З А К О Н 
            СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК 

     N 8998-11 від 26.05.88 

          { Закон не застосовується на території України 
                                       згідно із Законом 
            N 2215-IX ( 2215-20 ) від 21.04.2022 } 

                      Про кооперацію в СРСР 

         ( Із змінами, внесеними згідно із Законами СРСР 
           N  603-1 ( v0603400-89 ) від 16.10.89 
           N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 
           N 1997-1 ( v1997400-91 ) від 05.03.91 
           N 2014-1 ( v2014400-91 ) від 07.03.91 
           N 2015-1 ( v2015400-91 ) від 07.03.91, ВВР, 1991, N 12, 
                                                         ст. 325 ) 
 

     Цей Закон відповідно до Конституції СРСР визначає економічні, 
соціальні,  організаційні і правові умови діяльності  кооперативів 
на  основі  розвитку  ленінських  ідей  про кооперацію стосовно до 
сучасного етапу будівництва соціалізму в СРСР.

     Закон покликаний розкрити величезні  потенціальні  можливості 
кооперації, зростання її ролі в прискоренні соціально-економічного 
розвитку країни,  посилити  процес  демократизації  господарського 
життя,  надати нового імпульсу колгоспному рухові,  створити умови 
для  залучення  до  кооперативів  широких  верств  населення.
  Він 
спрямований   на  всемірне  використання  кооперативних  форм  для 
задоволення зростаючих потреб народного господарства і населення в 
продовольстві,  товарах народного споживання, житлі, різноманітній 
продукції виробничо-технічного призначення,  роботах  і  послугах. 
Закон   встановлює   основні   принципи   розвитку   кооперативної 
демократії,  визначає відносини  держави  і  кооперації,  гарантує 
вільний   вибір   форм   господарської   діяльності  кооперативів, 
відкриває  широкий  простір  для  ініціативи   і   самоврядування, 
підвищує  відповідальність  членів кооперативу за результати своєї 
праці.

     Закон гарантує   громадянам   право  добровільного  вступу  в 
кооператив і вільного виходу з нього,  участі в  управлінні  всіма 
справами кооперативу;  самостійність колективного господарювання і 
незалежність кооперативу в прийнятті рішень  щодо  виконання  його 
статутних завдань; соціальну справедливість і соціальну рівність у 
праві на працю;  особисті доходи,  які відповідають  кількості  та 
якості праці, і на соціальне забезпечення.

     Закон про   кооперацію  в  СРСР  спрямований  на  рівноправну 
взаємодію   державного   і    колгоспно-кооперативного    секторів 
соціалістичної економіки, сприяє дальшому розвиткові політичної та 
економічної систем СРСР. 

              I. СОЦІАЛІСТИЧНА КООПЕРАЦІЯ І ЇЇ МІСЦЕ 
                        В ЕКОНОМІЦІ КРАЇНИ 

     Стаття 1. Кооперація в системі соціалістичних 
               суспільних відносин 

     1. Соціалістична кооперація є прогресивною  формою  суспільно 
корисної  діяльності,  що  постійно  розвивається.  Вона відкриває 
перед громадянами широкі можливості для  докладання  своїх  сил  і 
знань  до  продуктивної праці відповідно до покликання,  бажання і 
здібностей кожного,  одержання доходів  залежно  від  кількості  і 
якості праці, внеску в кінцеві результати діяльності кооперативу і 
для задоволення потреб його членів.
 

     2. В  умовах  політичної  і  економічної  систем  СРСР,   при 
провідній   ролі   державної  (загальнонародної)  форми  власності 
повсюдного розвитку  набуває  кооперативна  форма  власності,  яка 
сприяє  повнішому  використанню  можливостей і переваг соціалізму, 
примноженню суспільного багатства,  насиченню ринку високоякісними 
товарами   та   послугами,   їх  здешевленню  і  дедалі  повнішому 
задоволенню матеріальних і духовних потреб радянських людей. 

     3. Держава,  виходячи з  важливого  значення  кооперації  для 
економічного  і  соціального  розвитку суспільства,  раціонального 
використання матеріальних і трудових ресурсів, поглиблення процесу 
демократизації,  всемірно підтримує кооперативний рух, сприяє його 
розширенню,  гарантує  додержання  прав   і   законних   інтересів 
кооперативів та їх членів. 

     4. Кооперативні    підприємства   (організації),   які   далі 
іменуються  "кооперативи",  поряд  з   державними   підприємствами 
(об'єднаннями)  є  основною  ланкою  єдиного народногосподарського 
комплексу.  Праця в кооперативах  почесна,  престижна  і  всемірно 
заохочується державою. 

     5. Кооперація   в  СРСР  надає  членам  кооперативів  реальні 
можливості   і   матеріально   заінтересовує   їх   у   підвищенні 
ефективності  господарювання  на  основі  самостійної  розробки  і 
реалізації кооперативами своїх  планів  виробництва,  розподілу  і 
продажу  товарів,  виконання  робіт,  надання  послуг і здійснення 
інших видів діяльності, а також у поліпшенні соціальних умов життя 
колективу.

     Діяльність кооперативів,   висока   продуктивність   праці  і 
система її  оплати  покликані  стимулювати  розвиток  економічного 
змагання,  конкуренцію  на  ринку товарів,  робіт та послуг як між 
кооперативами,  так і кооперативів з державними підприємствами  та 
організаціями,    сприяти   всемірному   підвищенню   ефективності 
господарювання.
 

     Стаття 2. Законодавство про кооперацію 

     Відносини, пов'язані із створенням і діяльністю кооперативів, 
регулюються цим Законом та іншими актами законодавства Союзу РСР і 
союзних республік, що видаються відповідно до нього. 

     Стаття 3. Система кооперації, типи кооперативів 

     1. Послідовний  розвиток   кооперативного   руху   в   країні 
перетворює  кооперацію  в  широко  розгалужену систему,  органічно 
пов'язану  з  державним  сектором  економіки   та   індивідуальною 
трудовою діяльністю населення.

     Кооперативи можуть   створюватися   і   діяти   в  сільському 
господарстві,  в  промисловості,  будівництві,  на  транспорті,  в 
торгівлі й громадському харчуванні,  у  сфері  платних  послуг  та 
інших галузях виробництва і соціально-культурного життя.  (  Абзац 
другий пункту 1 статті 3 із змінами, внесеними згідно  із  Законом 
N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

     Кооператив  має право займатися будь-якими видами діяльності, 
за винятком заборонених законодавчими актами Союзу РСР,  союзних і 
автономних республік. ( Абзац пункту 1 статті 3 в редакції  Закону 
N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

      Окремими видами діяльності,  які визначаються законодавством 
Союзу РСР, союзних і автономних республік, кооперативи мають право 
займатися тільки на підставі  ліцензій.  Порядок  видачі  ліцензій 
встановлюється Радою Міністрів СРСР. ( Абзац пункту 1 статті  3  в 
редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) 

     2. У    системі    соціалістичної   кооперації   функціонують 
кооперативи двох основних типів: виробничі і споживчі.

     Виробничі кооперативи   здійснюють    виробництво    товарів, 
продукції,  робіт,  а  також надання платних послуг підприємствам, 
організаціям, установам і громадянам.

     Вони створюються  і   діють   для   виробництва,   заготівлі, 
переробки  і  реалізації сільськогосподарської продукції,  виробів 
виробничо-технічного призначення,  виготовлення товарів  народного 
споживання,  збирання  і  переробки  вторинної  сировини і ділових 
відходів   виробництва,   ремонту   і   обслуговування    техніки, 
виробничого,    шляхового    і   житлово-цивільного   будівництва, 
роздрібної  торгівлі   і   громадського   харчування,   побутового 
обслуговування,   організації   культурного   дозвілля,   медичної 
допомоги,     надання     правових,     транспортно-експедиційних, 
науково-дослідних,  проектних, конструкторських, впроваджувальних, 
спортивно-оздоровчих та інших послуг, а також у сферах рибальства, 
рибництва  і  виробництва  рибної  продукції,  заготівлю деревини, 
видобутку корисних копалин,  інших природних ресурсів та  в  інших 
галузях господарської діяльності.

     Діяльність таких   кооперативів   грунтується   на  особистій 
трудовій участі їх членів.

     При  загальноосвітній  школі,  професійно-технічному училищі, 
середньому спеціальному навчальному закладі, навчально-виробничих, 
позашкільних   закладах,  навчальних  цехах  і  дільницях  базових 
підприємств,  організацій  та  господарств   можуть   створюватися 
виробничі   учнівські   кооперативи.   Особливості  організації  і 
діяльності виробничих учнівських кооперативів,  а також надання їм 
пільг  і  переваг визначаються законодавством Союзу РСР, союзних і 
автономних республік.  (  Пункт  2  статті  3  доповнений  абзацом 
п'ятим згідно із Законом N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

     Споживчі кооперативи задовольняють потреби  своїх  членів  та 
інших  громадян  у  торговельному  і побутовому обслуговуванні,  а 
також членів кооперативів  у  житлі,  дачах  і  садових  ділянках, 
гаражах  і  стоянках  для  автомобілів,  у соціально-культурних та 
інших  послугах.   Поряд   із   зазначеними   функціями   споживчі 
кооперативи   можуть   також   розвивати   різноманітну  виробничу 
діяльність, тобто бути кооперативами змішаного типу. 

     Стаття 4. Головні завдання кооперації 

     1. Основним у  діяльності  кооперації  є  задоволення  потреб 
народного   господарства  і  населення  в  продовольстві,  товарах 
народного  споживання,   житлі,   продукції   виробничо-технічного 
призначення,    роботах   і   послугах   з   високими   споживчими 
властивостями,  розвиток трудової і соціальної  активності  членів 
кооперативу,  зростання  їх  матеріального добробуту,  культурного 
рівня і професійної майстерності.

     Для розв'язання цих завдань у системі кооперації розвивається 
виробництво   і  підвищується  його  ефективність,  забезпечуються 
поліпшення  якості  продукції,  виконуваних  робіт  і  послуг,  що 
надаються, зростання продуктивності праці, максимально включаються 
в господарський оборот місцева сировина і матеріали, розробляються 
і впроваджуються безвідхідні і ресурсозберігаючі технології. 

     2. Кооперація   підвищує   зайнятість   населення   суспільно 
корисною працею,  включає у виробництво  товарів  (робіт,  послуг) 
додаткові  трудові  ресурси,  а  також  створює умови для участі в 
діяльності кооперативів на договірних засадах громадян,  які не  є 
членами кооперативів, у вільний від їх основної роботи час. 

     3. Кооперація,    діючи    на   принципах   самофінансування, 
забезпечує за рахунок своїх доходів підвищення рівня життя  членів 
кооперативів  та їх сімей,  розв'язує соціальні завдання,  створює 
сприятливі можливості  для  високопродуктивної  праці,  забезпечує 
охорону  майнових  інтересів і соціальних прав своїх членів,  бере 
участь у формуванні державного бюджету. 

             II. КООПЕРАТИВ - ПЕРВИННА ЛАНКА СИСТЕМИ 
                        КООПЕРАЦІЇ В СРСР 

     Стаття 5. Соціалістичний кооператив 

     1. Кооператив є організацією громадян СРСР,  які  добровільно 
об'єднались  на  основі   членства   для   спільного   провадження 
господарської та іншої діяльності на базі належного йому на  праві 
власності, орендованого  або  наданого  в  безплатне  користування 
майна, самостійності, самоврядування і самофінансування,  а  також 
матеріальної  заінтересованості  членів  кооперативу  і   найбільш 
повного  поєднання  їх  інтересів   з   інтересами   колективу   і 
суспільства. ( Пункт 1 статті 5 із змінами,  внесеними  згідно  із 
Законом N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) 

     2. Кооператив як первинна ланка  системи  кооперації  в  СРСР 
покликаний  брати  активну  участь  в  економічному  і соціальному 
розвитку країни і досягненні найвищої мети суспільного виробництва 
при   соціалізмі   -   найбільш   повного  задоволення  зростаючих 
матеріальних і духовних потреб людей. 

     3. В інтересах здійснення завдань,  визначених  цим  Законом, 
кооператив  має  право  приймати  будь-які  рішення,  якщо  це  не 
суперечить  чинному   законодавству   і   статутові   кооперативу. 
Кооператив  є  юридичною  особою,  користується  правами і виконує 
обов'язки, пов'язані з його діяльністю, і має самостійний баланс. 

     4. У  складі  кооперативу  можуть   створюватися   структурні 
підрозділи  (включаючи  територіально  відокремлені):  відділення, 
цехи,  ферми,  майстерні,  ательє,  магазини та інші, що діють, як 
правило,  на  засадах колективного,  сімейного або індивідуального 
підряду, в тому  числі  з  орендою  майна.  Кооператив  має  право 
відкривати свої філії (відділення)  і  представництва.  Реєстрація 
філій   (відділень)   кооперативів    провадиться    в    порядку, 
передбаченому для реєстрації  кооперативів,  за  місцезнаходженням 
цих філій (відділень). ( Пункт 4 статті 5  із  змінами,  внесеними 
згідно із Законом N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) 

     Стаття 6. Трудовий колектив кооперативу 

     1. Члени  кооперативу,  які беруть участь своєю працею в його 
діяльності,  а також особи, які працюють у кооперативі за трудовим 
договором, становлять трудовий колектив кооперативу. 

     2. Кооператив  формує  трудовий  колектив,  здатний  в умовах 
повного  господарського  розрахунку  і  самофінансування  досягати 
високих  кінцевих  результатів,  дбає  про  підвищення професійної 
майстерності членів кооперативу та  інших  осіб,  які  працюють  у 
ньому,   розподіляє   між   ними   роботи   з  урахуванням  їхньої 
кваліфікації та економічних інтересів кооперативу. 

     ( Пункт 3  статті  6  виключено на підставі Закону  N  1540-1 
(  v1540400-90  )  від  06.06.90   )   3.   Партійна   організація 
кооперативу, будучи  політичним  ядром  колективу,  діє  в  рамках 
Конституції  СРСР,  сприяє  підвищенню  виробничої  ініціативи   і 
соціальної активності членів  трудового  колективу,  зростанню  їх 
політичної самосвідомості, почуття  господаря  і  відповідальності 
за результати діяльності кооперативу. 

     3. Соціально-економічні  рішення,  які  стосуються діяльності 
кооперативу, виробляються і приймаються його органами управління з 
участю трудового колективу. ( Пункт 3 в редакції Закону  N  1540-1 
( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) 

     Стаття 7. Власність кооперативу 

     1. Власністю  кооперативу є засоби виробництва та інше майно, 
які належать йому і необхідні для  здійснення  статутних  завдань. 
Кооперативові    можуть   належати   будинки,   споруди,   машини, 
устаткування,  транспортні засоби,  продуктивна і  робоча  худоба, 
вироблена  продукція,  товари,  кошти  та інше майно відповідно до 
цілей його діяльності. 

     2. Майно  кооперативу  формується  за  рахунок   грошових   і 
матеріальних   внесків  його  членів,  виробленої  ним  продукції, 
доходів,  одержуваних  від  її  реалізації  та  іншої  діяльності, 
надходжень  від продажу акцій,  інших цінних паперів кооперативу і 
кредитів банку. У формуванні майна кооперативу можуть брати участь 
на  договірних  засадах  шляхом  грошових  і  матеріальних внесків 
державні,   кооперативні   та   інші    громадські    підприємства 
(організації),   а  також  громадяни,  які  не  є  членами  даного 
кооперативу, але працюють у ньому за трудовим договором. 

     3. Власністю кооперативу є майно створюваних ним  підприємств 
і  організацій,  а  також  майно  міжгосподарських  підприємств  і 
організацій відповідно до його пайової участі.

     Майно об'єднань,  до  складу  яких входять кооперативи,  інші 
громадські і  державні  підприємства  і  організації,  є  спільною 
власністю держави, кооперативів та інших громадських організацій.

     Майно спілок  (об'єднань),  до  складу  яких  входять  тільки 
кооперативи, належить на праві спільної власності цим кооперативам 
або може бути власністю спілки (об'єднання). 

     4. Кооператив як повноправний  господар  майна,  що  належить 
йому  на  праві  власності,  а  також  перебуває  в  користуванні, 
зобов'язаний  примножувати  його,  ефективно   використовувати   і 
охороняти.   Ніхто   не  має  права  використовувати  кооперативну 
власність для одержання незаконних доходів та  з іншою  корисливою 
метою. 

     Стаття 8. Правова охорона власності кооперативу 

     1. Кооперативна власність як форма соціалістичної власності є 
недоторканною і перебуває під захистом держави.  Вона охороняється 
законом нарівні з державною власністю. Майно кооперативу може бути 
вилучено  тільки  за  рішенням  суду чи арбітражу відповідно до їх 
компетенції. 

     2. Право   розпорядження   майном   належить   тільки  самому 
кооперативу.  Не допускається використання  майна  кооперативу  на 
цілі, не пов'язані з його статутною діяльністю. 

     3. Кооператив має право:

     продавати і  передавати  іншим  підприємствам,  організаціям, 
установам і громадянам,  обмінювати,  здавати в оренду, надавати в 
позичку і в безплатне  тимчасове  користування  будинки,  споруди, 
устаткування,  транспортні  засоби,  інвентар,  сировину  та  інші 
матеріальні цінності,  а також списувати з балансу основні  фонди, 
якщо вони зношені або морально застаріли;

     передавати на   договірних   засадах  матеріальні  і  грошові 
ресурси  іншим  підприємствам,  організаціям  і  громадянам,   які 
виробляють  продукцію  або  виконують  для  кооперативу  роботи  і 
послуги. 

     4. Кооператив    несе    самостійну    відповідальність    за 
зобов'язаннями  всім  належним  йому  майном,  включаючи   основні 
засоби.   Держава   не  несе  відповідальності  за  зобов'язаннями 
кооперативу. Кооператив не несе відповідальності за зобов'язаннями 
держави    і   своїх   членів.   Члени   кооперативу   не   несуть 
відповідальності за його борги, за винятком випадків, передбачених 
цим  Законом,  іншим  законодавством Союзу РСР і союзних республік 
або статутом кооперативу. 

     Стаття 9. Користування кооперативом природними  ресурсами  і 
               майном, яке не є його власністю 

     1. Володіння  і  користування  землею  та  іншими  природними 
ресурсами кооператив здійснює у встановленому порядку.  Кооператив 
несе відповідальність за  додержання  вимог  і  виконання  заходів 
щодо  раціонального  використання  і  охорони   наданих   йому   в 
користування земель, вод, надр, лісів та інших природних ресурсів. 
( Пункт 1 статті 9 із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом  N 
2014-1 ( v2014400-91 ) від 07.03.91 )

     2. Кооператив    зобов'язаний     забезпечувати     ефективне 
використання  землі,  постійно  дбати про підвищення її родючості, 
дбайливо користуватися нею відповідно до цілей, для яких вона йому 
надана,  оберігати  навколишнє середовище від забруднення та інших 
шкідливих впливів  і  в  зв'язку  з  цим  здійснювати  організацію 
виробництва на базі маловідхідної та безвідхідної технологій.

     Кооператив за  рахунок  власних  коштів  і  кредитів здійснює 
природоохоронні заходи,  які повинні компенсувати негативний вплив 
виробництва   на   природне   середовище.   В   окремих   випадках 
допускається фінансування таких заходів за рахунок централізованих 
джерел.

     Кооператив зобов'язаний  відшкодувати шкоду,  заподіяну ним у 
результаті порушення законодавства про охорону природи.

     Діяльність кооперативу, який грубо порушує встановлений режим 
природокористування,    може   бути   в   порядку,   передбаченому 
законодавством  Союзу  РСР  і  союзних  республік,  припинено   до 
усунення допущених порушень. 

     3. Для здійснення  своїх  статутних  завдань  кооператив  має 
право  на  договірних  засадах використовувати майно,  надане йому 
державними,  кооперативними та іншими громадськими підприємствами, 
організаціями,  установами  і громадянами.  За згодою підприємств, 
організацій,  установ,  а також громадян,  які надали  кооперативу 
майно  в  користування,  він  може придбавати надані йому будинки, 
примішення,  устаткування та інше майно,  що належить до  основних 
фондів. 

     Стаття 10. Принципи діяльності кооперативу 

     1. Діяльність    кооперативу    грунтується    на   принципах 
добровільності вступу до кооперативу і  безперешкодного  виходу  з 
нього,  поєднання  особистих,  колективних  і державних інтересів, 
господарської  самостійності,  матеріальної  заінтересованості   і 
соціальної    справедливості,    безпосередньої    участі   членів 
кооперативу в управлінні його  справами  на  основі  кооперативної 
демократії, соціалістичної законності. 

     2. Втручання в  господарську або іншу діяльність кооперативів 
з боку  державних  і  кооперативних  органів  (спілок,  об'єднань, 
кооперативів)   не   допускається.   Це   положення   не   порушує 
передбачених  законодавством  Союзу  РСР,  союзних  і   автономних 
республік  прав  державних  органів  щодо  здійснення  контролю за 
діяльністю   кооперативів.   У   разі   видання   державним    або 
кооперативним  органом акта,  який не відповідає його компетенції, 
або  з  порушенням  вимог  законодавства  кооператив   має   право 
звернутися  в  суд або арбітраж із заявою про визнання такого акта 
недійсним повністю або частково. ( Абзац перший  пункту  2  статті 
10 в редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

     Збитки, завдані  кооперативу  в результаті виконання вказівок 
державних і кооперативних органів, які порушили права кооперативу, 
а  також  внаслідок  неналежного виконання кооперативними органами 
своїх обов'язків щодо кооперативу,  підлягають відшкодуванню  цими 
органами.  Спори  про  відшкодування збитків вирішуються судом або 
державним арбітражем. 

     3. З  метою  більш   ефективного   використання   виробничого 
потенціалу,  розширення  виробництва  і реалізації товарів (робіт, 
послуг) кооперативи на добровільних засадах можуть  частину  своїх 
коштів  об'єднувати  з коштами державних,  кооперативних або інших 
громадських підприємств і організацій.

     Кооперативи мають право брати участь:

     у спільному виконанні робіт,  пов'язаних з  реконструкцією  і 
технічним  переозброєнням  підприємств і виробництв,  прискоренням 
науково-технічного   прогресу,   підвищенням   якості   продукції, 
розвитком  виробництва  товарів  народного  споживання  і наданням 
послуг населенню;

     у створенні  міжгалузевих  виробництв,  ремонтно-будівельних, 
торговельних та інших підприємств і організацій;

     у будівництві та експлуатації сільськогосподарських об'єктів, 
жилих  будинків  та  інших  об'єктів  виробничого,  соціального  і 
культурно-побутового призначення, а також у шляховому будівництві;

     у підготовці спеціалістів  і  створенні  навчально-виробничих 
підприємств.

     Кооперативи  мають право поряд  з  іншими  підприємствами  на 
добровільних засадах входити в  асоціації,  концерни,  консорціуми 
та інші об'єднання. ( Пункт 3 статті 10 доповнений абзацом  сьомим 
згідно із Законом N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

     Для здійснення   зазначеної   та  іншої  спільної  діяльності 
кооперативи укладають договори,  в яких  передбачається  вирішення 
питань,   пов'язаних   з   організацією   і   діяльністю  спільних 
підприємств і організацій.

     Ради народних  депутатів  та  інші  державні  органи  подають 
кооперативам   допомогу   в   розвитку   спільних   підприємств  і 
організацій, сприяють реалізації наданих їм прав у цій галузі. 

     Стаття 11. Створення кооперативу і його статут 

     1. Кооператив організовується за бажанням  громадян  виключно 
на  добровільних  засадах.  Чисельність членів кооперативу не може 
бути меншою, ніж три особи. 

     Кооператив організовується і діє як на  самостійних  засадах, 
так   і  при  державних,  кооперативних  та  інших  підприємствах, 
організаціях і установах.  При цьому  не  допускається  здійснення 
кооперативами  функцій  органів державного управління,  контролю і 
нагляду, а також дізнання, слідства і правосуддя. 

     2. Статут   кооперативу   приймається   загальними    зборами 
громадян, які бажають заснувати кооператив. 

     У статуті кооперативу визначаються: найменування кооперативу, 
його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, порядок вступу в 
кооператив   і   виходу   з   нього,  права  та  обов'язки  членів 
кооперативу,  його органи управління і контролю, їхня компетенція, 
порядок утворення майна кооперативу і розподілу доходу (прибутку), 
підстави і порядок виключення з кооперативу, умови реорганізації і 
припинення  діяльності  кооперативу.  До статуту можуть включатися 
інші положення,  пов'язані з особливостями діяльності кооперативу, 
які не суперечать законодавству. 

     3. Кооператив  вважається  створеним з моменту його державної 
реєстрації. 

     Кооператив реєструється   виконавчим   комітетом    районної, 
міської,   районної   в   місті   Ради   народних   депутатів   за 
місцезнаходженням кооперативу на  підставі  висновку  депутатської 
комісії відповідної Ради народних депутатів. 

     Для державної  реєстрації  у  виконавчий  комітет відповідної 
Ради народних депутатів кооператив подає статут та інші документи, 
перелік  яких встановлюється Радами Міністрів союзних і автономних 
республік. 

     Якщо кооператив створюється при підприємстві, організації або 
установі,  для  його реєстрації потрібна згода цього підприємства, 
організації або установи. 

     У разі,  коли для  діяльності  кооперативу  потрібні  ділянка 
землі  чи  інші  природні  ресурси,  для його реєстрації необхідна 
згода на їх надання відповідного державного органу, землевласника, 
землекористувача  або  первинного  користувача  іншими  природними 
ресурсами. 

     4. Державну реєстрацію  кооперативу  має  бути  проведено  не 
пізніше  30 днів з моменту подання заяви і необхідних документів у 
виконавчий комітет відповідної Ради народних депутатів. 

     У державній реєстрації  може  бути  відмовлено  у  зв'язку  з 
порушенням   встановленого   порядку  створення  кооперативу,  при 
невідповідності його статуту вимогам законодавства, а також якщо в 
статуті  кооперативу  у  сфері виробництва і послуг не передбачено 
відповідальність  членів  кооперативу  за   боргами   кооперативу. 
Відмова  в  реєстрації  кооперативу  з  мотивів  недоцільності  не 
допускається. 

     Якщо державну реєстрацію у встановлений  строк  не  проведено 
або в ній відмовлено, заявник може звернутись із скаргою до суду. 

     За державну реєстрацію кооперативу з нього справляється плата 
в порядку і розмірах,  що  встановлюються  законодавством  союзних 
республік.   Одержані  кошти  зараховуються  виконавчим  комітетом 
місцевої Ради народних депутатів у  бюджет  району  або  міста  за 
місцем реєстрації кооперативу. 

     Про створення  і припинення діяльності кооперативу виконавчий 
комітет місцевої Ради народних депутатів публікує  повідомлення  у 
місцевій пресі за рахунок коштів, одержуваних від справляння плати 
за державну реєстрацію кооперативів. 

     5. Зміни і доповнення,  внесені за рішенням загальних  зборів 
членів  кооперативу  до  його  статуту,  підлягають  погодженню  з 
виконавчим  комітетом  місцевої  Ради   народних   депутатів,   що 
зареєстрував  кооператив,  у  порядку  і строки,  передбачені цією 
статтею для державної реєстрації кооперативів.

( Стаття 11 в  редакції  Закону  N  1540-1  (  v1540400-90  )  від 
06.06.90 ) 

     Стаття 12. Членство в кооперативі 

     1. Членом кооперативу може бути кожний громадянин, який досяг 
16-річного віку, якщо інше не передбачено законодавством Союзу РСР 
і союзних республік,  виявив бажання  і  здатний  брати  участь  у 
здійсненні цілей і завдань кооперативу.

     У випадках,   передбачених   цим   Законом    або    статутом 
кооперативу,  його  колективними  членами  можуть  бути також інші 
кооперативи,  державні і громадські підприємства  та  організації. 
Взаємовідносини   між  кооперативами  і  їх  колективними  членами 
будуються на договірних засадах. 

     2. Громадянин   може  одночасно  бути  членом  виробничого  і 
споживчого кооперативів.  Член виробничого кооперативу, який є для 
нього  основним місцем роботи,  у вільний час може брати участь на 
правах членства  в  іншому  виробничому  кооперативі.  Особи,  які 
працюють  на  державному,  кооперативному  чи  іншому громадському 
підприємстві,  в організації або  установі,  можуть  бути  членами 
тільки  одного  виробничого  кооперативу  і  брати  участь  у його 
діяльності у вільний від основної роботи час.

     Громадянин має    право   бути   членом   кількох   споживчих 
кооперативів різних видів, але не може перебувати одночасно в двох 
або  більше  споживчих  кооперативах  одного  виду,  якщо  інше не 
передбачено законодавством.

     На вступ до  кооперативу  або  роботу  в  ньому  за  трудовим 
договором   згоди  адміністрації  (органу  управління)  за  місцем 
основної роботи не потрібно. 

     3. Спори  у  справах,  що  виникають  з  членських  відносин, 
вирішуються  органами  кооперативу  в  порядку,  визначеному  його 
статутом,  а  у випадках,  передбачених законодавством Союзу РСР і 
союзних республік,- судом. 

     4. Члена  кооперативу  може  бути  виключено з кооперативу за 
рішенням його загальних зборів у випадках, передбачених статутом.

     Виключення з членів кооперативу може бути оскаржено в суд. 

     5. Особи, яким по суду заборонено займатися певною діяльністю 
або займати певні  посади,  не  можуть  бути  членами  кооперативу 
відповідного  виду  діяльності,  залучатися  до  роботи в ньому за 
трудовим договором або займати в кооперативі відповідні посади.

     Особи, які мають судимість за крадіжки,  хабарництво та  інші 
корисливі  злочини,  не  можуть  бути  обрані  головою  або членом 
правління,  головою  або  членом  ревізійної  комісії  (ревізором) 
кооперативу,  а  також  займати  інші  керівні  посади  і  посади, 
пов'язані з матеріальною відповідальністю. 

     Стаття 13. Права і обов'язки членів кооперативу 

     1. Члени кооперативів усіх видів мають право:

     брати участь  у  діяльності  кооперативу  і  управлінні  його 
справами, обирати і бути обраними до органів управління і контролю 
кооперативу,   вносити   пропозиції   про   поліпшення  діяльності 
кооперативу,  усунення недоліків у роботі його органів і службових 
осіб;

     одержувати частку  доходу (прибутку),  яка підлягає розподілу 
між членами  кооперативу  відповідно  до  трудового  внеску,  а  в 
передбачених  статутом  випадках  також  відповідно  до  майнового 
внеску в кооператив;

     користуватися майном  кооперативу,  пільгами  і   перевагами, 
передбаченими для членів кооперативу;

     одержувати від   службових   осіб  кооперативу  інформацію  з 
будь-якого питання, що стосується його діяльності.

     Члени виробничих кооперативів, крім того, мають право:

     на одержання роботи в кооперативі,  включаючи право на  вибір 
професії  і  роду  занять  відповідно  до покликання,  здібностей, 
професійної підготовки, освіти і з урахуванням потреб кооперативу;

     на відпочинок,  що забезпечується наданням вихідних  днів,  а 
також   щорічних   оплачуваних   відпусток   тривалістю  не  менше 
встановленої для відповідних категорій робітників і службовців;

     на соціальне страхування і соціальне забезпечення;

     на культурно-побутове  обслуговування  і  задоволення   інших 
потреб   у   порядку,   встановленому  загальними  зборами  членів 
кооперативу. 

     2. Члени кооперативів усіх видів зобов'язані:

     додержувати статуту   кооперативу   і   виконувати    рішення 
загальних   зборів,   виборних   органів   управління  і  контролю 
кооперативу;

     виконувати свої зобов'язання перед кооперативом,  пов'язані з 
трудовою або майновою участю в його діяльності;

     брати активну участь в управлінні справами кооперативу;

     берегти і  зміцнювати державну та кооперативну власність,  не 
допускати безгосподарного і недбалого  ставлення  до  громадського 
добра.

     Члени виробничих кооперативів, крім того, зобов'язані:

     використовувати передові форми і методи праці в кооперативі і 
відповідати за результати своєї роботи,  додержувати виробничої  і 
трудової  дисципліни,  правил  охорони  праці  і  техніки безпеки, 
підвищувати свою кваліфікацію;

     раціонально використовувати  і  берегти  надані   кооперативу 
природні ресурси. 

     3. Члени  кооперативів  мають  і  інші права,  а також несуть 
обов'язки, передбачені статутом кооперативу. 

     Стаття 14. Управління кооперативом 

     1. Управління    кооперативом    здійснюється    на    основі 
соціалістичного  самоврядування,  широкої  демократії,  гласності, 
активної участі його членів у  вирішенні  всіх  питань  діяльності 
кооперативу. 

     2. Найвищим  органом управління кооперативу є загальні збори, 
які для  керівництва  поточними  справами  обирають  голову,  а  у 
великих кооперативах також правління.  Кожний член кооперативу,  в 
тому числі колективний,  має один голос незалежно від розміру його 
майнового внеску.

     Громадяни, які  працюють у кооперативі за трудовим договором, 
беруть участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу. 

     3. Загальні збори:

     приймають статут  кооперативу,  вносять  до  нього  зміни   і 
доповнення;

     обирають голову  кооперативу,  правління  і ревізійну комісію 
(ревізора) кооперативу, заслуховують звіти про їхню діяльність;

     вирішують питання  про   прийняття   у   члени   кооперативу, 
виключення  з  нього,  а  також  питання,  пов'язані  з  виходом з 
кооперативу;

     приймають і   змінюють   правила   внутрішнього    розпорядку 
кооперативу,   положення   про   оплату   праці,  про  матеріальну 
відповідальність за шкоду,  заподіяну майну кооперативу,  та  інші 
внутрішні акти кооперативу;

     визначають розміри передбачених статутом кооперативу вступних 
і пайових внесків;

     затверджують плани діяльності  кооперативу  і  звіти  про  їх 
виконання;

     встановлюють порядок   розподілу  доходів  (прибутку),  види, 
розміри і напрями використання  фондів  та  резервів  кооперативу, 
розглядають питання ціноутворення;

     вирішують питання   реорганізації   і  припинення  діяльності 
кооперативу, входження його в спілки (об'єднання) і виходу з них.

     Рішення в   зазначених   питаннях   належать   до   виключної 
компетенції загальних зборів кооперативу.  Відповідно  до  статуту 
кооперативу   або  рішення  загальних  зборів  до  його  виключної 
компетенції може бути віднесено  й  інші  питання  організаційної, 
господарської і громадської діяльності кооперативу.

     У великих кооперативах для вирішення питань,  які належать до 
відання загальних зборів, можуть скликатися збори уповноважених. 

     4. Правління  кооперативу (голова кооперативу,  в якому немає 
правління) здійснює керівництво поточними справами  кооперативу  і 
приймає   рішення  в  питаннях,  які  не  віднесені  до  виключної 
компетенції  загальних  зборів  (зборів  уповноважених).   Головою 
правління є голова кооперативу.

     Голова кооперативу   забезпечує  виконання  рішень  загальних 
зборів (зборів уповноважених) і правління,  репрезентує кооператив 
у відносинах з державними органами, підприємствами, організаціями, 
установами та іншими кооперативами,  укладає  договори,  провадить 
інші дії.

     Ревізійна комісія    (ревізор)    перевіряє    фінансову    і 
господарську діяльність правління. 

     Стаття 15. Припинення діяльності кооперативу 

     1. Реорганізація (злиття,  приєднання, розділення, виділення, 
перетворення)  і  припинення  діяльності  (ліквідація) кооперативу 
провадяться за рішенням його загальних зборів. 

     2. Діяльність  кооперативу  може   бути  припинено  також  за 
рішенням виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів, що 
зареєстрував кооператив, у таких випадках:

     а) коли кооператив протягом  року  з  моменту  реєстрації  не 
приступив  до  виробничо-господарської  діяльності  або не поновив 
фактично припинену діяльність після скінчення  року  після  подачі 
останньої декларації про доходи;

     б) при  тривалій  (більше  шести місяців) неплатоспроможності 
кооперативу;

     в) коли, незважаючи на винесене виконавчим комітетом місцевої 
Ради народних депутатів, що зареєстрував кооператив, попередження, 
кооператив  неодноразово  або  грубо  порушує  законодавство,  яке 
регулює діяльність кооперативу, фінансову дисципліну, встановлений 
порядок  здійснення  зовнішньоторговельних  операцій  або   статут 
даного кооперативу. 

     Рішення виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів 
про припинення діяльності кооперативу може бути  оскаржено  в  суд 
протягом місячного строку з дня його вручення кооперативу. Рішення 
про  припинення  діяльності  кооперативу  набирає  чинності  після 
скінчення  зазначеного  строку,  а  в разі,  коли його оскаржено,- 
після набрання законної сили рішенням суду.

( Пункт 2 статті 15 в редакції Закону N  1540-1  (  v1540400-90  ) 
від 06.06.90 ) 

     3. При  ліквідації  кооперативу  майно,  яке  лишилося  після 
розрахунків   з   бюджетом,   банками   та   іншими   кредиторами, 
розподіляється між членами кооперативу. (  Пункт  3  статті  15  в 
редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) 
 

     Стаття 16. Спілки (об'єднання) кооперативів 

     1. Кооперативи  можуть   на   строго   добровільних   засадах 
об'єднуватися   в  спілки  (об'єднання)  за  видами  діяльності  і 
територіальні спілки (об'єднання)  в  районах,  областях  (краях), 
автономних та союзних республіках і в країні в цілому. 

     2. Основні    завдання    спілок   (об'єднань)   кооперативів 
полягають:

     у розвитку кооперативної демократії, колективному обговоренні 
найважливіших питань діяльності кооперативів, узагальненні досвіду 
і виробленні рекомендацій щодо найповнішого  використання  наявних 
резервів та можливостей, пропаганді кооперативного руху;

     у сприянні поліпшенню спеціалізації виробництва,  координації 
діяльності  кооперативів,  організації  коопераційних  зв'язків  і 
матеріально-технічного постачання,  переробки, зберігання та збуту 
продукції;

     у вивченні стану і перспектив розвитку ринку товарів  (робіт, 
послуг),   на   виробництві   та   продажу   яких  спеціалізуються 
кооперативи;

     у забезпеченні  захисту  прав  кооперативів  і   поданні   їм 
юридичної  допомоги,  репрезентації  їхніх інтересів у відповідних 
державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях;

     у поданні необхідної допомоги  кооперативам  у  вдосконаленні 
виробництва,  впровадженні  досягнень науково-технічного прогресу, 
рекламі їхньої продукції (робіт,  послуг), підготовці і підвищенні 
кваліфікації кадрів.

     За рішенням   з'їздів,   зборів   делегатів   (уповноважених) 
кооперативів  на  спілки  (об'єднання)  кооперативів   може   бути 
покладено централізоване виконання окремих виробничо-господарських 
функцій. 

     3. Спілки (об'єднання) кооперативів утворюються  на  з'їздах, 
зборах   делегатів   (уповноважених)  кооперативів,  періодичність 
проведення яких визначається цими з'їздами і зборами.

     Спілки  (об'єднання)  кооперативів  діють  на  підставі своїх 
статутів,   які   приймаються    з'їздами,    зборами    делегатів 
(уповноважених)  кооперативів.  Спілка  (об'єднання)  кооперативів 
вважається створеною, визнається юридичною особою і може провадити 
господарську  та іншу діяльність з моменту її державної реєстрації 
у  порядку,  встановленому  законодавством  союзних  і  автономних 
республік. ( Абзац другий пункту 3 статті 16 в редакції  Закону  N 
1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

     З'їзди, збори  делегатів  (уповноважених) кооперативів можуть 
приймати примірні статути кооперативів.

     Спілки (об'єднання)  можуть  мати  майно,  необхідне  їм  для 
виконання  своїх  статутних  завдань  і  провадження  інших  видів 
діяльності.

     Витрати на утримання спілок  (об'єднань)  та  їхніх  апаратів 
управління   здійснюються   за  рахунок  відрахувань  від  доходів 
відповідних  кооперативів,  а  також  за   рахунок   доходів   від 
господарської діяльності цих спілок (об'єднань). 

              III. ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ГОСПОДАРСЬКОГО 
                  МЕХАНІЗМУ В СИСТЕМІ КООПЕРАЦІЇ 

     Стаття 17. Основи господарської діяльності кооперативу 

     1. Діяльність кооперації в СРСР будується на основі принципів 
соціалістичного   господарювання   і   самофінансування,  широкого 
використання товарно-грошових  відносин.  При  цьому  кооперативна 
форма  виробництва  і  розподілу  виробленого  продукту,  а  також 
доходів   зумовлює   особливості   господарського   механізму    в 
кооперації:    в    плануванні,   ціноутворенні,   оплаті   праці, 
взаємовідносинах    з    державним    бюджетом,     банками,     в 
матеріально-технічному забезпеченні. 

     2. Виробничий кооператив є економічно самостійним колективним 
соціалістичним  товаровиробником.  Діючи  на   принципах   повного 
господарського розрахунку і самофінансування, він визначає напрями 
своєї діяльності,  обсяг і структуру  виробництва,  здійснює  його 
планування, організацію, реалізує продукцію (роботи, послуги).

     Кооператив  не  має  права  провадити  діяльність,   яка   не 
відповідає  предметові  і цілям,  передбаченим його статутом,  а у 
випадках, встановлених законодавством, - і виданим ліцензіям.

( Пункт 2 статті 17 доповнений абзацом другим згідно із Законом  N 
1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

     Споживчий кооператив  має  повну господарську самостійність у 
провадженні своєї діяльності і покриває свої  витрати  за  рахунок 
внесків  членів  кооперативу  і  доходів  від  його  господарської 
діяльності. 

     3. Господарсько-виробничі   взаємовідносини   кооперативу   з 
державними,  кооперативними та іншими громадськими підприємствами, 
організаціями і громадянами - споживачами  його  продукції (робіт, 
послуг),  постачальниками матеріально-технічних ресурсів, усі його 
господарські операції здійснюються тільки на  договірних  засадах. 
Договір - єдиний правовий і економічний документ, який регулює всі 
зазначені господарсько-виробничі взаємовідносини кооперативу.

     Додержання договірних зобов'язань, повне врахування інтересів 
споживачів  є  найважливішою  вимогою  до  діяльності кооперативу, 
основним критерієм оцінки якості й ефективності його  роботи.  При 
недодержанні   договірних  зобов'язань  кооперативу  встановленому 
порядку  несе  майнову   відповідальність,   відшкодовує   збитки, 
заподіяні споживачеві.  Державні,  кооперативні та інші громадські 
підприємства,  організації і громадяни при недодержанні договірних 
зобов'язань  перед  кооперативом  несуть  у  встановленому порядку 
майнову відповідальність і відшкодовують  заподіяну  кооперативові 
шкоду.

     Укладання договорів,  включаючи вибір партнерів по договорах, 
є виключною компетенцією кооперативу  і  відповідних  підприємств, 
організацій   і  громадян.  Втручання  державних  і  кооперативних 
органів управління і службових осіб у  встановлення  і  здійснення 
договірних  відносин  між  кооперативом  та іншими підприємствами, 
організаціями і громадянами не допускається. 

     Стаття 18. Планування 

     1. Кооператив  самостійно  планує  свою   виробничо-фінансову 
діяльність  і соціальний розвиток колективу.  Плани (або кошториси 
доходів  і  видатків)  затверджуються  загальними  зборами  членів 
кооперативу.

     Кооператив при  розробці  планів  (або  кошторисів  доходів і 
видатків) виходить з платоспроможного попиту  на  свою  продукцію, 
товари,   роботи   і   послуги,   можливостей   одержання  доходу, 
необхідного для  виробничого  і  соціального  розвитку  та  оплати 
праці.  При  цьому  передбачається ефективне використання землі та 
інших  природних  ресурсів,   діючих   потужностей,   застосування 
прогресивних    технологій,   економне   витрачання   сировини   і 
матеріалів,  енергії  і  палива,   вишукування   і   включення   в 
господарський  оборот  місцевих  і  вторинних  ресурсів,  зниження 
витрат виробництва та обороту, зростання продуктивності праці.

     Основу планів становлять договори,  укладені  із  споживачами 
продукції (робіт,  послуг) і постачальниками матеріально-технічних 
ресурсів. 

     2. Кооператив має право добровільно брати на  себе  виконання 
державних замовлень, у тому числі на умовах конкурсу з державними, 
кооперативними   та   іншими   громадськими   підприємствами    та 
організаціями.  Для  виконання  державного  замовлення укладаються 
господарські договори з відповідними споживачами продукції (робіт, 
послуг) і з постачальниками матеріально-технічних ресурсів.

     Кооперативи беруть  активну  участь в економічному змаганні з 
державними та іншими підприємствами і організаціями  за  одержання 
державних   замовлень,  добиваючись  підвищення  якості  продукції 
(робіт, послуг), зниження собівартості, цін (тарифів).

     Кооперативи та їх спілки (об'єднання) можуть брати  участь  в 
оптових  ярмарках  і  укладати договори із споживачами на поставку 
продукції і з постачальниками - на закупівлю матеріально-технічних 
ресурсів. 

     3. При   розробці   своїх   планів   кооператив  використовує 
встановлені державою  довгочасні економічні нормативи:  рівні  цін 
(тарифів)  на  продукцію  (роботи,  послуги),  яка  виробляється і 
реалізується за договорами  на  виконання  державного  замовлення, 
ставки податкових платежів, проценти по позичках банків, нормативи 
плати за природні ресурси,  плати за викиди забруднюючих речовин у 
навколишнє  середовище,  нормативи  відрахувань  у  державний фонд 
соціального страхування.  Будь-які інші економічні  нормативи  або 
інші вихідні дані для планування кооперативам не встановлюються.

     У питаннях   природокористування   і   охорони  навколишнього 
середовища  кооперативи  погоджують  свої  плани   з   виконавчими 
комітетами місцевих Рад народних депутатів. 

     4. З  метою  забезпечення  комплексності  при розробці планів 
виробництва  продукції  (робіт,  послуг),  координації  діяльності 
кооперативів з іншими підприємствами та організаціями на території 
або в галузі кооператив повідомляє відповідному органу  управління 
чи підприємству (організації,  установі), при якому він створений, 
намічувані ним обсяги виробництва і  реалізації продукції  (робіт, 
послуг), розміри доходів і видатків.

     При цьому  кооператив може вирішувати з відповідними органами 
управління,  підприємствами  та організаціями питання забезпечення 
виробництва   продукції   (робіт,  послуг)  матеріально-технічними 
ресурсами   і  підрядними  будівельно-монтажними  роботами.  Орган 
управління  спільно  з кооперативами, які діють на даній території 
(в    галузі),   забезпечує   комплексне   пов'язання   пропозицій 
кооперативів  і  враховує  їх  у планах економічного і соціального 
розвитку відповідного регіону (галузі). 

     5. Для підвищення наукової обгрунтованості і  збалансованості 
планів  центральні  економічні  органи та їх органи в республіках, 
міністерства і відомства,  Ради  Міністрів  союзних  і  автономних 
республік,  виконавчі  комітети місцевих Рад народних депутатів за 
запитами  кооперативів  всемірно  сприяють   їм   у   використанні 
необхідних  нормативних  документів  по  організації виробництва і 
праці,   капітального   будівництва,   здійсненню   заходів   щодо 
економного  використання  матеріальних  та фінансових ресурсів і в 
інших напрямах діяльності кооперативів. 

     Стаття 19. Ціни і ціноутворення 

     1. Ціни і тарифи на продукцію (роботи,  послуги)  кооперативу 
повинні  відображати  суспільно необхідні затрати на виробництво і 
реалізацію продукції,  враховувати споживчі властивості  і  якість 
товарів (робіт, послуг), попит споживачів. Вони повинні будуватися 
з урахуванням взаємних інтересів як кооперативів, так і споживачів 
та   народного   господарства   в   цілому,   сприяти   розвиткові 
господарського розрахунку і самофінансування. 

     2. Кооператив   реалізує   продукцію   і   товари    власного 
виробництва,  виконує роботи і надає послуги за цінами і тарифами, 
що встановлюються кооперативом за домовленістю із споживачами  або 
самостійно.   Ціни   (тарифи),   які  складаються  в  торговельних 
взаємовідносинах між кооперативами і покупцями їх товарів  (робіт, 
послуг),  покликані  впливати на економічні інтереси кооперативів, 
стимулювати   підвищення   якості   продукції   (робіт,   послуг), 
удосконалення технології та організації виробництва, зниження його 
витрат.  Здешевленню  продукції  (робіт,  послуг),  зниженню   цін 
(тарифів)   на   неї   повинна   сприяти   конкуренція   на  ринку 
товарів (робіт,послуг).

     З  метою  забезпечення  стабільності  цін на споживчому ринку 
Ради народних депутатів можуть встановлювати  граничні  рівні  цін 
(тарифів) на основні споживчі товари (послуги),  що виробляються і 
реалізуються   кооперативами,   включаючи   кооперативи    системи 
споживчої кооперації.  (  Пункт  2  статті  19  доповнено  абзацом 
другим згідно  із  Законом  СРСР  N  603-1  (  v0603400-89  )  від 
16.10.89 )

     3. Продукція  (роботи,  послуги ),  вироблена  відповідно  до 
укладених  договорів  на виконання державного замовлення,  а також 
виготовлена з  сировини  або  матеріалів,  постачених  кооперативу 
(придбаних кооперативом) за державними цінами,  що  застосовуються 
при    поставках     державним     підприємствам,     реалізується 
заготівельним, іншим підприємствам (організаціям) і громадянам  за 
цінами (тарифами), що визначаються централізовано, а  у  випадках, 
коли це дозволено державним підприємствам,- за договірними  цінами 
(тарифами). У такому ж порядку встановлюються  роздрібні  ціни  на 
товари, які виділяються кооперативам для  реалізації  населенню  з 
державних  ринкових  фондів,  ціни  і  націнки  на   реалізовувані 
кооперативами товари, придбані ними в  державній  і  кооперативній 
роздрібній торговельній мережі.

     Кооператив при  застосуванні  централізовано   встановлюваних 
оптових цін  погоджує із споживачем (покупцем) доплати (знижки) до 
них  за  виконання  додаткових  вимог  щодо  підвищення  споживчих 
властивостей і комплектування продукції, строків поставки та інших 
умов.

( Пункт 3 статті 19 із змінами,  внесеними  згідно  із  Законом  N 
1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

     4. Державний  контроль  за  цінами  (тарифами) здійснюється у 
випадках,   коли   продукція   (роботи,    послуги)    кооперативу 
реалізується   підприємствам   і   організаціям  за  договором  на 
виконання державного замовлення або виготовляється з  сировини  чи 
матеріалів, постачених  кооперативу  (придбаних  кооперативом)  за 
державними  цінами,  що  застосовуються  при  поставках  державним 
підприємствам, при продажу кооперативом товарів,  які  виділяються 
з  державних  ринкових  фондів  або  придбані  ним  у   роздрібній 
торговельній мережі, а також при реалізації кооперативами  товарів 
(послуг), на які встановлено граничні  рівні  цін  (тарифів).  При 
завищенні кооперативом у цих випадках цін (тарифів)  на  продукцію 
(роботи, послуги) доход,  необгрунтовано  одержаний  у  результаті 
цього, вилучається в бюджет. Кооператив, який  допустив  завищення 
цін (тарифів), сплачує також у бюджет штраф  у  розмірі  незаконно 
одержаного додаткового  доходу.  При  завищенні  кооперативом  цін 
(тарифів)  на  продукцію  (роботи,  послуги)  споживач  має  право 
розірвати укладений з кооперативом договір. ( Пункт  4  статті  19 
із   змінами,   внесеними   згідно  із  Законами   СРСР  N   603-1 
( v0603400-89 )  від  16.10.89,  N  1540-1  (  v1540400-90  )  від 
06.06.90 ) 

     Стаття 20. Доходи і їх розподіл 

     1. Кооператив  за  своєю  соціально-економічною  природою   є 
самоокупним    підприємством   (організацією).   Збиткова   робота 
несумісна з його суттю.

     Доходи кооперативу  формуються  за   рахунок   виручки   від 
реалізації продукції (робіт,  послуг), сум, одержаних від участі у 
спільних підприємствах, дивідендів за акціями та інших надходжень. 
З  виручки  від  реалізації  продукції  (робіт,  послуг)  та інших 
надходжень  кооперативу   відшкодовуються   матеріальні   затрати. 
Валовий  доход  використовується  кооперативом  для розрахунків за 
своїми зобов'язаннями перед бюджетом і банками,  направляється  на 
розширення  виробництва,  здійснення  соціальних заходів та оплату 
праці. ( Абзац другий пункту 1  статті  20  в  редакції  Закону  N 
1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

     Розподіл валового доходу на виробничо-соціальний розвиток,  а 
також  оплату  праці  є  виключним  правом загальних зборів членів 
кооперативу.  При  цьому  особлива   увага   повинна   приділятися 
економічно   обгрунтованому   співвідношенню   між  коштами,   які 
направляються на розвиток виробництва та оплату праці.

     У  кооперативах у сферах  виробництва  і  послуг  створюється 
страховий  (резервний) фонд у розмірі не менше п'яти процентів від 
доходу (прибутку),  що залишається в їхньому  розпорядженні  після 
розрахунків з бюджетом і банками. Щорічні відрахування у страховий 
(резервний) фонд провадяться із зарахуванням залишків коштів цього 
фонду, утвореного за минулий рік. ( Абзац пункту  1  статті  20  в 
редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

     Кооператив самостійно   визначає   види,  розміри  і  порядок 
формування та використання  фондів  і  резервів  (крім  страхового 
(резервного)  фонду в кооперативах у сферах виробництва і послуг). 
Державні   і   кооперативні   органи  нормативи  утворення  фондів 
кооперативу  не  встановлюють.  (  Абзац  пункту  1  статті  20  в 
редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) 

     2. Відрахування  в  централізовані  фонди  і  резерви  спілок 
(об'єднань) кооперативів проводяться за  довгочасними  стабільними 
нормативами. Нормативи відрахувань встановлюються на демократичній 
основі  зборами  представників  кооперативів.  Вони  ж  визначають 
порядок   і   напрями  використання  коштів  зазначених  фондів  і 
резервів.

     Втручання органів державного і  господарського  управління  у 
формування  та  використання  централізованих  фондів  і  резервів 
спілок (об'єднань) кооперативів забороняється. 

     Стаття 21. Оподаткування доходів у кооперативах 

     1. Кооператив  бере  участь  у  формуванні державного бюджету 
шляхом  сплати  податків  та  інших  передбачених   законодавством 
платежів.  Оподаткування  стимулює  вибір  кооперативом ефективних 
напрямів діяльності,  структури і технології виробництва, способів 
одержання доходів, забезпечує при їх розподілі реалізацію принципу 
соціальної справедливості.

     Система  оподаткування  повинна  передбачати диференційований 
підхід  до  встановлення податків залежно від видів кооперативів і 
цілей їх діяльності. 

     2. Оподатковуються  доход  (прибуток)  кооперативу,  а  також 
особисті  доходи членів кооперативу та осіб,  які працюють у ньому 
за трудовим договором.

     З метою підвищення заінтересованості кооперативу в розширенні 
виробництва  оподаткування  його доходу (прибутку) відбувається за 
твердими ставками, які встановлюються не менш як на п'ять років.

     Для забезпечення  економічно  доцільного  співвідношення  між 
коштами,  що направляються кооперативом на виробничий і соціальний 
розвиток,  оплату праці, ставки податків на особисті доходи членів 
кооперативу  та осіб,  які працюють у ньому за трудовим договором, 
встановлюються за прогресивною шкалою.

     У тих випадках, коли кооперативи  реалізують  свою  продукцію 
(роботи,   послуги)   за   централізовано  встановлюваними  цінами 
(тарифами, розцінками), оподаткування членів кооперативів та осіб, 
що працюють у них за трудовим договором, здійснюється за ставками, 
встановленими для робітників і службовців   державних  підприємств 
(організацій).

     З метою   стимулювання  виробництва  необхідної  населенню  і 
народному господарству продукції (робіт,  послуг) та  зниження  на 
неї цін (тарифів) місцеві Ради народних депутатів та інші державні 
органи  можуть  встановлювати  пільги  по  оподаткуванню   доходів 
кооперативів,  їх  членів,  а  також  осіб,  які працюють у них за 
трудовим договором,  у  порядку,  що  визначається  законодавством 
Союзу РСР.

     У разі,    коли   частина   доходу   (прибутку)   кооперативу 
направляється   в  Радянський  дитячий  фонд  імені  В.І.  Леніна, 
Радянський   фонд  миру,  Радянський  фонд  культури  та  на  інші 
добродійні цілі, вона оподаткуванню не підлягає. 

     3. Кооператив, який займається наданням послуг своїм членам і 
здійснює  одночасно  виробництво  продукції  (робіт,  послуг),  що 
приносить грошовий доход,  обкладається податком від цього  доходу 
на умовах, встановлених для виробничих кооперативів. 

     4. Для  підвищення  заінтересованості  місцевих  Рад народних 
депутатів у розширенні діяльності кооперативів,  організації нових 
робочих  місць,  поліпшенні постачання населенню товарів народного 
споживання  і  послуг  податки  з доходів кооперативу, його членів 
та  осіб,  які  працюють  у ньому за трудовим договором,  повністю 
вносяться  в  місцеві  бюджети і використовуються на економічний і 
соціальний розвиток відповідних територій. 

     5. Кооператив   зобов'язаний  суворо  додержувати  податкової 
дисципліни.  У  разі  приховання  або   заниження   доходів,   які 
підлягають  оподаткуванню,  з  кооперативу  стягується  в місцевий 
бюджет вся сума прихованого доходу,  а також  стягується  штраф  у 
розмірі, встановленому законодавством Союзу РСР.

     При  повторному  прихованні  (заниженні)  кооперативом  свого 
доходу відповідний податковий  орган  має  право  поставити  перед 
виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів питання  про 
припинення діяльності такого кооперативу. ( Абзац другий пункту  5 
статті 21  із  змінами,  внесеними, згідно  із  Законом  N  1997-1 
( v1997400-91 ) від 05.03.91 ) 

     Стаття 22. Фінанси кооперативу 

     1. Діяльність  кооперативу   повинна   бути   спрямована   на 
зміцнення  свого  фінансового  становища  за  рахунок  нарощування 
випуску продукції (робіт, послуг), зростання продуктивності праці, 
зниження   собівартості  і  підвищення  якості  продукції  (робіт, 
послуг).

     Фінансові ресурси кооперативу формуються за  рахунок  виручки 
від   реалізації   продукції   (робіт,   послуг),   амортизаційних 
відрахувань, пайових та інших внесків індивідуальних і колективних 
членів кооперативу,  інших підприємств та організацій,  осіб,  які 
працюють у кооперативі за трудовим договором,  а також за  рахунок 
кредитів і коштів, одержаних від продажу цінних паперів (акцій). 

     2. Кооператив   використовує   на   виробничий  і  соціальний 
розвиток наявні в його розпорядженні фінансові  ресурси  за  своїм 
розсудом без обмежень, незалежно від джерел їх утворення.

     Держава, подаючи  фінансову  допомогу  кооперативові,  може в 
необхідних  випадках  виділяти  кошти  з  бюджету  на   капітальне 
будівництво  об'єктів  виробничого і невиробничого призначення,  в 
тому числі на умовах повернення коштів. 

     3. Кооператив  з  метою  створення  стабільного   фінансового 
становища   і   відшкодування   шкоди,  що  виникає  у  результаті 
стихійного лиха та інших непередбачених обставин,  які не залежать 
від його діяльності, може страхувати своє майно і майнові інтереси 
в  органах  державного   страхування.   Страхування   здійснюється 
добровільно за рішенням загальних зборів кооперативу.

     Кооперативи та  їх спілки (об'єднання) мають право створювати 
кооперативні страхові установи,  визначати умови,  порядок і  види 
страхування. 

     4. З  метою  мобілізації  вільних  коштів,  які  є  у  членів 
кооперативу і осіб,  що працюють у ньому  за  трудовим  договором, 
підприємств  та  організацій,  і  використання  їх  як додаткового 
джерела  фінансування  розширення,  реконструкції   і   технічного 
переозброєння  виробництва,  переходу  на  випуск  нової продукції 
(робіт,  послуг), яка користується підвищеним попитом, кооперативи 
та  їх  спілки  (об'єднання)  можуть  випускати  акції для продажу 
членам  кооперативу,  особам,  що  працюють  у  ньому  за трудовим 
договором, і підприємствам (організаціям).

     Акції випускаються  кооперативом  або  спілкою  (об'єднанням) 
кооперативів у порядку,  що визначається законодавством Союзу РСР, 
і  забезпечуються  всім  їхнім майном.  Загальна вартість акцій не 
повинна, як правило, перевищувати розміру валового доходу за рік.

     Переважним правом   придбання   акцій   користуються    члени 
кооперативу.

     Кооператив або  спілка  (об'єднання)  кооперативів установлює 
незмінні на весь період  обігу  акцій  їх  номінальну  вартість  і 
порядок виплати на акції річного доходу.

     Ставка річного  доходу  може  коригуватися загальними зборами 
кооперативу (спілкою,  об'єднанням)  за  участю  держателів  акцій 
залежно   від   рівня   доходності  і  завдань,  що  стоять  перед 
кооперативом (спілкою, об'єднанням).

     Дозвіл на  випуск  акцій  дається  кооперативу   або   спілці 
(об'єднанню)   кооперативів   відповідним  фінансовим  органом  за 
погодженням    з    установою    банку    СРСР,    яка    здійснює 
кредитно-розрахункове    обслуговування    кооперативу    (спілки, 
об'єднання),  після  перевірки  його  платоспроможності.  В   разі 
відмови  зазначений  фінансовий  орган  дає кооперативу або спілці 
(об'єднанню) мотивоване пояснення.  Рішення про відмову може  бути 
оскаржено у вищестоящий фінансовий орган.

     Держава не    несе    відповідальності    за   зобов'язаннями 
кооперативу (спілки, об'єднання), пов'язаними з випуском та обігом 
акцій. 

     Стаття 23. Кредит і розрахунки 

     1. Кредит  у  системі кооперації сприяє зміцненню фінансового 
становища  кооперативу,   стимулює   його   розвиток,   розширення 
виробництва     товарів     народного     споживання,    продукції 
виробничо-технічного призначення, робіт і послуг.

     Кооперативу  для  провадження  його статутної діяльності банк 
може  надавати  кредит  на  умовах  забезпеченості,  терміновості, 
поворотності і платності. ( Абзац другий  пункту  1  статті  23  в 
редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

     Кооператив має   право   на   самостійний   вибір  банку  для 
здійснення кредитно-розрахункових операцій.  Кооператив  відкриває 
один  розрахунковий  рахунок в установі банку за місцем реєстрації 
кооперативу  або  в  іншому  банку  за  його   згодою.   Створеним 
кооперативами  філіям (відділенням) і представництвам за місцем їх 
знаходження може бути відкрито  поточні  рахунки  (суброзрахункові 
рахунки). ( Абзац третій пункту 1 статті 23 в  редакції  Закону  N 
1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) 

     2. Кредит  надається  банком кооперативу на основі договорів, 
які визначають взаємні зобов'язання і відповідальність сторін.  За 
користування   кредитом   кооператив   сплачує  банку  проценти  у 
встановлених розмірах.

     Кооператив  зберігає   свої   кошти   в  установах  банку  на 
розрахунковому  та  інших  рахунках.  За  користування   тимчасово 
вільними   коштами   на   рахунках  банки  виплачують  кооперативу 
проценти. ( Абзац другий пункту 2 статті 23 в  редакції  Закону  N 
1540-1 ( v1540400-90) від 06.06.90 )

     Банки здійснюють      касово-розрахункове      обслуговування 
кооперативу, подають йому необхідну допомогу в організації ведення 
грошового господарства.

     З  метою   забезпечення   кооперативу  гарантій  самостійного 
розпорядження власними коштами їх списання з рахунків  кооперативу 
може  провадитись  тільки  за його вказівкою,  а також за рішенням 
суду або арбітражу,  якщо інше не передбачено законодавчими актами 
СРСР.  Кооператив  провадить  усі розрахунки,  включаючи платежі у 
бюджет та  оплату  праці,  у  календарній  черговості  надходження 
розрахункових документів  (настання  строків  платежів).  (  Абзац 
четвертий  пункту   2   статті  23  в  редакції  Закону  N  1540-1 
( v1540400-90) від 06.06.90 )

     Кооператив здійснює  розрахунки  за  своїми  зобов'язаннями з 
державними,  кооперативними та іншими громадськими  підприємствами 
та  організаціями  у безготівковому порядку через установи банків, 
крім випадків, передбачених законодавством, а з громадянами - як у 
безготівковому порядку, так і готівкою. ( Абзац  п'ятий  пункту  2 
статті 23 в редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90) від 06.06.90 )

     Кооператив за  погодженням  з  установою  банку з урахуванням 
специфіки  діяльності  визначає  граничний  розмір  готівки,   яка 
постійно перебуває в його касі на поточні витрати. ( Абзац  шостий 
пункту 2 статті 23 в редакції Закону N 1540-1 (  v1540400-90)  від 
06.06.90 )

     Кошти, призначені на оплату праці членів кооперативу та осіб, 
які працюють у ньому за трудовими договорами, на придбання товарів 
на колгоспних ринках і в населення, а також командировочні витрати 
зазначеним лімітом не регулюються. ( Абзац сьомий пункту 2  статті 
23 в редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90) від 06.06.90 ) 

     3. Кооператив    зобов'язаний     зміцнювати     розрахункову 
дисципліну.   Він   несе   повну  відповідальність  за  додержання 
кредитних договорів та розрахункової дисципліни.  У разі порушення 
кооперативом   зобов'язань   за   кредитним  договором  у  частині 
своєчасного погашення кредиту і його забезпеченості банк має право 
стягнути видану йому позичку у безспірному порядку. Кооператив має 
право оскаржити таке стягнення в  суд  або  арбітраж.  Кооператив, 
який  не  виконує  свої  зобов'язання  за розрахунками,  може бути 
оголошений банком  неплатоспроможним.  До  вжиття   заходів   щодо 
фінансового   оздоровлення кооперативу черговість платежів за його 
зобов'язаннями  визначається  банком. Підприємства (організації) - 
кредитори  можуть  припинити  поставки  продукції і надання послуг 
кооперативу, оголошеному неплатоспроможним. ( Абзац перший  пункту 
3 статті  23  в  редакції  Закону  N  1540-1  (  v1540400-90)  від 
06.06.90 )

     Як виняток  кооператив  може   кредитуватися   під   гарантію 
підприємства   (організації),   при   якому   він  створений,  або 
кооперативного органу.

     При неплатоспроможності кооперативу понад шість місяців  банк 
має право поставити питання перед  виконавчим  комітетом  місцевої 
Ради   народних   депутатів   про   ліквідацію   кооперативу,   із 
забезпеченням у  встановленому  порядку  майнових  інтересів  усіх 
кредиторів. ( Абзац третій пункту 3 статті 23 в редакції Закону  N 
1540-1 ( v1540400-90) від 06.06.90 ) 

     4. Кооператив  може  надавати  за  рахунок своїх коштів іншим 
підприємствам і організаціям кредит на  умовах,  які  визначаються 
угодою  сторін,  включаючи  домовленість  про  розміри процента за 
користування ним. 

     5. Спілки (об'єднання) кооперативів  мають  право  створювати 
госпрозрахункові  галузеві  або  територіальні кооперативні банки. 
Кооператив,  який входить до даної спілки (об'єднання),  вступає в 
ці банки на добровільних засадах.

     Кооперативний банк    є    кредитною    установою,   яка   на 
демократичних принципах забезпечує коштами  розвиток  кооперативу, 
провадить  касово-розрахункове  обслуговування,  репрезентує  його 
інтереси в господарських і  фінансових  органах.  За  договором  з 
кооперативом  або  спілкою (об'єднанням), що випускає цінні папери 
(акції),  банк  може взяти на себе функції по здійсненню операцій, 
пов'язаних  з  їх  продажем,  поверненням і виплатою доходів на ці 
цінні папери (акції).

     Кооперативні банки  мобілізують  вільні  кошти кооперативу на 
умовах  домовленості.  Вони  можуть  залучати  також  кошти  інших 
підприємств  (організацій),  громадян  і  вдаватися  до  позичок у 
спеціалізованих банків СРСР.

     Кооперативний банк на договірних засадах  може  брати  участь 
своїми коштами в господарській діяльності кооперативу.

     Статут кооперативного  банку  реєструється в Державному банку 
СРСР.

     Спілки (об'єднання)  можуть  за  згодою   кооперативів,   які 
входять   до   них,   створювати   фінансово-разрахункові  центри. 
Фінансово-розрахунковий центр  виступає  єдиним  позичальником,  а 
також  платником  за  грошовими  зобов'язаннями кооперативів перед 
бюджетом, банками, іншими підприємствами і організаціями. 

     6. За  рішенням  загальних  зборів  кооператив  може  частину 
вільних коштів вміщувати в облігації державних позик та інші цінні 
папери,  що  випускаються  в   обіг   для   розповсюдження   серед 
підприємств  та  організацій.  Доходи  від  придбаних  облігацій і 
цінних паперів надходять у розпорядження  кооперативу.  ( Пункт  6 
статті 23 в редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90) від 06.06.90 ) 

     Стаття 24. Соціальний розвиток кооперативу 

     1. Надзвичайно важливим напрямом діяльності  кооперативу  має 
бути проведення активної соціальної політики.  Питання соціального 
розвитку кооперативу вирішуються  загальними  зборами.  Кооператив 
дбає про поліпшення умов праці та побуту,  задоволення інтересів і 
потреб своїх членів,  осіб, які працюють за трудовим договором, та 
їхніх сімей, а також подає їм всемірну допомогу в кооперативному й 
індивідуальному житловому будівництві,  видає позички на зазначені 
цілі. Особливе піклування кооператив виявляє про ветеранів війни і 
праці. 

     2. Кооператив за рахунок власних коштів  здійснює будівництво 
житла,  дитячих  дошкільних закладів та інших об'єктів соціального 
призначення,  бере пайову участь у їх спорудженні,  а  також  може 
орендувати або придбавати такі об'єкти. 

     3. Свою    соціальну  діяльність  кооператив  веде  у  тісній 
взаємодії з місцевою Радою народних депутатів,  державним органом, 
що здійснює управління галуззю народного господарства,  до якої за 
своєю діяльністю належить кооператив. 

     Стаття 25. Праця та її оплата 

     1. Праця в кооперативі має однакову  суспільну  значимість  з 
працею   робітників  і  службовців  у  державних  підприємствах  і 
організаціях.

     Трудові   відносини   членів   кооперативів  регулюються  цим 
Законом   і   статутами  кооперативів,  а  осіб,  які  працюють  у 
кооперативах  за  трудовим  договором,- законодавством Союзу РСР і 
союзних   республік   про   працю   з   урахуванням  особливостей, 
встановлених цим Законом. 

     2. Кооператив  використовує  оплату  праці  як  найважливіший 
засіб стимулювання зростання її продуктивності,  поліпшення якості 
продукції, зміцнення виробничої і технологічної дисципліни.

     Кооператив самостійно  визначає  форми і системи оплати праці 
членів  кооперативу  та  інших   працівників.   Оплата   праці   в 
кооперативі може провадитись як грішми, так і натурою. Організація 
та оплата праці будуються,  як правило, на принципах колективного, 
сімейного  або  індивідуального  підряду  з  урахуванням  кінцевих 
результатів роботи.  Індивідуальні  заробітки  членів  кооперативу 
визначаються  їхнім  трудовим внеском і розміром тієї частини його 
валового доходу, яка йде на оплату праці.

     Кооператив може залучати для  роботи  за  трудовим  договором 
громадян,  які не  є  членами  кооперативу,  з оплатою їх праці за 
погодженням сторін. 

     ( Абзац четветий пункту 2 статті  25  виключено  на  підставі 
Закону N 1540-1 ( v1540400-90  )  від  06.06.90  )  На  осіб,  які 
працюють  в  кооперативах  у  вільний  від  основної  роботи  час, 
обмеження,  передбачені   законодавством   про   сумісництво,   не 
поширюються. 

     За громадянами,  які  працюють  в  кооперативі,  зберігаються 
пенсія,  стипендія  за місцем навчання і заробітна плата за місцем 
основної роботи в повному розмірі.  Максимальний розмір  заробітку 
членів кооперативу та інших працівників не обмежується. 

     3. Кооператив  самостійно  встановлює  для  своїх членів міри 
дисциплінарної відповідальності.

     Дисциплінарні стягнення,  включаючи звільнення з  посади,  на 
голову   кооперативу,   членів   правління  і  ревізійної  комісії 
(ревізора) можуть бути накладені тільки рішенням загальних  зборів 
членів  кооперативу,  а на інших його керівних працівників - також 
правлінням кооперативу.  Ніякі державні і кооперативні  органи  не 
мають  права  накладати дисциплінарні стягнення на голову та інших 
керівних працівників кооперативу.

     У кооперативі  поряд  з  матеріальним  стимулюванням   широко 
застосовується система морального заохочення за досягнення високих 
виробничих показників, сумлінну працю. 

     4. Тривалість  і  розпорядок  робочого  дня  в   кооперативі, 
порядок надання вихідних днів,  відпусток,  включаючи додаткові, а 
також  інші  умови  праці  визначаються  в  правилах  внутрішнього 
розпорядку кооперативу.

     Кооператив здійснює  заходи  для  гарантування охорони праці, 
техніки  безпеки,  виробничої  гігієни  і   санітарії,   керуючись 
положеннями  і нормами,  встановленими для державних підприємств і 
організацій відповідних галузей народного господарства. 

     5.  Члени  кооперативу, які своєю працею беруть участь у його 
діяльності,   підлягають  соціальному  страхуванню  і  соціальному 
забезпеченню  нарівні  з  робітниками  і службовцями. Час роботи в 
кооперативі включається в трудовий стаж.

     Вагітним жінкам - членам кооперативу надається  легша  робота 
із   збереженням   середнього   заробітку  на  попередній  роботі. 
Відпустки  у зв'язку з вагітністю, родами і доглядом за дитиною, а 
також   інші  пільги  для  вагітних жінок   і   жінок,  які  мають 
малолітніх  дітей,  надаються в порядку, передбаченому для жінок - 
робітників   і   службовців.   Кооператив  може  встановлювати  їм 
додаткові   відпустки.   Жінкам,   які   мають  малолітніх  дітей, 
створюються необхідні умови для догляду за ними.

     Кооператив встановлює для його членів, молодших від 18 років, 
які беруть участь у його роботі,  скорочений робочий день та  інші 
пільги,   передбачені   чинним  законодавством  для  робітників  і 
службовців.

     За рішенням   загальних   зборів   кооператив    має    право 
запроваджувати  за  рахунок  власних  доходів  додаткові пільги по 
соціальному забезпеченню своїх членів. 

     6. Кооператив  для реалізації прав на соціальне страхування і 
соціальне забезпечення, що надаються членам кооперативу та особам, 
які працюють  у  ньому  за  трудовим  договором,  вносить  у  фонд 
державного  соціального  страхування  і  у  Пенсійний  фонд   СРСР 
відрахування від своїх доходів у порядку та розмірах, встановлених 
чинним законодавством.  Кооператив повинен у місячний строк з  дня 
реєстрації    у    встановленому    порядку   зареєструватися   як 
страхувальник.

     Суми внесків у  фонд  державного  соціального  страхування  і 
Пенсійний фонд СРСР, не внесені кооперативом у встановлений строк, 
стягуються  у  безспірному  порядку  за  поданням   органів,   які 
здійснюють   соціальне   страхування   і   пенсійне  забезпечення. 
Кооператив має право оскаржити таке стягнення в суд або арбітраж. 
( Пункт 6 статті 25 в редакції Закону N  1540-1  (  v1540400-90  ) 
від 06.06.90 ) 

     Стаття 26.    Економічне    стимулювання   науково-технічного 
                   прогресу 

     1. Діяльність   кооперативу   в   галузі   науково-технічного 
прогресу  повинна бути спрямована на виробництво продукції (робіт, 
послуг),  конкурентоспроможної на ринку.  Кооператив дбає  про  її 
своєчасне  оновлення,  пристосовуючись  до  задоволення  запитів і 
вимог,  попиту  споживачів.  З  цією  метою  кооператив   здійснює 
підвищення технічного рівня і вдосконалення технологій. 

     2. Кооператив    має    право    користуватися    нарівні   з 
підприємствами та організаціями державного сектора  на  договірній 
основі     результатами     робіт    академічних    і    галузевих 
науково-дослідних,   проектно-конструкторських   і   технологічних 
Інститутів.

     Держава всемірно  підтримує  широке  використання  в  системі 
кооперації  найновіших досягнень науки і техніки,  рішуче припиняє 
будь-які дії органів управління і службових осіб, що перешкоджають 
цьому процесові.

     Державні органи зобов'язані розглядати пропозиції  та  заявки 
кооперативу на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, 
приймати  щодо  них  відповідні  рішення  і  всемірно  сприяти  їх 
реалізації на госпрозрахункових засадах. 

     3. Кооператив  має право створювати у своєму складі і спільно 
з іншими підприємствами (організаціями) науково-технічні  та  інші 
творчі колективи для проведення досліджень і впровадження наукових 
розробок у виробництво на договірних умовах. 

     4. Якість продукції (робіт,  послуг) є визначальною в  оцінці 
результатів   діяльності   кооперативу,   впровадження   досягнень 
науково-технічного прогресу. Турбота про честь своєї марки повинна 
бути  предметом  професійної  гордості  кожного члена кооперативу. 
Кооперативи і їх спілки (об'єднання)  з  метою  поліпшення  якості 
продукції  (робіт,  послуг),  підвищення їх конкурентоспроможності 
мають право проводити виставки,  ярмарки-продажі продукції (робіт, 
послуг),  широко рекламувати товари (роботи, послуги) через засоби 
масової інформації, випускати рекламні видання.

     Вимоги до   якості  продукції  (робіт,  послуг)  кооперативу, 
необхідні  заходи  для   її   забезпечення   повинні   відповідати 
законодавству  Союзу  РСР і союзних республік про якість продукції 
(робіт, послуг).

     Кооператив зобов'язаний   забезпечувати   суворе   додержання 
державних стандартів та інших норм, які захищають інтереси держави 
та споживачів,  і насамперед вимог, що гарантують безпеку, охорону 
здоров'я  людей  і  захист  навколишнього  середовища.   Продукція 
кооперативу  повинна  мати  виробничу  марку  і  зареєстрований  у 
встановленому порядку товарний знак,  крім випадків,  передбачених 
законодавством Союзу РСР.

     На період освоєння нової продукції високої якості, пов'язаної 
з підвищеними витратами виробництва, кооперативу можуть надаватися 
пільги  щодо  сплати  податків   з   його   доходів   у   порядку, 
встановлюваному законодавством Союзу РСР.

     Державні органи  відповідно  до  їх  компетенції   здійснюють 
контроль  за  додержанням  кооперативом  законодавства Союзу РСР і 
союзних республік про якість продукції (робіт, послуг). 

     Стаття 27. Матеріально-технічне забезпечення кооперативу 

     1. Кооператив придбаває необхідні  йому сировину,  матеріали, 
інструменти, обладнання та інше майно в порядку оптової  торгівлі, 
у   державних   і   кооперативних   підприємств   та  організацій, 
використовує  матеріальні   ресурси,   одержані   від   замовників 
(громадян, підприємств та організацій) за укладеними договорами, а 
також придбаває товари в державній роздрібній торговельній  мережі 
і  в  торговельній  мережі системи споживчої кооперації в порядку, 
встановленому для  державних  підприємств.  Кооператив  має  право 
також   придбавати   товари   на   колгоспних  ринках,  аукціонах, 
виставках-продажах і в населення.  У разі придбання кооперативом в 
роздрібній   торговельній  мережі  товарів  з  порушенням  діючого 
порядку і виробництва з них продукції (робіт,  послуг) усі доходи, 
одержані  від  її  реалізації,  підлягають  вилученню  в  місцевий 
бюджет. ( Абзац перший пункту 1 статті  27  в  редакції  Закону  N 
1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

     Держава вживає заходів для  розвитку  мережі  оптових  баз  і 
спеціалізованих магазинів,  які здійснюють постачання кооперативам 
товарів за їх заявками. 

     2. Кооператив  забезпечується централізовано  розподілюваними 
ресурсами в такому порядку:

     кооператив, який   уклав   договір  на  виконання  державного 
замовлення  або  на  участь   у   реалізації   державних   програм 
соціально-економічного  розвитку, - через територіальні і галузеві 
органи й організації матеріально-технічного постачання  в  обсязі, 
необхідному  для  виконання  державного замовлення або зобов'язань 
щодо реалізації зазначених програм;

     кооператив, який  уклав  договір  на  виробництво  продукції, 
виконання робіт і надання послуг з підприємствами, територіальними 
і   галузевими  органами  й  організаціями  матеріально-технічного 
постачання цими підприємствами, органами й організаціями в обсязі, 
необхідному для виконання відповідного договору;

     кооператив     може     також    придбавати    централізовано 
розподілювані   ресурси   у  підприємств-виготовлювачів  за  умови 
виконання  ними  своїх  договірних  зобов'язань і у випадках, коли 
від  одержання такої продукції відмовилися споживачі, яким її було 
виділено.

( Пункт 2 статті 27 в редакції Закону N  1540-1  (  v1540400-90  ) 
від 06.06.90 ) 

     3. Для   виробництва  продукції  (робіт,  послуг)  кооператив 
організовує в необхідних випадках видобуток і  переробку  місцевої 
сировини та матеріалів і у встановленому порядку корисних копалин, 
збирання і переробку  вторинних  ресурсів  та  відходів,  підсобне 
сільськогосподарське    виробництво,    виготовлення    і   ремонт 
устаткування,   інструменту   і   оснастки,   а   також    фірмове 
обслуговування своєї продукції. 

     4. Кооператив має  право придбавати,  обмінювати, орендувати, 
брати у позичку,  одержувати безоплатно (у тому числі з балансу на 
баланс)   у   державних,   кооперативних   та   інших  громадських 
підприємств,  організацій і  громадян  невикористовувані  будинки, 
споруди,  машини,  устаткування,  транспортні  засоби,  сировину і 
матеріали. ( Пункт  4  статті  27  в  редакції   Закону  N  1540-1 
( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) 

     5. Розрахунки  кооперативу,  який виготовляє товари народного 
споживання і  надає  послуги  населенню,  за  матеріально-технічні 
ресурси   здійснюються   за   оптовими   цінами   з   підвищуючими 
коефіцієнтами або за роздрібними цінами, а при їх відсутності - за 
договірними цінами.

     Кооператив, який   спеціалізується   на   випуску   продукції 
виробничо-технічного   призначення   і  наданні  послуг  державним 
підприємствам та організаціям,  закуповує необхідні йому сировину, 
матеріали,  інструмент,  устаткування  і  вироби  за  оптовими або 
договірними цінами. 

     Стаття 28. Зовнішньоекономічна діяльність кооперативу 

     1. Кооперативи  та  їх  спілки  (об'єднання)  беруть  активну 
участь   у  зовнішньоекономічній  діяльності,  сприяють  зміцненню 
економіки   країни,   підвищенню   її   міжнародного   авторитету, 
нагромадженню   валютних   ресурсів,   створенню  можливостей  для 
прискорення науково-технічного прогресу і підвищення  ефективності 
кооперативного виробництва.

     Зовнішньоекономічна діяльність   кооперативів  та  їх  спілок 
(об'єднань) здійснюється   на   основі  валютної  самоокупності  і 
самофінансування. 

     2. Кооперативам,  які  провадять виробничу діяльність,  та їх 
спілкам  (об'єднанням),  продукція  (роботи,   послуги)   яких   є 
конкурентоспроможною    на   зовнішньому   ринку,   може   бути  у 
встановленому  порядку  надано  право  безпосереднього  здійснення 
експортно-імпортних   операцій.   При   цьому   кооператив    може 
експортувати продукцію (роботи,  послуги),  яку  він  виробляє,  в 
тому числі створену в  результаті  спільної  діяльності  з  іншими 
кооперативами і підприємствами,  а  спілки  (об'єднання)  -  також 
продукцію, яку виробляють кооперативи, що входять до їх складу.

( Абзац перший пункту 2 статті 28 із змінами, внесеними згідно  із 
Законом N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

     Кооперативи та    їх   спілки   (об'єднання)   можуть   також 
здійснювати свої операції по експорту й  імпорту  товарів  (робіт, 
послуг) на договірній основі через відповідні зовнішньоторговельні 
організації.

     Кооперативи та їх спілки (об'єднання) мають право здійснювати 
у    встановленому   порядку   зовнішньоторговельні   операції   з 
іноземними партнерами по прикордонній торгівлі. 

     3. З   метою   підвищення   економічної  заінтересованості  і 
відповідальності,   розширення    самостійності    у    здійсненні 
експортно-імпортних операцій виручка в іноземній валюті,  одержана 
кооперативами та їх спілками (об'єднаннями) в результаті  експорту 
товарів   (робіт,   послуг),   після   відрахувань    державі   за 
нормативами,  встановлюваними Радою Міністрів СРСР, надходить у їх 
розпорядження,  вилученню не  підлягає і може нагромаджуватися для 
використання в наступні роки.

     Кошти в  іноземній  валюті,  одержані  від  експорту  товарів 
(робіт,  послуг), кооперативи  та  їх спілки (об'єднання)   можуть 
використовувати  на  імпорт  устаткування,  сировини,  матеріалів, 
інших   товарів   (робіт,   послуг),   необхідних   для   розвитку 
виробництва   та   збільшення   товарообороту,   і   на  зміцнення 
матеріально-технічної     бази     соціально-культурної     сфери. 
Кооперативи, які придбають  товари  по  імпорту,  реалізовують  ці 
товари  населенню  за  цінами,  що  не  перевищують  рівень   цін, 
встановлених  для  аналогічних  товарів  відповідними   державними 
органами. ( Абзац другий пункту 3 статті 28 із змінами,  внесеними 
згідно із Законом СРСР N 603-1 ( v0603400-89 ) від 16.10.89 )

     В разі,     якщо     право     безпосереднього     здійснення 
експортно-імпортних   операцій    надано    спілці    (об'єднанню) 
кооперативів,     то     валютна     виручка    від    провадження 
зовнішньоекономічної  діяльності  після  вирахування   відрахувань 
державі  розподіляється  пропорційно  внеску кожного кооперативу в 
одержання валютних коштів.  За загальною згодою кооперативів,  які 
входять  у  спілку (об'єднання),  частина зароблених ними валютних 
коштів може відраховуватися в централізований  фонд  даної  спілки 
(об'єднання). 

     4. З    метою    прискорення   науково-технічного   прогресу, 
підвищення конкурентоспроможності вироблюваних товарів  і  послуг, 
що  надаються,  кооперативи,  які здійснюють виробничу діяльність, 
можуть створювати спільні підприємства,  міжнародні  об'єднання  і 
організації з відповідними організаціями країн - членів РЕВ, інших 
соціалістичних   країн,    спільні    підприємства    з    фірмами 
капіталістичних країн і країн, що розвиваються.

     Кооперативи визначають   за   домовленістю    з    іноземними 
партнерами   спеціалізацію   спільних  підприємств  (організацій), 
обсяги і структуру виробництва, виходячи з платоспроможного попиту 
на  продукцію (роботи,  послуги),  умови її реалізації,  включаючи 
ціни (тарифи).  Спільні підприємства (організації) створюються  як 
на території СРСР, так і на територіях зарубіжних країн.

     Кооперативи та    їх    спілки    (об'єднання)     розвивають 
науково-технічне   і   виробниче  співробітництво  з  відповідними 
підприємствами  (організаціями)  зарубіжних   країн,   організують 
спільні      науково-дослідні,     проектно-конструкторські     та 
експериментальні   роботи,    створюють    міжнародні    колективи 
спеціалістів,    на    взаємопогоджених   умовах   обмінюються   у 
встановленому порядку науково-технічною документацією, допомагають 
у навчанні кадрів. 

     5. З    метою    розвитку   ефективного   співробітництва   з 
кооперативними організаціями інших країн кооперативи та їх  спілки 
(об'єднання)  можуть  брати  відповідно до своїх статутів участь у 
діяльності міжнародних  кооперативних  організацій,  у  проведенні 
міжнародних виставок і ярмарків. 

     6. Банки  СРСР  можуть  надавати  кооперативам  та їх спілкам 
(об'єднанням),  які   провадять  зовнішньоекономічну   діяльність, 
кредити  в  радянській  та іноземній валюті,  а також у перевідних 
карбованцях,  з  погашенням  цих  кредитів  за  рахунок   валютної 
виручки,  коштів  від  реалізації імпортованої продукції або інших 
власних коштів кооперативів та їх спілок (об'єднань). 

     7. Кооперативи та їх спілки  (об'єднання)  несуть  економічну 
відповідальність   за   ефективність   своєї  зовнішньоекономічної 
діяльності і раціональне використання валютних коштів в  інтересах 
розвитку  виробництва.  Вони компенсують збитки в разі невиконання 
зобов'язань по експорту та  інших  договірних  зобов'язаннях  усім 
своїм   майном,   включаючи  валютні  кошти,  а  також  виплачують 
іноземному покупцеві штрафи та інші санкції у  валюті  за  рахунок 
валютних нагромаджень, якщо порушення сталося з їхньої вини. 

                     IV. ДЕРЖАВА І КООПЕРАЦІЯ 

     Стаття 29. Відносини державних органів з кооперативами 

     1. Проголошене Конституцією СРСР право громадян об'єднуватися 
в кооперативні організації гарантується політичною  і  економічною 
системами  СРСР,  визнанням  за  кооперативами  права власності на 
засоби виробництва та інше майно,  необхідне для здійснення  їхніх 
статутних  завдань,  всемірним сприянням з боку держави розвиткові 
кооперативної власності. 

     2. Держава гарантує  додержання  прав  і  законних  інтересів 
кооперативів   та   їх   членів,  забезпечує  правильне  поєднання 
інтересів кооперативів із загальнонародними.

     Державні органи  повинні  максимально  сприяти  розвиткові  і 
зміцненню  господарської  самостійності  кооперативів,  підвищенню 
ефективності діяльності,  не допускати будь-яких обмежень  творчої 
активності та ініціативи членів кооперативів.

     Державне керівництво     кооперативами     здійснюється     в 
загальнонародних інтересах Радами  народних  депутатів  та  іншими 
державними органами в суворій відповідності з цим Законом. 

     3.   Державні   органи   у   випадках  припинення  діяльності 
підвідомчих  їм промислових, сільськогосподарських, будівельних та 
інших   підприємств  (організацій)  за  підставами,  передбаченими 
законодавчими  актами  Союзу  РСР, союзних і автономних республік, 
сприяють   створенню   на  базі  дрібних  і  середніх  підприємств 
кооперативів  по виробництву продукції (робіт, послуг). Вони мають 
право  продавати,  передавати, здавати в оренду новостворюваним, а 
також   діючим   кооперативам   майно  ліквідовуваних  підприємств 
(організацій) на умовах за погодженням сторін. ( Пункт 3 статті 29 
із   змінами,   внесеними   згідно   із   Законом   СРСР  N 2015-1 
( v2015400-91 ) від 07.03.91 ) 

     4. Держава,  використовуючи засоби масової інформації та інші 
форми,  створює   найсприятливіші   ідеологічні   передумови   для 
діяльності      кооперативів,    забезпечуючи    повсюдно    такий 
морально-психологічний клімат, при якому  кожен  член  кооперативу 
усвідомлював  би,  що,  працюючи  в  ньому,  він  виконує  важливу 
суспільно корисну справу,  допомагає державі у розв'язанні завдань 
економічного  розвитку  країни,  задоволенні  попиту  населення на 
товари і послуги. 

     Стаття 30. Ради народних депутатів і розвиток кооперації 

     1. Ради народних депутатів та інші державні органи заохочують 
участь  кооперативів  у розв'язанні завдань народногосподарського, 
міжгалузевого,  галузевого  і  регіонального  значення  на  основі 
договорів  на  виконання  державних  замовлень шляхом фінансування 
капітальних вкладень, виділення лімітів (фондів) на централізовано 
розподілювані    матеріально-технічні    ресурси,    підрядні   та 
будівельно-монтажні роботи. 

     2. Ради народних депутатів та інші  державні  органи  подають 
різноманітну допомогу кооперативам:  надають  їм  у  встановленому 
порядку  землю,  виробничі  та  інші   приміщення,   устаткування, 
сприяють вдосконаленню техніки і технології, рекламі їх  продукції 
(робіт,  послуг),  сприяють   виробленню   економічно   ефективної 
структури виробництва, надають кооперативам різного роду пільги  і 
переваги. ( Пункт 2 статті 30  із  змінами,  внесеними  згідно  із 
Законом N 2014-1 ( v2014400-91 ) від 07.03.91 ) 

     3. Ради  народних   депутатів   та   інші   державні   органи 
забезпечують  громадян,  які  виявили бажання створити кооператив, 
необхідною інформацією про види продукції (робіт,  послуг), на які 
в даному регіоні і в даний час відчувається підвищений попит. 

     4. Ради народних депутатів та інші державні органи здійснюють 
у межах  їх  компетенції  контроль  за  додержанням  кооперативами 
чинного  законодавства  з  питань охорони праці,  техніки безпеки, 
виробничої гігієни  і  санітарії,  пожежної  безпеки,  боротьби  з 
хворобами   тварин   і   рослин,   охорони  природних  ресурсів  і 
навколишнього середовища,  а також  за  додержанням  кооперативами 
обов'язків  по  платежах у державний бюджет,  здійсненням обліку і 
державної звітності. 

     5. Ради народних депутатів та інші державні  органи  всемірно 
сприяють    соціальному    розвиткові    кооперативів,   включаючи 
будівництво санаторіїв і профілакторіїв,  лікарень  і  поліклінік, 
будинків  відпочинку,  піонерських  таборів  і  дитячих дошкільних 
закладів,  будинків для престарілих та інвалідів,  шляхом  надання 
необхідних для цього земельних ділянок, виділення лімітів (фондів) 
на  централізовано  розподілювані  матеріально-технічні   ресурси, 
підрядні та будівельно-монтажні роботи. 

     Стаття 31. Підготовка кадрів для кооперативів 

     1. Кооперативи   мають    право    нарівні    з    державними 
підприємствами та    організаціями    використовувати   можливості 
створеної в країні бази по підготовці і перепідготовці  кадрів  та 
підвищенню їх кваліфікації. 

     2. Державні навчальні заклади, підприємства та організації за 
договорами з кооперативами забезпечують підготовку, перепідготовку 
і підвищення  кваліфікації робітників і спеціалістів за професіями 
і спеціальностями,  необхідними для  укомплектування  кооперативів 
висококваліфікованими кадрами. 

     3. Держава  забезпечує  за  заявками  кооперативів підготовку 
наукових кадрів через науково-дослідні організації  міністерств  і 
відомств СРСР,  Академії  наук СРСР і галузевих академій,  а також 
через вищі навчальні заклади шляхом навчання їх в аспірантурі  або 
докторантурі з  покриттям  витрат  на  зазначені  цілі  за рахунок 
коштів кооперативів. 

     4. Кооперативам надається  право  здійснювати  на  договірних 
засадах з   галузевими   інститутами   підвищення  кваліфікації  і 
перепідготовку кадрів,  насамперед  у   напрямах,   пов'язаних   з 
використанням найновіших  досягнень науки і техніки.  В необхідних 
випадках кооперативи можуть направляти в інші країни на стажування 
і перепідготовку   спеціалістів   для   ознайомлення   з  досвідом 
організації і діяльності кооперативів за рубежем.

     Кооперативи покривають витрати на зазначені цілі  за  рахунок 
власних коштів. 

     5. Держава  сприяє кооперативам та їх спілкам (об'єднанням) у 
розвитку своєї   мережі   професійно-технічних    училищ,    шкіл, 
навчальних центрів,   навчально-курсових  комбінатів,  технікумів, 
інститутів, а також науково-дослідних,  проектних, технологічних і 
конструкторських організацій. 

     Стаття 32. Облік, звітність і контроль 

     1. Кооперативи    здійснюють     облік    результатів   своєї 
діяльності, ведуть бухгалтерську та статистичну звітність і несуть 
відповідальність  за  її  достовірність  і  своєчасність  подань у 
встановленому державою для кооперативів порядку. ( Абзац пункту  1 
статті  32  в  редакції  Закону  N  1540-1  (  v1540400-90  )  від 
06.06.90 )

     Основним документом,   що   посвідчує   доходи   кооперативу, 
особисті  доходи  його  членів  та  осіб,  які працюють у ньому за 
трудовим договором, є декларація про  доходи.  (  Абзац  пункту  1 
статті   32   в  редакції  Закону  N  1540-1  ( v1540400-90 )  від 
06.06.90 )

     Кооператив несе відповідальність за суворе додержання порядку 
заповнення  декларації і достовірність у ній відомостей про доходи 
та видатки кооперативу.  За  перекручення  даних,  що  їх  містить 
декларація,   керівники  несуть  адміністративну  або  кримінальну 
відповідальність у порядку, встановленому законодавством. (  Абзац 
пункту 1 статті 32 в редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90 )  від 
06.06.90 )

     Вимагання і   подання   іншої   звітності,   не  встановленої 
державою, забороняються. 

     2. Кооператив  повинен  здійснювати   суворий   контроль   за 
раціональним і  економним  використанням матеріальних,  трудових і 
фінансових ресурсів,    не    допускати     безгосподарності     і 
марнотратства, повідомляти    про    розкрадання    і    порушення 
законодавства в органи прокуратури і внутрішніх справ, підвищувати 
роль   і   відповідальність   бухгалтерських  та  інших  служб  за 
додержання законності, договірної і фінансової дисципліни. 

     3. Кооператив,  який  одержує  кредити,  подає установі банку 
бухгалтерську і статистичну звітність в  обсязі,  що  визначається 
договором.

     При виявленні    випадків   недостовірності   звітності   про 
виробництво і доходи кооперативу або занедбаності  бухгалтерського 
обліку банк має право припинити кредитування і касово-розрахункове 
обслуговування кооперативу. 

     4. Ревізія  фінансово-господарської  діяльності   кооперативу 
проводиться  його  ревізійною  комісією  (ревізором) або на основі 
договору з  аудиторською  організацією,  або  відповідною  спілкою 
(об'єднанням) кооперативів.

     На вимогу     органів     прокуратури    і    суду    ревізія 
фінансово-господарської діяльності  кооперативу  може  проводитись 
контрольно-ревізійним апаратом фінансових органів.

( Пункт 4 статті 32 в редакції Закону N  1540-1  (  v1540400-90  ) 
від 06.06.90 ) 

     5. Перевірку роботи кооперативів здійснюють органи державного 
управління із загальними або  спеціальними  функціями  контролю  - 
фінансові,       податкові,       банківські,       ціноутворення, 
зовнішньоекономічної діяльності, охорони праці, техніки безпеки та 
інші, які  виконують  щодо  кооперативів  свої функції на таких же 
підставах,  як і щодо державних підприємств, організацій, установ, 
якщо  інше  не  передбачено  законодавством.  Перевірка діяльності 
кооперативів же здійснюватись також підприємствами,  установами  й 
організаціями,  при  яких  вони  створені,  в порядку і на умовах, 
передбачених договором.

     При цьому   ревізії   і   перевірки   не  повинні  порушувати 
нормальний ритм роботи кооперативу.  Комплексні  перевірки  можуть 
проводитись не частіше одного разу на рік.

( Пункт 5 статті 32 в редакції Закону N  1540-1  (  v1540400-90  ) 
від 06.06.90 ) 
            V. ОСОБЛИВОСТІ ОКРЕМИХ ВИДІВ КООПЕРАТИВІВ 
         КОЛГОСПИ ТА ІНШІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ КООПЕРАТИВИ 

     Стаття 33.  Колгоспи та інші сільськогосподарські кооперативи 
                 у складі агропромислового комплексу 

     1. Колгосп як  одна з форм виробничого сільськогосподарського 
кооперативу   користується   всіма   правами,   передбаченими  цим 
Законом,   і  разом  з  тим  має  особливості,  що  випливають  із 
специфіки сільськогосподарського виробництва. ( Пункт 1 статті  33 
в редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) 

     2. Колгосп    як   самостійний   колективний   товаровиробник 
взаємодіє  на   договірних   засадах   з   іншими   підприємствами 
(організаціями) агропромислового комплексу на основі інтеграційних 
виробничо-економічних зв'язків.

     Колгосп покликаний,  раціонально використовуючи закріплену за 
ним   землю  та  інші  природні  ресурси,  нарощувати  виробництво 
продукції рослинництва  і  тваринництва  високої  якості  з  метою 
задоволення потреб   населення   в   продуктах    харчування,    а 
промисловості - в сільськогосподарській сировині. 

     3. Поряд з сільськогосподарським виробництвом колгосп з метою 
повнішого  використання  землі,  виробничих  фондів,  трудових  та 
фінансових  ресурсів  і збільшення доходів має право займатись без 
обмежень будь-якими іншими,  не забороненими законодавством видами 
діяльності:     переробкою     сільськогосподарської     сировини, 
виробництвом харчових  продуктів,  товарів  народного  споживання, 
продукції виробничо-технічного призначення,  торгівлею, ремонтними 
та   будівельними   роботами,   наданням   послуг   підприємствам, 
організаціям, населенню.

     Держава подає  допомогу  колгоспам  у  розвитку  різних видів 
діяльності як на території самих кооперативів,  так  і  за  межами 
місця їх розташування. 

     4. З  метою  раціональнішого  використання  земельних  угідь, 
виробничих фондів  і  трудових  ресурсів,  підвищення  економічної 
заінтересованості     колгоспників     і     працівників     інших 
сільськогосподарських підприємств у зростанні продуктивності праці 
і     доходності     господарства    в    колгоспах    та    інших 
сільськогосподарських підприємствах   створюються   за    бажанням 
громадян  на умовах колективного або сімейного підряду як головної 
форми внутрігосподарських виробничо-економічних відносин, а  також 
на   основі    закріплення    земельних    ділянок    у    порядку 
внутрігосподарського землевпорядкування,  оренди  основних  фондів 
госпрозрахункові колективи, доходи  яких  формуються  залежно  від 
кінцевих результатів їх господарювання. ( Абзац  перший  пункту  4 
статті  33  із  змінами, внесеними  згідно  із  Законом  N  2014-1 
( v2014400-91 ) від 07.03.91 )

     Господарство може     на    договірних    засадах    надавати 
госпрозрахунковим   колективам   право   самостійної    реалізації 
виробленої ними продукції (робіт, послуг),  використання одержаних 
доходів,  у  тому  числі  на  оплату  праці,  сплату  податків   і 
відрахувань  у  державний  фонд  соціального страхування,  а також 
відкривати рахунки в установі банку  або  фінансово-розрахунковому 
центрі.  За згодою господарства такі колективи можуть створюватись 
як первинні кооперативи, що діють на підставі цього Закону. 

     5. У  сільській  місцевості  можуть  створюватись  інші  види 
кооперативів,  зокрема  кооперативи  (товариства) по виробництву і 
переробці             сільськогосподарської             продукції, 
сільськогосподарсько-промислові кооперативи,  рибальські колгоспи, 
кооперативи  по  будівництву,  в  тому  числі    жилих   будинків, 
внутрігосподарських  доріг,  інших об'єктів,  постачально-збутові, 
лісогосподарські кооперативи,  кооперативи  по  спільному  веденню 
особистих підсобних господарств і наданню інших послуг.  Зазначені 
кооперативи  можуть створюватися також  на  базі  міжгосподарських 
підприємств  (організацій)   з ініціативи їх трудових колективів і 
за згодою господарств-учасників.

     В організації і діяльності  таких  кооперативів  і  товариств 
можуть  брати  участь  (у  тому  числі  своїми майновими внесками) 
колгоспники,  працівники  радгоспів,  інших  сільськогосподарських 
підприємств,  а також інші громадяни, що проживають як у сільській 
місцевості, так і в містах і селищах міського типу. 

     6. З  метою  створення   умов   для   ефективної   діяльності 
сільськогосподарських кооперативів,    особливо    невеликих    за 
розмірами виробництва, використання ними прогресивних технологій і 
нової   техніки    можуть   утворюватися  кооперативи  по  прокату 
тракторів і  складних  сільськогосподарських  машин,  автомобілів, 
інших   технічних   засобів,   а  також  по  виробничо-технічному, 
агрохімічному та інших видах обслуговування. 

     7. Колгоспи   та   інші   сільськогосподарські   кооперативи, 
взаємодіючи    з    іншими    підприємствами    і    організаціями 
агропромислового  комплексу,  можуть  на  добровільних  засадах  і 
взаємовигідних    умовах,   не   втрачаючи   своєї   господарської 
самостійності,  за рішенням загальних зборів  вступати  до  складу 
районних   та  інших  агропромислових  об'єднань,  агрокомбінатів, 
агрофірм, виробничих, науково-виробничих та інших систем.

     У разі ущемлення прав та законних інтересів кооперативів, які 
перебувають  у  складі зазначених об'єднань і систем,  або якщо їх 
спільна  діяльність  виявляється   економічно   неефективною   для 
кооперативів,  вони мають право за рішенням загальних зборів вийти 
із складу об'єднання або системи. 

     8. Колгоспи  та  інші  сільськогосподарські  кооперативи   за 
рішенням  загальних  зборів своїх членів можуть у разі економічної 
доцільності брати участь у створенні міжгосподарських  підприємств 
(організацій).

     Кооперативи через   своїх   представників   беруть  участь  в 
управлінні справами міжгосподарського підприємства  (організації), 
одержують  належну їм частку доходів від реалізації його продукції 
(робіт, послуг), несуть матеріальну відповідальність за результати 
його   діяльності  відповідно  до  положення,  яке  затверджується 
зборами представників господарств -  учасників  цього підприємства 
(організації).

     Міжгосподарське підприємство  (організація)  цілком підзвітне 
зборам представників господарств-учасників.

     За рішенням загальних зборів кооператив може вийти із  складу 
учасників    міжгосподарського    підприємства   (організації)   з 
поверненням належної йому частки у спільному майні. 

     Стаття 34.  Особливості економічного механізму в колгоспах та 
                 інших сільськогосподарських кооперативах 

     1. Колгоспи    та   інші   сільськогосподарські   кооперативи 
самостійно   розробляють   і   затверджують    п'ятирічні    плани 
економічного  і соціального розвитку з розподілом за роками.  Вони 
визначають у планах економічно доцільну структуру виробництва, яка 
забезпечувала  б  найбільший  вихід продукції і одержання доходів, 
необхідних для розвитку господарства і задоволення матеріальних та 
соціальних потреб їх членів. 

     2. Колгоспи  та  інші сільськогосподарські кооперативи можуть 
на добровільних засадах укладати з підприємствами і організаціями, 
які здійснюють   заготівлю   і   переробку   сільськогосподарської 
продукції, договори на її продаж, а також реалізовувати за власним 
розсудом будь-яким іншим споживачам і на колгоспних ринках.

     Агропромислові об'єднання,      агрокомбінати     та     інші 
агропромислові формування,  підприємства і організації  здійснюють 
заходи   щодо  стимулювання  продажу  кооперативами  продукції  за 
договорами в рахунок  державного  замовлення,  яке  видається  цим 
об'єднанням,   підприємствам   і   організаціям,   системою   цін, 
забезпеченням  гарантованого   збуту   продукції,   виділенням   у 
необхідних   обсягах   матеріально-технічних  ресурсів  та  іншими 
економічними методами. 

     3. Продукція,   яка   реалізується   колгоспом    та    іншим 
сільськогосподарським кооперативом підприємствам і організаціям за 
договором  на  виконання  державного  замовлення,  оплачується  за 
централізовано установлюваними цінами.

     Ціни  на   решту    продукції,  що реалізується кооперативом, 
установлюються   за    домовленістю    сторін    або    самостійно 
господарством. 

     4. Держава в інтересах колгоспів, інших сільськогосподарських 
кооперативів      народного   господарства   економічно   заохочує 
спеціалізацію кооперативів,  сприяє формуванню спеціалізованих зон 
великомасштабного товарного виробництва продовольчого і  фуражного 
зерна, овочів, фруктів, технічних культур, продуктів тваринництва, 
їх максимальній переробці в місцях виробництва.

     Ціни на продукти рослинництва основної спеціалізації в кожній 
зоні,  які продаються кооперативами  за  договорами  на  виконання 
державного замовлення,  повинні забезпечувати відшкодування витрат 
виробництва  і   одержання   чистого   доходу,   необхідного   для 
розширеного  відтворення,  кооперативам,  розташованим  у відносно 
гірших природно-кліматичних умовах зазначених зон.  При  цьому  не 
повинні враховуватись витрати,  пов'язані з низьким рівнем ведення 
господарства. 

     ( Абзац третій  пункту  4  виключено  на  підставі  Закону  N 
2014-1 ( v2014400-91 ) від 07.03.91 ) Кооперативи,  розташовані  у 
відносно  кращих  умовах  зони,  поряд  з   прибутковим   податком 
сплачують державі рентні платежі, які враховують якість  землі  та 
інші природно-кліматичні умови. 

     Доходи, що утворюються у кооперативів у результаті здійснення 
ними  заходів  щодо  підвищення родючості землі і поліпшення її як 
об'єкта   господарювання,   повністю   залишаються    в    їхньому 
розпорядженні. 

     5. Колгоспи  та  інші  сільськогосподарські кооперативи,  які 
входять  на  добровільних  засадах  в  агропромислові  об'єднання, 
комбінати,   агрофірми,   виробничі  і  науково-виробничі  системи 
агропромислового комплексу, укладають договори з споживачами своєї 
продукції з  урахуванням  цілей  і  завдань,  що стоять перед цими 
формуваннями. 

     6. Держава   з   метою   прискорення   соціально-економічного 
розвитку  колгоспів  та  інших  сільськогосподарських кооперативів 
може фінансувати за  рахунок  бюджету  як  на  поворотних,  так  і 
безповоротних   умовах  здійснення  робіт  по  меліорації  земель, 
будівництву шляхів,  жилих  будинків,  шкіл  та   інших   об'єктів 
соціально-культурного призначення,     боротьбі    з    шкідниками 
сільськогосподарських  рослин,  хворобами  тварин,  по  проведенню 
природоохоронних та інших заходів,  що мають народногосподарське і 
соціальне значення.

     У цих  випадках  держава  має  право  встановлювати  державне 
замовлення  кооперативам  на   введення   в   дію   об'єктів,   що 
фінансуються за рахунок бюджету. 

     Стаття 35.     Відповідальність     колгоспів     та    інших 
                    сільськогосподарських кооперативів          за 
                    використання землі 

     1.  Колгосп  або  інший  сільськогосподарський  кооператив  у 
своїй    діяльності    зобов'язаний    забезпечити     раціональне 
використання і схоронність  наданої  йому  землі,  а  також  інших 
природних ресурсів і несе за це повну  відповідальність.  (  Абзац 
перший пункту 1 статті 35 із змінами, внесеними згідно із  Законом 
N 2014-1 ( v2014400-91 ) від 07.03.91 ) 

     ( Абзац другий пункту 1  статті  35  виключений  на  підставі 
Закону N 2014-1 ( v2014400-91 ) від 07.03.91 )  При  погіршенні  з 
вини кооперативу  земельних  угідь,  зниженні  родючості  грунтів, 
виключенні  протягом  тривалого  часу  земель  з   обороту   Радою 
Міністрів союзної,  автономної  республіки,  виконавчим  комітетом 
місцевої  Ради  народних  депутатів  відведені  кооперативу   такі 
земельні  угіддя  можуть  бути  у  нього  частково  або   повністю 
вилучено. При  цьому  компенсується  тільки  вартість  будинків  і 
споруд, збудованих за рахунок коштів  кооперативу  на  землях,  що 
вилучаються. 

     ( Абзац третій пункту 1  статті  35  виключений  на  підставі 
Закону N 2014-1 ( v2014400-91 ) від 07.03.91 )  В  інших  випадках 
при вилученні сільськогосподарських  земель  кооперативу  повністю 
відшкодовуються збитки, пов'язані  з  вилученням  цих  земель,  за 
рахунок коштів підприємств і організацій, яким передається земля. 

     (  Пункт  2 статті 35 виключений на підставі  Закону N 2014-1 
(   v2014400-91   )  від  07.03.91  )  2.  З  метою  ефективнішого 
використання  земельних  угідь та інших природних ресурсів колгосп 
або  інший  сільськогосподарський  кооператив при необхідності має 
право  за  рішенням загальних зборів орендувати сам або передавати 
земельні   ділянки   в   оренду   іншим   кооперативам,  державним 
підприємствам  і  організаціям, а також громадянам. Строки і умови 
оренди визначаються договорами. Орендна плата за користування цими 
ресурсами може вноситись як грішми, так і натурою. 

     3. Колгосп або інший сільськогосподарський кооператив повинен 
погоджувати  з  органами  по  охороні  природи розміщення об'єктів 
внутрігосподарського будівництва (тваринницьких комплексів, сховищ 
мінеральних  добрив і отрутохімікатів тощо),  які можуть справляти 
негативний вплив на стан навколишнього середовища. 

     Стаття 36. Власність колгоспів та інших сільськогосподарських 
                кооперативів 

     1. Усе   майно  колгоспу  або  іншого  сільськогосподарського 
кооперативу,  а також вироблена ним продукція,  одержані  кошти  є 
його   власністю.

     Кооператив при залученні грошових  та  інших майнових внесків 
своїх  членів,  підприємств,  організацій і  громадян за  рішенням 
загальних  зборів   розподіляє   частину   доходів  або  продукції 
пропорційно розмірам цих внесків. 

     2. З метою підвищення  заінтересованості  членів колгоспу або 
іншого    сільськогосподарського    кооперативу    в    поліпшенні 
використання виробничих фондів частина новостворюваної за  рахунок 
власних  коштів  щорічної  вартості  приросту  основних виробничих 
фондів може зараховуватися на спеціальний рахунок -  пайовий  фонд 
членів кооперативу.

     Кошти цього фонду розподіляються між  членами  кооперативу  і 
зараховуються  на  особисті  рахунки  пропорційно  їх  конкретному 
трудовому  внеску.  На  ці  кошти   з   валового   доходу   щороку 
нараховуються   проценти,   розмір  яких  визначається  загальними 
зборами кооперативу. Доходи, одержувані членами кооперативу щороку 
у вигляді процентів, нагромаджуються на їхніх особистих рахунках і 
можуть бути використані за розсудом самих членів кооперативу.

     Порядок утворення  і використання пайового фонду визначається 
статутом кооперативу. 

     3. При  ліквідації колгоспу  чи іншого сільськогосподарського 
кооперативу його майно  після  завершення  розрахунків  по  оплаті 
праці  і  виплат  з  особистих  рахунків членів кооперативу коштів 
пайового фонду,  виконання зобов'язань  перед  бюджетом,  банками, 
власниками  акцій  та  іншими кредиторами розподіляється між члена 
кооперативу.  (  Пункт  3 статті 36 в  редакції  Закону  N  1540-1 
( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) 

     Стаття 37.   Сільськогосподарський   кооператив   і  особисті 
                  підсобні господарства громадян 

     1.  Колгосп  або   інший   сільськогосподарський   кооператив 
створює умови  для  розвитку  особистого  підсобного  господарства 
членів кооперативу та інших громадян, подає допомогу  в  обробітку 
земельних  ділянок,  забезпеченні  добривами,   засобами   захисту 
рослин, насінням і садивним матеріалом; кормами  і  пасовищами,  в 
обзаведенні худобою і птицею,  агротехнічному  і  зооветеринарному 
обслуговуванні,  спорудженні   та   ремонті   жилих   будинків   і 
господарських будівель, а також у реалізації виробленої  продукції 
та її переробці. ( Абзац перший пункту 1  статті  37  із  змінами, 
внесеними згідно із Законом N 2014 ( v2014400-91 ) від 07.03.91 )

     Відносини особистих  підсобних  господарств  з  кооперативами 
регулюються їхніми статутами і договорами.

     Норми  тримання  худоби  і птиці,  що перебувають в особистій 
власності громадян,  визначаються  сільською  і  селищною   Радами 
народних депутатів, загальними зборами членів кооперативу.

( Абзац  третій  пункту  1 статті 37  в  редакції  Закону  N  2014 
( v2014400-91 ) від 07.03.91 ) 

     2. Особисті підсобні  господарства  громадян,  спираючись  на 
допомогу  колгоспу  або іншого сільськогосподарського кооперативу, 
покликані виробляти сільськогосподарську продукцію насамперед  для 
власного споживання.  Громадяни,   які  мають   особисті  підсобні 
господарства,  можуть    реалізовувати  вироблену  продукцію    за 
договором з господарствами, організаціями  споживчої   кооперації, 
іншими підприємствами і на ринку. 

     3. Колгосп або інший  сільськогосподарський  кооператив  може 
закріплювати  землю   за   окремими   працівниками   й   орендними 
колективами у порядку внутрігосподарського  землевпорядкування,  а 
також здавати в оренду будинки, споруди, машини,  устаткування  та 
інші  матеріальні  цінності.  Разом  із  землею  в  оренду  можуть 
здаватися також  будинки,  споруди,  машини,  обладнання  та  інші 
матеріальні   цінності,   необхідні   для   виконання   договірних 
зобов'язань. Кооператив  може  продавати  громадянам  коней,  іншу 
робочу  худобу,  малогабаритну  сільськогосподарську   техніку   з 
правом  їх  використання  на  роботах  в   особистому   підсобному 
господарстві і при виконанні робіт за договором. ( Пункт 3  статті 
37  із  змінами,   внесеними   згідно    із   Законом    N  2014-1 
( v2014400-91 ) від 07.03.91 ) 

     4. З  метою  ширшого  залучення  членів  колгоспів  та  інших 
сільськогосподарських  кооперативів  до  участі   в   роботах   по 
вирощуванню  сільськогосподарських  культур і догляду за худобою і 
птицею включати в порядку, що визначається статутом кооперативу, в 
загальний  трудовий  стаж  жінкам,  які мають малолітніх дітей,  а 
також особам, які за віком, через інвалідність чи з інших поважних 
причин не можуть брати активної участі в громадському виробництві, 
час,    витрачений    ними    на    роботах     по     виробництву 
сільськогосподарської    продукції    в    особистому   підсобному 
господарстві та її реалізації за договором з кооперативом. 

     Стаття 38. Виборно-представницькі колгоспні органи 

     1. Виходячи з принципів колгоспної демократії,  для  розгляду 
поточних  і  перспективних  питань  життя  і діяльності колгоспів, 
узагальнення  досвіду  їх  роботи,   вироблення   рекомендацій   і 
представництва   колгоспів   у  державних  органах  і  громадських 
організаціях створюються і функціонують виборні органи  колгоспів: 
Всесоюзний   і   республіканські   з'їзди  колгоспників,  обласні, 
крайові,  республіканські   (автономних   республік)   конференції 
колгоспників,  районні  збори представників колгоспів і відповідні 
ради колгоспів, які вони обирають. 

     2. Всесоюзний з'їзд колгоспників скликається не рідше  одного 
разу  на  п'ять  років. У міру необхідності на вимогу не менш   як 
третини членів Союзної ради колгоспів може скликатися позачерговий 
з'їзд колгоспників.

     Всесоюзний з'їзд    колгоспників    розглядає    господарське 
становище  колгоспів  у системі агропромислового комплексу країни, 
приймає, змінює і доповнює Примірний статут колгоспу, а також інші 
нормативні  акти  в  найважливіших  питаннях  розвитку колгоспного 
ладу, обирає Союзну раду колгоспів і затверджує Положення про неї.

     Всесоюзний з'їзд колгоспників і  Союзна   рада   колгоспників 
мають право законодавчої ініціативи. 

     3. Колгоспи та  їхні  виборні  представницькі  органи  можуть 
брати  участь  в діяльності міжнародних кооперативних організацій, 
встановлювати і розвивати торговельно-економічні, науково-технічні 
і  культурні  зв'язки та співробітництво з  сільськогосподарськими 
кооперативами та іншими  підприємствами  (організаціями)  країн  - 
членів  РЕВ, інших соціалістичних країн, а також підприємствами  і 
фірмами капіталістичних країн і країн, які розвиваються. 

     Стаття 39. Риболовецькі колгоспи 

     Переважаючою формою кооперативу  з  рибальства,  рибництва  і 
виробництва рибної продукції є риболовецький колгосп.

     Риболовецький колгосп поряд з основною діяльністю  має  право 
займатися   без   обмеження  будь-якими  іншими,  не  забороненими 
законодавством видами діяльності.

     Риболовецькі колгоспи  можуть  об'єднуватись  на добровільних 
засадах  в  спілки  (об'єднання),   які   утворюють   риболовецьку 
колгоспну   систему,   і    створювати свої виборно-представницькі 
органи. 

            КООПЕРАТИВИ У СФЕРАХ ВИРОБНИЦТВА І ПОСЛУГ 

     Стаття 40.   Напрями   діяльності   кооперативу.  Членство  в 
                  кооперативі 

     1. Кооперативи у сферах виробництва і послуг  спеціалізуються 
насамперед   на   виготовленні   і  реалізації  товарів  народного 
споживання та наданні різноманітних платних послуг  населенню,   а 
також    випуску    і   продажу   продукції   виробничо-технічного 
призначення,   виконанні   робіт   для   населення,   підприємств, 
організацій та установ.

     Ради  народних депутатів з метою задоволення потреб населення 
у товарах народного споживання та іншій продукції, а також роботах 
і послугах  визначають,  виходячи  з  потреб   республік,   країв, 
областей,  автономних округів, міст і районів, пріоритети і на цій 
основі  сприяють  розвиткові  кооперації  у   відповідних   сферах 
виробництва і послуг. (  Пункт  1  статті  40  доповнений  абзацом 
згідно із Законом N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) 

     2. До   кооперативів   можуть   без   обмежень  вступати  всі 
громадяни,  які  бажають  брати  участь  у   виробництві   товарів 
народного споживання, продукції виробничо-технічного призначення і 
наданні послуг.  Переважне право на  вступ  до  кооперативу  і  на 
роботу  в  ньому  за  трудовим  договором  мають  працівники,  які 
вивільняються з державних підприємств,  організацій і установ  при 
їх  реорганізації  та  ліквідації  або скороченні штатів,  а також 
пенсіонери,  інваліди,   домашні   господарки,   студенти,   учні. 
Перевагою  при вступі до кооперативу користуються також громадяни, 
які  виконують  за  трудовим  договором  роботи,  що  належать  до 
основної діяльності кооперативу.  В діяльності кооперативів можуть 
брати участь у вільний від основної роботи час робітники, наукові, 
інженерно-технічні працівники і службовці державних, кооперативних 
та  інших громадських підприємств, організацій і установ як  члени 
кооперативів або за трудовим договором.

     Членство в кооперативі зумовлене обов'язковою трудовою участю 
громадян у його діяльності. Держава вживає заходів для запобігання 
випадкам  використання  кооперативів  для  приватнопідприємницької 
діяльності  з  використанням найманої праці під виглядом створення 
кооперативів.

     Співвідношення кількості  осіб,  які  залучаються до роботи в 
кооперативі за трудовим договором,  і кількості членів кооперативу 
визначається виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів 
з урахуванням суспільної потреби і виду діяльності кооперативу.

     Не  допускається   вступ   у   члени  кооперативів  у  сферах 
виробництва та  послуг  і  робота  в  них  за  трудовим  договором 
керівних працівників і спеціалістів органів державного управління, 
до  функцій  яких  входить  здійснення  контролю   за   діяльністю 
кооперативів   керівних  працівників  підприємств,  організацій  і 
установ,  при  яких  створено  кооперативи,  а  також  осіб,   які 
перебувають  з  ними у близькій спорідненості.  Обмеження Закону в 
частині  роботи   близьких   родичів   керівних   працівників   та 
спеціалістів  не  поширюється  на діяльність кооперативів у сферах 
сільськогосподарського виробництва. ( Пункт 2 статті 40  доповнено 
абзацом четвертим згідно із Законом СРСР N 603-1 (  v0603400-89  ) 
від 16.10.89, в редакції Закону  N  1540-1  (  v1540400-90  )  від 
06.06.90 )

     Держава заохочує   об'єднання  в  кооперативи  громадян,  які 
займаються індивідуальною трудовою діяльністю. 

     3. З   метою   прискорення    науково-технічного    прогресу, 
скорочення циклу "Наука - виробництво" держава всемірно   заохочує 
створення і сприяє розвиткові кооперативів  у  сфері  наукового  і 
науково-технічного    обслуговування,    проектних,    інженерних, 
конструкторських,  впровадницьких та інших послуг, кооперативів по 
виробництву товарів, продукції і наданню послуг, що грунтуються на 
наукових відкриттях і винаходах,  а також на  особистій  участі  в 
роботі цих кооперативів самих авторів відкриттів і винаходів. 

     4. Роботу   в   кооперативі,   яка   вимагає   відповідно  до 
законодавства  спеціальних  знань  і  навичок,  можуть  виконувати 
тільки   особи,   що   мають   необхідну   підготовку,  професійну 
придатність і відповідну освіту. 

     5. З  метою  відшкодування   витрат  держави  на   підготовку 
робочої    сили,    соціально-культурне    і   комунально-побутове 
обслуговування  трудящих  кооператив  вносить  плату  за   трудові 
ресурси   у   порядку   і  розмірах,  передбачених  для  державних 
підприємств.  Плата не вноситься за працюючих у ньому  сумісників, 
інвалідів,   пенсіонерів,   воїнів-інтернаціоналістів,  студентів, 
учнів та багатодітних батьків. ( Стаття  40  доповнена  пунктом  5 
згідно із Законом N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) 

     Стаття 41.  Відносини кооперативів  у  сферах  виробництва  і 
                 послуг з місцевими Радами народних депутатів 

     1. Кооператив взаємодіє з місцевими Радами народних депутатів 
у вишукуванні і приведенні в дію резервів і можливостей розширення 
виробництва  товарів (робіт, послуг), їх асортименту і  підвищення 
якості  відповідно  до  попиту  населення,  у  розв'язанні  питань 
соціального розвитку трудового колективу кооперативу. 

     2. Місцеві   Ради  народних  депутатів  подають  першочергову 
допомогу кооперативам,  які беруть участь  у  виконанні  державних 
замовлень  на  виготовлення товарів народного споживання і надання 
послуг  населенню,  а  також  кооперативам,  заснованим  на  праці 
інвалідів,  надають  зазначеним  кооперативам  пільги  в придбанні 
приміщень і матеріальних ресурсів, у задоволенні соціальних потреб 
їх членів. 

     3. Місцеві  Ради народних депутатів заохочують активну участь 
кооперативів в обласних і республіканських  ярмарках  по  оптовому 
продажу   товарів   народного   споживання,  а  також  сировини  і 
матеріалів для їх виготовлення. 

     4. Вживаючи  заходів  для  стимулювання   розширення   мережі 
кооперативів  на даній території,  місцеві Ради народних депутатів 
спільно з  відповідними  спілками  (об'єднаннями)  кооперативів  і 
органами  державного  управління зобов'язані економічними методами 
протидіяти монопольним тенденціям окремих  кооперативів,  штучному 
завищенню цін  (тарифів),  обмеженню  випуску і збуту продукції та 
реалізації послуг, які користуються попитом у споживачів, всемірно 
сприяти розвиткові кооперативів на здоровій економічній основі. 

     Стаття 42.   Реалізація   продукції   кооперативів  у  сферах 
                  виробництва і послуг 

     1. Кооперативи  в  сферах  виробництва  і  послуг  реалізують 
виготовлену  ними  продукцію населенню,  державним і кооперативним 
підприємствам  і  організаціям  самостійно,  а  також  на   основі 
договорів  через  магазини  державної  і  кооперативної роздрібної 
торгівлі як за місцем виготовлення виробів, так і в інших містах і 
районах.

     При самостійній   реалізації   виробленої    ним    продукції 
кооператив   може  відкривати  за  погодженням  з  місцевою  Радою 
народних депутатів магазини,  ятки, кіоски, в тому числі з пайовою 
участю  кількох  кооперативів.  Місцеві  Ради  народних  депутатів 
забезпечують  надання  кооперативу   в   оренду   необхідних   для 
зазначених цілей приміщень. 

     2. У випадках реалізації виробленої продукції населенню через 
роздрібну мережу  державної  і  кооперативної  торгівлі,  а  також 
державним і кооперативним підприємствам,  організаціям і установам 
кооперативи несуть відповідальність за виконання своїх зобов'язань 
за  укладеними  договорами  у  порядку  і на умовах,  передбачених 
чинним законодавством.

     Підприємства та   організації   державної   і   кооперативної 
торгівлі  можуть  приймати  від  кооперативів   виготовлену   ними 
продукцію для реалізації населенню на комісійних засадах з оплатою 
в міру продажу цієї продукції. 

     Стаття 43.  Майнова відповідальність  членів  кооперативу  у 
                  сферах виробництва і послуг 

     Члени кооперативу   у  сферах  виробництва  і  послуг  несуть 
відповідальність  за   боргами   ліквідованого   кооперативу   при 
недостатності   його  майна  у  порядку,  розмірах  і  на  умовах, 
передбачених   його   статутом.   Межі   відповідальності    члена 
кооперативу  не  можуть  бути  меншими  від одержаного ним річного 
доходу.

( Стаття 43 в  редакції  Закону  N  1540-1  (  v1540400-90  )  від 
06.06.90 ) 

     Стаття 44. Реалізація і розподіл майна кооперативів у сферах 
                 виробництва і послуг при їх ліквідації 

     При ліквідації кооперативів у  сферах  виробництва  і  послуг 
будинки,  споруди,  машини, обладнання, оснастка, запаси сировини, 
матеріалів,  залишки  нереалізованої  готової  продукції  та  інше 
майно,    яке    є    власністю     кооперативу,     розпродається 
підприємствам, організаціям, установам, а також  громадянам     за 
договірними цінами.

     Виручка від  розпродажу  майна  і  наявні в кооперативу кошти 
після розрахунків  по  оплаті  праці  з  особами,  що  працюють  у 
кооперативі за  трудовим договором,  і виконання зобов'язань перед 
бюджетом,  банками,  іншими кредиторами розподіляються між членами 
кооперативу. (  Абзац  другий  статті  44  із  змінами,  внесеними 
згідно із Законом N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) 

                       СПОЖИВЧІ КООПЕРАТИВИ 

     Стаття 45. Особливості споживчої кооперації в сфері 
                обігу 

     1. Споживчі кооперативи в сфері обігу та у сферах, пов'язаних 
з  цією  сферою  виробництвом  товарів і наданням послуг (споживчі 
товариства), можуть об'єднуватись на добровільних засадах у спілки 
(об'єднання),   які  утворюють  систему  споживчої  кооперації,  і 
створювати свої виборно-представницькі органи.

     Споживчі  товариства та їх спілки користуються усіма правами, 
передбаченими цим Законом,  і разом з тим мають  особливості,  які 
випливають із специфіки їхньої діяльності. (  Пункт  1  статті  45 
доповнений   абзацом   другий   згідно   із   Законом   N   1540-1 
( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) 
 

     2. Основними завданнями системи споживчої кооперації є:

     створення і  розвиток  у  селах  і  містах мережі підприємств 
роздрібної торгівлі і громадського харчування,  здійснення поряд з 
державними    торговельними    підприємствами    і   організаціями 
забезпечення   своїх   членів    і    обслуговуваного    населення 
продовольчими  і  непродовольчими  товарами власного виробництва і 
тими,   що   закуповуються у виробничих   кооперативів,  державних 
підприємств,   організацій   і   громадян,   а   також   товарами, 
одержуваними з державних ринкових фондів;

     закупівля у      населення,     колгоспів     і     радгоспів 
сільськогосподарської  продукції  і  сировини,  виробів  підсобних 
підприємств   і  промислів,  дикорослих  плодів,  ягід  і  грибів, 
лікарсько-технічної сировини для наступної переробки і  реалізації 
в роздрібній торгівлі, а також для поставки промисловості;

     організація виробництва продуктів харчування і непродовольчих 
товарів  з  сільськогосподарської та іншої місцевої сировини,  яка 
закуповується,  а також з сировини і матеріалів, що централізовано 
виділяються державою і придбаються в порядку оптової торгівлі;

     надання населенню  різних  послуг  виробничого  і  побутового 
характеру. 

     3. Для  виконання  основних  завдань  споживчої  кооперації - 
гарантованого забезпечення товарами,  послугами і  роботами  своїх 
членів,  а також обслуговування населення як у сільській,  так і в 
міській  місцевості  в   системі   споживчої   кооперації   можуть 
створюватися   промислові  (і  такі,  що  займаються  промислами), 
будівельні,  транспортні та інші види виробничих  кооперативів,  а 
також  функціонувати  підприємства,  де  організація виробництва і 
праці може здійснюватися з використанням  принципів,  передбачених 
Законом СРСР "Про державне підприємство (об'єднання)". 

     4. Члени  споживчих товариств користуються правом переважного 
придбання товарів у кооперативних магазинах,  гарантованого  збуту 
на договірній    основі   продукції   їхніх   особистих  підсобних 
господарств і   промислів   через   заготівельні   і   торговельні 
організації  та  підприємства  споживчої кооперації,  користуються 
їхніми послугами,  а також переважним правом на одержання роботи в 
системі споживчої кооперації. 

     5. При  ліквідації  споживчого  товариства  його  майно,  яке 
залишається  після  завершення  розрахунків   по   оплаті   праці, 
виконання   зобов'язань   перед   бюджетом,   банками   та  іншими 
кредиторами,  передається  кооперативній  спілці (об'єднанню),  до 
складу яких входило це споживче товариство. 

     Стаття 46. Споживча кооперація на селі 

     1. Організації  і  підприємства системи споживчої кооперації, 
які здійснюють свою діяльність на селі,  активно  співробітничають 
на  договірних  засадах  з  колгоспами,  іншими  підприємствами  і 
організаціями агропромислового  комплексу  в  розвитку  економіки, 
самозабезпеченні   сільських   регіонів   товарами,   роботами   і 
послугами, в соціальній перебудові села.

     З цією      метою      споживча      кооперація      розширює 
матеріально-технічну     базу     заготівель      і      переробки 
сільськогосподарської  продукції і сировини,  максимально наближає 
свою    діяльність    до    населення    і    місць    виробництва 
сільськогосподарської   продукції,   створює   комплексну  систему 
заготівель,  переробки і торговельного  обслуговування,  яка   дає 
змогу  трудівникам  села  та  іншим громадянам,  що мають особисті 
підсобні     господарства,     на     місці     збувати      лишки 
сільськогосподарських продуктів і придбавати необхідні товари. 

     2. Підприємства і         організації        агропромислового 
комплексу забезпечують   ефективну   взаємодію   з   організаціями 
споживчої    кооперації    у   створенні   заготівельно-переробних 
підприємств безпосередньо  в  колгоспах  і радгоспах,  будівництві 
на пайових   засадах  об'єктів  роздрібної  торгівлі, громадського 
харчування і культурно-побутового призначення.

     Організації споживчої  кооперації  на  селі можуть створювати 
різні виробничі, транспортні, будівельні та інші підприємства   по 
випуску      товарів       народного       споживання,   продукції 
виробничо-технічного призначення, веденню робіт і наданню послуг. 

     Стаття 47. Споживча кооперація в містах 

     1. В інтересах  поліпшення  забезпечення  населення  товарами 
(роботами,     послугами)     у     містах     в    усіх    сферах 
суспільно-господарської діяльності на доповнення до      державних 
підприємств і  організацій  можуть     створюватися    кооперативи 
будь-яких видів, які входять у систему споживчої кооперації. 

     2. При  промислових,  будівельних  та  інших   підприємствах, 
організаціях і    установах    можуть   створюватися   кооперативи 
громадського харчування з  участю  в  них  як  колективних  членів 
підприємств, організацій і установ.

     З метою  постачання  зазначеним   кооперативам   громадського 
харчування   продовольчих   ресурсів   і поліпшення   забезпечення 
трудових колективів підприємств,  організацій і установ продуктами 
харчування   можуть   створюватися   кооперативи  по  виробництву, 
заготівлі та переробці сільськогосподарської продукції. 

     3. Підприємства, організації і установи, при яких створюються 
кооперативи громадського харчування і кооперативи по виробництву і 
переробці  сільськогосподарської  продукції,  надають   пільги   і 
переваги своїм працівникам - членам кооперативів, що беруть участь 
у діяльності кооперативів своєю особистою працею  у   вільний  від 
основної роботи час. 

     Стаття 48. Членство в споживчому товаристві 

     1. Членство в споживчому товаристві не зумовлене обов'язковою 
трудовою участю  громадян  у  його  діяльності.  Члени  споживчого 
товариства вносять грошові вступний і пайовий внески.

     При виході члена із споживчого товариства  йому  повертається 
вся   сума   пайового   внеску  і  виплачується  належна   частина 
розподілюваного доходу (прибутку) товариства.

     Вступний внесок  члена  споживчого  товариства  поверненню не 
підлягає.

     Член споживчого  товариства  несе  відповідальність  за  його 
зобов'язаннями у межах внесеного пайового внеску. 

     2. У споживчі товариства поряд з громадянами можуть  вступати 
як колективні члени кооперативи по виробництву продукції товарів і 
наданню послуг, інші підприємства і організації.

     Колективний член  споживчого товариства зберігає господарську 
самостійність,  права  юридичної  особи  і   керується   в   своїй 
діяльності  власним  статутом  (положенням).  Він  несе самостійну 
майнову відповідальність.  Споживче товариство  не  відповідає  за 
зобов'язаннями  свого  колективного члена, а останній - відповідає 
за зобов'язаннями  товариства  в  межах  внесеного   ним  пайового 
внеску.

     Господарські взаємовідносини між споживчим товариством і його 
колективним  членом  будуються  на  договірних  засадах.  Будь-яке 
рішення,  яке  зачіпає майнові права колективного члена, може бути 
прийнято тільки за його згоди. 

     3. З метою підвищення економічної ефективності і матеріальної 
заінтересованості  трудових  колективів,  розширення демократичних 
основ діяльності підприємств торгівлі,  громадського   харчування, 
промисловості,  заготівель  та  будівництва  в  системі  споживчої 
кооперації можуть у випадках економічної доцільності  створюватися 
з ініціативи трудових колективів і за згодою відповідних споживчих 
товариств (спілок, об'єднань) кооперативи на базі цих підприємств. 

     Стаття 49. Формування товарних ресурсів споживчої 
                кооперації 

     1. З  метою  збільшення товарних ресурсів споживчі товариства 
та їх спілки (об'єднання):

     включають у   роздрібний   товарооборот  вироби,  виготовлені 
кооперативами по виробництву товарів і громадянами, які займаються 
індивідуальною  трудовою  діяльністю,  а  також  на  основі прямих 
зв'язків продукцію, яку випускають державні підприємства;

     розвивають власні     відгодівельні    та    інші    підсобні 
господарства,  а також виробництво продовольчих і   непродовольчих 
товарів на кооперативних промислових підприємствах;

     сприяють розвиткові  в  сільській  місцевості   кооперативів, 
особистих   підсобних   господарств   громадян  по  вирощуванню  і 
відгодівлі худоби,  птиці,  кролів,  виробництву овочів,  плодів і 
ягід,  а  також  їх  первинній  переробці з наступною поставкою на 
договірній основі споживчим товариствам.  З  цією  метою  споживчі 
товариства  виділяють їм на договірній основі комбікорми,  техніку 
та інші матеріально-технічні  ресурси,  необхідні для  провадження 
їхньої діяльності;

     широко включають у товарооборот місцеві  ресурси  будівельних 
матеріалів. 

     2. Споживчі  товариства  та  їх спілки (об'єднання) можуть на 
договірних засадах брати  на  себе  виконання  функцій  реалізації 
через  роздрібну  торговельну мережу продовольчих і непродовольчих 
товарів,  які   виділяються   з   державних   фондів,   закупівель 
сільськогосподарської  продукції  і сировини,  а також виробництва 
окремих  товарів  народного  споживання   на   умовах   державного 
замовлення. 

     3. Організації споживчої кооперації мають право придбавати  в 
порядку оптової торгівлі в державних підприємств і  організацій, в 
інших кооперативних, громадських організацій і громадян, а також у 
встановленому порядку  в  роздрібній  торговельній  мережі  як  за 
готівку,  так  і  за  безготівковий  розрахунок  товари  народного 
споживання,  сировину,  паливо,  матеріали,  транспортні   засоби, 
обладнання,  запасні частини,  інструмент,  напівфабрикати та інші 
вироби. 

     Стаття 50. Ціни і тарифи на продукцію і  послуги  підприємств 
                і організацій споживчої кооперації 

     1. Споживчі  товариства,  їх  спілки (об'єднання) мають право 
самостійно або за домовленістю  з  споживачем  встановлювати  ціни 
(тарифи):

     на реалізовувані ними як у власній торговельній мережі, так і 
підприємствам та  організаціям  -  споживачам сільськогосподарські 
продукти і  сировину,  що  закуповуються   за   цінами   згідно  з 
домовленістю у  населення,  колгоспів  і  радгоспів,  вироблені  у 
власних підсобних господарствах і заготовлювані ними самостійно, а 
також на вироблену з них продукцію;

     на промислові товари народного споживання, що їх виготовляють 
кооперативні  підприємства,  продукцію  підприємств   громадського 
харчування і на  виконувані  ними  роботи  та  послуги,  які  вони 
надають. 

     2. Споживчі  товариства можуть надавати своїм членам переваги 
у формі знижок з роздрібних  цін  (тарифів)  на  реалізовувані  їм 
товари (роботи,  послуги),  а також пільги при придбанні товарів у 
кредит.  Ці  переваги  і  пільги  надаються  за  рахунок   доходів 
(прибутку),  що одержуються від виробничої,  торговельної та інших 
видів діяльності підприємств споживчої кооперації. 

     Стаття 51.    Діяльність    кооперативів    по   задоволенню 
                   житлово-побутових потреб своїх членів 

     1. Громадяни   можуть   на  добровільних  засадах  створювати 
житлово-будівельні,  житлові, гаражно-будівельні, дачно-будівельні 
кооперативи, товариства індивідуальних забудовників, інші споживчі 
кооперативи для задоволення своїх житлово-побутових потреб.

     Основним напрямом  діяльності  цих кооперативів і товариств є 
участь коштами в спорудженні  і  наступній  експлуатації  об'єктів 
кооперативної  власності  (жилих  будинків,  гаражів  тощо),  а  в 
передбачених статутами випадках  і  об'єктів  особистої  власності 
членів   кооперативу   (товариства),   а   також   надання  членам 
кооперативу  (товариства)  послуг,  які  відповідають  цілям  його 
створення. 

     2. Державні   та  кооперативні  підприємства і    організації 
подають всемірну допомогу товариствам індивідуальних  забудовників 
у спорудженні жилих будинків,  впорядкуванні територій забудови, а 
також  можуть  брати  на  себе  частину  витрат,  що   їх   несуть 
індивідуальні забудовники і товариства в цілому. 

     3. Кооперативи,  які  задовольняють  житлово-побутові потреби 
своїх членів,  можуть створюватись для  участі  в  спорудженні  та 
експлуатації призначених для задоволення потреб членів кооперативу 
об'єктів,  що  належать  на  праві   спільної   власності   даному 
кооперативу   і   державі,   кооперативу   і  колгоспу  або  іншій 
кооперативній і громадській організації,  а також для експлуатації 
об'єктів, що належать на правах власності державі, колгоспу, іншій 
кооперативній і громадській організації. 

     4. Роботи  в  кооперативі,  необхідні  для  його  діяльності, 
виконуються  за  договорами,  що  укладаються  кооперативом  як  з 
членами     даного   кооперативу,  так й   іншими     громадянами, 
підприємствами, організаціями.   Допускається   виконання    робіт 
членами кооперативу на підставі членських відносин. 

     Стаття  52. Садівницькі і садово-городні товариства 

     1. Садівницькі  і  садово-городні  товариства   є   складовою 
частиною  системи кооперації.  Вони створюють умови для відпочинку 
трудящих,  зміцнення  їх  здоров'я,  залучення  до  праці  молоді, 
допомагають  членам  кооперативу  у  виробництві продукції для  їх 
особистого споживання, а також для продажу. 

     2. Державні,  кооперативні та інші  громадські  підприємства, 
організації  й установи допомагають садівницьким і садово-городнім 
товариствам   у   здійсненні   будівельних   робіт,    меліорації, 
впорядкуванні    ділянок,    обробітку    землі,    агротехнічному 
обслуговуванні і виконанні  інших  робіт  за  рахунок  коштів  цих 
товариств на договірних засадах, а також можуть подавати фінансову 
та  іншу   допомогу   організованим   при   них   садівницьким   і 
садово-городнім  товариствам за рішенням своїх трудових колективів 
за рахунок власних коштів. 

     3. Садівницькі   товариства   можуть   створювати   з   метою 
раціональнішого  використання  сільськогосподарської  продукції  і 
скорочення її втрат переробні пункти, сховища, а також торговельні 
кіоски,  столярні  і  ремонтні майстерні,  придбавати в колективну 
власність сільськогосподарські машини і транспортні засоби, робочу 
і  продуктивну  худобу  та  інші  засоби  виробництва,  створювати 
об'єкти культурно-побутового призначення. 

     Стаття 53. Про гарантію додержання прав кооперативів 

     Центральні і місцеві державні органи несуть  відповідальність 
за додержання положень цього Закону,  керуються ними при прийнятті 
нормативних  документів,  пов'язаних   з   практичною   діяльністю 
кооперативів,   будують   свої   відносини   з   ними   в  суровій 
відповідності з цим Законом. 

     Стаття 54. Особливості застосування цього Закону 

     Особливості застосування  цього  Закону  в  окремих   галузях 
народного   господарства   і   до   окремих   видів   кооперативів 
визначаються Радою Міністрів СРСР. 
 

          Голова 
 Президії Верховної Ради СРСР                  А.ГРОМИКО 

          Секретар 
 Президії Верховної Ради СРСР                  Т.МЕНТЕШАШВІЛІ 

 Москва, Кремль. 26 травня 1988 р. 
         N 8998-XI