Стаття 132c Підхід до позабалансових експозицій до компаній колективного інвестування

1. Установи повинні розраховувати суму зважених на ризик експозицій для їхніх позабалансових позицій, які можуть бути конвертовані в експозиції у формі паїв або акцій компанії колективного інвестування, шляхом множення вартості таких експозицій, розрахованої згідно зі статтею 111, на таку вагу ризику:

(a) для всіх експозицій, для яких установи використовують один із підходів, визначених у статті 132a:

де:

=

вага ризику;

i

=

індекс, що позначає компанію колективного інвестування;

RWAEi

=

сума, розрахована згідно зі статтею 132a для компанії колективного інвестування i;

=

вартість експозицій компанії колективного інвестування i;

Ai

=

облікова вартість активів компанії колективного інвестування i; та

EQi

=

облікова вартість власного капіталу компанії колективного інвестування i.

(b) для всіх інших експозицій,

.

2.

Установи повинні розраховувати суму зваженої на ризик експозиції для позабалансових експозицій, що виникають із зобов'язань щодо мінімальної вартості, які відповідають умовам, визначеним у параграфі 3 цієї статті, шляхом множення вартості таких експозицій на коефіцієнт конверсії 20% і на вагу ризику, визначену відповідно до статті 132 або 152.

3.

(a) позабалансова експозиція установи є зобов'язанням щодо мінімальної вартості інвестиції в паї або акції однієї або більше компаній колективного інвестування, згідно з яким установа зобов'язана здійснити виплату за зобов'язанням щодо мінімальної вартості, тільки якщо ринкова вартість базисних експозицій такої компанії колективного інвестування або компаній колективного інвестування нижча, ніж попередньо визначене порогове значення, в один або більше моментів часу, як вказано в контракті;

(b) компанія колективного інвестування є одним із таких суб'єктів:

(i) UCITS, як означено в Директиві 2009/65/ЄС;

(ii) АІФ, як означено в пункті (a) статті 4(1) Директиви 2011/61/ЄС, який інвестує виключно в переказні цінні папери або в ліквідні фінансові активи, зазначені у статті 50(1) Директиви 2009/65/ЄС, якщо мандат АІФ не дозволяє використовувати леверидж понад суму, дозволену згідно зі статтею 51(3) Директиви 2009/65/ЄС;

(c) поточна ринкова вартість базисних експозицій компанії колективного інвестування, що лежать в основі зобов'язання щодо мінімальної вартості, без урахування впливу позабалансових зобов'язань щодо мінімальної вартості, покриває або перевищує порогове значення поточної вартості, визначене в зобов'язанні щодо мінімальної вартості;

(d) у разі зниження перевищення ринковою вартістю базисних експозицій компанії колективного інвестування або компаній колективного інвестування поточної вартості зобов'язання щодо мінімальної вартості, установа або інший суб'єкт господарювання, тією мірою, якою він підпадає під нагляд на консолідованій основі, під який підпадає установа згідно із цим Регламентом і Директивою 2013/36/ЄС або Директивою 2002/87/ЄС, може впливати на склад базисних експозицій компанії колективного інвестування або компаній колективного інвестування чи обмежити можливість подальшого зниження іншим способом;

(e) кінцевий прямий або непрямий бенефіціар за зобов'язанням щодо мінімальної вартості, зазвичай є непрофесійним клієнтом, як означено в пункті (11) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС.