Стаття 9. Організація племінної справи у тваринництві

Суб’єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність у племінній справі у тваринництві, пов’язану з виробництвом, зберіганням і торгівлею племінними (генетичними) ресурсами, проведенням генетичної експертизи походження та аномалій тварин, мають право на отримання відповідного статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві згідно із законодавством.

Суб’єктам племінної справи у тваринництві (крім власників неплемінних тварин) присвоюється відповідний статус за результатами оцінки певного стану (рівня) ведення селекційно-племінної роботи.

Відповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві певному статусу визначається напрямом їхньої господарської діяльності, якістю наявних племінних (генетичних) ресурсів, рівнем ведення селекційно-племінної роботи та участю у створенні селекційних досягнень тощо.

Порядок присвоєння відповідного статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва.

Рівень ведення селекційно-племінної роботи суб’єктів племінної справи у тваринництві, якість наявних племінних (генетичних) ресурсів, наявність селекційних досягнень визначаються за даними племінного обліку, бонітування, оцінки плідників за якістю потомства, апробації, генетичної експертизи походження та аномалій тварин.

Порядок ведення племінного обліку, бонітування, визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства, випробування плідників за якістю потомства, апробації, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва.

{ Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законами N 546-IV ( 546-15 ) від 20.02.2003, N 2374-VI ( 2374-17 ) від 29.06.2010, N 2608-VI ( 2608-17 ) від 19.10.2010, N 222-VIII ( 222-19 ) від 02.03.2015;