Стаття 131 Глобальні та інші системно важливі установи

1. Держави-члени повинні призначити орган, який буде відповідальним за ідентифікацію, на консолідованій основі, глобальних системно важливих установ та, на індивідуальній, субконсолідованій або консолідованій основі, залежно від випадку, інших системно важливих установ, які авторизовано в межах їхньої юрисдикції.

Глобальними системно важливими установами є будь-який з таких суб’єктів:

(a) група, яку очолює материнська установа ЄС, материнська фінансова холдингова компанія ЄС або материнська фінансова холдингова компанія ЄС змішаного типу; або

(b) установа, яка не є дочірньою компанією материнської установи ЄС, материнської фінансової холдингової компанії ЄС або материнської фінансової холдингової компанії ЄС змішаного типу.

Іншими системно важливими установами можуть бути або установа або група, яку очолює материнська установа ЄС, материнська фінансова холдингова компанія ЄС, материнська фінансова холдингова компанія ЄС змішаного типу, материнська установа у державі-члені, материнська фінансова холдингова компанія у державі-члені або материнська фінансова холдингова компанія змішаного типу у державі-члені.

2. Методологія ідентифікації глобальних системно важливих установ повинна бути заснована на таких категоріях:

(a) розмір групи;

(b) взаємопов’язаність групи з фінансовою системою;

(c) взаємозамінність послуг або фінансової інфраструктури, що їх надає група;

(d) складність групи;

(e) транскордонна діяльність групи, у тому числі транскордонна діяльність між державами-членами та між державою-членом і третьою країною.

Кожна категорія повинна отримати рівний ваговий коефіцієнт та вона повинна складатися з обчислюваних показників.

Така методологія повинна надавати загальну оцінку для кожного оцінюваного суб’єкта, як зазначено у параграфі 1, що дає змогу здійснити ідентифікацію глобальних системно важливих установ та віднести їх до підкатегорії, як описано в параграфі 9.

2a.

(a) категоріях, зазначених у пунктах (a)-(d) параграфа 2 цієї статті;

(b) транскордонна діяльність групи, за винятком діяльності групи у державах-членах, що беруть участь, як зазначено у статті 4 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 806/2014 (-19).

__________ (-19) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 806/2014 від 15 липня 2014 року про встановлення однакових правил та однакової процедури для врегулювання кредитних установ та певних інвестиційних фірм у рамках Єдиного механізму врегулювання та Єдиного фонду врегулювання, та внесення змін до Регламенту (ЄС) № 1093/2010 (ОВ L 225, 30.07.2014, с. 1).

Кожна категорія повинна отримати рівний ваговий коефіцієнт та повинна складатися з обчислюваних показників. Для категорій, зазначених у пункті (a) першого підпараграфа цього параграфа, показники повинні співпадати з відповідними показниками, визначеними згідно з параграфом 2.

Додаткова методологія ідентифікації повинна надавати додаткову загальну оцінку для кожного оцінюваного суб’єкта, як зазначено у параграфі 1, на підставі якої компетентні або призначені органи можуть вжити один із заходів, зазначених у пункті (c) параграфа 10.

3. Ідентифікація інших системно важливих установ здійснюється відповідно до параграфа 1. Системна важливість оцінюється на основі принаймні будь-якого з таких критеріїв:

(a) розмір;

(b) важливість для економіки Союзу або відповідної держави-члена;

(c) значущість транскордонної діяльності;

(d) взаємопов’язаність установи або групи з фінансовою системою.

EBA, після консультацій з ESRB, видає настанови, відповідно до статті 16 Регламенту (ЄС) № 1093/2010, до 01 січня 2015 року, щодо критеріїв для визначення умов застосування цього параграфа стосовно оцінювання інших системно важливих установ. У таких настановах повинні бути враховані міжнародні правові основи для національних системно важливих установ та Союзу, а також національна специфіка.

Після консультацій з ESRB, EBA надсилає Комісії до 31 грудня 2020 року належну методологію з розробки та калібрування рівнів буферу інших системно важливих установ.

4.

5. Компетентний орган або призначений орган може вимагати від кожної іншої системно важливої установи, на консолідованій, субконсолідованій або індивідуальній основі, залежно від випадку, підтримання буферу іншої системно важливої установи в розмірі до 3% загальної експозиції до ризику, обчисленої відповідно до статті 92(3) Регламенту (ЄС) № 575/2013, беручи до уваги критерії для ідентифікації іншої системно важливої установи. Зазначений буфер повинен складатися з основного капіталу першого рівня.

5a. За умови авторизації Комісії, зазначеної у третьому підпараграфі цього параграфа, компетентний орган або призначений орган може вимагати від кожної іншої системно важливої установи, на консолідованій, субконсолідованій або індивідуальній основі, залежно від випадку, підтримання буферу іншої системно важливої установи в розмірі вище 3% загальної експозиції до ризику, обчисленої відповідно до статті 92(3) Регламенту (ЄС) № 575/2013. Зазначений буфер повинен складатися з основного капіталу першого рівня.

Протягом шести тижнів після отримання повідомлення, як зазначено у параграфі 7 цієї статті, ESRB надає Комісії висновок щодо того, чи вважається належним буфер іншої системно важливої установи. EBA може також надати Комісії свій висновок щодо буферу відповідно до статті 34(1) Регламенту (ЄС) № 1093/2010.

Протягом трьох місяців після надання від ESRB Комісії повідомлення, як зазначено у параграфі 7, Комісія, з урахуванням оцінювання ESRB та EBA, якщо доцільно, та якщо він переконався, що буфер інших системно важливих установ не тягне за собою непропорційні негативні наслідки на всю фінансову систему інших держав-членів або її частини чи Союзу в цілому, які становлять або створюють перешкоду для належного функціонування внутрішнього ринку, ухвалює акт, що дозволяє компетентному органу або призначеному органу вжити запропонований захід.

6.

(a) буфер іншої системно важливої установи не повинен тягнути за собою непропорційні негативні наслідки на всю фінансову систему інших держав-членів або її частини чи Союзу в цілому, які становлять або створюють перешкоду для функціонування внутрішнього ринку;

(b) буфер іншої системно важливої установ повинен переглядатися компетентним органом або призначеним органом принаймні раз на рік.

7. Перед встановленням або повторним встановленням буферу іншої системно важливої установи, компетентний орган або призначений орган повідомляє ESRB за один місяць до публікації рішення, зазначеного в параграфі 5, та повідомляє ESRB за три місяці до публікації рішення компетентного органу або призначеного органу, зазначеного в параграфі 5a. ESRB передає такі повідомлення Комісії, EBA і компетентним та призначеним органам відповідних держав-членів без затримки. У таких повідомленнях детально вказують таке:

(a) обґрунтування того, чому вважається вірогідним, що буфер іншої системно важливої установи буде ефективним і пропорційним для пом’якшення ризику;

(b) оцінювання вірогідного позитивного або негативного впливу буферу іншої системно важливої установи на внутрішньому ринку, на підставі інформації, яка є доступною для держави-члена;

(c) рівень буферу іншої системно важливої установи, який держава-член бажає встановити.

8. Без обмеження статті 133 і параграфа 5 цієї статті, якщо інша системно важлива установа є дочірньою компанією або глобальної системно важливої установи, або іншої системно важливої установи, яка або є установою або групою, яку очолює материнська установа ЄС, та до якої застосовується вимога щодо буферу іншої системно важливої установи на консолідованій основі, буфер, який застосовується на індивідуальній або субконсолідованій основі для іншої системно важливої установи, не повинен перевищувати меншу з таких сум:

(a) сума більшого з рівнів буферу глобальної системно важливої установи або буферу іншої системно важливої установи, що застосовується до групи на консолідованій основі, та 1% загальної експозиції до ризику, обчисленої відповідно до статті 92(3) Регламенту (ЄС) № 575/2013; та

(b) 3% загальної суми ризикової експозиції, обчисленої відповідно до статті 92(3) Регламенту (ЄС) № 575/2013, або ставка, яку Комісія дозволила застосовувати до групи на консолідованій основі відповідно до параграфа 5a цієї статті.

9. Повинно бути принаймні п’ять підкатегорій глобальних системно важливих установ. Найнижча межа та межі між кожною підкатегорією визначаються за системою показників відповідно до методології ідентифікації, визначеної в параграфі 2 цієї статті. Мінімально допустимі рівні показників між суміжними підкатегоріями повинні бути чітко визначені та повинні відповідати принципу постійного лінійного збільшення системної значущості, між кожною підкатегорією, що призводить до лінійного збільшення вимоги до додаткового основного капіталу першого рівня, за винятком п’ятої підкатегорії та будь-якої додаткової вищої підкатегорії. Для цілей цього параграфа, системна значущість становить очікуваний вплив, який має критичне положення глобальних системно важливих установ на глобальний фінансовий ринок. Найнижча підкатегорія присвоюється буферу глобальної системно важливої установи у розмірі 1% загальної суми ризикової експозиції, обчисленої відповідно до статті 92(3) Регламенту (ЄС) № 575/2013, та буфер, віднесений до кожної підкатегорії, повинен збільшуватися в градієнтах у розмірі принаймні 0,5% загальної суми ризикової експозиції, обчисленої відповідно до статті 92(3) зазначеного Регламенту.

10. Без обмеження параграфів 1 і 9, та з використанням підкатегорій та мінімально допустимих рівнів показників, зазначених у параграфі 9, компетентний орган або призначений орган може, при висловленні раціонального судження щодо нагляду:

(a) переміщувати глобальну системно важливу установу з нижчої підкатегорії до вищої підкатегорії;

(b) відносити суб’єкт, як зазначено у параграфі 1, який має загальний рівень показників, як зазначено у параграфі 2, який є нижчим за мінімальний допустимий рівень показників найнижчої підкатегорії, до такої підкатегорії або до вищої підкатегорії, визначивши його, таким чином, як глобальну системно важливу установу;

(c) беручи до уваги Єдиний механізм врегулювання, на підставі додаткових загальних показників, зазначених у параграфі 2a, переміщувати глобальну системно важливу установу з вищої підкатегорії до нижчої підкатегорії;

12. Компетентний орган або призначений орган повідомляє ESRB найменування глобальних системно важливих установ та інших системно важливих установ, а також відповідну підкатегорію, до якої віднесено кожну глобальну системно важливу установу. Таке повідомлення повинне містити всі причини, з яких було чи не було висловлено судження щодо нагляду відповідно до пунктів (a), (b) і (c) параграфа 10. ESRB передає такі повідомлення Комісії та EBA без затримки, та публічно розкриває їхні найменування. Компетентні органи або призначені органи публічно розкривають підкатегорію, до якої відноситься кожна глобальна системно важлива установа.

Компетентний орган або призначений орган щорічно переглядає ідентифікацію глобальних системно важливих установ та інших системно важливих установ, а також розподілення глобальних системно важливих установ на відповідні підкатегорії, та повідомляє про результат відповідній системно важливій установі, ESRB, який передає результати Комісії, а також EBA без затримки. Компетентний орган або призначений орган публічно розкриває оновлений список ідентифікованих системно важливих установ і підкатегорію, до якої віднесено кожну ідентифіковану глобальну системно важливу установу.

14. Якщо група, на консолідованій основі, підпадає під вимогу щодо буферу глобальної системно важливої установи та буферу іншої системно важливої установи, застосовуватиметься вищий буфер.

15. Якщо установа підпадає під вимогу щодо буферу системного ризику, встановленого відповідно до статті 133, такий буфер є кумулятивним із буфером іншої системно важливої установи або буфером глобальної системно важливої установи, який застосовується відповідно до цієї статті.

Якщо сума рівня буферу системного ризику, обчисленого в цілях параграфа 10, 11 або 12 статті 133, та рівня буферу іншої системно важливої установи або рівня буферу глобальної системно важливої установи, під вимогу щодо застосування якого підпадає та сама установа, є вищою за 5%, застосовується процедура, визначена у параграфі 5a цієї статті.

18. EBA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення, в цілях цієї статті, методологій, відповідно до яких компетентний орган або призначений орган ідентифікує установу або групу, яку очолює материнська установа ЄС, материнська фінансова холдингова компанія ЄС або материнська фінансова холдингова компанія ЄС змішаного типу, як глобальну системно важливу установу, та для визначення методології ідентифікації підкатегорій і розподілення глобальних системно важливих установ на підкатегорії на підставі їхньої системної значущості, з урахуванням будь-яких стандартів, узгоджених на міжнародному рівні.

EBA повинна надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 30 червня 2014 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у цьому параграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.