Закон; Органи влади СРСР від 01.12.1988 № 9853-XI "Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) СРСР". Інше законодавство України. 1988

Актуальність документа станом на 20.08.2025

завантажити документ, актуальний на поточний час

З А К О Н

СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК

N 9853-XI від 01.12.88

vd881201 vn9853-XI

{ Закон не застосовується на території України
згідно із Законом
N 2215-IX ( 2215-20 ) від 21.04.2022 }

Про зміни і доповнення Конституції
(Основного Закону) СРСР

З метою розвитку соціалістичної демократії, самоврядування

народу, вдосконалення виборчої системи, структури і діяльності Рад

народних депутатів і органів правосуддя Верховна Рада Союзу

Радянських Соціалістичних Республік п о с т а н о в л я є:

I. Внести до Конституції СРСР ( n0001400-77 ) такі зміни і

доповнення:

1. Главу 12 викласти в такій редакції:

"Глава 12

Система і принципи діяльності Рад народних депутатів

Стаття 89. Ради народних депутатів - З'їзд народних депутатів

СРСР і Верховна Рада СРСР, З'їзди народних депутатів і Верховні

Ради союзних і автономних республік, місцеві Ради народних

депутатів - крайові, обласні, автономних областей, автономних

округів, районні, міські, районні в містах, селищні та сільські -

становлять єдину систему представницьких органів державної влади.

Стаття 90. Строк повноважень Рад народних депутатів - п'ять

років.

Вибори народних депутатів призначаються не пізніше як за

чотири місяці до закінчення строку повноважень відповідних органів

державної влади.

Стаття 91. Найважливіші питання загальносоюзного,

республіканського і місцевого значення вирішуються на засіданнях

З'їздів народних депутатів, сесіях Верховних Рад і місцевих Рад

народних депутатів або ставляться ними на референдуми.

З'їзди народних депутатів обирають Верховні Ради і Голів

Верховних Рад. Місцеві Ради народних депутатів обирають голів Рад.

Верховні Ради і місцеві Ради народних депутатів, за винятком

міських (міст районного підпорядкування), селищних і сільських,

мають свої президії.

Ради народних депутатів утворюють постійні комісії, створюють

виконавчі і розпорядчі, а також інші підзвітні їм органи.

Службові особи, які обираються або призначаються Радами

народних депутатів, не можуть займати свої посади більш як два

строки підряд.

Будь-яка службова особа може бути достроково звільнена з

посади, яку вона займає, в разі неналежного виконання нею своїх

службових обов'язків.

Стаття 92. Ради народних депутатів утворюють органи народного

контролю, який поєднує державний контроль з громадським контролем

трудящих на підприємствах, в установах і організаціях.

Органи народного контролю перевіряють виконання вимог

законодавства, державних програм і завдань; ведуть боротьбу з

порушеннями державної дисципліни, проявами місництва, відомчого

підходу до справи, з безгосподарністю й марнотратством, тяганиною

і бюрократизмом; координують роботу інших контрольних органів;

сприяють удосконаленню структури і роботи державного апарату.

Стаття 93. Ради народних депутатів безпосередньо і через

створювані ними органи керують усіма галузями державного,

господарського і соціально-культурного будівництва, приймають

рішення, забезпечують їх виконання, здійснюють контроль за

проведенням рішень у життя.

Стаття 94. Діяльність Рад народних депутатів будується на

основі колективного, вільного, ділового обговорення і вирішення

питань, гласності, регулярної звітності виконавчих і розпорядчих

органів, інших створюваних Радами органів перед ними та

населенням, широкого залучення громадян до участі в їх роботі.

Ради народних депутатів і створювані ними органи враховують

громадську думку, виносять на обговорення громадян найважливіші

питання загальнодержавного і місцевого значення, систематично

інформують громадян про свою роботу і прийняті рішення".

2. Главу 13 викласти в такій редакції:

"Глава 13

Виборча система

Стаття 95. Вибори народних депутатів проводяться по

одномандатних або багатомандатних виборчих округах на основі

загального, рівного і прямого виборчого права при таємному

голосуванні. З метою забезпечення представництва громадських

організацій за нормами, встановленими законами Союзу РСР, союзних

і автономних республік, третина народних депутатів СРСР, народних

депутатів союзних і автономних республік обирається від

громадських організацій - Комуністичної партії Радянського Союзу,

професійних спілок, кооперативних організацій, Всесоюзної

Ленінської Комуністичної Спілки Молоді, об'єднань жінок, ветеранів

війни і праці, наукових працівників, творчих спілок та інших

організацій, які були створені у встановленому законом порядку і

мають загальносоюзні або республіканські органи. Вибори народних

депутатів від громадських організацій проводяться на їх з'їздах,

конференціях або пленумах їх загальносоюзних або республіканських

органів.

Стаття 96. Вибори народних депутатів від виборчих округів є

загальними: право обирати мають громадяни СРСР, які досягли 18

років.

Право обирати депутатів від громадських організацій мають

усі делегати їх з'їздів, конференцій або учасники пленумів їх

загальносоюзних або республіканських органів.

Народним депутатом може бути обраний громадянин СРСР, який

досяг 18 років, а народним депутатом СРСР - який досяг 21 року.

Громадянин СРСР не може бути одночасно народним депутатом

більш як у двох Радах народних депутатів.

Особи, які входять до складу Ради Міністрів СРСР, Рад

Міністрів союзних і автономних республік, виконавчих комітетів

місцевих Рад народних депутатів, за винятком голів цих органів,

керівники відомств, відділів і управлінь виконавчих комітетів

місцевих Рад, судді і державні арбітри не можуть бути депутатами в

Раді, якою вони призначаються або обираються.

У виборах не беруть участі психічно хворі громадяни, визнані

судом недієздатними, особи, які тримаються в місцях позбавлення

волі, а також направлені за рішенням суду в місця примусового

лікування.

Стаття 97. Вибори народних депутатів від виборчих округів є

рівними: виборець по кожному виборчому округу має один голос;

виборці беруть участь у виборах на рівних засадах.

При виборах народних депутатів від громадської організації

кожен делегат її з'їзду, конференції або учасник пленуму має один

голос і всі вони беруть участь у виборах на рівних засадах.

Стаття 98. Вибори народних депутатів від виборчих округів є

прямими: народні депутати обираються громадянами безпосередньо.

Народні депутати від громадських організацій обираються

безпосередньо делегатами їх з'їздів, конференцій або учасниками

пленумів їх загальносоюзних або республіканських органів.

Стаття 99. Голосування на виборах народних депутатів є

таємним: контроль за волевиявленням голосуючих не допускається.

Стаття 100. Право висування кандидатів у народні депутати по

виборчих округах належить трудовим колективам, громадським

організаціям, зборам виборців за місцем проживання і

військовослужбовців по військових частинах, а висування кандидатів

у народні депутати від громадських організацій - їх

загальносоюзним або республіканським органам, які враховують

пропозиції щодо кандидатів у депутати, що надійшли від місцевих

органів, низових колективів і членів цих організацій.

Кількість кандидатів у народні депутати не обмежується. Кожен

учасник передвиборних зборів може пропонувати для обговорення

будь-які кандидатури, в тому числі і свою.

До виборчих бюлетенів може бути включено будь-яку кількість

кандидатів.

При виборах народних депутатів від виборчих округів можуть

проводитись окружні передвиборні збори для обговорення висунутих

по округу кандидатів у депутати і прийняття рішень про

представлення кандидатів для реєстрації у відповідну виборчу

комісію.

Витрати, пов'язані з підготовкою і проведенням виборів

народних депутатів, провадяться за рахунок держави.

Стаття 101. Підготовка до виборів народних депутатів

здійснюється відкрито і гласно.

Проведення виборів забезпечують виборчі комісії, які

утворюються з представників трудових колективів, громадських

організацій, зборів виборців за місцем проживання

військовослужбовців по військових частинах.

Громадянам СРСР, трудовим колективам і громадським

організаціям гарантується можливість вільного і всебічного

обговорення політичних, ділових і особистих якостей кандидатів у

народні депутати, а також право агітації за чи проти кандидата на

зборах, у пресі, по телебаченню, радіо.

Порядок проведення виборів народних депутатів визначається

законами Союзу РСР, союзних і автономних Республік.

Стаття 102. Виборці і громадські організації дають накази

своїм депутатам.

Відповідні Ради народних депутатів розглядають накази,

враховують їх при розробленні планів економічного і соціального

розвитку та складанні бюджету, а також при підготовці рішень в

інших питаннях, організують виконання наказів та інформують

громадян про їх реалізацію".

3. Главу 15 викласти в такій редакції:

"Глава 15

З'їзд народних депутатів СРСР і Верховна Рада СРСР

Стаття 108. Найвищим органом державної влади СРСР є З'їзд

народних депутатів СРСР.

З'їзд народних депутатів СРСР правомочний прийняти на свій

розгляд і вирішити будь-яке питання, віднесене до відання Союзу

РСР.

До виключного відання З'їзду народних депутатів СРСР

належить:

1) прийняття Конституції СРСР, внесення до неї змін;

2) прийняття рішень з питань національно-державного устрою,

віднесених до відання Союзу РСР;

3) визначення державного кордону СРСР; затвердження змін

кордонів між союзними республіками;

4) визначення основних напрямів внутрішньої і зовнішньої

політики СРСР;

5) затвердження перспективних державних планів і

найважливіших загальносоюзних програм економічного і соціального

розвитку СРСР;

     6) обрання Верховної Ради СРСР;

     7) обрання Голови Верховної Ради СРСР;

8) обрання Першого заступника Голови Верховної Ради СРСР;

9) затвердження Голови Ради Міністрів СРСР;

10) затвердження Голови Комітету народного контролю СРСР,

Голови Верховного Суду СРСР, Генерального прокурора СРСР,

Головного державного арбітра СРСР;

11) обрання Комітету конституційного нагляду СРСР;

12) скасування актів, прийнятих Верховною Радою СРСР;

13) прийняття рішень про проведення всенародного голосування

(референдуму).

З'їзд народних депутатів СРСР приймає закони СРСР і постанови

більшістю голосів від загальної кількості народних депутатів СРСР.

Стаття 109. З'їзд народних депутатів СРСР складається з 2250

депутатів, які обираються в такому порядку:

750 депутатів - від територіальних виборчих округів з рівною

кількістю виборців;

750 депутатів - від національно-територіальних виборчих

округів за нормами: 32 депутати від кожної союзної Республіки, 11

депутатів від кожної автономної республіки, 5 депутатів від кожної

автономної області і один депутат від кожного автономного округу;

750 депутатів - від загальносоюзних громадських організацій

за нормами, встановленими Законом про вибори народних депутатів

СРСР.

Стаття 110. З'їзд народних депутатів СРСР скликається на

перше засідання не пізніше як через два місяці після виборів.

За поданням мандатної комісії, яку він обирає, З'їзд народних

депутатів СРСР приймає рішення про визнання повноважень депутатів,

а в разі порушення законодавства про вибори - про визнання виборів

окремих депутатів недійсними.

З'їзд народних депутатів СРСР скликається Верховною Радою

СРСР.

Чергові засідання З'їзду народних депутатів СРСР проводяться

один раз на рік. Позачергові засідання скликаються з ініціативи

Верховної Ради СРСР, за пропозицією однієї з палат Верховної Ради

СРСР, Президії Верховної Ради СРСР, Голови Верховної Ради СРСР, не

менш як однієї п'ятої народних депутатів СРСР або з ініціативи

союзної республіки в особі її найвищого органу державної влади.

Перше після виборів засідання З'їзду народних депутатів СРСР

веде Голова Центральної виборчої комісії по виборах народних

депутатів СРСР, а потім - Голова Верховної Ради СРСР або його

заступник.

Стаття 111. Верховна Рада СРСР - постійно діючий

законодавчий, розпорядчий і контрольний орган державної влади

СРСР.

Верховна Рада СРСР обирається таємним голосуванням з числа

народних депутатів СРСР З'їздом народних депутатів СРСР і є йому

підзвітною.

Верховна Рада СРСР складається з двох палат: Ради Союзу і

Ради Національностей, рівних за своїм кількісним складом. Палати

Верховної Ради СРСР є рівноправними.

Палати обираються на З'їзді народних депутатів СРСР загальним

голосуванням депутатів. Рада Союзу обирається з числа народних

депутатів СРСР від територіальних виборчих округів і народних

депутатів СРСР від громадських організацій з урахуванням кількості

виборців у союзній республіці або регіоні. Рада Національностей

обирається з числа народних депутатів СРСР від

національнотериторіальних виборчих округів і народних депутатів

СРСР від громадських організацій за нормами: 11 депутатів від

кожної союзної республіки, 4 депутати від кожної автономної

республіки, 2 депутати від кожної автономної області і один

депутат від кожного автономного округу.

З'їзд народних депутатів СРСР щороку оновлює одну п'яту

частину складу Ради Союзу і Ради Національностей.

Кожна палата Верховної Ради СРСР обирає Голову палати і двох

його заступників Голови Ради Союзу і Ради Національностей керують

засіданнями відповідних палат і відповідають їх внутрішнім

розпорядком.

Спільні засідання палат ведуть Голова Верховної Ради СРСР,

його Перший заступник або по черзі голови Ради Союзу і Ради

Національностей.

Стаття 112. Верховна Рада СРСР щороку скликається Президією

Верховної Ради СРСР на чергові - весняну і осінню - сесії

тривалістю, як правило, три - чотири місяці кожна.

Позачергові сесії скликаються Президією Верховної Ради СРСР з

її ініціативи або за пропозицією Голови Верховної ради СРСР,

союзної республіки в особі її найвищого органу державної влади або

не менш як третини складу однієї з палат Верховної Ради СРСР.

Сесія Верховної Ради СРСР складається з роздільних і спільних

засідань палат, а також засідань постійних комісій палат і

комітетів Верховної Ради СРСР, що проводяться в період між ними.

Сесія відкривається і закривається на роздільних або спільних

засіданнях палат.

Після закінчення строку повноважень З'їзду народних депутатів

СРСР Верховна Рада СРСР зберігає свої повноваження аж до утворення

новообраним З'їздом народних депутатів СРСР нового складу

Верховної Ради СРСР.

Стаття 113. Верховна Рада СРСР:

1) призначає вибори народних депутатів СРСР і затверджує

склад Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів

СРСР;

2) призначає Голову Ради Міністрів СРСР, за його поданням

затверджує склад Ради Міністрів СРСР, вносить до нього зміни; за

пропозицією Ради Міністрів СРСР утворює і ліквідує міністерства

СРСР і державні комітети СРСР;

3) утворює Раду оборони СРСР і затверджує її склад; призначає

і змінює вище командування Збройних Сил СРСР;

4) обирає Комітет народного контролю СРСР, Верховний Суд

СРСР, призначає Генерального прокурора СРСР, Головного державного

арбітра СРСР; затверджує колегію Прокуратури Союзу РСР і колегію

Державного арбітражу СРСР;

5) регулярно заслуховує звіти органів, які вона утворює або

обирає, а також службових осіб, яких вона призначає або обирає;

6) забезпечує єдність законодавчого регулювання на всій

території СРСР, встановлює основи законодавства Союзу і союзних

республік;

7) здійснює в межах компетенції Союзу РСР законодавче

регулювання відносин власності, організації управління народним

господарством і соціально-культурним будівництвом,

бюджетно-фінансової системи, оплати праці і ціноутворення,

оподаткування, охорони навколишнього середовища і використання

природних ресурсів, порядку реалізації конституційних прав, свобод

і обов'язків громадян, а також інших відносин;

     8) дає тлумачення законів СРСР;

9) встановлює загальні засади організації і діяльності

республіканських і місцевих органів державної влади і управління;

визначає основи правового статусу громадських організацій;

10) подає на затвердження З'їзду народних депутатів СРСР

проекти перспективних державних планів і найважливіших

загальносоюзних програм економічного і соціального розвитку СРСР;

затверджує державні плани економічного і соціального розвитку

СРСР, державний бюджет СРСР; здійснює контроль за ходом виконання

плану і бюджету; затверджує звіти про їх виконання; в разі

необхідності вносить зміни до плану і бюджету;

11) ратифікує і денонсує міжнародні договори СРСР;

12) здійснює контроль за наданням державних позик,

економічної та іншої допомоги іноземним державам, а також за

укладенням угод про державні позики і кредити, одержувані з

іноземних джерел;

13) визначає основні заходи в галузі оборони і гарантування

державної безпеки; оголошує загальну або часткову мобілізацію;

оголошує стан війни в разі воєнного нападу на СРСР чи в разі

необхідності виконання міжнародних договірних зобов'язань щодо

взаємної оборони від агресії;

14) приймає рішення про використання контингентів Збройних

Сил СРСР у разі необхідності виконання міжнародних договірних

зобов'язань щодо підтримання миру та безпеки;

15) встановлює військові звання, дипломатичні ранги та інші

спеціальні звання;

16) встановлює ордени і медалі СРСР; встановлює почесні

звання СРСР;

17) видає загальносоюзні акти про амністію;

18) має право скасовувати укази і постанови Президії

Верховної Ради СРСР, розпорядження Голови Верховної Ради СРСР,

постанови і розпорядження Ради Міністрів СРСР;

19) скасовує постанови і розпорядження Рад Міністрів союзних

республік у разі невідповідності їх Конституції СРСР і законам

СРСР;

20) вирішує інші питання, віднесені до відання союзу РСР,

крім тих, які належать до виключного відання З'їзду народних

депутатів СРСР.

Верховна Рада СРСР приймає закони СРСР і постанови.

Закони і постанови, прийняті Верховною Радою СРСР, не можуть

суперечити законам та іншим актам, прийнятим З'їздом народних

депутатів СРСР.

Стаття 114. Право законодавчої ініціативи на З'їзді народних

депутатів СРСР і у Верховній Раді СРСР належить народним депутатам

СРСР, Раді Союзу, Раді Національностей, Президії Верховної Ради

СРСР, Голові Верховної Ради СРСР, Комітету конституційного нагляду

СРСР, Раді Міністрів СРСР, союзним республікам в особі їх найвищих

органів державної влади, постійним комісіям палат і комітетам

Верховної Ради СРСР, Комітету народного контролю СРСР, Верховному

Суду СРСР, Генеральному прокуророві СРСР, Головному державному

арбітру СРСР.

Право законодавчої ініціативи мають також громадські

організації в особі їх загальносоюзних органів і Академія наук

СРСР.

Стаття 115. Проекти законів, внесені на розгляд Верховної

Ради СРСР, обговорюються палатами на їх роздільних або спільних

засіданнях.

Закон СРСР вважається прийнятим, якщо в кожній з палат

Верховної Ради СРСР за нього проголосувала більшість членів

палати.

Проекти законів та інші найважливіші питання державного життя

рішенням Верховної Ради СРСР, прийнятим з її ініціативи або за

пропозицією союзної республіки в особі її найвищого органу

державної влади, можуть бути винесені на всенародне обговорення.

Стаття 116. Кожна палата Верховної Ради СРСР має право

розглядати будь-які питання, віднесені до відання Верховної Ради

СРСР.

Розглядові насамперед у Раді Союзу підлягають питання

соціально-економічного розвитку і державного будівництва, які

мають спільне для всієї країни значення; прав, свобод і обов'язків

громадян СРСР; зовнішньої політики СРСР; оборони і державної

безпеки СРСР.

Розглядові насамперед у Раді Національностей підлягають

питання забезпечення національної рівноправності, інтересів націй,

народностей і національних груп у поєднанні з загальними

інтересами і потребами радянської багатонаціональної держави;

вдосконалення законодавства СРСР, яке регулює міжнаціональні

відносини.

У питаннях своєї компетенції кожна з палат приймає постанови.

Постанова, прийнята однією з палат, при необхідності

передається в другу палату і при схваленні нею набирає сили

постанови Верховної Ради СРСР.

Стаття 117. В разі незгоди між Радою Союзу і Радою

Національностей питання передається на вирішення погоджувальної

комісії, яку утворюють палати на паритетних засадах, після чого

питання вдруге розглядається Радою Союзу і Радою Національностей

на спільному засіданні. Якщо і в цьому разі згоди не буде

досягнуто, питання переноситься на розгляд З'їзду народних

депутатів СРСР.

Стаття 118. Президія Верховної Ради СРСР є підзвітним

Верховній Раді СРСР органом, який забезпечує організацію роботи

З'їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР та здійснює

інші повноваження в межах, передбачених Конституцією СРСР і

законами СРСР.

