину надходження

сигналу "Тривога" та діяти залежно від обстановки, посиливши

нагляд за фондосховищами, експозиційними залами, виставками,

робочими кімнатами. Пропустити на об'єкт культури за паролем

групу, яка прибула з територіального органу внутрішніх справ, ДСО.

Доповісти обстановку старшому групи та діяти згідно з його

вказівками. 6.3.16. Відчиняти вхідні двері в неробочий час особам, які

мають право на вхід для перевірки служби наряду, за окремим

списком. 6.3.17. При виникненні сумніву щодо особи, яка перевіряє

службу, доповісти про це черговому підрозділу ДСО або

територіального органу внутрішніх справ і діяти згідно з їх

вказівками. 6.3.18. Систематично в установленому порядку не рідше одного

разу на годину доповідати черговому підрозділу ДСО або

територіального органу внутрішніх справ про результати несення

служби на об'єкті культури. Про напад повідомляти негайно,

використовуючи технічні засоби. 6.3.19. У разі раптового захворювання доповісти про це

командирові відділення (старшому наряду міліції), старшому наряду

цивільної охорони, а за його відсутності - черговому підрозділу

ДСО, поінформувати керівника об'єкта культури та продовжувати

несення служби до прибуття заміни. 6.3.20. Постовому забороняється: - залишати свій пост, поки його не буде замінено або знято; - приймати від будь-кого для передачі іншим особам які-небудь

предмети; - допускати на об'єкт культури осіб, які не мають на це

права, або тих, хто прибув у неробочий час, у тому числі вільних

від несення служби постових; - передавати та пред'являти будь-кому табельну зброю; - допускати на об'єкт культури озброєних осіб, за винятком

випадків, передбачених інструкцією про пропускний режим; - самостійно здавати на ПЦС під охорону або знімати з-під

охорони фондосховище та інші приміщення об'єкта культури; - повідомляти стороннім особам будь-які відомості про

обстановку на об'єкті культури, пароль, код на ПЦС та

розголошувати відомості стосовно особливостей об'єкта культури,

порядку збереження цінностей та організації його охорони; - спати або в інший спосіб відволікатись від несення служби.

6.4. Організація оборони об'єктів культури 6.4.1. Для об'єктів культури, що охороняються нарядами ДСО,

на випадок розбійних нападів, актів вандалізму, пожеж, аварій,

загрози вибуху, стихійного лиха та інших надзвичайних обставин

розробляються плани оборони. 6.4.2. План оборони об'єкта культури готується територіальним

органом внутрішніх справ та підрозділом ДСО з урахуванням

особливостей об'єкта культури, його розташування на місцевості і

призначений для координації дій особового складу органів

внутрішніх справ та нарядів охорони при виникненні надзвичайних

ситуацій. План оборони в частині взаємодії наряду охорони,

територіального органу внутрішніх справ та персоналу об'єкта

культури узгоджується з їх керівниками та затверджується

начальником відповідного територіального органу внутрішніх справ. 6.4.3. План оборони зберігається в чергових частинах

територіального органу внутрішніх справ та його підрозділів,

задіяних у проведенні операції, а витяги з плану оборони стосовно

порядку дій постових при охороні об'єкта культури та його

персоналу - у постових та керівника об'єкта культури. Витяги щодо

порядку дій нарядів ДСО зберігаються в черговій частині підрозділу

ДСО, а в разі її відсутності - на ПЦС (в окремих папках). 6.4.4. Відповідальність за своєчасне внесення змін до плану

оборони та додатків до нього в частині, що стосується технічної

укріпленості, змін дислокації постів та маршрутів, покладається на

керівника підрозділу ДСО. 6.4.5. План оборони передбачає: 6.4.5.1. Кількісний склад нарядів охорони, територіальних

органів внутрішніх справ та інших підрозділів міліції, що

направлені до об'єкта культури, їх озброєння, забезпечення

транспортними засобами, засобами зв'язку, індивідуального захисту

та спеціальними засобами. 6.4.5.2. Основні та додаткові маршрути руху нарядів міліції,

які забезпечують їх прибуття до об'єкта культури в найкоротший

термін. 6.4.5.3. Місця зупинки автотранспорту та розміщення особового

складу на місці події, завдання, що ставляться перед кожним

співробітником, та порядок їх виконання. 6.4.5.4. Організацію управління нарядами, організацію

взаємного оповіщення та інші заходи, що унеможливлюють випадкове

застосування зброї проти працівників міліції, цивільної охорони,

персоналу об'єкта культури та осіб, які опинились у зоні

проведення операції. 6.4.5.5. Шляхи та способи доступу групи затримання до

приміщення об'єкта культури, що охороняється. 6.4.5.6. Найбільш можливі шляхи відходу правопорушників, а

також місця для їх блокування та затримання. 6.4.5.7. Порядок дій постових, які несуть службу з охорони

об'єкта культури, дій персоналу об'єкта культури при введенні

плану оборони. 6.4.6. До плану оборони долучаються: 6.4.6.1. Схема розміщення об'єкта культури (комплексу

будівель) із позначенням уразливих місць (місць можливого

проникнення правопорушників), шляхів під'їзду та дислокації

нарядів, що направляються за сигналом "Тривога". 6.4.6.2. План території, картка-план об'єкта культури

(комплексу будівель) із зазначенням розташування внутрішніх

приміщень та постів охорони. 6.4.6.3. Список матеріально відповідальних осіб об'єкта

культури, із зазначенням їх адрес проживання, квартирних та

службових телефонів. 6.4.7. Установлюється такий порядок основних дій за планом

оборони об'єкта культури: 6.4.7.1. При надзвичайних ситуаціях наряд охорони (постовий),

персонал об'єкта культури за допомогою засобів тривожної

сигналізації або в інший спосіб, використовуючи всі наявні канали

зв'язку, подають сигнал "Тривога" до чергової частини

територіального органу внутрішніх справ або на ПЦС. 6.4.7.2. Водночас наряд охорони (постовий) вживає заходів до

припинення протиправних дій, затримання правопорушників та

посилення охорони об'єкта культури (зачиняє вхід та вихід з

будівлі, приміщень, вимагає від осіб, які перебувають у ньому,

припинити будь-яке пересування, посилює нагляд за фондосховищами,

експозиційними залами), а також контролює можливість загорянь. При

прибутті групи затримання територіального органу внутрішніх справ

надходить у розпорядження старшого групи та діє згідно з його

вказівками відповідно до плану оборони. 6.4.7.3. У разі надзвичайної події персонал об'єкта культури

зобов'язаний: - подати сигнал "Тривога" до територіального органу

внутрішніх справ або на ПЦС; - усіма наявними способами (голосом, за допомогою свистка, по

радіо тощо) сповістити весь персонал об'єкта культури про

надзвичайну подію; - перекрити вхід та вихід з об'єкта культури, приміщень, де

зберігаються історичні, культурні, художні та матеріальні

цінності, перевіривши, чи не залишились там сторонні особи (ключі

від приміщень зберігаються таким чином, щоб було унеможливлене

використання їх правопорушниками); - припинити будь-яке пересування на об'єкті культури; - посилити нагляд за фондосховищами та експозиційними залами,

контролювати можливість загорянь; - при прибутті групи затримання з територіального органу

внутрішніх справ діяти згідно із вказівками старшого групи. 6.4.7.4. Черговий територіального органу внутрішніх справ,

черговий підрозділу ДСО, отримавши сигнал "Тривога", зобов'язаний

негайно надіслати до об'єкта культури озброєний та екіпірований

належним чином наряд міліції на чолі з особою начальницького

складу і зі схемою розміщення та планом-карткою об'єкта культури. 6.4.7.5. Категорично забороняється перевіряти по телефону або

в інший спосіб причину надходження сигналу "Тривога" з об'єкта

культури. 6.4.7.6. Водночас до об'єкта культури для його блокування

черговим територіального органу внутрішніх справ та черговим

підрозділу ДСО направляються найближчі наряди міліції та групи

затримання ПЦС, які поступають у підпорядкування старшого наряду

міліції, що прибув з територіального органу внутрішніх справ. 6.4.7.7. У разі спрацювання на об'єкті культури пожежної

сигналізації постовий, персонал об'єкта культури інформують про це

підрозділ пожежної охорони. 6.4.7.8. Прибувши на об'єкт культури, старший групи оцінює

обстановку, організовує розстановку особового складу, перекриває

ймовірні шляхи відходу правопорушників, контролює можливість

загоряння, дотримуючись заходів безпеки, і з'ясовує причину

надходження сигналу "Тривога". 6.4.7.9. При встановленні факту нападу на об'єкт культури або

за інших надзвичайних обставин старший наряду територіального

органу внутрішніх справ доповідає про це черговому органу

внутрішніх справ, підрозділу ДСО і вживає заходів до затримання

правопорушників на місці події або до їх розшуку та затримання, а

також ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. 6.4.7.10. При отриманні на ПЦС або в черговій частині

територіального органу внутрішніх справ інформації про спрацювання

технічних засобів охорони, встановлених на об'єкті культури, та за

відсутності ознак проникнення до нього командир відділення

(старший наряду) та постовий спільно з персоналом об'єкта культури

ретельно оглядають приміщення з метою встановлення причин

спрацювання сигналізації. У разі відсутності такої можливості

командир відділення (старший наряду) через чергового

територіального органу внутрішніх справ, ДСО вживає заходів до

посилення охорони об'єкта культури шляхом виставлення додаткових

постів до прибуття керівника об'єкта культури, головного зберігача

фондів (завідувача фондів) та встановлення причин спрацювання

сигналізації. 6.4.7.11. У разі пожежі, аварії, стихійного лиха постовий,

персонал об'єкта культури сповіщають про це пожежну охорону,

аварійні служби, чергового територіального органу внутрішніх

справ, ДСО, керівника об'єкта культури, головного зберігача фондів

(завідувача фондів) та вживають заходів до рятування людей,

історичних, культурних та художніх цінностей (із забезпеченням їх

подальшої охорони), а також до ліквідації пожежі, аварії чи

стихійного лиха. 6.4.8. Команду "Відбій тривоги" може дати лише старший наряду

територіального органу внутрішніх справ після завершення

внутрішнього обстеження об'єкта культури. 6.4.9. Керівники територіального органу внутрішніх справ та

об'єкта культури зобов'язані разом не менше одного разу на

півріччя проводити навчально-тренувальні заняття з відпрацювання з

особовим складом ДСО, територіальних органів внутрішніх справ і

персоналом об'єкта культури практичних навичок щодо відбиття

нападів на об'єкт культури та вести облік цих занять у

спеціальному журналі. Для нарядів охорони, територіальних органів

внутрішніх справ, інших підрозділів міліції, а так само для

персоналу об'єкта культури розробляються ввідні завдання, які

враховують можливі варіанти нападу правопорушників через вразливі

місця та прилеглу до об'єкта культури територію. Тематика ввідних

завдань має обов'язково використовуватись під час проведення

занять та інструктажів. 6.4.10. Перед проведенням навчально-тренувальних занять

інструктажі персоналу об'єкта культури проводяться посадовими

особами ДСО й територіальних органів внутрішніх справ.

7. ЗВ'ЯЗОК МІЖ ПОСТАМИ ТА ОХОРОННА СИГНАЛІЗАЦІЯ

7.1. Засоби постового зв'язку й сигналізації повинні

забезпечувати: - безперервну дію; - швидку й одночасну передачу розпоряджень командира

відділення (старшого наряду) постовим та своєчасне отримання від

них повідомлень про стан несення служби на постах; - зв'язок між постами; - достатню чіткість розмов та сигналів виклику.

7.2. Наряд охорони повинен мати: - телефонний зв'язок між усіма постами та приміщеннями

охорони через місцеву або міську телефонну мережу; - оперативний зв'язок командира відділення (старшого наряду)

з постовими, керівником об'єкта культури, головним зберігачем

фондів (завідувачем фондів); - телефонний (або оперативний) зв'язок з підрозділом пожежної

охорони та з черговим територіального органу внутрішніх справ, а

також з черговим підрозділу ДСО.

7.3. Технічні засоби контролю охорони 7.3.1. Для посилення охорони об'єкта культури

використовуються: - прикладні телевізійні установки (бажано з інфрачервоним

підсвічуванням); - системи допуску (кодові устрої або замки). 7.3.2. Телекамери розміщуються в місцях можливого проникнення

правопорушника, у приміщеннях з цінними експозиціями, на вході до

об'єкта культури. Зчитувачі системи допуску встановлюються на

входах до фондосховища. 7.3.3. У приміщенні постових розміщуються: пульт керування,

відеоконтрольний пристрій, ППК.

8. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ СТАНУ БЕЗПЕКИ

ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРИ

8.1. Наказом начальника територіального органу внутрішніх

справ усі об'єкти культури, що охороняються, закріплюються за

керівним, інспекторським та інженерно-технічним складом

підрозділів ДСО для контролю за їх станом охорони та проведення

обстежень.

8.2. Обстеження об'єкта культури - це перевірка на місці

стану технічного укріплення та оснащення об'єкта культури

засобами охоронної, пожежної та тривожної сигналізації. Обстеження

може бути профілактичним та позаплановим.

8.3. Для перевірки виконання пропозицій, викладених в актах

профілактичного та позапланового обстеження, здійснюється

контрольна перевірка.

8.4. Профілактичне обстеження - це планові періодичні

перевірки стану охорони об'єкта культури, які проводяться не менше

одного разу на квартал. Головним його завданням є: - виявлення причин та умов, що можуть сприяти крадіжкам; - визначення додаткових заходів щодо технічного укріплення та

оснащення об'єкта культури з урахуванням можливих змін експозицій; - перевірка повноти блокування вразливих місць засобами

сигналізації, дієвості сигналізації та якості її технічного

обслуговування. 8.4.1. Позапланове обстеження - це вибіркові перевірки

окремих об'єктів культури, найменше надійних з точки зору

збереження історичних, культурних, художніх та матеріальних

цінностей, у яких не були виконані попередні приписи щодо

посилення надійності охорони. 8.4.2. У разі вчинення крадіжки позапланове обстеження

проводиться в обов'язковому порядку. 8.4.3. Профілактичне та позапланове обстеження має

проводитись комісією у складі: - керівника об'єкта культури або уповноваженої ним особи; - керівника підрозділу ДСО або його заступника; - представника керівного складу територіального органу

внутрішніх справ; - представника структурного підрозділу МНС. 8.4.4. Представник ДСО повинен повідомити керівника об'єкта

культури або особу, яка виконує його обов'язки, про день

проведення обстеження заздалегідь.

8.5. Проведення обстеження 8.5.1. Члени комісії згідно з вимогами чинних інструкцій,

законодавчих та нормативно-правових актів визначають: - особливості об'єкта культури, що обстежується; - уразливі місця (аварійні, вентиляційні та каналізаційні

люки, ліфтові шахти, суміжні приміщення тощо); - стан технічних засобів охорони; - укомплектованість штату охорони та його відповідність

завданням, що вирішуються; - розподіл працівників охорони згідно з дислокацією постів; - умови праці постових, наявність зв'язку, службової

документації; - порядок зберігання ключів на об'єкті культури; - технічну укріпленість та оснащення приміщень; - стан протипожежного нагляду та наявність засобів

пожежогасіння; - особливості пропускного режиму. 8.5.2. При профілактичному та позаплановому обстеженні члени

комісії повинні перевірити: - наявність договору про охорону; - наявність актів попередніх обстежень та фактичне усунення

зазначених у цих актах недоліків; - наявність документів, що регламентують пропускний режим.

8.6. Оформлення результатів обстеження 8.6.1. Результати обстеження оформлюються актом, що

підписується всіма особами, які брали участь в обстеженні, і

завіряється печатками підрозділу ДСО та об'єкта культури. 8.6.2. В акті вказуються узгоджені комісією висновки щодо

відповідності установленого виду охорони, умов зберігання

історичних, культурних, художніх та матеріальних цінностей,

технічного укріплення та оснащення об'єкта культури вимогам цієї

Інструкції, а також пропозиції щодо усунення виявлених недоліків

та подальшого вдосконалення системи охорони із зазначенням терміну

їх усунення та виконавців. 8.6.3. Узгоджені пропозиції ДСО, МНС та адміністрації об'єкта

культури є обов'язковими для виконання як адміністрацією об'єкта

культури, так і ДСО. 8.6.4. Акти складаються у двох примірниках, перший з яких

вручається не пізніше ніж за п'ять днів після закінчення

обстеження керівнику об'єкта культури, а другий залишається для

контролю в підрозділі ДСО чи МНС. 8.6.5. Посадові особи, які одержали акт (припис) і не згодні

з ним, мають право у 5-денний термін повідомити про це керівництво

підрозділу ДСО чи МНС. При проведенні профілактичного або позапланового обстеження,

якщо за минулий період змін в охороні об'єкта культури не сталося,

в акті слід відзначити лише ті питання, які сприяють удосконаленню

охорони та поліпшенню зберігання історичних, культурних, художніх

та матеріальних цінностей.

9. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОПУСКНОГО РЕЖИМУ

9.1. Пропускний режим передбачає комплекс заходів щодо

встановлення порядку проходу осіб і проїзду транспортних засобів

на територію об'єкта культури і назад, винесення (внесення),

вивезення (ввезення) історичних, культурних, художніх та

матеріальних цінностей.

9.2. З урахуванням специфіки об'єкта культури та

встановленого внутрішнього розпорядку адміністрацією розробляється

і затверджується за узгодженням з керівником підрозділу ДСО

інструкція про пропускний режим.

9.3. Пропускний режим встановлюється на території об'єкта

культури та на вході (виході) до його приміщень. Здійснення

пропускного режиму покладається на наряди охорони.

9.4. Документом, що дає право на вхід (вихід) персоналу та

інших осіб на територію (з території) об'єкта культури, є службове

посвідчення або перепустка, на вивезення (ввезення) історичних,

культурних, художніх та матеріальних цінностей - дорожній лист і

товарно-транспортна накладна, на винесення (внесення) -

матеріальна перепустка. Накладні та матеріальні перепустки є

документами суворої звітності. Їх видача, облік та списання

здійснюються згідно з розробленою адміністрацією об'єкта культури

інструкцією.

9.5. Перепустки на право входу (виходу) за строком дії

поділяються на постійні, тимчасові та разові. Всі категорії

перепусток за зовнішнім виглядом повинні відрізнятись одна від

одної. Постійні перепустки видаються працівникам, прийнятим на

постійну роботу, тимчасові - особам, які виконують на об'єктах

культури тимчасову роботу. Строк їх дії визначається

адміністрацією об'єкта культури. Разова перепустка призначена для

одноразового відвідування об'єкта культури і дійсна тільки при

пред'явленні відвідувачем документа, що засвідчує його особу. При

виході з об'єкта культури разові перепустки залишають на посту

охорони.

9.6. При стихійному лихові, пожежі, за іншої надзвичайної

ситуації спеціальний транспорт з персоналом, а також аварійні

бригади допускаються на об'єкт культури без перешкод. Контроль при

виїзді вказаного транспорту, виході персоналу та аварійних бригад

здійснюється в порядку, встановленому адміністрацією об'єкта

культури за узгодженням з підрозділом ДСО.

9.7. Порядок проходу на територію об'єкта культури, а також

проїзду транспортних засобів особистого користування персоналу

визначається розробленою адміністрацією об'єкта культури

інструкцією про пропускний режим.

9.8. На об'єктах культури забороняється: - проносити до експозицій та фондосховища валізи,

великогабаритні сумки, зброю, вибухові речовини та

радіопередавачі; - проводити кіно-, теле- та фотозйомки без відповідного

дозволу керівника об'єкта культури.

9.9. При проходженні транспортних засобів повз

контрольно-пропускний пункт наряди ДСО перевіряють відповідність

вантажів, що вивозяться (ввозяться), супровідним документам (за

найменуванням, кількістю) та ретельно оглядають транспортний засіб

з метою виявлення можливого приховування викрадених історичних,

культурних, художніх та матеріальних цінностей. При проходженні

опломбованих (опечатаних) вантажів звіряються пломби (печатки) з

тими, що вказані в накладних.

9.10. Товарно-транспортні накладні реєструються нарядом ДСО в

книзі обліку в суворій відповідності до порядку їх надходження.

9.11. При виявленні невідповідності найменування або

кількості транспортованого вантажу даним супровідних документів

охороною вживаються заходи, які перешкоджають виїзду транспорту і

супроводжуючих вантаж осіб, і за участю адміністрації об'єкта

культури здійснюється контрольна перевірка, про що складається акт

і робиться запис у книзі обліку оглядів та правопорушень. Акт

разом із супровідними документами передається керівнику об'єкта

культури для вжиття відповідних заходів.

9.12. У разі встановлення контрольною перевіркою факту

крадіжки історичних, культурних, художніх та матеріальних

цінностей старший наряду охорони негайно доповідає про це

керівнику об'єкта культури, у підрозділ ДСО, територіальний орган

внутрішніх справ і в установленому порядку складає протокол, який

реєструє у книзі обліку оглядів та правопорушень. Викрадене

вилучається та здається за накладною представнику адміністрації

об'єкта культури і зберігається до прийняття рішення в

установленому порядку. Протокол із супровідними документами на

вантаж та накладною, що додаються, протягом доби надсилаються до

територіального органу внутрішніх справ для вирішення питання про

притягнення винних осіб до відповідальності згідно з чинним

законодавством.

9.13. Огляд речей і особистий огляд здійснюються відповідно

до вимог адміністративного законодавства.

9.14. Огляд речей осіб, які перебувають в приміщеннях або на

території об'єкта культури, а у виняткових випадках і особистий

огляд, здійснюється з метою запобігання крадіжкам історичних,

культурних, художніх та матеріальних цінностей і вилучення

викраденого за наявності в адміністрації об'єкта культури або

працівників, які здійснюють охорону, достатніх даних про вчинення

крадіжки. Огляд здійснюється у випадках: - коли особа захоплена в момент здійснення крадіжки або

безпосередньо після її здійснення; - наявності ознак здійснення крадіжки у вигляді слідів на

одязі і речах; - коли очевидці прямо вкажуть на дану особу як на особу, що

здійснила крадіжку; - порушення пропускного режиму; - коли є наявні показники технічних засобів.

9.15. Книги обліку оглядів та правопорушень, транспортованих

історичних, культурних, художніх та матеріальних цінностей,

протоколи й акти є документами суворої звітності. Книги

прошнуровуються, пронумеровуються, скріплюються печаткою

підрозділу ДСО і після заповнення здаються до архіву підрозділу,

де зберігаються протягом трьох років.

9.16. Контрольно-пропускні пункти мають бути зручними для

проходу людей, проїзду транспорту та здійснення охороною

пропускного режиму. Вони обладнуються засобами пожежогасіння,

зв'язку, тривожною та пожежною сигналізацією.

10. ОБОВ'ЯЗКИ ПОСАДОВИХ ОСІБ ПІДРОЗДІЛІВ ДСО

ТА ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ

ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРИ

10.1. Обов'язки керівника підрозділу ДСО 10.1.1. Керівник підрозділу ДСО зобов'язаний: 10.1.1.1. Після виконання заходів, указаних в акті

міжвідомчої комісії, укласти договір про охорону об'єкта культури

з його керівником. 10.1.1.2. Здійснювати підбір та комплектування особового

складу для несення служби на об'єкті культури, а також

інженерно-технічних працівників та електромонтерів з найбільш

підготовлених співробітників. Забезпечити стабільний склад нарядів

охорони. Нести персональну відповідальність за стан дисципліни і

законності серед співробітників ДСО, які несуть службу з охорони

об'єктів культури. 10.1.1.3. Організовувати вивчення з особовим складом наказів,

вказівок МВС України, а також спільних нормативно-правових актів

МВС України та Міністерства культури і мистецтв України, положень

та інструкцій щодо здійснення пропускного режиму, вимог пожежної

безпеки, технічного укріплення та оснащення об'єктів культури і

здійснювати контроль за їх виконанням. 10.1.1.4. На підставі аналізу технічної документації на

сучасну апаратуру та результатів експлуатації приладів охоронної і

пожежної сигналізації вживати заходів щодо покращення роботи

технічної служби з охорони об'єктів культури технічними засобами. 10.1.1.5. Спільно з керівником об'єкта культури не менше ніж

один раз на півріччя проводити перевірку організації охорони,

стану технічного укріплення, охоронної, пожежної та тривожної

сигналізації, а також виконання сторонами обов'язків згідно з

договором. За результатами перевірки складати акт. 10.1.1.6. Аналізувати стан надійності охорони об'єкта

культури, вносити пропозиції з цього приводу його керівнику та

здійснювати спільні заходи, спрямовані на зміцнення безпеки

об'єкта культури. 10.1.1.7. Контролювати повноту надходжень до підрозділу ДСО

коштів за охорону об'єктів культури і витрачання їх на утримання

нарядів охорони, що несуть службу на цих об'єктах, та на

проведення технічної експлуатації встановлених на об'єктах

культури засобів охоронної та пожежної сигналізації. 10.1.1.8. Вживати заходів до нерозголошення працівниками ДСО

відомостей про особливості охорони об'єктів культури та порядок

зберігання в них цінностей.

10.2. Обов'язки керівника об'єкта культури 10.2.1. Керівник об'єкта культури зобов'язаний: 10.2.1.1. Забезпечити розробку внутрішньої інструкції з

організації охорони об'єкта культури, інструкції про пропускний

режим та інструкції з питань пожежної безпеки, узгодити їх з

керівником підрозділу ДСО та затвердити наказом по об'єкту

культури. 10.2.1.2. Узгоджувати з керівником підрозділу ДСО обов'язки

нарядів охорони, план оборони об'єкта культури. Мати витяг з плану

оборони в частині, що його стосується. 10.2.1.3. Відповідати за організацію охорони, введення

пропускного режиму, забезпечення пожежної безпеки, додержання

порядку здавання під охорону та приймання з-під охорони приміщень,

де зберігаються історичні, культурні, художні та матеріальні

цінності, матеріально відповідальними особами об'єкта культури. 10.2.1.4. Вживати заходів до нерозголошення персоналом

об'єкта культури особливостей охорони історичних, культурних,

художніх та матеріальних цінностей. 10.2.1.5. При укладенні договору про охорону з підрозділом

ДСО враховувати особливості об'єкта культури та відповідальність

сторін. 10.2.1.6. Затверджувати наданий підрозділом ДСО кошторис

витрат та проводити розрахунки за ним на утримання охорони. 10.2.1.7. Спільно з підрозділом ДСО: - не менше ніж один раз на півріччя проводити перевірку

організації охорони, стану технічного укріплення та оснащення

об'єкта культури засобами охоронної, пожежної, тривожної

сигналізації та виконання сторонами договірних зобов'язань; - здійснювати контроль за несенням служби нарядами охорони. 10.2.1.8. Про недоліки та претензії до нарядів охорони

інформувати керівника підрозділу ДСО. 10.2.1.9. Організовувати проведення капітального ремонту

засобів охоронної, пожежної та тривожної сигналізації. 10.2.1.10. У разі невиконання підрозділом ДСО своїх функцій

негайно повідомляти про це начальнику УДСО - ВДСО при ГУМВС, УМВС

та орган управління культури за підпорядкованістю.

Начальник Департаменту

Державної служби охорони

при МВС України О.П.Угровецький

Начальник управління з питань

стратегічного планування

соціокультурного розвитку

та регіональної політики у сфері

культури Міністерства культури

і мистецтв України Л.М.Кононенко


Публікації документа

  • Офіційний вісник України від 10.09.2004 — 2004 р., № 34, стор. 174, стаття 2297, код акта 29846/2004

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

МВС України:

  1. Наказ МВС України від 15.01.2020 № 22 "Про внесення зміни у додаток 7 до Умов оплати праці працівників льотного, інженерно-технічного складу, авіаційних рятувальників та інших підрозділів, зайнятих забезпеченням польотів, організацією та обслуговуванням повітряного руху і аеронавігації Державної служби України з надзвичайних ситуацій". МВС України. 2020 рікк
  2. Наказ МВС України від 15.01.2020 № 23 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 20 червня 2013 року № 606". МВС України. 2020 рікк
  3. Наказ МВС України від 16.01.2020 № 26/49 "Про затвердження Інструкції про організацію обміну інформацією про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації та хід ліквідації її наслідків між Державною службою України з надзвичайних ситуацій і Міністерством освіти і науки України". МВС України. 2020 рікк
  4. Наказ МВС України від 15.01.2020 № 21 "Про внесення змін до Інструкції про умови та порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів поліцейськими, особами, звільненими зі служби в поліції, а також колишніми працівниками міліції". МВС України. 2020 рікк
  5. Наказ МВС України від 13.01.2020 № 13 "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі". МВС України. 2020 рікк
  6. Наказ МВС України від 20.01.2020 № 45 "Про затвердження Тарифів на платні послуги, що надаються Державною установою «Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області»". МВС України. 2020 рікк
  7. Наказ МВС України від 20.01.2020 № 44 "Про внесення змін до Тарифів на платні послуги, що надаються Державною установою «Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області»". МВС України. 2020 рікк
  8. Наказ МВС України від 20.01.2020 № 48 "Про затвердження Тарифів на платні послуги, що надаються Медичним реабілітаційним центром Міністерства внутрішніх справ України «Миргород»". МВС України. 2020 рікк
  9. Наказ МВС України від 20.01.2020 № 43 "Про затвердження Тарифів на платні послуги, що надаються Медичним реабілітаційним центром Міністерства внутрішніх справ України «Перлина Прикарпаття»". МВС України. 2020 рікк
  10. Наказ МВС України від 20.01.2020 № 42 "Про затвердження Тарифів на платні послуги, що надаються Державною установою «Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області»". МВС України. 2020 рікк
  11. Наказ МВС України від 20.01.2020 № 49 "Про затвердження Тарифів на платні послуги, що надаються Державною установою «Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області»". МВС України. 2020 рікк
  12. Наказ МВС України від 29.01.2020 № 69 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25 листопада 2003 року № 1428". МВС України. 2020 рікк
  13. Наказ МВС України від 30.01.2020 № 82 "Про внесення змін до Інструкції про порядок надання медичної допомоги у закладах охорони здоров'я Державної прикордонної служби України". МВС України. 2020 рікк
  14. Наказ МВС України від 24.01.2020 № 56 "Про затвердження Змін до Переліку посад офіцерського складу Національної гвардії України та відповідних їм граничних військових звань". МВС України. 2020 рікк
  15. Наказ МВС України від 13.02.2020 № 123 "Про затвердження Професійних, освітніх і кваліфікаційних вимог, яким повинні відповідати поліцейські для зайняття вакантних посад у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських". МВС України. 2020 рікк
  16. Наказ МВС України від 06.02.2020 № 101 "Про внесення змін до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі". МВС України. 2020 рікк
  17. Наказ МВС України від 17.02.2020 № 153 "Про затвердження Змін до схем тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Національної гвардії України". МВС України. 2020 рікк
  18. Наказ МВС України від 06.02.2020 № 99 "Про затвердження Положення про визначення та застосування спеціальних транспортних засобів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту". МВС України. 2020 рікк
  19. Наказ МВС України від 28.02.2020 № 195 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17 вересня 2012 року № 808". МВС України. 2020 рікк
  20. Наказ МВС України від 20.01.2020 № 47 "Про затвердження Тарифів на платні послуги, що надаються Державною установою "Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву"". МВС України. 2020 рікк
- Антимонопольний комітет - Верховний Суд України - Вищий адміністративний суд України - Вищий господарський суд - Вищий спеціалізований суд - Генеральна прокуратура України - ДА електронного урядування - Державіаслужба України - Державні утворення на території України (1917-1920) - Держатомрегулювання - Держаудитслужба України - Держкомтелерадіо України - Держкордонслужба України - Держнаглядохоронпраці України - Держспецзв’язок - Держспоживстандарт України - Держстат України - Держфінпослуг України - ДКА України - Закони України - Законодавство Української РСР - Кабінет Міністрів України - Кодекси України - Конституційний Суд України - МВС України - МЗС України - Міжнародні документи, ратифіковані Верховною Радою України - Міжнародні угоди України - Мін'юст України - Мінагрополітики України - Мінекономрозвитку України - Міненерговугілля України - Мінінфраструктури України - Мінкультури України - Мінмолодьспорт України - Міноборони України - Мінприроди України - Мінрегіон України - Мінсоцполітики України - Мінфін України - МІП - МНС України - МОЗ України - МОН України - МТОТ - Нацдержслужба України - Національне агентство з питань запобігання корупції - Національне антикорупційне бюро України - Національний банк України - Нацком.енергетики - Нацкомфінпослуг - Нацрада телерадіомовлення - НКРЗІ - НКЦПФР - Основний Закон України - Пенсійний фонд України - Постанови Верховної Ради України - Президент України - РНБО України - Розпорядження Голови ВР України - Розпорядження Кабінета Міністрів України - Служба безпеки України - Служба зовнішньої розвідки - Укрдержархів - Управління державної охорони - Фонд гарант.вкладів фізич.осіб - Фонд державного майна - Фонд соцстраху по безробіттю - Фундаментальне законодавство України - Центрвиборчком України -