Про пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні

Із 24 лютого 2022 року у зв’язку із запровадженням в Україні воєнного стану внаслідок широкомасштабної збройної агресії російської федерації (далі - рф), з огляду на відповідну заборону в чинному законодавстві та неможливість забезпечення ключових передумов для проведення народного волевиявлення, насамперед безпеки громадян, жодні вибори в Україні не призначалися та не проводилися.

Разом з тим Україна є демократичною державою.

Ключовим елементом демократії є вільні і чесні вибори, проведення яких буде беззаперечним пріоритетом після припинення або скасування воєнного стану.

Водночас безпрецедентні спричинені війною виклики для організації виборів, зокрема, тимчасова окупація частини території України, безпекові ризики, масштабні руйнування виборчої інфраструктури, масове переміщення громадян як в Україні, так і за кордон, загрози дезінформаційних кампаній та кібератак, а також інших форм зовнішнього втручання обумовили потребу системної та завчасної підготовки до проведення майбутніх післявоєнних виборів.

Зважаючи на необхідність завчасної підготовки до післявоєнних виборів, ще з початку широкомасштабного збройного вторгнення російських військ в Україну Центральна виборча комісія розпочала роботу щодо ідентифікації ймовірних проблемних питань, що можуть виникнути під час організації таких виборів, та пошуку оптимальних шляхів їх вирішення.

У вересні 2022 року, беручи до уваги, зокрема, позиції представників міжнародних інституцій та інститутів громадянського суспільства, було напрацьовано перший пакет законодавчих пропозицій (постанова Центральної виборчої комісії від 27 вересня 2022 року № 102) як початкову рамку для удосконалення виборчого законодавства з метою забезпечення організації підготовки і проведення виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Продовжуючи розпочату у 2022 році роботу та враховуючи потребу оперативного реагування на нові виклики у сфері адміністрування виборчих процесів, у 2023 році у Комісії було утворено робочі групи за трьома ключовими напрямами:

з напрацювання механізмів актуалізації відомостей про виборців для забезпечення проведення післявоєнних виборів;

з напрацювання пропозицій щодо організації голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування на виборах перебувають на території іноземної держави;

з напрацювання плану заходів щодо організації підготовки та проведення післявоєнних виборів.

Відповідна робота здійснювалася в інклюзивний спосіб із залученням представників центральних органів виконавчої влади, народних депутатів України, громадянського суспільства та міжнародних інституцій.

У процесі діяльності робочих груп основну увагу приділено ідентифікації та оцінці ризиків, пов’язаних з організацією післявоєнних виборів, аналізу їх впливу на виборчі процеси, а також розробленню заходів щодо мінімізації таких ризиків. Крім того, було проаналізовано додаткові й альтернативні способи забезпечення голосування громадян України за кордоном з урахуванням масштабної міграції, виборчої логістики та фінансових витрат.

Також робочі групи проаналізували міжнародний досвід, зокрема, практики держав, які проводили вибори в постконфліктних умовах, опрацювали можливі механізми актуалізації даних про виборців, які внаслідок збройної агресії рф, тимчасової окупації частини території України або через інші обставини воєнного характеру були змушені змінити місце проживання чи виїхати за кордон.

У межах діяльності робочої групи щодо забезпечення виборчих прав громадян України за кордоном досліджувалися різні варіанти вирішення цієї проблеми, зокрема, питання можливості запровадження поштового та електронного (інтернет-) голосування, їхні переваги й недоліки, а також організаційні, технічні та фінансові умови реалізації.

Проведений аналіз засвідчив наявність суттєвих ризиків таких способів голосування. Зокрема, до недоліків поштового голосування належать: складність адміністрування, неможливість здійснення контролю за дотриманням гарантованих Конституцією України основних засад проведення виборів, у тому числі й вільного волевиявлення та таємниці голосування, можливі фальсифікації, труднощі з доставкою бюлетенів, висока вартість. Для електронного голосування характерні, крім указаних, ще й додаткові виклики, пов’язані з кіберзагрозами та іншими можливими формами втручання, ідентифікацією виборців, низьким рівнем довіри до системи та ризиками її дискредитації, зокрема й через неможливість повторного підрахунку голосів виборців.

Слід зазначити, що для забезпечення успішного голосування поштою чи за допомогою інтернету важливо, щоб ідентифікація та автентифікація виборців проводилися надійним способом, таємниця голосування зберігалася протягом усього процесу, а передача та підрахунок бюлетенів були безпечними та проводилися вчасно.

Міжнародний досвід свідчить, що країни, які досягли успіху у впровадженні таких механізмів, здійснювали це поступово протягом тривалого часу, що сприяло формуванню суспільної довіри. Натомість поспішне без належних гарантій запровадження вказаних способів голосування може призвести до зниження довіри до результатів виборів і поставити під загрозу їх легітимність та фундаментальні принципи вільних і чесних виборів.

Упровадження поштового, електронного голосування потребує не лише внесення змін до законодавства України про вибори, розробки відповідних технічних підзаконних актів, інструкцій, а й побудови потужної цифрової і логістичної інфраструктури, надійно захищеної від зовнішнього втручання та здатної витримати навантаження, у тому числі кібератаки.

Післявоєнні вибори будуть особливо відповідальними з огляду насамперед на обумовлене війною виснаження суспільства, гострий запит на чесні вибори, а також надскладними через необхідність подолання наслідків війни, а запровадження нових форм голосування саме на післявоєнних виборах значно ускладнить організацію виборчого процесу і може негативно вплинути на забезпечення належного здійснення виборчих процедур, спостереження за голосуванням та контролю за достовірністю встановлення волевиявлення виборців, а отже, є значний ризик втрати довіри виборців, суспільства та міжнародних партнерів до результатів цих виборів.

За таких умов, беручи до уваги необхідність проведення виборів за кордоном за звичними та зрозумілими для виборців процедурами та зважаючи на ідентифіковані ризики, пов’язані із запровадженням нових форм голосування, Комісія дійшла висновку, що оптимальним шляхом вирішення питання голосування громадян України за кордоном на післявоєнних виборах є розширення мережі закордонних виборчих дільниць за рахунок їх утворення не лише на території закордонних дипломатичних установ, а й за їх межами.

Водночас питання запровадження нових способів голосування за кордоном належить до виключних повноважень Верховної Ради України та має вирішуватися на законодавчому рівні з урахуванням комплексної оцінки безпекової, організаційної та фінансової ситуації в державі, наявних бюджетних ресурсів, а також позицій інститутів громадянського суспільства і висновків міжнародних експертів.

За результатами повного та всебічного опрацювання матеріалів роботи робочих груп Комісія вбачає за доцільне звернути увагу на необхідність підготовки окремого закону, який урегулює особливості організації загальнодержавних виборів, що проводитимуться після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, та буде додатковим спеціальним регулюванням до Виборчого кодексу України (далі - Кодекс).

Варто зазначити, що матеріали робочих груп Комісії напрацьовано в умовах невизначеності щодо остаточних наслідків збройної агресії рф, строків проведення виборів, їх послідовності, низки політичних питань, що є виключною компетенцією Верховної Ради України.

Таким чином, в основу напрацювань проєкту Закону закладено універсальні норми, які можуть бути розглянуті парламентом як частина комплексного доопрацювання відповідного законодавчого акта та розвинуті з урахуванням його остаточного бачення.

З огляду на викладене Центральна виборча комісія зазначає.

Комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, а також забезпечення реалізації та захисту виборчих прав громадян.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Комісія за результатами узагальнення практики застосування законодавства України про вибори і референдуми та практики проведення виборів і референдумів в Україні, а також у разі необхідності може за власною ініціативою розглянути та прийняти у встановленому вказаним Законом порядку рішення стосовно підготовки пропозицій щодо вдосконалення законодавства України про вибори і референдуми.

Центральна виборча комісія, керуючись покладеними на неї законами України повноваженнями, враховуючи багаторічний досвід і практику адміністрування виборчих процесів, беручи до уваги пропозиції міжнародних інституцій та інститутів громадянського суспільства, діяльність яких пов’язана з громадським контролем за дотриманням та захистом виборчих прав громадян, зважаючи на необхідність забезпечення реалізації громадянами України гарантованих їм Конституцією України виборчих прав, визначення особливостей організації та порядку проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, напрацювала законодавчі пропозиції переважно з технічних питань, пов’язаних з організацією підготовки та проведення виборів. Зазначені пропозиції викладено у формі проєкту Закону України "Про особливості забезпечення організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні" (далі - законопроєкт), який може бути основою для подальшого комплексного опрацювання та широкого фахового обговорення на рівні Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та/або в межах діяльності Робочої групи з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів в Україні, утвореної розпорядженням Голови Верховної Ради України від 22 грудня 2025 року № 1993, з урахуванням остаточних наслідків збройної агресії рф і потреб повоєнної відбудови держави.

Так, з метою належної організації та проведення виборів Президента України, виборів народних депутатів України, які не проводились у зв’язку з уведенням в Україні воєнного стану, у законопроєкті пропонується визначити низку особливостей регулювання суспільних відносин у цій сфері. Відповідні норми в законопроєкті згруповані у такі розділи.

I. Загальні положення.

У розділі пропонується визначити основні положення / підходи та деякі особливості організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану, зокрема, встановити порядок призначення виборів, врегулювати деякі аспекти підготовки до початку виборчого процесу, фінансове та інформаційне забезпечення, права та гарантії участі громадян у виборах, у тому числі військовослужбовців.

1. Призначення виборів та строки виборчого процесу.

У цьому блоці пропонується встановити чіткі часові межі для перезапуску демократичних процесів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Варто зауважити, що Центральна виборча комісія у постанові від 27 вересня 2022 року № 102 "Про пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, спрямовані на забезпечення підготовки та проведення виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні", аналізуючи положення абзацу шостого частини першої статті 20 Кодексу, звернула увагу на необхідність обговорення питання встановлення більш тривалого, ніж один місяць, строку для призначення виборів чи оголошення про початок виборчого процесу (якщо закон не вимагає окремого рішення про їх призначення) після припинення або скасування воєнного стану, який може варіюватися залежно від конкретних обставин повоєнного періоду.

Під час опрацювання можливих рішень із зазначеного питання Комісія дійшла висновку щодо доцільності відтермінування початку виборчого процесу з виборів Президента України на строк до шести місяців після припинення чи скасування режиму воєнного стану. Такий строк обумовлений насамперед потребою проведення низки підготовчих заходів до початку виборчого процесу, зокрема, оцінки готовності відповідних територій до організації і проведення голосування, прийняття рішення про можливість чи неможливість проведення голосування на відповідних територіях, вчинення дій, спрямованих на відкриття додаткових виборчих дільниць, актуалізації відомостей бази даних Державного реєстру виборців (далі - Реєстр), здійснення розрахунків необхідного обсягу видатків бюджету для забезпечення проведення виборів із урахуванням остаточних наслідків збройної агресії рф та особливостей проведення вказаних виборів тощо. Така позиція також узгоджується з висновками та рекомендаціями, напрацьованими в межах діалогів Жана Моне - дискусійного міжпарламентського майданчика для українських політиків, - щодо доцільності проведення виборів не раніше ніж через шість місяців після завершення війни.

Так, у законопроєкті пропонується визначити, що постанова про призначення післявоєнних виборів Президента України приймається Верховною Радою України протягом одного місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану, а виборчий процес таких виборів розпочинається не раніше ніж через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

При цьому варто зазначити, що, не намагаючись вирішити питання визначення виду виборів, які будуть проведені після припинення чи скасування правового режиму воєнного стану (що є предметом широкої дискусії та може стосуватися сфери конституційного регулювання), у законопроєкті пропонується передбачити, що підготовка і порядок проведення виборів Президента України та виборів народних депутатів України після припинення чи скасування воєнного стану в Україні здійснюються у порядку та строки, визначені Кодексом для відповідних чергових виборів.

Також, незважаючи на те, що питання черговості призначення післявоєнних виборів станом на сьогодні перебуває за межами законодавчого регулювання та є виключною компетенцією парламенту, Комісія пропонує розглянути можливість першочергового проведення виборів Президента України, після завершення яких розпочати виборчий процес із виборів народних депутатів України. Такий підхід ґрунтується на складності організації підготовки та проведення післявоєнних виборів, зважаючи на всі їх виклики, та дасть змогу підготувати виборчу інфраструктуру для парламентських виборів, які є більшим організаційним викликом для держави.

2. Підготовка до початку виборчого процесу.

Законопроєктом пропонується визначити повноваження та порядок дій органів влади щодо вчинення підготовчих заходів до початку виборчого процесу загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану.

Щодо оцінки готовності окремих територій до проведення голосування

Проблематика неможливості організації та проведення виборів та реалізації виборчого права шляхом голосування у зв’язку із загарбницькими діями рф не є новою для України. Подібні факти мали місце з початку воєнних дій рф на території України у 2014 році.

Статтею 3 Конституції України людина, її життя, здоров’я та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, тому проведенню виборів повинно передувати безумовне забезпечення безпеки громадян.

Враховуючи, що після припинення чи скасування воєнного стану в Україні на окремих територіях внаслідок об’єктивних причин, зумовлених війною, зокрема безпекових, провести голосування буде неможливо, беручи до уваги рекомендації інститутів громадянського суспільства та міжнародних експертів, вбачається за необхідне законодавчо врегулювати проведення аудиту безпекової ситуації на таких територіях для подальшого визначення можливості або неможливості проведення голосування виборців на відповідних територіях.

Так, пропонується провести протягом місяця після припинення або скасування воєнного стану первинну оцінку готовності відповідних територій до організації та проведення голосування на загальнодержавних виборах.

Водночас, зважаючи на широку експертну дискусію щодо порушених питань, процедури та порядок проведення і затвердження первинної оцінки, критерії оцінки, а також порядок і строки встановлення неможливості організації та проведення голосування громадян України на загальнодержавних виборах, у тому числі визначення уповноважених органів, що будуть проводити первинну оцінку, та уповноваженого органу, який ухвалюватиме рішення щодо неможливості організації та проведення голосування на відповідній території, мають бути додатково предметом регулювання окремого законодавчого акта.

Варто зазначити, що під час опрацювання вказаного питання в рамках напрацювання першого пакета пропозицій щодо вдосконалення законодавства України, спрямованих на забезпечення підготовки та проведення виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні (постанова Комісії від 27 вересня 2022 року № 102), Центральна виборча комісія врахувала Спільний висновок щодо проєкту закону "Про вдосконалення процедури встановлення неможливості проведення загальнодержавних та місцевих виборів, всеукраїнського та місцевого референдумів на окремих територіях та виборчих дільницях" (законопроєкт про вибори у 18 громадах), ухвалений 10-11 грудня 2021 року Венеційською комісією та Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі, та розробила пропозиції, зокрема, щодо об’єктивних та політично неупереджених критеріїв оцінки безпекових викликів для виборчого процесу. Зазначені критерії оцінки безпекової ситуації вважаємо актуальними та такими, що можуть бути розглянуті та імплементовані у відповідних рішеннях законодавчого органу.

Аналіз стану виборчої інфраструктури

У зв’язку з руйнуваннями, завданими рф інфраструктурі України, під час підготовки до виборчого процесу важливим є також питання аналізу стану готовності виборчої інфраструктури до проведення виборів. Це стосується насамперед аналізу стану приміщень виборчих комісій, можливостей відновлення чи необхідності зміни таких приміщень у межах відповідних строків.

Також важливим є вчинення низки підготовчих дій щодо забезпечення виборчих комісій відповідним обладнанням для належного функціонування, засобами зв’язку тощо. Вказаний аналіз є критичним для розрахунку відповідних фінансових потреб.

Підготовчі дії для забезпечення проведення голосування за кордоном

Робочою групою з напрацювання пропозицій щодо організації голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування на виборах перебувають на території іноземної держави, під час вивчення питання можливості проведення голосування поза межами закордонних дипломатичних установ України було встановлено, що практика організації такого голосування відрізняється в різних країнах. Більше того, у деяких країнах (Чехії, Канаді) на законодавчому рівні встановлені обмеження для іноземних держав щодо організації виборів на їх території поза межами посольств та консульств.

Деякі країни, дозволяючи голосування поза межами дипломатичних установ, наголошували на необхідності отримання спеціальних дозволів та проходження складних бюрократичних процедур, що може суттєво вплинути на терміни утворення додаткових закордонних виборчих дільниць.

Оскільки питання утворення виборчих дільниць за кордоном стосується сфери міжнародних відносин, а отже, повноважень Міністерства закордонних справ України, у законопроєкті пропонується визначити загальні підходи до його дій, у межах яких вказане міністерство зможе здійснювати підготовчі заходи для забезпечення реалізації конституційних прав громадян України, які перебувають за її межами, брати участь у виборах з урахуванням законодавства держав перебування виборців.

У законопроєкті передбачено, що зазначене міністерство невідкладно з дня припинення чи скасування воєнного стану збирає та узагальнює інформацію від закордонних дипломатичних установ України про кількість виборців, потребу в додаткових виборчих дільницях та можливі умови їх відкриття у відповідних державах, розраховує видатки на організацію та проведення голосування за кордоном, включно з логістикою, оплатою праці членів комісій та орендою приміщень та подає відповідні розрахунки Центральній виборчій комісії не пізніш як через місяць з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Водночас, оскільки саме Міністерство закордонних справ України наділене повноваженнями щодо внесення подань Центральній виборчій комісії про утворення закордонних виборчих дільниць, у законопроєкті передбачено також його повноваження щодо координації з компетентними органами іноземних держав для отримання згоди на утворення додаткових дільниць поза межами дипломатичних установ, узгодження питань надання приміщень, їх матеріально-технічного забезпечення та укладання необхідних угод і договорів.

3. Особливості інформаційного забезпечення виборів.

Інформаційне забезпечення набуває особливого значення під час підготовки та проведення виборів у повоєнний період. Тривала відсутність виборчих процесів, зумовлена запровадженням воєнного стану, а також можливі зміни у виборчому законодавстві та виборчих процедурах потребують забезпечення належного рівня поінформованості громадян щодо порядку реалізації їхніх виборчих прав.

Крім того, значна кількість виборців змінила місце проживання або перебуває за межами України, що об’єктивно ускладнює доступ до інформації про виборчий процес. За таких умов своєчасне, повне та доступне інформування виборців є необхідною передумовою забезпечення свідомої участі громадян у виборах, довіри до виборчого процесу та легітимності його результатів.

Важливість належного інформування виборців неодноразово підкреслювалася у рекомендаціях міжнародних експертів щодо виборів в Україні. Також членами робочих груп, залученими експертами та фахівцями одноголосно підтримано необхідність проведення широкої медіа кампанії після припинення чи скасування воєнного стану щодо роз’яснення виборцям виборчих процедур.

Ураховуючи це, Комісія в рамках вчинення підготовчих дій до майбутніх виборчих процесів, а також на виконання євроінтеграційних заходів, визначених у Дорожній карті з питань функціонування демократичних інституцій (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 року № 475-р), розробила та схвалила Комунікаційну стратегію Центральної виборчої комісії на післявоєнних виборах в Україні (постанова від 23 грудня 2025 року № 70). Прийняття зазначеної стратегії є важливим кроком, спрямованим на забезпечення належної поінформованості виборців, захист їхніх виборчих прав, протидію дезінформації та зміцнення довіри суспільства до післявоєнного виборчого процесу.

Разом з тим у законопроєкті пропонується посилити роль державних органів у сфері інформаційного забезпечення виборів, закріплюється обов’язок державних органів і суб’єктів у сфері медіа сприяти Центральній виборчій комісії у поширенні достовірної, повної та точної інформації.

4. Здійснення передвиборної агітації на території іноземної держави.

Зважаючи на значну кількість громадян України, які після початку збройної агресії рф перебувають за межами держави, постає потреба врегулювання особливостей здійснення передвиборної агітації на території іноземних держав. Унормування вказаного питання має важливе значення для забезпечення виборчих прав громадян за кордоном, зокрема можливості робити усвідомлений і поінформований вибір. Передвиборна агітація є не лише інструментом донесення політичних програм і позицій кандидатів, а й однією з передумов проведення вільних і чесних виборів.

Так, у законопроєкті пропонується визначити деякі особливості здійснення передвиборної агітації за кордоном, передбачаючи її проведення виключно за рахунок коштів виборчих фондів і на договірній основі. Водночас одним із проблемних питань, що потребує додаткового законодавчого врегулювання, є здійснення платежів іноземним контрагентам за товари та послуги із рахунку виборчого фонду. Так, подібна проблема з платежами з рахунку виборчого фонду виникала у відповідних суб’єктів під час підготовки та проведення загальнодержавних виборів у 2019 році, а саме неможливо було здійснити оплату передвиборної агітації на сторінках у мережі "Фейсбук" безпосередньому надавачу вказаних послуг. Крім того, аналіз міжнародного досвіду свідчить, що регулювання передвиборної агітації за кордоном є складним процесом, який включає питання контролю за фінансуванням, дотриманням правил агітації та забезпеченням інформаційної безпеки. Ускладнює ситуацію і необхідність дотримання вимог законодавства держави перебування, яке може значно відрізнятися. Досвід інших країн свідчить, що ці виклики потребують ретельного вивчення та ухвалення комплексних, системних рішень на законодавчому рівні задля забезпечення прозорості, законності та ефективності передвиборчої агітації для громадян за кордоном.

5. Особливості реалізації виборчих прав громадянам України, які проживають чи перебувають на території рф та республіки білорусь.

З огляду на збройну агресію рф проти України, що триває, відсутність безпекових гарантій для громадян України, а також неможливість забезпечення проведення виборів на території держави-агресора з дотриманням міжнародних стандартів демократичних виборів у законопроєкті передбачається, що голосування громадян України на території рф та республіки білорусь не організовується. Водночас таким громадянам забезпечується можливість реалізувати своє виборче право шляхом участі у голосуванні на території інших іноземних держав або в Україні. Для цього виборців, виборча адреса яких віднесена до території зазначених держав, пропонується включити до закордонних виборчих дільниць, розташованих у суміжних іноземних державах, а також надати їм можливість за власною ініціативою зареєструватися для голосування за межами України, змінити виборчу адресу або тимчасово змінити місце голосування у порядку, встановленому законом.

Варто зазначити, що подібна практика не є новою та у зв’язку з агресією рф вже використовувалась Україною у 2019 році.

6. Особливості реалізації виборчих прав громадянами України, які проживають на тимчасово окупованих територіях або територіях, на яких організація і проведення голосування визнані неможливими.

У законопроєкті пропонується виокремити питання, пов’язані з забезпеченням реалізації виборчих прав громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Так, у зв’язку з неможливістю забезпечення безпеки громадян та проведення виборів з дотриманням міжнародних стандартів визначається, що голосування на тимчасово окупованих територіях не організовується і не проводиться. Водночас громадянам України, які проживають на таких територіях, створюються умови для реалізації їхнього права голосу на іншій території України через виборчі процедури щодо тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси або зміни виборчої адреси за їх зверненням. Також у законопроєкті передбачається можливість утворення додаткових виборчих дільниць на території України задля організації та проведення голосування виборців, які проживають на тимчасово окупованій території.

Разом із тим з огляду на збройну агресію рф проти України та пов’язані з нею безпекові ризики, руйнування інфраструктури на окремих підконтрольних Україні територіях пропонується визначити особливості реалізації виборчих прав громадян України, виборча адреса яких віднесена до територій, де організація і проведення голосування відповідно до окремого закону визнаються неможливими, шляхом надання їм права голосувати на виборчих дільницях поза межами таких територій. Для цього у разі якщо рішення про неможливість організації і проведення голосування на певній території прийнято пізніше ніж за 30 днів до дня виборів, Комісія може ухвалити рішення про тимчасову зміну місця голосування таких громадян без подання ними відповідних звернень.

7. Особливості участі кандидатів на пост Президента України, у народні депутати України у виборах.

З метою забезпечення доступу виборців до всебічної інформації про кандидатів, захисту національної безпеки, протидії іноземному втручанню у виборчі процеси та зміцнення довіри суспільства до результатів післявоєнних виборів Комісія пропонує розглянути можливість запровадження обов’язку для кандидатів на пост Президента України та в народні депутати України під час реєстрації подавати заяву, у якій зазначити про наявність чи відсутність у них обставин, пов’язаних із участю в збройній агресії проти України, співпрацею з державою-агресором чи її окупаційною адміністрацією, отриманням коштів на фінансування виборчої кампанії від держави-агресора чи іншої іноземної держави, їх юридичних чи фізичних осіб, а також іншими діями, що можуть свідчити про загрозу конституційному ладу, демократичному устрою, незалежності, територіальній цілісності та суверенітету України.

Форма та зміст такої заяви можуть встановлюватися Комісією або ж обставини, що підлягатимуть декларуванню кандидатом, у разі підтримки законодавцем такого підходу мають бути визначені на рівні закону з метою забезпечення належної правової визначеності та однакового застосування вимог до процесу інформування виборців про діяльність кандидатів під час агресії рф проти України.

Прикладами інформації, про які кандидат має повідомити під час реєстрації, можуть бути, зокрема, обставини, пов’язані з наявністю статусу підозрюваного або обвинуваченого у вчиненні міжнародних злочинів проти України чи публічним запереченням або схваленням таких злочинів; участю у збройних, партійних, громадських формуваннях держави-агресора; перебуванням на посадах в органах влади держави-агресора або її окупаційної адміністрації; сприянням організації чи проведенню незаконних виборів або референдумів на тимчасово окупованих територіях України; наданням фінансової, організаційної або іншої підтримки збройним силам чи іншим формуванням держави-агресора; здійсненням господарської, медійної або політичної діяльності в інтересах держави-агресора або її окупаційної адміністрації; а також іншими небезпечними для держави і суспільства діями чи формами співпраці з державою-агресором.

Остаточне і збалансоване визначення такого переліку, на думку Комісії, можливе за результатами інклюзивного парламентського та експертного діалогу з урахуванням демократичних стандартів виборів і об’єктивного врахування вимушених умов, у яких під час тимчасової окупації проживали громадяни України.

При цьому відповідальність у вигляді відмови в реєстрації наставатиме лише у разі неподання такої заяви, а скасування реєстрації - у разі встановлення судом факту приховування кандидатом відповідної інформації. У разі підтримки такого підходу вбачається за необхідне також доповнити параграф 2 глави 11 розділу II Кодексу адміністративного судочинства України новою статтею, в якій визначити особливості провадження у таких справах, зокрема й терміновість їх розгляду за аналогією з правилами, встановленими для розгляду виборчих справ, з огляду на швидкоплинність виборчого процесу.

Подання відповідної заяви кандидатами на пост Президента України та у народні депутати України є одним із можливих способів забезпечити право виборців на повну та об’єктивну інформацію про кандидатів і водночас у демократичний спосіб протидіяти іноземному втручанню у виборчі процеси в Україні. Такий підхід раніше уже обговорювався на експертному рівні в межах заходів, ініційованих неурядовими організаціями, комітетами парламенту та іншими державними інституціями. Водночас Комісія звертає увагу на доцільність розгляду в межах парламентського формату як цього, так і інших можливих підходів, спрямованих на посилення захисту виборчих процесів в Україні у контексті протидії російській агресії та подолання її наслідків, зокрема, можливості встановлення додаткових підстав скасування реєстрації кандидатів.

Основою для подальшого парламентського та експертного діалогу може бути позиція Венеційської комісії, відповідно до якої, як зазначено у її висновках і звітах, зокрема у Спільному подальшому висновку щодо змін до Виборчого кодексу Республіки Молдова та пов’язаних законів про невиборність осіб, пов’язаних із неконституційними політичними партіями (2023 року), а також у Звіті щодо виключення осіб, які вчинили правопорушення, з парламенту (2018 року), позбавлення права балотуватися осіб, які ще не були засуджені, допускається лише у виняткових випадках, у тому числі щодо злочинів, передбачених Римським статутом Міжнародного кримінального суду.

Варто зазначити, що такий підхід відповідає також практиці Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) щодо неприпустимості автоматичних обмежень та індивідуального підходу до оцінки особистої поведінки і ступеня причетності конкретної особи до дій, що можуть становити загрозу демократичному ладу чи національній безпеці. Зокрема, у своєму рішенні у справі "Адамсонс проти Латвії" (Adamsons v. Latvia) від 24 червня 2008 року Європейський суд наголошував на тому, що будь-яке обмеження виборчих прав повинно застосовувати індивідуалізований підхід, беручи до уваги фактичну поведінку особи.

8. Гарантії реалізації виборчих прав військовослужбовців.

У контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України особливого значення набуває забезпечення конституційних прав військовослужбовців на участь у виборах. Саме тому один із блоків пропозицій спрямований на визначення спеціальних процедур та механізмів, що дозволяють військовослужбовцям брати участь у загальнодержавних виборах, незважаючи на особливості їхнього службового становища та виконання ними завдання за призначенням у місцях тимчасового перебування їх підрозділів.

Зокрема, пропонується врегулювати порядок включення до списків виборців військовослужбовців, які виконують завдання у місцях тимчасового перебування підрозділів, за поданням командирів у день голосування. Передбачається можливість організації голосування за місцем перебування для військовослужбовців, які включені до списку виборців спеціальної виборчої дільниці, але в день виборів виконують службові завдання і не мають змоги прибути до приміщення для голосування. За умови дотримання безпекових вимог дільнична виборча комісія забезпечує таким військовослужбовцям реалізацію права голосу без відриву від виконання ними службових обов’язків із дотриманням принципів таємності та законності виборчого процесу.

Також пропонується удосконалити правове регулювання голосування військовослужбовців, які несуть службу в добовому наряді або перебувають на чергуванні, та інші суміжні питання. Крім того, потребує широкого та фахового опрацювання на майданчику парламенту питання забезпечення пасивного виборчого права для військовослужбовців.

9. Використання документів, які підтверджують особу та громадянство України, під час голосування.

З метою забезпечення рівного доступу виборців до реалізації їхнього виборчого права у повоєнних умовах, зокрема, з огляду на можливу втрату документів внаслідок знищення майна чи інших причин, пов’язаних із війною, а також для уніфікації порядку ідентифікації виборців на всіх виборчих дільницях, у напрацьованих пропозиціях передбачається поширити використання документів, визначених статтею 8 Кодексу, на всі виборчі дільниці (крім спеціальних дільниць в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах), а також надати військовослужбовцям, працівникам правоохоронних органів, включеним до списку виборців у день виборів, можливість пред’являти для отримання виборчого бюлетеня посвідчення особи військовослужбовця, військово-обліковий документ або відповідне службове посвідчення.

Разом з тим щодо використання під час голосування документів, які підтверджують особу та громадянство України, слід враховувати, що Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" визначено поняття е-паспорта та е-паспорта для виїзду за кордон та передбачено можливість громадян пред’являти такі електронні документи замість та без додаткового пред’явлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон (пункти 12, 13 частини першої статті 3, стаття 14-1).

Водночас за змістом пунктів 9, 12 Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911, обов’язковою умовою використання особою е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон для отримання відповідних послуг є його перевірка з використанням унікального електронного ідентифікатора у режимі реального часу. Така перевірка здійснюється за допомогою електронних пристроїв шляхом зчитування або введення унікального електронного ідентифікатора, який забезпечує отримання даних з Реєстру інформаційними ресурсами єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України на запит Порталу Дія.

На зазначені обставини Комісія вже звертала увагу в постанові від 27 вересня 2022 року № 102 та пропонувала передбачити у Кодексі можливість використання е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон для голосування на виборчих дільницях, на яких буде технічна можливість для перевірки таких паспортів.

Тому у межах удосконалення правового регулювання виборчого процесу післявоєнних виборів також доцільно розглянути питання однозначного нормативного визначення можливості використання відповідних електронних документів під час ідентифікації виборця для видачі виборчого бюлетеня. При цьому варто враховувати необхідність забезпечення усіх дільничних виборчих комісій належними технічними можливостями для перевірки таких електронних документів із використанням відповідних технічних засобів, що сприятиме безперешкодній реалізації виборчими комісіями покладених на них повноважень. Зазначене також стосується можливості використання у виборчому процесі військово-облікових документів в електронній формі.

II. Виборчі дільниці.

У цьому розділі пропонується встановити порядок утворення, організації та функціонування виборчих дільниць в Україні та за її межами, зокрема, звичайних, додаткових та додаткових закордонних виборчих дільниць, для забезпечення реалізації виборцями права голосу. Визначено умови створення нових дільниць, якщо кількість виборців перевищує встановлену норму, процедури внесення подань та прийняття рішень Комісією про їх утворення, а також інформування виборців і публічного оприлюднення відомостей про дільниці.

1. Додаткові виборчі дільниці на території України.

З огляду на значну внутрішню міграцію громадян України внаслідок збройної агресії рф, а також з метою забезпечення належних умов для реалізації їх виборчих прав пропонується передбачити на законодавчому рівні можливість утворення додаткових виборчих дільниць на тимчасовій основі. При цьому утворення таких дільниць не матиме наслідком зміну меж звичайних виборчих дільниць, що існують на постійній основі. Таке рішення спрямоване на гарантування доступності виборчого процесу для громадян, які були вимушені тимчасово або постійно змінити місце проживання через війну.

Так, у законопроєкті пропонується визначити, що у разі якщо на звичайній виборчій дільниці кількість виборців, яким тимчасово змінено місце голосування без зміни виборчої адреси на цю виборчу дільницю, становить 1000 і більше осіб, при цьому загальна кількість виборців на цій дільниці становить 2500 і більше осіб, Центральна виборча комісія для забезпечення голосування таких виборців може утворити в межах території звичайної виборчої дільниці додаткову виборчу дільницю.

2. Додаткова закордонна виборча дільниця.

Як уже Комісія наголошувала, організація голосування за кордоном і в довоєнний період традиційно супроводжувалася значними чергами на виборчих дільницях, низькою явкою виборців та обмеженою мотивацією до участі у виборах через логістичні складнощі. Водночас через воєнні дії та збільшення кількості громадян, які змушені були залишити своє місце проживання та переїхати за закордон, зазначені виклики тільки посилюються.

Тому додатковим способом забезпечення реалізації громадянами виборчих прав вбачається утворення додаткових закордонних виборчих дільниць, які існуватимуть на тимчасовій основі. Так, законопроєктом пропонується передбачити, що додаткова закордонна виборча дільниця може утворюватися на території іноземної держави при закордонній дипломатичній установі України або поза її межами.

Після утворення додаткової закордонної виборчої дільниці кожен виборець матиме право звернутися до органу ведення Реєстру безпосередньо або через закордонну дипломатичну установу України із заявою щодо тимчасової зміни місця голосування на таку виборчу дільницю.

Варто зазначити, що представники Комісії та Міністерства закордонних справ України, вивчаючи іноземний досвід, брали участь у різних міжнародних заходах щодо організації проведення голосування за кордоном для післявоєнних виборів в Україні. Зокрема, за підсумками парламентського виборчого діалогу "Виклики та потреби щодо організації проведення голосування за кордоном для післявоєнних виборів в Україні" (2023 рік, м. Брюссель), участь у якому взяли депутати Європейського Парламенту та представники органів адміністрування виборів іноземних держав, зокрема, Королівства Бельгія, Федеративної Республіки Німеччина, Республіки Молдова, Республіки Польща, Румунії, Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії та Сполучених Штатів Америки, учасники підтримали рекомендації для європейських та інших виборчих органів і органів державної влади щодо продовження підтримки України у вивченні міжнародно визнаних стандартів практики голосування за межами країни та надання подальшої допомоги в організації такого голосування для післявоєнних виборів в Україні.

III. Виборчі комісії.

Оскільки у законопроєкті пропонується передбачити утворення додаткових виборчих дільниць та додаткових закордонних виборчих дільниць, виникає потреба врегулювати особливості утворення відповідних дільничних виборчих комісій, які забезпечуватимуть організацію голосування та підрахунок голосів виборів на таких дільницях.

Тому пропонується формування окружною виборчою комісією дільничної виборчої комісії додаткової виборчої дільниці здійснювати у порядку та строки, встановлені Кодексом для звичайної виборчої дільниці - у разі якщо додаткова виборча дільниця утворена не пізніше ніж за 25 днів до дня виборів (на виборах Президента України) та не пізніше ніж за 19 днів до дня голосування (на виборах народних депутатів України). У разі утворення додаткової виборчої дільниці пізніше вказаних строків у законопроєкті запропоновано окремий порядок формування її дільничної виборчої комісії.

Щодо закордонних та додаткових закордонних виборчих дільниць важливо зазначити, що практика попередніх виборів, на що також звертали увагу представники Міністерства закордонних справ України під час підготовки законодавчих пропозицій, засвідчила нестачу кандидатур для формування складу дільничних виборчих комісій, що ускладнює своєчасну та ефективну організацію голосування. Враховуючи вказане, Комісія вбачає за доцільне передбачити можливість включення до складу закордонної та додаткової закордонної виборчої дільниці посадових осіб дипломатичної служби за поданням Міністерства закордонних справ України у разі неможливості утворити дільничну виборчу комісію у мінімальному складі. При цьому такі особи не можуть становити більше половини складу комісії та не можуть займати керівних посад у комісії. Крім того, пропонується передбачити можливість за потреби збільшити склад відповідної виборчої комісії для забезпечення належної підготовки та проведення виборів, у тому числі в день виборів чи день повторного голосування.

Разом з тим у контексті формування окружних і дільничних виборчих комісій слід враховувати перебування України в умовах збройної агресії та тимчасової окупації частини її території, що зумовлює ризики залучення до складу виборчих комісій осіб, які співпрацювали з державою-агресором, здійснювали колабораційну діяльність або вчиняли інші дії на підтримку збройної агресії проти України. У зв’язку з цим Комісія вважає, що під час напрацювання комплексних законодавчих змін щодо організації підготовки та проведення післявоєнних виборів може бути розглянуто питання запровадження відповідних правових механізмів і запобіжників, які унеможливлюватимуть включення зазначених осіб до складу окружних та дільничних виборчих комісій.

IV. Списки виборців.

У цьому розділі пропонується врегулювати особливості порядку зміни виборчої адреси та тимчасової зміни місця голосування, формування списків виборців для додаткових, закордонних та додаткових закордонних виборчих дільниць, а також включення членів окружних і дільничних виборчих комісій, працівників правоохоронних органів, які здійснюють охорону правопорядку в день виборів (день повторного голосування) на виборчих дільницях, до списків виборців.

1. Зміна виборчої адреси та тимчасова зміна місця голосування.

Ураховуючи позитивний досвід запровадженого у межах України визначення (зміни) виборчої адреси за фактичним місцем проживання виборця, за якого в особи не вимагається будь-яких документів або їх копій на підтвердження такої зміни, зважаючи на масовий виїзд громадян України за її межі через широкомасштабну збройну агресію рф, Центральна виборча комісія вважає за можливе запропонувати поширити цей спрощений і більш зручний для виборця механізм визначення (зміни) виборчої адреси й на виборців, що з тих чи інших причин проживають або перебувають за межами України.

Пропонується продовжити строки для зміни виборчої адреси. Відповідну заяву може бути подано не пізніше ніж за 30 днів до дня виборів. За потреби виборець може звернутися із такою заявою в указаний строк більше ніж один раз. При цьому подання документів (копій документів), що підтверджують зміну виборчої адреси виборця, до заяви про зміну виборчої адреси не вимагається.

Також пропонується розширити можливість застосування виборцями процедури тимчасової зміни місця голосування до початку виборчого процесу, зокрема, встановити, що відповідну заяву може бути подано виборцем з дня призначення виборів відповідним суб’єктом їх призначення. Варто зауважити, що кінцевий строк подання заяв про тимчасову зміну місця голосування пропонується обмежити 15 днями до дня виборів (дня повторного голосування) з урахуванням запропонованої у законодавчих пропозиціях концепції утворення додаткових виборчих дільниць за результатами опрацювання заяв про тимчасову зміну місця голосування.

Законопроєктом пропонується встановити, що кожен виборець може звернутися до органу ведення Реєстру безпосередньо або через закордонну дипломатичну установу України із заявою про зміну виборчої адреси, а також заявою про тимчасову зміну місця голосування. Такі заяви можуть подаватися в паперовій або електронній формі з використанням мережі "Інтернет", у тому числі за допомогою мобільного застосунку Порталу Дія.

Вважаємо, що за підтримки таких законодавчих пропозицій у комплексі з інформаційною кампанією, яку передбачається розгорнути після призначення післявоєнних виборів, зазначені підходи позитивно сприятимуть залученню широкого кола виборців до участі у виборах, зокрема тих, які змушені були переміститися на безпечніші території в Україні чи за її межі, що гарантуватиме їм включення до списку виборців за місцем їх фактичного перебування, а отже, буде надійною підставою для реалізації виборцями гарантованого Конституцією України права голосу незалежно від місця їх перебування.

2. Включення до списків виборців працівників правоохоронних органів, які здійснюють охорону правопорядку в день виборів (день повторного голосування) на виборчих дільницях.

Під час проведення післявоєнних виборів ймовірно існуватиме потреба в залученні до охорони виборчих дільниць більшої кількості працівників правоохоронних органів, ніж під час проведення виборів у мирний час. З огляду на вказане пропонується передбачити спеціальну норму, що регламентує включення таких осіб до списків виборців безпосередньо в день голосування (день повторного голосування). Згідно з запропонованою нормою працівники правоохоронних органів, які здійснюють охорону правопорядку на відповідній виборчій дільниці, включаються до списку виборців на підставі наказу керівника підрозділу. Відомості про цих виборців вносяться головою або заступником голови та секретарем дільничної виборчої комісії у кінець списку виборців, у графі "Примітки" зазначаються дата та номер відповідного наказу.

Варто зазначити, що ініціаторами такої пропозиції були представники громадськості, які під час обговорення у робочих групах наголошували на її доцільності з точки зору забезпечення виборчих прав та прозорості виборчого процесу.

V. Забезпечення виборчих прав у закордонному виборчому окрузі.

Розділ охоплює питання активної реєстрації виборців для голосування за межами України, визначення кількості виборчих бюлетенів для закордонних виборчих дільниць, організації транспортування виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації до додаткових закордонних дільниць, а також особливостей продовження часу для голосування на закордонних і додаткових закордонних виборчих дільницях.

1. Активна реєстрація виборців для голосування за межами України.

Підставою реалізації виборцем свого права голосу на виборах, у тому числі за межами України, є його включення до списку виборців на виборчій дільниці.

Списки виборців на кожній виборчій дільниці складаються на основі відомостей Реєстру, який ведеться централізовано в електронній формі та містить персональні дані виборців, зокрема й тих, хто проживає (перебуває) за кордоном. Оновлення персональних даних виборців, що містяться у базі даних Реєстру, отримання актуальних статистичних даних щодо кількісних характеристик виборчого корпусу, у тому числі в закордонному виборчому окрузі, є передумовою для вільного і справедливого голосування.

Станом на 31 грудня 2025 року, за даними Реєстру (у тому числі відомостей про консульський облік), які є основою для формування списків виборців для закордонних виборчих дільниць, виборчу адресу за кордоном мають 387337 виборців. Водночас фактична кількість вимушених переселенців за межами України обраховується мільйонами. Разом з тим без інформації про місце перебування наших громадян за кордоном неможливо забезпечити їхню можливість проголосувати, зокрема шляхом створення додаткових виборчих дільниць.

Ураховуючи зазначене, Комісія пропонує запровадити механізм активної реєстрації виборців для визначення орієнтовної кількості виборців, які мають намір проголосувати на загальнодержавних виборах на території певного регіону іноземної держави, з метою вирішення питання про утворення додаткових закордонних виборчих дільниць.

Для цього пропонується передбачити, що активна реєстрація здійснюється за ініціативою виборця та не тягне за собою зміну виборчої адреси, однак дає змогу отримати орієнтовні дані щодо місцеперебування українських виборців за кордоном та їхньої активності і тим самим стати підставою для прийняття рішення про необхідність утворення додаткових закордонних виборчих дільниць. Відповідну заяву може бути подано виборцем до органу ведення Реєстру безпосередньо або через закордонну дипломатичну установу України в паперовій або електронній формі з використанням мережі "Інтернет".

2. Визначення кількості виборчих бюлетенів для голосування в закордонному виборчому окрузі.

Частиною сьомою статті 113 Кодексу визначено, що виборчі бюлетені для голосування у закордонному окрузі для кожної закордонної виборчої дільниці виготовляються у кількості, що визначається Центральною виборчою комісією на підставі кількості виборців, включених до списку виборців на відповідній закордонній виборчій дільниці, кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на цій виборчій дільниці на останніх загальнодержавних виборах, та середньої кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчих дільницях у закордонному окрузі на останніх загальнодержавних виборах.

Запропонована у Кодексі формула щодо визначення кількості виборчих бюлетенів за сучасних умов втрачає актуальність, оскільки показники попередніх виборів об’єктивно не відображають реальної кількості виборців, які фактично перебуватимуть за кордоном і матимуть намір реалізувати своє виборче право та, відповідно, не може бути ефективно застосована одночасно із запровадженням активної реєстрації виборців. Це зумовлює необхідність перегляду підходів до визначення кількості виборчих бюлетенів для голосування за кордоном.

Можливим способом вирішення проблеми є встановлення гнучкого механізму розрахунку кількості виборчих бюлетенів для закордонних виборчих дільниць, за яким така кількість визначатиметься Міністерством закордонних справ України за пропозиціями закордонних дипломатичних установ України з урахуванням фактичної кількості виборців, попереднього досвіду голосування та пропускної спроможності дільниць, із поданням відповідних пропозицій Центральній виборчій комісії не пізніш як за 14 днів до дня виборів (дня повторного голосування).

3. Продовження часу голосування у закордонному виборчому окрузі.

Під час напрацювання законодавчих пропозицій розглядалися різні шляхи забезпечення розширення можливостей реалізації виборчих прав громадян України за кордоном з урахуванням значної кількості виборців та обмежених організаційних ресурсів закордонних виборчих дільниць, зокрема і запровадження дострокового голосування - голосування протягом декількох днів.

За результатами узагальнення обговорень з громадськістю та експертним середовищем з цього питання, Комісія у постанові від 27 вересня 2022 року № 102 звертала увагу на можливі конституційно-правові ризики, пов’язані з проведенням голосування в інший день, ніж неділя.

Надалі відповідна робоча група ініціювала звернення до низки наукових установ, зокрема, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національної академії правових наук України, Національного університету "Одеська юридична академія", Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, з проханням надати наукові висновки чи висловити позицію щодо відповідності Конституції України деяких ініціатив, що вивчались робочою групою, як потенційних інструментів у виборчому процесі післявоєнних виборів, зокрема, чи може дострокове голосування в інший день, крім неділі, бути розцінене як порушення конституційних приписів (статей 77, 103 Конституції України).

Загалом отримані позиції від указаних установ мали контраверсійний характер, - дві зазначили, що дострокове голосування буде порушувати положення Конституції, а три вважали, що такий спосіб голосування буде відбуватись в межах визначених положень Конституції України.

Разом з тим пропозицію щодо запровадження дострокового голосування протягом двох днів під час обговорення не було підтримано, у тому числі й через те, що її реалізація породжує низку додаткових організаційних і безпекових ризиків. Зокрема, постають питання належної охорони та зберігання виборчих бюлетенів між днями голосування, необхідності встановлення нових або істотно змінених процедур для дільничних виборчих комісій, у тому числі щодо порядку та моменту підрахунку голосів (в один день чи поетапно), а також забезпечення цілісності виборчої документації та довіри до результатів голосування.

Остаточне вирішення цього питання, на думку Комісії, потребує подальшого інклюзивного парламентського та експертного діалогу з урахуванням демократичних стандартів виборів.

З огляду на викладене вбачається одним із способів вирішення цієї проблеми запровадження можливості продовження часу голосування на закордонних виборчих дільницях у разі якщо на дільниці є виборці, які не встигли проголосувати у встановлений законом час.

VI. Особливості забезпечення безпеки виборів.

Розділ спрямований на посилення безпеки виборчого процесу та визначає, зокрема, порядок призупинення та відновлення роботи виборчих комісій і голосування у разі надзвичайних ситуацій, а також заходи зі збереження виборчої документації. Також передбачається координація дій органів влади та створення міжвідомчої робочої групи для протидії зовнішньому втручанню у виборчий процес.

1. Заходи безпеки під час організації підготовки та проведення виборів.

Запровадження відповідного правового регулювання зумовлене насамперед необхідністю проведення виборів в умовах підвищених безпекових ризиків, пов’язаних із наслідками збройної агресії рф проти України, можливими надзвичайними ситуаціями та іншими небезпечними подіями. У таких умовах першочерговим є забезпечення захисту життя і здоров’я виборців, членів виборчих комісій та інших учасників виборчого процесу, а також збереження безперервності та легітимності виборчих процедур.

Так, у законопроєкті пропонується врегулювати порядок призупинення роботи виборчих комісій та голосування у разі виникнення надзвичайних або небезпечних ситуацій, механізм інформування Центральної виборчої комісії та умови відновлення виборчих процедур. Також передбачається обов’язок для окружних і дільничних виборчих комісій вживати заходів для збереження виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації, можливість створення оперативних груп з представників Центральної виборчої комісії, органів сектору безпеки і оборони, військових та військово-цивільних адміністрацій та інших компетентних державних органів і органів місцевого самоврядування для координації дій у кризових ситуаціях.

2. Заходи, спрямовані на протидію іноземному втручанню.

Забезпечення вільних і чесних виборів є основою подальшого демократичного розвитку України та визначальною передумовою формування довіри суспільства до державних інституцій, сформованих за результатами народного волевиявлення. Водночас створення умов для реалізації виборчих прав громадян, дотримання основних принципів і засад виборчого права, належне здійснення виборчих процедур і механізмів, а також точне й достовірне встановлення результатів виборів є ключовими обов’язками держави.

Зважаючи на широкомасштабну збройну агресію рф проти України, а також зафіксоване міжнародними інституціями зростання активності рф та її союзників щодо дестабілізації демократичних суспільств у різних формах, зокрема шляхом втручання у виборчі процеси у різних державах, питання забезпечення належного захисту виборів від іноземного втручання набуває для України особливої актуальності.

Україна протягом тривалого часу залишається основною ціллю для втручання з боку рф, яке проявляється, зокрема, у формі поширення дезінформації, маніпулятивних матеріалів, нав’язування проросійських наративів, а також кібератак та інших гібридних методів впливу. Держава-агресор використовує ці інструменти не лише як зброю в рамках своєї військової агресії проти України, а й як засіб атаки на демократію у ширшому контексті. Зазначене неодноразово підтверджувалося європейськими інституціями у відповідних документах.

З огляду на викладене як один із можливих механізмів протидії іноземному втручанню у підготовку та проведення наступних загальнодержавних виборів Комісія пропонує на законодавчому рівні передбачити можливість утворення при Кабінеті Міністрів України Міжвідомчої робочої групи з питань протидії зовнішньому втручанню у виборчий процес, діяльність якої буде спрямовано на забезпечення координації заходів з протидії втручанню іноземних держав, пов’язаних з ними юридичних та фізичних осіб, інших іноземних суб’єктів у виборчий процес. До основних завдань робочої групи можуть належати, зокрема, розроблення та координація виконання плану заходів щодо виявлення, запобігання та протидії дезінформації і маніпулюванню інформацією іноземними суб’єктами; виявлення та нейтралізації фактів іноземного фінансування виборчих кампаній, у тому числі із застосуванням новітніх технологій, а також координація дій державних органів, у тому числі й правоохоронних, органів адміністрування виборчих процесів, учасників виборчого процесу з питань протидії зовнішньому втручанню у виборчий процес.

Запропонований підхід узгоджується з практиками, застосовуваними Європейським Союзом та іншими міжнародними інституціями, які створюють спеціалізовані робочі органи для координації дій державних та незалежних структур у сфері захисту виборчих процесів від іноземного втручання. Це дозволяє забезпечити системний та скоординований підхід до запобігання втручанню, обміну інформацією, оперативного реагування на загрози та підвищення ефективності заходів щодо захисту демократії та прозорості виборів.

Також на думку Комісії доцільно розглянути питання додаткового законодавчого визначення конкретних повноважень органів державної влади щодо зазначеної протидії, деталізації на рівні закону заборон на здійснення вказаного втручання, а також запровадження складів адміністративних та кримінальних правопорушень, які б передбачали відповідальність у сфері зовнішнього втручання у виборчий процес.

Фіналізуючи результати діяльності робочих груп Комісії щодо підготовки пропозицій до законодавчого врегулювання організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, варто зазначити, що їх передача парламенту не зупиняє процес подальшого опрацювання можливих додаткових змін до виборчого законодавства. Крім того, вчасна, системна і комплексна робота всіх зацікавлених сторін в цьому напрямку буде сприяти подальшому утвердженню демократичних процесів у країні та свідчитиме про відданість європейському демократичному доробку.

На необхідності завчасної підготовки до післявоєнних виборів наголошують і європейські інституції, зокрема Європейська Комісія у своєму Звіті від 04 листопада 2025 року (Повідомлення про політику розширення ЄС від 2025 року) щодо виборів зазначала, що "загальна структура залишається загалом сприятливою для організації демократичних виборів після майбутнього скасування воєнного стану, коли це дозволять обставини. Було виконано низку ключових рекомендацій з останніх звітів місії зі спостереження за виборами Організації з безпеки та співробітництва в Європі / Бюро з демократичних інститутів і прав людини. Виборчі реформи повинні продовжувати втілювати невиконані рекомендації та готуватися до потенційного сценарію післявоєнних виборів".

Разом з тим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 року № 475-р схвалено Дорожню карту з питань функціонування демократичних інституцій. Підпунктом 1 пункту 1 підрозділу II.A "Вільні та чесні вибори" визначено захід щодо внесення змін до виборчого законодавства України з метою забезпечення активних і пасивних виборчих прав громадян з урахуванням негативних наслідків, спричинених військовою агресією рф. Центральну виборчу комісію також зазначено серед відповідальних виконавців цього заходу.

Крім того, 03 жовтня 2025 року Комісія прийняла постанову № 48 "Про заходи щодо врахування рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі за результатами місій зі спостереження за виборами в Україні". Схвалені цією постановою окремі пропозиції щодо змін до законодавства України, спрямовані на врахування рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі за результатами місій зі спостереження за виборами в Україні, можуть також за потреби бути враховані під час підготовки відповідних ініціатив не лише при загальному вдосконаленні виборчого законодавства, а й під час підготовки законодавства для післявоєнних виборів.

Зважаючи на викладене, з метою забезпечення реалізації конституційних виборчих прав громадян України, розвитку, посилення й захисту демократичних принципів організації та проведення виборів в Україні, враховуючи необхідність продовження фахової дискусії щодо шляхів належної підготовки до післявоєнних загальнодержавних виборів на рівні Верховної Ради України із залученням усіх заінтересованих сторін та громадянського суспільства, що забезпечить прийняття комплексних та виважених рішень, керуючись статтями 11, 12, 16, пунктами 1, 6 статті 17 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", Центральна виборча комісія постановляє:

1. Схвалити пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні (додаються).

2. Копію цієї постанови разом з пропозиціями, схваленими пунктом 1 цієї постанови, надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та Робочій групі з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів в Україні, утвореної розпорядженням Голови Верховної Ради України від 22 грудня 2025 року № 1993, для подальшого опрацювання та можливого врахування під час підготовки відповідних законопроєктів.

3. Цю постанову оприлюднити на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії.

---

Проєкт

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про особливості забезпечення організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні

Верховна Рада України, зважаючи на негативні наслідки широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України, з метою забезпечення реалізації гарантованих Конституцією України виборчих прав громадян України приймає цей Закон, що визначає особливості організації і порядку проведення виборів Президента України та виборів народних депутатів України після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Особливості застосування законодавства про вибори

1. Підготовка і порядок проведення виборів Президента України та виборів народних депутатів України (далі - загальнодержавні вибори) після припинення чи скасування воєнного стану в Україні здійснюються у порядку та строки, передбачені Виборчим кодексом України для відповідних чергових виборів, із урахуванням визначених цим Законом особливостей.

Стаття 2. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

1) активна реєстрація виборця - реєстрація виборця, який проживає або на день проведення виборів перебуває на території іноземної держави, для голосування на загальнодержавних виборах за межами України, що здійснюється за його ініціативою шляхом подання заяви про голосування за межами України у порядку, встановленому цим Законом;

2) додаткова виборча дільниця - виборча дільниця, утворена на тимчасовій основі відповідно до цього Закону в межах території звичайної виборчої дільниці для організації та проведення голосування виборців на території України;

3) додаткова закордонна виборча дільниця - виборча дільниця, утворена на тимчасовій основі відповідно до цього Закону на території іноземної держави для організації та проведення голосування виборців, які проживають або на день проведення виборів перебувають на відповідній території іноземної держави;

4) пропускна спроможність виборчої дільниці - орієнтовна максимальна кількість виборців, яким може бути забезпечено право проголосувати на виборчій дільниці протягом визначеного часу для голосування в день виборів, з урахуванням площі відповідного приміщення та його матеріально-технічного забезпечення.

2. Терміни, що вживаються у цьому Законі і не визначаються ним, вживаються у значеннях, зазначених у Виборчому кодексі України, Законі України "Про Державний реєстр виборців" та інших законах України.

Стаття 3. Призначення виборів та оголошення про початок виборчого процесу

1. Рішення про призначення виборів Президента України, які не проводились у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану, приймається Верховною Радою України протягом місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, а виборчий процес таких виборів розпочинається не раніше ніж через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Виборчий процес виборів Президента України розпочинається за 90 днів до дня виборів. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу шляхом прийняття рішення не пізніш як за дев’яносто один день до дня виборів.

2. Вибори народних депутатів України, які не проводились у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану, відбуваються в останню неділю дев’яностоденного строку з дня офіційного оголошення результатів виборів Президента України, зазначених у частині першій цієї статті.

Виборчий процес виборів народних депутатів України розпочинається за 60 днів до дня виборів. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу шляхом прийняття рішення не пізніш як за шістдесят один день до дня виборів.

Стаття 4. Підготовка до початку виборчого процесу

1. З метою визначення можливості організації і проведення голосування на загальнодержавних виборах на відповідних територіях протягом місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні проводиться первинна оцінка готовності територій до організації і проведення голосування (далі - первинна оцінка).

Процедура, порядок та критерії проведення первинної оцінки, а також інші пов’язані з її проведенням питання, визначаються окремим законом, яким встановлюються критерії та порядок ухвалення рішення щодо можливості або неможливості організації та проведення голосування на окремих територіях України.

Серед критеріїв, за якими проводиться первинна оцінка, обов’язково мають бути: стан безпекової ситуації, належне функціонування об’єктів критичної інфраструктури та об’єктів, які забезпечують життєдіяльність населення на відповідних територіях, можливість забезпечення належних умов для вільного формування та виявлення волі виборців.

Результати первинної оцінки у разі встановлення обставин, що перешкоджають реалізації виборчих прав громадян та унеможливлюють організацію і проведення голосування на відповідній території, мають містити перелік таких обставин, а також визначати план заходів, рекомендації, виконавців і строки для їх усунення.

2. Обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або інші органи, які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, протягом місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні подають до Центральної виборчої комісії інформацію про:

1) прогнозовану кількість виборчих дільниць, яка визначається з урахуванням необхідності забезпечення реалізації права голосу виборців, виборча адреса яких віднесена до території відповідної територіальної громади, виборців, які обліковуються в територіальній громаді як внутрішньо переміщені особи і не задекларували / не зареєстрували свого місця проживання на території відповідної територіальної громади, а також тих, які не обліковуються в територіальній громаді як внутрішньо переміщені особи, не задекларували / не зареєстрували свого місця проживання на території відповідної територіальної громади, однак згідно із наявною інформацією (звернення особи з метою отримання соціальної або іншої допомоги, послуг тощо) на ній проживають;

2) наявність інфраструктури для організації і проведення голосування на відповідній території з урахуванням прогнозованої кількості виборчих дільниць, відомостей про доступність для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення приміщень, які використовуватимуться дільничними виборчими комісіями для організації їх роботи та проведення голосування, за критеріями, визначеними Кабінетом Міністрів України.

За запитом Центральної виборчої комісії зазначені органи (посадові особи) зобов’язані надавати також інші відомості, необхідні для організації підготовки та проведення виборів.

3. Міністерство закордонних справ України невідкладно з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні вживає необхідних заходів для забезпечення реалізації прав громадян України, які перебувають за її межами, брати участь у відповідних загальнодержавних виборах, а також сприяє організації підготовки та проведення таких виборів за кордоном відповідно до Виборчого кодексу України та цього Закону.

З цією метою Міністерство закордонних справ України:

1) звертається до закордонних дипломатичних установ України (крім розташованих на території російської федерації та республіки білорусь) для отримання інформації щодо:

орієнтовної кількості виборців, які перебувають на території іноземної держави. Орієнтовна кількість виборців, які перебувають на території іноземної держави, визначається закордонними дипломатичними установами України, враховуючи кількість виборців, які перебувають на консульському обліку на території відповідного консульського округу, а також виборців, які не перебувають на такому обліку, однак щодо яких у відповідної дипломатичної установи є інформація про їх перебування на території іноземної держави (звернення з метою отримання соціальної або іншої допомоги, послуг тощо);

прогнозованої кількості додаткових закордонних виборчих дільниць, відкриття яких є необхідним для забезпечення права голосу виборців на території відповідної іноземної держави, із зазначенням потенційного місцезнаходження таких дільниць, орієнтовної вартості оренди приміщень для дільничних виборчих комісій та приміщень для голосування або можливості використання приміщень, наданих на безоплатній основі, у тому числі громадськими організаціями закордонних українців у відповідній державі;

2) структурує та узагальнює інформацію про орієнтовну кількість виборців, які перебувають на території іноземної держави, надану закордонними дипломатичними установами України, а також інформацію про кількість виборців, виборча адреса яких віднесена до закордонного виборчого округу, про кількість виборців, які подали заяви про голосування за межами України у порядку активної реєстрації або заяви про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси (далі - тимчасова зміна місця голосування), наявну в органі ведення Державного реєстру виборців (далі - Реєстр) у Міністерстві закордонних справ України;

3) на основі узагальненої інформації щодо кількості виборців, які перебувають на території відповідної іноземної держави, та інформації щодо прогнозованої кількості додаткових закордонних виборчих дільниць здійснює розрахунок видатків на організацію та проведення відповідного типу виборів у закордонному виборчому окрузі (зокрема, логістичних витрат, пов’язаних з доставкою виборчої документації, оплати праці членів виборчих комісій та іншого залученого до їх роботи персоналу, оренди приміщень, обладнання тощо).

Такий розрахунок подається до Центральної виборчої комісії не пізніше місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні;

4) вчиняє підготовчі дії, спрямовані на утворення відповідно до цього Закону додаткових закордонних виборчих дільниць на території відповідної іноземної держави, а саме:

забезпечує отримання згоди компетентних органів іноземних держав, у тому числі органів місцевого самоврядування іноземних держав (за необхідності) на утворення додаткових закордонних виборчих дільниць на території відповідної іноземної держави поза межами закордонних дипломатичних установ України;

звертається безпосередньо або через закордонні дипломатичні установи України до органів місцевого самоврядування іноземних держав, органів міжнародних (міждержавних) організацій (об’єднань), громадських організацій закордонних українців, а також інших організацій, підприємств і установ у відповідній державі щодо узгодження питань надання приміщень для дільничних виборчих комісій, приміщень для голосування, їх матеріально-технічного забезпечення та охорони;

вживає організаційних заходів, спрямованих на забезпечення додаткових закордонних виборчих дільниць приміщеннями та матеріально-технічним засобами, що надаються на умовах оренди чи безплатного користування; забезпечує укладання необхідних угод і договорів;

5) не пізніш як на п’ятий день після початку виборчого процесу відповідних виборів вносить до Центральної виборчої комісії подання про утворення додаткових закордонних виборчих дільниць у порядку, встановленому цим Законом;

6) вживає інших заходів, спрямованих на сприяння організації підготовки та проведення загальнодержавних виборів за кордоном.

4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з метою забезпечення повноти бази даних Реєстру протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом одноразово передає Центральній виборчій комісії відомості щодо унікальних номерів записів усіх громадян України віком від 18 років, що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі.

5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом забезпечує подання шляхом електронної взаємодії Центральній виборчій комісії відомостей, що зберігаються в інформаційних системах, зокрема, у банках даних, власником, розпорядником яких він є, стосовно громадян України, які перетнули державний кордон України та перебувають за межами України, в обсягах даних, визначених у статті 6 Закону України "Про Державний реєстр виборців".

Отримані відомості Центральна виборча комісія може використовувати під час організації підготовки та проведення виборів для: планування заходів, необхідних для забезпечення організації та проведення голосування в умовах масового переміщення громадян, спричиненого збройною агресією російської федерації; складання та використання статистичної інформації щодо кількісних характеристик виборчого корпусу; перевірки наявності чи відсутності підстав для прийняття рішення про реєстрацію чи про відмову в реєстрації кандидата на відповідних виборах; вирішення інших питань, пов’язаних з організацією підготовки та проведення загальнодержавних виборів.

6. Центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім’ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом забезпечує подання шляхом електронної взаємодії Центральній виборчій комісії відомостей про внутрішньо переміщених осіб віком від 18 років, що зберігаються в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

У разі якщо отримані відомості дозволяють ідентифікувати особу та адресу її місця перебування / проживання, Центральна виборча комісія під час організації підготовки та проведення загальнодержавних виборів може у встановленому нею порядку використовувати таку адресу для визначення місця голосування чи зміни виборчої адреси внутрішньо переміщених осіб, виборча адреса яких за даними Реєстру визначена на тимчасово окупованій території.

7. Центральна виборча комісія:

1) з метою підвищення ефективності адміністрування виборів за потреби переглядає (корегує), змінює межі та центри територіальних виборчих округів, що існують на постійній основі;

2) не пізніше ніж через три місяці з дня набрання чинності цим Законом забезпечує функціонування (впровадження) в мережі Інтернет електронних сервісів, необхідних для подання виборцями заяв про зміну виборчої адреси, про тимчасову зміну місця голосування, про голосування за межами України (активна реєстрація виборців) відповідно до цього Закону;

3) готує пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України в частині передбачення видатків на підготовку та проведення загальнодержавних виборів згідно з цим Законом;

4) організовує роботу з підготовки інформаційної кампанії, спрямованої на підвищення правової культури учасників виборчого процесу, завчасне інформування виборців щодо виборчих процедур, у тому числі передбачених цим Законом особливостей проведення виборів, а також на протидію дезінформації щодо організації та порядку проведення відповідних виборів, іншим формам зовнішнього втручання;

5) здійснює підготовчі заходи з метою забезпечення навчання членів виборчих комісій;

6) вживає заходів щодо підвищення рівня кіберзахисту інформаційно-аналітичних, інформаційно-комунікаційних систем Центральної виборчої комісії та їх розвитку;

7) вживає інших заходів, спрямованих на забезпечення організації підготовки та проведення відповідних загальнодержавних виборів.

Стаття 5. Фінансове забезпечення

1. Обсяг бюджетних коштів, необхідних для підготовки та проведення загальнодержавних виборів, виконання повноважень Центральної виборчої комісії, пов’язаних із реалізацією цього Закону, підготовкою та проведенням указаних виборів, визначає Центральна виборча комісія відповідно до Виборчого кодексу України, Закону України "Про Центральну виборчу комісію" з урахуванням інформації, отриманої нею відповідно до цього Закону від місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування або інших органів (посадових осіб), які згідно із законом здійснюють їх повноваження, Міністерства закордонних справ України.

Кошти державного бюджету, передбачені на забезпечення виконання повноважень Центральної виборчої комісії, пов’язаних із реалізацією цього Закону, підготовкою та проведенням загальнодержавних виборів, перераховуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Центральній виборчій комісії до початку виборчого процесу відповідного типу виборів згідно з помісячним розписом асигнувань загального фонду Державного бюджету України, сформованого за пропозиціями Центральної виборчої комісії, за бюджетною програмою, за якою здійснюється фінансове забезпечення діяльності Центральної виборчої комісії.

Кошти державного бюджету, передбачені на підготовку та проведення загальнодержавних виборів, перераховуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Центральній виборчій комісії у триденний строк з дня початку виборчого процесу відповідного типу виборів згідно з помісячним розписом асигнувань загального фонду Державного бюджету України, сформованого за пропозиціями Центральної виборчої комісії, за бюджетними програмами, за якими здійснюється фінансове забезпечення підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України.

2. У межах бюджетних призначень, передбачених Державним бюджетом України на підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, Центральна виборча комісія затверджує розподіл коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення відповідних виборів, та резерв коштів, зокрема, для фінансового забезпечення потреб дільничних виборчих комісій звичайних, додаткових, додаткових закордонних виборчих дільниць, що утворюються згідно з цим Законом, а також спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі, утворених відповідно до Виборчого кодексу України.

3. Центральна виборча комісія подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, пропозиції щодо повернення до державного бюджету залишків невикористаних асигнувань загального фонду державного бюджету, виділених на підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України:

1) у місячний строк з дня офіційного оголошення результатів виборів Президента України;

2) у місячний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів народних депутатів України.

У разі наявності кредиторської заборгованості, повернення коштів до загального фонду державного бюджету, виділених на підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, здійснює Центральна виборча комісія невідкладно після її погашення.

4. Витрати на організацію підготовки і проведення загальнодержавних виборів можуть здійснюватися з резервного фонду бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6. Особливості інформаційного забезпечення загальнодержавних виборів

1. Інформування виборців здійснюється в порядку загального інформаційного забезпечення виборів, передбаченому Виборчим кодексом України, з особливостями, визначеними цією статтею.

2. Кабінет Міністрів України, Центральна виборча комісія, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інші державні органи після припинення чи скасування воєнного стану в Україні забезпечують інформування виборців про можливості та процедури, спрямовані на забезпечення реалізації ними права голосу, зокрема, про можливість перевірки включення себе до Реєстру, а також про порядок подання заяв про голосування за межами України, про зміну виборчої адреси, про тимчасову зміну місця голосування.

Закордонні дипломатичні установи України, місцеві органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування або інші органи (посадові особи), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, суб’єкти надання адміністративних послуг після припинення чи скасування воєнного стану в Україні інформують виборців під час надання їм відповідних послуг про можливості та процедури, спрямовані на забезпечення реалізації ними права голосу.

3. Центральна виборча комісія невідкладно після початку функціонування в мережі Інтернет електронних сервісів, передбачених цим Законом, оприлюднює на своєму офіційному вебсайті інформацію про початок їх функціонування та можливість використання зазначених сервісів виборцями.

4. Інформування виборців щодо виборчих процедур може здійснюватися шляхом поширення відповідної інформації суб’єктами у сфері медіа, через мережу Інтернет, а також з використанням електронних комунікаційних мереж загального користування (мобільного зв’язку) та Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку Порталу Дія.

5. Центральна виборча комісія виготовляє та розповсюджує, у тому числі за допомогою аудіальних, аудіовізуальних, друкованих медіа, онлайн-медіа, інформаційні матеріали щодо виборчих процедур. Виготовлення та розповсюдження таких матеріалів може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету, коштів міжнародної технічної допомоги чи інших джерел, не заборонених законодавством.

Під час проведення загальнодержавних виборів Центральна виборча комісія за рахунок коштів державного бюджету, виділених на підготовку і проведення відповідного типу виборів, забезпечує виготовлення по два примірники на кожну виборчу дільницю та для кожної окружної виборчої комісії:

інформаційних плакатів та інформаційних буклетів політичних партій - суб’єктів виборчого процесу;

інформаційних плакатів кандидатів на пост Президента України;

плакатів з матричними двовимірними QR-кодами для переходу за посиланням з мобільних пристроїв на електронні та доступні формати відповідних інформаційних плакатів та інформаційних буклетів, які розміщуються на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії.

6. На соціальну рекламу, яка розміщується під час організації підготовки та проведення виборів на замовлення Центральної виборчої комісії, поширюються загальні вимоги до реклами, якщо інше не передбачено Законом України "Про рекламу" та цим Законом.

Під час організації підготовки та проведення загальнодержавних виборів соціальна реклама на замовлення Центральної виборчої комісії розміщується безоплатно.

У лінійних аудіальних та лінійних аудіовізуальних медіа соціальна реклама на замовлення Центральної виборчої комісії поширюється у проміжку між 18 та 22 годинами на початку чи наприкінці рекламного блоку або поза рекламними блоками, а також може поширюватися в інший час, що забезпечуватиме інформування широкої аудиторії.

7. Під час проведення загальнодержавних виборів закордонні дипломатичні установи України, при яких утворено закордонні виборчі дільниці, забезпечують оприлюднення на своїх офіційних вебсайтах або в інший доступний для громадян України спосіб відомостей про час і місце голосування, місцезнаходження відповідних виборчих комісій та приміщень для голосування, порядок та строки звернення до органів ведення Реєстру, дільничних виборчих комісій, зокрема, з питань зміни виборчої адреси, тимчасової зміни місця голосування, подання заяви про голосування за межами України, включення виборця до списку виборців на закордонній, додатковій закордонній виборчій дільниці, а також про порядок голосування та порядок заповнення виборчих бюлетенів.

8. Державні органи, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування або інші органи (посадові особи), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, а також суб’єкти у сфері медіа зобов’язані сприяти Центральній виборчій комісії в інформуванні виборців з питань організації підготовки та проведення виборів та реалізації виборчих прав, зокрема поширювати достовірну, повну і точну інформацію.

9. Центральна виборча комісія, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інші державні органи відповідно до їх компетенції під час здійснення своїх повноважень вживають заходів, спрямованих на виявлення та протидію дезінформації, деструктивним інформаційним впливам і кампаніям, запобігання спробам маніпулювання громадською думкою з питань організації підготовки та проведення загальнодержавних виборів.

Стаття 7. Особливості здійснення передвиборної агітації на території іноземної держави

1. Передвиборна агітація на території іноземної держави здійснюється в порядку та з дотриманням обмежень, установлених Виборчим кодексом України та іншими законами, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також законодавства відповідної іноземної держави, на території якої проводиться така агітація.

2. Передвиборна агітація на території іноземної держави здійснюється виключно за рахунок коштів виборчих фондів кандидатів, політичних партій - суб’єктів виборчого процесу.

Інформація про всі здійснені витрати на передвиборну агітацію на території іноземної держави обов’язково відображається у фінансових звітах про надходження та використання коштів виборчих фондів, що подаються в порядку, встановленому Виборчим кодексом України.

3. Проведення передвиборної агітації кандидатами та політичними партіями - суб’єктами виборчого процесу на території іноземної держави здійснюється на договірній основі.

4. Закордонні дипломатичні установи України сприяють поширенню інформації серед виборців щодо особливостей здійснення передвиборної агітації на території відповідної іноземної держави.

Стаття 8. Особливості реалізації виборчих прав громадянами України, які проживають чи перебувають на території російської федерації та республіки білорусь

1. У зв’язку з неможливістю забезпечити безпеку громадян України та проведення виборів з дотриманням міжнародних стандартів голосування громадян України на території російської федерації та республіки білорусь під час проведення загальнодержавних виборів не організовується і не проводиться.

2. Громадянам України, які проживають чи перебувають на території російської федерації та республіки білорусь, створюються умови для вільного волевиявлення під час загальнодержавних виборів на території іншої іноземної держави або на території України, що не є тимчасово окупованою.

3. Виборці, виборчу адресу яких за даними Реєстру визначено на території російської федерації та республіки білорусь за поданням Міністерства закордонних справ України, відносяться Центральною виборчою комісією до закордонних виборчих дільниць, приміщення для голосування яких розташовані на територіях інших іноземних держав, що межують з російською федерацією та республікою білорусь.

4. Громадяни України, які проживають чи перебувають на території російської федерації та республіки білорусь, можуть за власною ініціативою зареєструватися для голосування на території України або за її межами на території іншої іноземної держави відповідно до цього Закону, змінити виборчу адресу чи тимчасово змінити місце голосування згідно з Законом України "Про Державний реєстр виборців" та цим Законом.

Стаття 9. Особливості реалізації виборчих прав громадянами України, які проживають на тимчасово окупованих територіях

1. У зв’язку з неможливістю забезпечити безпеку громадян України та проведення виборів з дотриманням міжнародних стандартів голосування громадян України на тимчасово окупованій території не організовується і не проводиться.

2. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, створюються умови для вільного волевиявлення під час виборів Президента України, народних депутатів України на іншій території України.

3. Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території, мають право реалізувати своє право голосу на загальнодержавних виборах шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси або шляхом зміни виборчої адреси згідно з Законом України "Про Державний реєстр виборців", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

4. Для організації та проведення голосування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, можуть утворюватися додаткові виборчі дільниці в порядку, визначеному цим Законом.

Стаття 10. Особливості реалізації виборчих прав громадянами України, які проживають на територіях, на яких організація і проведення голосування визнані неможливими

1. Громадянам України, виборча адреса яких віднесена за даними Реєстру до території, де організація і проведення голосування визнані неможливими відповідно до закону, зазначеного у частині першій статті 4 цього Закону, створюються умови для вільного волевиявлення під час виборів Президента України, народних депутатів України на виборчих дільницях поза межами таких територій.

2. Громадяни України, зазначені у частині першій цієї статті, мають право реалізувати своє право голосу на загальнодержавних виборах шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси або шляхом зміни виборчої адреси згідно з Законом України "Про Державний реєстр виборців", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

3. У разі якщо рішення про неможливість організації і проведення голосування на певній території прийнято пізніше ніж за 30 днів до дня виборів, Центральна виборча комісія може прийняти рішення про тимчасову зміну місця голосування громадян України, виборча адреса яких віднесена за даними Реєстру до такої території, без їх звернень, передбачених Законом України "Про Державний реєстр виборців" та цим Законом. Орган ведення Реєстру проводить тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси таких виборців протягом 10 днів з дня прийняття відповідного рішення.

4. Тимчасова зміна місця голосування, зазначена у частині третій цієї статті, не перешкоджає зверненню виборця до органу Реєстру із заявою про тимчасову зміну місця голосування згідно із Законом України "Про Державний реєстр виборців", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У разі якщо звернення виборця до органу Реєстру із заявою про голосування за межами України (активна реєстрація виборця), про тимчасову зміну місця голосування згідно із Законом України "Про Державний реєстр виборців", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, подане до органу ведення Реєстру раніше, ніж проведено тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси, зазначену в частині третій цієї статті, така зміна до виборця не застосовується.

5. Для організації та проведення голосування громадян України, виборча адреса яких віднесена за даними Реєстру до територій, на яких організації і проведення голосування визнані неможливими відповідно до окремого закону, зазначеного у частині першій статті 4 цього Закону, за результатами тимчасової зміни місця голосування можуть утворюватися додаткові виборчі дільниці.

Стаття 11. Право бути обраним

1. Громадянин України має право бути обраним на загальнодержавних виборах відповідно до Конституції і законів України.

2. Не є порушенням вимоги про проживання в Україні перебування особи на законних підставах за межами України під час дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Стаття 12. Особливості участі кандидатів на пост Президента України, у народні депутати України у виборах

1. Центральна виборча комісія реєструє кандидатів на пост Президента України, у народні депутати України за умови отримання, крім документів, передбачених Виборчим кодексом України, заяви відповідного кандидата про наявність чи відсутність у нього обставин, пов’язаних із участю в збройній агресії проти України, співпрацею з державою-агресором чи її окупаційною адміністрацією, отриманням коштів на фінансування виборчої кампанії від держави-агресора чи іншої іноземної держави, їх юридичних чи фізичних осіб, а також іншими діями, що можуть свідчити про загрозу конституційному ладу, демократичному устрою, незалежності, територіальній цілісності та суверенітету України.

У разі наявності в кандидата відповідних обставин у заяві він вказує детальну інформацію про них із обов’язковим зазначенням форм діяльності, що мали місце.

2. Форма та зміст заяви, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюються Центральною виборчою комісією.

3. Центральна виборча комісія забезпечує оприлюднення заяви кандидата на пост Президента України, кандидата у народні депутати України, передбаченої частиною першою цієї статті, на своєму офіційному вебсайті не пізніше наступного дня після прийняття рішення про його реєстрацію.

4. Центральна виборча комісія відмовляє у реєстрації кандидата на пост Президента України, кандидата у народні депутати України у разі відсутності заповненої заяви, зазначеної у частині першій цієї статті.

5. У разі встановлення судом факту приховування кандидатом на пост Президента України, кандидатом у народні депутати України обставин, визначених у частині першій цієї статті, Центральна виборча комісія приймає рішення про скасування реєстрації відповідного кандидата.

Розгляд таких справ здійснюється адміністративним судом у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Суд вирішує такі адміністративні справи у строк, встановлений частиною одинадцятою статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України.

6. Окрім підстав, встановлених Виборчим кодексом України, Центральна виборча комісія приймає рішення про відмову в реєстрації або скасування реєстрації кандидата на пост Президента України, кандидата в народні депутати України у разі:

1) встановлення факту причетності до вчинення міжнародних злочинів, передбачених Римським статутом Міжнародного кримінального суду, в тому числі отримання статусу підозрюваного чи обвинуваченого у таких злочинах у межах кримінального провадження, що ведеться в Україні;

2) встановлення судом факту надання кандидату внеску, фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації або фінансування інших заходів щодо їх участі у виборчому процесі з джерел, які пов’язані з іноземною державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором.

Центральна виборча комісія приймає рішення про відмову в реєстрації або скасування реєстрації всіх кандидатів у народні депутати України, висунутих політичною партією, у разі встановлення судом факту надання такій політичній партії внеску, фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації або фінансування інших заходів щодо її участі у виборчому процесі з джерел, які пов’язані з іноземною державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором.

7. У разі прийняття Центральною виборчою комісією рішення про відмову в реєстрації кандидата на пост Президента України, усіх кандидатів у народні депутати України, висунутих політичною партією з підстав, передбачених частиною шостою цієї статті, грошова застава не повертається, а перераховується до державного бюджету.

8. Розгляд справ про встановлення факту, передбаченого пунктом 2 частини шостої цієї статті, здійснюється адміністративним судом у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України за позовною заявою державних органів, наділених повноваженнями у сфері фінансового моніторингу та контролю, моніторингу політичного фінансування, захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, запобігання зовнішньому втручанню. Суд вирішує такі адміністративні справи в установлений частиною одинадцятою статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України строк.

Для підтвердження відповідних фактів компетентні органи можуть використовувати міжнародні механізми співробітництва, учасником яких є Україна, для встановлення джерел фінансування виборчої кампанії або підтвердження ознак прихованої підтримки з боку іноземної держави.

Стаття 13. Використання документів, які підтверджують особу та громадянство України, під час голосування

1. Документами, які підтверджують особу та громадянство виборця і є підставою для отримання виборчого бюлетеня на виборчих дільницях (крім спеціальних виборчих дільниць, утворених у відповідних установах виконання покарань або слідчих ізоляторах), є:

паспорт громадянина України;

тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України);

паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

дипломатичний паспорт;

службовий паспорт;

військовий квиток.

2. Для отримання виборчого бюлетеня військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу, працівники правоохоронних органів, включені до списку виборців у день виборів (день повторного голосування), а також військовослужбовці, які голосують без відриву від виконання завдань за місцем їх перебування, крім документів, зазначених у частині першій цієї статті, можуть пред’явити посвідчення особи військовослужбовця, військово-обліковий документ військовослужбовця або відповідне службове посвідчення.

Стаття 14. Гарантії реалізації виборчих прав військовослужбовців

1. Військовослужбовці голосують на звичайних виборчих дільницях, розташованих за межами військових частин (формувань).

Військовослужбовці військових частин (формувань), дислокованих за межами України, голосують на закордонних виборчих дільницях, утворених у військових частинах (формуваннях) за межами України.

2. У винятковому випадку для забезпечення голосування військовослужбовців на території військової частини (формування) Центральна виборча комісія не пізніш як за 10 днів до дня виборів може утворити спеціальну виборчу дільницю на тимчасовій основі за поданням Міністерства оборони України. Таке подання вноситься до Центральної виборчої комісії не пізніш як за 13 днів до дня виборів за встановленою нею формою.

3. Виборці з числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які виконують завдання за призначенням у місцях тимчасового перебування їх підрозділів, включаються до списку виборців на звичайних, спеціальних (утворених за поданням Міністерства оборони України), додаткових виборчих дільницях у день виборів (день повторного голосування) за поданням командирів (начальників) відповідних підрозділів, які несуть відповідальність за достовірність відомостей у ньому.

З метою забезпечення таких виборчих дільниць необхідною кількістю виборчих бюлетенів Міністерство оборони України не пізніше ніж за дев’ять днів до дня виборів (дня повторного голосування) на підставі інформації, отриманої від командирів (начальників) відповідних підрозділів, повідомляє Центральну виборчу комісію про орієнтовну кількість військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які включатимуться до списків виборців у день виборів (день повторного голосування) за поданням командирів (начальників) відповідних підрозділів з обов’язковим зазначенням номера виборчої дільниці.

Подання командирів (начальників) відповідних підрозділів щодо включення виборців до списків виборців вноситься до дільничної виборчої комісії відповідної виборчої дільниці у вигляді загального списку із зазначенням стосовно кожного виборця прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), дати народження (числа, місяця, року).

Під час включення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які виконують завдання за призначенням у місцях тимчасового перебування їхніх підрозділів, до списку виборців відомості про них вносяться до окремого аркуша (окремих аркушів) продовження списку виборців, який складається за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

Про включення таких виборців до списку виборців дільнична виборча комісія невідкладно повідомляє орган ведення Реєстру, повноваження якого поширюються на територію, на якій утворено відповідну виборчу дільницю.

Після підрахунку голосів виборців подання командира (начальника) відповідного підрозділу запаковується дільничною виборчою комісією в пакет разом зі списком виборців.

4. Військовослужбовцям, які внесені до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці, утвореній на тимчасовій основі за поданням Міністерства оборони України, але які в день виборів виконують завдання за призначенням і не можуть прибути до виборчої дільниці для голосування, дільнична виборча комісія за наявності безпекових умов надає можливість проголосувати без відриву від виконання завдань за місцем їх перебування.

Для організації голосування військовослужбовців за їх місцем перебування дільнична виборча комісія в останній день перед днем виборів на своєму засіданні виготовляє витяг зі списку виборців за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

Під час включення виборця до витягу зі списку виборців для голосування за місцем перебування у списку виборців на виборчій дільниці у графі "підпис виборця" секретар дільничної виборчої комісії робить запис "голосує за місцем перебування".

Голосування військовослужбовців за місцем їх перебування організовують не менш як два члени дільничної виборчої комісії, визначені рішенням виборчої комісії.

Голова дільничної виборчої комісії видає визначеним членам виборчої комісії витяг зі списку виборців та опломбовану або опечатану переносну виборчу скриньку, до якої при цьому опускає контрольний лист. У контрольному листі зазначаються номер виборчої скриньки, час виходу (година та хвилини) членів виборчої комісії для проведення голосування виборців за місцем перебування, кількість отриманих ними виборчих бюлетенів, прізвища членів дільничної виборчої комісії, яким видано виборчі бюлетені. Контрольний лист підписується присутніми членами виборчої комісії, підписи яких скріплюються печаткою виборчої комісії.

Під час організації голосування військовослужбовців за місцем перебування член дільничної виборчої комісії на підставі витягу зі списку виборців, за умови надання виборцем одного з документів, які відповідно до цього Закону є підставою для отримання виборчого бюлетеня на виборчих дільницях, видає йому виборчий бюлетень для голосування. При цьому член дільничної виборчої комісії у позначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня вписує своє прізвище, ініціали, розписується та проставляє номер виборця у списку виборців. Виборець розписується у контрольному талоні виборчого бюлетеня та у витягу зі списку виборців, особисто в режимі таємного голосування заповнює виборчий бюлетень у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, та опускає виборчий бюлетень до виборчої скриньки.

Після проведення голосування виборців за місцем перебування член дільничної виборчої комісії, який видав виборцю виборчий бюлетень, у списку виборців навпроти прізвища виборця робить позначку "голосував за місцем перебування", зазначає своє прізвище і розписується.

Витяг зі списку виборців, за яким організовувалося голосування виборців за місцем перебування, додається до списку виборців і є його невід’ємною частиною.

5. На спеціальних виборчих дільницях, утворених на тимчасовій основі за поданням Міністерства оборони України, у тому числі на засіданнях виборчої комісії, під час підрахунку голосів виборців у день виборів чи в день повторного голосування у приміщенні, де проводиться голосування, мають право бути присутні кандидати на відповідних виборах, їх довірені особи, уповноважені особи політичних партій - суб’єктів відповідного виборчого процесу, офіційні спостерігачі від кандидатів, політичних партій, громадських організацій, іноземних держав і міжнародних організацій, представники медіа за умови отримання ними дозволу Міністерства оборони України у порядку, встановленому цим міністерством спільно з Центральною виборчою комісією.

6. Для забезпечення вільного волевиявлення військовослужбовцям у день виборів (день повторного голосування) може надаватися звільнення не менш як на чотири години, крім тих військовослужбовців, які призначені до складу добового наряду, чергування. Голосування військовослужбовців, які несуть службу в добовому наряді або чергуванні, проводиться у вільний від несення цієї служби час.

Командири (начальники) під час призначення військовослужбовців до складу добового наряду або на чергування у день виборів (день повторного голосування) за можливості враховують час, необхідний для реалізації такими військовослужбовцями права голосу. У разі неможливості врахування зазначеного під час планування добових нарядів або чергування командири (начальники) забезпечують тимчасову заміну таких військовослужбовців іншими військовослужбовцями на час, необхідний для їх участі в голосуванні. Така заміна здійснюється з дотриманням установлених вимог щодо несення служби.

7. Військовослужбовцям, які балотуються кандидатами на відповідних загальнодержавних виборах, їх командири (начальники) повинні створювати належні умови для здійснення цього права.

Для подання документів для реєстрації кандидатом на загальнодержавних виборах військовослужбовцю надається відпустка без збереження грошового забезпечення тривалістю не менш як п’ять календарних днів.

Військовослужбовцю не може бути відмовлено у звільненні від виконання завдань військової служби на період з часу його реєстрації як кандидата на пост Президента України, кандидата в народні депутати України до закінчення виборчого процесу (або скасування реєстрації) з наданням відпустки без збереження грошового забезпечення (неоплачуваної відпустки).

Стаття 15. Особливості забезпечення виборчих комісій приміщеннями (тимчасовими спорудами)

1. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або інші органи (посадові особи), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, зобов’язані вживати заходів для забезпечення виборчих комісій необхідними приміщеннями для організації їх роботи та проведення голосування згідно з вимогами Виборчого кодексу України та нормативів облаштування таких приміщень, установлених Центральною виборчою комісією.

У виняткових випадках, у разі відсутності в межах виборчої дільниці необхідного приміщення для дільничної виборчої комісії та/або приміщення для голосування через негативні наслідки широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України, робота дільничної виборчої комісії та голосування виборців можуть організовуватися у тимчасових спорудах (наметах, павільйонах, інших легких конструкціях).

У такому разі місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або інші органи (посадові особи), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, зобов’язані вживати заходів для забезпечення виборчих дільниць тимчасовими спорудами, що відповідають установленим законодавством вимогам. За можливості тимчасові споруди розташовуються поруч зі зруйнованими приміщеннями дільничних виборчих комісій та/або приміщеннями для голосування.

Рішення про забезпечення тимчасовими спорудами звичайних та додаткових виборчих дільниць приймається місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування або іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, а щодо спеціальних виборчих дільниць, утворених на тимчасовій основі за поданням Міністерства оборони України, таке рішення приймається цим міністерством.

Адреса (місцезнаходження) приміщення дільничної виборчої комісії та/або адреса (місцезнаходження) приміщення для голосування визначаються за місцезнаходженням тимчасової споруди.

2. У разі відсутності необхідних приміщень для додаткових закордонних виборчих дільниць керівники закордонних дипломатичних установ України в державах, у яких утворено відповідні дільниці, за погодженням з Міністерством закордонних справ України можуть приймати рішення про забезпечення відповідних дільниць тимчасовими спорудами для організації роботи дільничної виборчої комісії та/або голосування виборців.

3. Тимчасову споруду має бути розташовано з урахуванням необхідності дотримання вимог безпеки, забезпечення її охорони, охорони виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації, унеможливлення протиправного втручання сторонніх осіб у роботу дільничної виборчої комісії, недопущення порушення процедури голосування та підрахунку голосів виборців, а також забезпечення доступності тимчасової споруди для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

4. Охорона тимчасових споруд забезпечується силами Національної поліції України та інших правоохоронних органів чи військових формувань, які залучаються Національною поліцією України.

5. Тимчасові споруди за можливості повинні розташовуватися з урахуванням необхідності забезпечення доступу виборців та інших учасників виборчого процесу до захисних споруд цивільного захисту (укриттів).

6. Вимоги до тимчасових споруд та їх облаштування встановлюються Центральною виборчою комісією.

7. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або інші органи (посадові особи), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, надають виборчим комісіям на безоплатній основі необхідні приміщення (тимчасові споруди) для організації їх роботи та проведення голосування, що перебувають у державній або комунальній власності, чи орендовані ними приміщення (тимчасові споруди), що перебувають у приватній власності.

Надавати виборчим комісіям приміщення (тимчасові споруди) для організації їх роботи та проведення голосування, які перебувають у власності або постійному користуванні кандидатів, політичних партій - суб’єктів відповідного виборчого процесу, а також місцевих організацій таких партій, забороняється.

Стаття 16. Особливості використання виборчих скриньок

1. Для голосування виборців у день виборів (день повторного голосування) використовуються виборчі скриньки, виготовлені з прозорого або напівпрозорого матеріалу. Технічні характеристики матеріалів, з яких можуть виготовлятися виборчі скриньки, їхні розміри та інші конструктивні особливості встановлюються Центральною виборчою комісією.

У винятковому випадку, за попереднім погодженням із Центральною виборчою комісією, на виборчих дільницях дозволяється використання виборчих скриньок, які мають інші технічні характеристики, ніж встановлені Центральною виборчою комісією, за умови забезпечення можливості їх опломбування або опечатування відповідно до вимог законодавства.

2. У разі неможливості забезпечення окремих виборчих дільниць виборчими скриньками в кількості, встановленій Виборчим кодексом України, Центральна виборча комісія може прийняти рішення про зменшення їх кількості для окремих малих, середніх або великих виборчих дільниць під час голосування на загальнодержавних виборах.

Розділ II. ВИБОРЧІ ДІЛЬНИЦІ

Стаття 17. Виборчі дільниці

1. Підготовка, організація і проведення голосування та підрахунок голосів виборців на загальнодержавних виборах здійснюються на звичайних, спеціальних та закордонних виборчих дільницях, що утворюються Центральною виборчою комісією або окружною виборчою комісією відповідно до Виборчого кодексу України та існують на постійній чи тимчасовій основі.

Для забезпечення реалізації на виборах права голосу виборців, які змушені були залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України та/або тимчасової окупації частини території України, також можуть утворюватися додаткові та додаткові закордонні виборчі дільниці, що існують на тимчасовій основі.

У зв’язку з утворенням додаткових та додаткових закордонних виборчих дільниць зміна меж звичайних та закордонних виборчих дільниць, які існують на постійній основі, не здійснюється.

2. Закордонний виборчий округ включає в себе всі закордонні, додаткові закордонні виборчі дільниці, утворені відповідно до Виборчого кодексу України та цього Закону.

3. З метою забезпечення голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування на виборах перебувають на території відповідної іноземної держави, при закордонній дипломатичній установі України допускається утворення більше однієї виборчої дільниці на постійній чи тимчасовій основі.

4. Центральна виборча комісія забезпечує оприлюднення на своєму офіційному вебсайті переліку всіх виборчих дільниць, утворених відповідно до Виборчого кодексу України та цього Закону, та підтримує його актуальність.

Стаття 18. Особливості утворення звичайної виборчої дільниці

1. У разі якщо на звичайній виборчій дільниці кількість виборців, які за своїми виборчими адресами віднесені до цієї виборчої дільниці, становить 2500 осіб і більше Центральна виборча комісія для забезпечення голосування таких виборців може утворити нову звичайну виборчу дільницю, що існує на постійній основі.

2. При перевищенні установленої частиною першою цієї статті кількості виборців, які за своїми виборчими адресами віднесені до звичайної виборчої дільниці, відповідний орган ведення Реєстру невідкладно інформує про це суб’єкта внесення подання щодо утворення звичайної виборчої дільниці.

3. Рішення про утворення звичайної виборчої дільниці приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як за 25 днів до дня виборів на підставі подань районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, міських голів (міст, які до набрання чинності Законом України "Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України" були віднесені до категорії міст республіканського в Автономній Республіці Крим, обласного значення) або інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження. Зазначені подання вносяться до Центральної виборчої комісії не пізніш як за 30 днів до дня виборів.

Стаття 19. Додаткова виборча дільниця

1. У разі якщо на звичайній виборчій дільниці кількість виборців, яким тимчасово змінено місце голосування без зміни виборчої адреси на цю виборчу дільницю, становить 1000 осіб і більше, при цьому загальна кількість виборців на цій дільниці становить 2500 осіб і більше, Центральна виборча комісія для забезпечення голосування таких виборців може утворити в межах території звичайної виборчої дільниці додаткову виборчу дільницю.

2. При перевищенні установленої частиною першою цієї статті кількості випадків тимчасової зміни місця голосування на звичайній виборчій дільниці відповідний орган ведення Реєстру невідкладно інформує про це суб’єкта внесення подання щодо утворення додаткової виборчої дільниці.

3. Рішення про утворення додаткової виборчої дільниці приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як за 12 днів до дня виборів на підставі подань районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, міських голів (міст, які до набрання чинності Законом України "Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України" були віднесені до категорії міст республіканського в Автономній Республіці Крим, обласного значення) або інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження. Зазначені подання вносяться до Центральної виборчої комісії не пізніш як за 14 днів до дня виборів.

Форма подання щодо утворення додаткової виборчої дільниці встановлюється Центральною виборчою комісією та повинна містити:

назву району, міста, району в місті (для міст з районним поділом), на території якого пропонується утворити додаткову виборчу дільницю, із зазначенням області, Автономної Республіки Крим;

номер звичайної виборчої дільниці, на якій кількість виборців, які тимчасово змінили місце голосування без зміни виборчої адреси, становить 1000 осіб і більше;

адресу (місцезнаходження) приміщення дільничної виборчої комісії, приміщення для голосування;

площу приміщення для голосування (кв. м);

орієнтовну кількість виборців, які можуть бути включені до списків виборців на такій виборчій дільниці.

Орієнтовна кількість виборців, які можуть бути включені до списків виборців на виборчій дільниці, може визначатися з урахуванням інформації щодо тимчасової зміни виборцями місця голосування, пропускної спроможності виборчої дільниці.

4. Додаткова виборча дільниця відноситься до того самого територіального виборчого округу, що й відповідна звичайна виборча дільниця.

5. Після утворення додаткової виборчої дільниці орган ведення Реєстру з використанням засобів автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи "Державний реєстр виборців" здійснює віднесення виборців, зазначених у частині першій цієї статті, до вказаної виборчої дільниці та не пізніш як за дев’ять днів до дня виборів надсилає на адресу електронної пошти виборця повідомлення із зазначенням дати проведення виборів, номера додаткової виборчої дільниці, до якої його віднесено, адреси (місцезнаходження) приміщення для голосування, часу початку і закінчення голосування.

6. Центральна виборча комісія одночасно з утворенням додаткової виборчої дільниці повідомляє відповідних суб’єктів подання кандидатур до складу дільничної виборчої комісії про можливість внесення до окружної виборчої комісії подання щодо кандидатур до складу дільничної виборчої комісії відповідної додаткової виборчої дільниці.

Стаття 20. Додаткова закордонна виборча дільниця

1. Додаткова закордонна виборча дільниця може утворюватися на території іноземної держави при закордонній дипломатичній установі України або поза її межами за поданням Міністерства закордонних справ України.

Додаткова закордонна виборча дільниця має приміщення дільничної виборчої комісії, приміщення для голосування у приміщенні чи на території закордонної дипломатичної установи України або за межами такої установи.

Для забезпечення додаткової закордонної виборчої дільниці приміщенням дільничної виборчої комісії, приміщенням для голосування закордонна дипломатична установа України може орендувати або отримувати в безоплатне користування на території іноземної держави, поза межами дипломатичної установи, відповідні приміщення та обладнання, необхідне для організації голосування.

2. Рішення щодо утворення додаткової закордонної виборчої дільниці приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як на восьмий день після початку виборчого процесу відповідних виборів на підставі подання Міністерства закордонних справ України.

Зазначене подання вноситься з урахуванням результатів активної реєстрації виборців, у разі наявності згоди компетентних органів іноземної держави (якщо вона вимагається згідно із законодавством іноземної держави), необхідного приміщення для дільничної виборчої комісії та для голосування, можливості забезпечення його охорони, а також можливості здійснення інших заходів, пов’язаних з організацією та проведенням голосування за кордоном, у тому числі забезпечення своєчасного транспортування виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації.

3. Подання про утворення додаткової закордонної виборчої дільниці вноситься до Центральної виборчої комісії не пізніш як на п’ятий день після початку виборчого процесу відповідних виборів.

4. У винятковому випадку, якщо на закордонній або додатковій закордонній виборчій дільниці у зв’язку з тимчасовою зміною виборцями місця голосування загальна кількість виборців перевищує 5000 осіб, Міністерство закордонних справ України може внести до Центральної виборчої комісії подання щодо утворення додаткової закордонної виборчої дільниці під час виборчого процесу, але не пізніш як за 30 днів до дня виборів.

Рішення про утворення додаткової закордонної виборчої дільниці на підставі такого подання приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як за 25 днів до дня виборів.

5. Форма подання щодо утворення додаткової закордонної виборчої дільниці встановлюється Центральною виборчою комісією та повинна містити інформацію щодо утворення виборчої дільниці при закордонній дипломатичній установі України чи поза її межами, а також:

назву іноземної держави;

адресу (місцезнаходження) приміщення дільничної виборчої комісії, приміщення для голосування;

площу приміщення для голосування (кв. м);

орієнтовну кількість виборців, які можуть бути включені до списків виборців на цій виборчій дільниці.

Орієнтовна кількість виборців, які можуть бути включені до списків виборців на виборчій дільниці, може визначатися з урахуванням інформації щодо фактичного проживання чи перебування виборців у населених пунктах іноземної держави, активної реєстрації виборців, пропускної спроможності виборчої дільниці тощо.

6. Закордонні дипломатичні установи України у державах, де утворені додаткові закордонні виборчі дільниці, не пізніше наступного дня після їх утворення забезпечують оприлюднення переліку додаткових закордонних виборчих дільниць із зазначенням номерів цих виборчих дільниць, адрес (місцезнаходження) відповідних дільничних виборчих комісій та приміщень для голосування на своїх офіційних вебсайтах або в інший доступний для громадян України спосіб, а Міністерство закордонних справ України оприлюднює таку інформацію щодо усіх додаткових закордонних виборчих дільниць на своєму офіційному вебсайті.

7. Після утворення додаткової закордонної виборчої дільниці кожен виборець, зокрема той, який не скористався можливістю подати заяву про голосування за межами України та/або виборча адреса якого віднесена до закордонного виборчого округу, має право звернутися до органу ведення Реєстру безпосередньо або через закордонну дипломатичну установу України із заявою щодо тимчасової зміни місця голосування на таку виборчу дільницю у порядку та строки, встановлені цим Законом.

Розділ III. ВИБОРЧІ КОМІСІЇ

Стаття 21. Утворення дільничної виборчої комісії додаткової виборчої дільниці

1. У разі якщо під час організації підготовки та проведення виборів Президента України додаткова виборча дільниця утворена не пізніше ніж за 25 днів до дня виборів, дільнична виборча комісія додаткової виборчої дільниці з виборів Президента України утворюється у порядку та строки, передбачені Виборчим кодексом України для звичайної виборчої дільниці.

У разі якщо додаткова виборча дільниця утворена пізніше ніж за 25 днів до дня виборів, дільнична виборча комісія відповідної виборчої дільниці утворюється не пізніш як за сім днів до дня виборів.

2. У разі якщо під час організації підготовки та проведення виборів народних депутатів України додаткова виборча дільниця утворена не пізніше ніж за 19 днів до дня виборів, дільнична виборча комісія додаткової виборчої дільниці з виборів народних депутатів України утворюється в порядку та строки, передбачені Виборчим кодексом України для звичайної виборчої дільниці.

У разі якщо додаткова виборча дільниця утворена пізніше ніж за 19 днів до дня виборів, дільнична виборча комісія відповідної виборчої дільниці утворюється не пізніш як за сім днів до дня виборів.

3. У випадках, передбачених абзацом другим частин першої та другої цієї статті, суб’єкт подання кандидатур до складу дільничної виборчої комісії вносить до відповідної окружної виборчої комісії подання щодо кандидатур до складу дільничної виборчої комісії не пізніш як за 10 днів до дня виборів із дотриманням вимог, установлених Виборчим кодексом України.

4. Перше засідання дільничної виборчої комісії додаткової виборчої дільниці, утвореної відповідно до абзацу другого частини першої та абзацу другого частини другої цієї статті, скликається не пізніш як на наступний день після дня її утворення.

Стаття 22. Особливості утворення дільничних виборчих комісій закордонних, додаткових закордонних виборчих дільниць

1. Дільнична виборча комісія додаткової закордонної виборчої дільниці утворюється у порядку та строки, передбачені Виборчим кодексом України, залежно від типу виборів для закордонної виборчої дільниці, з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

2. У разі неможливості утворити дільничну виборчу комісію закордонної, додаткової закордонної виборчої дільниці у мінімальному для такої дільниці складі через недостатню кількість кандидатур, запропонованих передбаченими Виборчим кодексом України суб’єктами їх внесення, Міністерство закордонних справ України вносить подання щодо кандидатур до складу дільничних виборчих комісій.

До подання Міністерства закордонних справ України можуть включатися посадові особи дипломатичної служби. При цьому такі особи не можуть становити більше половини складу дільничної виборчої комісії, а також не можуть займати керівних посад у комісії.

Подання Міністерства закордонних справ України підписується Міністром або іншим уповноваженим в установленому порядку представником Міністерства закордонних справ України.

3. За працівниками закордонних дипломатичних установ України, яких включено до складу дільничних виборчих комісій, зберігається оплата праці за основним місцем роботи.

4. У разі необхідності для забезпечення дільничними виборчими комісіями закордонних, додаткових закордонних виборчих дільниць належної підготовки та проведення виборів, у тому числі в день виборів (день повторного голосування), Центральна виборча комісія може збільшити склад відповідної дільничної виборчої комісії за мотивованим поданням Міністерства закордонних справ України, але не більше як до 40 осіб.

Розділ IV. СПИСКИ ВИБОРЦІВ

Стаття 23. Особливості зміни виборчої адреси

1. Кожен виборець може звернутися до органу ведення Реєстру безпосередньо або через закордонну дипломатичну установу України із заявою про зміну виборчої адреси на нову виборчу адресу, що знаходиться на території України або на території іноземної держави, відповідно до вимог Закону України "Про Державний реєстр виборців" з особливостями, встановленими цією статтею.

Таку заяву може бути подано в паперовій або електронній формі.

2. Виборець може особисто подати заяву про зміну виборчої адреси в паперовій формі на території України до будь-якого органу ведення Реєстру, на території іноземної держави - до відповідної закордонної дипломатичної установи України, пред’явивши документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, - паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянство України).

Працівник закордонної дипломатичної установи України, до якої подано заяву про зміну виборчої адреси в паперовій формі, передає її до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України шляхом заповнення відповідної електронної форми з накладенням свого кваліфікованого електронного підпису з використанням мережі Інтернет, якщо на момент отримання такої заяви розпочато функціонування відповідного електронного сервісу. До початку його функціонування керівник закордонної дипломатичної установи України забезпечує невідкладну передачу такої заяви до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України в інший спосіб.

Заяву про зміну виборчої адреси також може бути подано через уповноважену особу, повноваження якої оформлено відповідно до законодавства.

3. В електронній формі заява про зміну виборчої адреси подається до органу ведення Реєстру з накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" з використанням мережі Інтернет у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією, або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку Порталу Дія.

4. Форма заяви про зміну виборчої адреси встановлюється Центральною виборчою комісією та повинна містити відомості, зокрема, про адресу житла (за необхідності із зазначенням іноземної держави), яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою, а також адресу електронної пошти для його повідомлення щодо розгляду заяви про зміну виборчої адреси.

5. Заяву про зміну виборчої адреси може бути подано до органу ведення Реєстру або закордонної дипломатичної установи України не пізніше ніж за 30 днів до дня виборів. За необхідності виборець може звернутися з такою заявою в указаний строк більше ніж один раз.

Заява, подана після зазначеного строку, не розглядається, про що невідкладно повідомляється особа, яка її подала.

У разі якщо строк, установлений цією статтею для подання заяви про зміну виборчої адреси, сплив, виборець може звернутися з такою заявою після закінчення виборчого процесу відповідних виборів.

6. Подання документів (копій документів), що підтверджують зміну виборчої адреси виборця, до заяви про зміну виборчої адреси, передбаченої цією статтею, не вимагається.

7. Кожна заява виборця про зміну виборчої адреси розглядається органом ведення Реєстру в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією, не пізніш як на третій день з дня її отримання.

Про результати розгляду цієї заяви виборцю невідкладно надсилається повідомлення в електронній формі на зазначену ним у заяві адресу електронної пошти.

У разі наявності технічної можливості виборцю, який подав відповідну заяву з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку Порталу Дія, повідомлення щодо розгляду його заяви надсилається також із використанням мобільного застосунку Порталу Дія.

8. Зміна виборчої адреси виборця згідно з цією статтею є підставою для його віднесення до відповідної звичайної або закордонної виборчої дільниці, утвореної на постійній основі.

9. У разі надходження до органу ведення Реєстру відомостей періодичного поновлення персональних даних Реєстру в порядку, встановленому Законом України "Про Державний реєстр виборців", щодо зміни виборчої адреси виборця, який подав заяву про зміну виборчої адреси відповідно до цього Закону, виборча адреса такого виборця визначається на підставі відомостей, поданих відповідними органами, закладами, установами.

Стаття 24. Особливості тимчасової зміни місця голосування виборця

1. Виборець, який має намір проголосувати на відповідних загальнодержавних виборах не за своєю виборчою адресою може звернутися до органу ведення Реєстру безпосередньо або через закордонну дипломатичну установу України із заявою про тимчасову зміну місця голосування відповідно до вимог Закону України "Про Державний реєстр виборців" з особливостями, встановленими цією статтею.

Таку заяву може бути подано в паперовій або електронній формі.

2. Виборець може особисто подати заяву про тимчасову зміну місця голосування в паперовій формі на території України до будь-якого органу ведення Реєстру, на території іноземної держави - до відповідної закордонної дипломатичної установи України, пред’явивши документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, - паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянство України).

Працівник закордонної дипломатичної установи України, до якої подано заяву про тимчасову зміну місця голосування в паперовій формі, передає її до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України шляхом заповнення відповідної електронної форми з накладенням свого кваліфікованого електронного підпису, з використанням мережі Інтернет, у разі якщо на момент отримання такої заяви розпочато функціонування відповідного електронного сервісу. До початку його функціонування керівник закордонної дипломатичної установи України забезпечує невідкладну передачу такої заяви до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України в інший спосіб.

Заява про тимчасову зміну місця голосування може бути подана через уповноважену особу, повноваження якої оформлено відповідно до законодавства.

3. В електронній формі заява про тимчасову зміну місця голосування подається до органу ведення Реєстру з накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" з використанням мережі Інтернет у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією, або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку Порталу Дія.

4. Форма заяви про тимчасову зміну місця голосування встановлюється Центральною виборчою комісією та повинна містити, зокрема, адресу електронної пошти, на яку заявнику можуть бути надіслані повідомлення, передбачені цим Законом.

У заяві про тимчасову зміну місця голосування на період проведення виборів Президента України вказується про необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця на одному етапі виборчого процесу цих виборів (голосування в день виборів Президента України чи в день повторного голосування) або на обох його етапах (голосування в день виборів Президента України та в день повторного голосування).

5. Заяву про тимчасову зміну місця голосування може бути подано до органу ведення Реєстру або закордонної дипломатичної установи України з дня призначення виборів відповідним суб’єктом їх призначення, а в разі, якщо законом не вимагається окремого рішення про їх призначення, - з дня оголошення про початок відповідного виборчого процесу та не пізніше ніж за 15 днів до дня виборів (дня повторного голосування).

Заява, подана пізніше ніж за 15 днів до дня виборів (дня повторного голосування), не розглядається, про що невідкладно повідомляється особа, яка її подала.

6. Заява виборця про тимчасову зміну місця голосування розглядається органом ведення Реєстру в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією, не пізніше як на третій день з дня її отримання.

Про результати розгляду цієї заяви виборцю невідкладно надсилається повідомлення в електронній формі на зазначену ним у заяві адресу електронної пошти.

У разі наявності технічної можливості виборцю, який подав відповідну заяву з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку Порталу Дія, повідомлення щодо розгляду його заяви надсилається також із використанням мобільного застосунку Порталу Дія.

7. Тимчасова зміна місця голосування забезпечує включення виборця до списку виборців на відповідній виборчій дільниці для голосування тільки на тих загальнодержавних виборах, на яких виборець звернувся з відповідною заявою.

Стаття 25. Особливості включення виборця до Реєстру

1. Якщо виборець, який звернувся особисто до органу ведення Реєстру або закордонної дипломатичної установи України із заявою про зміну виборчої адреси, заявою про тимчасову зміну місця голосування чи заявою про голосування за межами України, виявився не включеним до Реєстру, йому повідомляється про це та одночасно пропонується подати заяву про включення до Реєстру з урахуванням вимог статті 19 Закону України "Про Державний реєстр виборців".

При цьому для забезпечення можливості внесення до Реєстру запису про виборця, виборча адреса якого відноситься до території, на яку не поширюються повноваження органу ведення Реєстру, до якого виборцем подано відповідну заяву, такому органу ведення Реєстру надається доступ до бази даних Реєстру в режимі записування.

2. У разі подання виборцем, не включеним до Реєстру, зазначених у частині першій заяв у електронній формі він невідкладно повідомляється про це в автоматизованому режимі з роз’ясненням процедури включення до Реєстру в електронній формі та йому одночасно надається можливість подати заяву про включення до Реєстру.

Стаття 26. Списки виборців на додаткових виборчих дільницях

1. Орган ведення Реєстру виготовляє та передає списки виборців дільничним виборчим комісіям додаткових виборчих дільниць не пізніш як за два дні до дня виборів.

Від імені дільничної виборчої комісії список виборців отримують не менше трьох членів цієї комісії, одним із яких повинен бути голова комісії, а в разі неможливості - заступник голови або секретар комісії.

Про передачу списку виборців складається акт за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, у двох примірниках. Один примірник акта зберігається в органі ведення Реєстру, другий - у дільничній виборчій комісії.

2. Попередні списки виборців для додаткових виборчих дільниць не складаються, іменні запрошення виборцям, включеним до списку виборців на цій дільниці, не виготовляються.

3. Відомості про виборців у списку виборців на додатковій виборчій дільниці зазначаються в алфавітному порядку.

Форма списку виборців для додаткової виборчої дільниці встановлюється Центральною виборчою комісією.

Стаття 27. Особливості складання списків виборців на закордонних, додаткових закордонних виборчих дільницях

1. Орган ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України складає в електронному вигляді список виборців для кожної закордонної, додаткової закордонної виборчої дільниці.

Сформований в електронному вигляді список виборців підписується кваліфікованим електронним підписом керівника органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

Попередні списки виборців для закордонних, додаткових закордонних виборчих дільниць не складаються.

Виборець може перевірити інформацію про виборчу дільницю, до якої його віднесено для участі в голосуванні на відповідних виборах, за допомогою електронних сервісів, запроваджених у мережі Інтернет.

2. До списку виборців на закордонній виборчій дільниці включаються:

1) виборці, які подали заяви про голосування за межами України та віднесені до відповідної виборчої дільниці (активна реєстрація виборця);

2) виборці, які не подали заяв про голосування за межами України та віднесені до відповідної виборчої дільниці за своїми виборчими адресами в Реєстрі;

3) виборці, які тимчасово змінили місце голосування на відповідну виборчу дільницю;

4) члени дільничної виборчої комісії відповідної виборчої дільниці.

3. До списку виборців на додатковій закордонній виборчій дільниці включаються:

1) виборці, які подали заяви про голосування за межами України та віднесені до відповідної виборчої дільниці (активна реєстрація виборця);

2) виборці, які тимчасово змінили місце голосування на відповідну виборчу дільницю;

3) члени дільничної виборчої комісії відповідної виборчої дільниці.

4. Виготовлення списків виборців для додаткових закордонних виборчих дільниць та їх доставка до виборчих дільниць не пізніш як за два дні до дня виборів (дня повторного голосування) забезпечується відповідною закордонною дипломатичною установою України.

Список виборців для кожної закордонної, додаткової закордонної виборчої дільниці передається відповідній дільничній виборчій комісії в електронному вигляді не пізніш як за три дні до дня виборів (дня повторного голосування).

У разі наявності технічної можливості дільничні виборчі комісії додаткових закордонних виборчих дільниць самостійно забезпечують своєчасне виготовлення списків виборців.

Список виборців виготовляється на паперовому носії в одному примірнику, кожний аркуш якого засвідчується підписами голови або заступника голови і секретаря відповідної дільничної виборчої комісії та скріплюється печаткою дільничної виборчої комісії.

Форма списку виборців для закордонних, додаткових закордонних виборчих дільниць встановлюється Центральною виборчою комісією.

Стаття 28. Особливості включення членів окружних і дільничних виборчих комісій до списків виборців

1. Члени окружних виборчих комісій та дільничних виборчих комісій звичайних, додаткових, закордонних, додаткових закордонних виборчих дільниць, не включені до списку виборців на відповідній виборчій дільниці, включаються до нього на підставі рішення відповідної виборчої комісії про утворення або зміни в складі окружної або дільничної виборчої комісії відповідної виборчої дільниці шляхом внесення головою або заступником голови та секретарем дільничної виборчої комісії змін до виготовленого списку виборців у паперовому вигляді. Такі зміни можуть бути внесені до 18 години дня, що передує дню виборів (дню повторного голосування).

Члени окружних виборчих комісій включаються до списку виборців на звичайній виборчій дільниці, найбільш наближеній до місцезнаходження відповідної окружної виборчої комісії. Члени дільничних виборчих комісій включаються до списку виборців на виборчій дільниці, де вони включені до складу виборчої комісії.

2. Під час включення члена дільничної виборчої комісії до списку виборців на відповідній виборчій дільниці відомості про нього, передбачені формою списку виборців, вносяться в кінці списку виборців. При цьому в графі "Примітки" зазначаються дата і номер рішення відповідної виборчої комісії про утворення або зміни в складі дільничної виборчої комісії.

3. Дільнична виборча комісія під час внесення змін до списку виборців на підставі рішення відповідної виборчої комісії про утворення або зміни в складі виборчої комісії невідкладно повідомляє орган ведення Реєстру, повноваження якого поширюються на територію, на якій утворено відповідну виборчу дільницю, про включення виборця з числа членів виборчої комісії до списку виборців.

4. У разі виявлення кратного включення виборця до списків виборців у зв’язку з надходженням повідомлення дільничної виборчої комісії про включення виборця до списку виборців на іншій виборчій дільниці орган ведення Реєстру, який отримав таке повідомлення, невідкладно повідомляє про це відповідну дільничну виборчу комісію, яка зобов’язана виключити такого виборця зі списку виборців на цій дільниці.

Стаття 29. Включення до списків виборців працівників правоохоронних органів, які здійснюють охорону правопорядку в день виборів (день повторного голосування) на виборчих дільницях

1. Виборці з числа працівників правоохоронних органів, які здійснюють охорону правопорядку в день виборів (день повторного голосування) на звичайній, додатковій виборчій дільниці, голосують на відповідній виборчій дільниці.

Такі виборці включаються в день виборів (день повторного голосування) до списку виборців на виборчій дільниці на підставі наказу керівника підрозділу правоохоронного органу, відповідно до якого здійснюється охорона правопорядку в день виборів (день повторного голосування) на виборчій дільниці.

2. Під час включення виборця з числа працівників правоохоронних органів до списку виборців відомості про нього, передбачені формою списку виборців, вносяться головою або заступником голови та секретарем дільничної виборчої комісії у кінці списку виборців, у разі якщо такий виборець не включений до списку виборців на цій виборчій дільниці.

При цьому в графі "Примітки" зазначаються дата і номер наказу керівника підрозділу правоохоронного органу, на підставі якого здійснюється охорона правопорядку в день виборів (день повторного голосування) на виборчій дільниці.

Про включення таких виборців до списку виборців дільнична виборча комісія невідкладно повідомляє орган ведення Реєстру, повноваження якого поширюються на територію, на якій утворено відповідну виборчу дільницю.

Розділ V. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИБОРЧИХ ПРАВ ГРОМАДЯН У ЗАКОРДОННОМУ ВИБОРЧОМУ ОКРУЗІ

Стаття 30. Активна реєстрація виборця для голосування за межами України

1. Виборці, які проживають або на день проведення виборів перебуватимуть на відповідній території іноземної держави, окрім зміни виборчої адреси та тимчасової зміни місця голосування, можуть за власною ініціативою зареєструватися для голосування за межами України (активна реєстрація виборців).

Здійснення активної реєстрації запроваджується для визначення орієнтовної кількості виборців, які мають намір проголосувати на загальнодержавних виборах на території певного регіону іноземної держави, з метою вирішення питання про утворення додаткових закордонних виборчих дільниць відповідно до цього Закону.

Активна реєстрація виборця не змінює його виборчу адресу в Реєстрі.

Активна реєстрація виборця здійснюється шляхом подання виборцем до органу ведення Реєстру безпосередньо або через закордонну дипломатичну установу України заяви про голосування за межами України.

Така заява може бути подана в паперовій або електронній формі.

2. Виборець може особисто подати заяву про голосування за межами України в паперовій формі на території України до будь-якого органу ведення Реєстру, на території іноземної держави - до відповідної закордонної дипломатичної установи України, пред’явивши документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, - паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянство України).

Працівник закордонної дипломатичної установи України, до якої подано заяву про голосування за межами України в паперовій формі, передає її до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України шляхом заповнення відповідної електронної форми з накладенням свого кваліфікованого електронного підпису, з використанням мережі Інтернет, у разі якщо на момент отримання такої заяви розпочато функціонування відповідного електронного сервісу. До початку його функціонування керівник закордонної дипломатичної установи України забезпечує невідкладну передачу такої заяви до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України в інший спосіб.

Заяву про голосування за межами України може бути подано через уповноважену особу, повноваження якої оформлено відповідно до законодавства.

3. В електронній формі заява про голосування за межами України подається до органу ведення Реєстру з накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" з використанням мережі Інтернет у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією, або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку Порталу Дія, після початку функціонування електронних сервісів, упроваджених Центральною виборчою комісією відповідно до цього Закону.

4. Форма заяви про голосування за межами України встановлюється Центральною виборчою комісією та повинна містити відомості, зокрема, про населений пункт іноземної держави, де виборець має намір проголосувати на загальнодержавних виборах, а також адресу електронної пошти для його повідомлення про віднесення до відповідної закордонної виборчої дільниці.

5. Заяву про голосування за межами України може бути подано до органу ведення Реєстру або закордонної дипломатичної установи України з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні та не пізніш як за п’ять днів до початку виборчого процесу відповідних виборів.

Заява, подана після зазначеного строку, не розглядається, про що невідкладно повідомляється особа, яка її подала.

6. З урахуванням даних щодо активної реєстрації виборців за можливості утворюється відповідно до цього Закону додаткова закордонна виборча дільниця, після чого орган ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України з використанням засобів автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи "Державний реєстр виборців", беручи до уваги населений пункт іноземної держави, вказаний виборцем у заяві про голосування за межами України, здійснює віднесення кожного виборця до відповідної додаткової закордонної виборчої дільниці.

У разі якщо додаткову закордонну виборчу дільницю згідно з цим Законом не утворено, виборці, які подали заяви про голосування за межами України, включаються на відповідних виборах до списку виборців найближчої виборчої дільниці, утвореної на території відповідного консульського округу.

7. Не пізніш як за 17 днів до дня виборів орган ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України надсилає засобами автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи "Державний реєстр виборців" на адресу електронної пошти виборця, який подав заяву про голосування за межами України, повідомлення із зазначенням дати проведення виборів, номера закордонної або додаткової закордонної виборчої дільниці, до якої його віднесено, адреси (місцезнаходження) приміщення для голосування, часу початку і закінчення голосування.

У разі наявності технічної можливості виборцю, який подав відповідну заяву з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку Порталу Дія, повідомлення надсилається також із використанням мобільного застосунку Порталу Дія.

8. Виборець, віднесений до закордонної або додаткової закордонної виборчої дільниці на підставі його заяви про голосування за межами України, до списку виборців на будь-якій іншій виборчій дільниці, в тому числі в Україні, не включається.

Стаття 31. Визначення кількості виборчих бюлетенів для голосування в закордонному виборчому окрузі

1. Виборчі бюлетені для голосування в закордонному виборчому окрузі для кожної виборчої дільниці, утвореної за кордоном, виготовляються в кількості, що визначається Міністерством закордонних справ України за пропозиціями закордонних дипломатичних установ України.

Під час визначення кількості бюлетенів враховується інформація про кількість виборців, віднесених до відповідної виборчої дільниці, кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені на закордонних виборчих дільницях на останніх загальнодержавних виборах, пропускна спроможність виборчої дільниці.

2. Пропозиції щодо кількості виборчих бюлетенів для голосування в закордонному виборчому окрузі надаються Центральній виборчій комісії Міністерством закордонних справ України не пізніш як за 14 днів до дня виборів (дня повторного голосування).

Стаття 32. Порядок транспортування виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації додаткових закордонних виборчих дільниць

1. Транспортування виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації до місцезнаходження дільничних виборчих комісій додаткових закордонних виборчих дільниць забезпечується Міністерством закордонних справ України у спосіб, що забезпечує збереження та своєчасну доставку такої документації до додаткових закордонних виборчих дільниць.

2. Приймання виборчої документації дільничною виборчою комісією додаткової закордонної виборчої дільниці від особи, яка доставила виборчі бюлетені, відбувається на засіданні цієї виборчої комісії.

3. Після встановлення підсумків голосування виборчі бюлетені та інша виборча документація запаковуються у порядку, визначеному Виборчим кодексом України, та транспортуються до відповідної закордонної дипломатичної установи України.

Транспортування виборчої документації до закордонної дипломатичної установи України та її передача Центральній виборчій комісії забезпечується Міністерством закордонних справ України у спосіб, що забезпечує її збереження та своєчасну доставку Центральній виборчій комісії.

Стаття 33. Особливості голосування на закордонних, додаткових закордонних виборчих дільницях

1. На закордонній виборчій дільниці голосування виборців проводиться з 8 до 20 години за місцевим часом держави, в якій утворено таку дільницю.

2. У разі якщо станом на 20 годину за місцевим часом держави, в якій утворено відповідну виборчу дільницю, на виборчій дільниці біля приміщення для голосування присутні виборці, які прийшли для голосування, але не встигли проголосувати, голова дільничної виборчої комісії оголошує про продовження часу голосування на цій виборчій дільниці, але не пізніше ніж до 24 години за місцевим часом держави, а також надсилає відповідне повідомлення технічними засобами електронних комунікацій через Міністерство закордонних справ України до Центральної виборчої комісії.

Після виходу з приміщення для голосування останнього виборця приміщення зачиняється і в ньому залишаються лише члени виборчої комісії та особи, які згідно з Виборчим кодексом України мають право бути присутніми на засіданні виборчої комісії.

3. Після закінчення голосування та зачинення приміщення для голосування на закордонній виборчій дільниці здійснюється підрахунок голосів виборців у порядку, встановленому Виборчим кодексом України.

Розділ VI. ОСОБЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ВИБОРІВ

Стаття 34. Заходи безпеки під час організації підготовки та проведення виборів

1. Роботу виборчих комісій має бути організовано з дотриманням пріоритету забезпечити недопущення ризиків для життя та здоров’я членів виборчої комісії, виборців та інших учасників виборчого процесу.

2. У випадку настання під час організації роботи окружних або дільничних виборчих комісій (під час проведення засідань комісії, приймання-передачі виборчих бюлетенів, іншої виборчої документації, транспортування і передачі документації до відповідної виборчої комісії тощо) надзвичайних ситуацій, небезпечних подій, що за своїми наслідками становлять загрозу життю або здоров’ю членів виборчої комісії, виборців та інших учасників виборчого процесу, робота такої комісії призупиняється до усунення відповідних ризиків для життя та здоров’я.

3. У випадку настання під час голосування на виборчій дільниці надзвичайних ситуацій, небезпечних подій, які за своїми наслідками становлять загрозу життю або здоров’ю членів дільничної виборчої комісії, виборців та інших учасників виборчого процесу, присутніх на виборчій дільниці у приміщенні для голосування чи біля нього, голосування виборців на виборчій дільниці призупиняється.

Голова дільничної виборчої комісії невідкладно оголошує про призупинення голосування на цій виборчій дільниці, а також інформує про це відповідну окружну виборчу комісію та Центральну виборчу комісію.

Голосування виборців на виборчій дільниці має бути продовжено після усунення відповідних ризиків для життя та здоров’я.

У разі неможливості відновити голосування виборців на виборчій дільниці до закінчення часу, відведеного для голосування, члени дільничних виборчих комісій після усунення ризиків для їх життя та здоров’я здійснюють підрахунок голосів виборців, які встигли проголосувати на виборчій дільниці до призупинення голосування, у порядку, встановленому Виборчим кодексом України.

4. У випадках, передбачених частинами другою та третьою цієї статті, члени окружних та дільничних виборчих комісій за можливості вживають заходів, спрямованих на забезпечення збереження списків виборців, виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації, що перебуває у приміщенні виборчої комісії, приміщенні для голосування.

5. Для сприяння координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, підприємств, установ та організацій під час настання на виборчих дільницях надзвичайних ситуацій, небезпечних подій, що за своїми наслідками становлять загрозу життю або здоров’ю членів дільничної виборчої комісії, виборців та інших учасників виборчого процесу, Кабінетом Міністрів України можуть утворюватися допоміжні органи (оперативні групи).

До складу зазначених допоміжних органів можуть входити представники Центральної виборчої комісії, органів сектору безпеки і оборони, місцевих державних адміністрацій (інших органів, які відповідно до закону здійснюють їх повноваження) та інших компетентних державних органів і органів місцевого самоврядування.

Такі допоміжні органи з урахуванням положень цієї статті розробляють рекомендації, протоколи дій та інші документи з питань забезпечення безпеки в разі загрози виникнення або настання надзвичайних ситуацій, небезпечних подій, які за своїми наслідками становлять загрозу життю або здоров’ю членів дільничної виборчої комісії, виборців та інших учасників виборчого процесу під час організації підготовки та проведення виборів.

6. Державні органи, місцеві органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування або інші органи (посадові особи), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, зобов’язані вживати всіх необхідних заходів для забезпечення відновлення роботи окружних та дільничних виборчих комісій, а також для забезпечення можливості виборцям проголосувати на виборчій дільниці.

Стаття 35. Міжвідомча робоча група з питань протидії зовнішньому втручанню у виборчий процес

1. З метою забезпечення координації заходів з протидії втручанню іноземних держав, пов’язаних з ними юридичних та фізичних осіб, інших іноземних суб’єктів у виборчий процес Кабінет Міністрів України утворює Міжвідомчу робочу групу з питань протидії зовнішньому втручанню у виборчий процес.

2. Положення про Міжвідомчу робочу групу та її склад затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із Центральною виборчою комісією.

3. Основними завданнями Міжвідомчої робочої групи є:

1) розроблення та координація виконання плану заходів щодо:

виявлення, запобігання та протидії дезінформації та маніпулюванню інформацією іноземними суб’єктами;

виявлення та нейтралізації фактів іноземного фінансування виборчих кампаній, зокрема із застосуванням новітніх технологій;

протидії кіберзагрозам іноземних суб’єктів, що виникають під час організації підготовки і проведення виборів;

запобігання використанню третіх осіб в інтересах іноземних суб’єктів;

інших форм зовнішнього втручання у виборчий процес;

2) координація дій державних органів, правоохоронних органів, органів адміністрування виборчих процесів, учасників виборчого процесу з питань протидії зовнішньому втручанню у виборчий процес;

3) забезпечення взаємодії та координації заходів з відповідними інституціями Європейського Союзу, Ради Європи, іноземними державами та міжнародними організаціями у сфері запобігання спільним загрозам зовнішнього втручання у виборчий процес.

Розділ VII. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та діє протягом ____.

2. Кабінету Міністрів України:

1) протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити фінансування виборів Президента України та виборів народних депутатів України, призначених згідно з цим Законом, за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку і проведення відповідних виборів;

3) забезпечити додаткове фінансування діяльності Центральної виборчої комісії, пов’язаної з підготовкою до загальнодержавних виборів, які повинні відбутися після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, зокрема із здійсненням нею заходів, необхідних для реалізації цього Закону, а також спрямованих на забезпечення кіберзахисту інформаційно-аналітичних та інформаційно-комунікаційних систем Центральної виборчої комісії;

4) забезпечити розробку та впровадження програмних засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема мобільного застосунку Порталу Дія, необхідних для реалізації цього Закону;

5) забезпечити спільно з Центральною виборчою комісією, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення проведення інформування виборців щодо виборчих процедур, передбачених цим та іншими законами України.

3. Центральній виборчій комісії:

прийняти акти, необхідні для реалізації цього Закону, та привести свої акти у відповідність з цим Законом;

протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом внести Кабінету Міністрів України подання щодо додаткового обсягу фінансування за бюджетною програмою, за якою здійснюється фінансове забезпечення діяльності Центральної виборчої комісії, необхідного для підготовки до загальнодержавних виборів, які повинні відбутися після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, зокрема для здійснення нею заходів, необхідних для реалізації цього Закону, а також для забезпечення кіберзахисту інформаційно-аналітичних та інформаційно-комунікаційних систем Центральної виборчої комісії;

після припинення чи скасування воєнного стану в Україні та до початку виборчого процесу відповідних загальнодержавних виборів внести на розгляд Кабінету Міністрів України подання щодо обсягу фінансування видатків на підготовку та проведення відповідних виборів;

забезпечити модернізацію, розробку та впровадження в мережі Інтернет електронних сервісів для реалізації положень цього Закону.

4. Установити, що з метою забезпечення дотримання законного перебігу виборчого процесу, реалізації та захисту виборчих прав громадян, прав суб’єктів виборчого процесу Центральна виборча комісія має право вирішувати питання, не врегульовані Виборчим кодексом України та цим Законом, які пов’язані з організацією підготовки і проведення виборів.

Голова

Верховної Ради України