ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.01.2009 N 39/185-38/347-30/383 "(скасовано постанову Вищого господарського суду України від 14.10.2008)". Верховний Суд України. 2009
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.01.2009 N 39/185-38/347-30/383
(скасовано постанову Вищого господарськогосуду України від 14.10.2008)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду Україниу складі:
Головуючого Барбари В.П.,Суддів: Гуля B.C., Карпечкіна П.Ф.,
Черногуза Ф.Ф., Шицького І.Б.,
Щотки C.O.
розглянувши касаційну Антимонопольного комітету України
скаргу
на постанову Вищого господарського суду України
від 14 жовтня 2008 року
у справі N 39/185-38/347-30/383
за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю "Українська
продовольча компанія" (далі - TOB
"Українська продовольча компанія")
до Антимонопольного комітету України
(далі - Комітет),
треті особи, які - товариство з обмеженою
заявляють самостійні відповідальністю фірма "Астарта-Київ"
вимоги на предмет спору (далі "Астарта-Київ"),
товариство з обмеженою
відповідальністю "Агропромислове
об'єднання "Цукровик Полтавщини"
(далі "АПО "Цукровик Полтавщини"),
товариство з обмеженою
відповідальністю "Торговий дім
"Агропромислове об'єднання
"Цукровик Полтавщини" (далі "ТД "АПО
"Цукровик Полтавщини"),
товариство з обмеженою
відповідальністю "Цукровий союз"
(далі "Цукровий союз"),
про визнання рішення недійсним,
за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю "Гала-Трейд"
(далі "Гала-Трейд")
до Комітету
про визнання рішення частково недійсним
та за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю "Агропродінвест"
(далі "Агропродінвест")
до Комітету
про визнання рішення недійсним,
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2006 року TOB "Українська продовольча компанія"звернулося в господарський суд м. Києва із позовом до Комітету про
визнання недійсним рішення Комітету від 24 лютого 2006 року N 60-р
"Про порушенні законодавства про захист економічної конкуренції та
накладення штрафу" (далі - Рішення N 60-р).
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що висновки відповідачау рішенні N 60-р не відповідають вимогам статті 41 Закону України
"Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ), оскільки
ґрунтуються на припущеннях Комітету. Зростання ціни на цукор у
весняно-літній період 2005 року викликане об'єктивними чинниками.
Приймаючи оспорювань рішення Комітет не взяв до уваги тієї
обставини, що угоди у будь-якій формі, які б свідчили про
монопольну змову між TOB "Українська продовольча компанія",
TOB "Агропродінвест", TOB "Цукровий союз", TOB "Гала-Трейд",
TOB фірма "Астарта-Київ", TOB ТД "АПО "Цукровик Полтавщини" і
TOB "АПО "Цукровик Полтавщини" не укладалися, а поведінка вказаних
суб'єктів на ринку, зокрема щодо визначення цінової політики не
узгоджувалась.
Ухвалами господарського суду м. Києва від24 травня 2006 року, від 25 травня 2006 року,
від 8 червня 2006 року, від 30 червня 2006 року та від
11 вересня 2006 року порушено провадження за позовними заявами
третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору -
TOB "Астарта-Київ", TOB "АПО "Цукровик Полтавщини", TOB "ТД "АПО
"Цукровик Полтавщини", TOB "Цукровий союз", про визнання рішення
недійсним, за позовом TOB "Гала-Трейд" до Комітету про визнання
рішення частково недійсним та за позовом TOB "Агропродінвест" до
Комітету про визнання рішення недійсним.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19 січня 2007 рокусправи 39/185, 38/347 та 30/383 об'єднано в одне провадження та
присвоєно N 39/185-38/347-30/383.
Рішенням господарського суду м. Києва від 26 липня 2007 рокупозовні вимоги задоволено; визнано недійсним рішення Комітету від
24 лютого 2006 року N 60-р "Про порушення законодавства про захист
економічної конкуренції та накладення штрафу".
Рішення вмотивовано тим, що висновок Комітету щодовідсутності конкуренції між визнаними винними суб'єктами
ґрунтується виключно на факті синхронного підвищення ціни на цукор
зазначеними суб'єктами. Оспорюване рішення Комітету не містить
одного з головних складових правопорушення - наявності реального
чи уявного обмеження конкуренції на ринку. Також суд зазначив, що
при прийнятті Рішення N 60-р Комітетом не були належним чином
досліджені питання про: наявність чи відсутність об'єктивних
причин для підвищення ціни на цукор у весняно-літній період
2005 року; наявність причинного зв'язку між діями визнаних винними
суб'єктів господарювання та наслідками у вигляді підвищення ціни
на цукор; їх частка на ринку оптової торгівлі цукром для
споживання населенням, і відповідно, можливість впливати на ціну
на ринку цукру. При цьому суд послався на статті 6, 12, 59 Закону
України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від3 жовтня 2007 року зазначене рішення скасовано, в позовах
відмовлено. Постанова вмотивована посиланням на те, що у період із
січня до червня 2005 року темпи зростання середніх рівнів
роздрібних цін на цукор у роздрібній торгівлі становили 149,3%, а
у період з січня до липня 2005 року - 164,9%. За аналогічні
періоди 2002 року зростання цін становило відповідно 103,8 та
104,5%, 2003 року - 123,5 та 117,5%, 2004 року - 107,1 та 107,4%.
Посилаючись на статтю 6 Закону України "Про захистекономічної конкуренції" ( 2210-14 ) суд вказав на те, що
зазначені вимоги Закону допускають вчинення антиконкурентних
домовленостей не тільки у вигляді активних дій з укладення
договору у будь-якій формі, а й у вигляді мовчазної відмови від
змагання, яке є невід'ємною частиною економічної конкуренції
відповідно до статті 1 названого Закону ( 2210-14 ). Також суд
апеляційної інстанції вказав на необґрунтованість висновку
місцевого господарського суду щодо недослідження відповідачем
темпів росту та обсягів споживання цукру промисловими споживачами,
оскільки відповідно до листа Міністерства економіки від
27 вересня 2005 року за останні три роки виробництво кондитерської
продукції, виробники якої є основними промисловими споживачами
цукру, поступово збільшується, але цей показник є незначним. Темпи
росту виробництва кондитерських виробів у 2004 році, в порівнянні
з 2003 роком склали 109,5%, а у 2005 році порівняно з 2004 роком -
99,4%. Тобто оцінка обсягів виробництва кондитерської продукції
вказує на скорочення обсягів її виробництва у 2005 році, що також
не могло вплинути на підвищення рівня ціни на цукор.
Постановою Вищого господарського суду України від11 березня 2008 року зазначену постанову суду апеляційної
інстанції залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 22 травня 2008 рокувідмовлено в порушенні провадження з перегляду у касаційному
порядку постанови Вищого господарського суду України від
11 березня 2008 року.
24 червня 2008 року TOB "Астарта-Київ" та TOB "Цукровий союз"звернулися до Київського апеляційного господарського суду із
заявою про перегляд постанови апеляційного господарського суду від
3 жовтня 2007 року за нововиявленими обставинами.
Переглянувши зазначену постанову від 3 жовтня 2007 року занововиявленими обставинами, Київський апеляційний господарський
суд постановою від 24 липня 2008 року скасував її, а рішення суду
першої інстанції від 26 липня 2007 року залишив без змін. При
цьому в якості нововиявленої обставини апеляційним господарським
судом визнано лист Комітету N 23-29.3/06-3149 від
23 травня 2006 року "Про розгляд звернення", в якому Комітет
роз'яснив TOB "Цукровий комбінат "Словянський", що відповідно до
покладених на Державний комітет з державного матеріального резерву
завдань, він повинен вживати заходи щодо стабілізації економіки,
зокрема у разі виникнення диспропорції між попитом та пропозицією
на внутрішньому ринку, що також передбачено і статтею 3 Закону
України "Про державний матеріальний резерв" ( 2210-14 ). З огляду
на вказаний лист Комітету, апеляційний господарський суд дійшов
висновку про наявність у весняно-літній період 2005 року дефіциту
на ринку цукру, а відтак відсутність в діях зазначених суб'єктів
господарювання щодо підвищення ціни на цукор порушень
конкурентного законодавства.
Постановою Вищого господарського суду України від14 жовтня 2008 року зазначену постанову суду апеляційної інстанції
від 24 липня 2008 року залишено без змін з тих же підстав.
18 грудня 2008 року колегією суддів Верховного Суду Україниза касаційною скаргою порушено провадження з перегляду у
касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України
від 14 жовтня 2008 року у справі N 39/185-38/347-30/383. У
касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскарженої
постанови з мотивів виявлення різного застосування Вищим
господарським судом України одного й того ж положення закону у
аналогічних справах, неправильного застосування норм матеріального
права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представниківсторін, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного
Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
таких підстав.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуальногокодексу України ( 1798-12 ) господарський суд може переглянути
прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за
нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і
не могли бути відомі заявникові.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від24 липня 2008 року, з якою погодився суд касаційної інстанції,
вимогам зазначеної статті не відповідає.
Як вказано у пункті 5 постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими
обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що
набрали законної сили" від 27 лютого 1981 року за N 1
( v0001700-81 ) не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто
такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення
обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала
участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які
могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального
закону.
Отже, виникнення нових або зміна обставин після вирішенняспору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового
рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичнимиданими, що в установленому порядку спростовують факти, які було
покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі
змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами
лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку
обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Водночас, нововиявленими можуть бути визнані лише істотнозначимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду
відносно яких при розгляді справи, забезпечила би прийняття цим
судом іншого рішення.
Задовольняючи заяву TOB "Астарта-Київ" та TOB "Цукровий союз"про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими
обставинами, апеляційний господарський суд зазначеного не
врахував, а суд касаційної інстанції на це уваги не звернув.
Як на нововиявлену обставину, TOB "Астарта-Київ" таTOB "Цукровий союз" посилалися на лист Комітету N 23-29.3/06-3149
від 23 травня 2006 року "Про розгляд звернення".
З цим погодитись не можна.
Як вбачається з зазначеного листа, Комітет у відповідь назвернення TOB "Цукровий комбінат "Словянський" роз'яснив указаному
суб'єкту господарювання зміст законодавчих приписів щодо
призначення державного резерву та покладених на Державний комітет
з державного матеріального резерву (далі - Держкомрезерв) завдань
по здійсненню управління державним резервом.
Зокрема, Комітет зазначив, що "відповідно до покладених нанього завдань Держкомрезерв повинен вживати заходи щодо
стабілізації економіки, зокрема у разі виникнення диспропорції між
попитом і пропонуванням на внутрішньому ринку, що також
передбачено і статтею 3 Закону України "Про державний матеріальний
резерв" ( 51/97-ВР ).
Водночас у вказаному листі Комітет дійшов висновку, щооскільки у весняно-літній період 2005 року на ринку цукру України
спостерігалося різке підвищення цін, то дії Уряду щодо
стабілізації ситуації ринку цукру не суперечить нормам чинного
законодавства.
За змістом статті 112 Господарського процесуального кодексуУкраїни ( 1798-12 ) роз'яснення діючих положень законодавства
відносно компетенції органів виконавчої влади не є нововиявленими
обставинами у справі.
Відтак, правові висновки суду апеляційної інстанції з якимпогодився суд касаційної інстанції щодо підстав скасування
постанови Київського апеляційного господарського суду від
3 жовтня 2007 року за нововиявленими обставинами є помилковими, не
відповідають вимогам закону і спрямовані на переоцінку фактів, які
вже були предметом дослідження суду.
Враховуючи, що оскаржена постанова Вищого господарського судуУкраїни та залишена нею без змін постанова Київського апеляційного
господарського суду від 24 липня 2008 року ґрунтуються на
помилковому застосуванні норм процесуального права, вони
підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до
Київського апеляційного господарського суду.
Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарськогопроцесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата у
господарських справах Верховного Суду України
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Антимонопольного комітету Українизадовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від14 жовтня 2008 року у справі N 39/185-38/347-30/383, постанову
Київського апеляційного господарського суду від 24 липня 2008 року
скасувати, а справу передати на новий розгляд до Київського
апеляційного господарського суду. Постанова є остаточною і
оскарженню не підлягає.
Про визнання рішення недійсним Постанова Верховного суду України від 20.01.2009 № 39/185-38/347-30/383 Прийняття від 20.01.2009 Постійна адреса: https://xn--80aagahqwyibe8an.com/go/v_185700-09 |
станом на 08.05.2023 поточна редакція |
Верховний Суд України:
- ПОСТАНОВА від 30.03.2018 № 5 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» положенням частини першої статті 8, частини третьої статті 22, частин першої та другої статті 24, частини першої статті 126, статті 130 Конституції України". Верховний Суд України. 2018 рікк
- ПОСТАНОВА від 30.03.2018 № 4 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини другої статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та частини третьої статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» положенням частини першої статті 8, частин першої та третьої статті 46 Конституції України". Верховний Суд України. 2018 рікк
- ПОСТАНОВА від 16.12.2016 № 24 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) підпунктів "а"і "б"пункту 2, абзацу першого пункту 3 частини першої статті 46, абзаців другого і третього частини першої статті 47, абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 50 та частини другої статті 51 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII "Про запобігання корупції"у взаємозв'язку зі статтею 366". Верховний Суд України. 2017 рікк
- ПОСТАНОВА від 20.01.2017 № 1 "Про відмову в зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини двадцятої статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру"положенням статті 22 Конституції України". Верховний Суд України. 2017 рікк
- ПОСТАНОВА від 16.12.2016 № 25 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) абзацу сьомого пункту "а"частини першої статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"в аспекті умов призначення пенсії за вислугу років працівникам правоохоронних органів приписам частини першої статті 8, частини п'ятої статті 17, частин другої й третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої та третьої статті 46 Конституції України". Верховний Суд України. 2017 рікк
- ПОСТАНОВА від 20.01.2017 № 2 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру"положенням частини першої статті 8, частин другої та третьої статті 22, частин першої та третьої статті 46 Конституції України". Верховний Суд України. 2017 рікк
- ПОСТАНОВА від 04.09.2017 № 22 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини восьмої статті 36 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (з наступними змінами) частині першій статті 8, частині першій статті 19, частинам другій і третій статті 22 та частині першій статті 58 Основного Закону України". Верховний Суд України. 2017 рікк
- ПОСТАНОВА від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду". Верховний Суд України. 2017 рікк
- ПОСТАНОВА від 14.12.2017 № 8 "Про затвердження Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суді". Верховний Суд України. 2017 рікк
- ПОСТАНОВА від 30.05.2016 № 10 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частин першої та другої статті 11 Закону України "Про природні монополії", абзацу п'ятого частини першої статті 12 Закону України "Про електроенергетику", пункту 4 частини першої статті 3 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", абзацу восьмого частини першої статті 13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання"(в частині повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), Указу Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Указу Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 "Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"положенням частини першої статті 8, частини другої статті 19, частини першої статті 106 та пунктів 3, 9, 9". Верховний Суд України. 2016 рікк
- ПОСТАНОВА від 31.10.2016 № 20 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) окремих положень пунктів 8 й 11 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію"частині першій статті 8 та частині третій статті 22 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
- ПОСТАНОВА від 31.10.2016 № 21 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини другої статті 18, частини четвертої статті 234 Цивільного процесуального кодексу України частині п'ятій статті 124, частині першій статті 127, частині четвертій статті 129 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
- ПОСТАНОВА від 31.10.2016 № 22 "Про внесення змін до персонального складу Науково-консультативної ради при Верховному Суді України". Верховний Суд України. 2016 рікк
- ПОСТАНОВА від 03.10.2016 № 19 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів"статті 6, частинам першій і другій статті 8, частині другій статті 19, частинам першій і другій статті 24, частинам першій і другій статті 55, частинам першій, п'ятій і шостій статті 126 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
- ПОСТАНОВА від 16.09.2016 № 16 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності статті 37 1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу"". Верховний Суд України. 2016 рікк
- ПОСТАНОВА від 22.01.2016 № 1 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) положень пункту 11 Прикінцевих положень Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII "Про Державний бюджет України на 2016 рік"у частині визначення порядку застосування норм і положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів"статтям 1, 3, 6, частині першій статті 8 та частині першій статті 129 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
- ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА "12.02.2016 № 4". Верховний Суд України. 2016 рікк
- ПОСТАНОВА від 30.05.2016 № 9 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) пункту 6 частини другої статті 14, пунктів 2, 3, 4, 5 частини першої статті 15 в аспекті державних службовців вищого корпусу державної служби (категорія "А") у системі судової влади; абзацу п'ятого пункту 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення"; пункту 18 частини третьої статті 3 у взаємозв'язку із частиною першою статті 92 в аспекті словосполучення "помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів"Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу"Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
- ПОСТАНОВА від 25.03.2016 № 7 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини п'ятої статті 43, частини першої статті 54 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"у взаємозв'язку з пунктом 2 розділу III "Прикінцеві положення"Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення"та пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення"Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"положенням частини першої статті 8, частини п'ятої статті 17, частин другої та третьої статті 22, частини першої статті 24, частини першої статті 46, частини першої статті 58 та статті 64 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
- ПОСТАНОВА від 18.04.2016 № 8 "Про відмову в зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частин першої та третьої статті 220 Закону України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI "Про Регламент Верховної Ради України"статті 6 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк