Закон; Органи влади СРСР від 01.12.1988 № 9855-XI "Про вибори народних депутатів СРСР". Інше законодавство України. 1988
З А К О Н
СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
N 9855-XI від 01.12.88
{ Закон не застосовується на території України згідно із Законом
N 2215-IX ( 2215-20 ) від 21.04.2022 }
Про вибори народних депутатів СРСР
( Відомості Верховної Ради СРСР, 1988, N 49, ст. 729 )
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Основи виборів народних депутатів СРСР
Вибори народних депутатів СРСР проводяться по одномандатнихвиборчих округах на основі загального, рівного і прямого виборчого
права при таємному голосуванні. З метою забезпечення
представництва громадських організацій за нормами, встановленими
цим Законом, одна третина народних депутатів СРСР обирається від
громадських організацій - Комуністичної партії Радянського Союзу,
професійних спілок, кооперативних організацій, Всесоюзної
Ленінської Комуністичної Спілки Молоді, об'єднань жінок, ветеранів
війни і праці, наукових працівників, творчих спілок та інших
організацій, які створені у встановленому законом порядку і мають
загальносоюзні органи. Вибори народних депутатів від громадських
організацій проводяться на їх з'їздах, конференціях або пленумах
їх загальносоюзних органів.
Стаття 2. Загальне виборче право
Вибори народних депутатів СРСР від виборчих округів єзагальними: право обирати мають громадяни СРСР які досягли
18 років.
Право обирати депутатів від громадських організаціймають усі делегати їх з'їздів, конференцій або учасники пленумів
їх загальносоюзних органів.
Народним депутатом СРСР може бути обраний громадянин СРСР,який досяг 21 року.
Будь-які прямі чи непрямі обмеження виборчих прав громадянСРСР залежно від походження, соціального і майнового стану,
расової і національної принадлежності, статі, освіти, мови,
ставлення до релігії, часу проживання в даній місцевості, роду і
характеру занять забороняються.
У виборах не беруть участі психічно хворі громадяни, визнанісудом недієздатними, особи, що тримаються в місцях позбавлення
волі, а також направлені за рішенням суду в місця примусового
лікування.
Стаття 3. Рівне виборче право
Вибори народних депутатів СРСР від виборчих округів єрівними: виборець по кожному виборчому округу має один голос;
виборці беруть участь у виборах на рівних підставах.
При виборах народних депутатів СРСР від громадськоїорганізації кожен делегат її з'їзду, конференції або учасник
пленуму має один голос і всі вони беруть участь у виборах на
рівних підставах.
Жінки і чоловіки мають рівні виборчі права.
Військовослужбовці користуються виборчими правами нарівні зусіма громадянами.
Стаття 4. Пряме виборче право
Вибори народних депутатів СРСР від виборчих округів єпрямими: народні депутати обираються громадянами безпосередньо.
Народні депутати СРСР від громадських організацій обираютьсябезпосередньо делегатами їх з'їздів, конференцій або учасниками
пленумів їх загальносоюзних органів.
Стаття 5. Таємне голосування
Голосування на виборах народних депутатів СРСР є таємним:контроль за волевиявленням голосуючих не допускається.
Стаття 6. Проведення виборів виборчими комісіями
Проведення виборів народних депутатів СРСР забезпечуютьвиборчі комісії, які утворюються з представників трудових
колективів, громадських організацій, зборів виборців за місцем
проживання і військовослужбовців по військових частинах.
Стаття 7. Гласність при підготовці і проведенні виборівнародних депутатів СРСР
Підготовка і проведення виборів народних депутатів СРСРздійснюються виборчими комісіями, трудовими колективами і
громадськими організаціями відкрито і гласно.
Виборчі комісії інформують громадян про свою роботу, проутворення виборчих округів, склад, місцезнаходження і час роботи
виборчих комісій і списки виборців. Виборчі комісії доводять до
відома громадян підсумки реєстрації кандидатів у депутати,
біографічні дані про зареєстрованих кандидатів, результати
голосування по кожному кандидату і підсумки виборів.
На засіданнях виборчих комісій, у тому числі при реєстраціїкандидатів у депутати, підрахунку голосів на виборчій дільниці,
визначенні результатів виборів по округу і підбитті загальних
підсумків виборів, мають право бути присутніми представники
трудових колективів, громадських організацій, зборів виборців,
довірені особи, а також представники преси, телебачення, радіо.
Засоби масової інформації висвітлюють хід підготовки іпроведення виборів народних депутатів СРСР, їм гарантується
безперешкодний доступ на всі збори і засідання, пов'язані з
виборами. Виборчі комісії, державні і громадські органи, трудові
колективи надають їм інформацію, пов'язану з підготовкою і
проведенням виборів.
Стаття 8. Участь громадян, трудових колективів і громадськихорганізацій у підготовці і проведенні виборів
народних депутатів СРСР.
Громадяни СРСР беруть участь у підготовці і проведеннівиборів народних депутатів СРСР як через трудові колективи,
громадські організації, збори виборців за місцем проживання і
військовослужбовців по військових частинах, окружні передвиборні
збори, так і безпосередньо.
Трудові колективи і громадські організації беруть участь упідготовці і проведенні виборів народних депутатів СРСР як через
своїх представників у виборчих комісіях, так і безпосередньо.
Стаття 9. Право висування кандидатів у народні депутати СРСР
Право висування кандидатів у народні депутати СРСР повиборчих округах належить трудовим колективам, громадським
організаціям, зборам виборців за місцем проживання і
військовослужбовців по військових частинах, а висування кандидатів
у народні депутати СРСР від громадських організацій - їх
загальносоюзним органам, які враховують пропозиції щодо кандидатів
у депутати, що надійшли від місцевих органів, низових колективів і
членів цих організацій.
Стаття 10. Накази виборців і громадських організацій народнимдепутатам СРСР
Виборці і громадські організації дають накази своїмдепутатам.
Порядок внесення, узагальнення, розгляду і організаціївиконання наказів установлюється законом СРСР.
Стаття 11. Несумісність статусу народного депутата СРСР ізслужбовим становищем
Особи, які входять до складу Ради Міністрів СРСР, за виняткомГолови Ради Міністрів СРСР, керівники відомств СРСР, Голова і
члени Верховного Суду СРСР, Головний державний арбітр і державні
арбітри СРСР, Голова і члени Комітету конституційного нагляду СРСР
не можуть бути одночасно народними депутатами СРСР.
Стаття 12. Витрати, пов'язані з виборами народних депутатівСРСР. Матеріальне забезпечення виборів
Витрати, пов'язані з підготовкою і проведенням виборівнародних депутатів СРСР, провадяться за рахунок держави.
Підприємства, установи і організації, державні та громадськіоргани надають у розпорядження виборчих комісій, приміщення і
обладнання, необхідні для підготовки і проведення виборів.
Кандидати в народні депутати СРСР і виборці не несуть витрат,пов'язаних з підготовкою та проведенням виборів.
Стаття 13. Відповідальність за порушення законодавства провибори народних депутатів СРСР
Особи, які перешкоджають шляхом насильства, обману, погрозабо іншим шляхом вільному здійсненню громадянином СРСР права
обирати і бути обраним народним депутатом СРСР, вести передвиборну
агітацію, а також члени виборчих комісій, службові особи державних
і громадських органів, які вчинили підлог виборчих документів,
завідомо неправильний підрахунок голосів, порушили таємницю
голосування або допустили інші порушення цього Закону, несуть
встановлену законом відповідальність. До відповільності
притягаються також особи, які опублікували або іншим способом
поширили неправдиві відомості про кандита в депутати.
II. ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ ВИБОРІВІ УТВОРЕННЯ ВИБОРЧИХ ОКРУГІВ
Стаття 14. Призначення виборів народних депутатів СРСР
Вибори народних депутатів СРСР призначаються Верховною РадоюСРСР не пізніш як за чотири місяці до закінчення строку
повноважень народних депутатів СРСР.
Вибори народних депутатів СРСР від громадських організаційпроводяться на їх з'їздах, конференціях або пленумах їх
загальносоюзних органів не раніш як за двадцять днів до дня
виборів і не пізніше дня виборів по виборчих округах.
Повідомлення про день виборів по виборчих округах, дату імісце проведення з'їздів, конференцій громадських організацій або
пленумів їх загальносоюзних органів публікуються в пресі.
Стаття 15. Утворення виборчих округів
Для виборів народних депутатів СРСР від виборчих округівутворюються 750 територіальних і 750 національно-територіальних
виборчих округів.
Виборчі округи утворюються Центральною виборчою комісією повиборах народних депутатів СРСР за поданням найвищих органів
державної влади союзних республік.
Від кожного виборчого округу обирається один народний депутатСРСР.
Списки виборчих округів із зазначенням їх меж і місцьзнаходження окружних виборчих комісій публікуються Центральною
виборчою комісією не пізніш як на десятий день після призначення
виборів.
Стаття 16. Територіальні виборчі округи
Територіальні виборчі округи по виборах народних депутатівСРСР утворюються з рівною кількістю виборців на всій території
СРСР. При визначенні меж виборчих округів враховується
адміністративно-територіальний поділ союзних республік. Норма
виборців на виборчий округ для кожних виборів встановлюється
Верховною Радою СРСР.
Стаття 17. Національно-територіальні виборчі округи
Національно-територіальні виборчі округи по виборах народнихдепутатів СРСР утворюються за нормами: 32 округи в кожній союзній
республіці, 11 округів у кожній автономній республіці, 5 округів у
кожній автономній області і один виборчий округ у кожному
автономному окрузі.
Національно-територіальні виборчі округи утворюються зрівною кількістю виборців на всій території відповідної союзної
республіки, автономної республіки, автономної області. Територія
автономного округу становить один національно-територіальний
виборчий округ.
Стаття 18. Норми представництва громадських організацій привиборах народних депутатів СРСР
Від загальносоюзних громадських організацій обирається 750народних депутатів СРСР, у тому числі:
від Комуністичної партії Радянського Союзу - 100 депутатів;
від професійних спілок СРСР - 100 депутатів;
від кооперативних організацій (колгоспів, споживчих товариствта інших кооперативних об'єднань громадян) - 100 депутатів;
від Всесоюзної Ленінської Комуністичної СпілкиМолоді - 75 депутатів;
від жіночих рад, об'єднуваних Комітетом радянських жінок,- 75депутатів;
від організацій ветеранів війни і праці, об'єднуваних їхВсесоюзною радою, - 75 депутатів;
від об'єднань наукових працівників (загальносоюзнихакадемічних установ, наукових товариств і асоціацій), Союзу
наукових та інженерних товариств СРСР, Всесоюзного товариства
винахідників і раціоналізаторів - 75 депутатів;
від творчих спілок СРСР (Спілки архітекторів, Спілкидизайнерів, Спілки журналістів, Спілки кінематографістів, Спілки
композиторів, Спілки письменників, Спілки театральних діячів,
Спілки художників) - 75 депутатів;
від інших громадських організацій, які створені увстановленому законом порядку і мають загальносоюзні органи, - 75
депутатів.
У межах зазначених норм представництво кожної громадськоїорганізації встановлюється на спільному засіданні керівних
виборних органів цих організацій або їх уповноважених, яке
скликається Центральною виборчою комісією, а в разі
незгоди - Центральною виборчою комісією.
III. ВИБОРЧІ ДІЛЬНИЦІ
Стаття 19. Утворення виборчих дільниць
Для проведення голосування і підрахунку голосів при виборахнародних депутатів СРСР від виборчих округів територія районів,
міст, районів у містах, які входять до виборчих округів, ділиться
на виборчі дільниці, спільні для виборів народних депутатів від
територіальних і національно-територіальних виборчих округів.
Виборчі дільниці утворюються також у військових частинах і входять
до виборчих округів за місцем розташування частин.
У санаторіях і будинках відпочинку, в лікарнях та іншихстаціонарних лікувальних закладах, у місцях знаходження громадян,
розташованих у віддалених і важкодоступних районах, а також на
суднах, що перебувають у день виборів у плаванні, можуть бути
утворені виборчі дільниці, які входять до виборчих округів
відповідно за місцем їх знаходження або за місцем порту приписки
судна. Виборчі дільниці можуть бути утворені на полярних станціях
і, якщо для цього є необхідні умови, при радянських установах за
кордоном.
Стаття 20. Порядок і норма утворення виборчих дільниць
Виборчі дільниці утворюються районними, міськими (крім містрайонного підпорядкування), районними в містах Радами народних
депутатів або їх президіями за погодженням з окружними виборчими
комісіями. На суднах, які перебувають у день виборів у плаванні,
виборчі дільниці утворюються відповідними Радами народних
депутатів або їх президіями за місцем порту приписки судна. У
військових частинах виборчі дільниці утворюються місцевими Радами
народних депутатів або їх президіями за поданням командирів частин
або військових з'єднань.
Виборчі дільниці утворюються не пізніш як за два місяці довиборів. У військових частинах, а також у віддалених і
важкодоступних районах, на суднах, які перебувають у день виборів
у плаванні, на полярних станціях виборчі дільниця утворюються в
той же строк, а у виняткових випадках - не пізніш як за п'ять днів
до виборів.
Виборчі дільниці утворюються з кількістю не менше 20 і небільше 3000 виборців.
Відповідна місцева Рада народних депутатів або її президіясповіщає виборців про межі кожної виборчої дільниці з зазначенням
місця знаходження дільничної виборчої комісії і приміщення для
голосування.
IV. ВИБОРЧІ КОМІСІЇ
Стаття 21. Система виборчих комісій
Для проведення виборів народних депутатів СРСР утворюютьсявиборчі комісії:
Центральна виборча комісія по виборах народних депутатівСРСР;
окружні виборчі комісії по виборах народних депутатів СРСРвід територіальних виборчих округів;
окружні виборчі комісії по виборах народних депутатів СРСРвід національно-територіальних виборчих округів;
дільничні виборчі комісії;
виборчі комісії по виборах народних депутатів СРСР відгромадських організацій.
Стаття 22. Утворення Центральної виборчої комісії по виборахнародних депутатів СРСР
Центральна виборча комісія по виборах народних депутатів СРСРутворюється Верховною Радою СРСР з урахуванням пропозицій найвищих
органів державної влади союзних республік і загальносоюзних
органів громадських організацій не пізніш як за чотири місяці до
виборів у складі голови, двох заступників голови, секретаря і 31
члена комісії.
Строк повноважень Центральної виборчої комісії - п'ять років.
Стаття 23. Повноваження Центральної виборчої комісії повиборах народних депутатів СРСР
Центральна виборча комісія по виборах народних депутатівСРСР:
1) здійснює на всій території СРСР контроль за виконаннямцього Закону і забезпечує його однакове застосування; входить у
разі необхідності у Верховну Раду СРСР з поданнями про тлумачення
цього Закону;
2) спрямовує діяльність виборчих комісій; визначає порядоквнесення змін до складу виборчих комісій;
3) утворює територіальні і національно-територіальні виборчіокруги;
4) вирішує питання про приписку виборчих дільниць, якізнаходяться за межами СРСР, до виборчих округів на території СРСР;
5) розподіляє кошти по виборчих комісіях; контролює -забезпечення виборчих комісій приміщеннями, транспортом, зв'язком
і розглядає інші питання матеріально-технічного забезпечення
виборів;
6) встановлює форми виборчих бюлетенів по виборах народнихдепутатів СРСР, списків виборців, протоколів передвиборних зборів
і засідань виборчих комісій, інших виборчих документів, зразки
виборчих скриньок і печаток виборчих комісій, порядок зберігання
виборчих документів;
7) заслуховує повідомлення міністерств, державних комітетів івідомств СРСР, інших державних і громадських органів у питаннях,
пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів;
8) реєструє обраних депутатів, підбиває підсумки виборів уцілому по країні, публікує в пресі повідомлення про підсумки
виборів і список обраних народних депутатів СРСР;
9) передає мандатній комісії З'їзду народних депутатів СРСРдокументацію, необхідну для перевірки повноважень депутатів;
10) вирішує питання, пов'язані з проведенням повторнихвиборів;
11) вирішує питання, пов'язані з організацією відкликаннянародних депутатів СРСР;
12) призначає вибори народних депутатів СРСР замість вибулихдепутатів і забезпечує їх проведення;
13) розглядає заяви і скарги на рішення і дії виборчихкомісій і виносить по них остаточні рішення;
14) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону таінших законів СРСР.
Стаття 24. Утворення окружних виборчих комісій
Окружна виборча комісія утворюється в кожному територіальномуі національно-територіальному виборчому окрузі по виборах народних
депутатів СРСР не пізніш як за три з половиною місяці до виборів у
складі 11-17 членів.
Представники до складу окружної виборчої комісії висуваютьсятрудовими колективами або їх радами, республіканськими, крайовими,
обласними, окружними (автономних округів), районними, міськими,
районними в містах органами громадських організацій, зборами
виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових
частинах. Для визначення трудових колективів і громадських
організацій, які висувають представників до складу комісій,
відповідні Ради народних депутатів або їх президії при
необхідності можуть проводити наради уповноважених трудових
колективів і громадських організацій виборчого округу.
Окружні виборчі комісії по виборах народних депутатів СРСРвід територіальних виборчих округів утворюються:
у союзних республіках, які мають крайовий, обласний поділ, атакож у містах республіканського підпорядкування - відповідною
крайовою, обласною, міською Радою народних депутатів або її
президією;
у союзних республіках, які не мають крайового і обласногоподілу, і в автономних республіках - Верховною Радою відповідної
союзної, автономної республіки або її Президією.
Окружні виборчі комісії по виборах народних депутатів РСР віднаціонально-територіальних виборчих округів утворюються відповідно
Верховною Радою союзної, автономної республіки, Радою народних
депутатів автономної області, автономного округу або їх
президіями.
Стаття 25. Повноваження окружної виборчої комісії
Окружна виборча комісія по виборах народних депутатів СРСРвід територіальних і національно-територіальних виборчих округів:
1) здійснює контроль за виконанням цього Закону на територіїокругу;
2) спрямовує діяльність дільничних виборчих комісій;
3) заслуховує повідомлення виконавчих і розпорядчих органівмісцевих Рад народних депутатів, керівників підприємств, установ і
організацій у питаннях, пов'язаних з підготовкою і проведенням
виборів;
4) стежить за складанням списків виборців і поданням їх длязагального ознайомлення;
5) організує висування кандидатів у депутати;
6) скликає і проводить окружні передвиборні збори;
7) реєструє висунутих кандидатів у депутати і видає їмвідповідні посвідки, забезпечує видання плакатів з біографічними
даними про кандидатів у депутати;
8) організує спільно з трудовими колективами і громадськимиорганізаціями зустрічі кандидатів у депутати з виборцями як у
трудових колективах, так і за місцем їх проживання;
9) затверджує текст виборчого бюлетеня по виборчому округу,забезпечує виготовлення бюлетенів і постачання їх дільничним
виборчим комісіям;
10) встановлює і публікує в пресі результати виборів повиборчому округу, видає посвідки обраному депутатові;
11 ) організує проведення повторного голосування і повторнихвиборів, а також виборів депутата замість вибулого;
12) вирішує питання, пов'язані з проведенням відкликаннядепутата;
13) розглядає заяви і скарги на рішення і дії дільничнихвиборчих комісій і приймає по них рішення:
14) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.
Стаття 26. Утворення дільничних виборчих комісій
Дільнична виборча комісія - спільна для виборів народнихдепутатів СРСР від територіальних і національно-територіальних
виборчих округів - утворюється не пізніш як за 45 днів до виборів
у складі 5-19 членів. У необхідних випадках склад дільничної
виборчої комісії може бути збільшено або зменшено.
Представники до складу дільничної виборчої комісіївисуваються трудовими колективами або їх радами, районними,
міськими, районними в містах органами громадських організацій, їх
первинними організаціями, органами громадської самодіяльності
населення, зборами виборців за місцем проживання і
військовослужбовців по військових частинах.
Дільничні виборчі комісії затверджуються районними, міськими(крім міст районного підпорядкування), районними в містах Радами
народних депутатів або їх президіями.
Стаття 27. Повноваження дільничної виборчої комісії
Дільнична виборча комісія:
1) складає списки виборців по дільниці;
2) проводить ознайомлення виборців із списком виборців,приймає і розглядає заяви про неправильності в списку і вирішує
питання про внесення до нього відповідних змін;
3) видає виборцям посвідки на право голосування;
4) сповіщає населення про день виборів і місце голосування;
5) забезпечує підготовку приміщення для голосування івиборчих скриньок;
6) організує на виборчій дільниці голосування в день виборів;
7) провадить підрахунок голосів, поданих на виборчійдільниці;
8) розглядає заяви і скарги в питаннях підготовки виборів таорганізації голосування і приймає по них рішення;
9) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.
Стаття 28. Утворення виборчих комісій по виборах народнихдепутатів СРСР від громадських організацій
Виборчі комісії по виборах народних депутатів СРСР відгромадських організацій утворюються в складі 7 - 13 членів
Загальносоюзними органами цих організацій не пізніш як три з
половиною місяці до дня виборів по виборчих округах.
При необхідності кілька громадських організацій можутьутворити спільну виборчу комісію.
Стаття 29. Повноваження виборчої комісії по виборах народнихдепутатів СРСР від громадської організації
Виборча комісія по виборах народних депутатів СРСР відгромадської організації:
1) реєструє висунутих кандидатів у депутати і видає їмвідповідні посвідки;
2) публікує список кандидатів у депутати;
3) узагальнює пропозиції і зауваження, висловлені на адресукандидатів у депутати місцевими органами, низовими колективами і
членами громадських організацій, громадянами, і доповідає про них
з'їздові, конференції громадської організації або пленумові її
загальносоюзного органу;
4) затверджує текст виборчого бюлетеня по виборах народнихдепутатів СРСР;
5) забезпечує підготовку приміщення для голосування івиборчих скриньок, організує голосування на з'їзді, конференції
громадської організації або пленумі її загальносоюзного органу;
6) провадить підрахунок голосів і встановлює результативиборів депутатів, видає посвідки обраним депутатам;
7) організує повторне голосування і вибори депутатів замістьвибулих;
8) вирішує питання, пов'язані з проведенням відкликаннядепутатів;
9) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.
Стаття 30. Організація роботи виборчих комісій
Голова, заступники голови і секретар виборчої комісіїобираються на засіданні відповідної комісії.
Засідання виборчої комісії є правомочними, якщо в них береучасть не менш як дві третини складу комісії. Рішення комісії
приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів від
загального складу комісії. Члени комісії, не згодні з її рішенням,
мають право висловити окрему думку, яка в письмовій формі
додається до протоколу.
Рішення виборчих комісій, прийняті в межах їх повноважень, єобов'язковими для виконання всіма державними і громадськими
органами, підприємствами, установами та організаціями.
Рішення і дії виборчої комісії можуть бути оскаржені увищестоящу виборчу комісію, а у випадках, передбачених цим
Законом, також у суд.
Член виборчої комісії за її рішенням може звільнятися вперіод підготовки і проведення виборів від виконання виробничих чи
службових обов'язків із збереженням середньої заробітної плати за
рахунок коштів, що виділяються на проведення виборів.
Стаття 31. Сприяння виборчим комісіям у здійсненні їхповноважень
Державні і громадські органи, підприємства, установи,організації, службові особи зобов'язані сприяти виборчим комісіям
у здійсненні ними своїх повноважень, надавати необхідні для їх
роботи відомості і матеріали.
Виборча комісія має право звертатися в питаннях, пов'язаних зпідготовкою і проведенням виборів, у державні громадські органи,
до підприємств, установ, організацій службових осіб, які
зобов'язані розглянути поставлене питання і дати виборчій комісії
відповідь не пізніш як у триденний строк.
V. СПИСКИ ВИБОРЦІВ
Стаття 32. Список виборців і порядок його складання
Список виборців - загальний по виборах народних депутатівСРСР від територіальних і національно-територіальних виборчих
округів - складається по кожній виборчій дільниці і підписується
головою і секретарем дільничної виборчої комісії. Для участі в
роботі по складанню списку дільнична виборча комісія може залучати
представників громадськості.
Виконавчі комітети міських, районних у містах, селищних ісільських Рад народних депутатів забезпечують облік виборців і
передають дільничним виборчим комісіям відомості про виборців, які
проживають на відповідній території, необхідні для складання
списків виборців.
Списки виборців-військовослужбовців, які перебувають увійськових частинах, а також членів сімей військослужбовців та
інших виборців, якщо вони проживають у районах розташування
військових частин, складаються на основі даних, що подаються
командирами військових частин. Військовослужбовці, які проживають
поза військовими частинами, включаються у списки виборців за
місцем проживання на загальних підставах.
Списки виборців по виборчих дільницях, утворених у санаторіяхі будинках відпочинку, лікарнях та інших стаціонарних лікувальних
закладах, а також на суднах, які перебувають у день виборів у
плаванні, на полярних станціях, при радянських установах за
кордоном, складаються на основі даних, що подаються керівниками
зазначених установ і капітанами суден.
Прізвища виборців вказуються у списку виборців у порядку,зручному для організації голосування.
Стаття 33. Порядок включення громадян у список виборців
У список виборців включаються всі громадяни СРСР, які досяглидо дня чи в день виборів 18 років, постійно або тимчасово
проживають на момент складання списку на території даної виборчої
дільниці і мають право брати участь у голосуванні.
Виборець не може бути включений у списки виборців на іншихвиборчих дільницях.
Стаття 34. Ознайомлення громадян із списками виборців і правона оскарження неправильностей у списку виборців
Списки виборців подаються для загального ознайомлення зап'ятнадцять днів до виборів, а на виборчих дільницях, утворених у
санаторіях і будинках відпочинку, в лікарнях та інших стаціонарних
лікувальних закладах, - за два дні до виборів.
Громадянам забезпечується можливість ознайомитися із спискомвиборців і перевірити правильність його складення у приміщенні
дільничної виборчої комісії.
Кожному громадянину надається право оскаржити невключення чинеправильне включення у список або виключення із списку, а також
допущені у списку неточності в зазначенні даних про виборця. Заява
про неправильності у списку розглядається дільничною виборчою
комісією, яка зобов'язана не пізніш як у дводенний строк, а
напередодні і в день виборів негайно розглянути заяву, внести
необхідні виправлення у список або видати заявникові копію
мотивованого рішення про відхилення його заяви. Це рішення може
бути оскаржене в районний (міський) народний суд не пізніш як за
п'ять днів до виборів, який зобов'язаний розглянути скаргу в
триденний строк. Рішення районного (міського) народного суду є
остаточним. Виправлення у списку виборців відповідно до рішення
суду провадиться негайно дільничною виборчою комісією.
Стаття 35. Посвідка на право голосування. Додатковий списоквиборців
Про зміні виборцем місця свого перебування в період міжподанням списків виборців для загального ознайомлення і днем
виборів дільнична виборча комісія, на його прохання і по
пред'явленні паспорта чи іншого документа, який посвідчує його
особу, видає виборцеві посвідку на право голосування. При цьому в
списку виборців робиться відповідна відмітка.
На підставі посвідки на право голосування виборецьвключається в день виборів у додатковий список виборців на
виборчій дільниці за місцем його перебування.
Стаття 36. Список голосуючих по виборах народних депутатівСРСР від громадської організації і порядок його
складання
Список голосуючих по виборах народних депутатів СРСР відгромадської організації складається загальносоюзним органом
громадської організації і передається виборчій комісії не пізніш
як за три дні до виборів.
У список голосуючих включаються делегати з'їзду, конференціїгромадської організації або учасники пленуму її загальносоюзного
органу. Всі питання, пов'язані з включенням у список голосуючих,
вирішуються виборчою комісією. Прізвища голосуючих вказуються у
списку в алфавітному порядку.
VI. ВИСУВАННЯ І РЕЄСТРАЦІЯ КАНДИДАТІВУ НАРОДНІ ДЕПУТАТИ СРСР
Стаття 37. Порядок висування кандидатів у народні депутатиСРСР по виборчих округах
Висування кандидатів у народні депутати СРСР потериторіальних і національно-територіальних виборчих округах
починається за три місяці і закінчується за два місяці до виборів.
Висування кандидатів у депутати провадиться на зборах(конференціях) трудових колективів.
Висування кандидатів у депутати по виборчих округах відгромадських організацій здійснюється їх республіканськими,
крайовими, обласними, окружними, районними, міськими, районними в
містах органами.
Збори виборців за місцем проживання по висуванню кандидатів удепутати скликаються відповідними Радами народних депутатів або їх
президіями спільно з окружними виборчими комісіями. Збори є
правомочними, якщо на них присутні не менш як 500 виборців, які
проживають на території виборчого округу.
Збори військовослужбовців по висуванню кандидатів у депутатискликаються командуванням військових частин.
На зборах створюються умови для висування необмеженоїкількості кандидатур. Кожен учасник зборів має право вносити
пропозиції про кандидатів у депутати, брати участь в їх
обговоренні, підтримувати пропоновані кандидатури або вносити
пропозиції про їх відвід. Учасник зборів може пропонувати для
обговорення як кандидата в депутати свою кандидатуру. Рішення про
висунення кандидата в депутати приймається на зборах відкритим або
таємним голосуванням. Порядок голосування встановлюється зборами.
Кандидат вважається висунутим, якщо за нього проголосувалибільш як половина учасників зборів або більшість загального складу
відповідного органу громадської організації. Про висунення
кандидата в депутати складається протокол. Про прийняте рішення
повідомляється кандидатові в депутати не пізніш як у дводенний
строк.
Кандидатами в народні депутати СРСР, як правило, висуваютьсягромадяни, які працюють або проживають: при виборах від
територіальних виборчих округів - на території відповідного
виборчого округу; при виборах від національно-територіальних
округів - на території відповідної союзної, автономної республіки,
автономної області, автономного округу.
Громадянин СРСР не може бути одночасно народним депутатомбільш як у двох Радах народних депутатів.
Стаття 38. Окружні передвиборні збори
Відповідно до Конституції СРСР для обговорення висунутих повиборчому округу кандидатів у народні депутати СРСР і прийняття
рішень про представлення кандидатів для реєстрації у відповідну
виборчу комісію можуть проводитись окружні передвиборні збори.
Збори скликаються окружною виборчою комісією і проводяться після
закінчення висування кандидатів у депутати. Якщо по округу
висунуто не більше двох кандидатів у депутати, окружні
передвиборні збори не проводяться.
Учасники окружних передвиборних зборів делегуються трудовимиколективами, органами громадських організацій, зборами виборців за
місцем проживання, військовослужбовців по військових частинах, які
висунули кандидатів у депутати, в рівній кількості за нормами,
встановленими окружною виборчою комісією. Не менше половини
учасників зборів повинні становити виборці даного виборчого
округу. Вони делегуються трудовими колективами і зборами виборців
за місцем проживання, військовослужбовців по військових частинах.
Учасникам окружних передвиборних зборів заздалегідь подаєтьсясписок усіх висунутих по даному округу кандидатів у депутати і
основні відомості про них.
На зборах надається можливість кандидатові в депутативиступити з викладом програми своєї майбутньої діяльності.
Будь-який учасник зборів має право обговорювати кандидатів у
депутати і вносити щодо них свої пропозиції.
До реєстрації представляється будь-яка кількість кандидатів удепутати. Рішення приймається більшістю голосів учасників зборів
відкритим або таємним голосуванням. Порядок голосування
встановлюється зборами. Рішення вважається прийнятим, якщо за
нього проголосувало більшість половини учасників зборів.
Результати обговорення кандидатів у депутати відображаються у
протоколі зборів.
Рішення зборів може бути оскаржене в окружну виборчу комісіюабо в Центральну виборчу комісію в триденний строк.
Стаття 39. Порядок висування кандидатів у народні депутатиСРСР від громадських організацій
Висування кандидатів у народні депутати СРСР від громадськихорганізацій провадиться на пленумах їх загально-союзних органів
відповідно до вимог цього Закону. Пленуми по висуванню кандидатів
у депутати проводяться не пізніше як за два місяці до дня виборів
у відповідній громадській організації.
При висуванні кандидатів у депутати створюються умови длявисунення необмеженої кількості кандидатур. Учасники пленумів
можуть пропонувати для обговорення як кандидата в депутати
будь-яку кандидатуру, в тому числі і свою, брати участь в
обговоренні кандидатів у депутати, підтримувати пропоновані
кандидатури або вносити пропозиції про їх відвід.
Кандидатом у народні депутати СРСР від громадськостіорганізації може бути висунутий будь-який член цієї організації,
включаючи релігійних діячів.
Рішення про висунення кандидатів у депутати приймаєтьсявідкритим або таємним голосуванням. Порядок голосування
встановлюється пленумами загальносоюзних органів громадських
організацій. Кандидати вважаються видвинутими, якщо за них
проголосувало більше половини членів відповідних органів. Рішення,
прийняті пленумами загальносоюзних органів громадських
організацій, доводяться до відома кандидатів у депутати.
На пленумах приймаються рішення про скликання з'їздів,конференцій чи пленумів загальносоюзних органів для проведення
виборів народних депутатів СРСР від цих громадських організацій.
Стаття 40. Реєстрація кандидатів у народні депутати СРСР
Кандидати у народні депутати СРСР від виборчих округівреєструються окружною виборчою комісією за поданням трудових
колективів, органів громадських організацій, зборів виборців за
місцем проживання, військовослужбовців по військових частинах, які
висунули кандидатів у депутати, або окружних передвиборних зборів,
якщо вони проводилися.
Кандидати в народні депутати СРСР від громадських організаційреєструються виборчими комісіями по виборах від громадських
організацій за поданням їх загальносоюзних органів.
Реєстрація кандидатів у депутати від виборчих округівпочинається за два місяці і закінчується за місяць до дня виборів,
від громадських організацій - не пізніш як на п'ятий день після
проведення пленумів їх загальносоюзних органів по висуванню
кандидатів у народні депутати СРСР.
Рішення про реєстрацію кандидатів у депутати приймається принаявності таких документів: протоколів зборів про висунення
кандидатів у депутати по даному виборчому округу і протоколу
окружних передвиборних зборів, якщо вони проводились, рішення
загальносоюзного органу громадської організації, а також заяв
кандидатів у депутати про згоду балотуватись по даному виборчому
округу або від громадської організації. Особи, перелічені в статті
11 цього Закону, при висуненні їх кандидатами в депутати у своїх
заявах зазначають про намір звільнити посади, які вони займають, у
разі обрання їх депутатами або повідомляють про зняття своїх
кандидатур. Про реєстрацію кандидатів у депутати виборча комісія
складає протокол, який разом із заявами кандидатів у депутати
подається в Центральну виборчу комісію.
Відповідна виборча комісія реєструє кандидатів у депутати,висунутих з додержанням вимог цього Закону. Відмова в реєстрації
може бути оскаржена в триденний строк у Центральну виборчу
комісію.
Кандидат у депутати може одночасно балотуватися тільки водному територіальному або національно-територіальному виборчому
окрузі або від однієї громадської організації.
Кандидат у депутати не може входити до складу Центральноївиборчої комісії, а також до окружної чи дільничної виборчих
комісій виборчого округу і до виборчої комісії по виборах від
громадської організації, де він висунутий кандидатом. Особа, яка
висунута кандидатом у депутати і входить до однієї з зазначених
комісій, вважається увільненою від обов'язків у комісії з моменту
реєстрації її кандидатом у депутати.
Відповідна виборча комісія не пізніш як на четвертий деньпісля реєстрації кандидатів у депутати публікує в пресі
повідомлення про реєстрацію з зазначенням прізвища, імені, по
батькові, року народження, займаної посади (заняття), місця роботи
і проживання кожного кандидата в депутати.
Стаття 41. Скасування рішення про висунення кандидата внародні депутати СРСР. Зняття кандидатом своєї
кандидатури
Трудовий колектив, орган громадської організації, зборивиборців за місцем проживання, військовослужбовців військової
частини, загальносоюзний орган громадської організації, які
висунули кандидата в народні депутати СРСР, мають право в
будь-який час до виборів скасувати своє рішення про висунення
кандидата в депутати. Рішення в цьому питанні приймається в
порядку, передбаченому для висування кандидатів у депутати, і
подається у відповідну виборчу комісію.
Кандидат у депутати в будь-який час до виборів може знятисвою кандидатуру, звернувшись із заявою про це у відповідну
виборчу комісію.
Стаття 42. Порядок висування кандидатів у народні депутатиСРСР замість вибулих
У разі вибуття кандидатів у народні депутати СРСР післязакінчення строку реєстрації кандидатів у депутати, якщо у
виборчому окрузі не залишається інших кандидатів, окружна виборча
комісія звертається до трудових колективів, громадських
організацій, зборів виборців за місцем проживання і
військовослужбовців по військових частинах з пропозицією висунути
нових кандидатів у депутати. При вибутті кандидатів у депутати
менш як за місяць до виборів вибори депутата від відповідного
виборчого округу проводяться у двомісячний строк після загальних
виборів.
У разі вибуття до виборів кандидатів у народні депутати СРСРвід громадської організації, якщо загальна кількість кандидатів,
які залишилися, стане меншою від кількості мандатів, відповідна
виборча комісія звертається до загальносоюзного органу громадської
організації з пропозицією про висунення нових кандидатів у
депутати.
Висування кандидатів у депутати замість вибулих провадиться впорядку, встановленому цим Законом.
Стаття 43. Виборчий бюлетень
У бюлетень включаються в алфавітному порядку всізареєстровані кандидати в народні депутати СРСР із зазначенням
прізвища, імені, по батькові, займаної посади (заняття), місця
роботи і проживання кожного кандидата в депутати. Виборчі бюлетені
друкуються мовами, якими користується населення виборчого округу.
VII. ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ КАНДИДАТІВУ НАРОДНІ ДЕПУТАТИ СРСР
Стаття 44. Право кандидата в народні депутати СРСР виступатина зборах, користуватися засобами масової
інформації, одержувати інформацію
Кандидати в народні депутати СРСР з часу їх реєстраціївиборчими комісіями мають рівне право виступати на передвиборних
та інших зборах, нарадах, засіданнях, у пресі, по телебаченню,
радіо.
Державні і громадські органи, керівники підприємств, установ,організацій, органи громадської самодіяльності населення
зобов'язані подавати кандидатам у народні депутати СРСР допомогу в
організації зустрічей з виборцями і членами громадських
організацій, в одержанні необхідних довідкових та інформаційних
матеріалів.
Стаття 45. Передвиборна програма кандидата в народні депутатиСРСР
Кандидат у народні депутати СРСР виступає з програмою своєїмайбутньої діяльності. Програма кандидата в депутати не повинна
суперечити Конституції СРСР, радянським законам.
Стаття 46. Довірені особи кандидата в народні депутати СРСР
Кандидат у народні депутати СРСР може мати до десятидовірених осіб, які допомагають йому в проведенні виборчої
кампанії, ведуть агітацію за обрання його депутатом, представляють
його інтереси у взаємовідносинах з державними і громадськими
органами, виборцями, членами громадських організацій, а також у
виборчих комісіях.
Кандидат у депутати визначає довірених осіб за своїм розсудомі повідомляє про них для реєстрації в окружну виборчу комісію або
у виборчу комісію по виборах від громадської організації. Виборча
комісія після реєстрації довірених осіб видає їм посвідки.
Довірена особа не може входити до складу відповідної виборчоїкомісії.
Стаття 47. Передвиборна агітація
Трудовим колективам, виборцям за місцем проживання ігромадським організаціям, які висунули кандидатів у депутати,
надається право безперешкодної агітації за своїх кандидатів.
Трудовим колективам, виборцям за місцем проживання ігромадським організаціям виборчими комісіями надаються обладнані
приміщення для зборів і мітингів, а також засоби масової
інформації для ведення передвиборної агітації.
Громадянам СРСР, трудовим колективам і громадськиморганізаціям гарантується можливість вільного і всебічного
обговорення політичних, ділових та особистих якостей кандидатів у
депутати, а також право агітації за або проти кандидатів на
зборах, у пресі, по телебаченню, радіо.
Кандидати в народні депутати СРСР проводять зустрічі ізсвоїми виборцями як на зборах, так і в іншій зручній для виборців
формі. Збори виборців організуються виборчою комісією спільно з
відповідною Радою народних депутатів або її президією і
громадськими організаціями.
Про час і місце проведення зборів та зустрічей повідомляєтьсявиборцям завчасно.
Агітація в день виборів не допускається.
Стаття 48. Звільнення кандидата в народні депутати СРСР відвиробничих або службових обов'язків для участі в
передвиборних заходах
Кандидат у народні депутати СРСР після реєстрації на часпроведення зустрічей з виборцями, виступив на передвиборних
зборах, мітингах, по телебаченню і радіо звільняється від
виконання виробничих або службових обов'язків із збереженням
середньої заробітної плати за рахунок коштів, що виділяються на
проведення виборів.
Стаття 49. Право кандидата в народні депутати СРСР набезплатний проїзд
Кандидат у народні депутати СРСР після реєстрації має правона безплатний проїзд на всіх видах пасажирського транспорту (за
винятком таксі) в межах відповідного виборчого округу. Кандидат у
депутати, який проживає за межами виборчого округу, користується
таким самим правом для проїзду у виборчий округ і повернення до
місця проживання.
Порядок і оплата проїзду кандидатів у народні депутати СРСРвід громадських організацій для участі в передвиборних заходах
визначаються загальносоюзними органами цих організацій.
Стаття 50. Недоторканість кандидата в народні депутати СРСР
Кандидат у народні депутати СРСР не може бути притягнутий докримінальної відповідальності, заарештований або підданий заходам
адміністративного стягнення, які накладаються в судовому порядку,
без згоди Центральної виборчої комісії.
VIII. ПОРЯДОК ГОЛОСУВАННЯ І ПІДБИТТЯПІДСУМКІВ ВИБОРІВ
Стаття 51. Час і місце голосування
При виборах народних депутатів СРСР від виборчих округівголосування проводиться в день виборів з 7 до 20 години за
місцевим часом. Про час і місце голосування дільнична виборча
комісія сповіщає виборців не пізніш як за десять днів до виборів.
На виборчих дільницях, утворених на суднах, які перебувають удень виборів у плаванні, у військових частинах, на полярних
станціях, у віддалених і важкодоступних районах, а також при
радянських установах за кордоном, дільнична виборча комісія може
оголосити голосування закінченим у будь-який час, якщо
проголосували всі виборці, включені у список.
При виборах народних депутатів СРСР від громадськихорганізацій голосування проводиться на з'їзді, конференції
громадської організації або на пленумі її загальносоюзного органу.
При цьому можуть проводитись розширені пленуми з участю
представників інших виборних органів цих організацій. У таких
випадках право вирішального голосу надається всім учасникам
пленуму. Вибори народних депутатів можуть проводитись також на
об'єднаних з'їздах, конференціях або пленумах загальносоюзних
органів кількох громадських організацій.
Стаття 52. Організація голосування
Голосування проводиться в спеціально відведених приміщеннях,в яких повинні бути обладнані в достатній кількості кабіни чи
кімнати для таємного голосування, визначені місця видачі виборчих
бюлетенів і встановлені виборчі скриньки. Виборчі скриньки
встановлюються в такий спосіб, щоб голосуючі при підході до них
обов'язково проходили через кабіни чи кімнати для таємного
голосування.
Відповідальність за організацію голосування, забезпеченнятаємниці волевиявлення виборців, обладнання приміщень і
підтримання в них необхідного порядку несуть відповідно дільнична
виборча комісія або виборча комісія громадської організації.
У день виборів перед початком голосування виборчі скринькиперевіряє, пломбує або опечатує голова відповідної виборчої
комісії в присутності всіх членів комісії.
Кожен виборець, делегат з'їзду або конференції, учасникпленуму голосує особисто; голосування за інших осіб не
допускається. Виборчі бюлетені видаються відповідною виборчою
комісією на підставі списку виборців виборчої дільниці, посвідки
на право голосування або списку голосуючих на з'їзді, конференції
громадської організації, пленумі її загальносоюзного органу по
пред'явленні паспорта чи іншого посвідчення особи. Про видачу
виборчих бюлетенів у списку виборців або у списку голосуючих
робиться відмітка. Посвідки на право голосування додаються до
додаткового списку виборців.
У випадках, коли окремі виборці за станом здоров'я чи з іншихпричин не можуть прибути в приміщення для голосування, дільнична
виборча комісія на їх прохання доручає окремим членам комісії
організувати голосування в місці перебування цих виборців.
Стаття 53. Проведення голосування
Виборчі бюлетені заповнюються голосуючим у кабіні або кімнатідля таємного голосування. При заповненні бюлетенів забороняється
присутність будь-кого, крім голосуючого. Виборець, який не має
можливості самостійно заповнити бюлетені, має право запросити в
кабіну або кімнату іншу особу на свій розсуд, крім члена виборчої
комісії.
При виборах народних депутатів СРСР від виборчих округівголосуючий викреслює в бюлетені прізвища кандидатів, проти яких
він голосує. При виборах народних депутатів СРСР від громадських
організацій голосуючий викреслює в бюлетені прізвища кандидатів у
депутати, проти яких він голосує.
Заповнений бюлетень голосуючий опускає у виборчу скриньку.
Стаття 54. Підрахунок голосів на виборчій дільниці
При виборах народних депутатів СРСР від виборчих округівпідрахунок голосів на виборчій дільниці провадиться окремо по
кожному виборчому округу і по кожному кандидату в депутати.
Виборчі скриньки розкриваються дільничною виборчою комісієюпісля оголошення головою комісії про закінчення голосування.
Розкриття виборчих скриньок до закінчення голосування
забороняється. Перед розкриттям виборчих скриньок усі
невикористані виборчі бюлетені підраховуються і погашаються
дільничною виборчою комісією.
Дільнична виборча комісія за основним і додатковим спискамивиборців встановлює загальну кількість виборців на дільниці, а
також кількість виборців, які одержали бюлетені. На підставі
бюлетенів, що були у виборчих скриньках, по кожному виборчому
округу (в межах даної виборчої дільниці) комісія встановлює:
загальну кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;
кількість голосів, поданих за, кількість голосів, поданих проти
кожного кандидата в депутати; кількість бюлетенів, визнаних
недійсними. По прізвищах громадян, додатково вписаних виборцями в
бюлетені, голоси не підраховуються.
Визнаються недійсними виборчі бюлетені невстановленогозразка, а також бюлетені, в яких при голосуванні залишено більше
одного кандидата. При виникненні сумнівів у дійсності виборчого
бюлетеня питання вирішується дільничною виборчою комісією шляхом
голосування.
Результати підрахунку голосів розглядаються на засіданнідільничною виборчою комісією і заносяться до протоколу, який
складається окремо по кожному виборчому округу. Протокол
підписують голова, заступник голови, секретар та члени комісії і
пересилають у відповідну окружну виборчу комісію в порядку,
встановлюваному Центральною виборчою комісією.
Стаття 55. Встановлення результатів виборів по виборчомуокругу
На підставі протоколів дільничних виборчих комісій окружнавиборча комісія визначає: загальну кількість виборців по округу;
кількість виборців, які одержали виборчі бюлетені; кількість
виборців, які взяли участь у голосуванні, кількість голосів,
поданих за, і кількість голосів, поданих проти кожного кандидата в
депутати; кількість бюлетенів, визнаних недійсними.
Обраним вважається кандидат у народні депутати СРСР, якийдістав на виборах більше половини голосів виборців, що взяли
участь у голосуванні.
Окружна виборча комісія може визнати вибори недійсними черездопущені в ході виборів або при підрахунку голосів порушення цього
Закону.
Вибори визнаються такими, що не відбулися, якщо в них взялоучасть менше половини виборців, внесених у списки виборців, а
також у зв'язку з смертю кандидата в депутати, якщо по округу
зареєстрований один кандидат.
Результати виборів по виборчому округу встановлюються назасіданні окружної виборчої комісії і заносяться до протоколу.
Протокол підписують голова, заступник голови, секретар та члени
комісії і пересилають в Центральну виборчу комісію у встановленому
нею порядку.
Повідомлення про результати виборів по виборчому округупублікується в пресі відповідною окружною виборчою комісією в
строки, встановлені Центральною виборчою комісією. У повідомленні
вказується загальна кількість громадян, включених у списки
виборців; кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;
кількість голосів, поданих за, і кількість голосів, поданих проти
кожного кандидата; кількість недійсних бюлетенів; прізвище, ім'я,
по батькові, займана посада (заняття), партійність, місце роботи і
проживання обраного депутата.
Стаття 56. Підрахунок голосів і встановлення результатіввиборів народних депутатів СРСР від громадських
організацій
Підрахунок голосів при виборах народних депутатів СРСР відгромадських організацій провадиться виборчими комісіями по виборах
від громадських організацій по кожному кандидату в депутати в
порядку, встановленому цим Законом для дільничних виборчих
комісій.
Визнаються недійсними виборчі бюлетені невстановленогозразка. При виникненні сумнівів у дійсності виборчого бюлетеня
питання вирішується виборчою комісією шляхом голосування.
Обраними вважаються кандидати, які дістали на виборахнайбільшу кількість голосів відповідно до кількості мандатів і
більше половини голосів делегатів з'їздів, конференцій громадських
організацій або учасників пленумів їх загальносоюзних органів, які
взяли участь у голосуванні.
Вибори визнаються такими, що не відбулися, якщо в них взялоучасть менше половини делегатів з'їздів, конференцій громадських
організацій або учасників пленумів їх загальносоюзних органів,
включених у списки голосуючих.
Результати виборів встановлюються на засіданні виборчоїкомісії і заносяться до протоколу. Протокол підписують голова,
заступник голови, секретар та члени виборчої комісії і надсилають
у Центральну виборчу комісію у встановленому нею порядку.
Повідомлення про результати виборів народних депутатів СРСРвід громадських організацій публікуються в пресі виборчими
комісіями по виборах від громадських організацій у строки,
встановлені Центральною виборчою комісією. У повідомленні
вказується кількість делегатів з'їзду, конференції громадської
організації або учасників пленуму її загальносоюзного органу, які
взяли участь у виборах; прізвище, ім'я, по батькові, займана
посада (заняття), партійність, місце роботи і проживання кожного
обраного депутата; кількість голосів, поданих за, і кількість
голосів, поданих проти нього.
IX. ПОРЯДОК ПІДБИТТЯ І ОПУБЛІКУВАННЯ ПІДСУМКІВВИБОРІВ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ СРСР
Стаття 57. Реєстрація народних депутатів СРСР
Центральна виборча комісія по виборах народних депутатів СРСРна підставі протоколів виборчих комісій, які надійшли до неї,
реєструє обраних народних депутатів СРСР.
Центральна виборча комісія може визнати вибори недійсними,якщо в ході виборів або при підрахунку голосів чи визначенні
результатів виборів мали місце порушення цього Закону, і відмовити
в реєстрації народного депутата СРСР.
Стаття 58. Опублікування підсумків виборів народних депутатівСРСР
Повідомлення про підсумки виборів у цілому по країні і списокобраних народних депутатів СРСР Центральна виборча комісія
публікує в пресі не пізніш як у десятиденний строк в алфавітному
порядку із зазначенням прізвища, імені, по батькові, займаної
посади (заняття), партійності, місця роботи і проживання депутата,
виборчого округу або громадської організації, від яких він обраний
депутатом.
Стаття 59. Посвідка і нагрудний знак народного депутата СРСР
Окружна виборча комісія, виборча комісія по виборах відгромадської організації після опублікування в пресі списку
народних депутатів СРСР, зареєстрованих Центральною виборчою
комісією, видають кожному обраному депутатові посвідку про його
обрання.
Після затвердження З'їздом народних депутатів СРСРповноважень обраних депутатів видані їм посвідки про обрання
депутатом замінюються посвідкою народного депутата СРСР.
Депутатові видається також нагрудний знак "Народний депутат СРСР".
X. ПОВТОРНЕ ГОЛОСУВАННЯ, ПОВТОРНІ ВИБОРИІ ВИБОРИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ СРСР
ЗАМІСТЬ ВИБУЛИХ ДЕПУТАТІВ
Стаття 60. Повторне голосування
Якщо по виборчому округу балотувалося більше двох кандидатіву народні депутати СРСР і ні один з них не був обраний, окружна
виборча комісія приймає рішення про проведення в окрузі повторного
голосування по двох кандидатах у депутати, які дістали найбільшу
кількість голосів. Про це рішення окружна виборча комісія
повідомляє в Центральну виборчу комісію та інформує виборців
округу. Повторне голосування у виборчому окрузі проводиться не
пізніш як у двотижневий строк з додержанням вимог цього Закону.
Повторне голосування при виборах народних депутатів СРСР відгромадських організацій проводиться у випадку рівності голосів,
поданих за окремих кандидатів у депутати, який не дає змоги
визначити обраних депутатів. Повторне голосування по даних
кандидатах у депутати проводиться на з'їздах, конференціях
громадських організацій або пленумах їх загальносоюзних органів
того самого або наступного дня з додержанням вимог цього Закону.
Обраним вважається кандидат у народні депутати СРСР, якийдістав при повторному голосуванні найбільшу кількість голосів
виборців, делегатів з'їзду, конференції громадської організації
або учасників пленуму її загальносоюзного органу, що взяли участь
у голосуванні, у відношенні до інших кандидатів.
Стаття 61. Повторні вибори
Якщо по виборчому округу балотувалось не більше двохкандидатів у народні депутати СРСР і ні один з них не був обраний
або вибори по виборчому округу були визнані такими, що не
відбулися, або недійсними, або повторне голосування не дало змоги
визначити обраного депутата, Центральна виборча комісія доручає
окружній виборчій комісії провести у виборчому окрузі повторні
вибори. При цьому вона може прийняти рішення про необхідність
проведення виборів окружною і дільничними виборчими комісіями в
новому складі. Голосування проводиться на тих же виборчих
дільницях і за списками виборців, складеними для проведення
загальних виборів.
Повторні вибори проводяться не пізніш як у двомісячний строкпісля загальних виборів. Утворення виборчих комісій, реєстрація
кандидатів у депутати та інші заходи проводяться в порядку,
встановленому цим Законом.
У випадках, коли кількість обраних депутатів виявилась меншоювід кількості мандатів, і при визнанні виборів від громадської
організації недійсними Центральна виборча комісія приймає рішення
про проведення повторних виборів від даної громадської
організації. При повторних виборах обираються кількість депутатів,
якої не вистачає, або всі депутати від даної громадської
організації, якщо раніше проведені вибори були визнані недійсними.
При цьому Центральна виборча комісія може доручити провести вибори
відповідній виборчій комісії в попередньому складі або звернутися
до загальносоюзного органу громадської організації з пропозицією
утворити виборчу комісію в новому складі.
Стаття 62. Проведення виборів народних депутатів СРСР замістьвибулих
У разі визнання З'їздом народних депутатів СРСР повноваженьокремих народних депутатів СРСР недійсними, а також у разі
відкликання депутата, дострокового припинення депутатських
повноважень з інших причин у відповідних виборчих округах або у
громадських організаціях у тримісячний строк з моменту вибуття
депутата проводяться нові вибори. Вибори призначаються Центральною
виборчою комісією не пізніш як за два місяці до їх проведення і
організуються з додержанням вимог цього Закону. При цьому окружна
виборча комісія або виборча комісія по виборах від громадської
організації утворюється за 50 днів, дільничні - за місяць до
виборів, реєстрація кандидатів у депутати закінчується за місяць
до виборів.
У разі вибуття народного депутата СРСР менш як за рік дозакінчення строку повноважень народних депутатів СРСР вибори
нового народного депутата СРСР замість вибулого не проводяться.
Голова Президії Верховної Ради СРСР М.ГОРБАЧОВСекретар Президії Верховної Ради СРСР Т.МЕНТЕШАШВІЛІ
Москва, Кремль. 1 грудня 1988 р.
N 9855-XI
Публікації документа
- Відомості Верховної Ради СРСР від 07.12.1988 — 1988 р., № 49, стор. 729