ЗАКОН УКРАЇНИ "Про електронні комунікації". 2020
1. Регуляторний орган приймає рішення про накладення на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг (на оптових ринках) із значним ринковим впливом регуляторних зобов’язань з обліку витрат та контролю за цінами, зокрема щодо орієнтації цін на собівартість та/або щодо обліку витрат для надання певних видів взаємоз’єднання мереж або доступу.
Таке рішення приймається для сприяння ефективній конкуренції, що не дасть змоги постачальнику електронних комунікаційних мереж та/або послуг із значним ринковим впливом встановлювати ціни на надмірно високому рівні або застосувати ціновий тиск з метою завдання шкоди інтересам кінцевих користувачів.
2.
Норма прибутку на послуги на певному оптовому ринку, щодо якого встановлені регуляторні зобов’язання, встановлюється регуляторним органом у встановленому ним порядку.3. При прийнятті рішення відповідно до частини першої цієї статті регуляторний орган повинен враховувати:
1) необхідність сприяння конкуренції та довгостроковим інтересам кінцевих користувачів, пов’язаних з розгортанням та використанням електронних комунікаційних мереж наступного покоління, особливо мереж з надвисокою пропускною здатністю;
2) враховувати інвестиції, здійснені постачальником електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом, на якого накладаються регуляторні зобов’язання з метою заохочення інвестицій, у тому числі в електронній комунікаційній мережі наступного покоління.
4. У разі прийняття рішення про накладення зобов’язання з орієнтації цін на собівартість за цінами регуляторний орган повинен:
1) зобов’язати постачальника електронних комунікаційних мереж, на якого накладається таке зобов’язання, застосовувати норму прибутку, передбачену частиною другою цієї статті;
2) враховувати переваги передбачуваних і стабільних оптових цін у забезпеченні ефективного виходу на ринок і достатніх стимулів для всіх постачальників електронних комунікаційних мереж будувати нові та розвивати діючі електронні комунікаційні мережі.
5. Регуляторний орган повинен розглянути можливість не встановлювати або звільнити від виконання встановлених регуляторних зобов’язань, передбачених цією статтею, у разі наявності регуляторних зобов’язань, що забезпечують ефективний і недискримінаційний доступ.
6.
Регуляторний орган встановлює вимоги до системи обліку витрат та орієнтації цін на собівартість для надання певних видів взаємоз’єднання мереж або доступу, що мають сприяти будівництву нових та розвитку діючих електронних комунікаційних мереж, ефективній конкуренції та максимізації вигоди для кінцевих користувачів.Такі вимоги мають передбачати умови щодо врахування цін на доступ на аналогічних конкурентних ринках.
7. Постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг, на якого накладено зобов’язання з орієнтації цін на собівартість, повинен до початку їх застосування надавати регуляторному органу обґрунтування того, що його ціни базуються на витратах і включають певну норму прибутку, та аудиторський висновок щодо відповідності системи обліку витрат вимогам частин другої та шостої цієї статті.
У разі встановлення регуляторним органом факту невідповідності цін вимогам цієї статті він приймає рішення про зобов’язання відкоригувати ціни у визначений рішенням строк.
8. У разі накладення зобов’язань щодо системи обліку з метою підтримки цінового контролю регуляторний орган встановлює та оприлюднює на електронній регуляторній платформі основні його параметри, зокрема категорії, за якими обліковуються витрати, правила, що застосовуються до розподілу витрат, а також щорічні аудиторські висновки щодо відповідності системи обліку витрат вимогам цієї статті.
= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =