<<
>>

ПОСТАНОВА від 16.12.2016 № 25 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) абзацу сьомого пункту "а"частини першої статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"в аспекті умов призначення пенсії за вислугу років працівникам правоохоронних органів приписам частини першої статті 8, частини п'ятої статті 17, частин другої й третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої та третьої статті 46 Конституції України". Верховний Суд України. 2017

Документ актуальний на 21.03.2017
завантажити документ, актуальний на поточний час

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16.12.2016  № 25

Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) абзацу сьомого пункту "а" частини першої статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в аспекті умов призначення пенсії за вислугу років працівникам правоохоронних органів приписам частини першої статті 8, частини п'ятої статті 17, частин другої й третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої та третьої статті 46 Конституції України

Голова Верховного Суду України Романюк Я.М. уніс на розгляд Пленуму Верховного Суду України подання про прийняття рішення стосовно звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) абзацу сьомого пункту "а" частини першої статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII) в аспекті умов призначення пенсії за вислугу років працівникам правоохоронних органів. Підставою для цього подання стала ухвала Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 15 липня 2016 року, постановлена за клопотанням Кожухар О.Б., про зупинення провадження у справі № 537/1980/16-а за позовом Кожухар Оксани Борисівни до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління Національної поліції України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов'язання призначити пенсію за вислугою років, а також про звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України конституційного подання щодо відповідності окремих положень пункту 8 частини шостої розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VI) у частині внесення змін до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII приписам статей 1, 3, 8, 17, 21, 22, 43 та 64 Конституції України.

На думку Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області, попри визначену мету Закону № 3668-VI - реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України - його практичне застосування допускає звуження права працівників правоохоронних органів на призначення пенсії за вислугу років, права на достатній життєвий рівень у зв'язку з установленням Законом № 3668-VI додаткових умов призначення відповідної пенсії.

Указаними змінами передбачено збільшення строку обчислення вислуги років для працівників правоохоронних органів.

Так, вислуга років працівників правоохоронних органів, необхідна для одержання пенсії, поетапно зростає з 20 до 25 років й обчислюється в календарному вираженні.

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII у редакції, яка була чинною до 30 вересня 2011 року, пенсія за вислугу років призначалась особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1-2 цього Закону (за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше.

Тобто позивач Кожухар О.Б., вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, обґрунтовано розраховувала на те, що при набутті нею стажу у 20 років вона матиме право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки таке її право було передбачено пунктом "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII.

Натомість пунктом 8 частини шостої розділу II "Прикінцеві положення" Закону № 3668-VI було внесено зміни до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII, якими передбачено призначення пенсії за вислугу років, а саме особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Оскільки змінами, унесеними згідно із Законом № 3668-VI, збільшено строк обчислення вислуги років для призначення пенсії працівникам правоохоронних органів, яких звільнено з органів внутрішніх справ у запас через хворобу, набуту у зв'язку із виконанням службових обов'язків, та які втратили працездатність, то фактично відбулося позбавлення права останніх на отримання спеціальної пенсії як альтернативної до загальної пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Вивчивши надіслану ухвалу Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 15 липня 2016 року та додані до неї матеріали, Пленум Верховного Суду України дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності абзацу сьомого пункту "а" частини першої статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в аспекті умов призначення пенсії за вислугу років працівникам правоохоронних органів, зважаючи на нижченаведене.

Статтею 40 Закону України від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР "Про Конституційний Суд України" визначено вичерпне коло суб'єктів права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України у випадках, передбачених пунктом 1 статті 13 цього Закону (зокрема з питань конституційності законів та інших правових актів), а саме: Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" визначено повноваження Верховного Суду України та Пленуму Верховного Суду України, зокрема щодо прийняття рішення про звернення до Конституційного Суду України стосовно конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України (пункт 5 частини другої статті 38, пункт 5 частини другої статті 46 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (із наступними змінами), окремі положення пункту 7 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у взаємозв'язку з положеннями підпункту 3 частини першої пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України).

Пленум Верховного Суду України, розглядаючи матеріали звернення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області, виходить з нижченаведеного.

Зміни до Закону № 2262-XII у 2011 році є складовою загальних змін реформування пенсійної системи України як виконання однієї із вимог МВФ до України. Відповідні зміни до статті 12 Закону № 2262-XII було внесено 8 липня 2011 року. Частиною першою статті 12 Закону № 2262-XII закріплено порядок і підстави призначення пенсії за вислугу років. Пунктом "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII передбачено низку календарних дат та різні періоди вирахування вислуги, обчислення якої варіюється від 20 років і 6 місяців до 25 років і більше.

Сумнівним щодо конституційності окремих положень статті 12 Закону № 2262-XII в ухвалі зазначеного суду визначено пункт "а" частини першої статті 12, однак зміст цієї частини свідчить, що фактично сумніву піддається окреме положення абзацу сьомого пункту "а" цієї частини - "22 календарних роки та 6 місяців і більше". Зазначене положення є одним із 13 приписів, що складають пункт "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII, а тому аналізується Пленумом Верховного Суду України системно з іншими положеннями цієї частини, загалом із нормою щодо умов призначення пенсій за вислугу років (стаття 12 цього Закону), а також із приписами інших актів чинного законодавства, предметом регулювання яких є аналогічні правовідносини.

Звернення із визначенням неконституційності конкретної вислуги - "22 календарних роки та 6 місяців і більше", спрямоване на забезпечення захисту прав заявниці, одночасно спричиняє дискримінаційні наслідки у порушення статей 21 і 24 Конституції України як стосовно інших категорій осіб, які аналогічно реалізували право на спеціальну пенсію за збільшеним необхідним строком вислуги для призначення спеціальної пенсії, так і для тих осіб, які тільки планують реалізувати таке право і мають на це законодавчі підстави, передбачені статтями 1-2, 3, 4 Закону № 2262-XII.

Пленум Верховного Суду України наголошує, що звернення конкретного суду загальної юрисдикції із клопотанням про висловлення сумніву щодо конституційності конкретної норми (її окремого положення) встановлює обмежений розсуд Пленуму Верховного Суду України стосовно прийняття рішення про звернення з конституційним поданням.

Пленум Верховного Суду України зауважує, що вказану норму змінено у 2011 році. Системний аналіз практики застосування судами зазначеного питання дає підстави для висновку про відсутність належної судової практики, що свідчить про належне застосування уповноваженими органами, зокрема, статті 12 Закону № 2262-XII. Звернення Пленуму Верховного Суду України із цього питання до Конституційного Суду України з метою відновлення ретроактивної дії норми, яка поширюється на численні категорії осіб (статті 1-2, 3, 4, 12 Закону № 2262-XII), призведе до виходу Верховного Суду України за межі своїх повноважень, наслідком чого вбачається порушення системи стримувань і противаг як основи стабільності правопорядку в частині формування пенсійної політики держави й поділу влад, що не відповідає статтям 1, 3 і 6 Конституції України.

Питання визначення пенсійної політики та прийняття законів належить до дискреційних повноважень Верховної Ради України (статті 85, 92 Конституції України), яка згідно із статтею 40 Закону № 422/96-ВР є належним суб'єктом права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України, у тому числі з питань конституційності законів та інших правових актів.

Питання відшкодування шкоди внаслідок хвороби, набутої у зв'язку із виконанням службових обов'язків, та втрати працездатності належним чином врегульовано актами законодавства.

Таким чином, підстави для звернення до Конституційного Суду України з окресленим поданням відсутні.

Керуючись пунктом 5 частини другої статті 38, пунктом 5 частини другої статті 46 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (із наступними змінами), окремими положеннями пункту 7 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у взаємозв'язку з положеннями підпункту 3 частини першої пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, статтями 39, 40, 71 й 82 Закону України "Про Конституційний Суд України", Пленум Верховного Суду України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Визнати, що підстави для звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності абзацу сьомого пункту "а" частини першої статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Конституції України відсутні.

Голова
Верховного Суду України


Я.М. Романюк

Секретар Пленуму
Верховного Суду України


М.І. Гриців

{Текст взято з сайту Верховного Суду http://www.scourt.gov.ua}

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Верховний Суд України:

  1. ПОСТАНОВА від 30.03.2018 № 5 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» положенням частини першої статті 8, частини третьої статті 22, частин першої та другої статті 24, частини першої статті 126, статті 130 Конституції України". Верховний Суд України. 2018 рікк
  2. ПОСТАНОВА від 30.03.2018 № 4 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини другої статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та частини третьої статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» положенням частини першої статті 8, частин першої та третьої статті 46 Конституції України". Верховний Суд України. 2018 рікк
  3. ПОСТАНОВА від 16.12.2016 № 24 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) підпунктів "а"і "б"пункту 2, абзацу першого пункту 3 частини першої статті 46, абзаців другого і третього частини першої статті 47, абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 50 та частини другої статті 51 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII "Про запобігання корупції"у взаємозв'язку зі статтею 366". Верховний Суд України. 2017 рікк
  4. ПОСТАНОВА від 20.01.2017 № 1 "Про відмову в зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини двадцятої статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру"положенням статті 22 Конституції України". Верховний Суд України. 2017 рікк
  5. ПОСТАНОВА від 20.01.2017 № 2 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру"положенням частини першої статті 8, частин другої та третьої статті 22, частин першої та третьої статті 46 Конституції України". Верховний Суд України. 2017 рікк
  6. ПОСТАНОВА від 04.09.2017 № 22 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини восьмої статті 36 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (з наступними змінами) частині першій статті 8, частині першій статті 19, частинам другій і третій статті 22 та частині першій статті 58 Основного Закону України". Верховний Суд України. 2017 рікк
  7. ПОСТАНОВА від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду". Верховний Суд України. 2017 рікк
  8. ПОСТАНОВА від 14.12.2017 № 8 "Про затвердження Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суді". Верховний Суд України. 2017 рікк
  9. ПОСТАНОВА від 30.05.2016  № 10 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частин першої та другої статті 11 Закону України "Про природні монополії", абзацу п'ятого частини першої статті 12 Закону України "Про електроенергетику", пункту 4 частини першої статті 3 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", абзацу восьмого частини першої статті 13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання"(в частині повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), Указу Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Указу Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 "Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"положенням частини першої статті 8, частини другої статті 19, частини першої статті 106 та пунктів 3, 9, 9". Верховний Суд України. 2016 рікк
  10. ПОСТАНОВА від 31.10.2016 № 20 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) окремих положень пунктів 8 й 11 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію"частині першій статті 8 та частині третій статті 22 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  11. ПОСТАНОВА від 31.10.2016 № 21 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини другої статті 18, частини четвертої статті 234 Цивільного процесуального кодексу України частині п'ятій статті 124, частині першій статті 127, частині четвертій статті 129 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  12. ПОСТАНОВА від 31.10.2016 № 22 "Про внесення змін до персонального складу Науково-консультативної ради при Верховному Суді України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  13. ПОСТАНОВА від 03.10.2016 № 19 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів"статті 6, частинам першій і другій статті 8, частині другій статті 19, частинам першій і другій статті 24, частинам першій і другій статті 55, частинам першій, п'ятій і шостій статті 126 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  14. ПОСТАНОВА від 16.09.2016 № 16 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності статті 37 1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу"". Верховний Суд України. 2016 рікк
  15. ПОСТАНОВА від 22.01.2016 № 1 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) положень пункту 11 Прикінцевих положень Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII "Про Державний бюджет України на 2016 рік"у частині визначення порядку застосування норм і положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів"статтям 1, 3, 6, частині першій статті 8 та частині першій статті 129 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  16. ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА "12.02.2016 № 4". Верховний Суд України. 2016 рікк
  17. ПОСТАНОВА від 30.05.2016 № 9 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) пункту 6 частини другої статті 14, пунктів 2, 3, 4, 5 частини першої статті 15 в аспекті державних службовців вищого корпусу державної служби (категорія "А") у системі судової влади; абзацу п'ятого пункту 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення"; пункту 18 частини третьої статті 3 у взаємозв'язку із частиною першою статті 92 в аспекті словосполучення "помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів"Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу"Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  18. ПОСТАНОВА від 25.03.2016 № 7 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини п'ятої статті 43, частини першої статті 54 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"у взаємозв'язку з пунктом 2 розділу III "Прикінцеві положення"Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення"та пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення"Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"положенням частини першої статті 8, частини п'ятої статті 17, частин другої та третьої статті 22, частини першої статті 24, частини першої статті 46, частини першої статті 58 та статті 64 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  19. ПОСТАНОВА від 18.04.2016 № 8 "Про відмову в зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частин першої та третьої статті 220 Закону України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI "Про Регламент Верховної Ради України"статті 6 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  20. ПОСТАНОВА від 30.05.2016 № 11 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень статей 45, 46 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 15 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку із положеннями частин першої та другої статті 55 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
- Антимонопольний комітет - Верховний Суд України - Вищий адміністративний суд України - Вищий господарський суд - Вищий спеціалізований суд - Генеральна прокуратура України - ДА електронного урядування - Державіаслужба України - Державні утворення на території України (1917-1920) - Держатомрегулювання - Держаудитслужба України - Держкомтелерадіо України - Держкордонслужба України - Держнаглядохоронпраці України - Держспецзв’язок - Держспоживстандарт України - Держстат України - Держфінпослуг України - ДКА України - Закони України - Законодавство Української РСР - Кабінет Міністрів України - Кодекси України - Конституційний Суд України - МВС України - МЗС України - Міжнародні документи, ратифіковані Верховною Радою України - Міжнародні угоди України - Мін'юст України - Мінагрополітики України - Мінекономрозвитку України - Міненерговугілля України - Мінінфраструктури України - Мінкультури України - Мінмолодьспорт України - Міноборони України - Мінприроди України - Мінрегіон України - Мінсоцполітики України - Мінфін України - МІП - МНС України - МОЗ України - МОН України - МТОТ - Нацдержслужба України - Національне агентство з питань запобігання корупції - Національне антикорупційне бюро України - Національний банк України - Нацком.енергетики - Нацкомфінпослуг - Нацрада телерадіомовлення - НКРЗІ - НКЦПФР - Основний Закон України - Пенсійний фонд України - Постанови Верховної Ради України - Президент України - РНБО України - Розпорядження Голови ВР України - Розпорядження Кабінета Міністрів України - Служба безпеки України - Служба зовнішньої розвідки - Укрдержархів - Управління державної охорони - Фонд гарант.вкладів фізич.осіб - Фонд державного майна - Фонд соцстраху по безробіттю - Фундаментальне законодавство України - Центрвиборчком України -