Стаття 164 Втрати у разі дефолту (LGD)

1. Установи повинні надавати власні оціночні розрахунки LGD відповідно до вимог, зазначених у секції 6 цієї глави, та дозволу, наданого компетентними органами відповідно до статті 143.

2. Не забезпечений фінансово кредитний захист може визнаватися як прийнятний шляхом коригування оціночних розрахунків PD або LGD відповідно до вимог, встановлених у статті 183(1), (2) та (3), а також у дозволі компетентних органів на підтримку або окремої експозиції, або пулу експозицій. Установа не повинна присвоювати гарантованим експозиціям скориговані величини PD або LGD, якщо скоригована вага ризику буде нижчою за вагу ризику порівнянної прямої експозиції гаранта.

3. Для цілей статті 154(2), LGD порівнянної прямої експозиції надавача захисту, як передбачено у статті 153(3), повинна становити або LGD, пов'язану з нехеджованим інструментом гаранта або нехеджованим інструментом боржника, залежно від того, чи у випадку дефолту як гаранта, так і боржника протягом існування хеджованої операції доступні докази і структура гарантії вказують на те, що сума повернення буде залежати від фінансового стану гаранта або боржника, відповідно.

4. Середньозважені LGD за експозицією для всіх роздрібних експозицій, забезпечених житловою нерухомістю, які не мають гарантій від центральних урядів, повинен становити не нижче 10%.

Середньозважені LGD за експозицією для всіх роздрібних експозицій, забезпечених комерційним нерухомим майном, які не мають гарантій від центральних урядів, повинен становити не нижче 15%.

5.

Якщо органом, призначеним державою-членом для застосування цієї статті, є компетентний орган, він забезпечує належне інформування відповідних національних органів та організацій, які мають макропруденційні повноваження, про намір компетентного органу використовувати цю статтю, та що їх належним чином залучено до оцінювання застережень щодо фінансової стабільності у своїй державі-члені відповідно до параграфа 6.

Якщо орган, призначений державою-членом для застосування цієї статті, відрізняється від компетентного органу, держава-член ухвалює необхідні положення для забезпечення належної координації та обміну інформацією між компетентним органом та призначеним органом для належного застосування цієї статті. Зокрема, органи повинні тісно співпрацювати та обмінюватися усією інформацією, яка може бути необхідною для належного виконання покладених на призначений орган повноважень відповідно до цієї статті. Така співпраця має на меті уникнути будь-якої форми дублювання чи неузгодженості дій між компетентним органом та призначеним органом, а також забезпечити взаємодію з іншими заходами, при цьому до уваги повинно бути належним чином взято заходи, передбачені статтею 458 цього Регламенту та статтею 133 Директиви 2013/36/ЄС.

6. На підставі даних, зібраних згідно зі статтею 430a, та на підставі будь-яких інших відповідних показників, та беручи до уваги прогноз розвитку ринку нерухомого майна, орган, призначений відповідно до параграфа 5 цієї статті, періодично і щонайменше щорічно оцінює, наскільки мінімальні значення LGD, зазначені у параграфі 4 цієї статті, є відповідними експозиціям, які забезпечені іпотекою житлового нерухомого майна або іпотекою комерційного нерухомого майна, що розташоване на одній або кількох частинах території держави-члена відповідного органу.

Якщо на підставі оцінювання, зазначеного у першому підпараграфі цього параграфа, орган, призначений відповідно до параграфа 5, доходить висновку, що мінімальні значення LGD, зазначені у параграфі 4 цієї статті, не є достатніми, та якщо він вважає, що недостатність значень LGD може мати негативний вплив на поточну чи майбутню фінансову стабільність у державі-члені, він може збільшити мінімальні значення LGD, що застосовуються до експозицій, розташованих на одній або кількох частинах території держави-члена відповідного органу.

Орган, призначений згідно з параграфом 5, повідомляє Європейський банківський орган (EBA) та ESRB про будь-які рішення, зазначені у цьому параграфі. Протягом одного місяця з моменту отримання повідомлення, ЕВА та ESRB повинні надати свій висновок відповідній державі-члену. EBA та ESRB публікують такі значення LGD.

7. Якщо орган, призначений відповідно до параграфа 5, встановлює вищі мінімальні значення LGD відповідно до параграфа 6, установи повинні мати шестимісячний перехідний період для їх застосування.

8. Європейський банківський орган (EBA) у тісній співпраці з ESRB розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення умов, які орган, призначений відповідно до параграфа 5, повинен брати до уваги при оцінюванні відповідності значень LGD у складі оцінювання, зазначеного у параграфі 6.

Європейський банківський орган (EBA) надає Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 31 грудня 2019 року.

Комісії делеговано повноваження доповнювати цей Регламент шляхом ухвалення регуляторних технічних стандартів, зазначених у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.

9. ESRB може надавати у вигляді рекомендацій відповідно до статті 16 Регламенту (ЄС) № 1092/2010 та у тісній співпраці з Європейським банківським органом (EBA) настанови органам, призначеним згідно з параграфом 5 цієї статті, стосовно такого:

(a) факторів, які можуть «мати негативний вплив на поточну чи майбутню фінансову стабільність», як зазначено у параграфі 6; та

(b) індикативні бенчмарки, які орган, призначений відповідно до параграфа 5, повинен враховувати при визначенні вищих мінімальних значень LGD.

10. Установи держави-члена застосовують вищі мінімальні значення LGD, які були визначені органами іншої держави-члена відповідно до параграфа 6 до всіх відповідних експозицій, забезпечених іпотекою житлового нерухомого майна або комерційного нерухомого майна, розташованого в одній або більше частин такої держави-члена.

Підсекція 3 Експозиції власного капіталу, до яких застосовується метод PD/LGD