Стаття 101 Правила про стягнення

1. Бухгалтер виконує накази про стягнення щодо сум дебіторської заборгованості, належним чином визначеної відповідальним розпорядником. Бухгалтер із належною сумлінністю забезпечує отримання Союзом доходів та захист прав Союзу.

Часткове відшкодування боржником, щодо якого видано декілька наказів про стягнення, зараховується в першу чергу в погашення найстарішого права вимоги, якщо боржник не визначить інше.

Бухгалтер стягує суми, що підлягають сплаті до бюджету, шляхом взаємозаліку відповідно до статті 102.

2. Відповідальний розпорядник може відмовитись від стягнення визначеної суми дебіторської заборгованості повністю або частково лише в таких випадках:

(a) якщо передбачувана вартість стягнення перевищує суму, що підлягає стягненню, а відмова не зашкодить іміджу Союзу;

(b) якщо сума дебіторської заборгованості не може бути стягнена з огляду на давність боргу, затримку у відправленні дебет-ноти в строки, визначені в статті 98(2), неплатоспроможність боржника або будь-яку іншу процедуру неплатоспроможності;

(c) якщо стягнення суперечить принципу пропорційності.

Якщо відповідальний розпорядник планує відмовитись або частково відмовитись від стягнення визначеної суми дебіторської заборгованості, він повинен забезпечити відповідність відмови встановленим правилам і принципам розсудливого управління фінансами та пропорційності. Рішення про відмову від стягнення повинне бути обґрунтованим. Розпорядник може делегувати повноваження ухвалювати це рішення.

3. У випадку, зазначеному в пункті (c) першого підпараграфа параграфа 2, відповідальний розпорядник діє згідно з наперед визначеними процедурами, встановленими в його установі Союзу, і застосовує наведені нижче критерії, що є обов’язковими та застосовними за будь-яких обставин:

(a) факти, беручи до уваги тяжкість правопорушення, що є підставою для визначення суми дебіторської заборгованості (шахрайство, повторно вчинений злочин, умисел, порушення обов’язку діяти старанно, порушення обов’язку діяти добросовісно, явна помилка);

(b) вплив, що його відмова від стягнення матиме на діяльність Союзу та його фінансові інтереси (відповідна сума, ризик створення прецеденту, підрив авторитету закону).

4.

(a) будь-яке викривлення конкуренції, що може бути спричинене відмовою від стягнення;

(b) економічна та соціальна шкода, що могла б бути заподіяна, якби борг було стягнено в повному обсязі.

5. Кожна установа Союзу щороку надсилає Європейському Парламенту і Раді звіт про здійснені нею відмови згідно з параграфами 2, 3 та 4 цієї статті. Інформація про відмови в сумі нижче 60000 євро надається як загальна сума. У випадку Комісії такий звіт додається до огляду річних звітів про діяльність, згаданого в статті 74(9).

6. Відповідальний розпорядник може анулювати визначену суму дебіторської заборгованості повністю або частково. Часткове скасування визначеної суми дебіторської заборгованості не означає відмови від решти встановленого права вимоги Союзу.

У разі помилки відповідальний розпорядник повинен повністю або частково анулювати визначену суму дебіторської заборгованості та вказати відповідні причини.

Кожна установа Союзу у своїх внутрішніх правилах встановлює умови та порядок делегування повноваження анульовувати визначену суму дебіторської заборгованості.

7. Держави-члени несуть згідно з галузевими правилами основну відповідальність за проведення контролю та аудиту і за стягнення неправомірно витрачених сум. Якщо держави-члени самостійно виявляють та виправляють правопорушення, Комісія не здійснює щодо них фінансові коригування стосовно таких правопорушень.

8. Комісія здійснює щодо держав-членів фінансові коригування для виключення з фінансування Союзу видатків, понесених із порушенням застосовного права. Комісія здійснює фінансові коригування відповідно до визначених неправомірно витрачених сум та фінансових наслідків для бюджету. Якщо такі суми неможливо точно визначити, Комісія може застосовувати екстрапольовані коригування або коригування за фіксованою ставкою відповідно до галузевих правил.

При ухваленні рішення про суму фінансового коригування Комісія враховує характер і тяжкість порушення застосовного права та фінансові наслідки для бюджету, включаючи недоліки в системах управління та контролю.

Критерії та процедура визначання фінансових коригувань можуть бути встановлені у галузевих правилах.

Методологія здійснення екстрапольованих коригувань або коригувань за фіксованою ставкою повинна бути встановлена відповідно до галузевих правил для забезпечення можливості Комісії захищати фінансові інтереси Союзу.