Стаття 104a Додаткова вимога до власних коштів

1. Компетентні органи повинні встановлювати додаткову вимогу до власних коштів, як зазначено у пункті (a) статті 104(1), якщо на підставі переглядів, здійснених відповідно до статей 97 і 101, вони визначать будь-яку з таких ситуацій щодо окремої установи:

(a) установа схильна до ризиків або елементів ризику, які не охоплюються або не в достатній мірі охоплюються, як зазначено у параграфі 2 цієї статті, вимогами до власних коштів, визначеними у частинах третій, четвертій і сьомій Регламенту (ЄС) № 575/2013 та у главі 2 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2017/2402 (-17);

__________ (-17) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/2402 від 12 грудня 2017 року про встановлення загальних рамкових умов для сек’юритизації та створення спеціальної рамки для простої, прозорої та стандартизованої сек’юритизації, та внесення змін до директив 2009/65/ЄС, 2009/138/ЄС та 2011/61/ЄС та регламентів (ЄС) № 1060/2009 та (ЄС) № 648/2012 (ОВ L 347, 28.12.2017, с.

(b) установа не відповідає вимогам, визначеним у статтях 73 і 74 цієї Директиви або у статті 393 Регламенту (ЄС) № 575/2013, та існує мала вірогідність того, що інші наглядові заходи будуть достатніми для забезпечення відповідності таким вимогам у межах належного періоду часу;

(c) коригування, зазначені у статті 98(4), вважаються недостатніми для надання можливості установі продавати або хеджувати її позиції протягом короткого періоду без понесення суттєвих збитків за нормальних ринкових умов;

(d) у ході оцінювання, виконаного відповідно до статті 101(4), виявлено, що невідповідність вимогам щодо застосування дозволеного підходу, вірогідно, призведе до недостатніх вимог до власних коштів;

(e) установа неодноразово не встановлює або не підтримує належний рівень додаткових власних коштів для охоплення настанов, наданих відповідно до статті 104b(3);

(f) інші ситуації з конкретними установами, які компетентні органи вважають такими, що призведуть до значних проблем у зв’язку з наглядом.

Компетентні органи встановлюють додаткову вимогу до власних коштів, зазначену у пункті (a) статті 104(1), лише для охоплення ризиків, виниклих у окремих установ через їхню діяльність, у тому числі тих, що відображають вплив певних економічних і ринкових змін на профіль ризику окремої установи.

2.

У цілях першого підпараграфа, компетентні органи здійснюють оцінювання, з урахуванням профілю ризику кожної окремої установи, ризиків, до яких схильна установа, у тому числі враховуючи:

(a) ризики, пов’язані з конкретними установами, або елементи таких ризиків, які прямо виключаються або прямо не охоплюються вимогами до власних коштів, визначеними у частинах третій, четвертій і сьомій Регламенту (ЄС) № 575/2013 та у главі 2 Регламенту (ЄС) 2017/2402;

(b) ризики, пов’язані з конкретними установами, або елементи таких ризиків, які, вірогідно, недооцінюються, незважаючи на відповідність застосовним вимогам, визначеним у частинах третій, четвертій і сьомій Регламенту (ЄС) № 575/2013 та у главі 2 Регламенту (ЄС) 2017/2402.

Мірою, якою ризики або елементи ризику підпадають під дію перехідних механізмів або положенням щодо звільнення від виконання нових правил, визначених у цій Директиві або у Регламенті (ЄС) № 575/2013, вони не вважатимуться ризиками або елементами таких ризиків, які, вірогідно, недооцінюються, незважаючи на відповідність застосовним вимогам, визначеним у частинах третій, четвертій і сьомій Регламенту (ЄС) № 575/2013 та у главі 2 Регламенту (ЄС) 2017/2402.

У цілях першого підпараграфа, капітал, що вважається достатнім, повинен охоплювати всі ризики або елементи ризиків, визначені як суттєві відповідно до оцінювання, встановленого в другому підпараграфі цього параграфа, які не охоплюються або не достатньою мірою охоплюються вимогами до власних коштів, визначеним у частинах третій, четвертій і сьомій Регламенту (ЄС) № 575/2013 та у главі 2 Регламенту (ЄС) 2017/2402.

Ризик процентних ставок, що виникає з позицій, які не входять до торгового портфелю, може вважатися значним принаймні у випадках, зазначених у статті 98(5), крім випадків, коли компетентні органи при здійсненні перегляду та оцінювання не дійдуть висновку про те, що управління установою ризиком процентних ставок, що виникає з діяльності, не пов’язаної з торговим портфелем, є належним і що установа не є надмірно схильною до ризику процентних ставок, що виникає з діяльності, не пов’язаної з торговим портфелем.

3. У разі встановлення вимоги щодо додаткових власних коштів для усунення ризиків, окрім ризику надмірного левериджу, які недостатньо охоплюються пунктом (d) статті 92(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, компетентні органи визначають рівень додаткових власних коштів, що вимагаються згідно з пунктом (a) параграфа 1 цієї статті, як різницю між капіталом, який вважається достатнім згідно з параграфом 2 цієї статті, та відповідними вимогами до власних коштів, визначеними у частинах третій і четвертій Регламенту (ЄС) № 575/2013 та у главі 2 Регламенту (ЄС) 2017/2402.

У разі встановлення вимоги щодо додаткових власних коштів для усунення ризику надмірного левериджу, який недостатньо охоплюється пунктом (d) статті 92(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, компетентні органи визначають рівень додаткових власних коштів, що вимагаються згідно з пунктом (a) параграфа 1 цієї статті, як різницю між капіталом, який вважається достатнім згідно з параграфом 2 цієї статті, та відповідними вимогами до власних коштів, визначеними у частинах третій і сьомій Регламенту (ЄС) № 575/2013.

4.

(a) принаймні три чверті вимоги до додаткових власних коштів виконується за рахунок капіталу першого рівня;

(b) принаймні три чверті капіталу першого рівня, вказаного у пункті (a), має становити основний капітал першого рівня.

Установа виконує додаткову вимогу до власних коштів, встановлену компетентним органом згідно з пунктом (a) статті 104(1) для усунення ризику надмірного левериджу, за рахунок капіталу першого рівня.

Як відступ від першого та другого підпараграфів, компетентний орган може вимагати від установи виконання вимоги до її додаткових власних коштів за рахунок більшої частки капіталу першого рівня або основного капіталу першого рівня, за необхідності, та беручи до уваги особливі обставини установи.

Власні кошти, які використовуються для виконання додаткової вимоги до власних коштів, зазначеної у пункті (a) статті 104(1) цієї Директиви, що встановлюється компетентними органами для усунення ризиків, окрім ризику надмірного левериджу, не повинні використовуватися для виконання будь-якої з таких вимог:

(a) вимог до власних коштів, визначених у пунктах (a), (b) і (c) статті 92(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;

(b) вимоги до комбінованого буферного капіталу;

(c) настанов щодо додаткових власних коштів, зазначених у статті 104b(3) цієї Директиви, якщо такі настанови стосуються усунення ризиків, окрім ризику надмірного левериджу.

Власні кошти, які використовуються для виконання додаткової вимоги до власних коштів, зазначеної у пункті (a) статті 104(1) цієї Директиви, що встановлюється компетентними органами для усунення ризику надмірного левериджу, який не достатньо охоплюється пунктом (d) статті 92(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, не повинні використовуватися для виконання будь-якої з таких вимог:

(a) вимоги до власних коштів, визначеної у пункті (d) статті 92(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;

(b) вимоги до буфера коефіцієнта левериджу, зазначеної у статті 92(1a) Регламенту (ЄС) № 575/2013;

(c) настанов щодо додаткових власних коштів, зазначених у статті 104b(3) цієї Директиви, якщо такі настанови стосуються усунення ризику надмірного левериджу.

5.