До складу Президії Верховної Ради СРСР входять за посадою:

Голова Верховної Ради СРСР, Перший заступник Голови Верховної Ради

СРСР, п'ятнадцять заступників Голови Верховної Ради СРСР - голови

Верховних Рад союзних республік, голови Ради Союзу і Ради

Національностей, Голова Комітету народного контролю СРСР, голови

постійних комісій палат і комітетів Верховної Ради СРСР.

Президію Верховної Ради СРСР очолює Голова Верховної Ради

СРСР.

Стаття 119. Президія Верховної Ради СРСР:

     1) скликає сесії Верховної Ради СРСР;

2) організує підготовку засідань З'їзду народних депутатів

СРСР і сесій Верховної Ради СРСР;

3) координує діяльність постійних комісій палат і комітетів

Верховної Ради СРСР;

4) сприяє народним депутатам СРСР у здійсненні ними своїх

повноважень і забезпечує їх необхідною інформацією;

5) здійснює контроль за додержанням Конституції СРСР і

забезпечує відповідність конституцій і законів союзних республік

Конституції СРСР і законам СРСР;

6) організує підготовку і проведення всенародних голосувань

(референдумів), а також всенародних обговорень проектів законів

СРСР та інших найбільш важливих питань державного життя;

7) присвоює найвищі військові звання, дипломатичні ранги та

інші спеціальні звання;

8) нагороджує орденами і медалями СРСР, присвоює почесні

звання СРСР;

9) приймає до громадянства СРСР; вирішує питання про вихід з

громадянства СРСР, позбавлення громадянства СРСР, про надання

притулку;

     10) здійснює помилування;

11) призначає і відкликає дипломатичних представників СРСР в

іноземних державах і при міжнародних організаціях;

12) приймає вірчі і відкличні грамоти акредитованих при ній

дипломатичних представників іноземних держав;

13) у період між сесіями Верховної Ради СРСР оголошує

загальну або часткову мобілізацію; оголошує стан війни в разі

воєнного нападу на СРСР або в разі необхідності виконання

міжнародних договірних зобов'язань щодо взаємної оборони від

агресії;

14) в інтересах захисту СРСР та безпеки його громадян

оголошує воєнний або надзвичайний стан по всій країні, а також в

окремих місцевостях - при обов'язковому розгляді цього питання з

Президією Верховної Ради відповідної союзної республіки; може

запроваджувати в зазначених випадках особливі форми управління,

здійснюваного державними органами Союзу РСР і союзних республік;

15) публікує мовами союзних республік закони СРСР та інші

акти, прийняті З'їздом народних депутатів СРСР, Верховною Радою

СРСР, її палатами, Президією Верховної Ради СРСР, Головою

Верховної Ради СРСР.

Президія Верховної Ради СРСР видає укази і приймає постанови.

Стаття 120. Голова Верховної Ради СРСР є найвищою службовою

особою Радянської держави і представляє Союз Радянських

Соціалістичних Республік всередині країни і в міжнародних

відносинах.

Голова Верховної Ради СРСР обирається З'їздом народних

депутатів СРСР з числа народних депутатів СРСР таємним

голосуванням строком на п'ять років і не більш як на два строки

підряд. Він може бути в будь-який час шляхом таємного голосування

відкликаний З'їздом народних депутатів СРСР.

Голова Верховної Ради СРСР підзвітний З'їздові народних

депутатів СРСР і Верховній Раді СРСР.

Стаття 121. Голова Верховної Ради СРСР:

1) здійснює загальне керівництво підготовкою питань, які

підлягають розглядові З'їздом народних депутатів СРСР і Верховною

Радою СРСР; підписує закони СРСР та інші акти, прийняті З'їздом

народних депутатів СРСР, Верховною Радою СРСР і Президією

Верховної Ради СРСР;

2) подає З'їздові народних депутатів СРСР і Верховній Раді

СРСР доповіді про становище країни та про важливі питання

внутрішньої і зовнішньої політики СРСР, гарантування

обороноздатності та безпеки СРСР;

3) представляє З'їздові народних депутатів СРСР кандидатуру

для обрання на посаду Першого заступника Голови Верховної Ради

СРСР, а також пропозиції про персональний склад Комітету

конституційного нагляду СРСР;

4) представляє Верховній Раді СРСР кандидатури для

призначення або обрання на посади Голови Ради Міністрів СРСР,

Голови Комітету народного контролю СРСР, Голови Верховного Суду

СРСР, Генерального прокурора СРСР, Головного державного арбітра

СРСР, а потім представляє цих службових осіб З'їзду народних

депутатів СРСР на затвердження;

     5) очолює Раду оборони СРСР;

6) веде переговори і підписує міжнародні договори СРСР.

Голова Верховної Ради СРСР видає розпорядження.

Перший заступник Голови Верховної Ради СРСР і заступники

Голови Верховної Ради СРСР виконують за уповноваженням Голови

Верховної Ради СРСР окремі його функції і заміщають Голову в разі

його відсутності або неможливості здійснення ним своїх обов'язків.

Стаття 122. Рада Союзу і Рада Національностей обирають з

числа членів Верховної Ради СРСР, інших народних депутатів СРСР

постійні комісії палат для ведення законопроектної роботи,

попереднього розгляду і підготовки питань, що належать до відання

Верховної Ради СРСР, а також для сприяння проведенню в життя

законів СРСР та інших рішень, прийнятих З'їздом народних депутатів

СРСР і Верховною Радою СРСР, контролю за діяльністю державних

органів і організацій.

З цією ж метою палати Верховної Ради СРСР можуть створювати

на паритетних засадах комітети Верховної Ради СРСР.

Верховна Рада СРСР, кожна з її палат створюють, коли визнають

за необхідне, слідчі, ревізійні та інші комісії в будь-якому

питанні.

Постійні комісії палат і комітети Верховної Ради СРСР щороку

оновлюються на одну п'яту частину їх складу.

Стаття 123. Закони та інші рішення З'їзду народних депутатів

СРСР, Верховної Ради СРСР, постанови її палат приймаються, як

правило, після попереднього обговорення проектів відповідними

постійними комісіями палат або комітетами Верховної Ради СРСР.

Призначення і обрання службових осіб до складу Ради Міністрів

СРСР, Комітету народного контролю СРСР, Верховного Суду СРСР, а

також колегій Прокуратури Союзу РСР і Державного арбітражу СРСР

провадиться при наявності висновку відповідних постійних комісій

палат або комітетів Верховної Ради СРСР.

Усі державні і громадські органи, організації і службові

особи зобов'язані виконувати вимоги комісій палат, комісій і

комітетів Верховної Ради СРСР, подавати їм необхідні матеріали та

документи.

Рекомендації комісій і комітетів підлягають обов'язковому

розглядові державними і громадськими органами, установами і

організаціями. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути

повідомлено комісіям і комітетам у встановлений ними строк.

Стаття 124. Народний депутат СРСР на засіданнях З'їзду

народних депутатів СРСР і сесіях Верховної Ради СРСР має право

звернутись із запитом до Голови Верховної Ради СРСР, до Ради

Міністрів СРСР, до керівників інших органів, що їх утворюють або

обирають З'їзд народних депутатів СРСР і Верховна Рада СРСР. Орган

або службова особа, до яких звернуто запит, зобов'язані дати усну

чи письмову відповідь на даному засіданні З'їзду або на даній

сесії Верховної Ради СРСР не більш як у триденний строк.

Народні депутати СРСР звільняються від виконання службових

або виробничих обов'язків на певний строк, необхідний для

здійснення депутатської діяльності на З'їзді народних депутатів

СРСР, у Верховній Раді СРСР, її палатах, комісіях і комітетах, а

також серед населення. Народні депутати СРСР, обрані до складу

Верховної Ради СРСР, можуть звільнятись від виконання службових

або виробничих обов'язків на весь період своїх повноважень у

Верховній Раді СРСР.

Народний депутат СРСР не може бути притягнутий до

кримінальної відповідальності, арештований або підданий заходам

адміністративного стягнення, які накладаються в судовому порядку,

без згоди Верховної Ради СРСР, а в період між її сесіями - без

згоди Президії Верховної Ради СРСР.

Стаття 125. Комітет конституційного нагляду СРСР обирається

З'їздом народних депутатів СРСР строком на десять років з числа

спеціалістів у галузі політики і права у складі Голови, заступника

Голови і 21 члена Комітету, включаючи представників від кожної

союзної республіки.

Особи, обрані до Комітету конституційного нагляду СРСР, не

можуть одночасно входити до складу органів, акти яких піднаглядні

Комітету.

Особи, обрані до Комітету конституційного нагляду СРСР, при

виконанні своїх обов'язків є незалежними і підкоряються тільки

Конституції СРСР.

Комітет конституційного нагляду СРСР:

1) з власної ініціативи або за дорученням З'їзду народних

депутатів СРСР подає З'їзду висновки про відповідність Конституції

СРСР проектів законів СРСР, які підлягають розгляду З'їздом;

2) з власної ініціативи, за дорученням З'їзду народних

депутатів СРСР, за пропозиціями Верховної Ради СРСР, найвищих

органів державної влади союзних республік подає Верховній Раді

СРСР висновки про відповідність актів Верховної Ради СРСР і її

палат, а також проектів актів цих органів Конституції СРСР і

законам СРСР, прийнятим З'їздом народних депутатів СРСР;

3) здійснює нагляд за відповідністю Конституції СРСР і

законам СРСР, конституцій і законів союзних республік, постанов і

розпоряджень Ради Міністрів СРСР і Рад Міністрів союзних

республік;

4) з власної ініціативи або за дорученням З'їзду народних

депутатів СРСР, за пропозиціями Верховної Ради СРСР, її палат,

Президії Верховної Ради СРСР, Голови Верховної Ради СРСР,

постійних комісій палат і комітетів Верховної Ради СРСР, Ради

Міністрів СРСР, найвищих органів державної влади союзних республік

дає висновки про відповідність Конституції СРСР і законам СРСР

актів інших державних органів і громадських організацій.

При виявленні суперечності акта або його окремих положень

Конституції СРСР або законам СРСР Комітет конституційного нагляду

СРСР надсилає органові, який видав акт свій висновок для усунення

допущеного порушення. Прийняття Комітетом такого висновку припиняє

виконання акта або його окремих положень, що суперечать

Конституції СРСР або законові СРСР.

Комітет конституційного нагляду СРСР вправі входити з

поданням на З'їзд народних депутатів СРСР, у Верховну Раду СРСР

або Раду Міністрів СРСР про скасування актів, що суперечать

Конституції або законові СРСР, підзвітних їм органів чи службових

осіб.

Організація і порядок діяльності Комітету конституційного

нагляду СРСР визначаються Законом про конституційний нагляд в

СРСР.

Стаття 126. З'їзд народних депутатів СРСР і Верховна Рада

СРСР здійснюють контроль за діяльністю всіх підзвітних їм

державних органів.

Верховна Рада СРСР спрямовує діяльність Комітету народного

контролю СРСР, який очолює систему органів народного контролю.

Організація і порядок діяльності органів народного контролю

визначаються Законом про народний контроль в СРСР.

Стаття 127. Порядок діяльності З'їзду народних депутатів

СРСР, Верховної Ради СРСР та їх органів визначається Регламентом

З'їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР та іншими

законами СРСР, що видаються на основі Конституції СРСР".

4. Статті 152, 153 і 155 глави 20 "Суд і арбітраж" викласти в

такій редакції:

"Стаття 152. Всі суди в СРСР утворюються на засадах

виборності суддів і народних засідателів.

Народні судді районних (міських) народних судів, судді

крайових, обласних і міських судів обираються відповідними

вищестоящими Радами народних депутатів.

Судді Верховного Суду СРСР, Верховних Судів союзних і

автономних республік, судів автономних областей і автономних

округів обираються відповідно Верховною Радою СРСР, Верховними

Радами союзних і автономних республік, Радами народних депутатів

автономних областей і автономних округів.

Народні засідателі районних (міських) народних судів

обираються на зборах громадян за місцем їх проживання або роботи

відкритим голосуванням, а народні засідателі вищестоящих судів -

відповідними Радами народних депутатів.

Судді військових трибуналів обираються Президією Верховної

Ради СРСР, а народні засідателі - зборами військовослужбовців

відкритим голосуванням.

Судді всіх судів обираються строком на десять років. Народні

засідателі всіх судів обираються строком на п'ять років.

Судді і народні засідателі є відповідальними перед органами

або виборцями, які їх обрали, звітують перед ними і можуть бути

ними відкликані у встановленому законом порядку.

Стаття 153. Верховний Суд СРСР є найвищим судовим органом

СРСР і здійснює нагляд за судовою діяльністю судів Союзу РСР, а

також судів союзних республік у межах, встановлених законом.

Верховний Суд СРСР складається з Голови, його заступників,

членів і народних засідателів. До складу Верховного Суду СРСР

входять за посадою голови Верховних Судів союзних республік.

Організація і порядок діяльності Верховного Суду СРСР

визначаються Законом про Верховний Суд СРСР".

"Стаття 155. Судді і народні засідателі є незалежними і

підкоряються тільки законові.

Суддям і народним засідателям забезпечуються умови для

безперешкодного і ефективного здійснення їх прав та обов'язків.

Будь-яке втручання в діяльність суддів і народних засідателів по

здійсненню правосуддя є неприпустимим і тягне за собою

відповідальність за законом.

Недоторканність суддів і народних засідателів, а також інші

гарантії їх незалежності встановлюються Законом про статус суддів

в СРСР та іншими законодавчими актами Союзу РСР і союзних

республік".

II. У зв'язку з новою редакцією глав 12, 13 і 15 Конституції

СРСР внести зміни і доповнення, які з них випливають, у такі

статті Конституції СРСР:

1. Частину першу статті 77 після слів "до відання Союзу РСР"

доповнити словами "на З'їзді народних депутатів СРСР".

2. Частину третю статті 103 викласти в такій редакції:

"У своїй діяльності депутат керується загальнодержавними

інтересами, враховує запити населення виборчого округу, інтереси,

що їх виражає громадська організація, яка його обрала, добивається

втілення в життя наказів виборців і громадської організації".

3. Статтю 104 викласти в такій редакції:

"Стаття 104. Депутат здійснює свої повноваження, як правило,

не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю.

На час засідань З'їздів народних депутатів, сесій Верховних

Рад або місцевих Рад народних депутатів, а також для здійснення

депутатських повноважень в інших випадках, передбачених законом,

депутат звільняється від виконання виробничих або службових

обов'язків з відшкодуванням йому витрат, пов'язаних з депутатською

діяльністю, за рахунок коштів відповідного державного або

місцевого бюджету".

4. Частину першу статті 105 викласти в такій редакції:

"Депутат має право запиту до відповідних державних органів і

службових осіб, які зобов'язані дати відповідь на запит на З'їзді

народних депутатів, сесії Верховної Ради, місцевої Ради народних

депутатів".

5. Статтю 107 викласти в такій редакції:

"Стаття 107. Депутат зобов'язаний звітувати про свою роботу,

роботу З'їзду народних депутатів, Верховної Ради або місцевої Ради

народних депутатів перед виборцями, колективами та громадськими

організаціями, які висунули його кандидатом у депутати, або перед

громадською організацією, яка його обрала.

Депутат, який не виправдав довір'я виборців або громадської

організації, може бути в будь-який час відкликаний за рішенням

більшості виборців або громадської організації, яка його обрала, у

встановленому законом порядку".

6. Статтю 130 викласти в такій редакції:

"Стаття 130. Рада Міністрів СРСР є відповідальною перед

З'їздом народних депутатів СРСР та Верховною Радою СРСР і їм

підзвітною.

Новоутворена Рада Міністрів СРСР подає на розгляд Верховної

Ради СРСР програму наступної діяльності на строк своїх

повноважень.

Рада Міністрів СРСР не рідше одного разу на рік звітує про

свою роботу перед Верховною Радою СРСР".

7. Частину першу статті 131 викласти в такій редакції:

"Рада Міністрів СРСР правомочна вирішувати всі питання

державного управління, віднесені до відання Союзу РСР, оскільки

вони не входять, згідно з Конституцією СРСР, до компетенції З'їзду

народних депутатів СРСР, Верховної Ради СРСР та її Президії,

Голови Верховної Ради СРСР".

8. Статтю 133 викласти в такій редакції:

"Стаття 133. Рада Міністрів СРСР на основі і на виконання

законів СРСР та інших рішень З'їзду народних депутатів СРСР і

Верховної Ради СРСР видає постанови й розпорядження та перевіряє

їх виконання. Постанови й розпорядження Ради Міністрів СРСР є

обов'язковими до виконання на всій території СРСР".

9. У статті 135:

з частини третьої виключити слова "Порядок передачі

підприємств і об'єднань з республіканського і місцевого

підпорядкування в союзне визначається Президією Верховної Ради

СРСР";

у частині четвертій слова "на основі і на виконання законів

СРСР, інших рішень Верховної Ради СРСР і її Президії" замінити

словами "на основі і на виконання законів СРСР та інших рішень

З'їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР".

10. Статтю 137 викласти в такій редакції:

"Стаття 137. Найвищим органом державної влади союзної

республіки є З'їзд народних депутатів союзної республіки.

Повноваження З'їзду народних депутатів союзної республіки

визначаються Конституцією союзної республіки".

41. Статтю 138 викласти в такій редакції:

"Стаття 138. Верховна Рада союзної республіки - постійно

діючий законодавчий, розпорядчий і контрольний орган державної

влади союзної республіки. Верховна Рада союзної республіки є

підзвітною З'їздові народних депутатів союзної республіки.

Голова Верховної Ради союзної республіки є підзвітним

З'їздові народних депутатів і Верховній Раді союзної республіки.

Повноваження Верховної Ради союзної республіки, її Президії,

Голови Верховної Ради союзної республіки визначаються Конституцією

союзної республіки".

12. Частину другу статті 139 викласти в такій редакції:

"Рада Міністрів союзної республіки є відповідальною перед

З'їздом народних депутатів та Верховною Радою союзної республіки і

їм підзвітною".

13. Статтю 143 викласти в такій редакції:

"Стаття 143. Найвищим органом державної влади автономної

республіки є З'їзд народних депутатів автономної республіки".

14. Статтю 144 викласти в такій редакції:

"Стаття 144. Верховна Рада автономної республіки - постійно

діючий законодавчий, розпорядчий і контрольний орган державної

влади автономної республіки. Верховна Рада автономної республіки є

підзвітною З'їздові народних депутатів автономної республіки.

Голова Верховної Ради автономної республіки є підзвітним

З'їздові народних депутатів і Верховній Раді автономної

республіки.

Рада Міністрів автономної республіки є відповідальною перед

З'їздом народних депутатів та Верховною Радою автономної

республіки і їм підзвітною".

15. Статті 149 і 150 викласти в такій редакції:

"Стаття 149. Роботу крайових, обласних, автономних областей,

автономних округів, районних, міських, районних у містах Рад

народних депутатів організують їх президії, очолювані головами

Рад, а в міських (міст районного підпорядкування), селищних і

сільських Радах - голови цих Рад.

Стаття 150. Виконавчими і розпорядчими органами місцевих Рад

народних депутатів є виконавчі комітети, обрані ними.

Виконавчі комітети не рідше одного разу на рік звітують перед

Радами, які їх обрали, а також на зборах трудових колективів і за

місцем проживання громадян.

Виконавчі комітети місцевих Рад є безпосередньо підзвітними

як Раді, що їх обрала, так і вищестоящому виконавчому і

розпорядчому органу".

16. Статтю 165 викласти в такій редакції:

"Стаття 165. Генеральний прокурор СРСР є відповідальним перед

З'їздом народних депутатів СРСР та Верховною Радою СРСР і їм

підзвітним".

17. Статтю 174 викласти в такій редакції:

"Стаття 174. Зміна Конституції СРСР провадиться рішенням

З'їзду народних депутатів СРСР, прийнятим більшістю не менш як дві

третини від загальної кількості народних депутатів СРСР".

Голова Президії Верховної Ради СРСР М.ГОРБАЧОВ

Секретар Президії Верховної Ради СРСР Т.МЕНТЕШАШВІЛІ

Москва, Кремль, 1 грудня 1988 року

N 9853-XI

Закон; Органи влади СРСР від 01.12.1988 № 9853-XI "Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) СРСР". Інше законодавство України. 1988

Інше законодавство України: