Договір 
                          про Антарктику 

          ( На доповнення додатково див. Протокол 
           ( 995_645 ) від 04.10.91 ) 
 

          ( Про приєднання до Договору див. Постанову ВР 
            N 2609-XII ( 2609-12 ) від 17.09.92 ) 
 

     Дата підписання:         01.12.1959

     Дата приєднання України: 17.09.1992

     Дата набуття чинності:   28.10.1992 

     Уряди Аргентини,  Австралії,   Бельгії,   Чилі,   Французької 
Республіки,       Японії,      Нової      Зеландії,      Норвегії, 
Південно-Африканського  Союзу,  Союзу  Радянських   Соціалістичних 
Республік,  Сполученого  Королівства  Великобританії  i  Північної 
Ірландії  та  Сполучених  Штатів  Америки,

     усвідомлюючи,   що  в  інтересах  всього  людства  Антарктика 
повинна  й надалі завжди використовуватись виключно в мирних цілях 
i не повинна стати ареною або предметом міжнародних розбіжностей;

     визнаючи істотний вклад,  внесений у наукове пізнання завдяки 
міжнародному співробітництву в наукових дослідженнях в Антарктиці; 
переконані  в  тому,  що  встановлення  міцного   фундаменту   для 
продовження  й  розвитку  такого співробітництва на основі свободи 
наукових досліджень в Антарктиці,  як воно здійснювалось  протягом 
Міжнародного  геофізичного  року,  відповідає  інтересам  науки  i 
прогресу всього людства;

     переконані також   у   тому,   що  Договір,  який  забезпечує 
використання  Антарктики  тільки  в  мирних  цілях  i  продовження 
міжнародної  згоди  в  Антарктиці,  сприятиме  здійсненню  цілей i 
принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 );

     погодилися про таке: 

                             Стаття I 

     (1) Антарктика   використовується   тільки  в  мирних  цілях.
 
Забороняються,  зокрема,  будь-які заходи  військового  характеру, 
такі,   як   створення  військових  баз  i  укріплень,  проведення 
військових маневрів, а також випробування будь-яких видів зброї.

     (2) Цей   Договір  не  перешкоджає  використанню  військового 
персоналу чи оснащення для наукових досліджень або  для  будь-яких 
інших мирних цілей. 

                            Стаття II 

     Свобода наукових  досліджень в Антарктиці i співробітництво з 
цією  метою,  як  вони   застосовувались   протягом   Міжнародного 
геофізичного року, продовжуватимуться відповідно до положень цього 
Договору. 

                           Стаття  III 

     (1) Для  сприяння  міжнародному  співробітництву  у  наукових 
дослідженнях  в  Антарктиці,  як  це передбачено в Статті II цього 
Договору,  Договірні  Сторони  погоджуються,  що   в   максимально 
можливому i практично здійснюваному ступені:

     а) проводиться обмін  інформацією  стосовно  планів  наукових 
робіт  в  Антарктиці  з тим,  щоб забезпечити максимальну економію 
коштів i ефективність робіт;

     b) проводиться  обмін  науковим  персоналом  в Антарктиці між 
експедиціями i станціями;

     с) проводиться   обмін   даними   i   результатами   наукових 
спостережень в Антарктиці та забезпечується вільний доступ до них.

     (2) При    виконанні   цієї   Статті   всіляко   заохочується 
встановлення   відносин   ділового    співробітництва    з    тими 
спеціалізованими установами Організації Об'єднаних Націй та іншими 
міжнародними організаціями,  для яких Антарктика становить інтерес 
у науковому або технічному відношенні. 

                            Стаття IV 

     (1)   Ніщо,   що  міститься  в  цьому  Договорі,  не  повинно 
тлумачитись як:

     а) відмова будь-якої з Договірних Сторін від раніше заявлених 
прав або претензій на територіальний суверенітет в Антарктиці;

     b) відмова будь-якої з Договірних Сторін від будь-якої основи 
для претензії  на  територіальний  суверенітет  в  Антарктиці  або 
скорочення  цієї  основи,  яку  вона  може  мати  в  результаті її 
діяльності чи діяльності її громадян  в  Антарктиці  або  з  інших 
причин;

     с) таке,  що завдає  шкоди  позиції  будь-якої  з  Договірних 
Сторін  щодо  визнання або невизнання нею права чи претензії,  або 
основи для претензії будь-якої  іншої  держави  на  територіальний 
суверенітет в Антарктиці.

     (2) Ніякі дії  або  діяльність,  що  мають  місце,  поки  цей 
Договір   залишається  чинним,  не  створюють  основи  для  заяви, 
підтримання або заперечення будь-якої претензії на  територіальний 
суверенітет в Антарктиці i не створюють ніяких прав суверенітету в 
Антарктиці.
 Ніяка нова претензія або розширення існуючої претензії 
на  територіальний  суверенітет в Антарктиці не заявляється,  поки 
цей Договір залишається чинним. 

                             Стаття V 

     (1) Будь-які ядерні вибухи в Антарктиці i видалення  в  цьому 
районі радіоактивних матеріалів забороняються.

     (2) У разі  укладення  міжнародних  угод,  в  яких  братимуть 
участь усі Договірні Сторони,  представники яких мають право брати 
участь у нарадах,  передбачених Статтею IX,  стосовно використання 
ядерної енергії, включаючи ядерні вибухи i видалення радіоактивних 
відходів,  в Антарктиці застосовуватимуться  правила,  встановлені 
такими угодами. 

                            Стаття  VI 

     Положення цього  Договору застосовуються до району південніше 
60-ї паралелі південної широти,  включаючи всі шельфові льодовики, 
але  ніщо  в  цьому  Договорі не зачіпає i ніяким чином не зачіпає 
прав  будь-якої  держави  або  здійснення   цих   прав,   визнаних 
міжнародним правом щодо відкритого моря, в межах цього району. 

                           Стаття  VII 

     (1) Для   сприяння   досягненню   цілей  i  для  забезпечення 
додержання  положень  цього  Договору  кожна  Договірна   Сторона, 
представники якої мають право брати участь у нарадах, передбачених 
у Статті IX цього Договору, має право призначати спостерігачів для 
проведення   будь-якої   інспекції,   передбаченої  цією  Статтею. 
Спостерігачі повинні бути громадянами тих Договірних  Сторін,  які 
їх  призначають.  Прізвища  спостерігачів  повідомляються кожною з 
Договірних Сторін,  що має право призначати спостерігачів; подібне 
повідомлення робиться i про закінчення строку їх призначення.

     (2) Кожний спостерігач,  призначений відповідно  до  положень 
пункту (1) цієї Статті,  має повну свободу доступу в будь-який час 
у будь-який або всі райони Антарктики.

     (3) Всі райони Антарктики,  включаючи всі станції,  установки 
та устаткування в цих районах,  а також усі  морські  й  повітряні 
судна в пунктах розвантаження i вантаження вантажу або персоналу в 
Антарктиці,   завжди    відкриті    для    інспекції    будь-якими 
спостерігачами,  призначеними  відповідно  до  положень пункту (1) 
цієї Статті.

     (4) Спостереження  з повітря може проводитись у будь-який час 
над будь-яким або  всіма  районами  Антарктики  кожною  Договірною 
Стороною,  що  має  право  призначати  спостерігачів.

     (5) Кожна  з Договірних Сторін після набуття для неї чинності 
цим Договором інформує інші Договірні Сторони i надалі  повідомляє 
їх завчасно:

     а) про всі експедиції в Антарктику або  в  межах  Антарктики, 
які  проводяться  її  суднами або громадянами,  i всі експедиції в 
Антарктику,  що організуються на її території або направляються  з 
її території;

     b) про  всі станції в Антарктиці,  які займають її громадяни;

     c) про   будь-який   військовий   персонал   або   оснащення, 
призначене для направлення нею в Антарктику  з  додержанням  умов, 
передбачених у пункті (2) Статті I цього Договору.
 

                           Стаття  VIII 

     (1) Для  сприяння  здійсненню  ними своїх функцій на підставі 
цього  Договору  i  без  шкоди  для  відповідної  позиції   кожної 
Договірної  Сторони стосовно юрисдикції над усіма іншими особами в 
Антарктиці, спостерігачі, призначені відповідно до положень пункту 
(1)  Статті  VII,  i науковий персонал,  яким обмінюються згідно з 
підпунктом (1) b)  Статті  III  Договору,  а  також  персонал,  що 
супроводжує  будь-яких  таких  осіб,  перебувають  під юрисдикцією 
тільки тієї Договірної Сторони, громадянами якої вони є, щодо всіх 
дій  або  упущень,  які  мають  місце  під  час  їх  перебування в 
Антарктиці для виконання своїх функцій.

     (2) Без шкоди для положень пункту (1) цієї Статті i до вжиття 
заходів  відповідно  до  положень  підпункту  (1)  е)  Статті   IX 
зацікавлені  Договірні Сторони в будь-якому випадку спору стосовно 
здійснення юрисдикції  в  Антарктиці  негайно  консультуються  між 
собою з метою досягнення взаємоприйнятного рішення. 

                            Стаття IX 

     (1) Представники  Договірних  Сторін,  згаданих  у  преамбулі 
цього Договору,  зберуться в місті Канберрі не пізніше  ніж  через 
два  місяці  після  набуття чинності цим Договором i збиратимуться 
згодом через проміжки часу i в місцях,  які будуть ними визначені, 
з   метою  обміну  інформацією,  взаємних  консультацій  з  питань 
Антарктики,  що становлять спільний  інтерес,  а  також  розробки, 
розгляду   та  рекомендації  своїм  урядам  заходів,  що  сприяють 
здійсненню принципів i  цілей  цього  Договору,  включаючи  заходи 
щодо:

     а) використання Антарктики тільки в мирних цілях;

     b) сприяння науковим дослідженням в Антарктиці;

     с) сприяння    міжнародному   науковому   співробітництву   в 
Антарктиці;

     d) сприяння здійсненню прав інспекції,  передбачених у Статті 
VII цього Договору;

     е) питань,  що стосуються здійснення юрисдикції в Антарктиці;

     f) охорони i збереження  живих  ресурсів  у  Антарктиці.

     (2) Кожна  Договірна  Сторона,  яка  стала  учасником   цього 
Договору,  шляхом  приєднання  відповідно до положень Статті XIII, 
має право призначати представників для участі в нарадах,  згаданих 
у  пункті (1) цієї Статті,  протягом того часу,  поки ця Договірна 
Сторона виявляє свою зацікавленість в Антарктиці  проведенням  там 
істотної   науково-дослідної   діяльності,   такої,  як  створення 
наукової станції або посилка наукової експедиції.

     (3) Доповіді  спостерігачів,  згаданих  у  Статті  VII  цього 
Договору,  направляються  представникам  Договірних  Сторін,   які 
беруть участь у нарадах, згаданих у пункті (1) цієї Статті.

     (4) Заходи,  згадані в  пункті  (1)  цієї  Статті,  набирають 
чинності   після  затвердження  їх  усіма  Договірними  Сторонами, 
представники яких мали право брати участь у нарадах, скликаних для 
розгляду цих заходів.

     (5) Будь-яке або всі права,  встановлені  в  цьому  Договорі, 
можуть  здійснюватись  з  дня набуття чинності Договором незалежно 
від того,  були чи не були будь-які заходи, що сприяють здійсненню 
таких   прав,   запропоновані,  розглянуті  або  схвалені,  як  це 
передбачено у цій Статті. 

                             Стаття Х 

     Кожна з   Договірних    Сторін    зобов'язується    докладати 
відповідних  зусиль,  сумісних  зі Статутом Організації Об'єднаних 
Націй,  з  тим,  щоб  в  Антарктиці   не   проводилось   будь-якої 
діяльності, що суперечить принципам або цілям цього Договору. 

                            Стаття XI 

     (1) У разі виникнення будь-якого спору між двома або кількома 
Договірними  Сторонами  щодо  тлумачення  або  застосування  цього 
Договору,  ці  Договірні  Сторони консультуються між собою з метою 
розв'язання    спору    шляхом     переговорів,     розслідування, 
посередництва, примирення, арбітражу, судового розгляду або іншими 
мирними засобами за їх власним вибором.

     (2) Будь-який  спір  такого  роду,  який  не  буде розв'язано 
зазначеним шляхом,  передається за згодою в кожному  випадку  всіх 
Сторін,  що  беруть  участь у спорі,  на розв'язання у Міжнародний 
Суд; проте, якщо не буде досягнуто домовленості про передачу спору 
в   Міжнародний  Суд,  Сторони,  що  беруть  участь  у  спорі,  не 
звільняються від обов'язку  продовжувати  пошук  його  розв'язання 
будь-яким  з  різних мирних засобів,  зазначених у пункті (1) цієї 
Статті. 

                            Стаття XII 

     (1) а) Цей Договір може бути змінено або в  нього  може  бути 
внесено поправку в будь-який час за згодою всіх Договірних Сторін, 
представники яких мають право брати участь у нарадах, передбачених 
Статтею IX. Будь-яка така зміна або будь-яка така поправка набуває 
чинності  після  одержання  урядом-депозитарієм  від  усіх   таких 
Договірних Сторін повідомлення про ратифікацію.

     b) Така зміна або така поправка потім набуває  чинності  щодо 
будь-якої   іншої  Договірної  Сторони  після  одержання  від  неї 
урядом-депозитарієм повідомлення про  ратифікацію.  Будь-яка  така 
Договірна   Сторона,   від   якої  не  одержано  повідомлення  про 
ратифікацію протягом двох років з дня набуття чинності зміною  або 
поправкою  відповідно  до  положень  підпункту (1) а) цієї Статті, 
розглядається як така,  що вийшла з  Договору  в  день  закінчення 
цього строку.

     (2) а) Якщо після закінчення тридцяти  років  з  дня  набуття 
чинності цим Договором будь-яка з Договірних Сторін,  представники 
якої мають право брати участь у нарадах,  передбачених Статтею IX, 
того      вимагатиме      шляхом      звернення,      направленого 
урядові-депозитарію,  то буде скликана так швидко, як це практично 
може  бути  здійснено,  конференція  всіх  Договірних  Сторін  для 
розгляду питання про те, як діє Договір.

     b) Будь-яка  зміна  цього  Договору  або будь-яка поправка до 
нього,  які   схвалені   на   зазначеній   конференції   більшістю 
представлених  на  ній Договірних Сторін,  включаючи більшість тих 
Сторін,  представники яких мають право  брати  участь  у  нарадах, 
передбачених  Статтею  IX, доводяться урядом-депозитарій до відома 
всіх Договірних Сторін  негайно  після  закінчення  конференції  i 
набирають чинності відповідно до положень пункту (1) цієї Статті.

     с) Якщо будь-яка така зміна або  будь-яка  така  поправка  не 
набере  чинності  відповідно  до  положень  підпункту  (1) а) цієї 
Статті протягом двох років  з  дня  повідомлення  всіх  Договірних 
Сторін,  будь-яка  Договірна  Сторона  може  в будь-який час після 
закінчення цього строку повідомити уряд-депозитарій про свій вихід 
з  цього  Договору;  такий вихід з Договору набуває чинності після 
закінчення двох років з дня  одержання  урядом-депозитарієм  цього 
повідомлення. 

                           Стаття XIII 

     (1) Цей Договір підлягає ратифікації Державами, які підписали 
його. Договір відкритий для приєднання до нього будь-якої держави, 
що  є  членом  Організації  Об'єднаних Націй,  або будь-якої іншої 
держави, яку може бути запрошено приєднатись до Договору за згодою 
всіх Договірних Сторін, представники яких мають право брати участь 
у нарадах, передбачених Статтею IX цього Договору.

     (2) Ратифікація   цього  Договору  або  приєднання  до  нього 
здійснюється  кожною  Державою  відповідно  до  її  конституційної 
процедури.

     (3) Ратифікаційні грамоти та акти про приєднання здаються  на 
зберігання    урядові    Сполучених   Штатів   Америки,   який   є 
урядом-депозитарієм.

     (4) Уряд-депозитарій  повідомляє  всі Держави,  які підписали 
Договір i приєднались до  нього,  про  дату  здачі  на  зберігання 
кожної  ратифікаційної грамоти або кожного акта про приєднання,  а 
також про дату набуття чинності Договором i будь-якої  його  зміни 
або будь-якої поправки до нього.

     (5) Після здачі на  зберігання  ратифікаційних  грамот  всіма 
Державами,  які підписали Договір, цей Договір набуде чинності для 
цих Держав  i  для  Держав,  які  здали  на  зберігання  акти  про 
приєднання. Надалі Договір набуває чинності для будь-якої Держави, 
що приєдналась, після здачі нею на зберігання акта про приєднання.

     (6) Цей   Договір   буде   зареєстровано  урядом-депозитарієм 
відповідно до положень Статті 102 Статуту  Організації  Об'єднаних 
Націй ( 995_010 ) . 

                            Стаття XIV 

     Цей Договір,  складений англійською,  французькою, російською 
та  іспанською  мовами,  причому  кожний  з  текстів  є   однаково 
автентичним,  буде  здано  на  зберігання в архів Уряду Сполучених 
Штатів  Америки,  який  надсилає  належним  чином  завірені  копії 
Договору  урядам  Держав,  які підписали його,  або приєднались до 
нього.

     На посвідчення  чого повноважні представники,  належним чином 
на те уповноважені,  підписали цей Договір.

     Укладено  в  Вашингтоні  грудня  першого дня тисяча дев'ятсот 
п'ятдесят дев'ятого року. 
 

     "Закони та підзаконні акти України" т.14,

      Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998